CC BY
91
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8920 http://nvlvet.com.ua/
UDC 612.6. 636.082.4:591.31
Subsidiary methods of pregnancy diagnosis in diary cattle - alternative for the future
M. Sharon1, S. Shalovylo2
'Institute of animal biology NAAS, Lviv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 21.09.2018 Received in revised form
24.10.2018 Accepted 25.10.2018
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine. E-mail: m_sharan@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-383-45-17 E-mail: s.shalovulo@gmail.com
Sharan, M., & Shalovylo, S. (2018). Subsidiary methods of pregnancy diagnosis in diary cattle -alternative for the future. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 108 113. doi: 10.32718/nvlvet8920
Early pregnancy diagnosis in cows is one of the key elements of effective reproduction management of this species. Still imperfect effectiveness of procedures performed motivates veterinarians for further exploration of new techniques for the diagnosis of pregnancy and their new application. The following article aims to give existing laboratory methods and possibilities for their use in the diagnosis of pregnancy before the 3rd day of insemination. In particular, substances that can be identified as soon as possible after insemination are presented: early pregnancy factor (EPF), progesterone (P4), estrogen sulfate and pregnancy-associated glycoproteins (PAG). A detailed description of these substances and their role in the formation and maintenance of celibacy in cows are given. The possibility of using laboratory methods in modern milk reproduction protocols is shown. From the perspective of modern literature sources, the most effective laboratory methods for diagnosing pregnancy in dairy farming today are the definition of an early pregnancy factor (EPF) and pregnancy-associated glycoproteins (PAG). Description of the methods available on the market and a new compilation (protocols) above techniques may be of interest for veterinarian involved in cattle reproduction. Despite the rapid development and the presence of more and more effective ultrasound devices, a practical veterinarian should not forget about the existence of indirect methods of diagnosis of pregnancy, which in large herds can significantly improve the economic conditions for the management of reproduction of cows in the future.
Key words: early pregnancy diagnosis, cattle, early pregnancy factor (EPF), pregnancy-associated glycoproteins (PAG), progesterone.
Допомiжнi методи дiагностики тшьносп у кор1в молочних порвд -альтернатива майбутньому
М.М. Шаран1, С.Г. Шаловило2
Институт бюлоги тварин НААН, м. Львiв, УкраЧна
2Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарноймедицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м Львiв, Украша
Рання дiагностика тiлъностi у KQfie е одним з ключових елементiв ефективного управлтня вiдтворенням тварин цього виду. Все ще недосконала ефективтстъ проведених процедур мотивуе ветеринарних лiкарiв продовжувати пошук нових методiв дiаг-ностики ттъностi, а також Чх нового використання. У статтi описан сучасн лабораторт методи та можливостi Чх викорис-тання в дiагностицi тiлъностi корiв вже через 3 дн тсля остентня. Зокрема, йде мова про речовини, як можна визначити яко-мога швидше тсля осшетння: раннш фактор вагiтностi (early pregnancy factor, EPF), прогестерон (P4), сульфат естрону та глтопротегни вагiтностi pregnancy-associated glycoproteins, PAG). Наведено деталъну характеристику вказаних речовин i Чх роль у формуванн та пiдтриманнi тiлъностi у корiв. Показано можливктъ використання лабораторних методiв у сучасних протоколах вiдтворення молочноЧ худоби. З огляду сучасних джерел лШератури випливае, що найефективнШими лабораторними методами дiагностики тiлъностi в молочному скотарствi съогодн е визначення раннъого фактора вагiтностi (EPF) i гл^опротеЧнв вагiтностi (PAG). Опис методiв, доступних съогодн на ринку, та нових протоколiв вищезгаданих методiв може бути цжавим для кожного лтаря ветеринарноЧмедицини.
Ключовi слова: рання дiагностика тiльностi, велика рогата худоба, раннш фактор вагiтностi, глтопротети вагШност1 прогестерон.
