CC BY
110
4. Денисенко М.П. Грошi та кредит у бангавськш cnpaBi : навч. noci6H. / М.П. Денисенко. - К. : Вид-во "Алерта", 2004. - 478 с.
Лукановска И.Р. Роль и значение малых банков в развитии экономики
Проанализированы роль и значение малых банков в развитии экономики с помощью малых банков. Выяснены функции малых банков и разделены они на традиционные и специфические. Определены преимущества функционирования малых банков в экономике.
Ключевые слова: банковская система, малые банки, функции малых банков, банковский продукт.
Lukanovska I.R. Role and importance or small banks in economic development
The role and importance or small banks in economic development by defining the functions of small banks. Found, that are the features of small banks and divided them into traditional and specific. Advantages functioning of small banks in the economic.
Keywords: banking system, small banks, functions of small banks, banking product.
УДК 331.2(477) Доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльностг
ЗАРОБ1ТНА ПЛАТА ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я: СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ
Проаналiзовано теоретичш основи зароб^но! плати в умовах ринково! економ^ ки. Розглянуто зароб^ну плату як сощально-екож^чну категорто. ОбГрунтовано тотожшсть категорш "оплата пращ" та "зароб^на плата". Узагальнено чинники, яга впливають на зароб^ну плату, видшено чинники макроекож^чного i мжроеконо-мiчного середовища. Розглянуто особливосп зароб^но! плати в Укра!ш ^зь призму неринкових !! проявiв. Акцентуеться на необидносп державного регулювання заро-б^но! плати.
Ключовг слова: зароб^на плата, праця, функцп заробггно! плати, державне регулювання зароб^но! плати.
Постановка проблеми. Проблематика заробино! плати в Укра!нi як у теоретичному, так i практичному аспектах е надзвичайно актуальною. Ц проблеми в трансформацшнш економiцi дослiджували i дослiджують такi ук-ра!нськi вчеш, як С.В. Васильчак [4], В.О. Мандибура [14], А.М. Колот [8], Д.О. Онищенко [16], О.М. Пищулша [17; 18], В.С. Толубяк [22], Л.М. Яременко [26]. Проте у вггчизнянш економiчнiй лiтературi вщсутнш единий тд-хiд до суп заробггао! плати, особливостей !! реалiзацi! в трансформацiйний перiод, до виршення проблем, що виникають на ринку пращ в цариш виз-нання рiвня заробiтно! плати, !! диференщацп, iнструментiв державного регулювання заробггао! плати, що спонукае до подальшого вивчення цього пи-тання.
Методика дослщження. Метою наукового дослiдження е дослщжен-ня соцiально-економiчних аспектiв заробiтно! плати в контекст !! особливостей прояву в трансформацшнш економщ Укра!ни.
Результати дослiдження. В умовах ринково! економжи заробiтна плата е важливою характеристикою ринку працi, визначаеться умовами цього
ринку i одночасно 11 рiвень визначае попит на працю i 11 пропозищю. Зароби-на плата поеднуе штереси та потреби пращвниюв, роботодавцiв та держави, тобто визначае ефективнють сощально-трудових вiдносин.
У Законi Укра1ни "Про оплату пращ" заробина плата визначаеться як "винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираз^ яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуе працiвниковi за ви-конану ним роботу" [19]. Однак таке визначення е достатньо поверховим, що не дае змогу глибоко проаналiзувати i зрозумгга як економiчнi, так i сощаль-нi аспекти цього поняття.
В економiчнiй лiтературi вiдсутнiй единий шдхщ до трактування сут-ностi заробино! плати. Даючи розумiння заробп,но1 плати, доцшьно зупини-тись на двох аспектах.
