CC BY
0Бтюк 1.М.
Черкаський державний технологiчний утверситет, старший викладач кафедри менеджменту та бгзнес-адмтктрування
ЗАРУБ1ЖНИЙ I В1ТЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д УПРАВЛ1ННЯ ДШЛЬШСТЮ Б1ЗНЕС-
1НКУБАТОР1В
FOREIGN AND DOMESTIC EXPERIENCE OF MANAGEMENT OF BUSINESS INCUBATORS
Bityuk I.M.
Cherkasy State Technological University, senior lecturer in management and business administration
АНОТАЦ1Я
У статп дослiджено зарубiжний та вичизняний досвiд управлiння дiяльнiстю 6i3Hec-iHKy6aTopiB як новгтшх структур розвитку eK0H0Mi4H0r0 ринку. Виявлено проблеми та причини вщставання впрова-дження бiзнес-iнкубування в укранську економiку вiд заруб1жних моделей. Дослвджено зарубiжнi держа-внi програми тдтримки розвитку бiзнес-iнкубування. Визначено основнi критерп успiху функцiонування бiзнес-iнкубаторiв.
ABSTRACT
The article examines the foreign and domestic experience of management of business incubators as the newest mechanisms for the development of economic market. Identified problems and reasons for the lag of the introduction of business incubation in the Ukrainian economy from foreign models. Investigated foreign government programs of support of development of business incubation. Defined the main criteria for the success of business incubators.
Ключовi слова: бiзнес-iнкубатори, державш програми, фшансування бiзнес-iнкубаторiв, технопарки, державна тдтримка, проблеми бiзнес-iнкубування, 1Т-проекти, некомерцшт бiзнес-iнкубатори, уряд.
Keywords: business incubators, government programs, funding business incubators, technology parks, state support, issues business incubation, IT projects, non-profit business incubators, government.
Зарубiжний досвщ переконуе, що для устш-ного розвитку бiзнес - шкубування насамперед не-обхiдно мати суттеву пiдтримку державних i мюце-вих органiв влади. Бiзнес-iнкубатор не е оргатза-цiею, що приносить негайний прибуток (крiм соцiальноi). Вщдача вiд вкладень приходить вiд фiрм, вирощених в бiзнес-iнкубаторi, а термш ста-новлення фiрм зазвичай дорiвнюе 3-4 рокiв. Без к-тотних фшансових iнвестицiй та iншоi' матерiальноi допомоги реалiзувати технологiю бiзнес-iнкубу-вання досить складно.
Не дивно, що розвитку бiзнес-iнкубаторiв при-дiляють чимало уваги уряди багатьох кра1н. Розгля-немо досвiд державноi пiдтримки бiзнес-iнкубу-вання деяких кра!н.
В США близько половини вах бiзнес-iнкуба-торiв спонсоруеться державою та некомерцiйними оргатзащями. Програми пiдтримки бiзнес-iнкуба-торiв розробляються i впроваджуються переважно за шщативою мiсцевих органiв розвитку еконо-мiки. Мiсцевi органи влади проводять дослщження, бiзнес-iнкубаторiв, що знаходяться на територп штату i спрямовують своi рекомендацп у федера-льнi органи. На основi цих рекомендацiй федера-льш органи влади видiляють для бiзнес-iнкубаторiв гранти i позиковi кошти [10].
Федеральш програми впроваджуються рiз-ними мшстерствами i не е централiзованими. Федеральна пiдтримка обмежуеться вщшкодуванням витрат на будiвництво бiзнес-iнкубатора i мае тим-часовий характер. У другш половинi 1990-х рокiв спостер^ався рiзкий спад федерального фшансу-вання бiзнес-iнкубаторiв, а також переформату-
вання полiтики з широкомасштабних програм (6i3-нес-iнкубатори) на вузькоспецiалiзованi програми. Але, незважаючи на змiну тенденцiй в напрямi державно! пiдтримки, 70% американських iнкубаторiв отримують державнi субсидп. Держава вбачае ви-году в таких вкладеннях коштiв, так як за кожен вкладений у бiзнес-iнкубування долар уряд отри-муе 4,96 долара у виглядi податкiв.
Розвиток бiзнес-iнкубаторiв в Кита! здшсню-еться за допомогою нацiональноi програми China Torch Program. Китайська програма розвитку бiз-нес-iнкубаторiв заснована на шоземному досвiдi, особливо на досвiдi США. Однак при розробщ програми були врахован особливостi китайського сус-пiльства i культурних традицiй. Основними характеристиками програми е сильна тдтримка з боку держави та рiвномiрний розподш iнкубаторiв по всш територii кра!ни. Програма розвитку шкубато-рiв була включена в десятий п'ятирiчний план еко-номiчного розвитку Китаю.
Уряд i мiсцева влада сформували законодавчу базу для роботи бiзнес-iнкубаторiв. Для управлiння та координацп програми був створений спещаль-ний шститут - Torch Program Office. Для просу-вання i стандартизацп розвитку бiзнес-iнкубаторiв в листопадi 1994 року спещальним iнститутом Torch Program Office були розроблет Коментарi по технолопчним бiзнес - iнкубаторам [2, с. 377-380]. Коментарi встановлювали критерп для китайських бiзнес-iнкубаторiв i пропонували набiр деталiзова-них правил щодо полiтики iнкубатора i роботи ме-неджерiв. Групi iнкубаторiв було присвоено звання нацiональних i цi шкубатори були прийнятi за зра-зок. На перших порах створення ва iнкубатори
отримували повне або часткове фшансування вiд держави.
Для реалiзацil програми в областi створення i розвитку наукових i високотехнологiчних бiзнес-iнкубаторiв Мiнiстерством Науки i Технологiй була створена спещальна органiзацiя - Центр Розвитку Промисловосп i Високих Технологш, який проводив оцiнку наукових i технологiчних бiзнес - шку-баторiв, що не отримали статусу нацюнальних. На основi ща оцшки кращим з дослвджуваних шкуба-торiв надавалися гранти для досягнення ними наць онального рiвня.
