CC BY
35
Одной из главных причин международной иммиграции есть мировой кризис. Проанализировано влияние мирового финансового кризиса экономики на трудовую миграцию из Украины за границу.
Ключевые слова: иностранная трудовая миграция, финансовый и экономический мировой кризис, безработица, трудовые переселенцы.
Panas Yu.B., Lapshyna I.A. Influence of world financial crisis on migratory processes from Ukraine
It is thrown the main point of international immigration. It is analysed the influence of the world financial and economy crisis on foreign labour migration from Ukraine.
Keywords: foreign labour migration, world financial and economic crisis, unemployment, labour migrants. _
УДК336.228:330.3 Астр. Р.В. Попельнюхов1 - 1нститут економки та
прогнозування Нащональног Академи Наук Украти
МАКРОЕКОНОМ1ЧНА СТАБ1ЛЬН1СТЬ ЯК ФАКТОР ПОКРАЩЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1
Динамша показниюв швестицшно1 дiяльностi свщчить, що швестицшш проце-си значною мiрою залежать вщ стану економiчного розвитку краши та макроеконо-мiчноi ситуацп. Й стабшзащя ютотно покращуе швестицшну привабливють краши, що зумовлюе нарощування обсягiв iнвестицiй та прискорення "х темпiв. Одним iз ва-гомих джерел iнвестицiй е прямi iноземнi швестицп, "х приток та утримання у кршш можливi лише за умов макроекономiчноi стабшьносп.
Ключов1 слова: швестицп, iнвестицiйна дiяльнiсть, капiтальнi швестицп, швестицп в основний каттал, iнвестицiйна привабливiсть, прямi iноземнi швестицп, ш-вестицiйний ^мат, динамiка iнвестицiй, фiнансово-економiчна криза, конкурентос-проможнiсть краши.
Постановка проблеми. Сучасна економжа Украши потребуе ютот-них структурних технолопчних змш, як можлив1 лише за умов прискорення швестицшно-шновацшних процеЫв. 1х стан та динамжа визначаються сукуп-шстю економ1чних, пол1тичних, сощальних, науково-технолопчних та шших чинниюв, як зумовлюють швестицшну привабливють краши. Сучасний етап швестицшно1" д1яльносл в Укра1'ш характеризуеться обмежешстю та недос-татшстю швестицшних ресурЫв, що зумовлено переважно низькою швести-цшною привабливютю краши. В Украш сьогодш спостер1гають систематич-т коливання макроеконом1чних показниюв, як зумовлюють нестабшьшсть 1 невизначешсть швестицшного кшмату та попршують його. Тому особливо!" актуальност набувае дослщження чинниюв, що впливають на швестицшну привабливють, одним з яких е макроеконом1чш тенденци.
Аналiз останнiх публжацш. Проблема, що дослщжуеться, складна й комплексна. З одного боку, вона потребуе висвгглення аспект1в 1нвестиц1йно1' д1яльност1 та швестицшних процеЫв в УкраАш. Цьому питанню присвячено роботи Р. Качур, М.К. Колюник, О.В. Кужель, В. Л. Осецького, М.О. Плахтш, В.1. Полохали, Н.С. Скоробогатово!', В. Федоренко, О.В. Шевченко, О.В. Яци-шина [9, 10, 12, 15, 16-18, 20, 22]. З шшого боку, швестицшш процеси зале-
1 Наук. керiвник: заслужений економiст Украши, проф. 1.В. Крючкова, д-р екон. наук
жать вщ швестицшно1 привабливостi, яка стае об'ектом уваги окремих досль джень. Умови, проблеми та шляхи залучення швестицш знайшли вщобра-ження у роботах Н.О. Коренева, М.1. Мельник, О. Носова, В. Струшно!, С.П. Тггово!, Д.Л. Чертак [11, 13, 14, 19, 21] та ш За сучасних тенденцш де-далi бшьшо! уваги потребуе дослiдження iнвестицiйних процеЫв залежно вiд змiн макроекономiчноl ситуаци, якi необхiдно проводити систематично, ос-кiльки в Укра1ш вона характеризуеться високим рiвнем динамiчностi та не-визначеностi.
Мета дослiдження. Встановити тенденци швестицшно1 дiяльностi внаслiдок макроекономiчних змш Обгрунтувати необхiднiсть досягнення мак-роекономiчноl стабiльностi як необхщно1 умови покращення iнвестицiйного клiмату та забезпечення належного рiвня швестицшно1 привабливостi краши.