По-перше, дискусiйним в лiтературi е теоретичне розмежування оплати пращ та заробггно! плати. Зокрема, П. Т. Чингос зауважуе, що до структури заробино! плати можна вщнести "... базову ставку i виплати, якi залежать вiд результапв працi, у виглядi премiй, бонуив" [23, с. 33]. З погляду правово! категорп, Н.Б. Болотiна та Г.1. Чанишева вважають, що термш "оплата працi" ширший i його щльове призначення спрямоване на оргашзащю оплати працi, регламентацiю 11 окремих елемента та вше1 системи правових засобiв у цiй сферi, тодi як поняття "заробiтна плата" спрямоване на право окремого пра-щвника отримувати грошову винагороду [3, с. 81]. С.В. Васильчак, О.Р. Жи-дяк, Т.М. Полянчич стверджують, що термш "оплата пращ" ширший, ашж "заробггаа плата". Проте в окремих випадках, що не стосуються правового аспекту (адже це може суперечити принципу едност юридично1 термшоло-гп), 1х можна використовувати як синошми [4, с. 153].
Бiльшiсть економюта вважають тотожними категорп "оплата пращ" та "заробггаа плата". Такий тдхщ iснуе в зарубiжнiй економiчнiй лггератур^ На наш погляд, такий тдхщ е теоретично обгрунтованим. Не доцшьно ствер-джувати, що "оплата пращ е бшьш широким поняттям, оскшьки залежить не тiльки вiд результата працi конкретного працiвника, а й також вщ результа-тiв пращ, прибутковосп конкретного пiдприемства" [16, с. 57], оскшьки, на наш погляд, у такому визначенш мова йде про чинники формування зароби-но1 плати.
По-друге, дискусiйним в економiчнiй лiтературi е трактування заро-бино1 плати або з позицiй марксистсько1 трудово1 економiчноl теорп, або з позищй сучасно1 економiчноl теорп. Зауважимо, що обидва напрями визнача-ють працю як найважливiший ресурс, що використовуеться у процеш вироб-ництва економiчних благ. Це пояснюеться насамперед тим, що "учасником ринку пращ е кожна працездатна людина, яка пропонуе послуги працi i може збшьшувати або зменшувати пропозицiю цих послуг, а 11 дохiд у формi заро-бино1 плати е основною, а у бшьшосп випадюв единою формою доходу. Ресурс "праця" при використаннi не зникае, а навпаки збшьшуеться, примно-жуеться i бере участь у створенш економiчних благ" [1, с. 37].
Зпдно з марксистським пiдходом, заробiтна плата виступае як "гро-шовий вираз вартост та цiни товару "робоча сила" i частково результатив-ностi 11 функщонування" [9, с. 584]. Шд робочою силою розумiють сукуп-шсть фiзичних i духовних здiбностей людини, яю вона використовуе у про-цесi працi. Робочу силу розглядають як здатнiсть до наймано1 пращ. Тому за-робiтна плата не е щною працi, вона е щною робочо1 сили, яка визначаеться вартютю життевих благ, необхiдних для вщтворення здатностi до наймано1 пращ. Деяю сучаснi автори, обстоюючи марксистське тлумачення, дотриму-ються погляду, що на ринку працi купуеться-продаеться праця або робоча сила [12, с. 21; 26].
Заперечуючи марксистський тдхщ, iншi автори стверджують, що робоча сила сама по собi не е предметом кутвльпродажу, продаються лише 11 послуги на певний, обумовлений контрактом час [2, с. 11]. Вщповщно заро-бина плата е грошовою винагородою, зпдно iз затвердженими на тд-приемст ставками (окладами) та вiдрядними розщнками на умовах, перед-бачених трудовим договором [6, с. 9], яку отримуе пращвник за роботу про-тягом певного часу (рiк, тиждень, день) [14, с. 5]. На наш погляд, бшьш пов-но сучасне тлумачення заробп,но1 плати дае В.С. Толуб'як: "заробiтна плата -це плата робинику за виконану роботу, яка дае йому змогу забезпечувати себе та свою им'ю необхiдними засобами до життя, а також заощаджувати на майбутне, зокрема здшснювати страхування на пенсшне забезпечення" [22, с. 2]. Таке визначення загалом вiдображае як економiчнi, так i соцiальнi аспекти ще1 категорп.