В цшому у 2001 роцi загальна сума прямих ш-вестицiй в шкубатори в рамках програми China Torch Program склала понад 70 млн. юашв. Крiм того, програма не виключае можливостi грошово! шдтримки бiзнес - iнкубаторiв на рiвнi мiсцевих ор-ганiв влади, так як велика шльшсть iнкубаторiв на-цiонального рiвня належать мiсцевим органам влади [2, с. 380-383].
В даний час кшьшсть бiзнес-iнкубаторiв в Кита! збiльшуеться великими темпами. Причинами швидкого розвитку iнкубаторiв е дешлька. По-пе-рше, в китайськш економiцi спостерiгаеться пожва-влення. По-друге, з'являеться велика к1льк1сть шд-приемщв, як1 охочi ввдкрити свiй бiзнес. Вщпо-вiдно, зростае попит на бiзнес - iнкубатори. Потрете, тсля п'ятнадцятирiчноl практики сусшльс-тво усввдомило внесок бiзнес-iнкубаторiв в еконо-мiчний i соцiальний розвиток, а висока вщдача вiд дiяльностi iнкубаторiв залучае iнвестицiйнi шсти-тути, яш охоче вкладають кошти в дану область.
Розвиток бiзнес-iнкубування в Австрали здшс-нюеться в процесi взаемоди iнкубаторiв, мiсцевих i державних оргашв влади i влади Британсько! Сшв-дружностi.
У червнi 1999 року австралшський уряд оголо-сив про видшення 58 млн. дол, на програму розвитку iнформацiйних технологш (Building on IT Strengths (BITS) Program), центральною частиною яко! стала Програма розвитку IТ-iнкубаторiв (BITS Incubator Program) з бюджетом у 78 млн. дол.
В рамках програми шдтримки бiзнес-iнкубато-рiв державне фшансування надавалося шкубато-рам, як1 вiдмiчалися фiнансовою стабiльнiстю, i було спрямоване, в першу чергу, на розвиток шфра-структури iнкубаторiв. Кошти розподшялися через регiональнi вiддiлення Мiнiстерства, яш приймали рiшення про фiнансування iнкубаторiв. Урядом за-охочувалася конкуренцiя iнкубаторiв за фiнансовi ресурси, кошти розподмлися на конкурснiй основi i надавалися найб№ш перспективним iнкубаторiв.
Важливою деталлю програми було надання ш-кубаторам можливостi залучати додатково приват-ний каштал та державнi гранти для швестування цих коштiв у тдприемства даного iнкубатора.
Незалежна оцiнка результапв програми розвитку 1Т бiзнес - iнкубаторiв, проведена а 2003 р., ви-знала програму устшною та достойною для отри-мання подальшого фiнансування [9].
По суп, в ходi розробки програми прюритет-ним напрямком було обрано не створення нових ш-кубаторiв, а розвиток найбшьш успiшних iснуючих
iнкубаторiв. При цьому кошти з фонду програми були розподшеш один раз i новi шкубатори не мали можливосп отримати фшансування.
У 1980-х рр. японський уряд прийняв ряд захо-дiв по розвитку промисловосп в регiонах, роблячи акцент на бшьш iнтенсивному розвитку наукових парив i бiзнес-iнкубаторiв. Насамперед, урядом була сформована законодавча база для роботи не-комерцiйних бiзнес - iнкубаторiв, i з 1990-х рошв почалося збiльшення 1х чисельностг У 1998 р. вгд-повгдальшсть за допомогу у розвитку iнкубаторiв була покладена на Японське Сшвтовариство Репо-нального Розвитку. У квггш 2000 р. була прийнята система державних субсидш. До квiтня 2002 р. було засновано 30 iнкубаторiв.
Починаючи з 2003 р. державна полгтика зосе-редилася на ввдкриття бiзнес-iнкубаторiв при унi-верситетах. З 9,6 млрд ен., видiлених урядом на створення нових бiзнес-iнкубаторiв, 7,3 млрд, були спрямоваш на ушверситетсьш iнкубатори. Нова по-лiтика держави була спрямована на п1двищення квалiфiкацil менеджерiв бiзнес-iнкубаторiв, а на на-вчання були видiленi державнi субсидп [9].
1нкубатори 1зра1лю знаходяться п1д опiкою мi-нiстерства промисловосп та торгiвлi кра1ни, а вiр-нiше - його департаменту науки.
Як правило, група у проекп складаеться з 3-6 осiб, вона знаходиться в iнкубаторi два роки. Розмiр фiнансування, що надаеться таким особам, зазви-чай складае до 350 тисяч доларiв. При цьому обов'язковим е принцип: шкубатор фшансуе 85% в1д затвердженого бюджету кожного проекту - i тiльки при тш умовi, що нове вирiб буде вироблено в Iзраlлi. Попм новоспеченi пiдприемцi в1д «хай тек» повернуть шкубатору вкладенi в них грош^ використовуючи частину сво1х доходiв в1д комер-цiалiзацil винаходiв i продажу лiцензiй на масовий випуск нових товарiв.
Приходячи в шкубатор, кожна група виконав-цiв проекту оформляеться як компашя з обмеже-ною вiдповiдальнiстю. Керiвництво iнкубатору вщ-разу ж пiдписуе з новою компашею договiр, де за-хищаються права розробник1в нових виробiв i технологiй - так щоб творщ не боялися, що iнтеле-ктуальна власнiсть присво1ть чиновник.
До шнця 2001 року мережа цих закладiв змогла випустити у свгт 735 проектiв, як1 перейшли в режим самостшного плавання. З них 5% довели свою конкурентоспроможшсть, виявилися успiшними i розвиваються, 49% - не змогли вижити i були за-критi.
Всiею мережею iнкубаторiв управляе держава в особi мiнiстерства промисловостi i торгiвлi 1зра-1лю. При ньому працюе Комггет з регулювання те-хнологiчних iнкубаторiв пiд головуванням Глави наукового департаменту мшютерства. А щоб уник-нути при цьому свавiлля чиновников, в комггет вхо-дять «громадськ1 дГячЬ> - д1ячГ високотехнологiч-ного 6Гзшсу кра1ни г представники самих шкубато-рГВ.
