CC BY
65
Орипнальш досл^ження AW [' у ¿и г_Ь' г гщ; г
Original Researches Мнфектология
УДК 616-002.5-085.33-036.8 БОЙКО А.В.
Буковинський державний медичний ун'терситет, м. 4epHiBц
ЗАСТОСУВАННЯ АЕРОЗОЛЬНОТ ТЕРАПП У ХВОРИХ НА ЖМЮРЕЗИСТЕНТНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Резюме. Подан результати досл'!джень найбльш поширених побiчних реак^й, викликаних тими чи н-шими протитуберкульозними препаратами, в Чернiвецькiй облаетНаведенi методи комбiнованоíаеро-зольтерапИу хворих на х'шорезистентний туберкульоз легень, доведена íх ефективнють. Ключовi слова: туберкульоз, ^мюрезистентнють, аерозольтерапя, протитуберкульозн препарати.
Аерозольтерашя — це метод застосування лшар-ських речовин, що забезпечуе 1х фiзiологiчне над-ходження (без пошкодження шырних покривiв, подразнюючо'1 дп на слизову оболонку стравоходу, шлунка) як в органи дихання, так i в iншi системи ор-гашзму людини шляхом всмоктування через слизовi оболонки дихальних шляхiв.
В умовах сьогодення важливим фактором зрос-тання захворюваност на туберкульоз (ТБ) у рiзних крашах свiту е швидке поширення штамiв мшобак-терiй туберкульозу (МБТ), резистентних до протиту-беркульозних препарапв (ПТП).
Незважаючи на великий досвщ застосування про-титуберкульозних препарапв, проблема 1х побiчноl ди на макрооргашзм залишаеться актуальною i сьо-годнi. Оскiльки доклiнiчнi й клшчш випробування не дозволяють виявити весь спектр можливих не-бажаних побiчних реакцiй на препарати, очевидна необхщшсть продовження дослщжень i оцiнки нега-тивних реакцш на лiкарськi засоби й шсля введення 1х у практику.
Мета роботи: установити поширешсть та характер ураження оргашв системи травлення залежно вiд профшю стiйкостi до ПТП в Чершвецькш областi, визначити основнi побiчнi дп, викликанi тими чи iншими ПТП, що частше зустрiчаються в репош, та удосконалити шляхи фармаколопчно! корекци окре-мих ланок метаболiчних змш.
Результати дослiдження
Нами були проаналiзованi данi про чутливiсть МБТ до протитуберкульозних препарапв I та II ряду в Чершвецькш област в 132 пашенпв, якi перебува-ли на лшуванш в II фтизiатричному вщдшенш облас-ного протитуберкульозного диспансеру та КМУ мюь-кого протитуберкульозного диспансеру. Виявилося, що в 60 (53,6 %) хворих була мультирезистентшсть, у тому чи^ в 9 (8 %) — до НЯ, у 22 (19,6 %) — до НЯ8, у 20 (17,8 %) — до HR.SE, у 3 (2,7%) — до НЯЕ, в ш-ших 5,4 % пашенпв спостерпалась стiйкiсть до таких
комбшацш препарапв: до HRSEt — у 1,8 % хворих, до HRSZ, HRSKmEt, HRSKmECm, HRSEEt — по 0,9 % до кожно! комбшацй. У 24 (21,4 %) хворих визначали монорезистентнiсть МБТ: у 4 (3,6%) — до iзонiазиду, у 5 (4,5 %) — до рифампщину, у 11 (9,8 %) — до стреп-томщину, у 1 (0,9 %) — до етамбутолу, у 2 (1,8%) — до етюнамщу, в 1 (0,9 %) — до амшацину. Полiрезис-тентшсть МБТ визначали в 27 (24,1 %) хворих. Най-бшьш часто МБТ були резистентш до комбшацй' HS (у 10,7 % хворих), значно рщше — до HSE та HEt (по 2,7 %), до SE — у 0,4 % та до HSEEt — у 1,8 % хворих, до HE, HSKmEt, HSEt, SEt — по 0,9 %. Розширена резистентшсть МБТ визначалась у 0,9 % пащенпв.
