CC BY
10
31. Jensen-Butler C. Competition between cities, urban performance and the role of urban policy: a theoretical framework // European cities in competition / Edited by C. Jensen-Butler, A. Shac-har and J. van Weesep. - Avebury: European science foundation, 1997. - Pp. 3-42.
32. Jensen-Butler, C. Cities in competition: equity issues // Urban Studies. - 1999. - Vol. 36. No. 5-6. - P. 886.
33. Marketing Terytorialny / Pod red. T. Markovskiego. - Warszawa : Polska Akademia Na-uk, 2002. - С. 134.
34. Olins W. (200З) Wally Olins on brand. - London : Thames and Hudson. - 256 р.
35. Szromnik A. Marketing terytorialny. Miasto i region na rynku. - Krakow : Oficyna, 2008. - С. 58.
36. Ward S. Selling Places: The Marketing and Promotion of Towns and Cities 1850-2000, London : E. & F.N. Spon / Routledge, 1998. - 234 р.
Будникевич И.М. Концепция муниципального маркетинга в Украине: предпосылки формирования и легитимность использования
Исследованы предпосылки формирования теоретических основ муниципального маркетинга в Украине. Обоснована легитимность применения термина "муниципальный маркетинг". Отмечены особенности, присущие маркетингу на уровне отдельных городов, обусловленных их важностью в развитии национальной экономики и спецификой города как объекта маркетинга. Предложены определения муниципального маркетинга в рамках различных концепций маркетинга.
Ключевые слова: муниципальный маркетинг, концепции муниципального маркетинга, муниципалитет, местное самоуправление, муниципальное управление, город.
Budnikevich I.M. Concept of municipal marketing: prerequisites of formation and legitimacy of use in Ukraine
The prerequisites of formation of theoretical fundamentals of municipal marketing in Ukraine are researched. The grounds and legitimacy of use of term "municipal marketing" are considered. The specific features of marketing on the city level as well as its importance in development of national economy and peculiarities of city as marketing object are highlighted. The definitions of municipal marketing in the framework of different concepts of marketing are offered.
Keywords: municipal marketing, concepts of municipal marketing, municipality, self-governance, municipal governance, city._
УДК339.727.22 Acnip. О.Б. Василиця1 -Львiвська КА
ЗАЛУЧЕННЯ 1НОЗЕМНОГО КАП1ТАЛУ У ПОСТТРАНСФОР-МАЦ1ЙН1 КРА1НИ: ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ
Дослщжено ефективнють використання шоземного катталу в посттрансформа-цшних економшах. Проаналiзовано результативнють застосування катталу в окремих галузях нацюнально! економши (сшьське господарство, промисловють, високотехно-лопчний експорт), так i в економщ загалом. Здшснено багатофакторний статистич-ний кластерний аналiз для вивчення найбшьш швестицшно привабливих кра1н.
Ключовi слова: зарубiжний каттал, ефективнють використання катталу, посттрансформацшш краши, кластерний аналiз, DEA-аналiз.
Проблема ефективност використання певного виду ресурсу е вкрай важливою, зокрема зважаючи на 1х обмежешсть. Каштальш активи е важли-вим джерелом формування ресурсного базису економши, тому доцшьно вив-чити наскшьки продуктивно посттрансформацшш краши використовують за-
1 Наук. керiвник: проф М.1. Флейчук, д-р екон. наук - Львiвська КА
лучеш шоземш фiнансовi активи. Особливо актуальною ця проблема постае стосовно зменшення надходжень шоземних фiнансових ресурсiв до цих кра-1н, оскiльки у 2009 р. притж прямих iноземних швестицш (П11) у регiон Цен-трально-Схщно! Свропи (регiон посттрансформацiйних кра1н) зменшився на 43 % порiвняно iз 2008 р., i становив 69,9 млрд дол. США [1]. Щодо Украши, то в науковiй лiтературi стверджуеться про необхiднiсть збiльшення залучен-ня iноземного капiталу до нашо! держави [2-4]. Тому доцiльно виявити нас-кiльки продуктивно використовуються наявш капiтальнi та фiнансовi активи.