Виклад основного матерiалу. Важливою умовою прискорення еконо-мiчного зростання краши е належне фiнансове забезпечення розвитку тд-приемств, iнновацiйних процесiв, що можливе лише за умов активiзацil швестицшно: дiяльностi. Потреба в швестищях зростае особливо у перiод тран-сформацiйних процесiв, становлення економiчноl системи, виходу економiки з кризи. Динамiчне зростання темпiв економiчного розвитку недосяжне без залучення ушх можливих фшансових ресурсiв та пошуку джерел !х наповнен-ня. До початку фiнансово-економiчноl кризи, в Укршт спостерiгали позитив-ну динамiку зростання обсягу швестицш, збшьшення масштабiв та джерел !х формування, вiдбувалося прискорення темпiв приросту iнвестицiй (рис.).
2005 2006 роки
(Обсяг кашталытх швестишй I-1 Обсяг швестишй в основний каштал
■ Темп росту кап ¡таль них швестицш
Рис. Динамка камтаяьних швестицШ та швестицш в основний камтая у 2002-2009 рр. (розробив автор на основi даних Держкомстату Украши [8])
У перюд сприятливо1 економiчноl кон'юнктури обсяги швестицш ди-намiчно зростали, найбiльшi темпи приросту швестицш спостер^алися у 2004 та 2007 рр., вш становив майже по 50 %. З першими проявами негатив-них наслщюв фiнансово-економiчноl кризи хоча i збiльшився обсяг швестицш, але знизився темп !х приросту у 2008 р. вiд 50 % до 22,2 %, а у 2009 р.
зменшився 1х обсяг на 30 %, внаслiдок чого iстотно обмежилося фшансуван-ня програм розвитку тдприемств, науково-технiчних розробок, шновацшно! дiяльностi.
Таким чином, одним iз чинникiв, що негативно позначився на швести-цiйнiй привабливостi Укра1ни, е макроекономiчна нестабiльнiсть та широкомасштабна фiнансово-економiчна криза. Аналiз макроекономiчноl ситуаци в Укра1ш дозволив виявити, що у динамщ розвитку економжи Укра1ни були такi етапи, як помiрне зростання економiки 2000-2003 рр. (причому 2003 р. -шк економiчного розвитку); уповiльнення економiчного зростання з щорiч-ним проявом окремих негативних тенденцш, економiчний спад табл.).
Табл. 1. Макроекономiчна ситуащя в Укрш'ш у 2000-2009 рр. (розробка автора)
Рк Макроеконом1чт тенденци Стан економ1чного розвитку Стан швестицш
2000 Пом1рний приршт ВВП, висока шфлящя, зростання темтв приросту промислового виробництва, дефщит бюджету менш 1 млрд дол., державний борг 77 млрд дол., курс гривт майже стабшьний. Пом1рне еко-ном1чне зрос-тання Зростають на третину
2001 1стотний приргст ВВП, низька шфляцк, стабшьне зростання промислового виробництва, дещо тдвишуеться дефщит бюджету, знижуеться державний борг Подальше економ1чне зростання 1стотно зростають
2002 Пом1рний приршт ВВП, шфлящя ввдсутня, при-р1ст промислового виробництва зменшився, дещо зменшуеться дефщит бюджету, державний борг трохи збшьшився, курс гривт майже стабшьний Подальше пом1рне зростання Приршт зменшився
2003 1стотний приршт ВВП, шфлящя зросла, штотний приршт промислового виробництва, зменшуеться дефщит бюджету, знижуеться державний борг, курс гривт трохи знизився Стабшьний економ1чний розвиток 1стотно зростають
2004 1стотний приршт ВВП, стабшьна шфлящя, про-мислове виробництво зростае, стр1мко зростае дефщит бюджету, штотно збшьшився державний борг, курс гривт трохи знизився Уповшьнення економ1чного росту, нарощу-вання борпв 1стотно зростае приршт
2005 Падшня приросту ВВП, стабшьна шфлящя, штот-не падшня приросту промислового виробництва, знизився у два рази дефщит бюджету, знизився державний борг, штотно знизився курс гривт Уповшьнення економ1чного росту Приршт знизився
2006 Зростання приросту ВВП, стабшьна шфлящя, нез-начне збшьшення приросту промислового виробництва, ютотне зниження дефщигу бюджету, повшь-но зростае державний борг, курс гривт не змшний Повшьне економ1чне зростання Приршт збшьшився
2007 Утримання темтв приросту ВВП, зростання темпу шфляци, ютотний прирют промислового виробництва, дещо тдвишуеться дефщит бюджету, стр1мко зростае державний борг, курс гривт не змшний Повшьне економ1чне зростання Приршт стр1мко збшьшився