В економiчнiй лiтературi трапляються пiдходи до заробп,но1 плати, коли автори намагаються поеднати марксистське i сучасне тлумачення заро-бино1 плати. Зокрема, О. Воронш стверджуе, що "вартють робочо1 сили (вит-рати на 11 вщтворення) - це насамперед абстрактна, теоретична категорiя. Взаемовщносини мiж роботодавцем i найманим пращвником на ринку працi мають схожють з орендними вiдносинами. Роботодавця щкавить не стiльки повна вартiсть майна (робочо1 сили), скiльки величина плати за 11 викорис-тання (оплата пращ) упродовж терм^ оренди, оскшьки орендодавець (найманий працiвник) залишаеться власником свое1 робочо1 сили" [5, с. 29].
Ми дотримуемося сучасного ринкового тдходу до розумiння заробiт-но1 плати. Обгрунтувати свою позицiю можемо тим, що, по-перше, робоча сила е невщдшьною вщ робiтника; по-друге, найманий пращвник надае послуги свое1 пращ на певний промiжок часу, який визначаеться трудовою угодою; по-трете, продаж робочо1 сили означае, що поведшку найманого пращв-ника у процесi виробництва повшстю визначае роботодавець. Найманий пра-щвник використовуе ту частину сво1х здiбностей, якi необхiднi для виконан-ня певних послуг. Висловленi аргументи свщчать на користь того, що об'ектом ринку пращ е праця, 11 послуги, тобто споживання робочо1 сили, а не сама робоча сила, вщповщно заробина плата виступае щною послуг пращ.
Ддприемець оргашзовуе виробництво, використовуе фiзичний капi-тал, реалiзуе пiдприемницькi здiбностi i отримуе прибуток. Якщо каттал виступае у грошовш формi, то постачальник грошового катталу в нацiональ-
ну економжу одержуе позичковий вщсоток, який е цiною позичкового кат-талу. Дохвд власника землi називаеться рентою. Найманий пращвник отри-муе заробiтну плату. В розвинених захщних кра1нах заробина плата е головною, а для бшьшосп людей единою формою доходу. Вщповщно, заробiтна плата як дохщ найманого працiвника не може бути прибутком. На наш пог-ляд, некоректним е трактування заробггно! плати О.1. 1ляш та М.В. Дошак, якi вважають, що "соцiально-економiчна категорiя заробiтна плата е певною частиною прибуткiв громадян, що фжсуеться в грошовiй формi, у структурi нацiонального прибутку кра1ни" [10, с. 166].
Трактуючи заробiтну плату як вартють послуг працi, Ж.Ш. Шило та О.Ю. Полiщук стверджують, що реальна вартють послуг пращ складаеться з поточних витрат на 11 тдтримання та капiтальних витрат на вщтворення. До поточних витрат вщносять витрати на харчування, придбання непродоволь-чих товарiв на платних послуг. До каттальних - придбання або будiвництво житла, отриманого необхiдного для даного ринку пращ рiвня освии, медичне та пенсiйне забезпечення, виховання дггей" [24]. Визнаючи, що такий тдхщ мае право на юнування, все ж вважаемо, що термш "капiтальнi витрати на вiдтворення робочо1 сили" е не зовсiм коректним по вщношенню до еконо-мiчного ресурсу праця, вiдповiдно дискусiйною е структура цих витрат. Дис-кусшним е також подальше твердження авторiв, що "витрати на пiдтримання i вiдтворення робочо1 сили покриваються за рахунок заробино! плати, дохо-дiв вiд власностi, витрат державного i мiсцевого бюджетiв, а також рiзних фондiв соцiального страхування" [25]. На наш погляд, автори ототожнюють сукупний дохiд людини i заробiтну плату, як важливу його складову.
У ринкових умовах заробггаа плата трактуеться двояко - вона одно-часно виступае як дохщ i як витрати виробництва. З одного боку, заробггаа плата е доходом найманого пращвника, а з шшого - одним iз елементiв витрат виробництва. Найманий пращвник защкавлений у високш заробiтнiй пла-тi, а роботодавець - у 11 зниженш. В умовах ринкових вщносин ця супереч-нiсть вирiшуеться внаслiдок взаемодп попиту на працю вщповщно1 квалiфi-кацп з боку роботодавцiв i 11 пропозицiею з боку найманих пращвниюв, ос-юльки внаслiдок ще1 взаемодп формуеться ринкова цiна використання наймано1 працi. Одночасно держава регулюе ринок працi. Тому заробiтна плата виступае не тшьки економiчною категорiею, але, на наш погляд, що е ютотним - виступае соцiально-економiчною категорiею, оскiльки, по-перше, поеднуе i концентруе iнтереси та потреби найманих пращвниюв, роботодав-цiв та держави, а по-друге - е найважлившим показником рiвня життя.
