CC BY
114
ладнання. Також необхщно проводити порiвняльний анашз iMnopTOBaHoro та вiтчизнянoгo обладнання.
У сучаснш редакци "Критерив та iндикaтopiв сталого розвитку люово'' reny3i Украши" питання, якi стосуються торговельно'' дiяльнoстi упущенi. Оскiльки торговельна дiяльнiсть вщграе дуже важливу i не завжди позитив-ну роль у дiяльнoстi укра'нських лiсoвих шдприемств, то важливо включити критери та iндикaтopи збалансовано! тopгiвлi до пpинципiв сталого управлш-ня лiсaми.
Показники екoлoгo-екoнoмiчнol ефективност експорту та iмпopту ль сових шдприемств разом з розробленими автором аналггичними iндексaми для екoлoгo-екoнoмiчнol ощнки зовшшньо'' тopгiвлi лiсoвих шдприемств до-цiльнo використати як iндикaтopи збалансовано!' тopгiвлi.
Л1тература
1. Постанова Президп нацюнально'х' Академп наук Украши. "Про науков1 основи сталого розвитку Украши" № 110 вiд 15.04.1998.
2. Послання Президента Украши до ВРУ. "Укра'на: поступ у XXI сташття Стратегия економ1чно1 та сощально! пол1тики на 2000-2004 pp." № 276 а/2000 ввд 23.02.2000.
3. Постанова ВРУ. "Про основш напрями державно'! полггики Украши у галуз1 охо-рони дoвкiлля, використання природних ресурав та забезпечення еколопчно'' безпеки" № 188/98-ВР вiд 05.03.1998.
4. Максимець О.В. Теоретичш основи врахування екoлoгiчних фaкгopiв у зoвнiшнiй тopгiвлi лiсoпpoдукцieю// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -2003, вип. 13.4. - С. 224-230.
5. Максимець О.В. Управлшня експортною дiяльнiстю лiсoвих шдприемств Украши на екoлoгo-екoнoмiчних засадах// Зб. матер. VII мiжнap. наук.-практ. конф.: "М1жнародно-правове регулювання тopгiвлi: проблеми теорп i практики". - Ки'!в, травень 2004. - С. 218-219.
6. Критери та шдикатори сталого розвитку люово'! галуз1 Украши: Методичн реко-мендацп з питань ведення та управлшня люовим господарством/ О.1. Фурдичко, В.П. Патика, А.Л. Бойко та ш.; УААН. 1нститут агроекологй та бютехнологп. - К.: Нора-пршт, 2003. - 138 с.
УДК 330.133.7 Студ. М.Г. Подольчак; доц. Л.Д. Загвойська,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ВАРТОСТ1 КОМПОНЕНТ1В ДОВК1ЛЛЯ
Зроблено огляд основних тдход1в до визначення загально'' економ1чно'х' вартос-т компоненпв довкшля. Розкрито 'х змют, переваги та недолши.
Ключов1 слова: загальна економ1чна вартють, готовнють платити, готовшсть прийняти компенсащю.
Stud. M.G. Podolchak; doc. L.D. Zahvoyska- USUFWT Ways of determining the economic value of environmental components
The survey of the main approaches to determining total economic value of environmental components has been made. Their content, advantages and disadvantages have been revealed.
Keywords: total economic value, willingness-to-pay, willingness-to-accept.
Сьогоднi в умовах еколопчно! кризи, яка давно набула глобального масштабу, важливим е курс на досягнення сталого розвитку. Проблема невщ-повiдностi людських потреб i ресурсiв довкiлля набула гостро! актуальностi. За таких умов прийняття виважених економiчних, екологiчних i сощальних рiшень е дуже важливим. Однак, таю ршення вимагають наявностi об'ектив-но! та адекватно! шформаци, вщповщного рiвня свiдомостi та новiтнiх науко-вих дослiджень.
Питання економiчно! ощнки природних благ, ресурсiв чи довкшля в цiлому е певною мiрою риторичним. Як можна визначити грошову вартiсть чистого повiтря, засшжено! прсько! вершини чи люово! галявини? Що при цьому необхiдно враховувати, а чим можна знехтувати? Чи може людина ощ-нити подiбнi блага i чи мае на це моральне право? Однак, на сьогодш оцiнка довкiльних благ е необхщною у запровадженнi нового виробництва, схвален-нi iнвестицiйних проектiв, здiйсненнi державного планування та галузево! полiтики тощо [7].
