CC BY
25
учасникiв. Таким чином, учш вчаться iнтегрувати iнформацiю рiзними способами, формулювати гiпотезу, ставити запитання, аргументувати власну точку зору, толерантно ставитися до думок шших людей, сшвпрацювати в командi та ш.
Пiдсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що професiйна орieнтацiя старшокласникiв мае виконуватися цiлеспрямовано i системно. Доцшьно впроваджувати активнi методи навчання на уроках i в позаурочний час. Використання таких методiв стае важливим не лише для накопичення знань i вмiнь, а й для постшного збагачення творчим досвiдом, формування механiзму самореатзаци особистостi кожного учня. Тому в технологiях навчання мае домiнувати особистiсно розвивальна орiентацiя, що тюно пов'язана з комунiкативно орiентованим, iнтерактивним навчанням.
У подальшiй дослщницькш роботi нами передбачаеться визначення умов ефективно! професшно! орiентацil на професда вчителя шоземно! мови профiльного лщею та обгрунтування механiзму дiагностики професшних iнтересiв, особистих якостей старшокласника.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ануфр1ева Р. А. Професшна компетентшсть та життевий усшх особистосл // Життева компетентшсть особистосп / Мшютерство освгш 1 науки Украши. - К., 2003. - С. 320-338 .
2. Срмаков I. Г. Модель компетентного випускника // Життева компетентшсть особистосп / Мшстерство освгги 1 науки Украши. - К., 2003 - С. 114-125 .
3. Нжолаева С. Ю., Петращук О. П., Бражник НО. Ступенева система освгги в Укра1ш та система навчання шоземних мов. - К.: Ленв1т, 1996. - 88 с.
4. Райц Я. Ф. Педагогические условия подготовки старшеклассников к выбору профессии учителя иностранных языков: Автореф. ... дис. канд. пед. наук. - Ч., 1981. - 24 с.
5. Радипна I. В. Компетентшсно ор1ентований шдхвд до навчання. - Харшв: Основа» 2005 - 91 с.
6. Соловей М. У. Педагопчш основи ор1ентаци учшв загальноосвиньо! школи на професш вчитель шоземно! мови: Автореф. ... дис. канд. пед. наук. - К., 1992. - 22 с.
7. Федоришин Б. О. Психолого-педагопчш основи професшно! ор1ентацп. Дис. ... д-ра пед. наук. -К., 1996. - 310 с.
8. Чернишова Р. Андрюханова В. Мета сучасно! школи - компетентшсть // Директор школи. Укра!на. - 2001. - № 8. - С. 91-96.
Олександр БЛАГОСМИСЛОВ
ЗАНЯТТЯ В ГУРТКАХ ТЕХН1ЧНОГО СПРЯМУВАНННЯ ЦЕНТР1В НАУКОВ-ТЕХН1ЧНО1 ТВОРЧОСТ1 ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ВИБ1Р ПРОФЕС11
У статтi розглядаеться вплив гурткових занять технiчного профшю на профестне становлення особистостi. Визначенi особливостi проведення профорiентацiйноi роботи в гуртках технiчного спрямування центрiв науково-технiчноi творчостi в умовах орган1зацИ навчально-виховного процесу на основi проектно-технологiчноi дiяльностi.
В умовах мшливого стану нашого суспшьства, що супроводжуеться втратою традицшних орiентирiв i способiв здшснення iндивiдуального життя, життевий вибiр стае проблематичним, а для значно! частини молодi закiнчуеться зламом долi або вибором сощально хибного шляху.
Серйозною перешкодою у самовдосконаленш молодо! людини е не тшьки зовнiшнi обставини, а й низький рiвень И психолопчно! та соцiальноl культури, вщсутшсть необхiдних знань, умiння будувати життя, визначати його мету з урахуванням сво!х здiбностей, соцiальних i особистюних можливостей, здiйснювати вибiр життевих прюрите^в у свiтi, що динамiчно змшюеться.
Вирiшення цiеl проблеми значною мiрою лягае на систему освiти краши. Приймаючи до уваги те, що бшьшють часу в середньому шкшьному вiцi дiти проводять в школi i провiдною дiяльнiстю цього вшу е навчальна дiяльнiсть, стае очевидним, що вагомий внесок у розвиток особистосп дитини, становлення И кругозору i свiтогляду, формування знань у сферi професiйноl дiяльностi, кар'ери, професшного становлення та вимог професiй до людини ^ вiдповiдно, умiнь здшснення вибору життевих прюрите^в в суспшьсга робить школа.