Отже, заробина плата - це оплата послуг пращ робггаика, яка вщоб-ражаючи соцiально-економiчне становище в нацiональнiй економщ та рiвень життя у суспшьств^ дае змогу робiтниковi i його шм'1 забезпечувати поточне споживання, а також заощаджувати на майбутне споживання. "Заробггаа плата ... е концентрованим виявленням ефективносп економiки i сощально1 по-лiтики держави та спроможносп суспiльства загалом захищати право людини на пдне життя" [18, с. 133]. Вщповщно, соцiально-економiчнi аспекти заро-бггао1 плати визначаються тим, що ця категс^я вiдображае макроекономiчне
i мжроекономГчне середовище i одночасно визначаеться !хшми чинниками. До макроекономiчних чинниюв, mi визначають рiвень заробггао! плати, вгд-несемо рiвень розвитку нащонально! економжи (ВВП в розрахунку на одну особу), обсяг вироблено! галузями продукци, спiввiдношенням мiж промГж-ним споживанням вироблено! галузями продукцп i доданою до не! вартiстю або ВВП, умови нащонального, регiонального i галузевого ринку працi, рь вень розвитку системи сощального партнерства, дiяльнiсть профспшок на ринку працi, державне регулювання заробГтно! плати, рiвень цiн на споживчi товари i послуги. Вщповщно, мiкроекономiчними чинниками е кiнцевi результата дiяльностi фiрми, рiвень квалГфжацп i спещалГзацп працiвника, системи оплати пращ та !! стимулювання на тдприемствг
Сьогоднi в Укра!ш рiвень заробггао! плати е дуже низьким, що прово-куе серйозш економiчнi та соцiальнi негаразди. Зауважимо, що починаючи iз 2001 р. в Укра!ш спостерiгаеться позитивна тенденщя - постiйно зростае реальна заробггна плата (крiм кризового 2009 р.). У 2010 р. реальна заробггаа плата зросла на 10,2 %, а у 2011 р. - на 8,7 %, i становила 2633 грн [7]. Проте заробггаа плата в Укра!ш меша, нiж середньоевропейська у 20 разiв [20, с. 136]. Така ситуащя спричинюе низький рiвень життя. Зпдно з даними щорГч-ного звпу Global Wealth, Укра!на за рiвнем добробуту громадян посiдае пере-достанне мiсце серед 40 европейських кра!н, середнiй статок укра!нця стано-вить 2,7 тис. дол., лише на 200 дол. вгдстае вгд нас найбiднiша в Сврот Молдова. Ми бiднiшi за бшорушв, росiян, полякiв [20, с. 136].
