CC BY
32
Загальну схему оргашзаци проектного навчання в гуртках техшчного спрямування можна зобразити у виглядi таблицi:
№ Етапи дiяльностi Змiст дiяльностi Орiентацiя на професil
1. Оргашзацшно-пiдготовчий Учнi: обговорюють i шукають iнформацiю. Керiвник: оголошуе задум, мотивуе i допомагае в постановщ завдань. Дослiдник, дизайнер.
2. Конструкторський Учнi: генерують iдеl, аналiзують !х, роз-робляють технологiчну i конструкторську документацiю. Керiвник: коригуе, пропонуе 1де!, висувае пропозицil. 1нженер, конструктор, модельник, декоратор, художник.
3. Технолопчний Учш: виготовляють вирiб. Керiвник: iнструктуе, коригуе, спостертае, радить. Токар, фрезерувальник, столяр, слюсар, рiзьбяр, iнженер загально-технiчного контролю
4. Заключний Керiвник та учш беруть участь у колективному обговоренш, оцшюють зусилля, шукають шляхи модершзаци та вдосконалення конструкцil виробу. Художнш редактор, менеджер, учитель, економiст, адвокат
Отже, органiзовуючи навчально-виховний процес в гуртках на основi проектно-технолопчно1 дiяльностi, орieнтацiя дiтей на рiзнi види професiй буде грунтуватися переважно на 1х iнтересах, здiбностях i можливостях, а не на престиж! професи. Основу профорiентацiйноl роботи з учнями буде становити 1х творчо-пошукова, перетворююча дiяльнiсть, яка е активною пробою сил в штерактивнш проектнiй технологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабанський Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.
2. Дидактические основы развития технического творчества в трудовом обучении учащихся городской школы / Под ред. П. Н. Андрианова. - М., 1976.
3. Життева компетентшсть особистосп: ввд теори до практики: Науково-методичний поабник / За ред. I. Г. Ермакова - Запорiжжя: Ценпрон, 2005. - 640 с.
4. Коберник О. М., Бербец В. В., Сидоренко В. К., Ящук С. М. Методика навчання учшв 5-9 клаав проектуванню в процеа вивчення технологи обробки деревини 1 металу. Навчально-методичний поабник. - Умань: УДПУ, 2004. - 114 с.
5. Пехота О. М. Освггш технологи: Навчально-методичний поабник - К.: А.С.К., 2003. - 255 с.
6. Програми науково-техшчних гуртшв позашшльних заклад1в. - К.: Освгга 1993. - 71 с.
7. Симоненко В. Д. Технологическая культура и образование (культурно-технологическая концепция развития общества и образования). - Брянск: Изд-во БГПУ, 2001. - 214 с.
8. Тхоржевский Д. О. Система трудового обучения. - К.: Радянська школа, 1975. - 200 с.
9. Фшософ1я: Навчальний поабник / I. Ф. Надольний, I. Ф. Андрущенко та ш. - К.: В1кар, 1997. - 584 с.
Василь МЕЛЬНИЧУК
ТЕХН1ЧНА ТВОРЧ1СТЬ У СИСТЕМ1 ЧИННИК1В ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧН1В
У статтi показано суть i особливостi професшного самовизначення учнiв 5-9 клаав СЗШ й обтрунтовано роль ТТУ як чинника формування професшного самовизначення пiдлiткiв.
Сучасна нестабшьна соцiально-економiчна ситуащя, зростання безроботя i утворення ринку працi, рiзка переорiентацiя з одних провiдних галузей професшно! дiяльностi на iншi, вимагають полшшення пiдготовки професiйно компетентних, мобшьних i конкурентоздатних фахiвцiв, здатних за короткий час опанувати новими знаннями, вмшнями, навичками i перебудувати свою дiяльнiсть.
Дана проблема певним чином пов'язана з професiйною орiентащею й тдготовкою учнiв до професшного самовизначення, осюльки наявнiсть ринку пращ, а також вiдсутнiсть сощально! захищеносп особистосгi вимагають вiд випускникiв середшх загальноосвiтнiх шкiл (СЗШ) здатносгi швидко! адаптаци до навколишнього соцiально-економiчного середовища. Без цього стае все важчим вибрати шлях продовження свое! освгги, придбати бажану професiю й знайти роботу.