Беpyчи до yвaги, пункт 1 стaттi 3S Закону Украши "Про освпу», в якому нaголошyeться, що позaшкiльнa освiтa та виxовaння е частиною структури освгги i спрямовуються на розвиток здiбностей, тaлaнтiв дiтей, yчнiвськоï та студентсько1' молодi, задоволення ïx iнтеpесiв, дyxовниx зaпитiв i потреб у професшному сaмовизнaченнi, можна дiйти висновку, що позашкшьш заклади освiти складають щншсть у зaгaльнiй системi освiти учшвсько1' молодi. Цiннiсть позaшкiльниx зaклaдiв освпи полягае в тому, що вони посилюють вapiaтивнy складову програм середньо1' загально1' освiти i, спираючись на iндивiдyaльнi особливостi та iнтеpеси дитини, можуть щлеспрямовано впливати на розвиток обдарованосп, розкриття творчого потенцiaлy i стають для дiтей школою самовдосконалення, мюцем вибору життевого шляxy, накреслення особистiсниx плaнiв i цiлей, набуття досвiдy ïx здiйснення.
Вивчення сучасного стану роботи позaшкiльниx зaклaдiв освпи доводить, що pеaлiзaцiя творчого потенщалу i пpофесiйного вибору дитини можлива в заклад^ в якому створюються умови для найвищого - креативного piвня використання учнями вiльного часу. Це дозволило нам сформулювати наступш напрямки роботи, якi можуть бути pеaлiзовaнi в пpоцесi занять дитини в Typraax зaклaдiв позaшкiльноï освгги:
- виxовaння мотивaцiï особистостi до тзнання i твоpчостi;
- надання мaксимaльниx можливостей для вибору та pеaлiзaцiï iндивiдyaльноï тpaeктоpiï освiти, що буде визначальним у вибоpi майбутньо1' пpофесiйноï дiяльностi;
- пiдвищення загально1' культури життeдiяльностi, яка сприяе змщненню вipи в себе, волi до творчосп, цiлiсномy загальному розвитку;
- допомога у вибоpi предметно1' гaлyзi з акцентом на сaмоствеpдженнi свого життевого призначення через практичну дiяльнiсть i спiлкyвaння зi спецiaлiстaми в данш гaлyзi;
- розвиток як загальнж, так i спецiaльниx здiбностей (в тому числi пiдтpимкa обдарованосп), залучення до piзномaнiтниx видiв творчосп;
- досвiд творчо1' aдaптaцiï в мшросощумь
На основi сфоpмyльовaниx напрямюв роботи в гypткax можемо стверджувати про безперечну цiннiсть гypтковиx занять в загальному становленш i розвитку особистост та окреслити можливостi гуртюв теxнiчного спрямування в гaлyзi творчого розвитку особистосп та ïï професшного становлення.
Розвиток дiтей вiдбyвaeться за напрямами позaшкiльноï освiти, окресленими в статп 12 pоздiлy III Закону Украши "Про позaшкiльнy освпу». Ми розглянемо нayково-теxнiчний i дослiдницько-експеpиментaльний напрямки позашкшьно1' освiти, якi забезпечують набуття дпьми та молоддю теxнiко-теxнологiчниx умшь та навичок, розширення наукового свпогляду, пiдготовкy до активно!' нayково-дослiдноï роботи, створюють умови для творчого самовдосконалення та виявлення, розвитку i тдтримки юниx тaлaнтiв та обдаровань.
Реaлiзaцiю вищевкaзaниx нaпpямiв позaшкiльноï освiти на сучасному еташ ïï розвитку забезпечують гуртки теxнiчного спрямування, якi проводяться на бaзi центpiв науково-теxнiчноï твоpчостi, бyдинкiв дитячоï та юнaцькоï твоpчостi, стaнцiй юниx теxнiкiв та у вигщщ позaклaсноï роботи з трудового навчання, в школax.
Пщ час роботи в гypткax названого профшю в yчнiв поглиблюються професшно вaжливi зaгaльнотеxнiчнi знання та умшня; розвиваеться iнтеpес до сyчaсноï науки, теxнiки та виробництва; формуються певш yмiння по моделюванню i конструюванню; розвиваеться прагнення до самостшного створення piзномaнiтниx об'eктiв, paцiонaлiзaцiï обладнання, шструменпв i теxнiчниx пpоцесiв; виявляються i отримують майбутнш розвиток пpофесiйнi нaxили i здiбностi; формуються визнaченi сощально знaчyщi мотиви вибору пpофесiï.
