CC BY
18«шушетим-шигмау» #щш)), 2022 / medical sciences
25
спазма жевательных мышц, восстановление функции височно-нижнечелюстного сустава. Таким образом лечение вторичной деформации зубных рядов, требует обязательное применение подготовки полости рта к протезированию, которая включает в себя: хирургическую, терапевтическую и ортопедическую подготовку.
Литература.
1. Гаврилов Е. И. Деформации зубных рядов / Гаврилов Е.И. - М.: -«Медицина», 1984. -С.13-38.
2. . Гаврилов Е. И. Атлас деформаций зубных рядов. / Гаврилов Е. И., Большаков Г. В. - Изд-во Саратовского университета, 1992. - С. 4. -134.
3. Коваленко А.Ф., Варава Г.М. Механизм образования зубочелюстных деформаций после частичной потери зубов. Стоматология 2003г.№5 с.42-44
4. Онопа Е.Н Распространенность деформаций зубных рядов у больных с частичным отсутствием зубов при различной степени стираемости.
УДК:614.461
Современные проблемы науки и образова-ния.2012,№4 URL: https://science-
education.ru/ru/article/view?id=6469 (дата обращения: 05.03.2022).
5. Пономарёва В. А. Механизмы развития и способы устранения зубочелюстных деформаций / Пономарёва В. А. - М., «Медицина», 1974. - 110 с.
6. Погосов В.Р. Ортопедическое лечение при травмвтической окклюзии у больных с деформациями зубных рядов.Акционерное общество «Стоматология». М.,2004.32с.
7. Сухарев М.Ф., Печлина М.Н., Григонис К.Ю. Особенности формирования окклюзионной поверхности у пациентов с частичной потерей зубов. Новое в стоматологии.2005.№2 С.4-8
8. Хватова В.А. Гнатологические принципы в диагностике и лечении патологии зубочелюстной системы// Новое в стоматологии. 2001.№1. С.74-89
Москалюк Василь Деотзшович д.мед.н., професор, Баланюк 1рина Володимирiвна к.мед. н.,доцент Сирота Борис Володимирович к.мед. н, асистент Шваб Алша Миколагвна Дiдкiвська Анастасы Роматвна Гладкий Василь Володимирович Павлик Анастасгя Любомирiвна Студенти
Буковинський державний медичний утверситет
м.Чернгвц!, Укра'ша DOI: 10.24412/2520-6990-2022-11134-25-27 ЗАСТОСУВАННЯ БЮЛОГ1ЧНО1 ЗБРО1 В СУЧАСНИХ РЕАЛ1ЯХ В1ЙНИ
Moskalyuk Vasyl Deoniziiovych MD, Professor, Balanyuk Irina Vladimirovna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor Syrota Boris Vladimirovich Ph.D., assistant Schwab Alina Nikolaevna Didkivska Anastasia Romanivna Gladky Vasily Vladimirovich Pavlyk Anastasia Lubomyrivna Students
Bukovynian State Medical University Chernivtsi, Ukraine
APPLICATION OF BIOLOGICAL WEAPONS IN THE MODERN REALITIES OF WAR
Анотацш.
У статтi висвтлюеться: загальне визначення поняття «бiологiчноi збро!» та ii характеристик, не-безпека застосування бiологiчноi зброi як для особового складу втськових частин, так i для мирного сус-пшьства та краши в цтому. Збудник натурально'1' вiспи, як один з найнебезпечнiших агентiв, що можуть використовуватись у бiотероризмi. Abstract.
The article covers: the general definition of "biological weapons" and its characteristics, the danger of using biological weapons for military personnel, as well as for a peaceful society and the country as a whole. The causative agent of smallpox, as one of the most dangerous agents that can be used in bioterrorism.
26_MEDICAL SCIENCES / «©©УУШУУМ-ЛОУШаУ» #ЩШЗ, 2022
Key words: biological weapons, bioterrorism, war, biological security, weapons of mass destruction, epidemiological aspects, smallpox.