У шкiльнi роки виявляються й розвиваються рiзнi iнтереси й нахили, закладаються основи загального i професiйного розвитку особистостi. Дослiдженнями психолопв доведено, що в раннiй юност формуеться одна iз стрижньових якостей особистосп - професiйне самовизначення.
Аналiз останшх дослiджень. У пiдготовцi школярiв до профешйного самовизначення певна роль выводиться технiчнiй творчостi учнiв (ТТУ). Вона може розглядатися як спосiб самореашзаци особистостi й одночасно як чинник формування необхвдних для творчостi особиспсних якостей, способiв дiяльностi, котрi виступають як iндивiдуальна сукупнiсть, що забезпечуе успiх у творчому розв'язаннi будь-яких життевих завдань, у тому чи^ й завдань професiйного самовизначення.
Дослщження проблем професiйного самовизначення школярiв займае значне мсце у вiтчизнянiй психолого-педагопчнш наущ.
Методологiчнi основи професшно! орiентацil представленi в роботах П. Атутова, В. Журавльова, Е. Клiмова, Е. Павлютенкова, В. Полякова, А. Сазонова, В. Сахарова, В. Симоненко, Н. Степаненко, С. Чистяково! та ш.
На розробку особиснюно зорiентованоl концепци професiйного самовизначення школярiв направленi дослщження С. Вершинша, Н. Касатино!, Н. Пряжникова, М. Завзятих, С. Сальцево!, Н. Чечель, Т. Шалавшо!.
У наукових доробках В. Алексеева, П. Ац^анова, I. Баки, I. Волкова, В. Горського, Р. Гуревича, Д. Комського, В. Нечаево1, А. Матв^ука, А. Мiзраха, В. Моляко, А. Прядехо, В. Разумовського, Ю. Столярова, М. Тименко, Ю. Шарова розглядаються теоретико-методологiчнi аспекти ТТУ: суть i особливостi творчо1 дiяльностi в галузi технiки, шляхи розвитку й формування творчих здiбностей школярiв, змст, форми й методи оргашзацл ТТУ в системi навчально1 й позакласно1 роботи.
Проте комплексного дослiдження можливостей ТТУ в тдготовщ школярiв до професшного самовизначення до цих тр не проводилося. Так, не обгрунтована роль ТТУ як чинника формування профеайного самовизначення учнiв; не розроблена методика формування професшного самовизначення школярiв засобами ТТУ; не виявлеш умови й критерп ефективностi формування профешйного самовизначення учнiв у процесi техшчно! творчостi.
Мета нашоТ статтi виявити суть i особливостi професiйного самовизначення учшв 5-9 класiв СЗШ й обгрунтувати роль ТТУ як чинника формування професшного самовизначення тдлитав.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Узагальнено навколишне середовище, що оточуе людину можна роздшити на мета-. макро- й мшросередовища. До метасередовища можна вщнести космос, планету, цивiлiзацiю, свiт загалом. Макросередовище - це держава, регюн, населений пункт. До мiкросередовища вщносяться мiкросоцiуми, що безпосередньо оточують iндивiда (навчальний колектив, сiм'я, друзi, сощуми дозвiлля тощо).
На думку А.1. Скиби [14], кожний рiвень середовища мае сво! особливостi й засоби ди на особистiсть. Метасередовище впливае на людину шляхом ще невщомих нам космiчних, планетарних потокiв енергп та iнформацil («несоцiалiзованi чинники»), сумою накопичених цивiлiзацiею знань. Макросередовище здшснюе свiй вплив в основному за допомогою засобiв масово! iнформацil, за допомогою економiки, лiтератури й мистецтва тощо. У мiкросередовищi вiдбуваеться безпосереднш контакт з людиною.
Пiд сощальними мiкросередовищами розумiеться спiльнiсть людей, з якими впродовж свого життя особистють опиняеться в безпосередньому щоденному фiзичному й духовному контакт1 i яю впливають на формування певного типу особистосп, И соцiалiзацiю й професюнатзащю.
У психологЦ п1д формуванням розумiегься, з одного боку, сукуптстъ прийомiв i способiв зовнiшньоl ди на особисгiсгъ, що мають на мет1 створити у не! систему певних соцiальних цiнносгей, а
також процес освпи пд впливом цих дш особливого типу системних вщносин усерединi пшено! психолопчно! оргашзащ особистосп [9].
Формування професшного самовизначення тдлитав здшснюеться шд впливом р!зних чинниюв в им'!, школ!, позашкшьних закладах освпи, групах неформального сшлкування (мшросередовищах).
