CC BY
23
УДК 636.232.082.455:612.11/.12.
Шеремета В.1., д.с.-г.н., професор, Грунтковський М.С., мапстр (sheremetavi@ukr.net) © Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украши, Киге
ЗАПЛЩНЕШСТЬ КОР1В ЗАЛЕЖНО В1Д ВМ1СТУ В КРОВ1 ГЛЮКОЗИ ТА СЕЧОВИНИ П1Д ЧАС ШТУЧНОГО ОС1МЕН1ННЯ
Встаноелено, що е кoрie, у стат статееог охоти емкт глюкози е крoei eiрoгiднo быьший пoрieнянo з теаринами, яких тсля отелення ще не оЫменяли. У кoрie, що стали тыьними, nid час штучного оЫметння мiж емктом глюкози та сечоеини, спостеркаеться негатиений noмiрнoгo та еисокого ступеня езаемозе 'язок. Для оцтки функцюнального стану теарин запропоноеат енергетично-пластичний коефщент та тдекс прижиелення.
Ключовi слова: короеа, тыьна, нетыьна, сечоеина, глюкоза, коефщент кореляцИ, енергетично-пластичний коефщент, тдекс прижиелення.
Одшею i3 важливих систем оргашзму вщ яко! залежить у цшому eKOHOMi4Ha ефектившсть ведення rany3i скотарства е вщтворна функщя KopiB. Основним показником який в принцип визначае вс iншi бюлопчш ознаки вщтворювально! здатност кopiв за !х штучного оаменшня е зaплiдненiсть, пiдrpунтям яко! е процес приживлення ембpioнiв у статевих шляхах самки.
Тому, дослщження ефективност приживлення ембpioнiв у статевих шляхах кopiв залежно вiд вмiсту piзних метaбoлiтiв у кpoвi актуально, оскшьки дозволять розробити способи, якi б корегували !х кoнцентpaцiю, що сприяло б збiльшенню тiльних самок.
Глюкоза - основний метабол^ oбмiнних процеав вуглевoдiв, функцioнaльнo пов'язаний з бшково-жировим та енергетичними oбмiнaми в opгaнiзмi тварин. У всiх видiв тварин глюкоза е основною циркулюючою формою вуглевoдiв, причому l! кoнцентpaцiя повинна пщтримуватися в кpoвi на достатньому piвнi для забезпечення життедiяльнoстi мозку, жирово! тканини i молочно! залози. Оборот глюкози в opгaнiзмi прямо пропорщональний l! концентраци в кpoвi [1].
Використання глюкози значно збшьшуеться пiд час вaгiтнoстi та лактацп. Так, пiсля отелення вмiст глюкози в кpoвi перебувае на низькому piвнi [2]. Якщо в послщовш стади poдiв И кoнцентpaцiя зменшуеться з 48 мг% до 35,7 мг%, то це зумовлюе попршення скорочувально! функци матки [3].
Вщ piвня глюкози в плaзмi кopiв залежить час, неoбхiдний для вщновлення aктивнoстi яечникiв пiсля отелення [4], що, мабуть, пов'язане iз значним ll вмiстoм у передовуляторних фол^лах [5]. Кpiм того, в умовах in vitro глюкоза збшьшуе заплщнювашсть яйцеклiтин [6].
© Шеремета В.1., Грунтковський М.С., 2011
Отже, рiвень глюкози в кровi вщповщае штенсивност метаболiзму i регулюеться рядом точних гормональних та нервових механiзмiв. У самок обмшш процеси глюкози значно впливають на результативнiсть всiх етатв вщтворно1 функци.
Обмiн глюкози через глюконеогенез пов'язаний з обмiном амшокислот про iнтенсивнiсть якого свiдчить вмют сечовини в кровi. Дослiджень щодо змiн концентраци цього метаболiту залежно вiд морфо-функцiонального стану статево! системи корiв досить мало.
Тому, дослщження концентраци глюкози та сечовини тд час штучного осiменiння корiв та вмюту цих метаболiтiв у тшьних та нетiльних тварин дуже важлив^ оскiльки цi фундаментальнi данi можуть слугувати пiдrрунтям для розробки способiв пiдвищення ефективностi цього бiотехнологiчного методу.
Матер1ал 1 методи. Дослiд проводили в ВП НУБШ Укра!ни НДГ "Великосштинське iм. М.О.Музиченка" У господарствi були вiдiбранi двi групи тварин: дослщну i контрольну. Дослiдну групу формували з тварин, у яких виявили першу статеву охоту, а також тсля перегулiв. Контрольну - з корiв, у яких тсля отелення пройшов мiсяць та !х ще не осiменяли.