2008 Спад приросту ВВП, висока шфляця, знижуеться темп приросту промислового виробництва, гстотно тдвищуеться дефщит бюджету, продовжуе зростати державний борг, курс гривт збшьшився у два рази Попршення економ1чно! ситуаци Приршт штотно впав
2009 1стотне падения ВВП, темп шфляци знижуеться, промислове виробнидтво стр1мко падае, штотно тдвищився деф1цит бюджету, державний борг про-довжуе зростати, курс гривт дещо стабшзувався Економ1чна криза Обсяг значно знизився
Так, у роки макроекономiчноl стабшьност^ а саме у 2000-2003 рр., вiдбуваеться зростання обсяпв iнвестицiй i темпiв !х приросту, навiть у 2004 р. така тенденцiя зберiгаеться, але шсля iстотного зростання дефiциту бюджету, державного боргу, прискорення шфляцшних процесiв у 2005 р. вщ-значаеться зниження приросту обсяпв швестицш. Наступний перюд, 20052007 рр. характеризуються уповшьненням економiчного розвитку, але ситу-ащя мае певнi ознаки стабiльностi, як наслщок - збiльшення обсягiв та при-рiст темпiв збiльшення швестицш. Через прояви економiчних негараздiв у 2008 р. та охоплення економжи Украши системною фiнансово-економiчною кризою, поряд з пол^ичною нестабiльнiстю у 2009 р., швестицшш процеси вiдразу зазнали негативних наслщюв: iстотне зменшення приросту швестицш у 2008 р. та обсяпв - у 2009 р. Таким чином, макроекономiчна стабшь-шсть е необхщною умовою розвитку швестицшно1 дiяльностi у краАт.
Макроекономiчну стабiльнiсть слiд розглядати як такий стан економь ки, який склався пiд впливом комплексу взаемообумовлених та взаемо-пов'язаних чинникiв: економiчних, полггико-правових, демографiчних, на-уково-технiчних, природних, поведшкових, i характеризуеться тривалою стiйкiстю макроекономiчноl ситуацп (системи) загалом та окремих макроеко-номiчних показникiв.
Причому стабшьшсть одного показника чи складовоА системи забезпе-чуе стабiльнiсть шшоь Впливаючи один на другий, стабiльнiсть показника чи елемента системи шдсилюеться, i в пiдсумку макроекономiчна стабiльнiсть досягаеться внаслщок акумулювання досягнуто1 стабшзаци вЫх впливових чинникiв чи елементiв, як характеризуються стiйкiстю, еднiстю, впливовiстю та цшстстю, але перебувають у системнш взаемоди з iншими складовими.
Шд час дослiдження макроекономiчного становища в кра1ш не варто обмежуватися лише фiнансово-економiчною сферою, оскiльки iстотну роль у забезпеченш розвитку економiчних процеЫв вiдiграють iншi чинники. Своею чергою, полггична дестабiлiзацiя знижуе довiру мiжнародних партнерiв, що призводить до зниження експорту. Внаслщок цього гальмуеться дiяльнiсть експортоорiентованих галузей, а вiдтак виникае спад виробництва, що призводить до зниження ВВП. Все це ютотно попршуе швестицшну привабли-вють й зумовлюе пiдвищення iнвестицiйних ризиюв, внаслiдок чого зни-жуеться обсяг швестицш, зокрема вщбуваеться вiдтiк шоземного капiталу. З iншого боку, позитивш тенденцп в економiцi краши зумовлюють пол^ичну стабiлiзацiю, внаслiдок чого краша пiдвищуе сво! рейтинги на мiжнародному рiвнi та приваблюе iноземних iнвесторiв, якi збiльшують потоки iнвестицiй в економжу щеА краши, що прискорюе економiчне зростання й забезпечуе пла-номiрне пiднесення економiки та змщнюе макроекономiчну стабiльнiсть загалом. Отже, мiж економiчною та полiтичною ситуащями е тiсний взаемозв'язок, а 1хня роль у пiдтримцi макроекономiчноl стабшьност завдяки взаемоди подвоюеться.
У процес аналiзу MaKp0eK0H0Mi4H0ï стабiльностi значну увагу необ-хiдно придiляти стану науково-техшчних чинникiв та iнновацiйноï сфери. Стратеги випереджального економiчного розвитку краïни в сучасних умовах за рахунок iнновацiйно-iнвестицiйноï моделi вiдводиться значна роль, оскшь-ки саме новi технологiï виробництва, новi товари, ринки збуту, методи госпо-дарювання i управлiння тощо набувають дедалi бiльшоï значущостi. За сучасних умов шновацшшсть стае чинником зовшшньо1" конкурентоспроможностi пiдприeмства та його продукци. Своею чергою, реалiзацiя iнновацiйноï стра-тегiï розвитку можлива за умов належно1' iнвестицiйноï дiяльностi, для шдви-щення ефективностi яко1' необхiдно забезпечувати привабливий швести-цшний клiмат, а це можливо лише за умов динамiчного та стабшьного приросту економiки.