Серед дослщниюв, котрi вивчали проблематику використання шозем-ного капiталу в посттрансформацшних економiках, можна видiлити Ф. Лейн, Дж. МшеЫ-ФереттЦ5], Н. Кампос, Ю. Кiношiта [6], Д. Божiлова [7], Т. Вах-ненко [8], Г. Харламова [9], В. Башко [10]. Однак у працях цих дослщниюв немае економетричного дослiдження ефективностi використання шоземного капiталу в Укра1ш та решт посттрансформацiйних кра1н.
Перш тж висвiтлювати ефективнiсть використання залучених шоземних фшансових ресурсiв, доцiльно розглянути, якi посттрансформацiйнi краши е найбшьш привабливими для iноземного капiталу. Для групування кра1н було використано кластерний аналiз, у межах якого були використаш так показники як швестицшна позицiя на одну особу [11], шдекс економiчноl свободи [12], ш-декс швестицшно! свободи [12], шдекс сприйняття корупци [13], ВВП на одну особу станом на 2009 р. [11]. Результати аналiзу представлеш у табл.
Табл. Групування посттрансформацшних крат за рiвнем _швестицшно'1 привабливостi_
№ кластера Краша Вщстань до центра кластера
Кластер 1 Найбшьш приваблив1 краши для потошв катталу Естотя 2751,874
Словетя 1183,080
Угорщина 3934,890
Кластер 2 Краши 1з середньою привабливштю для потошв катталу Латв1я 1359,482
Словаччина 1024,844
Хорват1я 606,439
Чех1я 1252.637
Кластер 3 Краши з пом1рною привабливштю для потошв катталу Болгар1я 1684,534
Литва 1585,619
Польща 1019,192
Рос1я 1320,357
Румушя 894,343
Кластер 4 Найменш приваблив1 краши для поток1в катталу Македотя 203,6313
Украша 203,6313
Розрахував автор за [11-13].
До першого кластера, який характеризуеться найбшьшою швести-цшною привабливютю, увшшли Естонiя, Словенiя та Угорщина. Естонiя мае найвищi серед уЫх посттрансформацiйних кра1н показники швестицшно! та економiчноl свободи, а також нашстотшший рiвень сприйняття корупци1. Щодо Угорщини, то ця краша займае другу позищю за рiвнем економiчноl та
1 Чим вищий шдекс сприйняття корупци, тим менше дана кра1на е корумпованою (0 - найвищий р1вень корупци, 10 - найнижчий ).
iнвестицiйноï свободи, проте шдекс сприйняття корупци е дещо нижчим, нiж у Словенiï. Остання характеризуеться середнiм показником eKOHOMi4HOÏ та iнвестицiйноï свободи, однак досить високим шдексом сприйняття корупцiï, а також досить вагомим шдексом демократи - 7,69 (за середнього значення 6,89) Ц три краши займають лiдируючi позицiï за iнвестицiйною позищею на одну особу серед дослiджуваноï групи.
Другий кластер представлений крашами iз середньою iнвестицiйною привабливiстю: Латвiя, Словаччина, Чехiя, Хорватiя. Данi краши, о^м Хор-ватiï, демонструють середнш ступiнь економiчноï та iнвестицiйноï свободи. Рiвень сприйняття корупцiï у цих крашах - середнiй у межах дослiджуваноï групи. Також першi три краши за легюстю здiйснення шдприемниць^' дь яльностi займають 29, 36, 75 мюця вiдповiдно. Присутнiсть Хорвати у цьому кластерi пояснюеться лише високою iнвестицiйною позицiею на одну особу, що викликана наявнiстю офшорних зон у цiй краïнi (мюта Загреб, Осiек, Кра-пiна, Piera), оскiльки за рiвнем економiчноï, iнвестицiйноï свободи вона зна-ходиться нижче вщ середнiх показникiв по груш.
Третш кластер - краïни з помiрною iнвестицiйною привабливiстю. До цього кластера входять Болгарiя, Литва, Польща, Pумунiя та Pосiя. Литва мае дещо вишд показники економiчноï свободи, iнвестицiйноï свободи, iндексу сприйняття корупци, нiж решта членiв кластера. Присутшсть даноï краïни у цьому кластерi пояснюеться низьким рiвнем захисту шоземних iнвесторiв (88 позицiя у звт за легкiстю здiйснення пiдприeмницькоï дiяльностi станом на 2009 р. [14]). РоЫя ж серед усiх дослщжуваних краïн демонструе найнижчi показники економiчноï та iнвестицiйноï свободи та шдексу сприйняття ко-рупцiï, однак швестицшна позицiя на одну особу дозволила цш краïнi увiйти до даного кластера. Висока швестицшна позищя пояснюеться значним внут-рiшнiм ринком, привабливим для шоземних iнвесторiв, а також значними можливостями у розробщ корисних копалин та вуглеводнiв.