У господарствi пiд час дослiдження рацiон годiвлi корiв забезпечував отримання 12,2 к. од та 1180 г перетравного протешу. На 1 кормову одиницю припадало 96,7 г перетравного проте!ну
Вщомо, що рiвень глюкози значною мiрою пов'язаний iз годiвлею тварин. Тому, незалежно вiд того коли отменяли дослiдних тварин вранцi чи ввечерi кров вiдбирати з яремно! вени в пробiрки мiсткiстю 20 мл, вранщ перед годiвлею та оЫмешнням. Вiдiбрану кров витримували за юмнатно! температури до вiддiлення сироватки. Прозору сироватку вiддiляли в чист пробiрки i проводили дослiдження. Вмют глюкози у сироватцi кровi визначали глюкозооксидазним методом. Сечовину - дiацетiлмонооксимним методом.
Осiменяли корiв один раз ректо-цервжальним способом. Через три мюяця провели ректальнi дослiдження тварин на визначення тшьность
Результати дослщження. Аналiз отриманих результатiв показав, що у корiв якi прийшли в статеву охоту концентращя глюкози та сечовини була бшьшою на 39,3 % (р< 0,001) та 31,8 % вщповщно (табл.1). Така рiзниця за вмютом глюкози в кровi, очевидно, частково зумовлена рiзницею мiж групами в функцiональному станi !х органiзмiв, оскiльки вiдразу пiсля отелення вмют глюкози в кровi перебувае на низькому рiвнi i зростае максимально на другому мюящ лактаци, а далi поступово знижуеться [1].
Найнижча заплщнешсть була у корiв тсля третього осiменiння. При цьому у !х кровi був найвищий рiвень сечовини.
Слiд вiдмiтити, що концентращя глюкози з кожним оЫменшням поступово збшьшуеться, Так, у корiв яких отменяли третiй раз И вмют був бiльшим на 14,7 %, четвертий - на 36,6 %, порiвняно з тваринами у яких виявили першу статеву охоту.
Представляе значний практичний штерес порiвняльний аналiз вмюту дослiджуваних метаболiтiв у тiльних та нетшьних корiв.
Таблиця 1.
Вмпст глюкози та сечовини в сироватЦ кров1 кор1в, Ммоль/л.
Корови: п Глюкоза Сечовина Заплщнетсть, %
яких не оаменяли 7 3,12±0,180* 4,80±1,159 -
яких оаменяли 23 5,14±0,3713 7,04±0,484 30,4
тсля 1-го оаменшня 6 4,83±0,575 7,57±1,186 33,3
тсля 2-го оаменшня 8 4,53±0,423 5,88±0,638 25,0
тсля 3-го оаменшня 6 5,54±0,928 8,24±0,980 16,7
тсля 4-го оаменшня 3 6,60±1,437 6,66±0,728 66,7
*р< 0,001
Проведений аналiз показав, що рiзницi мiж тiльними та нетшьними коровами за концентрацiею глюкози та сечовини в кровi тварин тд час осiменiння майже не спостер^аеться. За порядковим номером осiменiння також не вдаеться прослщити рiзницi за вмютом сечовини та глюкози в кровi тiльних та нетiльних корiв (табл.2).
Таблиця 2.
Вм1ст глюкози та сечовини в тшьних та не тшьних кор1в, Ммоль/л. _
Корови п Глюкоза Сечовина
Т1льш 7 5,12±0,499 6,99±0,532
Нетшьт 16 5,22±0,492 7,10±0,662
Т1льш тсля 1-го оаменшня 2 4,94 7,41
Нетшьт п1сля 1-го ос1мен1ння 4 4,78±0,895 7,65±1,820
Т1льш п1сля 2-го ос1мен1ння 2 4,42 6,59
Нет1льн1 тсля 2-го оаменшня 6 4,57±0,567 5,61±0,714
Т1льш п1сля 3-го оаменшня 1 5,71 7,2
Нетшьт тсля 3-го оаменшня 5 5,51±1,149 8,45±1,173
Т1льш тсля 4-го оаменшня 2 5,72 6,75
Нетшьт тсля 4-го оаменшня 1 8,36 6,47
Вiдомо, що неплiднiсть може бути зумовлена ановуляторним циклом, не заплщненням яйцекл^ини, або ембрiональною смертнiстю. У перших двох випадках у повторну статеву охоту корови прийдуть у межах 17 - 28 дшв, а в
останньому через 29 i бшьше дшв. Згщно цих бюлопчних особливостей, з нетшьних корiв сформували двi групи.