В Украш заробiтна плата "фактично перетворилась в один з варiантiв сощально! допомоги, який мало залежить вгд результатiв працi" [25], пос-тiйно збiльшуеться розрив мiж вартютю послуг працi та ll оплатою. ЗаробГтна плата як економiчна категорiя не виконуе сво! основнi функцп - вщтворю-вальну (заробiтна плата повинна забезпечити задоволення потреб пращвника та його шм'!), мотивацiйну (заробггаа плата повинна формувати ефективний мехашзм мотивацп до працi) та регулятивну (заробiтна плата повинна бути шструментом оптимГзацп зайнятостi, тобто розподшу та перерозподiлу працi мГж галузями та сферами нащонально! економiки). Неефективно виконуе за-робiтна плата також шшГ специфiчнi функцп, як видшяють вичизняш еконо-мюти: оптимiзацiйну [13, с. 225; 8, с. 125], сощальну [13, с. 125], стимулю-вальну [24], регулювання попиту на робочу силу [21, с. 167] та шшг
Низька заробГтна плата супроводжуеться неринковими !! проявами, до яких ми вщносимо:
1) наявнiсть тшьово! заробггао! плати, що негативно впливае на економiчну ситуацiю в кра!ш та соцiальну захищенiсть працiвникiв;
2) вщсутшсть залежностi оплати працi вГд рГвня освгга. Так, у США пращв-ники з незакiнченою середньою освГтою отримують 65 %о вщ заробггао! плати, яку заробляють особи Гз закiнченою середньою освггою, а особи з ушверситетським дипломом заробляють на 72 %о бшьше, нГж ровесники Гз шкшьним атестатом [11, с. 111];
3) несвоечасшсть виплати заробггао! плати на тдприемствах. Така ситуащя попршуе матерГальне становище пращвниюв, знижуе мотиващю до
пращ, загострюе соцiальну напруженiсть. В Украш спостер^аеться позитивна тенденцiя - скорочення обсяпв заборгованостi заробiтноï плати з початку еконо]шчного зростання в нащональнш економiцi. Так, у 2010 р., порiвняно з 2000 р., заборговашсть скоротилася у 4,1 раза, вщпо-вiдно частка заборгованостi заробiтноï плати у ВВП у 2000 р. становила 2,90 %, а у 2010 р. - 0,11 %. Проте сьогодш на багатьох тдприемствах спостерiгаються затримки бiльше, нiж на 6 мюящв. У загальнiй сумi за-боргованостi на 1 шчня 2012 року 977,4 млн грн найбiльшу частку мала Донецька (20,5 %) i Харкiвська областi (9,2 %) та м. Киïв (7,4 %) [7].
4) низька ефектившсть або фактична вiдсутнiсть впливу профстлок на формування заробiтноï плати, як наслщок - на пiдприемствах дж>ть не-ефективнi системи i форми оплати пращ. Зауважимо, що держава ще у першiй половинi 90-х роюв практично зламала опiр профстлок, яю на початку 90-х роюв почали формуватись, як вiльнi незалежш профспiлки. На сьогоднi в Украш дiе 130 всеукраïнських профспiлок i 17 всеукра-ïнських об'еднань оргашзацш роботодавцiв [17, с. 145], проте ефектившсть ïx дiяльностi на ринку пращ е дуже низькою, вони не протидiють "панiвнiй ролi попиту на ринку працi з боку роботодавщв" [17, с. 145]. Фактично профстлки е номiнальними тститутами соцiального партнерства i в бшьшост випадкiв "оформляють" рiшення, шдготовлеш вико-навчою владою, або зводять питання, запропонованi у соцiальному да-алозi, зокрема, тiльки до питань сощально-трудових вiдносин. О.М. Пи-щулша звертае увагу також на низьку ефектившсть узгодження мехашз-мiв формування заробiтноï плати на нацiональному, репональному чи галузевому рiвняx серед учасниюв соцiального дiалогу, а також надшр-ну його полiтизованiсть [17, с. 145];
5) значна репональна та мiжгалузева диференцiацiя заробiтноï плати, що, на наш погляд, зумовлено економiчною необrрунтованiстю заробiтноï плати. У 2011 р. коефщенти мiжгалузевоï диференцiацiï заробiтноï плати, за нашими розрахунками, змiнювались вiд 0,52 до 3,32 i у 2010 р. -вщ 0,53 до 2,06. Вщповвдно, мiжгалузева диференцiацiя заробiтноï плати становила 639 % у 2011 р. i 386 % у 2010 р. [7]. У розвинених крашах цей показник не перевищуе 150-200 % [24].
Коефщенти регюнально1 диференщацп заробiтноï плати у 2011 р. змь нювались вiд 0,71 до 1,52. Найвищою вона була у м. ^Œi (4012 грн) та До-нецькiй областi (3063 грн), тобто у 2,1 i 1,6 раза бшьшою порiвняно з найнижчим ïï обсягом у Тернопiльськiй област (1871 грн) [7].