Важливу роль у забезпеченш стабшьного економiчного розвитку вь дiграють природнi ресурси, оскшьки саме вони визначають повноту та рит-мiчнiсть постачання сировини та матерiалiв на пiдприeмства й забезпечують безперервнiсть ïx виробничих процесiв i наповнення ринку продукщею у не-обxiднiй кiлькостi та необxiдноï якостг, конкурентоспроможнiсть як на вгт-чизняному, так i на свгговому ринку. З шшого боку вартiсть та доступшсть природних ресурсiв визначають витрати шдприемства i цiну виробництва й реалiзацiï продукцiï. Отже, з одного боку, виявляеться прямий вплив на рь вень виробництва, створення ВВП, а з шшого - економiчне шднесення сти-мулюе розвиток товарних ринюв й умов для нарощування обсягiв виробництва. Значне мюце належить також демографiчнiй складовiй, оскшьки демог-рафiчна концентрацiя населення, рiвень квалiфiкацiï трудових ресурсiв, вгко-ва та статева структури визначають яюсть та достатшсть фаxiвцiв для тих чи шших галузей економiки, вгд працi яких залежать показники дiяльностi шд-приемств та можливостi ix розвитку.
Таким чином, позитивнi тенденцн у кожнiй окремiй складовiй частит сприятимуть сталому й стiйкому розвитку економ^ та ïx прогресу, внаслщок сукупного ефекту стабiлiзуватиметься макроекономiчна ситуащя, що своею чергою, сприятиме виходу 1'х на новий рiвень розвитку, зокрема й iнвестицiйноï дiяльностi внаслщок забезпечення привабливого iнвестицiйного клiмату.
Загрозою для швестицшних процесiв Украши на сьогодш е вiдxiд вiд програми макроекономiчноï стабiлiзацiï, вiд цiлей i завдань, як в нiй викла-денi. I тодi Украша знову матиме зростання девальвацшних та шфляцшних очшувань iз вiдповiдними втратами для банювсько1" системи (втеча депозитiв, попршення якостi кредитiв, звуження кредитування i, вщповщно, економiч-но1' активностi) (S 20-2), поглиблення економiчноï кризи та як наслщок зростання швестицшних ризиюв й зниження активностi швестицшно1" дiяльностi.
Вiд рiвня iнвестицiйноï активност та ефективностi 1'х використання багато в чому залежить конкурентоспроможнiсть краши у свгговому еконо-мiчному простор^ Саме такi три найважливiшi склэдовг частини комплексноï оцшки конкурентоспроможностi краши, як розвиток фшансового ринку, тех-нолопчт умови та iнновацiï, залежать передуЫм вгд обсягу та динамжи, дос-тупнос^ та ефективностi використання швестицш. Тому, якщо погiршуeться швестицшна привабливiсть, одразу зменшуеться обсяг швестицш, зазначеш вище сфери зазнають дедалi бшьшого занепаду, що й зменшуе конкурентос-проможшсть краïни й попршуе ïï рейтинг.
В умовах зниження обсягу швестицш та 1х дефiциту зростае необхщ-нiсть залучення iноземного капiталу. Сьогоднi на св^овому ринку iнвестицiй спостерiгають гостру конкуренцш, вщбуваеться боротьба за фiнансовi ресур-си, i в цьому процес саме iнвестицiйна привабливiсть визначае, який обсяг шоземного капiталу буде спрямовано в економжу ие! чи шшо! кра1ни.
Вiдповiдно до даних табл. 2, у свт найбiльш швестицшно-привабли-вими кра1нами е США, прямi iноземнi швестици на 31.01.2009 р. становлять майже 2400 млрд дол. (1 мюце у рейтингу), та провщш краши Свропи, зокре-ма Франщя, Нiмеччина та Великобританiя, обсяги прямих шоземних швести-цiй у цих крашах перевищують 1000 млрд дол.
