CC BY
5
ЗАРУБ1ЖН1 МОДЕЛ1 Ф1НАНСОВОГО ВИР1ВНЮВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ IX УПРОВАДЖЕННЯ В УКРА1Н1
© 2015
пйонтко н. Б.
УДК 336.15
Пйонтко Н. Б. Зарубiжнi моделi фiнансового в^внювання та перспективи Ух упровадження в YKpaiHi
Метою cmammi е визначення моделей фшансового вир'>внювання, що застосовуються в заруб1жних кранах, та об(рунтування можливостей використання зарубiжного досвiду фнансового вирiвнювання чи окремих елементiв його моделей на територи Украши, адже в умовах рефор-мування державноi регюнально!полтики розгляд заруб'жних 'шструмент'>в ф'тансового вир'тнювання е пр'юритетним i актуальним завданням сучасност'и При узагальненш та систематизацИ наукових праць багатьох втчизняних i заруб'жних учених було визначено модел'> оргаюзацИ ф'тансового вир'тнювання залежно вiд форми державного устрою краши. Проанал'вовано визначальш фактори необхiдностi застосування ф'>-нансового вир'внювання, таш як: дисбаланс мiж власним ф'шансовим забезпеченням i обсягом покладених завдань; р'вень ф'ккальноi децентра-лiзацii. Об(рунтовано способи вир'внювання доход'в та витрат, що застосовують на вертикальному чи горизонтальному р'внях для усунення диспропор^й регонального розвитку. Визначено особливостi розширення фшансового забезпечення бюджет'т за допомогою iнновацiйних ш-струмент'в вир'внювання. Здшснено пор'вняння моделей фшансового вир'внювання в заруб'жних кранах та визначено головш завдання щодо покращення мехашзму та органiзацiiфшансового вир'внювання бюджет'в в УкраЫ. Перспективами подальших досл'джень у даному напрямку е диверсифка^я 'нструмент'в фшансового вир'внювання, визначення iнвестицiйноi складово'1' у структур доход'в бюджет'ю та вивчення д'тльнос-т'> субцентральних оргашв влади на ф'шансовому ринку.
Ключов'! слова: ф'шансове вир'>внювання, форма державного устрою, фккальна децентралiзацiя, бюджетний дисбаланс, форма фшансового ви-р'тнювання, мiжбюджетний трансферт, субцентральний р'>вень. Рис.: 2. Табл.: 4. Ббл.: 27.
Пйонтко Наталiя Богдашвна - астрантка, Науково-досл'дний ф'шансовий 'шститут АкадемИ фшансового управл'шня Ммстерства фiнансiв Украши (вул. Дегтяр'>вська, 38-44, Кшв, 04119, Украша) E-mail: nataliia.piontko@gmail.com
УДК 336.15
Пйонтко Н. Б. Зарубежные модели финансового выравнивания и перспективы их внедрения в Украине
Целью статьи является определение моделей финансового выравнивания, применяемые в зарубежных странах, и обоснование возможностей использования зарубежного опыта финансового выравнивания или отдельных элементов его моделей на территории Украины, так как в условиях реформирования государственной региональной политики рассмотрение зарубежных инструментов финансового выравнивания является приоритетной и актуальной задачей современности. При обобщении и систематизации научных трудов многих отечественных и зарубежных ученых были определены модели организации финансового выравнивания в зависимости от формы государственного устройства страны. Проанализированы определяющие факторы необходимости применения финансового выравнивания, такие как: дисбаланс между собственным финансовым обеспечением и объемом возложенных задач; уровень фискальной децентрализации. Обоснованы способы выравнивания доходов и расходов, применяемые на вертикальном или горизонтальном уровнях для устранения диспропорций регионального развития. Определены особенности расширения финансового обеспечения бюджетов с помощью инновационных инструментов выравнивания. Проведено сравнение моделей финансового выравнивания в зарубежных странах и определены главные задачи по улучшению механизма и организации финансового выравнивания бюджетов в Украине. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении являются диверсификация инструментов финансового выравнивания, определение инвестиционной составляющей в структуре доходов бюджетов и изучение деятельности субцентральных органов власти на финансовом рынке. Ключевые слова: финансовое выравнивание, форма государственного устройства, фискальная децентрализация, бюджетный дисбаланс, форма финансового выравнивания, межбюджетный трансферт, субцентральный уровень. Рис.: 2. Табл.: 4. Библ.: 27.
Пйонтко Наталия Богдановна - аспирантка, Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины (ул. Дегтяревская, 38-44, Киев, 04119, Украина) E-mail: nataliia.piontko@gmail.com
UDC 336.15
Piontko N. B. Foreign Models of Financial Equalization, Prospects for Implementation in Ukraine
The article is aimed to identify the models of financial equalization applied in foreign countries, and to substantiate the possibilities for use of foreign experience in terms of financial equalization or individual elements of such models on the territory of Ukraine, for taking into consideration the foreign tools of financial equalization in the context of the State regional policy reforms is a priority and urgent task of the present day. During the generalization and systematization of scientific works by numerous domestic and foreign scientists, models of financial equalization, depending on the form of state structure in the country, have been identified. Determinants of the necessity of financial equalization were analyzed, such as: the imbalance between the own financial security and the level of assigned tasks; the level of fiscal decentralization. Methods of income and expenditures equalization, applied in vertical or horizontal levels for balancing regional development, have been substantiated. Features of expansion of financial security of budgets by using innovative tools for equalization have been determined. A comparison of the models of financial equalization in foreign countries was made and the major tasks for improving the mechanism and organization of financial equalization of budgets in Ukraine were defined. Prospects for further research in this area are diversification of tools for financial equalization, defining the investment component in the structure of budgets' incomes and studying the activities of sub-central authorities in the financial market.
Key words: financial equalization, form of state structure, fiscal decentralization, budget imbalance, form of financial equalization, inter-budget transfer, sub-central level. Pic.: 2. Tabl.: 4. Bibl.: 27.
Piontko Nataliia B. - Postgraduate Student, Academy of Finance Financial Management Research Institute the Ministry of Finance (vul. Degtyarivska, 38-44, Kyiv, 04119, Ukraine) E-mail: nataliia.piontko@gmail.com
Реформування державно! регюнально! полiтикита
пiдвищення соцiально-економiчного рiвня роз-
витку адмiнiстративно-територiальних одиниць потребують усебiчного дослiдження та вивчення до-свiду зарубiжних кра!н щодо способiв формування бюджетних ресурсiв, змщнення !х фiнансових основ i пошуку ефективно'1 моделi фiнансового вирiвнювання з можливютю 11 запровадження в УкраМ, що в умовах здiйснення децентралiзащ! е особливо актуальною та прюритетною темою для аналiзу та розгляду. Проблематика фшансового вирiвнювання тюно пов'язана iз за-вданнями регюнально! полiтики щодо подолання знач-них розривiв у соцiально-економiчних рiвнях розвитку регюшв та iз можливостями самостшного фiнансового забезпечення органiв мiсцевого самоврядування.
Тематищ фiнансового вирiвнювання присвячено багато наукових праць як вiтчизняних, так i зарубiжних учених. Зокрема, визначення сутноста фiнансового ви-рiвнювання в зарубiжних кра!нах, порiвняння шструмен-тш та моделей його здiйснення, теоретичних i практич-них основ !х застосування висвiтлено в працях I. С. Во-лохово!, П. В. Ворони, В. В. Журавля, Я. М. Казюк, А. О. Ко-зенко, В. А. Костовсько!, О. Ю. Матвеево'1, В. М. Опарша, В. В. Письменного, I. В. Сагайдака, О. В. Шишка [13] та ш. Окремi питання забезпечення реалiзащ! фiнансового вирiвнювання, а саме: функцюнування мiжбюджетних вiдносин знаходять свш вияв у працях В. Андрущенка, В. Зайчиково!, О. А. Музики-Стефанчук, Ю. М. Петру-шенка, О. Б. Яфшович та iн.; децентралiзованих моделей фiнансового забезпечення - Н. О. Бикодирово'1, О. М. Бо-риславсько!, I. Б. Заверухи, З. А. Мацук, А. М. Школика та ш.; диверсифжаци доходiв бюджейв - I. О. Луншо!, А. В. Лучки, О. П. Кириленко та ш.