Першi спроби оцiнити природш блага були здiйсненi в середиш ХХ столiття. Було розроблено ряд пiдходiв, якi вдосконалюються та урiзноманiт-нюються досi. У 80-их роках ХХ ст. було започатковано новi методи i кон-цепци економiчно! вартостi, якi розглядали власне поняття само! економiчно! вартостi та !! компонентiв, що вiдкрило нове поле дiяльностi для науковцiв [5]. Варто зазначити, що визначення загально! економiчно! вартостi та !! ок-ремих компонент широко вардають. Особливо це торкаеться вартост юну-вання (existence value) та вартост вибору (option value), для яких наводяться рiзнi визначення та штерпретаци. Вченими щентифшовано такi вартостi як рекреацiйна, вартють споживання домашнiми господарствами, вартiсть непрямого використання, вартють вибору, юнування, спадщини, втрат тощо [4, 5]. Однак, структура загально! економiчно! вартост загальноприйнята i включае два елементи: вартють використання та вартiсть юнування [5].
Згодом стало зрозумiло, що рiзнi методи оцiнюють рiзнi елементи вар-тостi i тому мають сво! особливостi та обмеження у застосуванш. Ушверсаль-ного методу для визначення загально! економiчно! вартостi немае. Кожен метод мае сво! переваги i недолжи [4].
1з розвитком вчення про еколого-економiчну ефективнiсть та концеп-цп сталого розвитку укра!нсью науковцi [3] довели, що при визначенш еко-номiчно! вартостi варто враховувати такi принципи: принцип комплексностi оцiнок, дефiцитностi окремих компоненлв, регюнально! диференщаци ощ-нок, динамiчностi оцiнок у часi та врахування бумеранг-ефекпв.
Для оцiнки вартост природних ресурсiв чи об,ектiв використовують рiзнi методи залежно вiд того, який саме ресурс ми ощнюемо, наскшьки су-ворими е вимоги до аналiзованих даних та обмеження, як при цьому допус-каються. Згаданi методи можна подiлити на двi категори: методи, якi використовують сурогатш ринки для визначення вартост^ або непрямi методи (метод запобiжних витрат, метод гедонiчного щноутворення, метод витрат на подорож), а також прямi методи виявлення суб'ективно! оцiнки - метод умов-ного ощнювання [1].
Метод 3amöimnux витрат (МЗВ) (averting expenditure method) дос-лгджуе поведгнку споживачiв на реальних ринках. Бажаючи уникнути можли-вого ризику, споживачi купують товари i послуги, як дають змогу покращи-ти 1хне власне довкiлля. Цi придбання е ефективними замiнниками якостi довкiлля. Якщо якiсть загального довкiлля покращуеться, то споживачi мо-жуть менше витрачати на придбання товарiв-замiнникiв. Таке зменшення витрат на запобiгання ризику можна розглядати як непряму оцгнку гндивгду-ально! готовностi платити за приргснг вигоди екологiчноï полiтики. При цьому припускають, що мiж якiстю загального довкшля i товарами-замгнни-ками гснуе статистичний зв'язок та iснують товари-замгнники для благ дов-кiлля. Недолгком МЗВ е спiльне продукування кглькох виробiв чи послуг, коли певнг запобiжнi витрати спричиняються не тгльки до покращення довкгл-ля, але й до отримання гнших вигод, скажiмо, комфорт чи зручнгсть [2]. Тому, зменшення запобiжних витрат може бути неадекватним приргсним виго-дам. Цей метод часто використовують для визначення вартостг людського життя, здоров'я населення, вартостг чистоï питноï води чи повгтря.
