CC BY
9
16. Шиманюк А.П. Биология древесных и кустарниковых пород СССР / П. А. Шима-нюк. - М. : Изд-во "Просвещение", 1964. - 478 с.
17. Щепотьев Ф.Л. Горiхи / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О.А. PixTep. - К. : Вид-во Урожай", 1987. - 184 с. u
18. Швиденко А.Й. Культура ореха чёрного / А.Й. Швиденко, П. А. Цыганков. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 346 с.
19. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 508 с.
Ищук Г.П. Зимо- и морозоустойчивость североамериканских видов рода juglans 1. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
На основе анализа литературных данных, визуальных наблюдений и экспериментальных исследований установлено, что зимостойкость J. nigra L., J. cinerea L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины составляет 1 балл, а J. rupestris Engelm. J. californica Wats., J. major (Torr.) Heller., J. hindsii (Jeps.) Reder) - 2-3 балла по шкале С.Я. Соколиной. Наивысшей относительной морозоустойчивостью в период глубокого и вынужденного покоя характеризуется J. cinerea, а самой низкой - J. rupestris. Наиболее уязвимыми у всех исследуемых видов рода Juglans при искусственном промораживанни оказались камбий и кора верхнего междоузлия а также почка.
Ключевые слова: орехи, зимостойкость, морозоустойчивость, побег, почка, камбий, кора.
Ishchuk H.P. Tolerance for winter and frost conditions of North-American species of juglans 1. sort in the right-bank forest-steppe zone of Ukraine
Tolerance for winter conditions of J. nigra L., J. cinerea L. in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine is 1 point but rupestris Engelm. J. californica Wats., J. major (Torr.) Heller., J. hindsii (Jeps.) Reder) are 2-3 points according to the Sokolov's scale. This information was determined on the basis of literary facts, visual observation and experiments. J. cinerea showed the highest relative tolerance for frost conditions in the period of true and forced dormancy but J. rupestris got the lowest mark. Cambium, top interstice bark and bud turned out to be the weakest in all species of Juglans sort under artificial icing.
Keywords: nuts, tolerance for winter conditions, tolerance for frost conditions, sprouting, bud, cambium, bark.
УДК 630*1 Ст. наук. ствроб. В.Д. Ваколюк -ДПВтныцька ЛНДС;
директор В.Н. Дяченко - ДП "Чечельницький ЛГ"
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРУПОВО-ПОСТУПОВИХ РУБАНЬ
У ЗР1ЛИХ ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ДЕРЖАВНОГО ШДПРИеМСТВА "ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Наведено результати групово-поступових рубань у зрших дубових насаджен-нях за рiзними схемами розташування вшон на мсцевосп. Вжито комплекс заходiв зi сприяння природному поновленню деревосташв iз рiзною густиною шпигування жолудiв дуба звичайного. Залишено контрольш вшна без сприяння природному поновленню та для порiвняння висаджено однорiчнi аянщ дуба звичайного також дь лянками.
Ключое1 слова: групово-поступове рубання, вшна, пщрют, природне поновлення.
У люах Украши на засадах еколопчно ор1ентованого господарства, поступовим рубанням потр1бно придшити належну увагу.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
30 березня 2010 р. у Бритавському люнищш ДП "Чечельницьке ЛГ" на площi 9 га ми здiйснили заходи зi сприяння природному поновленню дуба звичайного на вжнах групово-поступового рубання. Вжна було створено взимку 2010 р. iз розрахунку по п'ять штук на гектарi дiаметром у середньо-му близько 30 м. На вжнах видалили пiдлiсок та зачистили 1х вiд хмизу. Во-сени 2009 р. у цих люостанах спостерiгався урожай жолудiв дуба звичайного близько 3 башв за шкалою Каппера. У 2004 р. на цш дшянщ уже здшснювали групово-поступове рубання на площi один га iз вирубуванням п'яти вжон без сприяння природному поновленню. Шдрют дуба звичайного на вказаних вж-нах нинi перебувае у доброму сташ, висотою у середньому до двох метрiв. Дiлянка лiсу розташована на крутосхилi швшчно! експозици.