Теоретичш основи моделей фшансового вирiвню-вання, застосування вцповцних iнструментiв та на-дання практичних рекомендацiй щодо ефективного !х функцюнування дослцжеш в працях таких зарубiжних учених, як А. Бретон, К. Едель, Р. Масгрейв, Б. Орл, Д. Сйглщ, М. Смарт та ш.
Фiнансове вирiвнювання, як головний метод усу-нення дисбалансiв розвитку регюшв та шдвищення рiвня !х децентралiзацil на основi збiльшення можли-востей самостiйного фiнансового забезпечення, у за-рубiжних кра!нах е достатньо дослцженим багатьма вченими. Проте деяю аспекти та сторони використання шструменпв фiнансового вирiвнювання потребують додаткового вивчення та аналiзу. Зокрема, бкьш грун-товного розгляду вимагае вирiвнювання доходiв та ви-трат у горизонтальному та вертикальному розрiзах, аналiз застосування шструментав такого вирiвнювання у федеративних та унiтарних державах i вивчення питання самофшансування бюджетiв. Тому метою стати е визначення моделей фшансового вирiвнювання, що застосовуються в зарубiжних кра!нах, та обгрунтування можливостей використання зарубiжного досвiду фшан-сового вирiвнювання чи окремих елементiв його моделей на територи Укра!ни.
Нерiвномiрнiсть територiального розмiщення про-дуктивних сил, що спричиняе диференцiацiю податково! бази регiонiв, а в результата - вцсутшсть достатнього
рiвня фшансових ресурсiв для ефективного та результативного виконання покладених завдань; характерна вцмшшсть обсягiв витрат у сферi надання державних i громадських послуг i тарифiв на цi послуги стають причиною значних розривiв у соцiально-економiчних рiвнях розвитку регюшв. Виршення проблем територiальних диспропорцiй можливе за допомогою використання ш-струментав фiнансового вирiвнювання, що в тш чи iншiй державi мають специфiчнi риси свое! реалiзацil та зале-жать вiд конкретних завдань та цкей здiйснення регюнально! полижи в цкому.
Уевропейських кра!нах фшансове вирiвнювання розвитку регiонiв визначаеться як система ш-струментiв та заходiв щодо усунення фiнансових дисбалансiв шляхом перерозподку ресурсiв по вертика-лi мiж ланками системи бюджетiв i по горизонталi мiж територiальними одиницями [5].
Здшснення фiнансового вирiвнювання в тш чи iншiй державi в основному залежить вiд !! державного устрою (рис. 1). Саме на основi дано! ознаки можна ви-окремити таю моделi оргашзаци фшансового вирiвню-вання в зарубiжних кра!нах:
+ фiнансове вирiвнюванняу федеративних державах;
+ фiнансове вирiвнюванняв унiтарних державах; + фiнансове вирiвнювання в регiоналiзованих державах (кра!нах з регiональною автономiею) [3, с. 133-134; 14].
Сама форма державного устрою ще не гарантуе ефектившсть проведення фiнансового вирiвнювання та не встановлюе залежнiсть мiж обраною формою державного устрою та успшшстю шструментав фiнансового забезпечення, що в нш застосовуються, а лише показуе, за допомогою яких механiзмiв, схем i процедур вцбуваеть-ся вирiвнювання в унiтарнiй чи федеративнш краМ.
Здiйсненняефективного фiнансового вирiвню-вання в основному залежить в1д юнуючо! бюджетно-податково! системи, реально! можливост територiаль-них одиниць до самостшного фшансового ресурсного забезпечення та виходу на ринки капiталiв для незалеж-но! вiд iнших бюджетних рiвнiв акумуляци необхiдних ресурсiвта змiцнення фшансово! бази регiонiв.
Так, порiвнюючи фшансове забезпечення бюдже-тiв унiтарних i федеративних держав, бачимо характер-ну особливють дiяльностi останнк - сильнший розпо-дк функцiй мiж бюджетними ланками, що спричинено структурними особливостями побудови територiальних оргашв влади, а саме - появою бюджейв члешв федера-цiй як додаткового рiвня бюджетно! системи. За наяв-ност таких ланок у федеративних кра!нах забезпечуеть-ся бкьш рацiональний та ч^кий розподiл повноважень i фшансових ресурйв мiж рiзними органами влади, шж в унiтарних державах, але при цьому спостерiгаеться та-кож i вищий рiвень вiдповiдальностi додаткових ланок бюджетно! системи за соцiально-економiчний розвиток регiонiв [14].
Проте, незважаючи на внутршш взаемозв'язки, що виникають мiж бюджетними рiвнями у федеративних чи уштарних кра!нах, система фшансового вирiвнюван-
Фшансове вир1внювання у федеративних державах
ДецентралЬована (американська, дуал'стична) модель бюджетного федерал'зму (США, 1ндт) Кооперативна (нмецька) модель бюджетного федерал'зму (Нмеччина, Бразилт)
Суб'екти мГжбюджетних вщносин мають широку фжансову самостшшсть та фккальну автономГю Активна полГтика центрально! влади у питаннях подолання фккальних дисбаланав на рвних рГвнях управлжня та фжансового вирГвнюван ня
ЧГтке розмежування бюджетно-податкових повноважень мГж рГвнями влади. Надання мкцевим органам влади широких прав у сфер! оподаткування Використання центральною владою вщповщних ¡нструменОв розподту податмв та перерозподту нацюнального доходу
Фжансове виртнювання базуеться на принцип! «один податок - один бюджет» Надходження вщ податмв розподтяються мГж уама рГвнями
Суб'екти мГжбюджетних вщносин мають право встановлювати так зван «сво!» податки МГжбюджетн вщносини базуються на «загальних» податках
МГсцева влада покладаеться на власы сили Пряма фжансова допомога з вищих ртшв бюджетГв вщносно невелика
Вщповщальшсть кожного рГвня влади, особливо мкцевого, за забезпечення населення необхщним набором держ. послуг Забезпечення центральною владою единих стандарт^ сусптьних послуг у межах уае! територп
Слабость зв'язмв мГж рГзними рГвнями влади ТГсна спГвпраця та сильнГ зв'язки мГж рГзними ртнями влади
НейтральнГсть щодо фккальних дисбаланав в розвитку окремих територш ЧисленнГ й досить велим федеральнГ та спГльнГ програми регюнального розвитку
Канадськамодель (реалЬуеться в Канад'1, Швейцари, АвстрП) - використання одночасно елемент'1в шмецько)'йамерикансько)моделей
Використання нецтьових виртнювальних трансферов, а також цтьових гранив
Виртнювальш трансферти забезпечують кожному суб'екту сер. ртень бюджетного доходу
Основний критерш для надання вирГвнювальних трансферов - чисельшсть населення
Фшансове вир1внювання в уштарних державах
Модель унтарних держав - Япония, Швецт, Великобритан'т, Норвег'т, Ндерланди, Дант й ¡нш'1 кра)ни (модель бюджетного умтаризму) Фшансове вирвнювання в регонал'зованих державах (кра)ни з¡ складним унтарним устроем) - 1тал'т, 1спан'т
Центральш органи влади реалвують полГтику забезпечення населення послугами вщповщно! якостЬ встановлення стандарт^ якост та вирГвнювання фжансового потенщалу регюшв Розподш функцш м!ж ланками бюджетно! системи практично вщсутнш, i числены соц^льно-економтш послуги фжансуються з уах ртнт бюджетно! системи
ВирГвнювальн трансферти визначаються як рвниця мГж базовими ф|н. потребами i базовими фж. доходами ТериторГальний устрш е основою для ¡снування широко! автономп регюнальних i мГсцевих владних оргашв
Застосування, як правило, цтьових дотацш Застосування цтьових i нецтьових дотацш
Висока податкова спроможнкть бюджетГв та низька залежнкть вщ трансферов у скандинавських кражах Висока податкова спроможнкть бюджетГв та низька залежнкть вщ трансферов
Рис. 1. Моделi фшансового в^внювання у федеративних та уштарних кражах Джерело: розроблено автором на ochobî даних [1, 3, 4, 10, 14].
ня повинна забезпечувати достатнш обсяг фшансових ресурав для виконання покладених завдань та ч^кий розподк доходiв i витрат мiж рiвнями бюджетно! системи. Розмежування податкових надходжень, як основно! структурно! складово! доходiв, повинно вiдбуватися на постiйнiй основi та забезпечувати пiдвищення рiвня фккально! децентралiзацiï регiонiв, дотримуючись при цьому мшмальних державних соцiальних стандартiв, що гарантуються громадянам кра!ни [4].