Метод гедомчного щноутворення (МГЦ) (hedonic pricing method) ба-зуеться на теори Lancaster'a, Griliches'a i Rosen'a [2]. Зггдно з цiею теорiею, потоки послуг довкiлля можна представити як елементи вектора характеристик, котрий описуе ринково оцгнене благо. Метод намагаеться встановити за-лежнгсть мiж якiстю послуг довкiлля (наприклад, рiвнем шумових забруд-нень, чистоти повггря, мальовничостг околиць) i цгнами ринкових благ (наприклад, на житло). Таке трактування вартостi дае змогу стверджувати, що гм-плщитш, тобто нечгтко вираженг, але внутргшньо притаманнг цгни, гснують для кожноï властивостг чи характеристики товару, ïx можна визначити на ос-новг експлгцитних, ринкових цгн на товари та послуги. Прикладами застосу-вання методу е ринки житла та пращ. При цьому основним завданням е визначення iмплiцитноï цгни блага - ринковг цгни на товари та послуги мають вг-дображати капгталгзовану вартгсть якостг довкглля. Метод уловлюе тгльки тг змгни якостг елементгв довкглля, якг вгдображаються ринковими цгнами, його застосування обмежене проблемами, що виникають у регресгйному аналгзг.
Метод витрат на подорож (МВП) (travel cost method) використовують для оцгнки рекреацгйних "товаргв" i "послуг". Його запропонував еконо-мгст H. Hotelling у 1947 роцг, але формально обгрунтували економгсти Wood i Trice, Clawson i Knetsch [1, 2]. В його основг - припущення Г. Хоттелгнга про те, що поведгнку людини можна використовувати для побудови кривих попи-ту та розрахунку вартостг неоцгненого ринком екологгчного блага, розгляда-ючи зростаючг транспорты витрати як замгнник наявних допустимих цгн. Цг-ну продажу благ розглядають як вираження готовностг платити за право спо-живати благо або за ту кориснгсть, яку вгд нього можна отримати. Зазвичай, так блага (наприклад, мгський парк) надаються безкоштовно, або за незначну плату. Цгннгсть вигод, якг отриманг вгд вгдвгдин парку, як правило, переви-щуе вартгсть вхгдного квитка, причому ця ргзниця е так званим надлишком споживача. Для визначення сумарного надлишку споживача будують криву попиту на основг реального використання блага.
Модель штенсивносл вiдвiдування парку будують шляхом анкетного опитування його B^B^yBa4iB. Респондентiв запитують про те, скiльки грошей i часу вони витрачають на вiдвiдання парку, про вщстань до нього та ш-шi соцiо-економiчнi параметри. МВП визначае тшьки рекреацiйнi чи отрима-нi вщ об'екта блага, або дае ощнку природним ресурсам загалом. Однак, метод не ощнюе вартостi, не пов'язаш 3i споживанням. Hi вартють вщкладено! альтернативи (option value), m вартiсть iснування (existence value) не вщобра-женi в отриманш кiлькiснiй оцiнцi, тому отримана вартiсть розглядаеться як занижена вартють аналiзованого ресурсу [2].
Методи умовного оцтювання (МУО) (contingent valuation methods) використовують у випадках, коли не юнуе ринюв для еколопчних товарiв i послуг, або ж вони погано розвинут^ коли вщсутт товари-замiнники i не-можливо ощнити довкiлля, використовуючи ринковi методи. Тодi доцiльним е застосування методiв умовного оцiнювання. Цей метод був запропонований i вперше застосований для ощнки вартостi суспiльних благ, таких як доступ до парюв, чисте пов^я, вода, бiорiзноманiття, мальовничi пейзажi та окремi природнi об'екти. Особливютю суспiльних благ е !х неконкурентшсть та не-ексклюзивнiсть. Метод передбачае визначення готовност респондентiв пла-тити за благо або !хньо! згоди прийняти компенсацiю за вiдсутнiсть даного блага. Отримаш данi сумують для приблизно! оцiнки сукупно! готовностi платити або згоди прийняти компенсащю.
За винятком методу витрат на подорож, методи непрямо! ощнки спо-чатку вивчають змши в якостi довкшля, а по^м визначають вартiсть цих змш. Методи ж умовного ощнювання спрямованi на iндивiдуума та визначення його сприйняття даних змш [4]. Причому щ змiни можуть бути гшоте-тичними. Пiсля того, як шляхом опитування визначеш щнност репрезентативно! групи людей, !х зводять в одну загальну щншсть.