Показник частоти виникнення побiчних реакцш ПТП становив 15,2 % вщ загально! кшькосп пащен-тiв. У 8 % випадыв доводилось повнiстю вiдмовитись вщ подальшого застосування ПТП, щодо якого роз-винулася побiчна дiя.
При аналiзi даних клiнiчних, лабораторних до-слiджень та ультразвукового дослiдження оргашв че-ревно! порожнини виявилось, що порушення функ-цiонування органiв системи травлення, в основному з боку гепатопанкреатобшарно! системи у виглядi дифузних змш печшки, iнколи И збшьшення, а також ознак холецистопанкреатиту, зус^чаються серед хворих iз монорезистентнiстю у 41 %, серед пашенпв iз мультирезистентнiстю — у 72 % випадыв, iз полiре-зистентнiстю — майже в 90 % та в ушх хворих iз роз-ширеною стiйкiстю МБТ.
У результат дослiдження непереносимостi анти-мiкобактерiальних препарапв виявилось, що серед ПТП I та II ряду найчастше побiчнi реакцп виника-
Адреса для листування з автором:
Бойко Анна BiKTopiBHa E-mail: a_v_boiko@list.ru
© Бойко А.В., 2014 © «Актуальна шфектолопя», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Таблиця 1. Дози протитуберкульозних препарат1в для застосування в аерозольтерапИ
ПТП Доза Об'ем розчину
Стрептомщин 200-500 тис. од. 15-20 мл
Канамщин 200-500 тис. од. 10 мл
lзонiазид 10 мл 6% розчину 10 мл
Тубазид 5-10 мг 10 мл
Салюзид 10 мл 5-10% розчину 10 мл фiзiологiчного розчину
Етюнамщ 2-3 мг10% розчину 10 мл фiзiологiчного розчину
ПАСК 2-3 мл 30% розчину 15-20 мл фiзiологiчного розчину
Рифампiцин 0,15 мг 15-20 мл фiзiологiчного розчину
ють при прийомi протюнамщу — у 30 % хворих, яы пред'являли скарги на нудоту, запаморочення, бть у живоп, тахiкардiю, а також при застосуванш кана-мiцину — у 25 %, у пащенпв погiршувався слух, ви-никав шум у вухах. У 10 % хворих при прийомi ле-вофлоксацину виникали артралпя, мiалгiя, нудота та запаморочення. Алерпчш реакци у виглядi висипан-ня на шыр^ свербежу виникали в 15 % пащенпв при прийомi пiразинамiду, етамбутолу та гатiфлоксацину. У 15 % спостертлися розлади шлунково-кишкового тракту — дiарея, нудота, блювота при прийомi офлок-сацину, коксерину та теризу. У 5 % спостертався еш-лептичний напад шсля прийому клозерину.
Отже, результати дослщжень свiдчать про те, що при пероральному, внутрiшньом'язовому та внутрш-ньовенному методах введення ПТП хворим на хiмiо-резистентний ТБ ш препарати, перш шж потрапити в легеш, вогнище ураження чи дiлянку запалення, проходять складний шлях доставки, потрiбна бiльша !х доза та наявний високий ризик розвитку побiчних ефекпв.
Щоб потрапити в легенi, ПТП адсорбуються iз шлунково-кишкового тракту рашше, нiж потраплять у системне кров'яне русло. Проникнувши в кров, лши шддаються активному метаболiзму при проходженш через печiнку, подолавши цей бар'ер, вони надходять у легеш через трахеобронхiальний кровотк:, що ста-новить лише 1 % серцевого викиду. Тому необхщно вщзначити переваги небулайзерно! аерозольтерапп, при якiй лiкарськi речовини потрапляють вiдразу в легенi як орган-мшень, минаючи складний i трива-лий шлях доставки.
