CC BY
19
Проанализирован уровень проблемной задолженности банковской системы Украины, рассмотрены направления работы банков с проблемными активами, обоснована необходимость создания "плохого" банка.
Ключевые слова: проблемная задолженность, "токсические" активы, "госпитальный" банк, бридж-банк, санация, коллекторская компания.
Bashnyanyn G.I., Sidorenko V.A. Lyulyk M.B. Improve work with distressed assets as a recipe for improving the banking system.
The level of problem debt in the banking system of Ukraine is analyzed, types of work with troubled assets are considered, the need for hospital bank is proposed.
Keywords: bad debts, "toxic" assets, hospital bank, bridge bank, sanitation, collection companies.
УДК 331.2:311.2 Асист. О.М. ВЫьчинська - Львыський НУ м. 1вана Франка
ОЦ1НЮВАННЯ ДИФЕРЕНЩАЦН ЗАРОБ1ТНО1 ПЛАТИ В Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Оцшено диференщащю заробгшо1 плати за регюнами Украши. Розглянуто особливост зростання реально! зароб™о1 плати у регюнах iз найвищими та найнижчими 11 показниками.
Ключовг слова: номшальна зароб^на плата, реальна зароб^на плата, шдекси зароб^но! плати, диференщащя зароб^но! плати за регюнами.
Актуальшсть теми. Регулювання заробггао1 плати е одним 1з голов-них напрям1в та мехашзм1в регюнально1 политики доход1в, оскшьки вар1ащя у розм1рах зароб1тно1 плати значною м1рою формуе м1жрегюнальш вщмш-носп за р1внем та вартютю життя населення. Заробггаа плата традицшно на-лежить до основних показниюв матер1ального добробуту, зокрема доход1в. У загальних доходах домогосподарств Укра1ни заробггаа плата становить найбшьшу частку, 1 саме 11 динамжа визначае структурш зрушення у сукуп-них ресурсах домогосподарств [6, с. 140].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Дослщжено регюнальну диференщащю доход1в 1 зокрема зароб1тну плату в Укра1ш в роботах: Д. Бо-гиш, А. Колота, Е. Л1баново1, В. Новикова, М. Романюка, У. Садово1, М. Се-микшо1, Л. Черенько та шших автор1в [1, 2, 5, 6]. Розроблення та прийняття ршень у сфер1 регулювання политики доход1в потребують ощнки ступеня ре-гюнально1 диференщацп зароб1тно1 плати, виявлення чинниюв, що 11 форму -ють, та пошуку важел1в регулювання.
Основнi цШ досл1дження. Метою роботи е визначення та узагаль-нення теоретичних тдход1в вивчення зароб1тно1 плати в економщ регюну, виявлення чинниюв, що на не1 впливають, та ощнка м1жрегюнально1 диференщацп зароб1тно1 плати.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Розпочнемо ощнку м1ж-регюнально1 диференщацп заробггао1 плати у 2011 р. на основ! офщшних да-них Державно1 служби статистики Укра1ни [3] в абсолютних показниках.
На перший погляд, м1жрегюнальна диференщащя середньомюячно1 зароб1тно1 плати штатного пращвника в Укра1ш у 2011 р. е високою (рис. 1). Найнижчу середньомюячну заробгтну плату штатного пращвника у 2011 р.
зафжсовано у Тернопшьськш обл. на рiвнi 1871 грн. Варто зауважити, що у цш областi рiвень заробино! плати протягом останшх роюв (з 2000 р.) був найнижчим. Найвища заробггаа плата одного штатного працiвника була у 2011 р. у мгст Киeвi (4012 грн). Загальноукра1нський показник - 2633 грн.
Рис. 1. Диференцiацiя заробiтноí плати у регюнах Украгни у 2011 р.
(побудовано за даними [3])
Вищу за середню в кра!ш заробгтну плату спостер^ають у таких регь онах - Донецькш, Дншропетровськш, Ктвськш, Луганськш та Запорiзькiй областях.
Важливим в ощнщ диференщацп заробггао! плати е такий показник, як розмах варiацil. У 2011 р. розмах варiацil середньомюячно! заробино! плати штатного пращвника становив 2141 грн. Тривожним сигналом е те, що в Укра!ш е обласп, в яких середньомюячна заробiтна плата штатного пращвника е нижчою за розмах варiацil цього показника. Це - Тернопшьська (1871 грн), Херсонська (1970 грн), Чернтвська (1974), Чернiвецька (1985 грн), Волинська (1994 грн), Закарпатська (2069 грн), Житомирська (2071 грн), Вшницька (2074 грн), Хмельницька (2075 грн) та Юровоградська (2114 грн) область
Розмах варiацil середньомюячно! заробггао! плати за регiонами зрос-тав iз 2000 р. У 2000 р. цей показник становив 270 грн, у 2009 р. - 1749 грн, у 2010 р. - 1772 грн. Якщо ж розглядати стввщношення максимально! та мшь мально! середньомюячно! заробггао! плати штатного пращвника, то у 2000 р. максимальна заробггаа плата у 3 рази перевищувала мшмальну заробiтну плату, у 2009 р. - 2,24 раза, у 2010 р. - 2,07 раза, у 2011 р. - 2,14 раза максимальна заробина плата перевищувала показник мшмально!.
