CC BY
8
УДК 619:618.2/.7:636.2
Гончаренко В.В., астрант ©
ДВНЗ «Державный агроеколог1чний утверситет», м. Житомир
ВПЛИВ КАЛ1Ю ЙОДИДУ НА Б1ОХ1М1ЧНИЙ СКЛАД КРОВ1 НЕТЕЛЕЙ УКРА1НСЬКО1 ЧЕРВОНО-РЯБО1 ПОРОДИ.
Дослгджено вплив згодовування нетелям протягом мкяця калю йодиду. Установлено, що у дослгдних коргв тсля родгв наступило збыьшення вм1сту в кровI глюкози, загального бшка, альбумшв, креатитну, холестерину, триглщерид1в. До родгв в кровг нетелей у фгзюлоггчних межах коливались вм1ст глюкози, загального бтка, альбум1тв, загального бшруб1ну, сечовини, холестерину, триглщерид1в, загального кальцт та неоргашчного фосфору.
В тканинах оргашзму сшьськогосподарських гварин виявлено бшьше 80 х1м1чних елемент1в. Вивчено бюлопчне значення для людей \ гварин 20 мшроелеменпв. За даними чисельних дослщжень життево необхщними е йод, мщь, кобальт, марганець, цинк [ зал1зо га шш1 [1,2,3,8].
За вмютом рухомих форм м1кроелемент1в в грунтах \ водах Укра!на подшяеться на чотири геох1м1чш зони. Житомирщина належить до швшчно -схщно! геох1м1чно! зони, яка вщр1зняеться низьким вмштом рухомих форм йоду, кобальту, цинку, мщ1 та марганцю [2]. У грунтах Житомирсько! област вмют йоду коливаеться в межах 0,48 - 3,1 мг/кг, у водних джерелах 1,11 - 4,34 мг/л [2,3].
За будь-яко! еколопчно! ситуаци тварини пристосовуються до умов юнування, але дефщит або надлишок в кормах \ вод1 м1кроелемент1в певним чином вщбиваеться як на функщонуванш всього оргашзму, так \ окремих оргашв та !х систем.
Йод в оргашзм1 тварин мае вщношення до функцп щитопод1бно! залози, що регулюе !х рют \ розвиток, впливае на серцево-судинну \ кровотворну системи та статев1 органи. За його участ прискорюеться синтез в1тамша А з каротину, посилюються захисш можливост оргашзму [3,8].
Анал1з останшх дослвджень.Фундаментальш дослщження щодо значення йоду в оргашзм1 тварин проведет у 70 - 80 роки минулого стол1ття. В Укра!ш, зокрема в Житомирськш области вони виконаш тд кер1вництвом проф. М.О.Судакова (1967,1972) та шших. У тварин 1з господарств з дефщитом в кормах та вод1 йоду д1агностують гшотерюз, порушення бшково-в1тамшного обм1ну, змши волосяного покриву, стану шюри [1,2,3,8]. Л.В. Корейба (2000) дослщжувала вплив м1кроелемент1в на переб1г тшьност \ отелення в нетелей та тсляотельного перюду в кор1в Полюько! мясно! породи, а В.С. Русак (2005) -вплив згодовування коровам в запуску кайоду на бюх1м1чш показники кров1 у кор1в в першу стад1ю отелення.
Мета дослщження - зясувати вплив калш йодиду на бюх1м1чний склад
© Гончаренко В.В., 2008
44
KpoBi нетелей укра!нсько! червоно - рябо! породи до i тсля отелення.
Об'ект та методи дослщжень. Дослiдження проводились на нетелях в останнiй мiсяць плодоношення та пiсля !х отелення в зимовий перюд в умовах Житомирщини за прив язного утримання з щоденним моцiоном протягом 4 годин. Для цього сформували 2 групи нетелей - аналопв по 5 голiв у кожнiй. Термiн вагiтностi визначали за даними записiв в журналах оаменшня телиць i результатiв ректального дослщження.