Для скорочення термМв лiкування хворих на хь мiорезистентнi форми ТБ легень можна застосовува-ти iнгаляцiйну терапiю антибактерiальними препаратами тiльки пiсля визначення чутливост до них МБТ i за вiдсутностi шдивщуально! шдвищено! чутливостi.
Iнгаляцiйна терапiя туберкульозу легень повинна проводитись на фош базисно! хiмiотерапil як додат-кова, така, що поеднуеться з основною тератею, а при наявност туберкульозу бронхiв аерозольтератя стае, по сутi, основною цшеспрямованою терапiею. Досi iснуе думка, що при туберкульозi легень аеро-зольтерашя протипоказана, оскiльки може спро-вокувати легеневу кровотечу. Така думка склалась
давно на 0CH0Bi досвiду, отриманого в процеш ви-користання примггавних та технiчно недосконалих iнгаляторiв-пульверизаторiв, невiрноl тактики аерозольтерапп. На жаль, поки що немае дослiджень, що узагальнюють сучасний позитивний досвiд викорис-тання аерозолiв у клiнiчнiй фтизiатрil.
Аерозольтерапiя показана поряд з основною ба-зисною хiмiотерапiею головним чином хворим на шфтьтративний туберкульоз та за наявност порож-нин деструкцп в легенях. Найбiльш ефективна вона при наявност туберкульозу бронхiв iз поширеним ТБ-процесом. Для аерозолiв застосовуються водо-розчиннi ПТП.
У разi наявностi у вщдтеннях протитуберкульозних закладiв iнгаляторiю (iз дотриманням ушх са-нiтарно-гiгiенiчних норм, з окремими кабшами та приточно-витяжною вентиляцiею) можна проводити процедури аерозольних шгаляцш за такими схемами: одному пащенту проводиться 2 процедури, спочат-ку шгаляцшним методом вводяться бронхолiтичнi препарати, попм iз паузою в 8—10 хвилин вводяться аерозольним методом розчини антибактерiальних препарапв. Кожна процедура проводиться протягом 10—12 хвилин. Тривалють курсового лшування аеро-зольними методами становить 3—4 тижш, щоденно. У хворих iз рiзними формами ТБ легень антибактерь альнi препарати для введення методом аерозольтерапп призначае лiкар-фтизiатр (табл. 1).
Серед сучасних засобiв доставки лшарських пре-паратiв особливого значення набувають небулайзери (вщ лат. nebula — туман), тобто «туманоутворюва-чЬ>, — пристро! для розпилення лшарських препа-ратiв та !х доставки в дихальш шляхи. Переваги не-булайзерiв над iншими способами аерозольтерапп полягають у можливостi: доставки безпосередньо в легеш рiзних регульованих, у тому чи^ високих доз лшарських речовин; доставки в дрiбнi бронхи й аль-веоли значно! фракцп (до 70 %) дрiбнодисперсних частинок аерозолiв (в1д 0,8 до 5 мкм); комбшування лiкарських речовин (зокрема, бронходилататорiв, муколiтикiв i глюкокортикощв); одночасно! подачi хворому кисню.
При виборi антимiкобактерiальних препарапв для шгаляцшно! терапп необхiдно враховувати !х рiзний вплив на позаклгганно та внутрiшньоклiтинно роз-
ташоваш МБТ. Оскгльки на початкових стадГях ТБ-iнфекцiï бiльшiсть МБТ знаходиться поза клгганами, у першi 2 Mic. вiддаeться перевага iнгаляцiям стрепто-мiцину (2 курси по 25 шгаляцш i3 перервою мiж ними на 12 дшв — 250—500 мг, розводиться в 3—5 мл Гзото-шчного розчину NaCl, щоденно або через день, друга половина дози вводиться традицшним методом).