Ми тдтримуемо думку вiтчизняниx економiстiв, якi вважають, що сьогоднi основою всix економшчних перетворень в Украïнi на найближчi роки мае стати саме реформа заробiтноï плати, що вирiшуе не лише сощальш проблеми, але й е своерщним трамплiном для економiчного пiднесення в усix галузях нацiональноï економiки [18]. Головним чинником сощально-еконо-мiчниx перетворень в царинi перебудови мехашзму регулювання заробiтноï плати, на наш погляд, мае стати держава, яка, по-перше, повинна створити сучасну правову i економiчну базу, а по-друге, стати гарантом становлення цього процесу та подальшого його розвитку.
Висновки. Отже, заробггаа плата як оплата послуг пращ пращвника вiдображае соцiально-економiчне становище в нащональнш економiцi та рь вень життя у суспiльствi. В Укра1ш економiчна необгрунтованiсть заробггао1 плати та недосконалють соцiально-трудових вiдносин спричинюе сощально-економiчну напруженiсть у суспшьствь Фактично заробiтна плата не виконуе властивих 1й функцiй i характеризуемся неринковими проявами - такими, як юнування тшьово1 заробггао1 плати, вщсутшсть залежностi оплати працi вiд рiвня освiти, затримки виплати заробино1 плати, практична вщсутшсть впли-ву профспшок на формування заробино1 плати та значна регюнальна та мiж-галузева диференцiацiя. Такi соцiально-економiчнi реалп в Укра1ш зумовлю-ють посилення обгрунтованого державного регулювання заробггао1 плати.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Ринки економ1чних ресурав в Укра1ш: проблеми становлення та державного регулювання / Г.1. Башнянин, О.М. Мартин, О.О. Кундицький, Ю.А. Стещв, Н.Я. Юргав. - Льв1в : Вид-во Льв1всько1 КА, 211. - 288 с.
2. Беленький П.Ю. 1нфраструктура ринку пращ (Глобашзацшщ та регюнальщ аспекти) / П.Ю. Беленький, В.Б. Люткевич. - Льв1в, 2004. - 121 с.
3. Болотша Н.Б. Трудове право Украши : шдручник / Н.Б. Болотша Г.1. Чанишева. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 2000. - 564 с.
4. Васильчик С.В. Теоретичш основи формування оплати пращ на шдприемст / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк, Т.М. Полянчич // Науковий вюник НЛТУ Украни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.12. - С. 152-157.
5. Воронш О. Визначення показниюв економ1чно1 ефективност виробництва на основ1 модифжаци ресурсного потенщалу / О. Воронш // Економжа Украши : полггако-економ1чний журнал. - 2007. - № 10. - С. 29-37.
6. Демянишин В.Г. Бюджетний мехашзм держави: сутшсть та роль у регулюванш сощ-ально-економ1чних процеав / В.Г. Демянишин // Формування ринкових вщносин в Укра1щ. -2007. - № 11. - С. 3-11.
7. Держком. статистики Украши / Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Дослщження проблем оплати пращ: пор1вняльний анашз (Украша та краши €С) : мо-нограф1я / А.М. Колот, Г.Т. Куликов, О.М. Поплавська. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 274 с.
9. Економ1чна енциклопед1я: У трьох томах. - Т. 1 / РедкоЛ. : С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К. : Академ1я, 2000. - 864 с.
10. 1ляш О.1. Сощально-економ1чщ засади оплати пращ в Укра1щ та за 11 межами / О.1. 1ляш та М.В. Дошак // Науковий вюник НЛТУ Укршни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 165-168.
11. Кравчук Л.С. Характеристика впливаючих фактор1в на р1вень заробггао1 плати / Л.С. Кравчук, Т.А. Дзюба // ¡нновацшна економжа. - 2010. - № 4. - С. 110-112.
12. Кулш1ч 1.О. Ринок пращ та зайнятють населення в Укра1ш: сощально-економ1чний анашз / 1.О. Кулш1ч // Сталий розвиток економ1ки. - 2010. - № 2. - С. 20-26.
13. Максимець Ю.В. Заробггаа плата як визначальний чинник мотиваци пращ в ринко-вш економщ / Ю.В. Максимець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 10.10. - С. 224-229.
14. Мандибура В.О. Анашз економ1чних та правових метод1в регулювання м1шмально1 заробггао1 плати / В.О. Мандибура, В.О. Тимофеев. - К. :, 1997. - 422 с.