Кожнiй тваринi дослщно! групи вранщ разом з концентрованими кормами щоденно протягом одного мiсяця згодовували по 5г. калiю йодиду, розчиненого в 0,5л. води. Шсля двох недшьного згодовування калiю йодиду з метою профшактики йодизму робили перерву один тиждень. Друга група нетелей була контрольною. Перед початком дослщу, за показниками температури, пульсу i дихання, визначали загальний клiнiчний стан тварин. Кров для лабораторного дослщження перед початком до^ду i на третш день пiсля отелення вщбирали у кожно! тварини з яремно! вени вранцi до годiвлi. Бiохiмiчний склад кровi визначали, користуючись натвавтоматичним аналiзатором Rayty-1904 С.
Результати дослщження та ix обговорення. Нами встановлено, що у всiх тварин загальна температура тiла, кiлькiсть дихальних рухiв та пульсових ударiв коливались у фiзiологiчних межах. За записами в журналi осiменiння телиць i корiв, нами було встановлено, що з часу !х плодотворного осiменiння минуло 240-250 дшв. Термiн вагiтностi, за цими даними, ствпадав з результатами проведеного нами ректального дослщження тварин. При клшчному оглядi молодняка велико! рогато! худоби нами було виявлено, що у телиць парувального в^ та нетелей наявнi симптоми, характерш для порушення функцi! щитоподiбно! залози: збiльшення дiлянки глотки i горташ, скуйовдженiсть волосяного покриву, так звана «чолка» мiж роговими вiдростками та «окуляри» навколо очей.
Перед початком до^ду всi визначенi показники бiохiмiчного складу кровi, за винятком альбумшв, глобулiнiв, АЛТ, АСТ, ЛДГ i ЛФ, не виходили за фiзiологiчнi межi. Вiдсоток в кровi альбумшв (таб.) був знижений на 14,6%, глобулмв - пiдвищений на 24,6% . Альбумши i глобулiни як iнгредieнти простих бiлкiв кровi, яким належить окрiм iнших захисна i регуляторна функцi!, мають важливе значення для оцiнки обмiну речовин в органiзмi пiдчас плодоношення.
Умiст загального кальщю i неорганiчного фосфору теж не виходив за фiзiологiчнi рамки, i !х вiдношення становило 2:1. Про нормальний обмiн речовин в органiзмi дослiджуваних тварин також свiдчили даш за вмiстом у кровi глюкози, загального бiлка, холестерину, глiцеридiв, загального бiлiрубiну i сечовини.
Вiдомо, що альбумiни i глобулiни кровi синтезуються в печшщ [7] i !х концентрацiя залежить крiм iнших факторiв i вщ фiзiологiчного стану тварини. Зменшення альбумЫв до 23,6± 1,19 г/л або на 29,4± 1,68% вiд загально! кiлькостi (27-30,5 г/л та 38-50% - норма) е ознакою гшоальбумшемп.
45
Збшьшений вмшт в KpoBi глобулшв на 24,6% теж важливий показник загального стану оргашзму, бо до !х групи належать бшки гостро! фази запалення, яю виникають пiд дieю факторiв пошкодження тканин [7].
Таблиця
№ п/п Дослвджуваш показники Нетел1 дослщш Нетел1 контрольн1 Корови перв1стки досл^дн1 Корови перв1стки контрольн1 Норма
1. Глюкоза, ммоль/л 2,80±0,056 2,88±0,08 3,14±0,27 3,20± 0,22 2,5-3,3
2. Загальний бшок г/л 78,6±0,58 73,14±2,59 81,3±0,61 77,02± 1,80 72-86
3. Альбумши, г/л 23,6±1,19 29,22±1,24 29,6±0,84 29,82± 0,51 27-30,5
4. Альбумши, % 29,4±1,68 39,3 ±1,47 36,5±0,83 34,7 ±1,36 38-50
5. Глобулши, % 70,6±1,68 60,7 ±1,47 63,5±0,83 65,22± 1,36 42-50
6. Загальний бшрубш, мкмоль/л 4,4±0,29 7,97± 0,72 3,97±0,06 3,97± 0,29 1,71-10,3
7. Сечовина, ммоль/л 5,02±0,369 5,79± 0,31 3,29±0,21 3,66 ±0,39 3,5-6,0