У мiру затихання ТБ-процесу бiльшicть МБТ роз-ташовуеться внутрiшньоклiтинно. У цей перюд cлiд надавати перевагу iзонiазиду (2 курси по 25 шгаляцш iз перервою мiж ними на 12 дшв — 5% розчин 5 мл (або 10% розчин, розведений у фiзiологiчному роз-чиш 1 : 1, по 2 мл 2—3 рази на день), друга половина дози вводиться традицшним методом), оскшьки вш мае бшьшу проникшсть i внутрiшньоклiтинну актив-шсть. Якщо ПТП погано переноситься при звичай-ному заcтоcуваннi, можна вводити всю добову дозу шгаляцшно.
Перевагою шгаляцш рифампщину е висока кль шчна ефективнicть, однак погана розчиншсть не дозволяе використовувати його в аерозолях, тому як розчинник та провiдник рифампщину може висту-пати димексид, що, у свою чергу, мае антимшроб-ну дш, чинить позитивний вплив на функцп' Т- та В-лГмфоципв. Лiкарcька cумiш отримуеться шляхом розчинення 150—300 мг рифампщину в 3—4 мл диме-тилсульфоксиду.
Амшацин — нашвсинтетичний антибiотик iз групи амшоглшозвддв, що мае широкий спектр дд. Найбiльш активний вiдноcно грамнегативних мь кроорганiзмiв, у тому чиcлi штамiв, резистентних до гентамiцину. Для аерозольтерапп' амшацин застосо-вуеться двiчi на добу по 250 мг (100 мг — 2 мл), по-передньо розведений у 2—3 мл iзотонiчного розчину NaCl, канамщин — 1 раз на день по 0,5 г, розведений у 5 мл iзотонiчного розчину NaCl.
На початку аерозольтерапй' антибактерiальними препаратами проводиться шгалящя пробно!' дози, що дорiвнюe половиш разово!' дози, щоб упевнитись у вщсутносп бронхоспазму та алерпчно! реакцп'. На наступний день пробна доза повторюеться. При до-брш переноcимоcтi повторно! пробно! дози призна-чаеться повна доза препарату, зазвичай бшьш низька, нiж при парентеральному застосуванш
Застосування коротких (до 4 тижшв) куршв аерозольтерапп' шдвищуе ефективнicть лiкування хворих на ТБ, у тому числГ хiмiорезиcтентний, зменшуючи розвиток склеротичних процеciв у паренхiмi, а бiльш тривалi курси (бшьше 30 днiв) чинять негативний вплив на елементи аерогематичного бар'еру. За не-обхщносп тривалого застосування аерозольтерапй' в комплексному лкуванш необхiдно робити перерви мiж курсами iнгаляцiй на 2 тижш з метою вгднов-лення мукоцилiарного клiренcу слизово! дихальних шляхiв.
Таким чином, застосування коротких куршв шга-ляцiй ПТП у комплексному лшуванш хворих на ТБ сприяе: лкшдацй' cимптомiв iнтокcикацiï; розсмок-туванню запальних змiн у легенях; використання !х
у передоперацiйному перiодi разом iз бронхолггака-ми та шшими патогенетичними засобами пiдвищуe синтез сурфактанту, а в шсляоперацшному перiодi — зменшуе частоту таких ускладнень, як ателектаз або нерозправлення легеш, пневмошя.
ПТП повиннi застосовуватись в аерозолях шсля попередньо! пiдготовки: очистки дихальних шляхiв вiд в'язкого гншного харкотиння та вiдкриття брон-хюл i альвеол у вогнищах ураження, шакше !х ефек-тивнicть сумшвна й збiльшуeтьcя ризик алергiзацiï та непереносимост хiмiопрепаратiв. При виборi ль карських препаратiв необхiдно оцiнити сшввщно-шення ризику й кориcтi вщ них. Слiд враховувати, що ефектившсть аерозольтерапй залежить не тiльки вщ оптимального дозування ПТП, перiодичноcтi !'х застосування, але i вiд техшчних характеристик не-булайзерiв, тобто розпилювачiв аерозолiв та компре-сорних iнгаляторiв. При призначеннi ПТП найкраща депозищя аерозолiв досягаеться небулайзерами, що виробляють дрiбнодиcперcнi частинки. Оcкiльки розчини антибютиыв мають високу в'язкicть, cлiд використовувати потужш компресори й небулайзе-ри, що активуються вдихом пацieнта.