Аналiз отриманих даних показав, що суттево! рiзницi мiж цими групами та з тшьними коровами за вмютом глюкози та сечовини в кровi не спостерiгаеться через високу мшливють. Так, коефiцiент мiнливостi коливався в межах вщ 19,5 % до 43,5 %. Для зменшення мшливост з кожно! групи були виключеш тварини з максимальним та мшмальним вмiстом дослiджуваних метаболiтiв (табл.3).
За умови зменшення мшливост концентрацiя глюкози у цих групах неплщних тварин була в межах похибки, але порiвняно з тiльними тваринами И вмют був меншим на 21% та 29% .
У тварин з ановуляторним циклом порiвняно з тшьними коровами та з тими яю мали ембрюнальну смертнiсть вмют сечовини в кровi пiд час оаменшня був меншим вiдповiдно на 27,6 % та 34,7 % (р< 0,05). При цьому енергетично-пластичний коефiцiент (вiдношення концентрацп глюкози до вмюту сечовини) у корiв з ановуляторним циклом становив 0,81, ембрюнальною смертнiстю - 0,60 та у тшьних - 073.
Таблиця 3.
Концентращя глюкози та сечовини в кров1 кор1в залежно ввд рпного
морфофункцiонального стану статево!' системи, Ммоль/л.
Групи Кшь-к1сть тварин Глюкоза Сечовина
М±т СУ,% М±т СУ,%
Тшьш, корови 7 5,12± 0,499 25,8 6,99± 0,532 20,2
Корови, що прийшли в охоту повторно до 28 дня (ановуляторний цикл) 9 5,43 ± 0,674 37,3 6,78 ± 0,960 42,5
Пюля корекци 6 4,23 ± 0,556 32,3 5,19 ± 0,457* 21,6
Корови, що прийшли в охоту повторно шсля 28 дня (ембрюнальна смертшсть ) 7 4,47 ± 0,734 43,5 6,55 ± 0,482 19,5
Шсля корекци 5 3,97 ± 0,463 26,1 6,62 ± 0,695 23,5
Можна зробити припущення, що вщ рiвня глюкози та сечовини в кровi корiв залежить: тшьшсть тварини, ановуляторний цикл та ембрюнальна смертнiсть. Тобто, вмiст глюкози в кровi корiв пiд час !х осiменiння немае самостiйного профiлюючого значення на результатившсть осiменiння, а пов'язаний з концентращею сечовини.
Отже, ановуляторний цикл та ембрюнальна смертшсть виникають за рiзного стану вуглеводного та амшокислотного обмiнiв пiд час штучного оаменшня.
Для встановлення залежностi приживлення ембрiонiв у статевих шляхах корiв вiд концентрацп глюкози та сечовини були розраховаш у тiльних та нетшьних корiв енергетично-пластичнi коефiцiенти.
Аналiз отриманих даних показав, що енергетично-пластичш коефщенти в тшьних та нетiльних корiв мають велику мiнливiсть. Коефiцieнт мшливост в тiльних та нетiльних корiв коливаеться в межах вiд 36,8 % до 53,3 %. Тому рiзниця середшх енергетично-пластичних коефiцiентiв мiж групами цих тварин е в межах похибки. Крiм того iндивiдуальнi коефiцiенти у тiльних та нетшьних корiв мають широку варiацiю майже в подiбних межах, що не дае можливють прогнозувати ефективнiсть штучного оаменшня (табл. 4).
У зв'язку з цим, у подальших дослщженнях була проведена групова порiвняльна ощнка, для яко! були розрахованi коефщенти кореляци мiж вмiстом глюкози та сечовини в кровi тiльних та нетшьних корiв. У результатi виявили, що у тшьних корiв пщ час штучного осiменiння мiж цими метабол^ами спостерiгаеться негативний помiрного та високого ступеня взаемозв'язок. Тобто збшьшення концентраци сечовини зумовлюе зменшення глюкози, яка , очевидно, частково включаеться в глюконеогенез.
Таблиця 4.