Водночас розрахунок середньоквадратичного коефщента варiацil (не залежно вщ того чи враховувати при цьому чисельшсть пращвниюв за регь онами, чи не враховувати) показуе, що сукупнють регюшв Укра!ни за рiвнем заробино! плати можна вважати яюсно однорiдною (зважений коефщент ва-рiацil становить 21 %, незважений - 17,4 %, тобто менше критично! межi 33 %). Без мiст Киева i Севастополя, якi мають спецiальний статус, коефь цiент варiацil зменшуеться майже вдвiчi (12,6 %). Бiльше того, в динамщ простежено тенденцiю до зменшення ступеня мiжрегiональноl варiацil заро-
бино! плати. При цьому розподiл регiонiв у ранжованому рядi змiнюeгься дуже мало.
Лопчно припусгиги, що вирiвнювання регюнальних показникiв пов'язане iз заходами державного регулювання заробино! плати, зокрема тд-вищенням 11 мiнiмального розмiру га запровадженням едино! тарифно! мере-жi в закладах бюджегно! сфери. На користь цього свщчигь той факт, що ств-вiдношення середнього i мiнiмального розмiрiв заробино! плати югогно зросло у всiх, без винятку, регiонах, але найбiльшою мiрою - у регюнах iз найнижчими показниками заробино! плати. Якщо у 2000 р. у зазначених регюнах середнш рiвень був у 1,4-1,6 раза вищим вiд законодавчо всгановлено-го мiнiмального розмiру, го у 2005 р. це стввщношення сягнуло 2,3 раза (у Тернопiльськiй обл). У регюнах з бшьш високими показниками заробино! плати ця пропозищя зросла меншою мiрою, за винягком м. Киева, де вона збшьшилась вщ 3,1 до 5,0 рази. I в 2011 р. це стввщношення знову зменши-лось: у регюнах Укра!ни середнiй рiвень заробггно! плати був 1,9-2,4 раза вищим вщ законодавчо встановленого мшмального розмiру, лише у м. Киевi вiн становив 3,7 раза. Найменша рiзниця мiж розмiром середньо! i мшмаль-но! заробггно! плати була у Волинсьюй i Тернопiльськiй областях.
Аналiз розподiлу працiвникiв за розмiрами нараховано! заробггно! плати свiдчигь, що мiжрегiональна диференцiацiя заробггно! плати фор-муеться переважно за рахунок вщмшносгей у предсгавницгвi двох популяр-них кагегорш: працiвникiв, у яких заробина пата не виходигь за межi законодавчо всгановлених мiнiмальних сощальних гарангiй, сгандаргiв, га високо-оплачуваних пращвниюв (рис. 2).
20% 40% 60% 80% 100% Рис. 2. Диференщащя працшникш за po3MipaMU 3apo6imnoi плати в регюнах Украти у грудш 2011 р. (побудовано за [3])
У регюнах i3 низьким середшм po3MipoM заробггно! плати частка пращвниюв, яким у грудш 2011 р. було нараховано заробггну плату, не вищу мь шмального розмiру, становила вiд 10 до 13 % (Волинська обл. - 12,6 %) i лише близько 11 % пращвниюв (у Тернотльсьюй - 11,8 %) мали заробiтну пла-
ту понад 4000 грн. У регюнах iз високим середнiм розмiром заробггао1 плати щ структурнi частки становили: не вище мiнiмального розмiру 3-5 %, понад 4000 грн - 23 %, у м. Киeвi - 31,1 %. При цьому частка пращвниюв iз розмь ром заробггао! плати 2000-4000 грн була приблизно однакова у вшх регiонах 28-31 %.
Вiдмiнностi розподiлу працiвникiв за розмiрами заробггао1 плати значною мiрою пов'язанi з особливостями 1! структури. У регюнах iз високою часткою працiвникiв iз заробiтною платою в межах мшмальних соцiальних гарантiй, стандарпв i низькою часткою високооплачуваних пращвниюв (вщ-повiдно - з низьким середнiм рiвнем заробггао1 плати) основна заробина плата становить бшьш нiж 2/3 11 загального розмiру. Додаткова заробiтна плата в цих регюнах становить 30-32 % загального фонду, зокрема 38-43 % - надбавки i доплати до тарифних ставок та посадових окладiв, 20-23 % - премп за виробничi результати [3].