15. Мелешкова С. Зароб1тна плата як мотивацшна складова продуктивно!' зайнятосп / С. Мелешкова Ю. Спасенко // Украша: аспекти пращ. - 2006. - № 6. - С. 9-17.
16. Онищенко Д.О. Формування системи оплати пращ на шдприемст / Д.О. Онищенко // Управлшня розвитком. - 2011. - № 11. - С. 57-58.
17. Пищулша О.М. "1нститущональщ пастки" функщонування ринку пращ в Укра1ш / О.М. Пищулша // Стратепчщ прюритети. - 2009. - № 4. - С. 140-147.
18. Пищулша О.М. Нова щеолопя реформування заробггао1 плати: потреба та песпекти-ви / О.М. Пищулша // Стратепчщ прюритети. - 2007. - № 1. - С. 133-140.
19. Про оплату пращ: Закон Украши вщ 24.03.1995 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши (ВВР). - 1995. - № 14. - С. 121.
20. Ривак О.С. Доходи населення Украши в умовах ринкових перетворень / О.С. Ривак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.3. - С. 136-140.
21. Солодовник Л.М. Вплив заробггао! плати на рiвень грошових надходжень 6Гз^с-ор-гашзащ! / Л.М. Солодовник, В.М. Шаповал, В.В. Цихмистро // Держава i репони: Серiя: Еко-номжа та пiдприeмництво. - 2010. - 167-174.
22. Толуб'як В.С. Заробггаа плата та и вплив на формування фiнансових ресурсiв систе-ми пенсшного забезпечення / В.С. Толуб'як // Теорiя та практика державного управлшня. -2010. - Вип. 2 (29). - С. 1-8.
23. Чингос П. Т. Оплата по результату. Из опыта оплаты труда персонала в США / П. Т. Чингос : пер. с англ. - М. : ВД "Вильямс", 2004. - 416 с.
24. Чутка О. Тенденщ! заробггао! плати пращвниюв Укра!ни / О. Чутка. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/APK/2009/files/09cox-siu.pdf.
25. Шило Ж.Ш. Проблеми заробггао! плати та вартосп робочо! сили в Укра!ш / Ж.Ш. Шило, О.Ю. Пол!щук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/soc_gum/prvse/2010_1/45.pdf.
26. Яременко Л.М. Концептуальщ засади оплати пращ в умовах ринково! економжи // Економ!чний вюник. - 2010. - Вип. 15/1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evu/2010_15_1/Yarem.pdf.
Мартин О.М. Заработная плата как экономическая категория: социально-экономические аспекты
Проанализированы теоретические основы заработной платы в условиях рыночной экономики. Рассмотрена заработная плата как социально-экономическая категория. Обосновано тождество категорий "оплата труда" и "заработная плата". Обобщены факторы, влияющие на заработную плату. Рассмотрены особенности заработной платы в Украине сквозь призму нерыночных ее проявлений. Акцентируется на необходимости государственного регулирования заработной платы.
Ключевые слова: заработная плата, работа, функции заработной платы, государственное регулирование заработной платы.
Martyn O.M. Wage economic category: socio-economic aspects
In the article theoretical basis of wage in a market economy are analyzed. The wages as socio-economic category is considered. The identity categories "labour payment" and "wage" is proved. Generalized factors which influence on wages in Ukraine are summarized. Features of wages in Ukraine through the prism of non-market characteristics are considered. The need for state regulation of the wages is accentuated.
Keywords: wages, labor, payroll functions, state regulation of wages.
УДК 330.341.1 Доц. А.Ю. Маслентков, канд. екон. наук;
магктрант Р.В. Когут - Львгвська КА
Д1АГНОСТИКА В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1КОЮ ШДПРИеМСТВА
Визначено сшввщношення таких понять, як загальна дiагностика та екож^чна дiагностика. Розглянуто наукову полемжу з питань мюця екож^чно!' дiагностики в системi управлшня економжою шдприемства. Встановлено, що екож^чна дiагнос-тика передбачае детальне i комплексне дослщження об'екта з метою отримання максимально достстарно1 шформаци про поточний стан i перспективи розвитку шд-приемства.