Антибютики, ПТП, iмуномодулятори та антисептики у виглядi аерозолiв вводяться через небулайзер локально, безпосередньо в легеш, тому дози препа-рапв можуть бути знижеш або уведенi за допомогою декшькох cеанciв аерозольтерапй. Однак уведення вказаних препарапв iнгаляцiйним методом може призвести до попадання !'х у запалеш, набряклi аль-веоли, заповнеш бронхiальним секретом, тодi всмок-тування препаратiв буде недоcтатнiм. Тшьки пicля вiдновлення прохiдноcтi дихальних шляхiв, особливо дрiбних бронхiв, cлiд починати базисну терашю iнга-ляцiйним способом.
Для попередньо! санацп' дихальних шляхiв вико-ристовуються детергенти, антисептики, бронходи-лататори, муколiтики, а в деяких випадках — корти-костеро!ди та iншi протизапальнi препарати. Так, iз метою глибокого надходження лшарського розчину у зону ураження хворим iз першого дня можна про-водити бронходилатацiю шляхом призначення про-тягом 2—3 днiв аерозолiв бронхолггачно! cумiшi, що може складатись iз таких препаратiв: 5 мл 2,4% розчину еуфшну, 0,5 мл 2% розчину папаверину пдро-хлориду, 0,25 мл 1% розчину димедролу, 2 мл 5% розчину глюкози. Для створення бронхолггачно! cумiшi можуть використовуватись таи лшарсьы препарати: еуфшш, дiафiлiн, папаверин, платифiлiн, димедрол, супрастин, предшзолон та подГ6нГ засоби. Необхщ-но мати на уваз^ що цГ препарати не чинять прямого впливу на слизову бронхГв.
ОднГею з найважливГших причин недостатньо! ефективностГ лГкування ТБ е ускладнення його брон-хообструктивним синдромом. Важливою ланкою в патогенезГ формування епГдемГчного ТБ легень е ди-фузне ураження бронхГв туберкульозним процесом Гз розвитком генералГзовано! обструкцГ! дихальних шляхГв. У пацГентГв, яким проводилась хГрургГчна
операшя з приводу ТБ легень, не ттьки загострю-ються явища обструкцй', але i е вiрогiднiсть подаль-шого розвитку хрошчного обструктивного бронхпу внаслiдок змiни архiтектонiки структурних елеменпв легенево! тканини та деформацп' бронхiв унаслiдок оперативного втручання.
Найбiльш простою схемою небулайзерно! аеро-зольтерапй' обструктивного бронхпу е застосування бронходилататора беродуалу — 1 мл на 4 мл фiзiоло-гiчного розчину за 1 процедуру. Можливi найрiзнома-нiтнiшi комбiнацiï лiкарських речовин в аерозолях як базисна тератя бронхообструкцп' залежно вiд пере-важання бронхiолоспазму чи недостатньо! експекто-рацй' в'язкого харкотиння. Як при базиснш, так i при штенсивнш терапй' чергування атровенту або беродуалу з муколгтиком лазолваном, а також у комплекс з кортикостерощними гормонами може визначатись конкретними показаннями до ix застосування та характером легенево!' патологи', зокрема у хворих на ТБ у шсляоперацшному перюда, оперованих на легеш. ïx застосування повинно визначатись лiкуючим ль карем у кожнiй конкретнiй ситуацп' з iнформацiею та шструкщею для пацiента. Слiд притримуватись принципу послщовносп використання протягом доби медичних препарапв iз рiзною фармаколопч-ною активнiстю та направленiстю. При цьому зруч-но використовувати дектька небулайзерiв, кожен зi сво!м препаратом. Допускаеться поеднання в одному небулайзерк беродуалу — 1—2 мл, лазолвану — 2— 3 мл, глюкокортикощу пульмшорт (будесонiд) — 2 мл (0,5 або 0,25 мл).