Тому, для з'ясування необхцност використання шструменпв фiнансового вирiвнювання, проаналiзуeмо показники сшввцношення витрат державного, регю-нального (тобто бюджепв середньо! ланки у федеративних державах i крашах з регюнальною автономieю) та мiсцевих бюджепв зарубiжних кра!н - члешвОргашза-щ! економiчного спiвробiтництва та розвитку (надалi -ОЕСР) до валового внутршнього продукту (надалi -ВВП) вцповцних кра!н; податкових надходжень бю-
<
О ш
ЕК0Н0М1КА ЗАК0РД0ННИЙ досвщ
111.
§ з а
ш--
о ш
"О ш
- ю -< о ы —' из СО
г° "О
п
о
гп
г>
Велика Британ Е го п> .с. Г) ь о го п> Словаччина =1 о "О -1 -1 ш ь Польща Iс о "О го п> —1 за* Нщерланди Люксембург -1 ш ь ы тз ш. о- тз ь ш X за* о ь ш X Угорщина -О1 п> .с за* © тз ш X ^^ © X ь 2а X т о -1 о X за* 1=1 ш X
СТ\ ьо СП о ю СТ\ СТ\ СО о ^ ю ю То ^ СО СО СО СП ю СО СП ю ю СО СП СО
СТ\ СП ю ^ о о ю Хлл * * СП Хлл * * о ю СО о ю ХлЛ Хлл о СП 00 о Хлл То ю ю
^ СТ\ СО ^ СО СО ^ СО о СП * * СО ^ ю СП ^ ^ СТ\ ^ ^ о ю СП о СО СП
о СТ\ СО * 00 СО ю ^ СО 00 СО
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
СО СО ьо 00 СП о СО ^ СО ьо ю ьо ю СО СО ю СО СТ\ СО СТ\ СО СТ\ СО ю ^ СП СП ^ СП СО ю ю ю
ю СО СТ\ СТ\ СО ^ ^ о ьо 00 СП ю СО 00 ^ о СП
СО ьо СТ\ СО ьо ьо 00 СО ьо 00 СО СП СО СО 00 СО СП ю 00 ю СТ\ СО СТ\ СО СО СО ю СО СО ю СО СП
СО ю 00 00 * * * * о ^ СО СО СО ^ СТ\ ^
СТ\ 00 ^ СТ\ СП СТ\ ^ СТ\ Хлл * * СТ\ 00 * * 00 00 00 СТ\ ^ ю ^ о 00 СТ\ СО ^ СТ\ 00 СО ^ СТ\ 00 СО
СП СО ю о СТ\ ю СП ю СТ\ ю
я ■с
Витрати до ВВП, %
Податков1 надходження до ВВП, %
Податки у структур! доход1в, %
Витрати до ВВП, %
Податков1 надходження до ВВП, %
Податки у структур! доход1в, %
Витрати до ВВП, %
Податков1 надходження до ВВП, %
Податки у структур! доход1в, %
а
х о Е
(Б X . X
а а
Зтз
_ л,
о
5 13
= н
£ г
! =
■< ш
п Й
^ х
■с о
■< и
5 £
<< ф
(Б
13
8
О -,
13 -С »§
ОТ о-=
2. -с
Зэ (Б
5 О
х X
О» й
£ * I
£ I
Ф X
а ш
х о> 5
1з
*
3.
а 1з
О
го го
я
о >
я о а
* К< 13
_ ТО
Я К о
%
О >
* то
к э-
13
-с
ач
Я'
в
я
13
Р3.
Е' 2
-С 13
13 1
рэ
К О
13
о со Я о
я
ш
к
1-3 13
ш
со К рэ А
о ° ач 13 ^ с
3 " в Е
нЗ №
3 Е
о &>
й 8 а о
>
> ш
ж ач
то то
£ §
о то
Е ш Й я
о
£ 3 « £
« £
Это
13
ш а
ач §
5 3 > 3
13 а
»' §
Е ач
о х
а Е.
а о
Л -3
> 3
а
о
§ 3
I— Я
о
.-и ®
I К
Р> х
а
да
а
Я
Е
рэ
а
а
1-3 13 рэ
в
В'
13
-с
13
13
£ 3-
а
о
-с
5' а
а
13
0
1
со № Я
К<
5'
ТО
а
з-
а К £
-с
ГО
ш >'
а
о
а >'
>
о X
о >
5
а
о >
рэ
1-3
я о а К х
а
рэ %
о >
ТО
а
3
се <<
Я о
д 13
Я 12
¿2 К
43 а
то а. а -
Е >
£ то
-с
ГГ! Р2
оч о а
рэ
ач >
> 9
™ Л
нЗ 13
№ ТО
О м
а
нЗ 13
а о\ а
а
й а
-с «
о а
ач
5 >
п
л >
о ач
з I
ач
5 >
5 >
то 1-3
5'
ач
5 >
П >
о а
©
13
рэ
а а
Проте в Дани, Фшлянди, Швеци, де стввгдношення витрат мiсцевих бюджетiв до ВВП складае 35,3 %, 23,5 % i 25 % вцповцно, а податковi надходження здатнi покрити витрати бюджетiв бкьш, нiж на половину, спостериаеть-ся високий рiвень децентралiзацi! ресурсш, деконцен-трацГ! публiчних завдань i функцiй, фiскально! автоном-ностi та финансово! забезпеченостi мюцевих бюджетiв, соцiально-економiчний розвиток регiонiв.
Щодо фiнансового забезпечення, то центральний рiвень характеризуеться високою фiскальною спромож-шстю покривати всi витрати, а в таких кра!нах, як Ав-стрш, Бельгш, Канада, Нiдерланди, Норвегш, Швейцарш навiть перевищувати !х. Тому найщкавшим для розгля-ду залишаеться все ж таки субцентральний рiвень (тоб-то рiвень регiональних та мюцевих бюджетiв), де обсяг податкових надходжень не забезпечуе автономного покриття видатюв, що призводить до застосування ш-струментiв фiнансового вирiвнювання як основного за-собу збалансування бюджетiв.
Так, лише мiсцевi бюджети Iсландi! з питомою вагою податкових надходжень у структурi доходiвв 70,9 %, кпани - 52,1 %, Франци - 50,3 %, Швейцари - 58,6 % i Швеци - 63 % е децентралiзованими та фюкально само-стгйними для надання суспГльних благ г послуг, проте бюджети решти кра!н - учасниць ОЕСР не забезпеченГ необхГдними власними фшансовими ресурсами, !х подат-ковГ надходження не покривають усГх потреб, тому для них стратепчно важливо використовувати шструменти фГнансового вирГвнювання для усунення даних диспро-порцГй та забезпечення ефективного розподку ресурсГв.
Узагальному розумГннГ, фГнансове вирГвнювання -це процес усунення вертикальних Г горизонталь-них дисбалансГв. ПГд час фГнансового вирГвнювання здшснюються заходи з перерозподГлу фГнансових ресурсГв як мГж ланками системи бюджетГв по вертика-лГ, так Г мГж бГдними та багатими територГальними оди-ницями по горизонталь
У зарубГжнш практищ видГляють декГлька основ-них форм фГнансового вирГвнювання:
+ вертикальне фГнансове вирГвнювання, що ви-значаеться як рух фГнансових ресурсГв мГж бюджетами вищого Г нижчого рГвшв у порядку !х адмГнГстративно! шдпорядкованостГ; + горизонтальне фГнансове вирГвнювання - пе-редбачае рух бюджетних ресурсГв мГж бюджетами одного рГвня за принципом нацГонально! со-лГдарностГ та мГжрегГонально! взаемодопомоги; + вирГвнювання видатюв бюджетГв - перероз-подГл фГнансових ресурсГв з метою зменшення розбалансованостГ в можливостях здГйснення бюджетних видатюв та забезпечення отри-мання всГма громадянами однакового обсягу послуг;
+ вирГвнювання доходГв бюджетГв - перерозпо-дГл фГнансових ресурсГв з метою урГвноважен-ня податкоспроможностГ та забезпечення защ-кавленостГ органГв мГсцевого самоврядування у збГльшеннГ доходних джерел [6, 12].
Таким чином, засоби фГнансового вирГвнювання, що використовуються в краМ, можуть бути подглеш на двГ групи залежно в1д джерела та напрямку вирГвнювання:
1. Засоби внр1внювання доход1в та витрат: фГнансове вирГвнювання спрямоване на зменшення вгд-мГнностей в обсягах податкових надходжень на душу населення чи на подолання розбГжностей у витратах на одну особу в забезпеченш стандартного набору послуг.