Засобом наукового управлшня продесом професшного самовизначення учшв е професшна ор!ентад!я, яка мае носити випереджаючий характер стосовно етатв дього продесу.
Нин! тд професшною ор!ентащею розум!еться «система взаемоди особистосп й сусп1льства (р!зно! на певних етапах розвитку людини), направлена на задоволення потреби особистосп в професшному самовизначенн! й потреб! сустльства в забезпеченш сощально-професшно! структури» [11, 35].
С. Чистякова [15, 42] в систему професшно! ор!ентадп включае наступи! компонента: професшна освпа; розвиток штерешв, нахил!в школяр!в у р!зних видах д!яльносп (тзнавально!, трудово!, !грово!, комуткативно!); профеайна консультад!я; професшний вщб!р (тдб!р); профес!йна адаптад!я.
G й шш! вар!ати визначення структури ujei системи. Так, В. Симоненко в не! включае професшну д!агностику, професшне виховання й професюграфш [13, 22].
Вс! перерахован! елементи складають орган!зад!йну структуру профор!ентад!! й виконують певну роль у п!дготовд! школяр!в до профес!йного самовизначення. Метою системи профес!йно! ор!ентади е формування у школяр!в готовност до професшного самовизначення, вибору сфери д!яльност!, що оптимально в!дпов!дае особист!сним особливостям ! запитам ринку прад! в конкурентоздатних кадрах.
Одним ¡з чинниюв, що роблять вплив на формування професшного самовизначення тдлитав е ТТУ.
У психологи тд творчютю розум!еться «д!яльтсть, результатом яко! е створення нових матер!альних ! духовних дшностей» [9, 393]. Вона допускае наявтсть у особистосп зд!бностей, мотив!в, знань та ум!нь, завдяки котрим створюеться продукт, що в!др!зняеться новизною, оригшальнютю, ушкальнютю. Значну роль в творчосп вщграють уява, штущя, потреба особистосп в самоактуал!зади, в розкритп й розширенш сво!х творчих можливостей. Об'ективною стороною творчосп е креативнють - творчий стан, винахщливють, продуктивна ориг!нальн!сть мислення.
Проблем! творчосп придшяють увагу фшософи, содюлоги, психологи, педагоги. В!тчизнян! психологи переконливо довели, що завдатки творчих зд!бностей властив! будь-як!й людит. Вщм!нтсть полягае лише в масштабах досягнень ! !х сусшльно! значущосп. Педагопкою встановлено, що творчост треба навчати з наймолодшого вшу шляхом включення д^гей у ТТУ.
Залежно вщ об'екту даяльносп творчкть мае р!зновиди, одшею з яких е ТТУ.
Анал!з л!тератури виявляе р!зш визначення техшчно! творчосп. Так, В. Горський [46, 15] у своему визначенш робить акдент на психолопчних мехашзмах даного явища: «Продес техшчно! творчосп е своерщне виробнидтво, результатом якого можна розглядати випереджаюче вщдзеркалення навколишнього св!ту техшки й виробнидтва, оформлене в думках, рисунках, техшчних описах, моделях, дослщних зразках техшчних пристро!в».
Виходячи !з мети сгатп, ми дотримуватимемося наступного визначення: «Дитяча техшчна творчють - де ефективний зас!б виховання, дшеспрямований продес навчання й розвитку творчих зд!бностей учшв у результат! створення, матер!альних об'екпв з ознаками корисносп й новизни» [1, 7].
Отже, техшчна творчють - де продуктивна д!яльнють у результат! яко! створюються суб'ективно або об'ективно нов! об'екти. Суб'ективна техшчна творчють мае на мет! створення об'екпв, що надшеш новизною для самого суб'екта, е значущими й корисними для нього. Об'ективна техшчна творчють допускае розробку об'екпв, що мають об'ективну новизну й сусп!льну значущ!сть.
Педагопчний продес перетворення навчально-творчо! дяльносп учшв, !хньо! суб'ективно! творчосп в об'ективну творчу даяльтсть ! результат дього продесу називають об'ектив!за1цею творчосп (П.М. Аидрiаиов, М.А. Галагузова, Л.А. Каюкова, Н.А. Нестерова, В.В. Фетдер).