Вступ
1нтенсиф1кацш розведення велико! рогато! худоби, зокрема молочних порвд, останшм часом сутгево вплинула на розвиток прямих i непрямих метод1в ранньо! дiагностики гiльносгi у корiв. У великих стадах виникае необхвдшсть проведения обстеження корiв на тiльнiсть якомога рашше. У такий спосiб власники намагаються якнайшвидше iзолювати неть льних корiв тсля осiменiния, щоб л^вати !х, синх-ронiзувати статеву охоту й отримати заплiднення i таким чином, скоротити м1жотельний перiод. Метою акушерського обстеження е "виключення тшьностГ (а не !! падтвердження), тому пошук в основному стосу-еться методiв, як1 характеризуються не тшьки висо-кою чутливiстю, але й специфiчнiстю (мiнiмiзацiя помилкових результатiв). Така поведшка головним чином пов'язана з шшою проблемою, з якою стика-ються ветеринарнi лiкарi, а саме пiзия ембрiональна смертнiсть (18-42 дш пiсля осiменiния).
В остаинi десять рошв найважливiшим акушерсь-ким обстеженням, ^м ректального дослвдження, е ультразвукове обстеження. Це дозволяе проводити дiагностику тiльностi вже через 25-30 дшв пiсля ось менiння (Fricke, 2002), а ректальне досладження най-часпше проводять близько 35-го дня (рекомендовано через 30 дшв) (Youngquist, 1997). Обидва методи ви-магають великого досвщу ветеринарного лiкаря, а ультразвукове дослвдження додатково потребуе ввд-повщного обладнаиия. Дослвдження, що проводять у великих стадах, також вимагають багато фiзичних зусиль, крiм того, е певш обмеження щодо кiлькостi обстежених тварин. У деяких кра!нах (наприклад в Австрали), в яких невелика кiлькiсть ветеринарних лiкарiв залучена до акушерських дослщжень корiв, змушенi приймати iншi ршення. Всi цi чинники спричиняють новi обставини для використання лабо-раторних методiв, як1 могли б полегшити роботу ветеринарного лiкаря. Доказом цього е значне збшь-шення використання комерцiйних дослвджень на ная-внiсть PAG (pregnancy-associated glycoproteins, глжо-проте!нiв вагiтностi) в кровi оамшених корiв, що з 2005 до 2007 рр. зросло у 4 рази (з 80000 до 350000 теслв на рк, http://www.biotracking.com).
Доступш лабораторш методи
У дiагностицi ваптносп допомiжиими методами використовуються тести для вимiрювання молекул, котрi тiсно сшввщносяться з перiодом вагiтностi, або п, чия секрецiя в цей час ютотно вiдрiзияеться вiд концентрацi!, зафжсовано! у невагiтних тварин. Ма-терiалом для тестування може бути кров або молоко. Осшльки у молочному скотарсга дуже важливим аспектом е ввдсутшсть стресу в методах ввдбору зраз-кiв, багато нових дослщжень стосуються молока, а також розробляються тести з використанням сечi тшьних корiв (Fricke et al., 2005).
У цьому оглядi йдеться про речовини, яш можна визначити якомога швидше пiсля осiменiния. Це:
раннш фактор вагiтностi (early pregnancy factor, EPF), прогестерон (P4), сульфат естрону та глжопроте!ни вагiтностi (рregnancy-associated glycoproteins, PAG).
Раннш фактор ваптност (Early Pregnancy Factor, EPF) або раннш фактор зачаття (Early Conception Factor ECF)
Раннш фактор ваптносп - це проте!н, поява якого в органiзмi самки тюно корелюе з ваптшстю. Бiлки EPF належать до амейства проте!нiв теплового шоку та були вперше видiленi у ваптних мишей за допомо-гою тесту шпбування розеток (Morton et al., 1987). Невдовзi бiлок EPF був вдентифшований в iнших продуктивних ссавшв, зокрема в овець та велико! рогато! худоби. У подальших дослщженнях було встановлено, що бiлок EPF виднеться протягом 624 годин тсля запл^днення i залишаеться на вимiрю-ваному рiвнi до 24-48 годин тсля видалення/смерп ембрiона/плоду (Morton et al., 1987). Вважаеться, що синтез бiлка EPF починаеться на раннш стади вагiт-ностi, оскшьки виконуе iмуносупресивну роль на оргашзм самки, що дозволяе пiдтримувати ваптшсть та подальший розвиток ембрiона. Про це сввдчать дослiдження з iмунiзованих антигенами анти-ERF вагiтних мишей, у яких встановлено зупинку розвитку на стади морули та ранньо! бластоцисти у велико! кшькосп тварин, яш отримували iмуноглобулiн у першi дш вагiтностi (Athanasas et al., 1996). О^м iмуносупресивно! функцi!, бiлок EPF також вщграе роль модулятора прол1фераци як звичайних, так i ракових кл1тин (Cavanagh, 1996).