Найменш привабливi краïни для iноземного капiталу зосереджеш в четвертому кластерi. Сюди входять Македошя та Украïна. Piвень економiч-ноï та iнвестицiйноï свободи у цих краш невисокий, причому в Украши вiн е нижчим, шж у Македонiï. 1ндекс сприйняття корупци в Македони близький до середнього по груш, а в Украши - на одному рiвнi з РоЫею (найнижчий показник). Вартим уваги е вивчення ефективност використання шоземного катталу крашами з рiзних кластерiв. А також доцшьно зютавити та порiвня-ти ефективнiсть використання катталу та швестицшну привабливiсть краïн.
З метою визначення продуктивност використання швестованого каш-талу у посттрансформацiйних крашах було використано шструментарш DEA-аналiзу (англ. Data envelopment analysis - метод огортаючих даних). Вивчали ефектившсть використання iноземного капiталу як в економщ краïн загалом, так i в окремих галузях: сiльському господарст, промисловостi, сферi висо-ких технологш. Для порiвняння аналiзували не тшьки посттрансформацiйнi краïни, а також краши з високорозвиненою економжою (США, Япошя, Hi-меччина). Для дослiдження використовували такi данi: iнвестицiйна позицiя краши на одну особу, урожайшсть зернових, шдекс виробництва продукпв харчування, шдекс виробництва продукци у тваринництвi та рослиннищш, частка високотехнологiчного експорту в загальному експортi краïни, кiлькiсть патенпв, темпи приросту доданоï вартостi у промисловост [15].
Краши
Рис. 1. Ефектившсть використання Ноземного катталу в стьському господарствi, станом на 2008 р. (розрахував автор за [15])
Як видно з рис. 1, посттрансформацшш кра1'ни оптимальшше вико-ристовують капiтал у сшьському господарствi, нiж промислово розвиненi. Краши з високим рiвнем розвитку економжи отримують вищу вiддачу на ка-пiтал, iнвестуючи його в iншi сектори економiки.
Найефективнiше капiтал використовуе Македонiя, кра1'на, яка, згiдно з проведеним кластерним анашзом, знаходиться у найменш iнвестицiйно при-вабливому кластер^ Тобто, отримавши 3953 дол. США на одну особу (дат 2009 р.), краша демонструе максимальну за цього обсягу швестицш врожайшсть зернових, iндекс виробництва продуктiв харчування, шдекс вироб-ництва у рослиннищш та тваринництвi. Для iнших краш результати кластерного та DEA-аналiзу також не повнiстю спiввiдносяться, але результати двох дослiджень е близькими. Решта кра'н, за цих швестицшних надходжень, мо-жуть отримати кращий результат, якщо будуть використовувати вкладеш кошти ефективнiше. Причому дiапазон покращення змшюеться вiд 11 % (Латая) до 69 % (США).
Щодо Укра'ни, то володiючи значним ресурсним потенщалом (70 % територи становлять землi придатнi для сiльськогосподарського обробггку), наша кра1'на може пiдвищити врожайшсть зернових у 2-3 рази. За тверджен-ням експертiв, причиною цього е нестача кош^в. Так, В. Лапа, директор асо-щаци "Укра'нський клуб аграрного бiзнесум, стверджуе, що для ефективного освоення 1 га сшьськогосподарських упдь пiд час вирощування зернових не-обхiдно вкласти 1 тис. дол. США. Перюд окупност цих iнвестицiй станови-тиме 3-4 роки [16]. Врожайшсть за такого рiвня швестування зросте на 2530 %. Однак данi DEA-аналiзу дають змогу стверджувати, що наша краша не використовуе ефективно вже отриманий каштал. За ще! швестицшно! позици можна покращити результати дiяльностi у сiльськогосподарськiй сферi на 26 % без залучення нових кош^в.