У регюнах iз низькою часткою пращвниюв iз заробггаою платою у межах мшмальних сощальних гарантiй i значною часткою високооплачуваних пращвниюв (вщповщно - з порiвняно високим середнiм рiвнем заробггао1 плати) основна заробiтна плата становить 60-62 % загального розмiру, нато-мiсть додаткова заробiтна плата - 34-37 %, причому частка в 11 складi премiй за виробничi результати вища за частку надбавок i доплат до тарифних ставок та посадових окладiв у деяких регюнах (вщповщно: 32-34 % та 24-27 %).
Загалом мiжрегiональна диференцiацiя заробггао1 плати формуеться за рахунок як обсягiв фонду додатково1 заробино1 плати, так i розмiрiв ос-новно1 заробггао1 плати, тобто мiжрегiональних вiдмiнностей у тарифних ставках i посадових окладах. Останш, своею чергою, значною мiрою визнача-ються професiйно-квалiфiкацiйним складом працiвникiв, що залежить вiд ре-гюнально1 спещалiзащl пiдприемств за видами економiчноl дiяльностi.
Пiд час дослiдження вартостi життя населення у регюнах динашку на-раховано1 (номшально1) заробггао1 плати необхвдно доповнювати аналiзом iндексу реально1 заробино1 плати, що враховуе регiональнi особливост ш-фляцiйних процесiв. Зменшення мiжрегiональноl диференщацп номшально1 заробино1 плати вщбуваеться за рахунок випереджального 11 зростання у регюнах iз низькою заробиною платою.
У регiонах iз високою заробiтною платою номiнальна заробггаа плата впродовж 2005-2011 рр. зросла у 2,5-2,8 раза, реальна заробггаа плата - у 1,31,5 раза. У регюнах iз низькою заробггаою платою зростання показникiв за-робино1 плати становить 2,8-3,1 раза та 1,3-1,6 раза. У регюнах iз високою заробггаою платою номшальна заробiтна плата впродовж 2011-2005 рр. зросла у 3,0-3,2 рази, реальна заробггаа плата - у 1,3-1,5 рази. У регюнах iз низькою заробиною платою зростання показниюв заробггао1 плати становить 3,23,8 раза та 1,5-1,8 раза.
Вщмшносп мiж регiонами в темпах зростання заробино1 плати залеж-но вiд досягнутого рiвня пов'язаш як iз суто математичними залежностями (що бiльшi абсолютнi величини порiвнюються, то менша вiдносна величина), так iз впливом заходiв державного регулювання заробггао1 плати в регiонах
iз низьким 11 рiвнем (у цих регюнах е значно бшьша частка пращвниюв бю-джетних установ). Загалом у регюнальному розрiзi динамiка номшально1 за-робггао1 плати цiлком узгоджуеться з щдексом реально1 заробино1 плати, що свщчить про доволi близькi темпи шфляцп в регiонах. Однак вщмшносл все ж помiтнi. Якщо перевести заробгтну плату 2011 р. в щни 2005 р., то мюце деяких регiонiв у ранжованому за розмiром заробггао1 плати ютотно змi-ниться (рис. 3).
30 25 20 15 10 5 О
■ за реальною зароб1тною платоюу и,1нах 2011 року
■е за реальною зароб1тною платою 2011 рокуу Ц|нах2СЮ5 року
Рис. 3. Рейтинг регютв за розмiром заробтног плати 2011 р. (побудовано за [3])
Зокрема в 1вано-Франювсьюй та Юровоградсьюй областях показник покращуеться на 6 рейтингових одиниць, у Закарпатсьюй обл. - на 9 сходи-нок. Волинська, Чершвецька i Рiвненська областi, як за розмiром номшаль-но1 заробггао1 плати у 2011 р. займають 26, 18 i 13 мюця, за скоригованими на iнфляцiю показником посщають 23, 16 i 11 мюця. Тобто в цих областях споживчi цiни зросли дещо повшьшшими темпами, нiж в iнших регюнах.
Натомють у кiлькох областях ранг за скоригованим показником заро-бино1 плати виявляеться значно нижчим, шж за номiнальним: АР Крим - на 6 сходинок, в Одесьюй - на 5, у Харювсьюй, Полтавсьюй - 4, у Сумсьюй, Львiвськiй, Хмельницькiй i Черкасьюй - на 3 сходинки. Причому в цьому ви-падку вiдсутня наочна закономiрнiсть мiж досягнутим у регюш рiвнем заро-бино1 плати i темпами зростання споживчих цiн, а коефщент варiацil обра-ховано за скоригованими показниками заробино1 плати, який майже не вщ-рiзняеться вщ аналогiчного показника, обрахованого за номшальними величинами (17,4 % та 15,5 %).