Для дiагностики тiльностi корiв тест затримки ро-зеткоутворення був iдентифiковаиий як точний через 13-15 та 25 дшв тсля заплвднення (Sakonju et al., 1993), тимчасом як за використання аититiл анти-EPF цi бiлки можна виявити вже через 24-48 годин тсля оаменшня (Threlfall, 1994). Наступним було ство-рення комерцiйного тесту (Concepto Diagnostics, Knoxville, TN), який сьогоднi використовуеться в США. Чому цей метод дiагностики ранньо! пльносп не набув поширення? Безсумнiвно, було б важливим впровадження тестiв виявлення тiльностi ранiше, н1ж з 18-го дня тсля оаменшня через високу втрату емб-рiонiв, викликану раншм перiодом ембрiонально! смертностi (EEM early embryonic mortality, втрати понад 40% пльносп). £дина причина для проведення дослiдження настiльки рано - це тдозра, що не було заплвднення, яке вимагало б високо! специфiчностi тесту. На жаль, метод виявлення бiлкiв EPF не в1дпо-ввдае так1й умовi. Досл1дження про наявшсть фактору ранньо! тiльностi в б№шосп виконаних експеримен-тiв був ускладнений дуже низькою специфiчнiстю (Lopez-Gatius et al., 2007), i тому тест не дуже цшавий як ветеринарним лжарям, так i селекцiонерам.
Прогестерон (P4)
Визначення концентрацi! прогестерону е найпо-ширенiшим методом лабораторно! дiагностики тiль-ностi у корiв. Це стеро!дний гормон, який продуку-
еться жовтим тшом пщ час лютеально! фази статевого циклу i шд час тiльностi. Коли вщбуваеться заплщ-нення, синтезований ембрiоном штерферон-tau приг-нiчуе секрецш простагландину F2a опосередковано (шляхом iнгiбуваиия експресп рецепторiв окситоцину в ендометрп), тим самим блокуючи л1зис жовтого тiла (Wolf et al., 2003). Пiд час нормального статевого циклу перюдично спостериаеться змiна секрецi! Р4, i пщ час тiльностi вона перебувае на постшному рiвнi протягом вае! тшьносл до родiв. Концентрацiя прогестерону у тшьних корiв фiксуеться на рiвнi, набли-женому до концентраци, що спостерiгаеться у нетшь-них корiв у люте!новш фазi (> 7 нг/мл у молот). Зна-чна рiзниця в концентраци Р4 спостерiгаеться м1ж тiльними та нетшьними коровами шд час фол^ляр-но! фази, що i застосовуеться для дiагностики тшьно-стi (для молока: тшьш корiв > 10 нг/мл, нетшьш < 7 нг/мл, 7-10 нг/мл - невизначений результат). Рекомендована дата тесту - перюд вщ 18-го до 24-го дня шсля оаменшня. У цей перюд бшьшють дослщжува-них тварин, у яких не пройшло заплщнення або емб-рiони загинули незабаром тсля заплiднения, показали низький рiвень прогестерону, що сввдчить про перебiг нормального статевого циклу або вщсутшсть лльнос-тi на момент дослщження.