Табл. 2. Показники швестицшно'1 дiяльностiу 2009р. (авторрозробив на основi
даних The Global Competitiveness Index 2009-2010 /та CIA World Factbook [1, 2]
Краши Ранг 1ндекс конкурен-тоспроможност! ВВП на особу, тис. дол. д и \0 о4 =а Е Зт иВ т с е S нч Прямi шоземт ш-вестици на 31.01.2009 р., млрд дол. Ранг за обсягом шоземних швестицш о § К 1 * 8 ^ S й 00 s и о В ° ft g ™ С м ^ н « Я Тпр прямих шоземних швестицш у 2009 р., %
Швейцар1я 1 5,6 41,4 20,4 416,4 11 32,21 2,79
США 2 5,59 46 12,3 2397,0 1 13,09 1,27
Сшгапур 3 5,55 52,2 28,9 275,2 17 16,64 9,99
Швещя 4 5,51 36,6 17,4 269,2 18 34,07 -7,3
Датя 5 5,46 36 18,8 145,7 26 -4,68 2,1
Фшлянд1я 6 5,43 34,1 19,8 80,9 39 -0,94 -4,19
Н1меччина 7 5,37 34,1 17,9 1008,0 4 20,0 -1,85
Япотя 8 5,37 32,7 20,6 151,5 25 22,2 11,89
Канада 9 5,33 38,2 20,9 494,6 9 14,12 -17,82
Нвдерланди 10 5,32 39,5 18,9 671,6 7 -4,28 4,19
Гонконг 11 5,3 42,8 20,9 858,2 5 4,73 -30,85
Тайвань 12 5,22 32 18,7 107,2 31 10,2 4,79
Великобритатя 13 5,2 34,8 14,9 1032,0 3 12,19 -28,58
Норвепя 14 5,19 57,4 21,4 123,3 28 46,08 34,77
Австрал1я 15 5,17 40 28,5 295,9 15 16,35 -19,26
Франщя 16 5,13 32,6 20,6 1191,0 2 21,72 3,84
Австр1я 17 5,13 39,2 20,8 286,4 16 17,5 9,35
Бельпя 18 5,09 36,8 21,4 742,4 6 21,06 -9,57
Нова Зел. 20 4,98 27,4 20,1 52,4 50 2,26 -28,17
Чех1я 31 4,67 24,9 22,7 117,0 29 28,99 4,56
Естотя 35 4,56 18,5 21,8 16,2 71 12,24 -12,84
Словетя 37 4,55 27,7 24 15,2 73 14,89 27,34
Польща 46 4,33 17,9 20,1 182,8 22 12,87 13,26
Словаччина 47 4,31 21,1 23,6 45,9 54 -2,5 3,99
Литва 53 4,3 15,5 18,3 13,8 74 -12,17 7,47
Рос1я 63 4,15 15,1 20,2 258,8 19 80,85 -47,3
Румутя 64 4,11 11,5 25,6 75,4 40 19,39 3,87
Латв1я 68 4,06 14,4 21,3 11,6 78 30,05 3,57
Болгар1я 76 4,02 12,5 24,8 47,4 52 26,54 10,49
Украша 82 3,95 6,3 18 46,8 53 34,4 12,07
Належне фшансове забезпечення економiчного розвитку цих краш зу-мовлюе ххне лiдерство за рГвнем конкурентоспроможностi. США вже трива-лий час вважаються найбiльш конкурентоспроможною крашою, оскшьки систематично тримаються на 1-2 позищях у световому рейтингу. Шмеччина змiцнюe своï позици у першш десятцi лiдерiв, а Франщя та Великобританiя мають стшю позици у другш десятцi рейтингу за рГвнем конкурентоспро-можностг Але даш свiдчать про те, що негативш наслiдки свiтовоï фшансо-во-економiчноï кризи негативно позначилися на швестицшних процесах цих краш У США приргст прямих шоземних швестицш на кгнець 2009 р. був найменшим за останнг роки: вгн знизився до 1,27 %, тобто бшьш як на 10 %, поргвняно з 2008 р. Зниження темпгв приросту прямих шоземних швестицш було також у Франци - вгд 21,72 до 3,84 %. Водночас, вгдтгк шоземних швестицш вгдбувся з Нгмеччини, ïx обсяг за 2009 ргк скоротився майже на 2 %. 1с-тотний вгдтгк прямих шоземних швестицш вгдбувся з Великобритании за 2009 ргк ïx обсяг скоротився на 28,6 %, i вгдбулося це передусгм внаслгдок макроекономгчно! дестабшзаци й поггршення iнвестицiйноï привабливостг через гстотне зростання зовшшнього боргу краши й неможливостг ïï повною мгрою виконувати своï борговг зобов'язання [2].
Серед пострадянських краш за обсягом прямих шоземних швестицш найкраще положення у свт належить Роси, обсяг ïx станом на кгнець 2009 р. становив 258,8 млрд дол., але це майже у два рази менше поргвняно з мину-лим роком, який став для Роси одним гз найкращих, оскшьки саме за 2008 р. обсяг прямих шоземних швестицш у Роси зргс бшьш як на 80 % - це один з найвищих показникгв у свт. Не лише нарощувати i далг, а й утримати гно-земнг швестици наступного року в Роси так i не вдалося. Як i в шших кра-ïнаx, наслщки фiнансово-економiчноï кризи ютотно попршили швестицшну привабливють Роси, що одразу позначилося на ïx обсягу, який за рж змен-шився бшьш як на 40 %.