Загалом, виходить дуже ефективна схема. Дер-жавГ не потрГбно самому думати про все: воно зде-
бшьшого створить умови для устшного тдприем-ництва. А конкретнi розробки та !х просування за-безпечують винахвдники i ризиковi бiзнесмени. Не-мае небезпеки того, що державш грошi впадуть в «чорну дiру» безперспективного проекту - адже все диверсифжовано i будуеться в розрахунку на при-бутковiсть [].
В серпт 1997 року в Республщ Корея був прийнятий Акт про тдтримку створення малих i се-реднiх щдприемств, в якому йшлося також i про тдтримку урядом бiзнес-iнкубаторiв. На мiсцевi органи влади була покладена вiдповiдальнiсть за кампанш з розвитку провiнцiйних бiзнес-iнкубaто-рiв та просування венчурного iнвестування в технопарки та ткубатори. Бiзнес-iнкубатори отримали ряд податкових привiле!'в. Податок на прибуток щдприемств був скорочений на 50% у перший рш дiяльностi пiдприемства. Бiзнес-iнкубатори були звшьнеш вщ податку на реестращю, а податок на власшсть i землю скорочений на 50%.
За 1997-2002 роки шльшсть бiзнес-iнкубаторiв в Коре! збтшилася з 23 до 355 бiзнес-iнкубаторiв. У 2002 р. в шкубаторах перебувало 4723 щдпри-емств [6, а 23-30].
Створення бiзнес-iнкубaторiв в Республщ Корея управляеться центральним урядом. Однак рiзнi мшютерства розробляють влaснi програми щдтри-мки бiзнес-iнкубaторiв. У вiдповiдностi з програ-мами пiдтримки бiзнес-iнкубaторaм надаються ко-шти па будiвництво i реконструкщю будiвель, а також на придбання обладнання. В крa!нi була створена Асощащя Корейських Бiзнес-iнкубaторiв, що дозволило змщнити зв'язок мiж шкубаторами та розвивати навчання менеджерiв iнкубaторiв.
Очевидно, що все бiльше i бiльше крa!н щдк-лючаеться до програм пiдтримки бiзнес-iнкубaто-рiв. На сьогодшшнш день не можна говорити про ушверсальну програму, яку з однаковим устхом могли б застосувати уряди рiзних кран. Незважа-ючи на це, активне впровадження власних держав-них програм у рядi кран призвело до високих тем-пiв зростання кiлькостi бiзнес-iнкубaторiв.
Згiдно з аналггичними мaтерiaлaми американ-ських експертiв, нaдмiрнa реклама техпопаркових структур сформувала думку, що це автоматично приводить до устху. Однак iснуе багато фaктiв, як сввдчать про !х невдaчi. Занадто часто засновники вважають, що грош^ земля або будiвля забезпечать
неодмшний успiх технопарку або iнкубaторa бiзнесу. На дiлi технопарки потребують грамотних, вiддaних iдеi людей. Без таких людей, яш предста-вляють регюнальш i федерaльнi органи влади i уп-рaвлiння, унiверситети i, що найбшьш важливо бiз-нес, вс зусилля будуть витрaченi даремно.
Б№ше 50% потерпiлих крах парков згткнулися з непереборними труднощами, ледве приступивши до дiяльностi. 1снування ще 25% знаходиться шд питанням. Вони живуть без всякого сенсу i нади на успiх. Тiльки чверть дослщних парков заслуговують на визнання в якосп процвiтaючих з точки зору за-гальноприйнятих критерiiв успiху, таких, напри-клад, як к1льк1сть нових фiрм i створення робочих мюць.
Головним критерieм ycnixy технопарку може бути фшансова житгeздатнiсть. Багато наукових парив створюються заради отримання ушверсите-том i (або) шшими засновниками прибутку вiд ко-мерцшного використання нерyхомостi. Такi парки намагаються досягти, принаймнi, стану беззбитко-восп. Але звичайно це не досяжно в коротка тер-мiни. Якщо у парку немае к1лькох базисних фiрм, дотацiй землi та шших пiльгових умов, то можна бути абсолютно впевненим, що, зпдно зi звичай-ною дiловою практикою, вш буде в1дчувати фiнан-совi трyднощi протягом 5-10 рок1в.
Тому засновники повинш з самого початку 4i-тко визначити, в чому, власне, полягае життездат-нiсть i яш механiзми !! досягнення в перший перюд розвитку технологiчного парку або шкубатора бiз-несу.
Можна видiлити 4 важливих критерй' yспiхy технопарково! структури, як1 включають: розробку наукоемних технологш; змiцнення мiсцево! еконо-мiки; тдвищення ролi yнiверситетy; розвиток бiз-несу за рахунок змiцнення конкурентоспроможно-CTi кожно! окремо взято! фiрми.
У зв'язку з цим досить щкавими е дослвдження американсько! консалтингово! фiрми «АДЛ», яка ще на початку 90-х рошв за замовленням влади штату Нью-Йорк вивчила дiяльнiсть ушверситетсь-ких дослiдницьких паркiв не тшьки Нью-Йорка, але i iнших штапв. Дослiдженню п1длягали 5 процвiта-ючих парив США.
Результата дослщжень були представлеш у ви-глядi рекомендацш для влади штату Нью-Йорк щодо тдвищення ефективносп фiнансyвання i тд-тримки досл1дницьких парков i бiзнес-iнкyбаторiв. В якостi ключових критерi!в устху дослщжених парков були видiленi:
1. Хороший оргатзацшний менеджмент, що включае шiсть складових:
- П1дтримка з боку мюцевих органiв влади i уп-равлiння. Проблема частково викликана тим, що багато yнiверситетiв схильш вважати, що можуть органiзyвати парк або шкубатор поодинцi, коли ж вони розумшть, що однi не можуть впоратися, вони ввдвертаються вщ парку.
- Правильно обрана оргашзацшно-правова форма. Ця форма не повинна створювати проблем m з правами штелектуально! власностi, нi з розширен-ням площ iнкyбатора, m з послугами колективного користування. З самого початку ва юридичнi питания повинш бути ретельно опрацьоваш, iнакше вони швидко знищать проект.