МУО базуються на принципах неокласично! економiки, а саме на вченш про вiдхилення в надлишку споживача, запропонованому Хжсом, зок-рема компенсацшному та еквiвалентному вiдхиленнях [1]. Варто зазначити, що готовнiсть платити за збереження якост довкiлля залежить вщ доходу респондента, а згода прийняти компенсащю не залежить вщ нього. Численш дослiдження показують [6, 8], що згода прийняти компенсащю в багато разiв перевищуе готовнiсть платити за блага, як не мають замiнникiв, i на якi шди-вiдууми мають юридичнi чи основаш на традицi! майновi права. Якщо люди-нi надати право власност на певне благо, то вона буде ощнювати його знач-но дорожче, тж сама готова за нього заплатити. Така поведшка мае глибоке психолопчне корiння. Тому згоду прийняти компенсащю потрiбно викорис-товувати, коли людей змушують вiдмовитись вщ чогось, або коли !м завдана шкода. Готовшсть платити використовують, коли в iндивiдуума запитують про його бажання покращити яюсть довкiлля [1, 6, 8].
Перевагою методу е можливють визначити вартють юнування. Метод не спираеться на традищйш ринки чи товари-замшники. МВП та МГЦ ощ-нюють тiльки тi еколопчш блага, якi вже iснують, але не тi, якi можуть з'яви-тись в майбутньому. Якiсть природних благ, зокрема ландшаф^в, лiсiв, во-
дойм, змгнюються, тому для прийняття виважених ргшень необхгдно знати уподобання людей щодо якостг цих благ [7]. На сьогоднг розроблена велика кшь-юсть ргзновидгв МУО, кожен з яких мае сво1 особливостг, переваги та недолгки.
Пряме опитування (direct questioning). 1снуе два типи опитування: торги з однгею пропозицгею та гтеративнг торги. У першому випадку респондента просять назвати максимальну суму, яку вгн готовий заплатити за благо, або ж отримати в якостг компенсацiï за втрату блага. Вгдповгдг опрацьовують для отримання середнього результату та екстраполюють, щоб встановити су-марну готовнгсть платити або сумарну згоду прийняти компенсацгю [6].
Другий тип - гтеративнг ггри (bidding games)- не вимагають вгд респондента називати певну суму, а тгльки визначитися, чи буде вгн платити $Х за певне благо, чи нг. Дана сума багатократно змгнюеться до тих пгр, поки не буде виявлена максимальна готовнгсть платити чи згода прийняти компенса-цгю. Недолгком цього варганту е наявнгсть прихованого "змгщення в початко-вгй точцг". Перевагою е менше середньоквадратичне вгдхилення вгдповгдей у вгдношеннг грошових засобгв. Недолгками також е неадекватнг вгдповгдг, зок-рема, занижена оцгнка благ при виявленнг готовностг платити, та завищення вартостг, коли мова йде про згоду прийняти компенсацгю; можлива нульова оцгнка, або вгдсутнгсть вгдповгдг, а також стратеггчна поведгнка [6, 8].
Формат референдуму (referendum) - метод опитування, коли респондента питають, чи готовий вгн заплатити певну суму за покращення якостг благ, чи нг. Вимагае вгдповгдг "так", або "m". Перевага - простота, зрозумг-лгсть, менший вгдсоток вгдсутностг вгдповгдей, менша ймовгрнгсть стратеггч-но1' поведгнки.
Умовне ранжування (contingent ranking) - дае респонденту бгльше альтернатив. Кожна альтернатива може мати ргзний набгр атрибутгв. Причо-му, одна з альтернатив мае грошовий вираз. Респондент вибирае найкращу альтернативу, i оскгльки кожна альтернатива мае грошовий атрибут, обчис-люеться готовнгсть платити. Перевагою е те, що респонденту легше вибрати одну з кглькох альтернатив, нгж дати грошову оцгнку благам [6].
Умовна актившстъ (contingent activity) - респондента запитують як змг-ниться його поведгнка, якщо характеристики довкшля певним чином змгняться.
Унгверсального методу для визначення вартостг довкгльних благ не-мае. Кожен гз запропонованих методгв мае сво1' переваги i недолгки. Однак, при оцгнцг вигод довкглля та прийняттг управлгнських ргшень необхгдним е врахування уподобань суспгльства. Тому доцгльним е використання методу умовного оцгнювання, оскгльки вгн враховуе суспшьш уподобання та дае змогу визначити вартгсть гснування, яку не враховують непрямг методи.