Серед шших краш Схщно! Свропи найбшьш швестицшно привабли-вими е Польща та ЧехГя, обсяги прямих шоземних швестицш на кшець 2009 р. становлять 182,8 та 117,0 млрд дол., вщповщно. У Польшд як у 2008 р., так i у 2009 р. прирют шоземних швестицш становив 12-13 % щорГч-но, тодГ як у Чехи вш знизився з 29 % до 4,6 %.
НайпршГ позици серед краш Схщно! Свропи у рейтингу залучення прямих шоземних швестицш посщають Прибалтшсью краïни та Словешя, в яких обсяги прямих шоземних швестицш становлять 10-15 млрд дол. До того ж в Естони вщбувся вщтж шоземного кашталу, обсяг якого на кшець 2009 р. скоротився майже на 13 %, внаслщок чого рейтинг Естони одразу знизився на 10 позицш. ВщтГк кашталу з Литви вщбувся роком рашше, що спричини-ло спад ще! краïни вщ 63 мюця до 74, але у 2009 р. обсяг прямих шоземних швестицш трохи збшьшився. 1стотний спад приросту шоземного кашталу спостерГгаеться у Латви - вщ 30 % до 3,6 %.
У световому рейтингу Украïна посщае 53 мюце за обсягом прямих шо-земних швестицш, обсяг яких останшми роками систематично нарощувався: протягом 2008 р. вш збшьшився на 34,4 %, протягом наступного року вирю ще на 12,07 % i на кшець 2009 р. становив майже 47 млрд дол. Таким чином, у 2009 р., як i в багатьох крашах свГту, в Украш знизилися темпи нарощуван-ня обсяпв прямих шоземних швестицш внаслщок дестабшзаци макроеконо-
мiчноï ситуаци чеpез пошиpення фiнaнсово-економiчноï кpизи. Але вже той факт, що не вщбувся вщтш iноземного кaпiтaлу з У^аши, утвоpюe нaдiï на утpимaння Укpaïною сво1х позицiй на св^овому pинку iноземниx iнвестицiй, якi е необхщним джеpелом фоpмувaння iнвестицiйниx pесуpсiв.
Доказом того, що саме швестицшна aктивнiсть, нapощувaння обсягiв iнвестицiй, дедаи бiльше залучення пpямиx iноземниx швестицш с^ияють економiчному pозвитку та посиленню конкуpентоспpоможностi кpaïни е пpиклaд Швейцapiï. На одиницю населення цieï ^аши пpипaдae понад 40 тис. дол. ВВП на prn - це один iз нaйбiльшиx покaзникiв у свт. Частка ш-вестицiй у ВВП пеpевищуe 20 %. У цш кpaïнi з pоку в prn вiдбувaeться нapо-щування обсяпв ^ямих iноземниx iнвестицiй, що дае змогу ^aïm шдвищу-вати свое мюце у свiтовому pейтингу за цим показником: на^икт^ 2008 p. - 13 мюце, 2009 p. - 12 мюце, 2010 p. - 11 мюце. Усе це с^ияе покpaщенню конкуpентоспpоможностi кpaïни у свт й дае змогу бути лiдеpом i мщно тpи-мати сво1' позицiï.
Пpоведений aнaлiз пiдтвеpджуe, що пpоцеси нapощувaння чи вщтоку iноземного кaпiтaлу багато в чому залежать вщ економiчного pозвитку ^а-ши та мaкpоекономiчниx тенденцiй. Нaйпеpшi ознаки мaкpоекономiчноï дес-тaбiлiзaцiï одpaзу спpичиняють, у кpaщому випадку, скоpочення темпiв нapо-щування обсягiв ^ямих iноземниx iнвестицiй, у гipшому - вщтш iноземного кaпiтaлу з ^аши. Отже, для забезпечення позитивно:' динамши швести-цiйниx пpоцесiв та pозвитку iнвестицiйноï дiяльностi в кpaïнi в^ай необхщ-ним е ствоpення та шд^имка високого piвня iнвестицiйноï ^ивабливост^ i нaсaмпеpед цьому спpиятиме мaкpоекономiчнa стaбiльнiсть.