2. Засоби горизонтального та вертикального вир1внювання: регюни з високими фшансовими мож-ливостями безпосередньо забезпечують регюни з низь-кою фшансовою базою необхГдними ресурсами (так званий «принцип Робш Гуда») чи передача таких ресурсГв вгдбуваеться опосередковано через центральний уряд (принцип заповнення розривГв) [15].
На практищ дуже ргдко зустрГчаються кра!ни, яю застосовують лише одну з форм фГнансового вирГвнювання. В основному це поеднання рГзних моделей та способГв горизонтального та/або вертикального вирГвнювання доходГв та/або витрат.
Розглянемо бГльш детально схеми фГнансового вирГвнювання доходГв та витрат.
ВирГвнювання доходГв застосовуеться для зменшення вгдмшностей у можливостях збору суб-
центральних податюв. БГльшють систем вирГвнювання доходГв е горизонтального (солидарного) типу. У цГлому, для оцшки можливостГ збору доходГв вико-ристовуеться репрезентативна система оподаткування зГ стандартизованою податковою базою, проте в деяких кра!нах використовуються фактичнГ доходи вгд подат-кГв. БГльшГсть трансфертГв е чГтко обмеженими, тобто е верхня межа загально! суми грантГв або чГтка формула розподГлу податкГв Гз загальних фондГв. РГвень маржинального вирГвнювання, тобто сума вирГвнювальних грантГв, яю субцентральний рГвень втрачае, якщо збГль-шуеться його дохГд з власних податкГв, суттево варГю-еться серед кра!н, однак у середньому субцентральш ор-гани повиннГ видГляти бГльше 70 % додаткових доходГв вГд податкГв для вирГвнювання (табл. 2).
ВирГвнювальний рГвень податкГв, тобто рГвень, при якому додатковий дохгд субцентрального органу ви-лучаеться для вирГвнювання, е найбГльш суперечливим питанням у фГскальнГй полГтицГ. Значне вирГвнювання, яке в поодиноких випадках сягае 100 %, може зменшува-ти зусилля субцентральних органГв щодо збГльшення !х фюкально! бази або регюнального зростання [15].
Поряд з вирГвнюванням доходГв зарубГжш кра!ни часто також використовують Гнструменти вирГвнюван-ня витрат, розмГр та вГдповГднГсть реальним потребам яких залежить вГд вибору шляхГв оцГнки даних потреб. ВирГвнювання видаткГв, що базуеться на фактичних ви-тратах, дае субцентральним органам стимул наповню-вати бюджет. ВирГвнювання видатюв, яке базуеться на минулих витратах, зменшуе можливють маневрГв чи вгдхилень (табл. 3).
СтандартнГ, або нормованГ, пГдходи до формуван-ня витрат вимагають певного набору критерГ!в потреб: у той час, як бГльшють кра!н використовуе лише декГлька широких ГндикаторГв потреб, ГншГ потребують вГдносно
Мехашзм вирiвнювання доходiв краж - учасниць ОЕСР
КраТна / форма вирiвнювання База доходiв Межа вирiвнювання
Федеративна рег'юнальт краши
Авс^я / вертикальна Система розподту податкiв, фактично зiбранi податковi надходження 0% для земель, у яких податковi надходження вищi за середш значення та 88 % - для земель, у яких так надходження е нижчими за середш
Канада / вертикальна Податкова система з 33 видiв податкiв 0 % для провшцш, у яких податковi надходження вищi за середш значення, 70-100 % для провшцш, у яких таю надходження е нижчими за середш
Ымеччина / горизонтальна та вертикальна Система розподiлу податш, фактично зiбранi податковi надходження Стягнення 15-85 % для земель, у яких податковi надходження вищi за середш значення (прогре-сивна шкала), 100 % для земель, у яких таю надходження е нижчими за 99,5 % вщ середшх
Мексика Вщсутне вирiвнювання доходiв
Ь^я / вертикальна Типова податкова систем Вщ 2 % (для найбагатших регюшв) до7 % (для найбщшших регюшв)
Швейцарiя / горизонтальна та вертикальна Податок на доходи, податок на багат-ство, податок на автотранспорта засоби 40-60 %
Унтарш краши
Дашя / горизонтальна Типова податкова система, що базуеться на податках на доходи фiзичних оаб, податках на доходи корпорацш 85 % для центральних мунщипалпепв, 40 % - для бщних мунщипалггеОв, якщо подат-ковi можпивосп не перевищують 10 % середшх, 45 % - для шших
Фiнляндiя / горизонтальна Типова податкова система, що базуеться на податках на доходи фiзичних оаб, податках на доходи корпорацш та податках на власшсть 40 % для мунщипалпепв, у яких податковi надходження вище 90 % середшх податкових можливостей, 90 % для мунщипалпепв, у яких податковi надходження нижче 90%
Норвепя / горизонтальна Фактичш податковi доходи Уся сума перевищення 134 % середшх податкових можливостей, 90 % для мунщипалпеОв нижче 110 % середшх податкових можливостей
Португалiя / вертикальна Фактичш податковi доходи 0 % для мунщипалпепв вище середшх податкових можливостей, 100% для мунщипалпепв нижче середшх податкових можливостей
Шве^я / горизонтальна Фактичнi податковi доходи 85 % для мунщипалпепв вище 115 % середшх податкових можливостей, 95 % для мунщипалн теОв нижче середшх податкових можливостей
Велика Бриташя / вертикальна Фактичш податковi доходи 0-100 % залежно вщ шкали податку на власшсть
Джерело: [15, 17].
складних систем ГндикаторГв, якГ постГйно поповнюють-ся. ПГдходи до вирГвнювання витрат, що базуються на невеликГй кГлькостГ ГндикаторГв, е бГльш прозорими та простими у статистичному визначенш необхГдно! рГчно! суми вирГвнювання.
Наприклад, у Дани та НорвегГ! використовуються приблизно 15 сощально-економГчних ГндикаторГв для оцГнки видаткових потреб, у ШвейцарГ! - 24. Шдерлан-ди застосовують 10 моделей для фшансового вирГвню-вання, а французька система оцГнки потреб складаеться Гз 7 програм зГ значною юльюстю ГндикаторГв [16].
На вгдмшу вГд вирГвнювання доходГв вирГвнюван-ня видаткГв е вертикальним у бГльшост кра!н. У той час, як сьогодш бГльшкть кра!н використовуе стандартну формулу вирГвнювання видаткГв, у деяких кра!нах вирГвнювання базуеться на Гсторичних або актуальних (фактичних) витратах.
Як механГзм вирГвнювання доходГв, так Г механГзм вирГвнювання витрат передбачае або поповнення, або вилучення частини фГнансових ресурсГв Гз субцентраль-них бюджетГв, використовуючи такГ Гнструменти фГнан-сового вирГвнювання, як трансферты.
Трансфертне фшансування бюджетГв мГсцевого са-моврядування з центрального рГвня свГдчить про Гнтен-сивний перерозподГл ресурсГв, спрямованих на вирГвню-вання вГдмГнностей у соцГально-економГчному розвитку територГй, про змГцнення !х фГнансово! бази для ефек-тивного, повного та своечасного виконання органами мГсцевого самоврядування покладених на них функцГй. Вилучення ж частини фгнансових ресурсГв з мГсцевих бюджетГв - про ефективнГсть дГяльностГ та розвиток окремих регюн1в, дотримання принципу солГдарностГ.
Так, у багатьох кра!нах основним структурним елементом доходГв мГсцевих бюджетГв е трансферти,
Мехашзм вирiвнювання витрат краТн-учасниць ОЕСР
КраТна Форма вирiвнювання База витрат
Федеративш / регюнапьт кра'ши
Авс^я Вертикальна Середы / стандарты витрати, фактичш витрати
Канада Вертикальна Середнш прирiст витрат провшцш
Ымеччина Вертикальна Загальна сума внесюв, фактичнi витрати
lталiя Вертикальна Фактичш витрати
Мексика Вертикальна Витрати на одиницю продукцп, iсторичнi витрати
lспанiя Вертикальна lсторичнi витрати
Швейцарiя Вертикальна Фактичш витрати
Уттарт кра'ши
Данiя Вертикальна Середш / стандартш витрати
Фiнляндiя Вертикальна Середнi / стандартнi витрати, фактичш витрати
Гре^я Вирiвнювання витрат не застосовуеться
Японiя Вертикальна Середш / стандартш витрати
Норвегiя Горизонтальна Середш / стандартш витрати
Польща Вертикальна На душу населення
Португалiя Вертикальна Середш / стандартш витрати
Шве^я Горизонтальна Середш / стандартш витрати
Велика Британiя Вертикальна Середш / стандартш витрати
Джерело: [16].
