CC BY
12
развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 139-147.
17. 1нтернет-сторшка Шжнародно!' асощацл наукових парюв (МАНП). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.technopark.al.ru.
18. Крикавський С.В. Маркетинг енергозбереження / G.B. Крикавський, Н.С. Косар, Л. А. Мороз. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол^ехтка", 2001. - 196 с.
19. Лапко Е. Экологический фактор в инновационной деятельности / Елена Лапко // Экономика Украины. - 1998. - № 8. - С. 69-75.
20. Мишенин Е.В. Принципы формирования экологического мониторинга / Е.В. Ми-шенин, М. А. Комлык // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 168-173.
21. Мишенин Е.В. Организационно-экономические принципы формирования мониторинга лесов / Е.В. Мишенин // Бизнес-информ. - 1999. - № 21-22. - С. 81-85.
22. Мишенина Н.В. Оценка уровня экологизации производства на инновационной основе / Н. В. Мишенина // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 151-156.
23. Одрех1вський М. Маркетингово-ор1ентоване управлшня рекреацшними шновацшни-ми пщприемствами / Микола Васильович Одрех1вський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.
24. Положення "Про порядок створення i функцюнування технопарюв та шновацшних структур шших титв". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.in.gov.ua/index.php? lang=ua&get=55&law_id=62# 1
25. Реймерс Н.Ф. Природопользование: словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. - М. : Вид-во "Мысль", 1990. - 637 с.
26. Семенов В.А. Управление нагрузкой в США и Великобритании / В. А. Семенов // Энергетик, 1992. - № 6. - С. 19-20.
27. Смоленський 1.М. Системний пщхщ до первинного еколопчного аудиту як шстру-менту екоменеджменту магшевого виробництва / 1.М. Смоленський, Г.С. Степанюк // Региональна економша, 2005. - № 4. - С. 157-166.
28. Экологический мониторинг / А. А. Гела, В.П. Соловьев, Н.В. Одрехивский, О.Е. Од-рехивская. - Трускавец, 1993. - 40 с.
29. Яремчук 1.Г. Економша природокористування / 1.Г. Яремчук. - К. : Пошуково-ви-давниче агентство "Книга пам'ят Украши", вид. центр "Просвгта", 2000. - 431 с.
Одрехивский М.В. Эколого-экономические проблемы интеграции инновационных структур в экономику регионов
Проанализированы и предложены пути решения эколого-экономических проблем интеграции инновационных структур в экономику регионов, связанные с деятельностью предприятий химико-технологического, топливно-энергетического и машиностроительного комплексов, полигонами твердых бытовых отходов.
Odrekhivskyi M.V. Ecological-economic problems of integrating the innovation structures into the regional economy
The paper presents the analysis and offers the ways of solving ecological-economic problems of integrating the innovation structures into the regional economy that are determined both by enterprises of chemical engineering, fuel and power as well as machine building complexes and by the grounds of solid everyday waste.
УДК 631; 631.95 Наук. ствроб. O.I. Панков - 1нститут агроекологи i
економки природокористування НААН Украти
ЗАРУБ1ЖНИЙ П1ДХ1Д ДО ФУНКЦЮНАЛЬНОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОСИСТЕМ
На базi зарубiжного досвщу представлено функцюнальний пщхщ до виконання еколого-економiчного оцшювання екосистем. Висв^лено основш переваги та вади
цього тдходу при визначенш монетарно! вартост еколопчних, соцiальних та еконо-мiчних функцш екосистем. Базуючись на роботах захщних вчених, наведено 0CH0BHi типи оцшок, що можуть бути aсоцiйовaнi з природними та натвприродними екосис-темами.
Ключовi слова: функцюнальний пiдхiд, еколого-економiчне ощнювання еко-систем.