У хворих на ТБ варто вщмовитись вщ застосування в аерозолях протеолггачних ферменпв: трипсину, xiмотрипсину, xiмопсину, стрептокiнази, рибонукле-ази, дезоксирибонуклеази та шших через негативнi властивостi та тдсилену гiперсекрецiю. Муколiтики не слщ застосовувати при трахе!тах та сухих бронхггах iз скудним видiленням iз бронxiв.
Як свiдчать данi лггератури й наш досвiд, аерозольтерашя бронxiальноï обструкцй' найбiльш ефек-тивна головним чином при зворотних факторах, коли превалюють бронxiолоспазм, запальний набряк, ш-фшьтращя слизово! та пiдслизовоï бронxiв, обтуращя дихальних шляxiв слизом унаслiдок порушення його експекторацй'. Аерозольтерапiя менш ефективна при незворотних морфолопчних факторах, коли наявш стеноз та облiтерацiя бронxiв через виражену дисы-незiю.
Для небулайзерно! терапй' в пульмофтизiатричнiй практиш можуть використовуватись розчини сучас-них бронхолггашв та стабiлiзаторiв мембран тучних клiтин (сальбутамол — небутамол, фенотерол, шра-тропiю бромiд, тербуталiн), протизапальш препара-ти/топiчнi глюкокортикостерощи (будесонiд, флю-тиказон — небуфлюзон, мометазон — небутазон), муколгтики (амброксолу гiдроxлорид, сода-буфер, N-ацетилцистеш, дорназа альфа та ш), регщратато-ри слизово'1' оболонки оргашв дихання (натрш гiд-рокарбонат, натрш хлорид, мшеральш лужнi води:
«Лужанська», «Поляна Квасова», «Боржомi» тощо), антисептики (декасан, дюксидин, фурацилiн), iму-номодулятори (амiнокапронова кислота, рибавiрин, iнтерферон людський, лаферон) та рiзноманiтнi ан-тибактерiальнi засоби.
Цiлеспрямоване та поеднане застосування декшь-кох груп засобiв для небулайзерно!' аерозольтерапп' лежить в основi респiраторноï терапй' ТБ легень. На сьогодш iснуе можливiсть вибору лшарських засо-бiв для небулайзерно! аерозольтерапп'. Однак можна обмежитись рядом препарапв, що включае основнi засоби з групи бронxодилататорiв, муколiтикiв, глю-кокортикощв, антисептикiв та протитуберкульозних засобiв. Як свщчить наш досвiд, у схему алгоритму ль кування слiд включати атровент або беродуал, лазол-ван або флу'1'муцил, пульмiкорт, мiрамiстин, дюксидин, iзонiазид або амiкацин та iншi ПТП. Кратнiсть (перiодичнiсть) сеаншв небулайзерно! аерозольте-рапй', а також дозування, вказаш у вищевикладено-му матерiалi, можуть бути змiненi. Аерозольтерашя може бути використана в режимi «за потребою», однак не слщ перевищувати добовi дози препарапв.
Висновки
1. Частота виникнення побiчниx реакцiй на проти-туберкульознi препарати у хворих на xiмiорезистент-ний ТБ в Чершвецькш обласп становить 15,2 % вщ загально! ктькосп пацiентiв. Порушення з боку ге-патопанкреатобiлiарноï системи зустрiчаються в 41 % хворих iз монорезистентнiстю, у 72 % — iз мультире-зистентнiстю, майже в 90 % — iз полiрезистентнiстю та в ушх пацiентiв iз розширеною стшыстю МБТ.