що забезпечують стабГльне та достатне надходження до мГсцевих бюджетГв. Найменше значення даного Гнстру-менту вирГвнювання спостерГгаеться в кра!нах з висо-ким рГвнем децентралГзацГ! та широкою податковою ав-тономГею мГсцевих органГв влади - 1сландш, Швейцарш, ШвецГя. Переважна бГльшГсть кра!н використовуе цГльо-вГ трансферти, проте вони не е ефективним засобом ви-рГвнювання, оскГльки обмежують органи мГсцевого са-моврядування у вГльному виборГ полГтики [5] (табл. 4).
Тому бГльш рацГонально застосовувати нецГльовГ дотацГ! або використовувати !х поеднання, як це реалГ-зуеться в НГдерландах, НГмеччинГ та Польщ1 Проте, по-трГбно зазначити, що система трансфертГв повинна бути прозорою та покривати нестачу фГнансових ресурсГв лише частково, оскГльки повне фГнансування демотивуе органи мГсцевого самоврядування збГльшувати власну дохГдну базу.
Так, проаналГзувавши Гнструменти фГнансового вирГвнювання, що застосовуються у федеративних та унГтарних зарубГжних кра!нах, визначивши ступГнь !х фГнансово! та фГскально! децентралГзацГ!, залежнГсть вГд Гнших бюджетних рГвнГв, узагальнимо данГ характеристики та виберемо тГ моделГ фГнансового вирГвнювання, якГ виявилися найбГльш успГшними, та зазначимо мож-ливкть Г реальнГсть !х запровадження в УкраМ. У цГло-му, у зарубГжнГй практицГ сформувалося чотири типи фГнансово! забезпеченостГ органГв мГсцевого самовря-дування (рис. 2).
НайефективнГшим е перший тип, де залежнГсть вГд трансфертГв е дуже низькою, а податкова спроможнГсть дозволяе мГсцевим бюджетам самостГйно здГйснювати надання публГчних благ Г послуг.
Розглянемо бГльш детально фшансове вирГвнювання саме в цих кра!нах, а також проаналГзуемо до-свГд скандинавських кра!н, як найбГльш соцГально-орГентованих моделей, Г досвГд НГмеччини - як однГе! з високорозвинених кра!н свГту.
Шведська система фГнансового вирГвнювання, або як !! ще називають «система Робш Гуда», характеризу-еться високим рГвнем децентралГзацГ! та фГскально! не-залежностГ мГсцевих бюджетГв; побудована на принципГ самофГнансування. Здшснюеться вирГвнювання як до-ходГв, так Г витрат. Межею, за якою починаеться вирГвнювання доходГв, е досягнення 115 % середнього показ-ника податкових надходжень на душу населення. Якщо вГдповГднГ доходи перевищують значення показника, вГдбуваеться !х вилучення, якщо ж нижче - органи мГс-цевого самоврядування отримують дотацГю, що розра-ховуються як рГзниця мГж середнГм та фактичним показ-ником доходГв. Система вирГвнювання витрат базуеться на розрахунках нормативних витрат на обов'язковГ по-слуги на душу населення. Якщо фактичнГ витрати менше необхгдно! норми, то комуни сплачують збГр вирГвнювання, який у подальшому перерозподГляеться мГж органами мГсцевого самоврядування, в яких витрати пере-вищують нормативний показник. Така процедура вирГв-нювання може демотивувати територГальний розвиток, проте в результатГ залучення депресивних регГонГв до територГального подГлу пращ та шдвищення соцГальних стандартГв у цГлому таке вирГвнювання себе виправдо-вуе, адже органи мГсцевого самоврядування отримують достатнГ фшансовГ ресурси для надання необхГдних благ та послуг [11, 27].
Система трансфертного фшансуваннямкцевих бюджелв серед краТн - учасниць ОЕСР*
КраТна Кошти трансфертiв Частка отриманих трансферов у структурi доходiв мiсцевих бюджетiв, % Залежнкть вщ трансферов Сшввщношення отриманих трансферов до ВВП, %
ФедеративнУрег'юнальт кртни
Австрт Цтьов1 61,9 Висока 5,2
Бельпя Цтьов1 49,7 Висока 3,4
Канада Цтьов1 47,3 Висока 3,8
Ымеччина Ц|льов1 та нецтьов1 36,1 Середня 2,8
1спан1я Цтьов1 56,4 Висока 2,2
1тал1я Цтьов1 39,3 Середня 5,8
Швейцары Цтьов1 11,2 Низька 0,8
Уттарт держави
Дашя Цтьов1 58,2 Висока 21,2
Грец1я Цтьов1 62,0 Висока 2,4
Естошя Нецтьов1 37,3 Середня 3,7
1рландт Цтьов1 45,0 Висока 1,9
Люксембург Цтьов1 54,9 Висока 3,0
1сланд1я Нецтьов1 27,2 Низька
Ф|нлянд1я Цтьов1 30,3 Низька 7,0
Францт Цтьов1 28,5 Низька 3,3
Нщерланди Ц|льов1 та нецтьов1 70,0 Висока 9,8
Норвепя Цтьов1 44,2 Середня 6,3
Польща Ц|льов1 та нецтьов1 49,3 Висока 6,4
Португалт Нецтьов1 28,1 Низька 2,0
Словент Ц1льов1 37,9 Середня 3,6
Угорщина Цтьов1 53,7 Висока 5,3
Швецт Цтьов1 28,7 Низька 7,2
Велика Британт Цтьов1 68,6 Висока 7,8
Прим1тка: * - використано останш данi за 2013 р. Джерело: розроблено автором на основi даних [20, 21, 22].
Система в^внювання у Франци також базуеться як на вирiвнюваннi доходiв, так i на вирiвнюван-нi витрат. Вирiвнювання доходш здшснюеться за допомогою мкцевих податкш та на основi використання звичайних грантш. Виршнювання витрат розглядаеться як компенсац1я за фшансування додаткових соцiальних цкей з мiсцевих бюджетш та забезпечуеться окремими грантами [27]. Для визначення сум мiжбюджетних трансферов у Францп враховуються розмiри прогнозованого рiчного ршня шфляцп та половина фактичного процентного зростання ВВП, що забезпечуе стабкьшсть i перед-бачуванiсть видкення коштiв для вск адмшстративно-територiальних одиниць за умов сталого економiчного зростання. Розрахунок обсяпв необх1дного фiнансового виршнювання базуеться на таких показниках, як щорiч-на класифiкацiя населення комуни, синтетичний iндекс ресурсш та фiнансових платежiв комуни, фiскальний по-тенцiал комуни на душу населення тощо [5].
Швейцар1я, як один iз прикладiв держави з розгалу-женим мшцевим самоврядуванням, вирiзняеться широким колом повноважень мкцевих органiв влади та !х ви-соким рiвнем фшансово! автономи. Комуни отримують близько 1/3 в1д загальних державних доходiв та несуть близько 1/3 державних витрат. Вони можуть збирати власш податки та призначати податковi ставки, збирати внески та отримувати кантональш гранти. Кантони ма-ють систему фшансового вирiвнювання для п1дтримки бiднiших комун. Бкьшу частину доходiв комун складають податки (близько 50 %). Близько 25 % державних доходiв складають внески, 25 % надходять з шших джерел. Подат-ковi повноваження та вкьний розподк витрат сприяють високому рiвню автономи. Також варто зазначити, що у Швейцарп закршлений принцип субсидiарностi, згiдно з яким завдання виконуються на найнижчих рiвнях пу-блiчного управлiння, що забезпечуе високу ефектившсть виконання покладених завдань [3, с. 177-208].