- Ввдсутнш бюрократизм в управлшш. Бiль-шiсть людей, як1 прийшли до yправлiння парками i шкубаторами, яш нiколи ранiше не були менеджерами, а керування в цьому випадку мають особливу специфшу, вимагають в1д менеджера безлiчi знань, здiбностей та нетрадицiйних пiдходiв до управ-лiння.
- Вiддана справi команда менеджерiв. Якщо команда не вщдана справi, то через пару рошв, коли парк все ще буде ввдчувати трyднощi перiодy ста-новлення - вона повнiстю розпадеться.
- Стабшът ввдносини з ушверситетом. Для до-сягнення ycnixy парку n0Tpi6H0 мати поблизу один або кшька yнiверситетiв, дослвдницьких клiнiк або лабораторш, як1 надають в розпорядження парку спецiалiзованi примiщення i обладнання для !х ко-лективного використання клieнтськими фiрмами.
- Хорошi ввдносини з громадським сектором економiки. Дня парку важлива безперервна громад-ська, фшансова та теxнiчна шдтримка.
2. Правильний вибiр мюця розташування парку, яюсне планування його фiзично! шфраструк-тури. На думку експерпв, для iнкyбаторiв та досль дних парив ввдстань мае абсолютно критичну роль. Крiм того, не менш важлива i гнучк1сть. У генера-льних планах iнкyбаторiв зазвичай не врахову-ються питання забезпечення гнучкосп, достатнього для розвитку в перспектива Зрештою iнкyбатори або дослiдницькi парки сxожi на будь-як1 офiснi бу-дiвлi. Вони повиннi мати адекватну систему основ-них послуг, як потрiбнi всiм. Проте, вони повинш мати щось особливо привабливе для наукомютких фiрм, наприклад, телекомyнiкацiйнi послуги, лабо-раторп колективного користування або шшими словами, 1м треба мати щось б№ше порiвняно з ш-шими фiрмами, як1 проводять НДДКР.
3. Маркетинг. Не маючи точно! шформаци, люди часто вважають, що iснyе величезний попит на дослвдницький парк. 1м здаеться, що якщо вони назвуть свiй проект дослщним або теxнологiчним парком, матимуть красиву вивюку i розiб'ють кра-сивий парк, то з ytix бошв до них звернуться фiрми високих теxнологiй. Треба розyмiти, що тут також юнуе конкyренцiя. Важливо мати члко визначену i цiлеспрямованy маркетингову стратегш, iнакше за-сновники можуть витратити багато грошей, з яких !м повернеться лише мала частина. Експерти вважають, що проект дослщницького парку або шку-батора повинен бути заморожений, якщо йому не вдалося залучити жодного серйозного ктента. Без «базисного» клiента проект часпше всього прире-чений на загибель, осшльки його керiвники, вре-штi-решт, прийдуть до висновку, що «шяко! дiяль-ностi немае i в найближчому майбутньому не пе-редбачаеться». Про проект просто швидко забудуть. «Базисна» фiрма не обов'язково повинна бути ведомою. Це може бути державна лабораторiя, центр космiчно! або промислово! технологи. ^«Базисна» фiрма може виникнути в xодi злиття i погли-нань.
4. Фшансування. Фiнансова стабiльнiсть i при-бутковють на практицi досягаеться значно важче, шж це здаеться на початковому етапi становлення парку. Наприклад, заповнення площ йде повшь-нiше, шж очiкyвалося. Тому необхвдно управляти ризиком i заздалепдь передбачати фiнансовy ситу-ацiю [6, с. 23-25].
В Укра!ш на даному етапi держава докладае зусилля для пiдтримки бiзнес-iнкyбаторськиx структур. Це дозволить, на наш погляд, розвивати ком-пани у високотеxнологiчниx секторах економiки та ефективно використовувати науково-дослщний по-тенщал навчальних закладiв.
На додаток до традицшного перелГку послуг, бГзнес-шкубатори при провгдних вузах зможуть:
- використовувати значш бГблютечш фонди;
- оперативно отримувати консультаци профь льних професорГв Г викладачГв.
В Укра!ш ряд ушверситепв вже реалГзуе про-грами створення бГзнес-шкубаторГв. Наприклад, так1 шкубатори, що створеш на базг Нацюнального техшчного ушверситету Укра!ни «КП1», Ки!всь-кого нацюнального ушверситету Гм. Т. Шевченка, Ки!вського нацюнального економГчного ушверси-тету Гм. В. Гетьмана, Харшвського нацюнального ушверситету радюелектрошки, Хмельницького ушверситету управлшня та права, Уманського державного педагопчного ушверситету Гм. П. Тичини тощо.
Говорячи про перспективи державно! шдтри-мки малого шдприемництва, включаючи подаль-ший розвиток програми розвитку бГзнес-шкубу-вання, слГд зазначити, що подальше розширення обсяпв фшансування заходГв щодо державно! пгдт-римки малого шдприемництва з державного бюджету повинно бути пов'язане з виршенням насту-пних завдань:
- розширенням видГв Г форм шдтримки, спря-мованих, насамперед, на забезпечення легкого пгд-приемницького старту Г подальшого активного росту як на внутршньому, так Г на свгтовому ринках;
- пгдвищенням ефективносп реалГзованих про-грам шдтримки, у тому числГ шляхом визначення та контролю за досягненням цшьових ГндикаторГв (як яшсних, так Г шлькюних).
При цьому прюритетами в отриманш державно! шдтримки повинш користуватися цшьовГ групи шдприемщв - початшвщ, шновацшш та експортоо-рГентоваш
У цих умовах важливу роль мае вщгравати професшне управлшня, яке дозволить забезпечити випереджаюче економГчне зростання в даному сек-торГ [3, с. 80-85].
Однак наша держава знаходимося тГльки на початку шляху, який вже пройдено бшьшютю кра!н у цьому напрямку. Укра!на, на наш погляд, мае хоч Г невеликий, але свш ушкальний досвГд бГзнес-шку-бування, Г в подальшому розвиток державно! шдт-римки забезпечить усшшний розвиток бГзнес-шку-баторських структур.
На наш погляд, значний штерес представляе досвГд бГзнес - шкубування Шмеччини.