Для визначення рiвня прогестерону в молощ або в кровi використовуеться метод рад^мунолопчного анал1зу (RIA) або ELISA. Комерцшш тести, як1 можна проводити на мющ вщбору зразк1в, дають можливiсть визначити Р4 в молощ, що значно спрощуе процедуру i скорочуе час очiкувания на результат (кшька хви-лин). На ринку так тести доступнi, i !х специфiчнiсть оцiнюеться в 98% (Nebel et al., 1987). Незважаючи на наявшсть тестiв, вони не знайшли широкого викорис-тання у вщтворенш велико! рогато! худоби. Причиною е варлсть одного тесту, необхщшсть повторення тесту з сумнiвними результатами, а також патолопчш змiни в статевих органах, що роблять результати тесту хибними. Шд час звичайно! дiагностики деяк1 дос-лщники рекомендують проводити потрiйний тест (у день оаменшня, через 18 та 24 дшв), що дозволить знизити вщсоток помилкових результатiв у випадку тварин з подовженим циклом. 1нша ситуацiя - при наявностi патолопчних явищ на яечниках, таких як люте!новi к1сти, що зберiгають секрецш Р4 довше, н1ж фiзiологiчна фаза жовтого тша. Всi цi чинники були пiдтвердженi в останнi роки, необхщшсть i вар-тiсть проведення прогестеронових тестiв суттево об-межила !х застосування на практицi, наприклад < 6% стад у Польщу
Сульфат естрону
Сульфат естрону - це стеро!дний гормон, який спочатку застосовували для пщтвердження тiльностi у корiв, використовуючи молоко як тестовий матерiал (Heap and Hamon, 1979). На ввдмшу в1д прогестерону, концентра^ якого не пов'язана безпосередньо з тшьшстю, сульфат естрону виробляеться тшьки п1д час тiльностi, тому його наявшсть е прямим !! пвдтве-рдженням. Концентрацiя сульфату естрону в молощ приблизно така ж, як i в плазмi кровi. Bii 60-го дня тiльностi спостерiгаеться збшьшення концентрацi!
цього гормону до шнця лактацi! з виразною стадiею плато, досягнутого приблизно на 150 дш тiльностi (Heap and Hamon, 1979). Проте визначення концентраци сульфату естрону в кровi корiв не е надшним, осшльки першi вимiрюваиия вмiсту гормону можна проводити приблизно з 80 дня тшьносп та вш прису-тнiй не у вах корiв до 100-го дня тшьносл. У зв'язку з цим сульфат естрону не становить б№ше iнтересу як маркер тiльностi у велико! рогато! худоби, н1ж Р4 (Hamon et al., 1981).
ГлжопротеТни вагiтностi (рregnancy-associated glycoproteins, PAG)
PAG - це велика родина глжопротешв, видшених у багатьох свiйських (кош, свищ вiвцi тощо) та диких видiв тварин (зубр, лама, зебра та ш.) (Sousa et al., 2006). Дониш виявлено 21 бшок bPAG (bovine Pregnancy-Associated Glycoproteins) (глжопроте!ни тiльностi корiв), як1 вiдрiзияються м1ж собою як бiо-логiчною актившстю, так i перiодом появлення в кро-вi тiльних корiв. Родина глжопроте!шв класифiкуеть-ся бiохiмiчно як група протеол1тичних ферментiв -аспарапнових проте!наз (АР), однак у бшьшосп не пiдтверджено ферментативно! активностi.
PAG - це молекули, синтезованi в клгтинах зовнi-шнього шару трофобласпв вже через кiлька днiв тсля заплвднення. Гiгантськi клiтини (MGC), утвореш вна-слiдок злиття одно- i двоядерних клiтин трофоектоде-рми з клгтинами ендометр1ю, вивiльияють накопичену зернистють через базальну мембрану в кровоносш судини матки i плаценти. Шсля iмплантацi! ембрiона в стiнку матки глжопроте!ни вагiтностi можна визначити в плазмi кровi та молот (рис. 1).