Тип 1 ШвеИцар1я (м*, р**), 1сланд1я, франц1я, Швец1я
2 Австр1я (м, р), Бельпя (р), Грец1я, Н1дерланди, Велика Британт
_ _ Словен1я, Норве Тип 3 _ ф|нлянд1я, Н|ме^ ■|я, Естон1я, Португал1я, чина (м) , 1тал1я, 1спан1я (м, р)
Тип 4 Бельг1я (м), Канада, Люксембург, Дан1я, 1рланд1я,
Низька залежн1сть в1д трансферов
Висока податкова спроможн1сть
Висока залежн1сть в1д трансферов
Низька податкова спроможн1сть
Середня залежн1сть в1д трансферов
Середня податкова спроможн1сть
Висока залежн1сть в1д трансферов
Середня податкова спроможн1сть
О Податкова спроможн1сть
■ Залежн1сть в1д трансферов
Рис. 2. Типи фшансового забезпечення краТн - учасниць ОЕСР
Джерело: розроблено автором.
ДалГ проаналГзуемо фшансове вирГвнювання у скандинавських кра!нах.
У Дани вирГвнювання мГсцевих бюджетГв здшсню-еться за доходами Г за видатками вГдповГдних бюджетГв. Доходи вирГвнюються в розрахунку на одного жителя. ВирГвнювання за видатками базуеться на використанш спецГального Гндексу, в якому враховано демографГчнГ характеристики та соцГальнГ показники, що робить дану форму вирГвнювання бГльш складною, шж дохГдну. При цьому орган мГсцево! влади отримуе дотацГю або спла-чуе кошти в межах схеми вирГвнювання залежно вГд потреб у видатках на одного мешканця, якГ можуть бути вищими чи нижчими вГд середнього загальнонацюналь-ного показника. ВирГвнювання досягаеться завдяки мГжвГдомчим об'еднаним трансфертам. Датська система фГнансового вирГвнювання гарантуе мунГципалГтетам лише 45 % вгдхилень вГд середньо! бази оподаткування Г вГд загальних потреб. СтупГнь вирГвнювання може збГль-шуватися ще на 40 %, якщо здГйснюеться урГвноваження бюджетГв у столичних районах Копенгагена, Г може до-сягати 80 % при збалансованостГ бюджетГв областей. Для мунГципалГтетГв з низькою фГнансовою спроможнГстю, у яких податковГ надходження на одного жителя меншГ 10 % у середньому по краМ, вирГвнювання забезпечуе 40 % рГзнищ до досягнення середнГх: доходГв мунщипалЬ-тетГв. Таке неповне вирГвнювання бюджетГв позитивно впливае на !х дГяльшсть, адже створюе умови для само-стГйного пошуку необхГдних ресурсГв [8, с. 124-127; 11].
Щкавою для розгляду е система фшансового вирГвнювання в Норвеги, де базою для урГвноваження бюджетГв е !х податковГ надходження в розрахунку на одного жителя. Якщо таю доходи нижчГ 110 % середнього показника по краМ, то комунам забезпечуеться 90 %
тако! фГнансово! нестачГ, якщо ж значення показника перевищуе 134 %, то вся сума перевищення таких надхо-джень потрапляе в центральний бюджет, що демотивуе мГсцевГ органи влади нарощувати власну дохГдну базу. Проте така ситуащя в основному пов'язана зГ складни-ми географГчними умовами, в яких перебувають бГль-шГсть регГонГв, !х значними диспропорцГями в розвитку та низьким потенцГалом у збГльшеннГ податково! бази. ДанГ проблеми виршуються за допомогою трансфертГв, що урГвноважують необхГднГ обсяги фГнансування для надання суспГльних послуг [8, с. 134-137; 11].
У Фшлянди система вирГвнювання доходГв спрямо-вана на зменшення наслГдкГв регГональних вГдмГнностей податкових баз Г створення умов для забезпечення мунГ-ципалГтетами однакових стандартГв суспГльних послуг. Доходи мунГципалГтетГв оцГнюються на основГ показника потенцГйних податкових надходжень на душу населення, тобто доходГв, яю мунщипалгтет мГг би зГбрати за умови застосування середньо! по кра!нГ ставки мунГципальних податюв. МунГципалГтетам, в яких потенцшш податковГ надходження на душу населення е нижчими за 90 % середнГх по краМ, система вирГвнювання компенсуе вГдповгдну рГзницю (до 90 %). Тг мунГципалГтети, де рГвень податко-вих доходГв перевищуе 90 % середнГх по краМ, перерахо-вують до системи вирГвнювання кошти в розмГрГ 40 % по-тенцГйних податкових надходжень на душу населення, що переходять пори у 90 %. Фшська система вирГвнювання вирГвнюе доходи мГсцево! влади меншою мГрою, нГж ана-лопчш системи в Дани, НорвегГ! та ШвецГ!, тому що вона не мае Гстотного впливу на стан центрального бюджету, оскГльки загальна сума, яку сплачують мунГципалГтети-донори, приблизно дорГвнюе сумГ, що надходить до мунщипалГтетГв-рецишентГв [7, 8, с. 127-134].
* - М1сцевии р1вень; ** - репональнии р1вень.
Система вирiвнювання в Шмеччиш базуеться на принцип фiскального федералiзму, який характеризуемся чiтким розмежуванням функцiй та повноважень мiж федеральним урядом та землями, складною системою фшансового компенсування. Для Шмеччини характерною залишаеться вiдмiннiсть у формуваннi дохо-дiв мiсцевих бюджетiв мiж схцним i захiдним регiонами кра'1ни. Для захцно! частини Нiмеччини основними джерелами е надходження вiд податкiв, а для схцно! -дотаци з федерального i земельного бюджетiв. Рiзниця у фiнансових можливостях помiж землями компенсуеть-ся достатньою мiрою, з урахуванням фшансових мож-ливостей та потреб громад (чи !х об'еднань). Федеральна фшансова пiдтримка громад щодо особливо важли-вих швестицш може бути надана винятково за посеред-ництва вцповцно1 землi. Та разом iз тим, конституцш Шмеччини у сво'1х положеннях закрiплюе за мкцевим самоврядуванням фiнансовi ресурси, визначаючи у в1д-повiдних нормах перелж податкових надходжень громад. У рамках закону громадам надаеться право вста-новлювати порядок збору податюв [3].
Фшансове вирiвнювання здiйснюеться в 4 етапи: + вертикальний розподк податкiв; + збкьшення податкових можливостей за допо-могою додаткових надходжень, таких як части-на деяких податюв, наприклад ПДВ; + вирiвнювання вцповцно до iндикатора фшан-
сових можливостей; + додатковi платежi вiдповiдно до цкей земель i додатково до цього надання допомоги з боку федерального уряду [27].
В им, застосування класичних механiзмiв фшансо-вого вирiвнювання, таких як мiжбюджетнi транс-ферти та регулювання податкових надходжень, не надае ефективного фшансового забезпечення органам мкцевого самоврядування. Мiжнародний досвц пока-зуе, що важливим джерелом фшансування мiсцевого самоврядування е позики. Саме за рахунок мкцевих позик фшансуеться основна частина капiтальних видатюв мк-цевих бюджетiв: у Япони, США та Нiмеччинi - до 50 %; у Англи - до 90 %; у Франци - до 98 % [9]. У структурi до-ходiв мкцевих бюджетiв Нiмеччини питома вага позик складае 9 %, Франци - 10 %, 1спани - 10 %,Чехи - 11 %, Бельги - 13 %, Нiдерландiв -19 %. Проте в бкьшосп кра-1н позикове джерело фiнансування або не застосовуеть-ся взагалi, або становить зовйм низький вiдсоток: Ве-ликобританiя, Данш, Латвш, Польща, Румунш, Швецш, та iншi [2, с. 25]. Та, незважаючи на це, диверсифжацш доходно! бази бюджетiв шляхом акумуляци додаткових кредитних, позикових та швестицшних ресурсiв е ш-новацшною складовою мiсцевого розвитку бiльшостi кра!н, що свiдчить про зменшення залежност вiд тради-цiйних джерел надходжень та активну участь мксцевих оргашв самоврядуванняв розвитку як самих територш, так i краши в цкому.
ВИСНОВКИ
Моделi фiнансового вирiвнювання в зарубiжних крашах, що дозволяють збалансувати соцiально-еконо-
мiчний розвиток регiонiв та досягнути певного рiвня стабiльностi, в^д^зняються залежно вiд рiвня фiскаль-но! децентралiзацil, можливостей органiв мiсцевого самоврядування до самостiйного фiнансового забезпечен-ня, типу державного устрою, особливостей та розвине-носй економiк, глибини та масштабносй диспропорцiй територiального розвитку, розмежування повноважень i фiнансових ресурсiв мiж центральними та мiсцевими органами влади.