Узагальнюючи змют роботи гypткiв, стае очевидним, що в ньому е сукупшсть спр^тат^ умов для виявлення, вивчення, розвитку, а при необxiдностi i деякого коригування професшнж iнтеpесiв та нaмipiв yчнiв.
Таким чином, до змюту пpофоpieнтaцiйноï роботи, що проводиться в Typraax теxнiчного спрямування, належить: зaкpiплення i поглиблення пpофесiйно важливж знань i вмiнь, отpимaниx тд час тpyдовоï пiдготовки в школц формування новиx знань i вмшь у визнaченiй сфеpi дiяльностi; знайомство з профешями (xapaктеp i умови пращ, об'екти пращ, вимоги професш до особистосп, можливосп оволодiння профешею та перспективи пpофесiйного
росту, матерiальне стимулювання спецiалiстiв дано! професп); виховання любовi до працi i бережливого ставлення до технiки та iнших професшно-важливих якостей особистостi.
З метою шдвищення ефективностi профорiентащйно! роботи в гуртках техшчного спрямування, навчально-виховний процес дощльно планувати так, щоб дiяльнiсть дтей на заняттях була б максимально наближеною до реально! дiяльностi пращвника на робочому мiсцi.
Вiдповiдно до цього, дiяльнiсть дiтей в гуртках техшчного спрямування, вважаемо за дощльне органiзовувати на основi штерактивно! особистiсно-орiентовано! проектно-технолопчно! дiяльностi (методу проекпв), яка останнiм часом стае провщною при вивченнi трудового навчання в школг В основi проектно-технолопчно! дiяльностi лежить стимулювання iнтересу учнiв до певних проблем, що передбачають оволодшня знаннями як iнструментами розв'язання життевих проблем.
В результатi роботи, в основi яко! лежить проектна дiяльнiсть, у дiтей формуеться система вмшь щодо планування свое! роботи, використання багатьох джерел шформаци, самостiйного вщбору i накопичення матерiалу, встановлення сощальних контактiв, презентаци створеного перед аудиторiею, оцiнювання себе й iн.
Система перелiчених надалi повинна стати визначальною у виробленнi кругозору, виборi свого життевого шляху, професшному визначенш та сощальному становленнi особистостi.
Успiх профорiентащйно! роботи у процесi роботи в гуртках техшчного спрямування багато в чому залежить вщ готовносп до ще! роботи керiвника гуртка, його професшно! майстерносп, знання методiв i форм профорiентацiйно! роботи, вмiння пдабрати iнформацiю до теоретично! i практично! роботи, яка буде виконуватись в гуртку, умшня правильного планування роботи з учнями.
Планування i проведення профорiентацiйно! роботи в гуртку зручно i доцiльно виконувати вiдповiдно до структури проектно-технолопчно! дiяльностi. З аналiзу педагогiчно! i методично! лiтератури, зокрема дослщжень О. М. Коберника, В. Д. Симоненка, Л. М. 1ляево!, С. М. Ящука, вдалося видшити структуру змiстово! частини творчих проекпв. В основi структури лежить чотири етапи проектно-технолопчно! дiяльностi: органiзацiйно-пiдготовчий конструкторський, технолопчний, заключний.
Органiзацiйно-пiдготовчий етап охоплюе такi стадi! виконання проекту: формування завдання (пошук проблеми, усвiдомлення проблемно! сфери); дизайн аналiз (аналiз аналопв, вироблення iдей та варiантiв); аналiз виробу (формування параметрiв i граничних вимог, вибiр оптимального варiанту, прогнозування результатiв). Таким чином, на цьому етат учнi здiйснюють генерацiю щей, продовжують розвивати основнi мислительнi операцп: iндукцiя й дедукцiя; аналiз i синтез; узагальнення i конкретизацiя, що е передумовою здатностi i до творчо! дiяльностi. На базi конкретизованих та узагальнених знань у школяра утворюеться цiлiсна системи в галузi дослiджувано! проблеми. На цьому етат дiяльностi у гурткiвцiв вiдбуваеться спроба сво!х сил i можливостей в дослщницький, пошуковiй сферi. Вiдповiдно дней можна ознайомлювати з профешями вщповщного характеру - дослiдника, дизайнера.
На конструкторському етат вщбуваеться: генерацiя щей та !х оцiнка для вибору найбшьш досконало!; детальне вiдпрацювання кращо! iде! (розробка детального ескiзу, робочого креслення або опису виробу); вибiр матерiалiв, iнструментiв та обладнання; складання необхiдно! технологiчно! документацi! i визначення витрат часу на виготовлення виробу; економiчне обгрунтування вартостi виробу; визначення безпечних умов працi. Керiвнику лопчним стае провести аналогiю мiж дiяльнiстю дiтей i професiями: iнженер, конструктор, модельник, декоратор, художник та ш.