Майже третина всГх бГзнес-шкубаторГв Шмеч-чини розташована у ПГвтчнш Вестфали. Федеращя бГзнес-шкубаторГв Швшчно! Вестфали узагальнила цш створення шкубаторГв наступним чином:
- сприяти оргашзаци тих фГрм, яш проявляють актившсть у сферах «майбутнього»;
- просувати проекти, як1 забезпечують трансфер технологш з дослгдницького сектору в реаль-ний сектор економГки;
- просувати проекти, що пов'язаш з новими те-хнолопями;
- проводити роботу, спрямовану на регюналь-ному та мюькому розвитку.
Дослвдження, проведене в 1990 роцi шмець-кими вченими, показало, що б№шють бiзнес-iнкy-баторiв е нiмецьким екшвалентом компанiй з обме-женою вщповвдальшстю. Вiдповiдно до бiльш тз-нього дослвдження, проведеного Федерацiею бiзнес-iнкyбаторiв Шмеччини, 53,1% бiзнес-iнкy-баторiв мають цю юридичну форму, тобто частка iнкyбаторiв, що рееструються як оргашзацп з обме-женою вiдповiдальнiстю, скорочуеться [8].
У створенш i тдтримщ бiзнес-iнкyбаторiв на регiональномy рiвнi беруть участь рiзнi суб'екти пол1тики. В щ процеси залyченi практично вс уча-сники регiонального економiчного розвитку, в той час як участь федеральних шститупв обмежена. У кожному третьому випадку iнкyбатор е результатом тюно! спiвпрацi мiж суб'ектами полiтики реп-онального розвитку.
У частит покриття поточних витрат шкубато-рами Захвдно! Нiмеччини у дослщженш, проведене нiмецькими вченими, були наведет настyпнi оць нки: 38% iнкyбаторiв самостiйно покривають сво! витрати за рахунок доходiв вiд оренди, надання по-слуг, просування проектiв); 40% iнкyбаторiв отри-мують субсидп; 22% iнкyбаторiв отримують струк-тyрнi субсиди.
Таким чином, бiльшiсть iнкyбаторiв не можуть самостiйно покривати всi сво! витрати. Зпдно з оць нками нiмецьких вчених лише 4 схвдношмецьких iнкyбатори самостiйно покривають сво! витрати. Щдтримка, що надаеться iнкyбаторам мюцевою владою, може мати не лише чисто фшансов^ а й iншi форми. Нефiнансовi субсидй' включають надання дешево! земл1 i бyдiвель, в тому числ1 i субсиди на тдготовку кадрiв [1].
Важливою проблемою е оцiнка вкладу шкуба-торiв в «виживання» та розвиток компанш. Федера-цiя бiзнес-iнкyбаторiв Нiмеччини встановила, що рiвень банкрутства фiрм в iнкyбаторах становить приблизно 5%. Це значення набагато менше, нiж рь вень банкрутства тдприемств, що функцюнують поза стiнами iнкyбаторiв, де кожна третя фiрма припиняе свое iсиyвания протягом трьох рошв з дня свого заснування.
В цшому зараз iсиyе 75 показнишв для оцiнки дiяльностi iнкyбаторiв, розбитих на 4 гупи:
1. ПШдтримка створення нових фiрм;
2. Трансфер технологш;
3. Регiональний розвиток;
4. Фшансування iнкyбаторiв.
1нкубаторам пропонуеться оцшити себе само-
стiйно по кожному з критерпв за десятибальною шкалою. Таким чином, здшснюеться добровiльна сертифжащя iнкyбаторiв.
На думку нiмецьких експерпв, можна видь лити 3 фактори, щоб визначили устх бiзнес-iнкy-баторських структур:
1. Енергштсть мiсцевих i регiональних орга-нiв влади i yправлiния.
2. Защкавлешсть мiсцево!' промисловостi.
3. Наявшсть yнiверситетy або iншого вузу, що забезпечуе техшчну освiтy.
Як показуе шмецький досвiд, для забезпечення устху дiяльностi технопарку необхiдно, щоб вш
вiдповiдав мiнiмальним вимогам до власного геог-рафiчного розташування та розмiщения кл1ентсь-ких фiрм. Найбiльш важливими для клiентiв факторами е можливють розмiщения у примщеннях, ста-ндартний набiр зручностей i устаткування, неформальне спiлкyвання i здатнiсть парку дати фiрмi престиж.
Типовий ктент технопарку - це мале пiдпри-емство, що дуже часто засноване одним або двома вченими, покинули ушверситет, до яких в якосп працiвникiв приедналися !хш молодi дрyзi. Цi пiдп-риемства, як правило, не мають серйозного досввду в бiзнесi, але компенсують цей недолш особистим ентyзiазмом. Робоп за наймом в iншомy мюп або регiонi вони вол1ють незалежшсть та пiдприемни-цьку автономнiсть у рщному мiстi.
Бiльшiсть кл1ентських фiрм цього типу - фiрми обслуговування або субп1дрядники, що пропону-ють промисловосп наyкомiсткy продукц1ю.
Критичним чинником устху наукового парку тмецьш експерти вважають наявнiсть ретельно пi-дiбрано! i квалiфiковано! команди менеджерiв [1, c.72-88].
Проанал1зувавши досвiд роботи бiзнес-iнкyба-торiв в Нiмеччинi, ми прийшли до висновку, що вiн може бути адаптований i використаний в Укра!ш. Це стосуеться yчастi структур влади, баншвського спiвтовариства, корпоративного сектора в робоп iнкyбаторiв, взаемодй' iнкyбаторiв з науковими ор-ганiзацiями, юридичного статусу бiзнес-iнкyбато-рiв, використання системи показнишв для оцшки дiяльностi iнкyбаторiв.
Ми вважаемо, що на нишшнш стадй' розвитку переважна бiльшiсть укра!нських бiзнес-iнкyбато-рiв не е шкубаторами в зах1дному розyмiннi. Це -прототипи iнкyбаторiв. Свiтова практика виробила yсталенi принципи формування бiзнес-iнкyбаторiв та умови прийому до них тдприемств. Зпдно цим принципам тдприемства, що мають намiр yвiйти до бiзнес-iнкyбаторy повинен пройти обов'язковi стад^:
- стадiя в1дбору;
- стадiя оцшки;
- доведення до належного стану зршосп бi-знес-iдей;
- розробка бiзнес-планy проекту;
- вiдбiр лiдерiв.