8. Креатинш, мкмоль/л 103,3±8,32 174,64 ±14,47 108,9±5,48 103,5 ±1,56 75-140
9. АЛТ, од/л 47,58±3,467 43,01± 4,33 40,7±3,61 48,92 ±3,98 10-30
10. АСТ, од/л 63,33±2,75 66,96 ±2,19 54,1±3,43 63,36± 4,38 10-50
11. ЛДГ, од/л 2587±196,3 2726,2 ±115,8 1774,2±49,82 1946± 98,6 50-1500
12. ЛФ, од/л 272,8±29,14 156,54± 24,3 127,8±6,79 182,26 ±10,37 100-200
13. Холестерин, ммоль/л 2,39±0,09 2,36 ±0,17 2,74±0,061 2,82± 0,08 1,3-3,64
14. Триглщерин, ммоль/л 0,16±0,021 0,23± 0,037 0,25±0,02 0,19± 0,037 0,22-0,88
15. Са, ммоль/л 2,74±0,050 2,59 ±0,050 2,68±0,024 2,71 ±0,026 1,5-3,0
16. Р, ммоль/л 1,35±0,063 1,18± 0,036 1,08±0,01 1,15 ±0,044 0,75-1,5
Важливе значення для ощнки обмiну речовин i стану органiзму мае вмiст в кровi iндикаторних ферментiв АСТ i АЛТ, за активнiстю яких також ощнюють функцiональний стан печiнки. Пщвищений вмiст ферментiв кровi в обох групах нетелей за верхню межу норми на 17 од/л та 13 од/л вщповщно слщ розщнювати як порушення функци печiнки. Збшьшення на 1087 од/л ЛДГ (таб.) не е важливим дiагностичним тестом, бо невщомо де локалiзуеться li окремi iзоферменти. Пiдвищеному вмiсту в кровi ЛФ, хоча вона i не мае ч^ко! органно! специфiчностi, у нашому випадку належить важливе дiагностичне значення, бо ii iзоферменти можуть окрiм iнших органiв локалiзуватись в плацентi.
Аналiзуючи i узагальнюючи результати бiохiмiчного дослiдження кровi нетелей перед початком дослщу, вважаемо, що вони напевно е ознаками субклмчного токсикозу вагiтностi. В !х патогенез^ на наш погляд, основними
46
виступають морфолопчш i 6ioxiMi4Hi процеси, що вiдбуваються у плацент! в останнiй мiсяць плодоношення. OKpiM цього, !х загальний клмчний стан свiдчив про порушення функцп щитоподiбноl залози
Функцiонування господарства на територи бiогеохiмiчноl провшци з дефщитом в грунтах i водi йоду та шших мiкроелементiв та виявлеш нами симптоми, характернi для порушення функцп щитоподiбноl залози, були тдставою для того, щоб провести дослщ та зясувати вплив згодовування калш йодиду на загальний стан тварин, бiохiмiчний склад кровi до родiв i пiсля родiв.
Нами встановлено, що тсля отелення бiохiмiчний склад кровi характеризували коливання в фiзiологiчних межах вмiсту глюкози, загального бшку, альбумiнiв, загального бiлiрубiну, сечовини, креатишну, холестерину, триглiцеридiв, загального кальцiю та неоргашчного фосфору.
Одночасно було виявлено зменшення в кровi порiвняно з дородовим перюдом умiсту глобулiнiв, загального бЫруб^, сечовини, АЛТ, АСТ, ЛДГ, ЛФ, загального кальцiю i неоргашчного фосфору, тдвищення холестерину, креатинiну, альбумшв, загального бiлку i глюкози [7].
Оскшьки пiд час родiв з оргашзму видiляeться 10-20 лiтрiв навколоплщних рiдин, то це й обумовило тдвищення в кровi вмiсту загального бшку, як в корiв-первiсток контрольно! (73,14±2,59 - 77,02±1,80 г/л), так i дослщно! (78,6±0,58 - 81,3±0,61 г/л) груп. Концентрацiя загального бшку тсля родiв в обох групах корiв зросла майже на однакову величину (таб.), альбумшв в дослщнш групi зросла з 29,40±1,68 до 36,5±0,83%, в контрольнiй групi знизилась з 39,30±1,47 до 34,70±1,36%, а глобулшв, навпаки, у дослiдних знизилась з 70,60±1,68 до 63,50±0,83%, а контрольних зросла з 60,7±1,47 до 65,22±1,36%.