Виcнoвки. За pезультaтaми ^оведених дослiджень виявлено негатив-нi тенденци в iнвестицiйнiй дiяльностi в У^аш у 2008-2009 pp. До початку фiнaнсово-економiчноï кpизи в Укpaïнi спостеpiгaли семиpiчний динaмiчний pозвиток iнвестицiйниx ^оцеЫв, якi xapaктеpизувaлися стiйкою тенденцieю щоpiчного збiльшення кaпiтaльниx iнвестицiй, зокpемa швестицш в основ-ний кaпiтaл; збшьшенням частки iнвестицiй у ВВП, позитивними зpушення-ми у стpуктуpi надходження швестицш, зpостaнням обсягiв iнвестицiй за pa-хунок iноземниx iнвестоpiв. З пеpшими ознаками мaкpоекономiчноï дестабь лiзaцiï, яка спpичиненa фiнaнсово-економiчною кpизою, одpaзу знизився ^и-ток iнвестицiй в економжу, вiдбулися iстотнi стpуктуpнi змши iнвестицiй в основний кaпiтaл за джеpелaми фiнaнсувaння. В Укpaïнi склалася тенденцiя того, що своï швестицшш потpеби пiдпpиeмствa змушенi задовольняти зде-бiльшого власними pесуpсaми, яких в^ай не вистачае. Деякою мipою це с^ичинило спочатку спад темпiв в^обництва та ВВП у 2008 p., а по^м i скоpочення обсяпв в^обництва й ВВП - у 2009 p. За цих умов залучення шоземного кашталу стае все бшьш необхщним, але можливе це лише за умов забезпечення належного piвня iнвестицiйноï ^ивабливост^ одним iз в^ь шальних чинникiв якоï е мaкpоекономiчнa стaбiльнiсть. Iнвестицiйнa ^иваб-ливють кpaïни, ïï галузей та шд^иемств багато в чому визначаеться piвнем iнвестицiйного pизику. Мaкpоекономiчнa нестaбiльнiсть ютотно його шдви-щуе, тому подолання негативних мaкpоекономiчниx тенденцiй та пpискоpен-ня економiчного pозвитку стають необхщною умовами забезпечення с^ият-ливого швестицшного клiмaту, а отже - й iнвестицiйноï пpивaбливостi.
MaKpoeKOHOMi4Ha стабшьшсть е складним системним явищем. Для ii забезпечення необхiднi дотримання низки умов у економiчнiй, полiтичнiй, науково-техшчнш сферах, демографiчнiй ситуацii та шдтримка надежного природно-ресурсного потенцiаду. Макроекономiчна стабшьшсть в Украт буда недовгою, внаслщок ii хиткого стану та не завжди обгрунтованих i не-достатшх зусидь з боку вдади вона е вразливою й легко порушуеться. За таких умов просто не можливий динамiчний розвиток iнвестицiйноi дiядьностi, що ще бiдьш вражае економжу краiни, для розвитку яко! необхiдним е пос-тiйне вливання якомога бшьшого обсягу iнвестицiй.
Лггература
1. The Global Competitiveness Index 2009-2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www3 .weforum.org/docs/WEF_ GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf.
2. World Factbook. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cia.gov/library/publi-cations/the-world-factbook/index.html.
3. Буркальцева Д.Д. Iнвестицiйнi джерела як фактор модершзацп економiки Украiни в ринкових умовах (державно-регудятивнi засади) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 / Д.Д. Буркальцева / 1н-т законодавства ВР Украши. - К. : Вид-во "Либвдь", 2008. - 18 с. - ук^.
4. Грицайчук В.Ф. 1нвестицшна привабливють репону в умовах трансформацп еконо-мки Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.donduet.edu.ua/docs/ vestnik/2005/Vest.. ./gricai4yk.doc.
5. Диха М.В. Теоретичш основи досдiдження глобально! конкурентоспроможносп краши / М.В. Диха // Вюник Хмельницького нацюнального унiверситету. - 2008. - № 1. - Т. 1. -С. 96-101.
6. Дуда С.Т. Проблеми зростання ефективносп використання шоземних швестицш / С.Т. Дуда, Ю.Б. Клепцова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ por-tal/chem_biol/nvnltu/19.. ./131_D.
7. ¡ванонькт О.О. Проблеми iнвестування економiки Украши та шляхи виршення ix / О.О. Iванонькiв / Актуальш проблеми економiки. - 2007. - № 11. - С. 12-17.
8. 1нвестицн та будiвельна дiядьнiсть. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
9. Качур Р. Особливосп стимулювання iнвестицiйниx процеав у вiтчизнянiй економiцi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lnu.edu.ua/ faculty/ ekonom/ Form_Rynk_Econ/.. ./40_Качур.pdf .
10. Колкник, М.К. Актуадьнi питання з розвитку швестицшних процеав в украiнi / М.К. Колюник, О.В. Яцишин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv. gov.ua/portal/chem_biol/.. ./238_Kolisnyk_17_2.pdf - .