Науковд! вщзначають, що ТТУ властивий штегрований характер, оскшьки вона е комплексною шзнавально-перетворюючою д!яльнютю, що складаеться з взаемозв'язаних
компонентiв: теоретичнi дослщження, експерименти, розв'язання технiчних задач, створення моделей i пристро!в реального застосування з !х подальшими показниками. Завдяки цш дiяльностi учнi одержують поглиблеш знання про навколишнiй свiт, переконуються в ютинносп (або помилковостi) висунутих ними теоретичних припущень, якi в процес ТТУ пiдтверджуються або спростовуються практикою, набувають умшь i навичок [2, 206].
Основу техшчно! дiяльностi учшв складае розв'язання творчих завдань рiзноманiтних типiв i рiзного ступеня складностi. Розвиток технiки й техшчно! дiяльностi породив потребу в техшчному мисленнi. Необхiднiсть передачi технiчних знань з поколшня в поколiння призвела людей до думки про використання техшчних завдань не тшьки для набуття знань, а й для навчання дiтей технiцi, розвитку !хнього технiчного мислення. Спецiально пiдiбранi й сформоваш завдання стали активним засобом навчання шдростаючого поколiння технiцi.
Техшчш завдання носять творчий i суперечливий характер. Суперечшсть е рушiйною силою розв'язання техшчних задач, тобто причиною виникнення проблемно! ситуацп, котра активiзуе шзнавальну дiяльнiсть людини. В процес розв'язання творчих завдань одна суперечшсть переходить в шшу або породжуе нову суперечшсть.
Система суперечностей, що утворилася, шдтримуе розумову актившсть учшв шд час розв'язання завдання й забезпечуе перманентнють процесу ТТУ.
Аналiз психолого-педагогiчно! лiтератури дозволяе констатувати, що ТТУ е педагопчно керованою дiяльнiстю школярiв у галузi технiки, направлена на розвиток !хшх iнтересiв, здiбностей i формування професiйно важливих якостей особистосп. ТТУ - це зашб самовираження й самореалiзацi! сутнiсних сил учшв i пiдготовки !х до професшного самовизначення.
Науковщ вiдзначають, що багато учшв зв'язують сво! заняття в техшчному гуртку з мрiею стати згодом iнженерами, конструкторами, технiками, пшотами, робггниками-новаторами. Заняття в гуртку вони розцшюють як один з можливих шляхiв до здiйснення свое! мри [10, 192]. На думку П. Андрiанова [1], 85-90% випускниюв СЗШ, як впродовж 3-4 роюв займалися в технiчних, фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, математичних й iнших гуртках або брали участь у ТТУ в процес навчання, вибирають надалi свш професiйний шлях iз урахуванням того напряму, яким вони займалися в СЗШ.
У процес ТТУ школярi спочатку знайомляться iз зовшшшми особливостями тiе! або iншо! професп. Потiм набувають конкретних знань i умiнь, знайомляться зi змiстом конкретно! професшно! дiяльностi. Доведення технiчного задуму до готового технiчного виробу викликае вщчуття задоволеностi своею технiчною дiяльнiстю й формуе бажання й прагнення придбати професiю, пов'язану з напрямом ТТУ.
В умовах розвитку технолопчного сустльства, швидко! змiни технологiй людиш необхiдно бути професiйно мобiльною, готовою до можливо! змiни впродовж життя професiй i спецiальностей. Тому у школярiв необхiдно виховувати творче ставлення до майбутньо! професi! й професшно! даяльносп.
Важливим компонентом пiдготовки школярiв до професiйного самовизначення е професшт проби, пiд якими розумiеIъся професшт випробовування, що моделюють елементи конкретного виду професшно! даяльносп (завершений процес) i сприяють соцiальному, обгрунтованому вибору професi!) [12, 105].
У ходi виконання професiйних випробувань пiдлiтки стввщносять сво! iнтереси й iндивiдуальнi особливосп з вимогами професi!, що щкавить !х, свiдомо вибирають напрям професшно! дiяльностi для бiльш поглибленого !! вивчення в старших класах середньо! загальноосвiтньо! школи або професiйно-технiчного навчального закладу.
У змiстi професiйних випробувань можна видшити декiлька етапiв: ввщний; пiдготовчий i виконавчий. Для проб необхщш спецiальнi завдання рiзних рiвнiв складностi. Результатом професiйних проб е технолопчно завершений вирiб або його складовi одиницi.