Аналiзуючи ефективнiсть використання iноземного кашталу у сферi високих технологiй (рис. 2), було виявлено, що найкраще це вдаеться Угор-щиш, США та Япони. Росiя використовуе залучеш iнвестицiй дещо менш ус-шшно, але теж на високому рiвнi - вiдрив вiд Угорщини становить всього 5 %. Хоча ця краша мае невисоку частку високотехнолопчного експорту (6,5 %), проте кшьюсть заявок на видачу патенлв знаходиться на рiвнi про-мислових кра'н, що пояснюеться широкомасштабними дослiдженнями у вшськовш сферi та аерокосмiчнiй галузь Рештi кра'н необхiдно вжити захо-дiв для оптимiзацil отримання ефекту вщ iноземного капiталу у сферi високих технологiй. Найменш ефективно використовуе закордонш фiнансовi ре-
сурси Македошя. Для досягнення оптимального результату цш кра!ш необ-хiдно пiдвищити яюсть використання iноземних ресуршв у високотехноло-гiчних галузях на 194 %. Для досягнення максимально можливого piBM роз-витку високотехнологiчного сектору Укра!ш необхiдно полiпшити використання катталу на 27 %.
Рис. 2. Ефектившсть використання шоземного катталу у сферi високих технологш, станом на 2008 р. (розрахував автор за [15])
Дослщження ефективност використання катталу в промисловост та високотехнолопчному експорт (рис. 3) виявило, що найбшьш результативно фiнансовi активи застосовують Румушя, Угорщина та Чехiя. Таке групування кра!н пояснюеться високими темпами приросту додано! вартост в промисло-вост (зокрема у Румуни та Чехи). Щодо Угорщини, то хоча у 2008 р. у цш кра!ш спостерiгалося зниження додано! вартостi у промисловост на 0,8 %, проте кра!на характеризувалася значною часткою високотехнолопчного ек-спорту в загальному експорт - близько 25 %.
Македошя, попри певну технолопчну вiдсталiсть (0,8 % технолопчно-го експорту у загальному обсязi експорту кра!ни), у 2008 р. продемонструва-ла значш темпи приросту додано! вартостi у промисловост - 6,67 % (серед-нiй показник по регiону - 2,8 %). Кра!на не зазнала впливу свггово! фшансо-во! кризи, порiвняно з рештою посттрансформацiйних кра!н. Завдяки цьому кра!на теж використовуе каштал з високим ступенем ефективность
Рис. 3. Ефектившсть використання шоземного катталу у промисловостi та високотехнологiчному експортi, станом на 2008 р. (розрахував автор за [15])
США та Япошя, незважаючи на зниження темшв промислового ви-робництва внаслщок свггово! фшансово! кризи, демонструють високу ефек-тивнiсть використання катталу завдяки високш частцi технологiчного експорту. Вщставання вiд кра!н-лiдерiв становить всього 2 % та 5 % вщповщно. Укра!на застосовуе шоземт надходження у промисловостi та сферi високих технологiй досить нерацiонально. Для отримання максимального результату необхщно покращити використання капiталу на 50 %.
Вивчення ефективност використання кашталу в економiцi загалом (рис. 4) виявило, що Македошя, Румунiя, Угорщина, Укра'на, Чехiя та Япошя використовують капiтал найефективнiше. У цш групi присутня одна кра'на з найвищою iнвестицiйною привабливiстю - Угорщина та двi краши з найниж-чою iнвестицiйною привабливiстю - Укра'на та Македонiя. Це означае, що щ краши за поточно'' мiжнародноl швестицшно1 позици використовують кат-тал максимально ефективно. Проте таю припущення потребують подальшого дослiдження. Шдвищення макроекономiчних показникiв вiдбудеться завдяки збшьшенню надходження капiталу.