Пiдсумовуючи аналiз регюнально1 диференщацп розмiрiв заробино1 плати в Укра1ш, варто зазначити, що модель регулювання доходiв мае перед-бачати насамперед встановлення обгрунтованих i справедливих стввщно-шень в оплатi пращ залежно вщ складностi та сощально1 значущостi викону-вано1 роботи, зокрема шляхом повномасштабного запровадження едино1 та-рифно1 мережi в бюджетнш сферi. Водночас потрiбно пам'ятати, що проблему подолання регюнальних диспропорщй в оплатi працi неможливо вирши-ти в межах тшьки полiтики доходiв - потрiбна щлюна стратегiя сощально-економiчного регiонального розвитку, спрямована на створення бiльш рiвно-мiрного розмiщення економiчноl та сощально1 iнфраструктури, вирiвнюван-
ня технолопчного рiвня виробництва, пом'якшення регiональних рамок подь лу працi, зокрема завдяки випереджальному розвитку сфери бiзнесових та со-цiальних послуг.
Л1тература
1. Богиня Д.П. Основи економжи пращ : навч. поабн. / Д.П. Богиня, О. А. Гршкова. -Вид. 3-те, [стер.]. - К. : Вид-во "Знання" - Прес, 2002.
2. Людський розвиток регюшв Укра!ни: анал1з та прогноз : монография / за ред. Е.М. Л> баново!. - Льв1в : Вид-во 1ДСД НАН Укра!ни, 2004. - 328 с.
3. Офщшш статистичш даш Державно! служби статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Садова У.Я. 1нновацшшсть людського розвитку в свил детермшант регюнально! економжи / У.Я. Садова, Н.1. Андрусишин, М.В. Бачинська // Сощально-економ1чш досл> дження в перехiдний перюд. Ресурсне забезпечення штелектуально-шновацшного розвитку регiону : зб. наук. праць) / редкол.: вщп. ред. G.I. Бойко. - Льв1в : Вид-во 1н-ту регюнальних дослщжень НАН Укра!ни. - 2007. - Вип. 3(65). - 696 с. - С. 40-53.
5. Цимбалюк С. Диференщащя заробггао! плати: види, чинники, сучасний стан в Укра-!ш / С. Цимбалюк // Укра!на: аспекти пращ. - 2009. - № 4. - С. 16-22.
6. Черенько Л.М. Сучасш особливосп формування р1вня життя населення Укра!ни / Л.М. Черенько // Демограф1я та сощальна економжа. - 2007. - № 2. - С. 140-154.
Вильчинская О.М. Оценка региональной дифференциации заработной платы в Украине
Проведена оценка дифференциации заработной платы по регионам Украины. Рассмотрены особенности роста реальной заработной платы в регионах с высокими и низкими ее показателями.
Ключевые слова: номинальная заработная плата, реальная заработная плата, индексы заработной платы, дифференциация заработной платы по регионам.
Vilchynska O.M. Evaluation wage differentials in regions of Ukraine
The estimation of wage differentiation by region of Ukraine is done. The features of real wage growth by the regions with the highest and lowest rates are considered.
Keywords: nominal wages, real wages, wage index, wage differentials by region.
УДК330.34-049.5 Доц. М.1. Виклюк, канд. екон. наук -
Львiвська фтш Свропейського утверситету
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ТА Н СТРУКТУРИ
Розглянуго науковi шдходи щодо гракгування змюту економiчно! безпеки. Проведено морфолопчний аналiз дослщжувано! економiчно1' категорп. Дослщжено структуру га рiвнi функщонування економiчно! безпеки.
Ключовг слова: економiчна безпека, екож^чна безпека держави, екож^чна безпека регюну, економiчна безпека суб'ек™ господарювання, структура економiч-но! безпеки.
Постановка проблеми. Проблеми досягнення належного р1вня еконо-м1чно! безпеки в Укра!ш е одним 1з найважливших напрям1в фшансово-еко-ном1чно! полггики держави, !! регюшв га суб'екпв господарювання зокрема. Причини низького р1вня економ1чно! безпеки маюгь р1зний характер, оскшь-ки безпека, як економ1чне явище, е р1зногалузевою кагегор1ею, а в !! основ1 покладено одночасно економ1чний, сощальний га правовий змюг. Здебшьшо-