Як видно, структура професшних проб багато в чому сшвпадае iз структурою творчо! техшчно! дiяльностi, тому з певною мiрою умовностi можна вважати, що ТТУ в професшному самовизначеннi учнiв виконуе роль професшних випробувань, у ходi яких учш пiзнають сво! професшш здiбностi й можливостi, формують первинш професiйнi знання й умiння.
Необхщним компонентом готовносп школярiв до професiйного самовизначення е адекватна самооцiнка. За даними В. Симоненко, значна частина школярiв мае завищену самооцiнку (40-45%), близько 30% - занижену самооцiнку. В учшв, що систематично виконують творчi проекти, адекватна самооцшка вiдповiдае 70-75%. завищена - 15=20%, занижена - 5-10% [13, 26].
Отже, ТТУ е важливим засобом шзнання рiвня розвитку сво!х iнтелектуальних i фiзичних якостей, схильностей, здiбностей i формування адекватно! самооцшки.
Професiйне самовизначення в межах сощально-психолопчного пiдходу можна розглядати як процес поетапного ухвалення рiшень, за допомогою яких iндивiд формуе баланс мiж власними перевагами й потребами системи розподшу працi в сустльства
На процес ухвалення рiшень про вибiр професi! роблять вплив зовшшш й внутрiшнi чинники. До зовшшшх чинникiв вiдносяться дiяльнiсть учителя, вплив батьюв i друзiв, кон'юнктура ринку та ш. Внутрiшнi чинники - це: особистюш потреби, переконання, щннюш орiентацi!, пiдготовленiсть (знання, умiння), емоцшний стан учня, адекватна самооцiнка сво!х можливостей.
Технiчна творчiсть формуе алгоритми ухвалення ршення про професiйний вибiр, який, на думку С. Вершинша [3], включае три етапи.
Перший етап: формулювання альтернатив професiйного вибору. Другий етап: порiвняння альтернатив щодо видшених особливостей. ТретШ етап: власне ухвалення ршення.
Таким чином, роль ТТУ як чинника формування професшного самовизначення тдлггюв полягае в тому, що вона:
• формуе й розвивае штелектуальт, емощйт та вольовi компоненти професшних штерешв, сприяе переростанню Пересу до професп у власне професшний iнтерес;
• забезпечуе комплексний шдхщ до формування загальних (творчих) i спецiальних (технiчних) здiбностей, розвиваючи спостережливють, технiчне мислення, просторову уяву, мануальну спритнiсть;
• виконуе роль професшних проб, що моделюють елементи конкретно! професшно! дiяльностi й сприяе усвщомленому й обгрунтованому вибору майбутньо! професй та формуванню первинних професiйних знань та умшь;
• е засобом формування адекватно! самоощнки сво!х професшних здiбностей i можливостей;
• сприяе формуванню алгоритму ухвалення ршення про професшний вибр. Л1ТЕРАТУРА
1. Андрианов П. Н. Развитие технического творчества в трудовом обучении учащихся общеобразовательной школы: Автереф. дисс. ... докт. пед. наук. - М., 1985. - 36 с.
2. Белозерцев В. И. Философско-методологические проблемы технического творчества. - М.: ВНИИПИ, 1989. - 86 с.
3. Вершинин С. И. Как оценивать эффективность профориентации школьников // Школа и производство. - 1990. - № 6. - С. 17-18.
4. Гороль П.К., Шестопалюк О. В., Подоляк В.О., Грушко М.П. Творч1сть юних умшьщв: Навчальний поабник. - Вшниця: Континент-Прим, 2000. - 144 с.
5. Горский В. А. Техническое творчество школьников. - М.: Просвещение, 1981. - 96 с.
6. Гуревич Р. С. Теоретичш та методичш основи оргашзацп навчання у професшно-техшчних закладах: [Монограф1я] / За ред. С. У. Гончаренка. - К.: Вища школа, 1998. - 229 с.
7. Мельничук В. П. Сутшсть i зм1ст техшко-конструкторсько! подготовки учшв // Сучасш шформацшш технолог!! та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолог1я, теор1я, досв1д, проблеми / Зб. наук. пр. / Редкол.: I. А. Зязюн (голова) та 1н. - Кшв-Вшниця: ДОВ В1нниця, 2003. - С. 132-138.
8. Подоляк В. О., Коношевський Л. Л., Кондратюк В. Д. Профор1ентащя та методика профор1ентацшно! роботи: Навчально-методичний пос1бник. - Вшниця: ВДПУ 1мен1 Михайла Коцюбинського, 2001. - 152 с.
9. Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
10. Развитие технического творчества младших школьников / Под. ред. П. Н. Андрианова, Н. А. Галагузовой. - М.: Просвещение, 1990. - 110 с.
11. Сахаров В. Д. Система профессиональной ориентации учащихся средних школ. - Киров, 1977. -125 с.
12. Сериков В. В. Формирование у учащихся готовности к труду. - М.: Педагогика, 1988. - 192 с.
13. Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация учащихся в процессе трудового обучения. - М.: Просвещение, 1985. - 223 с.
14. Страчкова Ф. Н. Педагогические основы развития системы дополнительного образования детей в полинациональном регионе. - Ставрополь, 2001. - 23 с.
15. Чистякова С. Н., Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников: Организация и управление. - М.: Педагогика, 1987. - 160 с.
Серий ДЯТЛЕНКО
ПОДГОТОВКА УЧН1В 8 - 9 КЛАС1В ДО ПРОФ1ЛЬНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОРШНТАЦИ
У статтi обтрунтовуються органiзацiйно-педагогiчнi умови тдготовки учнiв 8-9 кла^в до профшьного самовизначення у процеа професшноI орieнтацii. Таю умови передбачають запровадження в навчально-виховний процес сучасно'1' школи програми «Людина i свiт профест» професiографiчне наповнення яко'1' мае забезпечуватися дiяльнiстю Мiжвiдомчоiради з профестно'1' орieнтацii населення.
Демократизащя освгги, надання !й профшьного спрямування у старшш школi вимагае пошуку шляхiв удосконалення тдготовки учшв 8-9 клашв до обгрунтованого вибору ними майбутнього напряму профшьного навчання. Розв'язати означену проблему кожнш дитиш мае допомогти ефективна i дiева шкшьна профорiентацiя.
Вщзначимо, виршення означено! вище проблеми не сто!ть осторонь вiд проблем державних установ, для яких нацiональним прюритетом i стратегiчним завданням на сучасному етат визначено пiдвищення ролi профорiентацiйно! роботи з учнiвською молоддю у формуванш конкурентоспроможного трудового потенцiалу Укра!ни. До таких заходiв варто вщнести:
- Рiшення колегi! Мiнiстерства осв^и i науки Укра!ни «Про затвердження Концепцi! профiльного навчання в старшш школЬ> (№ 10/13 вiд 25.09.03 р.), зпдно з яким допрофшьна пiдготовка здiйснюеться у 8-9 класах для професшно! орiентацi! учнiв, сприяння у виборi ними напряму профшьного навчання у старшш школ^
- Ршення Протоколу наради з питань шдвищення ролi профорiентацiйно! роботи у формуванш конкурентоспроможного трудового потенщалу Укра!ни, яка вiдбулася 22 грудня 2006 року тд головуванням вiце-прем'ер-мiнiстра Укра!ни Д. Табачника.
- Розпорядження КМУ «Про шдвищення ролi профорiентацiйно! роботи у формуванш конкурентоспроможного трудового потенщалу Укра!ни» (№ 576-р вiд 26. 07. 2007 р.), яким затверджено план заходiв, спрямованих на розвиток системи професшно! орiентацi! населення на перюд до 2009 року .
Саме тому метою статт1 е обгрунтування оргашзацшно-педагопчних умов тдготовки учшв 8 - 9 клашв до профшьного самовизначення у процес професшно! орiентацi!. При цьому педагопчною умовою забезпечення профшьного самовизначення учшв 8-9 клашв е запровадження в навчально-виховний процес програми курсу «Людина i св^ професш», а органiзацiйною - координащя профорiентацiйно! роботи з учшвською молоддю у межах певно! адмшютративно! одиницi шляхом створення Мiжвiдомчо! ради з професшно! орiентацi! населення.
Зазначимо, формами реалiзацi! допрофiльно! пiдготовки учнiв 8-9 клашв згiдно iз затвердженою «Концепщею профiльного навчання в старшiй школЬ>, визначено курси за вибором, факультативи, предметш гуртки, науковi товариства учшв, Малу академда наук, предметнi олiмпiади, кабiнети профорiентацi!. Розроблений нами курс «Людина i свiт професiй» е обов'язковим i невiд'емним складником ще! пiдготовки, змiст якого слугуе системоутворюючою основою для узагальнення учнем отриманих знань про свiт професiй та