Враховуючи iндивiдуальнi ввдмшносп, було вста-новлено, що у бшьшосп корiв наявнiсть PAG в кровi спостерiгаегься з 21-28 дшв тшьносл протягом всiе! Г! тривалосп до 80-100 днiв пiсля отелення (Gajewski et al., 2008; Gajewski et al., 2009). Щдтвердження наявнос-т1 PAG в молоцi е можливим у бiльшостi визначень з 24-го дня тшьносл i може збериатися до 60 дня тсля отелення (Roberts et al., 2015). Також активно прово-дяться експерименти з визначення PAG у молощ
Days after Timed Al
Рис. 1. Концентращя PAG у плазмi кровi та молоцi молочних корiв у першi 100 днiв тсля оаментня
(Fricke et al., 2005) Визнаними методами вимiрювания концентрацi! PAG в кровi тiльних корiв е RIA метод та iмунофер-ментний метод ELISA. Чутливють i специфiчнiсть методу RIA описаиi як дуже висок1 i становлять в1д-
повадно 92,0 та 82,6% на 28-й день та 97 i 95% - шсля 35-го дня шсля оаменшня (Szenci et al., 1998). Зараз на ринку юнують тести для швидко1 дiагностики PAG у кровi (зокрема, Bioprine: BioTracking, LLC, Москва, LD, США). Цей метод дiагностики ранньо1 тiльностi е точним для всiх осiмiнених тварин, за винятком тих, у яких мгжотельний перюд менше нiж 65 дшв. У тварин, дослвджених до 30-го дня пiсля оаменшня, тест може виявити молекули PAG з попередньо1 тiльностi, тому рекомендуеться повторити тестування на 60-й день очшувано1 тiльностi (http://www.biotracking.com). За даними дослщжень J.A. Green i спiвавт. (Green et al., 2005), тсля 27-го дня тсля оаменшня дослвджен-ня концентрацп PAG у сироватц кровi та ректальне ультразвукове дослiдження характеризуются висо-ким рiвнем кореляцп (r = 0,87-0,90), що дозволяе порiвнювати ïx дiагностичне значения протягом цього перюду тiльностi. В iншому дослвдженш М. Pechotta i спiвавт. (Piechotta et al., 2011) порiвнювали два аналь зи ELISA (тест BioPYN та IDEXX Bovine Pregna -рис. 2). У дослщтй груш на 197 тшьних коровах з 19 ферм чутливють та специфiчнiсть обох методiв була приблизно на одному рiвнi (98,0 та 97,1% вщповвдно для BioPRYN та 97,8 та 91,2% для IDEXX Bovine Pregnancy Test), що шдтверджують обгрунтовашсть ï\ використання в клiнiчнiй практиш. З розвитком пль-ностi збшьшуеться плацента, рiвень PAG зростае i дозволяе тдтвердити тiльнiсть у будь-який момент вiд ïï початку до родiв.
fliarHocTHKa TinbHocTi 3a gonoMororo TecTiB PAG y BunagKy paHHboi (EEM early embryonic mortality) Ta ni3Hboi eM6pioHanbHoi CMepTHOCTi (LEM late embryonic mortallty), noegHaHa 3 aKymepcbKHM o6cTe®eHHHM, MO^e cnpuaTH mBugmin giaraocTHm a6opTy. y BunagKy EEM KoH^mpama PAG 3a3BHHaK icToTHo He Bigpi3Ha-eTbca Big кoнцeнтpaцii y HeTinbHux KopiB, xona icHye pH3HK noMHmoBHx pe3ynbTaTiB. lHaKme Burnagae cury-ania y BunagKy LEM. 3 HaaBHoi nrrepaTypu BunnuBae, mo piBeHb PAG 3ane®Ho Big Tuny nopymeHb Mo^e 36i-nbmyBaTuca a6o 3MeHmyBaTuca nepeg HacraHHaM a6op-Ty. OcKinbKH nepiog niBpo3nagy PAG-1 (rniKonpoTeiH BPX) KonuBaeTbca Big 3 go 7 gHiB, peaKnia y Burnagi 3HH®eHHa piBHa PAG y KpoBi 3aipHMyeTbca (Whitlock and Maxwell, 2008).
^epe3 iHguBigya^bHi BigMiHHocTi piBHa PAG b KpoBi Ti^bHux KopiB nume mrae 3MeHmeHHa кoнцeнтpaцii (Heo6xigHicTb npoBegeHHa gBox TecTiB) a6o BigcyTHicTb nacTOK y gocnig^yBaHm KpoBi Mo^e nigTBepguTH 3aru-6enb eM6pioHa a6o nnogy. O™e, nepiog Bigpa3y nicna a6opTy HocuTb pu3HK noMH^KoBux pe3ynbTariB. OgHaK цe He 3aB^gu TaK. Кoнцeнтpaцia mKonpoTeiHiB TinbHo-cTi HacaMnepeg 3ane®HTb Big ceKperopHoi' $yHKmi nna-цeнтн, ToMy y BunagKy naTonorm TinbHocTi, mo Bnnu-BaroTb Ha ^yHKnioHyBaHHa Tpo$o6nacriB, piBeHb PAG Mo^e 6yTH goKa3oM 3MiH y npucyTHocTi me ^HBoro nnogy. TaK Big6yBaeTbca y BunagKy a6opTiB, BHKnuKa-hhx iH^iKyBaHHaM Neospora caninum.