Ключовi слова: б1олог1чна зброя, бютероризм, вшна, б1олог1чна безпека, зброя масового ураження, епгдемюлоггчн! аспекти, натуральна eicna.
Вступ.
За визначенням ВООЗ, бюлопчна зброя (англ. biological weapons) — це рiзновид збро! масового ураження, яка здшснюе навмисний вплив на об'ект, для якого !! використовують, з до-помогою шфжування патогенними мшроор-гашзмами чи iншими бiологiчними факторами, здатна викликати масовi захворювання та ураження людства. Розвиток военно! науки, застосування но-вих видiв озброення, в тому числ! i бiологiчного, хiмiчного, ядерного, змiнюють перебiг бойових дш. Щдтвердженням цього е велик! людсьш втрати, у тому числ! серед медичного персоналу та волон-тер!в.
Мета роботи.
Дати визначення бюлопчно! збро!, як збро! масового ураження та висвггити актуальшсть !! застосування в XXI столт!
Викладення основного матерiалу.
Для досягнення цшей на вшш вшськов! та те-рористи використовують р!зномаштш методи, але особливу небезпеку являе собою загроза застосу-вання збро! масового знищення - бактерюлопчно!, х1м!чно!, радюлопчно! та ядерно!. Проте, особ-ливютю бюлопчно! збро! е те, що !! надзвичайно складно виявити, а наявшсть латентного перюду в!д моменту !! застосування, збшьшуе к1льк1сть по-терпших та тяжк1сть вщдалених насл1дк1в [1, 2].
На сьогодш, найб!льш значущими характеристиками бюлопчно! збро! е таю: неспод!вашсть, не-визначешсть, висока бойова ефективнють, труд-нощ! у постановщ д!агнозу та л1кування уражених [1]. Дан! характеристики створюють бюлопчну не-безпеку, формують !! ешдемюлопчш аспекти, а та-кож впливають на медичне забезпечення i ор-гашзацш протиетдем!чних заход!в.
Кр!м цього, висока небезпека прояв!в бютеро-ризму зумовлюеться наступними чинниками:
1) легкою доступнютю бюлопчно! збро!, так як мжрооргашзми, як1 використовують, знаходяться у навколишньому середовищц
2) наявнють недостатньо вивчених в!руав i мжрооргашзм!в, проти яких сьогодш ще не розроб-лено засобiв лiкування та профiлактики;
3) висока бойова ефективнють за площею i к1льк1стю уражених;
4) зручнютю зберiгання i транспортування бюлопчно! збро!;
5)труднощ! верифiкацi! дiагнозу i подальшого л1кування хворих,
6) тривал1сть i складнiсть своечасного вияв-лення факту та мюця використання цiе! збро!, а та-кож неможливiстю обмеження зони теракту;
7) необхiднiсть у великш шлькосп вакцин та/або антибютишв для надання допомоги ураже-ним [2].
Використання деяких патогенних агенпв з цшлю цькування населення та дестабшзаци
политично! ситуацп в кра!ш являють собою значну загрозу для нацюнально! безпеки. Зокрема, мшро-оргашзми (бюлопчш агенти, або мшроби) фак-тично складно виявити, i вони досить легко можуть бути як завезеш у будь-яку кра!ну свиу, так само i розмноженi у великш шлькосп для подальшого використання. Патогенш мiкроорганiзми, як потен-цшш агенти бюлопчно! збро!, можуть належати до р!зних таксономiчних груп: в!руси, бактерi!, прюни, рикетсi!, мшэмщети. Потенцiйнi агенти бь олопчно! збро! можуть бути природнього похо-дження, генетично модифiкованi, а також удоско-наленими х!м!чними та генетичними конструкць ями, як1 можуть використовуватись в р!зних варiантах [3]. Таким чином, бюлопчш уражувальнi агенти в поеднанш з! стабiлiзаторами i наповнюва-чами використовують у вигляд! бойових заряд!в у бойових приладах доставки з метою ураження людей (живо! сили противника), бойового майна (про-довольч! запаси) та сшьськогосподарських тварин чи рослин.