Лггература
1. Диксон Д., Скура Л., Карпентер Р., Шерман П. Экономический анализ воздействий на окружающую среду/ Пер. с англ. А.Н. Сальникова, С.С. Шалыпиной. Научные редакторы перевода и авторы предисловия С.Н. Бобылев, Т.Г. Леонова, М.И. Сметанина. - М.: Вита-пресс, 2000. - 272 с.
2. Лазор О.Я., Загвойська Л.Д. Використання еколого-економ1чних пщход1в та ме-тод1в для проведення еколопчно'1 експертизи. У кн.: Лазор О.Я. Еколопчна експертиза: теор1я, методология, практика/ За ред. М.Д. Лесечка: Монограф1я. - Льв1в: Л1га-Прес, 2002.
3. Туниця Ю.Ю. Екологiчна Конституцiя Землi. 1дея. Концепцiя. Проблеми. Львiв: Видавничий центр Львiвського нацiонального унiверситету iMeHi 1вана Франка, 2002. - 298 с.
4. Bishop, R. Romano, D. Environmental Resource Valuation: Applications of the Contingent Valuation Method in Italy. - Kluwer Academic Publishers, 1998. - 286 p.
5. Callan, S. and Thomas, J. Environmental Economics and Management. Theory, Policy and Applications. - Chicago: Irwin, 1996.
6. Freeman, A.M. The Measurement of Environmental and Resource Values: Theory and Methods. - Resources for the Future, 1994. - 516 p.
7. Garrod, G. Kenneth, G.W. Economic Valuation of the Environment - Edward Elgar, 1999. - 384 p.
8. Report of the NOAA Panel on Contingent Valuation. January 11, 1993.
УДК 657.052 Ст. викл. Т.Ю. Пономарьова1 - 1нститут ШСТ
ПОДАТОК З ДОХОД1В Ф1ЗИЧНИХ ОС1Б: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛ1КИ
Розглянуто питания оподаткування доход1в фiзичних оаб в Укрш'ш. Зменшен-ня податково! ставки дасть змогу збшьшити надходження до бюджету, тдвищити зароб^ну плату та покращити податкову дисциплшу.
Senior teacher T.Y. Ponomaiova - Institute of enterprise
and modern technologies
Tax from profits of physical persons: advantages and failing
Author of the article deals with question of taxation of physical persons' income. The reduction of tax rate will allow to increase the receipt to the budget, raise the salary end improve the tax discipline.
Податки е невщ'емною частиною фшансового господарства держави. Вони е найважлившим джерелом формування доходiв держави та невдово-лення шдприемств. Встановлення, розподш, справляння i використання податюв становлять одну iз основних функцш держави. Протягом вЫе! ютори людства держава прагне обкласти податками вЫх громадян кра!ни. При цьому платники податюв використовують рiзнi шляхи для того щоб уникну-ти податюв або, принаймш, мiнiмiзувати сво! податковi платежь Суть опору обумовлюеться таким фактором як податковий тиск. Висою податки завжди викликають таку реакщю. Висока податкова ставка податку убивае сам пода-ток, тобто виникае реакщя щодо обходу закошв, емшраци та контрабанди. В Укра!ш податкова система - це найважливший економiчний чинник державного регулювання економжи. Саме вщ не! залежить ефективне функцюну-вання господарського комплексу в цшому.
З 1 шчня 2004 року набрав чиннос^ Закон Укра!ни "Про податок з до-ходiв фiзичних осiб". Мехашзм оподаткування фiзичних осiб у прийнятому закош iстотно вiдрiзняеться вiд рашше дiючо! системи оподаткування. За-мють дiючих ранiше п'яти ставок оподаткування - 10, 15, 20, 30, 40 % законом передбачено впровадження одше! ставки - 15 %, а на перехщний перюд
1 Тетяна Юривна ПОНОМАРЬОВА - 1нститут шдприемництва та сучасних технологш, старший викладач кафедри економ1чно! теорп. М. Житомир вул. Космонавт1в 56 кв. 43. Тел 33-70-13