Рис. 2. Тест ELISA для визначенна концентрацп PAG у плазмi кровi: IDEXX Bovine Pregnancy Test Kit
У дослigженняx F. Lopez-Gatius та ствавт. (Lopez-Gatius et al., 2007) було зазначено, що концентращя PAG у кровi тшьних корiв, в акiй виявленi антитша проти антигенiв Neospora caninum, не змiнюеться щодо серонегативних тварин. Однак такi змiни були вigзначенi у корiв, у яких пiзнiше наступали аборти. Виявлено негативну корелацiю мiж концентрацiею
PAG-2 у плазмi корiв на 120-й день тiльностi та ризи-ком аборту. У серопозитивних тварин з високим рiв-нем PAG-2 (> 4,5 нг/мл) на 120-й день пльносп ризик аборту був у 0,24 разу нижчим, нж у корiв з меншою концентрацiею. У зв'язку з вищесказаним було вста-новлено, що концентра^ PAG-2 у плазмi кровi на 120-й день може слугувати показником ризику втрати
тшьносл на фонi шфекци N.caninum (Garcia-lspierto et al., 2013).
Протилежна ситуащя спостертаеться при зара-женш тшьних KopiB бактерiями Coxiella burnetti. На 120-й день тшьносл у KopiB з високим рiвнем антитш проти C. burnetti спoстеpiгали пщвищений piвень PAG в плазмi кpoвi пopiвнянo з коровами з нижчим piвнем антитiл або серонегативних (Garcia-lspierto et al., 2013). У другш половиш тiльнoстi спoстеpiгалoся значне зниження концентраци PAG пopiвнянo з неш-фiкoваними коровами. Кpiм того, у цьому ж досль дженнi було зазначено, що в кopiв, шфжованих C. burnetti, встановлено найнижчi значення прогестерону в плазмi кpoвi на 120-й день, пopiвнянo з шшими дослщжуваними тваринами. Цей феномен сшвюну-вання високо! концентраци PAG i низького piвня P4, ймoвipнo, вщображае регуляторний механiзм плоду. Автор вказуе на посилення секреторно! функцн пла-центи для пiдтpимки тшьносл при низькому piвнi прогестерону в плазмг Ця щея пiдтвеpджуeться тим фактом, що корови з високим титром антитш до C. burnetti i високим piвнем кортизолу у плазмi кpoвi характеризувалися зниженням продукцн PAG вiд 150-го дня до зашнчення тiльнoстi. Зниження секрецп PAG автор пояснюе негативним впливом кортизолу на плаценту та плщ.
Застосування окремих непрямих методiв у но-вих протоколах вiдтворення молочноТ худоби
Варто зазначити, що використання непрямих дiаг-ностичних метoдiв у кopiв набувае пoпуляpнoстi серед ветеринарних лiкаpiв, як1 займаються розмножен-ням великих стад. Розробляються нoвi протоколи синхрошзацп статево! охоти та скорочення мiжoтель-ного пеpioду в молочних кopiв за допомогою лабора-торних тестiв. Прикладом може бути розроблена про-грама, яка поеднуе синхpoнiзацiю статево! охоти за допомогою програми CIDR-Ovsynch та тестiв, що виявляють бiлoк PAG (Green et al., 2011). У згаданш робол пopiвнювалися двi програми, де в першш для дiагнoстики тiльнoстi були використаш тести PAG, у другш - ультразвукове обстеження. У тварини обох груп синхpoнiзацiю охоти проводили за допомогою вагшальних вкладок з прогестероном (CIDR) через 18 дшв тсля оаметння. У кopiв першо! групи вапналь-нi вкладки були вилучет на 25-й день i дослщжено тварин за допомогою теслв ELISA на наявнiсть PAG. Нетшьним коровам у цей же день вводили простагла-ндин (PG) F2a, а через два днi - гoнадoтpoпiн-pилiзiнг гормон (GnRH; 27-й день) i oсiменяли на 28-й день. Тваринам друго! групи виймали вапнальш вкладки CIDR на 32-й день i проводили ультразвукову дiагнo-стику тiльнoстi. Нетiльним коровам, пoдiбнo до першо! групи, вводили PGF2a, а через два дш (на 34-й день) GnRH i оаменяли на 35-й день пiсля поперед-нього oсiменiння. В обох групах (l: n = 103, II: n = 99) був отриманий аналопчний вщсоток отелень, тому ефектившсть обох процедур майже однакова. Скорочення процесу синхрошзацп охоти з 35 до 28 дшв за допомогою метoдiв, як не потребують виявлення статево! охоти, е доброю перспективою у вщтворенш молочно! худоби.