1ндекс приживлення, енергетично-пластичний та кореляцшний коефншенти в
тшьних та нетшьних ко|мв
Корови Кшь-шсть тва-рин коефщент (Г/С) * г 1ндекс прижив-лення, %
М±т СУ,% !^тт1п-тах
Тшьш 7 0,73±0,130 44,3 0,47-1,40 -0,628 28,7
Нетшьш 16 0,79±0,083 41,9 0,41-1,37 0,350 9,7
Тшьш шсля 1 12 оаменшня 4 0,69±0,127 36,8 0,47-0,97 -0,662 30,2
Нет1льн1 п1сля 1 1 2 оаменшня 10 0,79±0,101 40,2 0,41-1,37 0,469 17,3
Тшьш шсля 3 1 4 оаменшня 3 0,89±0,273 53,3 0,47-1,40 -0,979 85,3
Нетшьш шсля 3 1 4 оаменшня 6 0,77±0,157 49,8 0,43-1,29 0,118 1,1
*-мгж вмютом глюкози та сечовини
Отже, можна вважати, що приживлення ембрюшв в певнiй мiри залежно також вiд зв'язку штенсивност обмiнiв глюкози та амiнокислот.
Але вмют сечовини в кровi нетшьних корiв також був бiльший глюкози, що не дае можливост розрiзнити функцiональний стан цих систем в органiзмi тварин. Для оцiнки взаемозв'язку процесу приживлення ембрiонiв та функщонального стану обмiнiв глюкози та амшокислот був розрахований, на пiдrрунтi енергетично-пластичного та кореляцiйного коефiцiентiв шдекс приживлення:
1П = (Г/С х г2 ) 100 % , де:
1П - шдекс приживлення;
Г/С - енергетично-пластичний коефщент;
г - коефщент кореляцп.
У тiльних корiв цей iндекс знаходиться в межах вщ 28 % до 85 %, тодi як у нетшьних вщ 1 % до 17 %, тобто можна прогнозувати, якщо в груш тварин пщ час
штучного оаменшня шдекс приживлення коливаеться в цих межах то можна оч^вати позитивного результату.
У подальших дослщженнях бажано встановити взаемозв'язок цього шдексу з приживленням ембрiонiв на рiзному фош годiвлi, а також можливiсть його корекци бюлопчно активними препаратами.
Висновок. У корiв, у станi статево! охоти вмют глюкози в кровi вiрогiдно бiльший порiвняно з тваринами, яких шсля отелення ще не отменяли. У тiльних корiв пщ час штучного осiменiння мiж вмютом глюкози та сечовини, спостерiгаеться негативний помiрного та високого ступеня взаемозв'язок.
Л1тература
¡.Bergman E.N. The pools cellular nutriens: glucose // Dyn. Biochem. Anim. Prod. Amsterdam, 1983.- P. 173-196.
2. Старинова А. С. Изменение содержания глюкозы в кро-ви коров в ходе лактации / А. С. Старинова, О.И Курдуманова // Диагност., лечение и профилакт. незараз. и инфекц. болезней с.-х. животных Зап. Сиб. / Омс. Гос. аграр. ун-т.-Омск, 1994.- С. 61.
3. Демчук С.Ю. Скорочення матки в послщовш стадп родiв у м'ясних корiв при рiзних концентращях глюкози в кровi // Селекщя та вiдтворення украшсько! м'ясно! породи / Пращ досл. станцп м'ясного скотарства "Ворзель".-К., 1995.- С. 42-44
4. Merelles C.F. Beproductive performance and nutritional status of holtein cows in Brazil / C.F. Merelles, D.M.S.S.Vitti, A.L. Abdalla // Livestock Reprod. Lat Amer.: Proc. Fin. Res. Co-ord Meet. FAO/ IAEA/ARCA III Reg. Network Improv. Reprod. Manag. Meat-and Milk Prod. Livestok Lat. Amer. AID Radioimmunoassay, Bogota 1923 Sept., 1988.- Vienna, 1990.- P. 73-80.
5. Boryczko Z., Comparison of the hormonal and chemical composition of the fluid from bovine ovarian follicles and cysts / Z. Boryczko, H. Bostedt, B.Hoffmann // Reprod. Domest. Anim..-1995.- 30, № 1.- P. 36-28.
6.Arashima C. Effects of oxygen tension and glucose concentrations on in vitro fertilization of bovine oocytes // Jap. J. Vet. Res..- 1995.- 43, № 1.-P. 54.
Summary.
Sheremeta V. Gruntkovskiy M. IMPREGNATED OF COWS DEPENDING ON MAINTENANCE IN BLOOD OF GLYUKOZI AND UREA DURING ARTIFICIAL MPREGNAT
It is set that for cows, in the state of sexual hunt maintenance of glucose in blood is for certain greater by comparison to animal, what yet not impregnated to give. For cows which became pregnancy, during artificial impregnated between content of glucose and urea there is negative moderate and high degree intercommunication. For the estimation of the functional state of animal offered power plastic coefficient and index of to get accustomed.
Key words: caw, pregnancy, not pregnancy, urea, glucose, coefficient of correlation, power plastic coefficient, index of to get accustomed.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.