Вважаемо, що зниження вмiсту глобулiнiв наступило внаслiдок пiдвищення концентраци альбумiнiв, що в свою чергу призвело до збiльшення кiлькостi загального бшку внаслщок отелення. Вiдомо, що одшею з причин пiдвищення в кровi загального бiлку е втрата оргашзмом рiдини [7].
Таким чином, згодовування нетелям калш йодиду обумовило корекцш вщношення альбумiнiв до глобулмв в бiк зниження вмiсту в кровi глобулiнiв. Зменшення в кровi глобулiнiв наступило пiд впливом згодовування калш йодиду, який обумовлюе прогресування дистрофiчних процесiв в плацентi, що е одним iз факторiв виникнення переб^ родiв.
Збiльшення концентрацil глюкози тсля отелення в обох групах корiв показуе на вщсутшсть впливу калiю йодиду щодо ll синтезу та обмiну.
Оскiльки креатинiн е похщним креатину i його концентращя в кровi контрольних тварин значно знизилась, а в дослщних тдвищилась, то на основi цього можна стверджувати про iнтенсивнiсть скорочення м'язiв матки пiд час родiв. У контрольних тварин наступило виснаження скоротливо! здатноси м'язiв матки, а у дослщних - 1х скоротлива функщя не знизилась. Наше припущення пщтверджуеться тим, що у дослiдних тварин послщ вiддiлявся протягом 265,8 хв., а у контрольних - 376,8 хв., бо у трьох iз п'яти корiв було його затримання до 8 год.
47
Змша вмюту сечовини в однакових концентращях обох групах корiв вказуе на те, що калш йодид не впливае на ii синтез, тобто орнiтиновий цикл ii утворення i на нормальну функцiю нирок та печiнки [7].
Концентращя холестерину в кровi обох груп тварин змiнювались в межах норми i ii незначне збшьшення пiсля отелення може бути пов'язане зi зростанням глюконеогенезу, про що свщчить збiльшення глюкози в кров1 Не виключено, що воно наступило за покращення функци щитоподiбноl залози.
Пiдвищення концентрацп триглiцеридiв у корiв дослщно! групи з
0.16.0,021 до 0,25±0,02 можна пояснити впливом калш йодиду на нормалiзацiю функци щитоподiбноl залози.
Висновки
1. Згодовування нетелям калш йодиду протягом останнього мюяця плодоношення обумовило корекцiю бiохiмiчного складу кров^ змiнивши вiдношення альбумiнiв до глобулмв в бiк зниження вмюту глобулiнiв.
2. Пiдвищення концентрацп креатишну в кровi дослiдних тварин тсляотелення свiдчить про високу здатнiсть м'язiв матки до скорочень i нормальний перебiг iнволюцiйних процесiв в оргашзм1
Л1тература
1.Славов В.П., Високос МП. Зооеколопя/ Славов В.П., Високос МП. К.: -Аграрна наука, 1997- 435с.
2.Микроэлементозы сельскохозяйственных животных. / [Судаков Н.А., Козачок В.С., Колесник В.Я. и др. ]. К.: «Урожай», 1974- 152 с
3. Судаков М.О. Мшроелементози сшьськогосподарських тварин/ М.О. Судаков [2-е вид.] - К.: Урожай, 1991-165с.
4.Корейба Л.В. Переб^ отелення та тсляотельного перюду у корiв полюько! м'ясно! породи пщ впливом мiкроелементiв в умовах мало штенсивного iонiзуючого випромiнювання. авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07/ Л.В Корейба - Львiв, 2000-20с.
5.Русак В.С. Корекщя першо! стадil родiв та профiлактика затримання послiду у корiв. авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07/ В.С. Русак - Кшв, 2005-20с.
6.Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных/ В.И. Георгиевский - М.: Агропромиздат. 1990 - 511 с.
7. Ветеринарна клшчна бiохiмiя / [Левченко В.1., Влiзло В.В., Кондрахш 1.П. та iн.]. за ред.. В.1. Левченка i В. Л. Галяса. - Бiла Церква, 2002 - 400с.
8.Мицык В.Е. Микроэлементи в кормлении сельскохозяйственных животных. / В.Е. Мицык - К.: 1962-162с.
Summary
The paper studies the influence of iodic potassium on the biochemical blood composition in calves of Ukrainian white-and-red bread before and after calving.
Стаття надшшла до редакцИ 25.02.2008.
48