11. Коренева Н.О. Статистичне забезпечення аналiзу швестицшно1 привабливост реп-онiв Украши : дис. ... канд. наук: спец. 08.00.10 / Н.О. Коренева. - 2008. - 235 с.
12. Кужель О.В. Активiзацiя швестицшних процеав в Укра1ш як запорука стшкосп економiчного зростання. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/ Tab-le/T1/27.htm.
13. Мельник М.1. 1нвестицшний ^мат регiону: теоретичнi та прикдаднi засади досль дження : монографiя / М.1. Мельник / вiдп. ред. М.1. Додiшнiй. - Львiв : 1РД НАН Украши, 2005. - С. 304.
14. Носова Ольга 1нвестицшна привабливють регюшв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kennan.kiev.ua/kkp/content/conf06/papers/Nosova.html.
15. Осецький В.Л. 1нвестицшно-шновацшна модель розвитку економши Украши в умовах ринково1 трансформацп : дис. ... д-ра наук: спец. 08.00.01 / В.Л. Осецький - 2004.
16. Плахтш М.О. Моделювання швестицшних процеав на региональному рiвнi в Укра-irn : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.03.02 / М.О. Плахтш / Кшвський нащональний економiч-ний ун-т. - К. : Вид-во "Либвдь", 2004. - 189 с.
17. Полохала В.1. Стратегия шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйниx виклиюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. kno.ra-da.gov.ua/komosviti/doccatalog/document? id=48726.
18. Скоробогатова Н.С. 1нновацшно-швестицшний розвиток репошв Украши: проблемы та перспективи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.institute.novostimi-ra. com/skachat_materi al_dlya_referata_453. htm.
19. Струнша В. ШЛяхи полшшення швестицшного кл1мату в Укрш'ш/ В. Струнша / Економка Украши. - 2006. - № 9. - С. 11-16.
20. Федоренко В. 1нвестицшш процеси в Укрш'ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.personal.in.ua/article.php? ida=494.
21. Чертак Д.Л. Проблеми залучення швестицш в економшу Украши та шляхи 1'х вирь шення / Д. Л. Чертак, С.П. Титова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcontact. com/2008 dec/5.chertok.htm.
22. Шевченко О.В. 1нвестицшна активнють репошв Украши: вплив на економ1чне зростання / О.В. Шевченко // Стратепчш прюритети. - 2009. - № 1(10). - С. 175-181.
Попельнюхов Р.В. Макроэкономическая стабильность как фактор улучшения инвестиционной привлекательности
Динамика показателей инвестиционной деятельности свидетельствует, что инвестиционные процессы в значительной степени зависят от состояния экономического развития страны и макроэкономической ситуации. Ее стабилизация существенно улучшает инвестиционную привлекательность страны, что приводит к наращиванию объемов инвестиций и ускорению их темпов. Одним из весомых источников инвестиций являются прямые иностранные инвестиции, их приток и удержание в стране возможны только при макроэкономической стабильности.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная деятельность, капитальные инвестиции, инвестиции в основной капитал, инвестиционная привлекательность, прямые иностранные инвестиции, инвестиционный климат, динамика инвестиций, финансово-экономический кризис, конкурентоспособность страны.
Popelniykchov R.V. Macroeconomic stability as factor improvement of investment attractiveness
The dynamics of the investment performance shows that investment processes are heavily dependent on the state's economic development and macroeconomic. Its stabilization greatly improves the investment attractiveness of the country, leading to increasing volumes of investment and accelerate their rates. One important source of investment is foreign direct investment inflows and their retention in the country is possible only if macro-economic stability.
Keywords: investments, investment, capital investments, investments in fixed assets, investment attraction, foreign direct investment, investment environment, the dynamics of investment, financial and economic crisis, the country's competitiveness.
УДК331.56 (477) Проф. B.I. Приймак1, д-р екон. наук;
доц. О.Г. Возняк2, канд. фп.-мат наук; астр. Н.М. Ковалевич1
ОЦ1НЮВАННЯ ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ ДИНАМ1КИ ПОПИТУ I ПРОПОЗИЦП РОБОЧО1 СИЛИ В УКРА1Н1
Використано шструментарш моделювання, який грунтусться на побудов1 систем диференщальних р1внянь, для оцшювання взаемозв'язку динамки попиту i про-позицп робочо'1 сили на нащональному ринку пращ Украши. Окремо розглянуто ви-падки, коли кшьюсть потенцшних пращвниюв розрiзняeться i не розрiзняeться за статтю. На пiдставi виконаних розрахунюв проаналiзовано тенденцп розвитку ринку пращ в нашш крш'ш.
1 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;
2 ТНЕУ, м. Тернотль