Сприяння природному поновленню виконували шляхом шпигування жолудiв дiлянками у середньому по 15 жолудiв на кожнiй розмiром 0,7 х 0,7 м. Шпигування, зокрема дшянками, виконували для того, щоб у майбут-ньому мати змогу для порiвняння стану шдросту дуба безпосередньо на дь лянках та поза 1х межами. Вшна пронумерували i здiйснили картування дшя-нок на кожному.
Вiкно № 6 мае форму елшса, розмщеного довгою стороною iз заходу на схщ, розмiрами 27 х 23 м. На цьому вшт розмютили 17 дiлянок по 25 жо-лудiв на кожнiй. На вшт № 7 висадили однорiчнi Ыянщ дуба звичайного. Восьме вiкно залишили для контролю без сприяння природному поновленню. Вжно № 9 також мае форму елшса, розмщеного довжиною iз заходу на схщ, розмiрами 38 х 28 м. На вжш розмiстили 32 дшянки з десятьма жолудя-ми на кожнш. Вiкно № 10 мае форму кола iз дiаметром 22 м. На вшш - 26 дь лянок по 10 жолудiв.
Данi щодо вiкон групово-поступового рубання наведено у табл. 1.
У Крамарiвськiй дачi Дохнянського лiсництва, кв. № 57, в. №4 люовий масив розташований на рiвному пагорбь Групово-поступове рубання виконували вузькою смугою у два ряди вжон. Загальна площа, вiдведена пiд рубання - 5 га. Всього на дшянщ вирубали 20 вжон, по чотири на 1 га. На деяких вжнах залишали насiнневi дерева дуба звичайного, переважно по центру вж-на. Поступове рубання розраховане на три прийоми. Перший - вибiрка вжон, другий - вирубування дерев посередиш мiж двома рядами вжон i третiй - ви-рубування дерев по краю дшянки мiж вiкнами.
Вiкно № 1 мае дiаметр 21 м. На ньому розмщено 42 дшянки по колу в три ряди через два метри по 15 жолудiв на кожнш. У центрi вжна залишено насiнневе дерево дуба звичайного вжом 100 рокiв. Вжно № 2 у формi елшса мае розмiри 23x20 м. На ньому посадили однорiчнi сiянцi також дшянками розмiром 0,7x0,7 м у три ряди через кожних два метри по шють Ыянщв на дь лянцi. Вiдстань мiж рядами 3 м. Далi у табл. № 2 частково наведено характеристику вжон групово-поступового рубання.
1. Лкове та садово-паркове господарство
31
Табл. 1. Характеристика вжон групово-поступового рубання
у ДП "Чечельницький ЛГ", Бритавське л-во, кв. №47, в. №1
№ в1кна Форма Розм1р, м Розмщення по плошд Кшьшсть д1лянок, шт. Кшькшть жолуд1в на кожнш, шт.
11 коло 28 - 37 15
12 коло 30 - 50 18
13 елшс 27/17 Швн-твд 48 20
14 коло 24 - 38 20
15 коло 25 - 37 20
16 елшс 35/24 Швн-твд 70 15
17 елшс 34/26 Швн-твд 80 15
18 коло 28 - 60 15
19 елшс 36/18 Швн-твд 58 20
20 елшс 40/25 Швн-твд 76 18
21 елшс 22/12 Швн-твд 23 15
22 коло 20 - 31 15
23 коло 28 - 46 15
24 коло 17 - 35 18
25 коло 22 - 32 15
26 елшс 18/11 Захвд-схвд 17 10
27 коло 18 - 25 18
28 коло 15 - 30 15
29 елшс 26/15 Захвд-схвд 31 15
30 коло 21 - 35 10
31 коло 25 - 50 15
32 коло 25 - 35 18
33 коло 19 - 12 10
34 коло 19 - 32 12
35 коло 25 - 65 15
36 коло 21 - 28 20
37 елшс 32/20 - 40 18
38 коло 21 - 22 18
39 елшс 31/22 Захвд-схвд 34 15
40 коло 20 - 38 18
41 коло 26 - 48 18
42 коло 19 - 15 15
43 елшс 49/17 Швн-твд 31 6
44 коло 14 - 10 15
Табл. 2. Характеристика вжон групово-поступового рубання у ДП "Чечельницький ЛГ", Дохнянське л-во, кв. № 57, в. №4
№ вшна Форма Розм1р, м Розмщення по плошд Кшькшть д1лянок, шт. Кшькшть жолуд1в на кожнш, шт.