Вступ. Вчеш св1ту зробили прорив в розвитку економ1чно1 теорп та розвинули новий науковий напрям економжи - економжа природокористу-вання. Сьогодш неможливо уявити життя людства без використання земельного ресурсу, який е складником екосистеми, в якш живе людина. Одшею з властивостей ресурЫв е 1х вичерпшсть, тому дбайливе ставлення, ращональ-не та науково обгрунтоване 1х використання е запорукою для економ1чного розвитку кра!ни. Це вщомий факт, що процв1тання людства на планет Земля прямо пропорцшно залежить вщ здорового стану довкшля. Внаслщок стр1м-кого збшьшення кшькосл потреб, людина залишила свш вщбиток практично у вЫх екосферах. Ця ситуащя е наслщком того, що процв1тання людства та проблема подолання бщносл не знаходить повного вщображення у економ1ч-ному плануванш та процес прийняття ршень шд час розроблення пол1тики та стратегш розвитку. У зв'язку з постшним ростом антропогенного тиску на навколишне середовище, проблеми еколопзаци економши набувають дедал1 бшьшо! актуальност у свгтових колах.
Постановка завдання. На сьогодш вчеш розробили та стандартизува-ли методологи ощнювання природних ресурЫв та впровадили 1х у виробничу сферу. Найпоширешшими шструментами прийняття ршення е анал1з зисюв та витрат (cost-benefit analysis), а також ощнювання впливу на навколишне середовище. Ощнювання широко застосовують шд час виконання aнaлiзу щодо впровадження пpоектiв майже у вЫх секторах економiки Украши. На жаль, цi методики неспроможш доцiльно та повнiстю вiдобpaзити реальну екологiчну та соцiaльно-економiчну вapтiсть природних ресурЫв та екосистем [1-3]. Одним iз способiв виpiшення ще! проблеми е залучення функщ-онально! концепци оцiнювaння природного середовища. Ця концепщя дае змогу брати до уваги не тшьки кiнцевий продукт екосистеми (ресурс), але й пpоaнaлiзувaти функцiонaльнi аспекти екосистем, якi забезпечують дiяль-нiсть останнього. З метою уточнення пiдходiв до такого ощнювання та мож-ливого подальшого 11 вдосконалення здiйснено це дослiдження.
Виклад основного матерiалу. Еколого-економiчне оцiнювaння (ЕЕО) е одним з шструменлв тдготовки та прийняття piшень щодо використання та збереження природного ресурсного потенщалу. В наукових колах Укра!ни вщбуваеться дискусiя щодо термшологи, яка використовуеться шд час виконання ЕЕО. ДискуЫя загострюеться навколо склaдникiв ощнки, тобто еколо-гiчного та економiчного склaдникiв. Ця оцiнкa вiдобpaжaе принципи сталого розвитку неповно, оскiльки вщсутнш один з aспектiв такого розвитку, а саме сощальний. У науковш лiтеpaтуpi зaхiдних кра!н переважае термш "сощалъ-на та екологiчна оцмюванна впливу" (англ. Social and Environmental Impact Assessment), де економiчний складник подають як невщ'емну частину сощ-ального складника. Оскiльки соцiaльнi аспекти пов'язаш як з екологiчними, так i економiчними аспектами, у цш стaттi використовують теpмiн "еколого-
eKOHOMi4Ha ощнка", де соцiальний аспект входить як компонент eKOHOMi4HO-го та еколопчного складникiв.
Людина завжди здiйснювала ощнювання природних факторiв та вико-нувала порiвняльний аналiз сво1'х затрат та очшуваних вигод вiд функцiй природи. Дониш тривае дискусiя щодо визначення реально1 вартостi природних ресурЫв для суспшьства. Вивченням функцiональних пiдходiв займався Рудольф де Грут (Rudolf S. de Groot). Де Грут розробив методику еколопчного ощнювання шляхом штеграци чотирьох процедур, а саме процедури еко-логЫного функщонального ощнювання, процедури ощнювання екологiчного ризику, процедури ощнювання екологiчного впливу, та процедури ощнювання екологiчного менеджменту [2]. Де Грут стверджуе, що еколопчш функци визначають як "мютюсть природних процеЫв та компонент, яю забезпечу-ють виробництво товарiв та послуг, що здатш задовольнити людсью потреби (прямо чи опосередковано)". Також, вш видiляе чотири функцiональнi кате-горiï: регуляторна функцiя, транспортна функщя, виробнича функцiя та ш-формацшна функцiя довкiлля.