На даний час, перелж збудник1в та патогенних агенпв, як1 можуть становити широкомасштабну небезпеку для людства, регулюеться М!жнарод-ними медико-саштарними правилами 2005 року (англ. International Health Regulations 2005). Це офщшний документ ВООЗ, який регламентуе до всесвггаьо! системи охорони здоров'я у випадку ви-никнення р!зних надзвичайних ситуацш в галуз! охорони здоров'я. В перел1ку зазначаеться, що в!рус натурально! вюпи вщноситься до тих шфекцшних захворювань, яш здатш швидко поширюватися в м1жнародних масштабах та можуть використовуватись як бюлопчш агенти в моделюванш бюлопчно! збро! [4]. Не зважаючи на те, що з 1980 року натуральна вюпа офщшно лшыдована в природ! та у вах лаборатор!ях свиу, юнуе два сховища з запасами в!русу, а саме в США та РФ [3]. ДНК в!русу вюпи збер!гають для подальшо! розробки про-тив!русних препарапв та вакцин, проте юнуе гшо-тетична можливють навмисного використання в!русу з метою бютероризму.
Звертаючи увагу, на особливосп застосування бюлопчно! збро!, можна видшити дешлька груп за бойовою здатнютю (А, B, C, D). До групи А належать збудники трьох висококонтагюзних захворювань: натурально! вюпи, сиб!рки та чуми [2, 5].
Клшчна картина натурально! вюпи прояв-ляеться значними ураженнями шк1ри та слизових оболонок, етапнютю виникнення везикуло-пусту-льозного висипу, тсля якого утворюються рубщ, та двохвильовою гарячкою.
Найчаспше заражения ввдбуваеться по-впряно-краплинним шляхом. Сприйнятливють до захворювання дуже висока. У перебиу натурально! вюпи вид!ляють чотири перюди: початковий, виси-пання, нагноення висипу, пвдсихання i вщпадання к1рочок.
«шушетим-шигмау» #щш)), жш. / мебгсль бсшжеб
27
Початок хвороби завжди гострий, супровод-жуеться пiдвищеною температурою тша до 39-40 °С, ознобом, болем у дмнщ криж1в та ломотою в тш. Типовою локалiзацiею такого висипу е внутрiшня поверхня стегон i нижня половина живота (трикутник Сiмона). Тривалiсть даного перюду 3-5 днiв.
Наступний перiод - перюд висипання, який ха-рактеризуеться нормалiзацiею температури, покра-щенням загального стану та утворенням справжнь-ого вюпового висипу. Вiн мае характерну ло-калiзацiю, з'являючись спочатку на волосянш частинi голови, надалi його елементи з'являються на тулубi, потiм поширюються на верхнi та нижнi шнщвки. Мають вигляд круглих, до 3 мм у дiаметрi рожевих плям, що швидко перетворюються на папули. Ще через 1-2 днi на верхiвцi кожно! папули утворюеться пухирець, наповнений мутною родиною. Пухирцi мають видовжену форму, обве-денi тонкою смужкою гшеремп, багатокамернi. Кожний пухирець розташований на ущiльненiй дiлянцi шшри, дно його iнфiльтроване. Бiльшiсть везикул та пустул розташовуються на дистальних дшянках тiла.