Ehchobkh
He3Ba®arouu Ha ctpímkhu po3bhtok Ta HaaBHicrb mopa3 e^eKTHBHÍmux yjbipa3ByKOBux npucrpoi'B, npaK-thhhuu BeTepHHapHHH jiKap He noBHHeH 3a6yBaTH npo icHyBaHHa HenpaMux MerogÍB giarHOCTHKH BariTHOCTi, mo y BejiHKHx CTagax MOJKyTb b Mau6yTHbOMy íctotho
nojinmura eKOHOMÍHHÍ yMOBH ynpaBjÍHHH p03MH0®eH-hhm KopiB.
References
Athanasas, S., Mofton, H., Dunglison, G.F., & Kaye, P.L. (1996). Antibodies to early pregnancy factor retard embryonic development in mice in vivo. J. Reprod. Fert., 92(2), 443-454. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/1886100. Cavanagh, A. (1996). Identification of early pregnancy factor as chaperonin 10: implications for understanding its role. Rev. Reprod., 1(1), 28-32. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9414435. Cordoba, M.C., Sartori, R., & Fricke, P.M. (2001) Assessment of a commercially available Early Conception Factor (ECF) test for determining pregnancy status of dairy cattle. J. Dairy Sci., 84, 1884-1889. https://pdfs.semanticscholar.org/7ee5/4d9b12a06c5c6f 3bda3fd68339e880374c7c.pdf. Fricke, P.M., Ricci, A., Carvalho, P., & Amundson, M. (2005). Milk vs blood-which is best for PAG pregnancy prediction? Western Dairy Management Conference, Proceedings, Mar 3-5, Reno, NV. https://pdfs.semanticscholar.org/3793/61987e5f714f0a 08228fcdbce9b3189690f8.pdf. Fricke, P.M. (2002). Scanning the future - Ultrasonogra-phy as a reproductive management tool for dairy cattle. J. Dairy Sci., 85(8), 1918-1926. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(02)74268-9. Gajewski, Z., Melo de Sousa, N., Beckers, J.F., Pawlinski, B., Olszewska, M., Thun, R., & Kleczkow-ski, M. (2008). Concentration of bovine Pregnancy Associated Glycoprotein in plasma and milk: it's application for pregnancy diagnosis in cows. J. Physio. Pharm., 59(9), 55-64. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/19261971. Gajewski, Z., Pertajtis, M., Sousa, N.M., Beckers, J.F., Pawlinski, B., & Janett, F. (2009). Pregnancy-associated glycoproteins as a new diagnostic tool in cattle reproduction. Schweizer Archiv fijr Tierheilkunde, (151)12, 577-582. doi: 10.1024/00367281.151.12.577. Garcia-lspierto, I., Almeria, S., Serrano, B., de Sousa, N., Beckers, J., & Lopez-Gatlus, F. (2013). Plasma Concentrations of Pregnancy-Associated Glycoproteins Measured Using Anti-Bovine PAG-2 Antibodies on Day 120 of Gestatron Predict Abortion in Dairy Cows Naturally lnfected with Neospora caninum. Reprod. in Domestic An., 48(4), 613-618. doi: 10.1111/rda.12134. Green, J.C., Newsom, E.M., & Lucy M.C. (2011) Incorporation of a rapid pregnancy-associated glycoprotein ELISA into a CIDR-Ovsynch resynchronization program for a 28 day re-insemination interval. Theriogenology, 75(2), 320-328. doi: 10.1016/j.theriogenology.2010.09.002.