В Укра!'нi цим поки по даним принципам та умовам прийому бiзнес iнкyбатори нажаль не пра-цюють.
На територй' Укра!ни д1ють бiзнес-iнкyбатори рiзнi за органiзацiйно-правовою формою, складом засновнишв, профiлем, комплексу послуг, що нада-ються пiдприемцям. Близько 30 % iнкyбаторiв в Ук-ра!ш - це технологiчнi iнкyбатори, близько 20% -м1жнародш i 50% — це спещал1зоваш iнкyбатори. Так само, як i в найб^ш розвинених кра!нах в Ук-ра!ш одночасно представленi iнкyбатори трьох по-колiнь.
Враховуючи досвiд iнших кра!н та Укра!ни, можна видiлити велике число серйозних проблем i в нашш державi i за кордоном при переходi струк-
тур, подiбниx бiзнес-iнкyбаторy, на самофшансу-вання. Це ввдбуваеться, головним чином, по при-чинi вiдсyтностi чгткого планування i меxанiзмiв для реалiзацii цього етапу В Украiнi в умовах еко-номiчно! кризи найбшьш yспiшнi органiзацi! в концевому тдсумку звузили спектр дiяльностi до рiвня агентства по нерyxомостi, переставши виконувати функцп iнновацiйного бiзнес-iнкyбатора. Дана тен-денцiя не yнiкальна в контексп свiтового досвiдy iнновацiйного тдприемництва. Найстарiшi 6!зшс-iнкyбатори у всьому свiтi фyнкцiонyють як фiрми, що займаються нерyxомiстю, найбiльш yспiшнi з яких представленi агрегатами рiелторського 6!з-несу та консалтингу. Цi структури бшьш багатi i могyтнi, але !м присуши всi тi недолiки, як1 були властивi першим бiзнес-iнкyбаторiв: зокрема, рь шення питання, потрапить фiрма до бiзнес-iнкyба-тор чи т, залежить вiд того, може вона платити за оренду.
В Укрш'т вщзначаеться iнтерес до где! реалiза-цй' некомерцiйниx бiзнес-iнкyбаторiв. Як показуе практика, можливе вирiшення ряду проблем з вико-ристанням таких некомерцшних бiзнес-iнкyбато-рiв. Наприклад, збiльшення зайнятосп населення та певних груп (бгженщв, колишнix вшськовослужбо-вцiв, молодi та шших) шляхом реалiзацil спещаль-них програм; рацiональне i ефективне викорис-тання мyнiципальниx iнвестицiйниx фондiв для мь крокредитування i мyнiципальниx площ тд малий бiзнес. У регюнах з допомогою бiзнес-iнкyбаторiв намагаються вирiшyвати задачi розмiщення муш-ципального замовлення та проведення тендерiв, а також цiлеспрямованого розвитку малого бiзнесy в прюритетних для мiста напрямах, прозоросп фь нансових потоков. Розглядаеться можлива роль 6!з-нес-iнкyбатора як гаранта та поручителя за сво!х ктенпв в лiзинговиx i кредитних программах. Велика увага придiляеться можливостям викорис-тання iнновацiй для тдвищення конкурентоспро-можностi продукцй' малих тдприемств на украшсь-кому ринку, а також проблемам навчання та консультування.
Проте, у цьому питаннi вiдсyтнiй системний шдхвд, немае загально! стратеги, яка дозволила б дь ючим бiзнес-iнкyбаторам - як звичайним так i спе-цiалiзованим - бiльш ефективно працювати з муш-ципальними органами за единими программами тд-тримки пiдприемцiв.
1снуючих в Укра1т ситyацiю з бiзнес-iнкyбy-ванням частково можна представити, розглянувши на прикладi некомерцiйниx бiзнес-iнкyбаторiв, що зосереджеш на 1Т-проекти. Так, наприклад, в 2016 рощ в м. Киевi ввдкрився некомерцiйний б1знес-ш-кубатор IТ-проектiв «1991 Open Data Incubator». Проект було реалiзовано громадською оргашза-цiею SocialBoost за пiдтримки Western NIS Enterprise Fund, компани «Майкрософт Украша» та Уряду Украни. Метою створення проекту е транс-формувати велик! обсяги вiдкритиx державних да-них у ресурс для створення старташв, що надають сервiси укра!нським компанiям, громадянам та дер-жавним органам. Проект покликаний iнформатизy-
_21
вати так сектори економши як енергетику, агробiз-нес, шфраструктурш проекти, державнi послуги для громадян, налагодивши взаемодш 1Т-розробник1в, аналтгичних центрiв та громадських органiзацiй з органами державно! влади. Ставши учасником шкубатора, стартап отримае можливiсть працювати над сво!м проектом в офга А-класу в центрi Киева, прямий контакт з укра!нськими дер-жавними структурами всiх рiвнiв, безкоштовно пройти двомюячну iнкубацiйну програму, скорис-татися технолопчною п1дтримкою програми Microsoft Bizspark, отримати доступ до кращих ш-весторiв. 1нкубатор «1991 Open Data Incubator» включае в себе таю компоненти:
1. Галузевi рiшення (для шфраструктури, агро, енергетики);
2. Електронш послуги (для населення);
3. Аналггачш системи (для мiнiстерств i орга-нiв влади);
4. Smart-city ршення (для мiсцевих адмiнiст-рацiй) [7].
До позитивних прикладiв дiючих 1Т бiзнес-iн-кубаторiв Укра!ни можна вщнести:
- Бiзнес-iнкубатор Happy Farm створений у 2012 рощ. До основних функцш даного бiзнес-iнку-батору е надання послуг бiзнес-девелопменту для стартап-команд чи компанiй. Другорядними функ-щями е супровiд компанiй та залучення iнвестицiй для реалiзацi! проектiв компанш;
- Бiзнес-iнкубатор GrowthUp створений у 2010 рощ. Даний бiзнес-iнкубатор орiентований на технологiчнi стартами. Основною цшлю дiяльностi бiзнес-iнкубатора е дання шформацшних послуг на початковому етапi запуску бiзнесу;
- Бiзнес-iнкубатор WannaBiz створений у
2012 рощ. Основною метою дiяльностi е допомога перспективним та шновацшним проектам в сферi 1Т-технологш. До мотиву дiяльностi бiзнес-iнкуба-тора можна ввднести формування стартап-екосис-теми в Укрш'ш;
- Бiзнес-iнкубатор Polyteco створений в
2013 роцi. Метою дiяльностi бiзнес-iнкубатору е пiдтримка студентсько! пiдприемницько! iнiцiа-тиви в галузi 1Т [4].