ЕЗ
о
X
а s
£ а> •во
и $
X
2 1,5 1
0,5 0
1 1 1 1 1 1 1,021,021,02 1,021,03 1,041,041.121,15 1,15 гп
п п п п п п п п п п п п п п п п II
у
# ^ & # ^
# ч4
-г
КраТни
Рис. 4. Ефектившсть використання тоземного кашталу в економц станом на 2008р. (розрахував автор за [15])
Естошя та Словешя, краши, як було класифшовано як найбiльш ш-вестицшно привабливi, використовують iнвестований капiтал не оптимально. За тако! швестицшно1 позици цi краши можуть покращити сво! макроеконо-мiчнi показники на 15 %. Латая найменш ефективно використовувала свою iнвестицiйну позицiю у 2008 р. через висок темпи спаду додано1 вартостi у промисловостi та низькими показниками врожайность
Отже, краши, як були визначенi як найменш привабливi для шозем-ного швестора, використовують закордонний капiтал найбiльш ефективно. Водночас, краши iз 2 та 3 кластерiв можуть застосовувати каттал бiльш продуктивно. Крiм того, краши з часом можуть змшювати ефектившсть використання шоземного кашталу через покращення ситуаци в рiзних сферах еко-номiки чи докоршну реструктуризацiю. Показники наступних рокiв можуть ютотно вiдрiзнятися вiд результатiв цього дослщження, оскiльки в ньому ана-лiзувалися данi за 2008 р., який був кризовим i, вщповщно, позначився пев-ним спадом у промисловост^ високотехнологiчному секторi та сшьському господарствi.
Щодо Украши, то попри те, що краша загалом використовуе залуче-ний капiтал в економщ ефективно, демонструючи при даних обсягах швести-цiй максимально можливий результат, проте аналiз за окремими секторами економжи виявив, що ефективнiсть використання кашталу е вкрай низькою. Особливо це стосуеться високотехнолопчного експорту та промисловост^ для яких максимальний результат буде досягнуто завдяки покращенню використання кашталу на 27 % та 49 % вщповщно. Оскшьки тривають дискуси про недостатнiй рiвень залучення iноземного капiталу в нашу крашу, то для до-сягнення максимального результату вщ цього надходження необхщним буде покращення сiльськогосподарських, промислових, технолопчних показникiв.
Отже, для пострансформацшних краш можна рекомендувати шдви-щення ефективностi використання шоземного катталу шляхом:
• збшьшення виробництва сшьськогосподарсько! продукци, через освоения нових агротехнологш. За прогнозами ФАО, щни на продовольство у 2011 р. будуть зростати;
• стабшзаци та оздоровлення банювського та фшансового сектор1в, що, своею чергою, не дасть змогу майбуттм кризам прямо впливати на промислове ви-робництво краш;
• ефективно! м1жнародно1 науково-техн1чно1 ствпращ задля зб1льшення час-тки високотехнолог1чного експорту.
Лггература
1. World investment report 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unctad.org/tempates/WebFlyer.asp. - 221 с. - 22 с.
2. Шик Л.М. Стан i проблеми шоземного швестування в Укра1ну: проблеми та шляхи !х виршення / Л.М. Шик, Н.С. Скоробогатова // Вюник запорiзького иацiоиальиого ушверси-тету. - 2010. - № 3. - С. 217-224.
3. Горяча О. Л. Комплексний мехашзм залучення шоземних iивестицiй / О. Л. Горяча // Вюник Бердянського уиiверситету менеджменту i бiзиесу. - 2010. - № 2. - С. 116-120.
4. Тесля С. Оргаиiзацiйио-екоиомiчиий мехаиiзм залучення прямих iиоземиих швести-цiй в економшу Украши / С. Тесля // Формування ринково! екоиомiки Украши. - 2009. - № 19. - С. 454-459.
5. Lane Ph. Capital Flows to Central and Eastern Europe / Philip R. Lane and Gian Maria Mi-lesi-Ferretti. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.imf.org.
6. Nauro F. Campos Why Does FDI Go Where it Goes? New Evidence from the Transition Economies / Nauro F. Campos, Yuko Kinoshita. [Electronic resource]. - Mode of access http:// www.imf.org.
7. Diana Bozhilova When Foreign Direct Investment is Good for Development: Bulgaria's accession, industrial restructuring and regional FDI / Diana Bozhilova. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.imf.org.
8. Вахненко Т. Моделювання макроекожмчних фактсрв зовшшшх запозичень та !х впли-ву на розвиток економ^ Украши / Т. Вахненко // Економка Украши - 2007. - № 6. - С. 17-25.
9. Харламова Г.О. Економшо-математичне дослщження можливостей впливу прямого шоземного швестування на економiчний розвиток Украши / Г.О. Харламова // Економша та держава. - 2007. - № 11. - С. 23-26.