Ефективним е те вирiвнювання, що забезпечуе сталий розвиток як окремих адмiнiстративно-терито-рiальних одиниць, так i кра!ни в цкому; надае можли-востi, стимули та створюе необх^дш умови для автономного пошуку фшансових ресурйв мкцевими органами самоврядування.
Так, найкращу практику усшшного здiйснення фiнансового вирiвнювання реалiзували скандинавсью кра!ни, Нiмеччина, Франц1я, Швейцар1я та ш. Можли-вiсть використання !х досвiду чи запозичення окремих елементш моделей фiнансового вирiвнювання для використання на теренах Украши залежить вiд комплексного здiйснення реформ регюнально! полiтики. Адже для запровадження швейцарсько! моделi вирiвнювання, наприклад, потрiбно зб1льшити рiвень фiнансовоl авто-номносп мiсцевих бюджетiв, для моделi скандинавських кра!н - ураховувати реальнi видатковi потреби орган1в мiсцевого самоврядування, розробити реальш програми соцiально-економiчного розвитку депресивних регiонiв.
Однак в Украlнi й дой спостерiгаеться високий рiвень централiзацil фiнансових ресурсiв. На мiсцевий рiвень хоч i делеговано значну части-ну повноважень, проте вони не забезпечеш вiдповiдною фiнансовою базою. Рiвень залежностi вiд трансфертiв становить бкьше 50 %, трансфертна полiтика застосову-еться лише для вирiвнювання стандартних потреб i не забезпечуе соцiально-економiчного розвитку регiонiв. Тому основними завданням для Укра1ни, з урахуванням позитивного досвцу iнших кра1н щодо оргашзаци фiнансового вирiвнювання мiсцевих бюджепв, що дозволить покращити чинний в УкраМ механiзм вирiв-нювання в напрямку шдвищення його ефективносп, на сучасному етапi е:
+ здiйснення та розвиток децентрал1зацИ як прiо-ритетного чинника забезпечення автономносй органiв мiсцевого самоврядування, що включае делегування як повноважень, так i фккальних ресурс1в, достатн1х для самостшного ф1нансу-вання завдань. Першi кроки на цьому шляху були зроблеш ще у 2014 р., проте потребуе вдоскона-лення та подальшо1 розробки диверсифiкацiя фгнансових ресурсiв мкцевих органiв влади; ^ оцiнка соцiально-економiчного розвитку регiо-
нiв з метою визначення !х реальних потреб; + активiзацiя органiв мiсцевого самоврядування до самостiйного пошуку ресурс1в та забезпечення виходу на фiнансовi ринки та ринки капiталiв для акумуляци необх1дно1 фiнансовоl бази; ^ змiна системи трансферно1 полiтики, яка була б спрямована на фшансове забезпечення регюшв
в основному через надання нецГльових транс-фертГв - для створення ширших можливостей використання ресурсГв; + збГльшення податкових надходжень мГсцевих бюджетГв шляхом ефективнГшого розподГлу ресурсГв та закрГплення за органами мГсцевого самоврядування бГльшо! кГлькостГ податкГв для забезпечення !х самостГйностГ; + застосування принципГв горизонтального ви-рГвнювання на противагу неефективним верти-кальним;
+ забезпечення неповного фГнансового вирГвню-вання, за якого органи мГсцевого самовряду-вання не втрачали б стимули до самостГйного пошуку ресурсГв, а вГдповГдно, Г до збГльшення дохГдно! бази.
Усшшне виконання зазначених реформ створить передумови та перспективи для запровадження в Укра!нГ ефективно! моделГ фГнансового вирГвнювання та забезпе-чить високий рГвень соцГально-економГчного розвитку як краши у цкому, так Г кожного окремого п громадянина.
Перспективними залишаються питання пГдвищен-ня автономностГ мГсцевих органГв самоврядування: бГльш детальне вивчення найвагомГших податкГв у структурГ бюджетГв зарубГжних кра!н та !х вплив на змГну струк-тури доходГв; диверсифГкацГ! ГнструментГв фГнансового вирГвнювання; дГяльностГ органГв мГсцевого самовряду-вання на фГнансовому ринку та ГнвестицГйно! складово! забезпечення бюджетГв необхГдними ресурсами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бикадорова Н. О. Фшансова децентралiзацiя мкце-вого самоврядування / Н. О. Бикадирова // Економiчний вкник Донбасу. - 2010. - № 2 (20). - С. 145-151.
2. Ворона П. В. Зарубiжний досвщ оргашзацГТ роботи мк-цевоТ влади : монографiя / П. В.Ворона, О. В. Власенко, М. О. Пух-тинський та ш. ; - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2009. - 280 с.
3. Децентралiзацiя публiчноТ влади: досвiд европейських краТн та перспективи УкраТни / [О. М. Бориславська, I. Б. Заверу-ха, А. М. Школик та ш.] // Центр полiтико-правових реформ. -К. : Москаленко О. М., 2012. - 212 с.
4. Казюк Я. М. Моделi державного управлiння мiжбюджет-ними вщносинами у розвинених краТнах свггу: уроки для УкраТни / Я. М. Казюк // Теорiя та практика державного управлшня i мк-цевого самоврядування. - 2013. - № 1 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Ttpdu_2013_1_9.pdf
5. Казюк Я. М. Порiвняльнi характеристики шструменОв фшансового вирiвнювання: европейський досвщ / Я. М. Казюк // Науковий вкник АкадемГТ мунiципального управлшня. Серiя: Управлiння. - 2013. - Вип. 2. - С. 160-171.
6. Козенко А. О. Зарубiжний досвщ вертикального фшансового вирiвнювання та його застосування в УкраТш / А. О. Козенко // Проблеми i перспективи розвитку банювськоТ системи УкраТни. - 2013. - Вип. 37. - С. 266-272.
7. Костовська В. А. Зарубiжний досвщ змщнення фшан-сових основ мкцевого самоврядування та можпивосп транс-формацГТ його в украТнську практику / В. А. Костовська // Мiжна-родна економiчна политика. - 2012. - Спецвипуск. - С. 192-199.
8. Лушна I. О. Диверсифка^я доходiв мiсцевих бюдже-тiв : монографiя / I. О. Лушна, О. П. Кириленко, А. В. Лучка та ш. ; НАН УкраТни, 1нститут економки та прогнозування. - К., 2010. -320 с.
9. Матвеева О. Ю. Запровадження децентралiзованоT' моделi фшансового забезпечення мкцевого самоврядування в УкраТш / О. Ю. Матвеева // Публiчне адмiнiстрування: теорiя та практика. - 2012. - Вип. 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Patp_2012_2_35.pdf
10. Музика-Стефанчук О. А. Мiжбюджетнi вщносини та сучасний федералiзм / О. А. Музика-Стефанчук // Публiчне право. - 2011. - № 1. - С. 54-58.
11. Письменний В. В. Сучасш виклики системи фшансового вирiвнювання територш: досвщ УкраТни i скандинавських краТ'н / В. В. Письменний, Х. П. Палац // Вкник Запорiзького на-цюнального унiверситету. Серiя «Економiчнi науки». - 2014. -№ 3. - С. 112-122.
12. Сагайдак I. В. Сутшсть i стан фшансового вирiвню-вання у бюджетнш системi УкраТни / I. В. Сагайдак // Економiч-ний проспр. - 2013. - № 75. - С. 172-180.
13. Шишко О. В. Вдосконалення системи фшансового ви-рiвнювання в УкраТ'ш : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / О. В. Шишко ; Акад. фш. упр., Н.-д. фш. ш-т. - К., 2009. - 20 с.
14. Яфшович О. Б. Мiсцевi бюджети та мiжбюджетнi вщносини: досвiд европейських краТни та проблеми УкраТни / О. Яфшович // Вкник КиТвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 2015. - № 2 (167). - С. 92-100.