Одним з украшських вчених, котрi вивчають функцiональнi шдходи, е Л.М. Мельник. Вiн стверджуе, що природш функцiï необхiдно розподшити на чотири групи вiдповiдно до природних факторiв. Перша група функцш е фiзiологiчнi функци, яю шдтримують життя людини як бiологiчного оргашзму, друга група складаеться з сощалъних функцш, яю забезпечують формування людини як особистосп. До третьоï групи вш вiдносить економiчнi функцИ, що визначають дiяльнiсть економiчноï системи, де людина вщграе роль трудоре-сурсу. Остання, четверта група, складаеться з екологiчних функцш, яю форму-ють, регулюють та пiдтримують стан екосистеми, в якш живе людина [3].
Робити обох вчених визначають, що можливють природноï або нашв-природноï екосистем виробляти блага залежить вщ певних характеристик на-туральних процеЫв та компонентiв. Варто зауважити, що еколопчш характеристики рiзних екосистем дуже вiдрiзняються, так само як i ïx функцiï. Для того, щоб розробити список узагальнених функцш для екосистем Рудольф де Грут (1992) провiв ряд експериментв на територи тропiчниx лiсiв, заболоче-них територш та Галапагоського нацiонального парку. Посилаючись на сво1' дослiдження та iншi науковi джерела, останнiй розробив список, який складаеться з 37 функцш природних екосистем. Зпдно з його методолопею, найбшьш придатш функцiï дослiджуваноï територiï визначають вщповщно до екологiчниx, культурних та соцiо-економiчниx характеристик, при цьому необxiдно брати до уваги майбутне управлшня та призначення шддослщно1" територiï.
Багато функцш е типовими для вЫх екосистем, незважаючи на дiяль-нiсть, яка здшснювалась, здiйснюеться або буде здшснюватись на шддослщ-нiй територiï. Таю функци як шформативна, продуктивна та право власност^ належать до специфiчниx людських потреб та дiяльностi, а значить i до цшей управлшня територiею. У випадку територiй шд охороною, на яких дае змо-гуться часткова людська дiяльнiсть (таких як нащональш парки), останнi функци бшьш важливi для прямо1' економiчноï корисностi цих територiй (тобто, агрокультури, рекреацшш можливостi та проведення дослщв). Крiм цього, регуляторна функщя уЫх екосистем необxiдна пiд час ощнювання економiч-но1' корисностi територи, особливо у випадку територш шд захистом.
Розглянувши два методи оцшювання з використанням функцгонально-го пгдходу в ЕЕО природних ресурсгв, необхiдно визначити капiтальну вар-тгсть екосистем для суспiльства. Для стимулювання iнвестицiй у покращення та споживання природного кашталу, згiдно з принципами сталого розвитку, потрiбне розумгння повно! економгчно! вартостi природного кашталу. Варто роздгляти поняття природного ресурсу та екологгчних функцiй, якi його за-безпечують.
За умови, що з погляду етики ми погоджуемося присвоювати монетар-ну вартiсть довкгллю, факт що покращення якостi життя мае монетарну цiну, е досить випадковим. Зовшшш фактори впливу на довкшля, так як забруднення повгтря i води, були iгнорованi протягом значного пергоду. Це вiдбувалось наслгдок вiдсутностi трансферу грошей мiж забруднювачем та реципiентом забруднення, а також з вгдсутшстю права власностi на чисте повггря та воду.
Запропоновано низку методологш, якг оцгнюють монетарну вартгсть природних функцгй. З огляду на те, що бшьшгсть екосистем забезпечують бгльш нгж одну екологгчну функцгю, загальна вартгсть екосистеми скла-даеться з сум економгчних i монетарних вигод кожно! функци. Загальна вар-тгсть екологгчно! функци визначаеться сукупнгстю вартостей, таких як немонетарна вартгсть, ринкова вартгсть та тгньова цгна [4]. Пгдраховуючи загальну вартгсть певно! територи чи екосистеми, важливо не враховувати одну i ту саму вартгсть двгчг. Необхгдно зазначити, що пгд час визначення вартостг еко-логгчно! функци, територи або ресурсу, потргбно брати до уваги, що надаючи вигоди, екологгчна функцгя повинна використовуватись зггдно з принципами сталого розвитку. За умови, якщо немае можливостг використання декглькох функцгй одночасно, тобто не всг функци можуть бути утилгзованими максимально, необхгдно знайти оптимальний набгр, який забезпечить постгйну цг-лгснгсть повно! функцгональностг системи.