10. Башко В.Й. ^Зовшшне фшансування дефщиту бюджету в контекст! швестищйно! дь яльност держави / В.Й. Башко // Економша, фшанси, право. - 2006. - № 12. - С. 27-30.
11. Balance of payment. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.imf.org.
12. Index of economic freedom. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.heritage. org/index/.
13. Corruption perception index. [Electronic resource]. - Mode of access http ://www. trans parency.org/policy_research/surveys_indices/cpi
14. Doing business economy rankings. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. doingbusiness.org/ranking.
15. Data catalog. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.data.worldbank.org.
16. Бережанський А. Правильне харчування / А. Бережанський // Контракти. - 2011. -№ 7. - С. 6-7.
Василица О.Б. Привлечение иностранного капитала в посттрансформационные экономики: эффективность использования
Исследована эффективность использования иностранного капитала в посттрансформационных экономиках. Изучена результативность использования капитала как в отдельных отраслях народного хозяйства (сельское хозяйство, промышленность, высокотехнологический экспорт), так и в экономике в целом. Был использован кластерный анализ для изучения наиболее инвестиционно привлекательных стран.
Ключевые слова: иностранный капитал, эффективность использования капитала, посттрансформационные страны, кластерный анализ, DEA-анализ.
Vasylytsya O.B. Involvement of foreign capital into posttransition countries: usage efficiency.
This paper is dedicated to analyzing of foreign capital efficiency usage in posttransi-tional countries. The effectiveness of capital application was studied as in separate industries of national economy (agriculture, industry, technological export), in the whole economy as well. Clustering analyses was performed for finding out the most capital attractive country.
Keywords: foreign capital, capital efficiency usage, posttransitional countries, clustering analyses, DEA- analyses.
УДК 338.48 Студ. I. С. Гордi€Hко;
доц. О.€. Шайда, канд. екон. наук - Львiвська КА
М1ЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРА1Н1
Розглянуто галузь мiжнародного туризму, його значения для економши краши. Розглянуто реади туристично'1 сфери та мiжиародиоi ланки, зокрема в Укршш: основы проблеми та шляхи виршення.
Ключов1 слова: мiжнародний туризм, готельна сфера, туристична шфраструк-тура, швестици.
Вступ. Туризм е тим явищем, яке актуальне для ушх краш та народ1в. Його багатограншсть зумовлюе невичерпш можливост та безл1ч вар1ацш. Сучасш глобал1зац1йн1 та водночас штеграцшш процеси шднесли економ1ч-ну важливють туризму на яюсно новий р1вень та для багатьох краiн зробили цю сферу одшею з важливших у економщг А дотичшсть до туризму ще багатьох суспшьно-економ1чних ланок переконують у важливост и розвитку, зокрема у контекст шдготовки до Свро-2012. Зазначене i зумовлюе актуаль-шсть цього дослщження.
Виклад основного матерiалу. Серед украiнських науковщв туризм та його розвиток вивчали В.Ф. Кифяк, О.О. Бейдик [3], Л.П. Дядечко[4]. Велику кшьюсть напрацювань у цш галуз1 сформувало ще багато шших украiнських вчених.
Розглядаючи категорда м1жнародного туризму, можна сказати, що вш е одшею з форм зовшшньоеконом1чних вщносин. Анал1зуючи довол1 частий прояв суспiльно-полiтичноi нестабшьност в Украш1, можна простежити и негативний вплив на мiжнароднi туристичнi вщносини Украши з iншими державами. Ще одним аспектом, який посилюе важливють мiжнародного туризму для Украши, е постшна iнтенсифiкацiя попиту на туристичний продукт мiжнародного ринку послуг. У контекст пiдготовки до Свро-2012, варто сказати, що сам процес шдготовки та проведення дае нашш кра1'ш шанс отри-мати помяну роль на мiжнародному туристичному ринку, маючи за основу значний туристичний потенщал: природноклiматичнi, культурно-iсторичнi, нацiонально-етнографiчнi ресурси [3].
Зростання попиту на туристичш послуги та динамiчнiсть сучасно!" економiки спричинили появу та посилення надзвичайно1' конкуренцii на мiж-народному туристичному ринку. На рис. 1 можна побачити динамiчнiсть ще!' сфери для Украши.