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 89
Green, J.A., Parks, T.E., Avalle, M.P, Telugu, B.P., McLain, A.I., & Peterson, A.J. (2005). The establishment of an ELISA for the detection of pregnancy-associated glycoproteins (PAGs) in the serum of pregnant cows and heifers. Theriogenology, 63, 1481-503. doi: 10.1016/j.theriogenology.2004.07.011.
Hamon, M., Fleet, I.R., Holdsworlh, R.J., & Heap, R.B. (1981). The lime of detection of oestrone sulphate in milk and the diagnosis of pregnancy in cows. British Vet. J., 137, 3-11.
Heap, R.B., & Hamon, M. (1979). Oestrone sulphate in milk as an indicator of a viable conceptus in cows. Brit. Vet. J., 135(4), 355-363. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/534929.
Lopez-Gatius, F., Garbayo, J. M., Santolaria, P., Yaniz J.I., Almeria, S., Ayad, A., de Sousa, N.M., & Beckers, J.F. (2007). Plasma pregnancy-associated glycoprotein-! (PAG-1) concentrations during gestation in Neospora-infected dairy cows. Theriogenology, 67(3), 502-508. doi: 10.1016/j.theriogenology.2006.08.014.
Morton, H., Rolfe, B.E., & Cavanagh, A.C. (1987). Ovum factor and early pregnancy factor. In Current Topics in Developmental Biology, 23, 73-92. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/3330508.
Nebel, R.I., Whittier, W.D., Cassell, B.G., & Britt, J.H. (1987). Comparison of on-farm and laboratory milk progesterone assays for identifying errors in detection of estrus and diagnosis of pregnancy. J Dairy Sci., 70(7), 1471-1476. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/3624599.
Piechotta, M., Bollwein, J., Friedrich, M., Heilkenbrinker, I. Passavant, C., Branen, J., Sasser, G., Hoedemaker, M., & Bollwein, H. (2011). Comparison of commercial ELISA blood tests for early pregnancy detection in dairy cows. J. Reprod. Dev., 57(1), 72-75. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20881353.
Roberts, J., Byrem, T., & Grooms, D. (2015). Application of an ELISA Milk Pregnancy Test in Beef Cows. Re-prod. in DomesticAnim, 50(4), 651-658. doi: 10.1111/rda.12546.
Sakonju, S., Enomoto, S., Kaminura, S., & Amana, K. (1993). Monitoring bovine embryo viability with 698 early pregnancy factor. J Vet. Med. Sci., 55, 271-274.
Sousa, N.M., Ayad, A., Beckers, J.F., & Gajewski Z. (2006). Pregnancy-associated glycoproteins (PAG) as pregnancy markers in the ruminants. J. Physiol. Pharmacol., 57 (8), 153-171. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/17242480.
Szenci, O., Beckers, J.F., Humblot, P, Sulon, J., Sasser, G., Taverne, M.A.M., Varga, J., Baltusen, R., & Schekk, G. (1998). Comparison of ultrasonography, bovine pregnancy-specific protein B, and bovine pregnancy-associated glycoprotein 1 tests for pregnancy detection in dairy cows. Theriogenology, 50(1), 77-88. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10734476.
Threlfall, W.R. (1994). Immunosuppressive early pregnancy factor (ISEPF) determination for pregnancy diagnosis in dairy cows. Theriogenology, 41, 317.
Whitlock, B.K., & Maxwell, H.S. (2008). Pregnancy-associated glycoproteins and pregnancy wastage in cattle. Theriogenology, 70(3), 550-559. doi: 10.1016/j.theriogenology.2008.05.003.
Wolf, E., Arnold, G.J., Bauersachs, S., Beier, H.M., Blum, H., Einspanier, R., Frohlich, T., Herrler, A., Hiendleder, S., Kolle, S., Prelle, K., Reichenbach, H.D., Stojkovic, M., Wenrgerkind, H., & Sinowatz, F. (2003). Embryo-maternal communication in bovine -strategies for deciphering a complex cross-talk. Re-prod. Dom. Anim., 38(4), 276-289. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12887567.
Youngquist, R.S. (1997). Pregnancy diagnosis. Current Therapy in Large Animal Theriogenology, 1, 295303.