Для декотрих типгв екологгчних функцгй, особливо для тих, котрг ма-ють пряму економгчну вартгсть, можливо порахувати монетарну вартгсть. Монетарна оцгнка екологгчних функцгй е складною, довготривалою та досить суперечною процедурою. 1снуе декглька загальновгдомих методгв, якг можна використати для обчислення монетарно! вартостг на продукти та сервгси довкшля. Цг методи оцгнювання можна подглити на двг категори: (1) ринкове оцгнювання та (2) тгньове оцгнювання. Серед зарубгжних вчених, котрг займались питаннями розроблення методологи оцгнювання функцгй довкглля варто зазначити Дгксон та Гофшмгдт (Д-xon and Hufschmidt) (1986), Опскур (Opschoor) (1986), Фарбер (Farber) (1987), Пирс (Pearce) (1987), Пирс та Мар-кандя (Pearce and Markandya) (1987), Божо (Bojo) (1991) та Хове (Howe) (1991) [5, 6, 7, 8, 9]. Проаналгзувавши ixm роботи, можна сказати, що загальна еколого-соцго-економгчна вартгсть певно! територи чи природно! екосистеми е сумою набору розмгщених по вертикалг вартостей (зберггання, наяв-ностг, здоров'я та гн.). Для зручностг, пропонуемо представити вартостг у формг матриц (табл.).
У межах однге! категори вартостг ми можемо пгдсумувати отриманг вигоди та отримати загальну вартгсть споживання, зберггання чи сприяння зайня-тостг. Оскгльки наведет категори не може бути поргвняно, неможливо скласти едину загальну оцгнку кгнцево! вартостг екосистеми. Як наслгдок, неможливо
скласти штегральну оцiнку еколого-соцю-економiчно! вартостi екосистеми. Тому процес прийняття рiшення мае базуватись на кожнш вартостi окремо. Також необхщно зазначити, що соцiо-економiчне оцшювання екологiчних функцiй не означае, що важливють живо! природи повинна ощнюватись за мо-нетарними показниками. Понад це, визначення соцiо-економiчних вигод природного середовища та живо! природи у монетарних показниках повинно бути додатком, але не замiнником до !х iстотних та нематерiальних щнностей.
Табл. Типи еколого-соцiо-економiчних вартостей та методи X монетарной ощнки
Типи еколого-економ1чних ощнок Методи монетарного оцшювання
аь вт ос « 'р К о к & Рц ра Тшьова ощнка
вартгсть забруднен-ня довкiлля ьн н к о 3 "н 2 ри ар вт у ь -н та сг ню 8 ва з бажання платити ощнка власност1 транспорты витра-ти
Еколопч-на ощнка Вартшть збер1гання Х Х Х Х
Вартшть шнування Х Х
Сощальна оц1нка Здоров'я Х Х
Вартшть вибору Х Х
Економ1ч-на ощнка Вартшть споживання Х
Продуктивна вартшть Х Х Х
Зайнятшть Х
Висновки. На сьогодш уряди кра!н та мiжнароднi органiзацi! розро-били великий перелж економiчних iнструментiв, за допомогою яких контро-люеться антропогенний вплив на навколишне середовище. На жаль, з пос-тiйним ростом свгтово! економiки та прискоренням процесiв глобалiзацi! дь ючi iнструменти не е достатньо ефективними. Як результат, вчеш всього свь ту акцентують увагу влади, бiзнесу та суспiльства на таких проблемах як змь на кшмату, деградацiя грунлв, вичерпання природних ресурЫв та iнше.
Проведення ЕЕО за функщональним пiдходом може бути вагомим шструментом для творцiв еколопчно! полiтики нашо! держави, оскiльки за-хист довкiлля е прiоритетом, який визначаеться основними законодавчими документами Укра!ни. Коли вс функцi! та вартост визначенi та взятi до ува-ги, у бiльшостi випадкiв стане зрозумшим, що користування ресурсом у вщ-повiдно до принципiв сталого розвитку дае бiльшу економiчну вигоду нiж не- рацiональне, тобто використання тшьки однiе! функцi! (приклад, люозаго-тiвля, рiлля, та iн.). Понад це, за умови ращонального використання ресурсу зпдно з принципами сталого розвитку, завдяки можливост самовiдтворення, природний ресурс може використовуватись без обмежень у чась Шдрахована рiчна монетарна вартють однiе! функцi! або екосистеми на загал повинна бути представлена у формi вартостi кашталу або чисто! теперiшньо! вартостi, отже ощнка мае проводитись на передбачуваний промiжок часу, та, за змо-гою, охоплювати дисконтування майбутнiх потоюв вигод та витрат.