2. Проведення аерозольтерапй' забезпечуе бю-доступнiсть препаратiв та знижуе токсичний вплив iз потенцiюванням ди' первинного препарату, сприяе пiдвищенню ефективносп та скороченню термiнiв лiкування, а також мае фармакоекономiчний ефект при лшуванш хворих на xiмiорезистентний туберку-льоз.
3. Небулайзерна терашя забезпечуе: полшшення дренажно! функцй' дихальних шляxiв i виведення мо-кроти; зниження активносп запального процесу в ле-генях; стимуляцш мiсцевиx iмунниx реакцiй ресшра-торного тракту; можливiсть введення бшьш високо! дози лiкарського препарату безпосередньо в альвеоли й дрiбнi бронхи, бшьш швидкий початок дй' засобу; можливють застосування бронxодилататорiв i муко-лiтикiв у так званому режимi «на вимогу»; знижуе ри-зик розвитку побiчниx ефектiв.
Список л^ератури
1. Бабаджан В.Д. Небулайзерная терапия: стандарты применения и современные возможности в Украине / В.Д. Бабаджан // Клтчна iмунологiя. Алергологiя. 1нфектологя. — 2013. — № 5(64). — С.71-74.
2. Бойчук Т.М. Медико-соцiальнi проблеми, досягнення та перспективирозвитку фтизiатрiï на сучасному етам /[Бойчук Т.М., ТодоржоЛ.Д, Бойко А.В., Сем'янiв 1.О.]//Укр. терапевт. журн. — 2013. — № 2. — С. 109-115.
3. Бухтияров Э.В. Небулайзерная терапия заболеваний органов дыхания у детей /[Бухтияров Э.В., Коринева Л.С., По-доляка В.Л., Самойленко И.Г., Максимова С.М.] // Дитячий лкар. - 2011. - № 4(11). - С. 1-4.
4. Коваленко С.В. Досвiдзастосування небулайзерног тера-niï Декасаном хворих iз шфекцшним загостренням хротчного обструктивного захворювання легень в умовах nульмонологiч-ного вiддiлення / С.В. Коваленко // Укр. хiмiотерапевтичний журнал. - 2010. - № 1-2 (23). - С. 65-66.
5. Лапшин В.Ф. Небулайзерна терамя в педiатричнiй практищ / [Лапшин В.Ф., Уманець Т.Р., Дзись О.П.] // Пе-
диатрия. Акушерство. Гинекология. — 2007. — № 18/1. — С. 21-23.
6. Москаленко В.Ф. Досягнення та перспективирозвитку фтизiатрu/В.Ф. Москаленко, В.1. Петренко, Г.В. Радиш// Туберкульоз, легеневi хвороби, ВШ-шфекцЫ. — 2013. — № 1. — С. 5-13.
7. Наказ МОЗ Украгни вiд 04.09.2014 № 620 «Утфтова-ний клжчний протокол первинног, вторинног (спецiалiзова-ног) та третинног медичног допомоги. Туберкульоз у дорос-лих».
Отримано 11.10.14 В
Бойко А.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ПРИМЕНЕНИЕ АЭРОЗОЛЬНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ ХИМИОРЕЗИСТЕНТНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ
Резюме. Представлены результаты исследований наиболее распространенных побочных реакций, вызванных теми или иными противотуберкулезными препаратами, в Черновицкой области. Приведены методы комбинированной аэрозоль-терапии у больных химиорезистентным туберкулезом легких, доказана их эффективность.
Ключевые слова: туберкулез, химиорезистентность, аэро-зольтерапия, противотуберкулезные препараты.
Boiko А.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
APPLICATION OF THE AEROSOL THERAPY IN PATIENTS WITH DRUG-RESISTANT PULMONARY TUBERCULOSIS
Summary. The article provides the results of studies on the most common side effects caused by various antituberculosis drugs in the Chernivtsi region. Methods of combined aerosol therapy in patients with drug-resistant pulmonary tuberculosis are considered, their effectiveness is proved.
Key words: tuberculosis, drug resistance, aerosol therapy, antituberculosis drugs.