Разом з тим, функцюнування бiзнес-iнкубато-рiв закордоном та зокрема в Украш супроводжу-ються низкою проблем:
- Недолiк науково-методичного забезпе-чення бiзнес - iнкубування в Украш. До теперш-нього часу не розроблеш основоположнi законода-вчi та нормативш акти, що чiтко визначають право-вий статус бiзнес-iнкубатора, принципи його функцiонування, взаемов1дносини з власником примщень, органами влади, пiдприемницьким ствтовариством;
- Забезпечення нежитловими примiщен-нями, що задовольняють необхiднi вимоги, для ро-змiщення бiзнес-iнкубаторiв. Потрiбно опрацювати питання законодавчого забезпечення надання бiз-нес - iнкубаторами та бiзнес-iнкубаторiв примiщень та майна на тльгових умовах з метою розвитку малих тдприемств - ктенпв шкубатора;
- Реалiзацiя принципу комплексносп у вирь шеннi завдання збiльшення числа малих тдпри-емств. Здiйснення комплексу законодавчих i орга-нiзацiйних заходiв ввдносно створення едино! сис-теми безперервного циклу вирощування малих шдприемств та !х подальшого розвитку ввд б!знес-iнкубатора до технопарку, а попм територiального кластера, економiчноi' зони тощо;
- Вiдсутнiсть системи тдготовки кадрiв та недостатнiй рiвень квалiфiкацii' персоналу б!знес-iнкубаторiв. Фах1вцями в обласп б!знес-шкубу-вання, керiвниками створюваних iнкубаторiв еди-ноголосно ввдзначаеться ввдсутшсть системи тдго-товки кадрiв для бiзнес - iнкубаторiв, в першу чергу управлшського персоналу, а також фах1вщв в обла-стi низьких перспективних напрямк1в, що сприяють устшному виведенню пiдприемств на ринок [5].
Крiм того, спостерiгаеться потреба у тдгото-вцi кадрiв не пльки для самих iнкубаторiв, але i для малих iнновацiйних компанш, що знаходяться в ньому.
- Недостатшсть досвiду розвитку б!знес-шку-баторiв та управлшня ними на мунiципальному та репональному Рiвнi. Ще одне завдання: на систем-нiй основi здшснювати пiдготовку кадрiв для реп-ональних органiв влади, мiсцевого самоврядування з метою поширення передового досввду розвитку бiзнес-iнкубування;
- Створення бiзнес-iнкубаторiв на базi ВНЗ, на-укових шститупв, великих промислових пiдпри-емств;
Вирiшення перерахованих вище проблемних питань створюе передумови для iнтенсифiкацii створення мереж! бiзнес-iнкубаторiв, забезпечуючи спочатку комфортш умови для реалiзацii репональ-них проектiв у сферi бiзнес-iнкубування.
Однак кр!м цих питань останшм часом все бь льше озвучуються проблеми, що виникають при безпосередньому створеннi iнкубаторiв бiзнесу, що стосуються власне управлiння iнкубатором, вимог i принцитв вщбору пiдприемств, асортименту нада-ваних послуг та ш.
Вже на етапi буд!вництва/реконструкцп будь вл! для розмiщення iнкубатора необхвдно приймати рiшення по кожному з них.
- Управлшня б!знес-шкубатором. Статус, Фун-кци, обов'язки керуючо! компанп;
- В!дб!р суб'екпв малого тдприемництва: принципи, методолопя;
- Проблема комплексносп послуг. При ощнщ ефективност! роботи б!знес-шкубатора спостерта-еться пряма залежшсть вщ перелшу надаваних !м послуг. У даному випадку сам асортимент послуг безпосередньо залежить вщ щльового призначення шкубатора, однак нар1жшм каменем мае служити дотримання умови комплексносп послуг. Кр!м тра-дицшних послуг, що надаються, а саме консалтин-гових, юридичних, бухгалтерських, поштово-сек-ретарського обслуговування та ш., обов'язковим мае бути наявнють навчально! складово!;
- Страхування майна б!знес-шкубатора [5].
Представлен! вище проблемш питання е доста-тньо р!зними i за р!внем, на якому можливе !х усш-шне виршення, i за значенням. Тим не менше, пльки комплексне виршення !х, а також i безл!ч! шших, яш безсумшвно будуть виникати в процеа створення кожного окремого шкубатора, зможуть гарантувати ефективнють запровадження та функ-цюнування в Украш цшо! мереж! нових шкубато-р!в б!знесу.
Для виршення проблем б!знес-шкубування необхвдно створити ефективну систему управлшня д!яльшстю б!знес-шкубатора, яка дозволить уник-нути багатьох помилок при веденш б!знесу в перюд становлення тдприемств в ринкових умовах госпо-дарювання з мшмальними втратами для б!знесу.
Таким чином, ми розглянули досвщ б!знес-ш-кубування деяких заруб!жних кра!н i Укра!ни. Були виявлеш особливосл протжання цього процесу в нашш кра!ш, вщзначеш юнуюч! проблеми, що пе-решкоджають стаб!льному i ефективному функцю-нуванню структури б!знес-шкубатора, як1 потребу-ють виршенню як на державному р!вш, так i на рь вш кер!вництва самих б!знес - шкубатор!в.
Ми вважаемо, що вивчення i використання м1жнародного досвщу б!знес-шкубування з ураху-ванням особливостей економ!чного i полггачного стану в Украш може з!грати важливу роль у стано-вленш та вдосконаленш малого щдприемництва, формуванш i функцюнуванш цившзовано! ринко-во! системи господарювання нашо! держави.