Крiм цього, необхщне соцiальне розумiння, що за використаш при-роднi ресурси треба платити. Ця плата припаде на органи влади, бiзнес та суспшьство. Вщповщно до описаних методологiй, монетарне оцшювання еколопчних функцiй е досить коштовним та довготривалим процесом. Вико-
ристовуючи методики ринково! та тшьово! вартоси, ми можемо оцшити кож-ну з функцш екосистеми, але процес прийняття ршення повинен базуватись на кожнш вapтостi окремо. Отже, прямо накласти вapтiсть на соцiaльнi та еколопчш функци неможливо, хоча вapтiсне оцшювання може здшснюва-тись шляхом визначення залежност мiж соцiaльними, екологiчними та еко-номiчними функцiями природного середовища.
Розвиток цих методик оцiнювaння природного кашталу дасть змогу вдосконалити еколопчну полiтику Укра!ни в чaстинi використання природних ресурЫв та сприятиме впровадженню засад сталого розвитку.
Лгтература
1. Jansson А.М., Investing in Natural Capital, Contributor Olof Johansson / A.M. Jansson, O. Johansson. Published by Island Press, ISBN 1559633166, (1994), 504 p.
2. De Groot R.S., Environmental functions as a unifying concept for ecology and economics, The Environmetnalist. - No. 7 (2): (1987), 105-9.
3. Мельник Л.М., Еколопчна економша : пщручник. - Вид. 2-ге - Суми : ВТД "Ушвер-ситетська книга", ISBN 966680087X, (2003). - 348 с.
4. De Groot R.S., Functions of Nature: Evaluation of Nature in Environmental Planning, Management and Decision Making, Groningen, (1992), The Netherlands: Wolters Noordhoff BV.
5. Pearce D.W., Economic Values and the Natural Environment, Univ. College of London, Д-scussion Paper in Economics. - No. 87 (8): (1987), 1-20.
6. Markandya, A and D. Pearse, Environmental considerations and the Choice of the Д-scount Rate in Developing Countries, Environmental Department Working Paper. - No. 3., (1998), Washington DC: World Bank.
7. Bojo, J., Economic analysis of environmental impacts. In linking the Natural environment and the Economy: Essay from the Eco-Eco Group, eds. C. Folke and T. Kaberger. Dordrecht: (1991), Kluwer Academic Publishers.
8. Zetter J., Policies for Creating Environmentally Sound Industries, Planning Directorate, Department Of The Environment, United Kingdom, Paper presented at the "Public symposium on revi-talization of the local economy using information technology, Ogaki Japan 2-4 September 1996, (1996). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gdrc.org/uem/eia-zetter.html.
9. Pearce D.W. and A. Markandya, the Benefits of the Environmental Policy, Paper prepared for the OECD Workshop on the Benefits of Environmental Policy and Decision Making, UK, (1987) Oct. 8-10.
Панков А.И. Зарубежный подход к функциональной эколого-эко-иомической оценке экосистем
На базе зарубежного опыта представлен функциональный подход при выполнении эколого-экономической оценки экосистем. Отражены основные преимущества и недостатки данного подхода при определении монетарной стоимости экологических, социальных и экономических функций экосистем. Базируясь на работах западных ученых, представлены основные типы оценок, которые могут быть ассоциированы с природными и полуприродными экосистемами.
Ключевые слова: функциональный подход, эколого-экономическая оценка экосистем.
Pankov O.I. Foreign approach to functional the environmental and economic evaluation of ecosystem
Foreign experience of functional approach in the environmental and economic ecosystem evaluation is presented. The article describes main advantages and disadvantages of the following approach when monetary evaluation of the environmental, social and economic ecosystem functions is performed. Based on the works of the western scientist, paper presents the main types of the evaluation methods that can be associated with natural and part-natural ecosystems.
Keywords: functional approach, the environmental and economic evaluation of ecosystems.