15. Blöchliger Н. Fiscal equalisation - across-country perspective / Hansjörg Blöchliger // Ganference on «Fiscal Equalisation». 26-27 June 2014, Berlin [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.polsoz.fu-berlin.de/polwiss/forschung/systeme/ polsystem/Veranstaltungen/Tagung-zur-Reform/ppt-und-paper/ Bloechliger.pdf
16. Blöchliger Н. Fiscal Equalisation / Hansjörg Blöchliger, Claire Charbit // OECD Journal: Economic Studies. - 2008. - No. 44. -22 р. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.oecd. org/eco/42506135.pdf
17. Blöchliger Н. Fiscal Federalizm 2014: Making Decentral-izationWork / Hansjörg Blöchliger // OECD Publishing - 2013. - 136 р. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.keepeek.com/ Digital-Asset-Management/oecd/governance/fiscal-federalism-2014_9789264204577-en#page1
18. Consolidated government expenditure as percentage of GDP (consolidated) // Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. oecd.org/tax/federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm
19. Government revenue, expenditure and main aggregates // European Statistical Office [Electronic resource]. - Mode of access : http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do
20. Inter-governmental transfer revenue (internally consolidated between the Central and Social Security sectors only) as percentage of GDP // Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. oecd.org/tax/federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm
21. Inter-governmental transfer revenue as percentage of total revenue for each level of government (internally consolidated for the Central and Social Security sectors only) // Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.oecd.org/tax/federalism/oecdfiscal-decentralisationdatabase.htm
22. Intergovernmental Grants by Type // Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. - Mode of access : http://stats.oecd.org/Index.aspx?DatasetCode=MEI_CLI#
23. Revenue Statistics 2014. Special feature: trends in tax revenues following the crisis / OECD Publishing [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-2014_rev_stats-2014-en-fr#page1
24. Tax revenue as percentage of GDP// Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. -
Mode of access : http://www.oecd.org/tax/federalism/oecdfiscalde centralisationdatabase.htm
25. Tax revenue as percentage of total revenue for each level of government (internally consolidated for the Central and Social Security sectors only) // Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.oecd.org/tax/federalism/oecdfiscaldecentralisationdata-base.htm
26. Taxation trends in the European Union // European Statistical Office: Statistical books [Electronic resource]. - Mode of access : http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxa-tion/gen_info/economic_analysis/tax_structures/2014/report.pdf
27. Vasilyeva, T. A. Analysis of the experience of fiscal equalization in European countries / T. A. Vasilyeva, A. V. Vysochyna // The Genesis of Genius. - 2014.- № 3. - P. 86-87.
Науковий керiвник - Опарш В. М., доктор економ1чних наук, професор, професор кафедри фшанав КиТвського нацюнального економ1чного ушверситету 1мен1 Вадима Гетьмана
REFERENCES
Bykadorova, N. O. "Finansova detsentralizatsiia mistsevoho samovriaduvannia" [The financial decentralization of local government]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, no. 2 (20) (2010): 145-151.
Boryslavska, O. M. et al. Detsentralizatsiia publichnoi vlady: dosvid ievropeiskykh krain ta perspektyvy Ukrainy [Decentralisation of public authority: European experience and prospects of Ukraine]. Kyiv: Moskalenko O. M., 2012.
Blochliger, N. "Fiscale qualisation - across-country perspective". http://www.polsoz.fu-berlin.de/polwiss/forschung/systeme/ polsystem/Veranstaltungen/Tagung-zur-Reform/ppt-und-paper/ Bloechliger.pdf
Blochliger, H., and Charbit, C. "Fiscal Equalisation". http:// www.oecd.org/eco/42506135.pdf
Blochliger, N. "Fiscal Federalizm 2014: Making Decentralization Work". http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Manage-ment/oecd/governance/fiscal-federalism-2014_9789264204577-en#page1
"Consolidated government expenditure as percentage of GDP (consolidated)". http://www.oecd.org/tax/federalism/oecdfis-caldecentralisationdatabase.htm
"Government revenue, expenditure and main aggregates" European Statistical Office. http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/ nui/show.do
"Inter-governmental transfer revenue (internally consolidated between the Central and Social Security sectors only) as percentage of GDP" Organisation for Economic Co-operation and Development. http://www.oecd.org/tax/federalism/oecdfiscalde-centralisationdatabase.htm
"Inter-governmental transfer revenue as percentage of total revenue for each level of government (internally consolidated for the Central and Social Security sectors only)" Organisation for Economic Co-operation and Development. http://www.oecd.org/tax/ federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm
"Intergovernmental Grants by Type" Organisation for Economic Co-operation and Development. http://stats.oecd.org/In-dex.aspx?DatasetCode=MEI_CLI#
Kaziuk, Ya. M. "Modeli derzhavnoho upravlinnia mizhbiud-zhetnymy vidnosynamy u rozvynenykh krainakh svitu: uroky dlia Ukrainy" [Models governance intergovernmental relations in the developed world: lessons for Ukraine]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Ttpdu_2013_1_9.pdf
Kaziuk, Ya. M. "Porivnialni kharakterystyky instrumentiv finansovoho vyrivniuvannia: ievropeiskyi dosvid" [Comparative
characteristics of financial equalization instruments: the European experience]. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia "Upravlinnia", no. 2 (2013): 160-171.
Kozenko, A. O. "Zarubizhnyi dosvid vertykalnoho finansovo-ho vyrivniuvannia ta ioho zastosuvannia v Ukraini" [Foreign experience vertical financial equalization and its application in Ukraine]. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy, no. 37 (2013): 266-272.
Kostovska, V. A. "Zarubizhnyi dosvid zmitsnennia finans-ovykh osnov mistsevoho samovriaduvannia ta mozhlyvosti trans-formatsii ioho v ukrainsku praktyku" [Foreign experience strengthening the financial foundations of local government and the possibilities of its transformation into Ukrainian practice]. Mizhnarodna ekonomichnapolityka, Spetsvypusk (2012): 192-199.
Lunina, I. O. et al. Dyversyfikatsiia dokhodivmistsevykh biud-zhetiv [Diversification of incomes of local budgets]. Kyiv, 2010.
Matveieva, O. Yu. "Zaprovadzhennia detsentralizovanoi modeli finansovoho zabezpechennia mistsevoho samovriaduvan-nia v Ukraini" [The introduction of a decentralized model of financial support for local government in Ukraine]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Patp_2012_2_35.pdf
Muzyka-Stefanchuk, O. A. "Mizhbiudzhetni vidnosyny ta suchasnyi federalizm" [Intergovernmental relations and modern federalism]. Publichnepravo, no. 1 (2011): 54-58.
Pysmennyi, V. V., and Palats, Kh. P. "Suchasni vyklyky sys-temy finansovoho vyrivniuvannia terytorii: dosvid Ukrainy i skan-dynavskykh krain" [Modern challenges of financial alignment of territories: the experience of Ukraine and Scandinavian countries]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 3 (2014): 112-122.
"Revenue Statistics 2014. Special feature: trends in tax revenues following the crisis" OECD Publishing. http://www.keepeek. com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-2014_rev_stats-2014-en-fr#page
Shyshko, O. V. "Vdoskonalennia systemy finansovoho vyrivniuvannia v Ukraini" [Improvement of financial equalization in Ukraine]. Avtoreferat dys.... kand. ekon. nauk:08.00.08, 2009.
Sahaidak, I. V. "Sutnist i stan finansovoho vyrivniuvannia u biudzhetnii systemi Ukrainy" [The essence of financial equalization and the state budget system in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir, no. 75 (2013): 172-180.
"Tax revenue as percentage of GDP" Organisation for Economic Co-operation and Development. http://www.oecd.org/tax/ federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm
"Tax revenue as percentage of total revenue for each level of government (internally consolidated for the Central and Social Security sectors only)" Organisation for Economic Co-operation and Development. http://www.oecd.org/tax/federalism/oecdfiscalde-centralisationdatabase.htm
"Taxation trends in the European Union" European Statistical Office: Statistical books. http://ec.europa.eu/taxation_customs/ resources/documents/taxation/gen_info/economic_analysis/tax_ structures/2014/report.pdf
Vorona, P. V. et al. Zarubizhnyi dosvid orhanizatsii roboty mist-sevoi vlady [Foreign experience of organization of local authorities]. Kharkiv: Mahistr, 2009.
Vasilyeva, T. A., and Vysochyna, A. V. "Analysis of the experience of fiscal equalization in European countries". The Genesis of Genius, no. 3 (2014): 86-87.
Yafinovych, O. B. "Mistsevi biudzhety ta mizhbiudzhetni vidnosyny: dosvid ievropeiskykh krainy ta problemy Ukrainy" [Local governments and intergovernmental relations: experience of European countries and the problems of Ukraine]. Visnyk KNU imeni Tarasa Shevchenka, no. 2 (167) (2015): 92-100.