Список лггератури
1. Адрощук Г.О. Програма шновацшного розвитку економ!ки Шмеччини: стратепя високих те-хнологш / Верховна Рада Укра!ни, Комггет з питань науки i освпи. - К.: Наука та шновацп, 2008. - Т.5.-№ 3.- С.72-88.
2. Антоненко М.С. Важливють б!знес-шкуба-тор!в в регюнальнш полггащ Шмеччини / Антоненко М.С.// 1нформацшне сустльство. - № 2. - 2006. - С. 377-383.
3. Васильева Л.М. Б!знес-шкубатори як час-тина шфраструктури тдтримки малого тдприем-ництва / Л.М. Васильева // Держава та репони: нау-ково-виробничий журнал. - 2010.- № 1.- с. 80-87.
4. Пор!вняльний анал!з функцюнування най-б!льш затребуваних 1Т б!знес-шкубатор!в Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tempus.nung.edu.ua/uk
5. Управлшня шновацшною д!яльшстю в економщ Укра!ни: Колективна наукова моно-граф!я /За наук. ред.. д.е.н., проф. С.А. Срохша. -К.: Нацюнальна академ!я управл!ння, 2008.
6. Фшпов В. Пор!вняльний анал!з розвитку б!знес-шкубатор!в в Укра!н! та св!т! / В. Фшпов // Економ!чний анал!з: зб!рник наукових праць.-2011. - № 8.- с.23-30
7. 1991 Open Data Incubator [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://1991.vc/
8. Baranowski, G. and Gro., B.ed., Innova-tioszentren in Deutschland 1996/1997 [Електронний ресурс].-Режим доступу: www.stim.org.pl.sys-temy wspierania innowacji.pdf.
9. Building on information technology strengths (BITS) incubation program (including the BITS Inteli-gent Island Incubator). Annual report 2003-04 [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.in-dustry.gov.au/assets/documents/itrinternet/Govt In-nov.progs complete final20040202113901.pdf
10. National Business Incubation Association [Електронний pесypс]. - Режим доступу: http: //www.nbia.org
Гулак Д.В.
астрант, кафедра менеджменту та бiзнес-адмiнiстрування, Черкаський державний технологтний утверситет
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В КЛАСТЕРИЗАЦП В АНАЛ1ТИЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ УКРАШСЬКОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГIÏ
USING CLUSTER ANALYSIS FOR RESERCH OF UKRAINIAN ELECTRICITY MARKET
Gulak D.
postgraduate student, department of management and business-administration,
Cherkassy state technological university
АНОТАЦ1Я
Енергетичним трендом останшх рошв е виробництво «зелено!» електроенерги з використанням шно-вацiйних технологш генерацй' енерги. Слiдуючи свiтовим тенденщям необхiдно розвивати украшську еле-ктроенергетику шляхом проведения системних дослiджень у цш сферi з напрямiв використання iнновацiй та альтернативних джерел виробництва. Рекомендовано застосовувати передовi методи роботи з великими обсягами даних. В цьому випадку можливо виявити потенщал, наявний в регiонах, ввдобразити ïx проблематику та особливостi, визначити вектор спрямування регiонального розвитку. Поглиблене застосування теxнологiй уможливлюе розробки не лише в репональному аспектi, а й у взаемозв'язку галузь - репон, а отже запропоноваиi тдходи мають перспективи розвитку регiональноï електроенергетичноï галузi за ра-хунок впровадження управлiнськиx теxнологiй у малому та середньому бiзнесi.
ABSTRACT
Energy trend of recent years is the production of "green" electricity using innovative technologies of energy generation. To follow global trends Ukrainian power industry need to develop through systematic research in this area, using innovation and renewable energy. It is necessary to apply advanced techniques of data analysis. This may reveal regions potential, reflect their problems and show the vector of regional development. Advanced application development enables to search new approaches to regional electricity sector through the introduction of management techniques in small and medium business.
Ключовi слова: датамайнинг, обробка даних, кластеризащя, енергетика, репональна енергетика, альтернативна енергетика
Keywords: data mining, data analysis, Cluster analysis, energy power, regional energy system, renewable energy
Укра!нський ринок електрично! енерги трива-лий час перебувае у кризовому стат. Причиною цього е недосконалГсть ринково! моделГ, застарь лГсть обладнання, вадсутшсть стимулГв розвитку. Без застосування шновацш, впровадження прогре-сивних управлшських технологш неможливо дося-гти зрушень та побудувати нову ринкову модель, яка б вГдповГдала европейському зразку. Першоче-ргово слГд звертати увагу на аналггачш тдходи, якГ за допомогою яких можливо дослГдити ринок електроенерги Укра!ни з метою надання йому додатко-вих поштовхГв.
Техшко-економГчний прогрес останшх рокГв збГльшуе обсяг даних, яким володГе людство в гео-метричнш прогреси. Отримати вигоду з накопиче-но! шформацп' можливо лише шляхом !! обробки. РГзномаштт способи обробки та аналГзу даних до-сить давно використовуються в уах сферах життя. ЗдебГльшого вони засноваш на обробщ наявних статистичних, комерцшних, фшансових, техшчних або шших даних математичними методами. Для
ефективного прийняття управлшських ршень пот-рГбна якГсна та актуальна шформащя, отримати яку нескладно, якщо шформацшне забезпечення тдп-риемства автоматизовано, але складно оцшити Г! великий обсяг, обробка котрого дшсно дозволить прийняти ефективне управлшське ршення, Г це по-требуе попереднього аналГзу отримано! шформацп' [4]. Для роботи з даними створюються цш аналгти-чш центри, спещалюти яких займаються тдготов-кою звггао! управлшсько! шформацп'. Окремо взятий спещалГст здатен забезпечити аналггаку невелико! структури, аналггачний вГддш, служба чи управлшня - роботу великого пГдприемства, однак людський ресурс е вичерпним. НаразГ динамГчний свГт вимагае таких самих швидких та ефективних методГв роботи з шформащею, що базуються на комп'ютерних технологГях. Серед багатьох сучас-них способГв обробки та аналГзу шформацп рекомендовано для застосування один з найпопуляршших - датамайнинг, який за допомогою програмно-