3 елшс 27/15 Швн-твд 22 25
4 елшс 20/15 Швн-твд 30 22
5 коло 18 - 34 18
6 коло 17 - 27 15
7 коло 22 - 45 10
У Червоно-Греблянському люнищш в урочишд Паланка кв. № 64, в. № 3 групово-поступове рубання здшснили на плошд 9 га довгою смугою, час-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
тина яко! розташована на piвному пагоpбi, а решта - на сxилi швденно! ек-спозицп. Pозмiщeння дiлянок рубань з piзним нахилом рельефу вщносно сто-piн свiту дасть змогу поpiвняти вплив температурного режиму на хщ природного вiдновлeння лiсiв, а piзнi схеми розташування дшянок на вiкнаx та piзна густина ущшьнення жолудiв на них по-р1зному вплинуть на стан пiдpосту дуба звичайного.
Лггература
1. Вакулюк П.Г. Лiсовiдновлeння та лiсоpозвeдeння в piвнинниx районах Укра!ни / П.Г. Вакулюк, В.1. Самоплавський. - Фаспв : Вид-во "Полiфаст", 1998. - 15 с.
2. Дуб - порода третьего тысячелетия // Сборник научных трудов. - Гомель, 1998. -Вып. 48. - 260 с.
3. Мелехов И.С. Лесоводство. - М. : ВО Агропромиздат, 1989. - С. 163-174.
4. Молчанов А.А. Формирование и рост дуба на вырубках в лесостепи / А. А. Молчанов, В.А. Губарева. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - 94 с.
5. Ткач В.П. Лiсовi ресурси Укра!ни: стан, шляхи переходу на принципи невиснажли-вого люокористування, збереження ландшафтного бiоpiзноманiття / В.П. Ткач, В.М. Михал-юв // Збереження i невиснажливе використання бiоpiзноманiття в УкраЛт: стан та перспекти-ви. - К. : Вид-во "Жмддеест", 2003. - С. 107-127.
Ваколюк В.Д., Дяченко В.Н. Внедрение группово-постепенных рубок в зрелых дубовых насаждениях ДП "Чечельницкое ЛГ"
Приведены результаты группово-постепенных рубок в зрелых дубовых насаждениях по разным схемам расположения окон на местности. Употреблен комплекс мероприятий по содействию естественному возобновлению древостоев с разной плотностью шпигования желудей дуба обыкновенного. Оставлены контрольные окна без содействия естественному возобновлению и для сравнения высажены однолетние сеянцы дуба обыкновенного также участками.
Ключевые слова: группово-постепенная рубка, окна, подрост, естественное возобновление.
Vakolyuk V.D., Dyachenko V.N. Introduction of group-gradual fells for the mature oak planting of SE "Chechel'nick forestry"
The results of lead through of group-gradual fells are resulted in the mature oak planting after different layout of windows charts on locality. The complex of measures is conducted on an assistance natural renewal of forests with the different closeness of occupied acorns of oak ordinary. Control windows are leave without an assistance natural renewal and for comparison it is conducted landing of one-year seedlings of oak ordinary also by grounds.
Keywords: group-gradual fell, windows, escape, natural renewal.
УДК 582.6.912.4 Ст. наук. ствроб. Л.В. Вегера, канд. бюл. наук -
Нащональний дендрологiчний парк "Софивка", НД1НАН Украти
СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД РОДУ RHODODENDRON L., П1ДСУМКИ ЙОГО СИСТЕМАТИЧНОГО АНАЛ1ЗУ У ДЕНДРОПАРКУ "СОФИВКА"
Розглянуто деяю b^omî на сьогодш системи класифшацп роду Rhododendron L., наведено тдсумки його систематичного аналiзу колекцп в дендропарку "Софпв-ка". Встановлено, що цей рщ належить до семи таксономiчних рангiв фiлогенетичноï системи А.Л. Тахтаджяна, представники роду колекцп дендропарку "Софпвка", сис-тематизованi за А. Rehder, належать до двох пiдродiв та семи секцiй. Однак вс нинi
1. Лiсове та садово-паркове господарство
33