З 10 дня хвороби вмют пухирцiв нагноюеться, мутнiшае, виникають гнiйнi пустули, вдруге ввдбу-ваеться зростання температурно! криво! до 40-41 °С, яка протримаеться на цьому рiвнi упродовж 1015 дшв та бiльше. Згодом настае перюд тдсихання. Пухирцi лопаються, гнiй випкае на шк1ру, спричи-нюючи сверб1ж, подразнення i мацерацш шк1ри. Нерщко самi хворi пошкоджують гнiйнi пустули, розповсюджуючи гнiй на здоровi дшянки шкiри. Стан потерпiлих стае важким, !х непоко!ть свербiж шк1ри, вони втрачають апетит, страждають ввд без-соння. З 22-24 дня хвороби струпи починають по-ступово вщпадати, залишаючи глибокий дефект на шкiрi у мiсцi вiдпадання з утворенням рубця [6].
При застосуванш бюлопчно! збро! у виглядi натурально! вюпи уражених вiйськових та цив№не населення необх1дно термiново госпiталiзувати. При транспортуванш потерпiлих до лiкарнi, навче-ний медичний персонал мае працювати в захис-ному одязi, а саме: халат, шапочка, змшне взуття, респiратор, окуляри). Щодня пацiентам проводиться огляд i 2-х разова термометр1я.
Оскшьки вiрусу притаманна висока стiйкiсть у навколишньому середовищi, важливу роль для профшактики вiдiграе дезiнфекцiя. Дезiнфекцi!' по-виннi щдлягати: зброя вiйськовослужбовцiв, !х мiсця перебування, житло ураженого населення i
контактних осiб, мiсця, де вони бували, засоби пе-ресування, посуд. Найкращим методом дезiнфекцi! е спалювання. Спалити потрiбно все, що можна знищити без критичних для вшськових речей. Для дезiнфекцi! також можна використати хлорне ва-пно, фенол, лiзол. Вiйськовим та цив№ним, як1 без-посередньо контактували з хворими, необхвдно обов'язково провести вакцинацш проти вiспи. Встановлено, що коротший iнтервал мiж моментом заражения i вакцинацiею, сприяе зниженню ризику розвитку захворювання i кращому перебiгу захво-рювання. Найоптимальнiшою та ефективною вва-жаеться вакцинац1я протягом 1-! доби тсля контакту з хворим чи застосуванням бюлопчно! збро!. Також засобом профшактики натурально! вюпи може бути людський гамма-глобулш з шдвищеним вмiстом противiспових антитiл, який вводять по 1 мл/кг [6].
Висновки.
Найбiльш небезпечною серед збро! масового знищення е бiологiчна, оск1льки мае найвищий у порiвняняннi з шшими видами збро!, вражаючий потенцiал. Мониторинг i санiтарно-епiдемiологiчна розвiдка е вкрай необх1дними заходами щодо за-побтання виникненню i розповсюдженню iнфек-цшних захворювань на територ1ях, що зазнали военно! агресi!, i по всш територi! кра!ни. Про-тиепiдемiчнi та профшактичш заходи повиннi про-водитися вчасно i комплексно за класично прийня-тою схемою щодо джерела збудника iнфекцi!, ме-ханiзму передачi збудника, сприйнятливостi органiзму.
Лiтература.
1. Ешдемюлопчш аспекти бiобезпеки: нав-чальний посiбник / В.Л. Савицький, О.Д. Крушель-ницький, М.А. Андрейчин [та ш.]. - Ки!в: Видав-ництво Людмила, 2019. - 160 с.
2. Вiйськова епiдемiологiя: навчальний посi-бник / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Ко-зак. - Ки!в : Медицина, 2018. - 184 с. (61:355/В 49)
3. https://www.sciencedirect.com/science/article /рп/81198743Х14626410
4. Мiжнароднi медико-санiтарнi правила (2005 р.) / Всесвгтня органiзацiя охорони здоров'я, 2005.
5. Ешдемюлопя: базовий пвдручник для сту-дентiв вищих медичних навчальних закладiв. За ред. проф. 1.П. Колеснiково!. - Вiнниця: Нова книга, 2012. - 576 с.
6. https://compendium.com.ua/uk/tutorials-uk/infektsiyi/naturalna-vispa/