Технолопчний етап - виготовлення виробу (виконання технолопчних операщй, дотримання технологи, самоконтроль свое! дiяльностi, культура пращ); контроль розмiрiв виробу, його випробування. Дiтей знайомлять з виробничими профешями: токар, фрезерувальник, столяр, слюсар, рiзьбяр, iнженер загальнотехнiчного контролю тощо.
Заключний етап передбачае випробування виробу, усунення виявлених недолшв, розробку реклами, товарного знаку та бiзнес-плану на оргашзащю виробництва, оформлення проекту i його захист. На цьому етат роботи гуртювщ стикаються з професшними умшнями художнього редактора, менеджера, вчителя, економюта, адвоката тощо.
Загальну схему оргашзаци проектного навчання в гуртках техшчного спрямування можна зобразити у виглядi таблицi:
№ Етапи дiяльностi Змют дiяльностi Орiентацiя на професп
1. Оргашзацшно-пiдготовчий Учнi: обговорюють i шукають iнформацiю. Керiвник: оголошуе задум, мотивуе i допомагае в постановцi завдань. Дослщник, дизайнер.
2. Конструкторський Учш: генерують ще!, аналiзують !х, роз-робляють технологiчну i конструкторську документащю. Керiвник: коригуе, пропонуе iде!, висувае пропозицi!. Iнженер, конструктор, модельник, декоратор, художник.
3. Технологiчний Учнi: виготовляють вирiб. Керiвник: iнструктуе, коригуе, спостершае, радить. Токар, фрезерувальник, столяр, слюсар, рiзьбяр, шженер загально-технiчного контролю
4. Заключний Керiвник та учнi беруть участь у колективному обговоренш, оцшюють зусилля, шукають шляхи модернiзацi! та вдосконалення конструкцi! виробу. Художнiй редактор, менеджер, учитель, економют, адвокат
Отже, органiзовуючи навчально-виховний процес в гуртках на основi проектно-технолопчно! дiяльностi, орiентацiя дiтей на рiзнi види професiй буде грунтуватися переважно на !х iнтересах, здiбностях i можливостях, а не на престиж професп. Основу профорiентацiйноl роботи з учнями буде становити !х творчо-пошукова, перетворююча дiяльнiсть, яка е активною пробою сил в штерактивнш проектнш технологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабанський Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.
2. Дидактические основы развития технического творчества в трудовом обучении учащихся городской школы / Под ред. П. Н. Андрианова. - М., 1976.
3. Життева компетентшсть особистосп: ввд теори до практики: Науково-методичний поабник / За ред. I. Г. Ермакова - Запорiжжя: Ценпрон, 2005. - 640 с.
4. Коберник О. М., Бербец В. В., Сидоренко В. К., Ящук С. М. Методика навчання учшв 5-9 клаав проектуванню в процес вивчення технологи обробки деревини 1 металу. Навчально-методичний поабник. - Умань: УДПУ, 2004. - 114 с.
5. Пехота О. М. Освиш технологи: Навчально-методичний поабник - К.: А.С.К., 2003. - 255 с.
6. Програми науково-техшчних гуртшв позашк1льних заклад1в. - К.: Освгта 1993. - 71 с.
7. Симоненко В. Д. Технологическая культура и образование (культурно-технологическая концепция развития общества и образования). - Брянск: Изд-во БГПУ, 2001. - 214 с.
8. Тхоржевский Д. О. Система трудового обучения. - К.: Радянська школа, 1975. - 200 с.
9. Фшософ1я: Навчальний поабник / I. Ф. Надольний, I. Ф. Андрущенко та ш. - К.: В1кар, 1997. - 584 с.
Василь МЕЛЬНИЧУК
ТЕХН1ЧНА ТВОРЧ1СТЬ У СИСТЕМ1 ЧИННИК1В ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧН1В
У статтi показано суть i особливостi професшного самовизначення учнiв 5-9 кла^в СЗШ й обтрунтовано роль ТТУ як чинника формування професшного самовизначення пiдлimкiв.
Сучасна нестабшьна соцiально-економiчна ситуащя, зростання безробiття i утворення ринку працi, рiзка переорiентацiя з одних провiдних галузей професшно! дiяльностi на iншi, вимагають полшшення пiдготовки професiйно компетентних, мобiльних i конкурентоздатних фахiвцiв, здатних за короткий час опанувати новими знаннями, вмшнями, навичками i перебудувати свою дiяльнiсть.
