CC BY
29
Н.Д. Ceipidoea
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ1З У ПРОЦЕС1 ЗАЛУЧЕННЯ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й
Вступ. Стратепя залучення шо-земного капiталу у виробництво припускае оцiнку внутрiшнього потенщалу регiонiв: 1х ресурсiв, промислового стану i можливостей. Головна iдея тако! оцiнки полягае не в розробщ строго'1 регулятивно! бази для модершзаци галузей економiки регiону за допомогою прямих iноземних iнвестицiй. Мова йде про побудову стратепчно! концепци, що покликана супроводжувати i пiдтримувати природний процес галузевого добору, обумовленого законами ринково1 економжи. Економiчний розвиток регiонiв i держави в цшому неможливий без активiзащi швестицшно! дiяльностi. Однак на сучасному етат 11 масштаби в Укра'1ш обмежеш низькими результатами господарсько! дiяльностi.
Так, за даними Держкомстату Украши, обсяги швестицш за останнi 10 роюв знизилися майже в п'ять разiв, незважаючи на те, що знос основних фондiв складае 60-80%, а 80% тдприемств не проводять робiт по тдвищенню технiчного рiвня виробництва i впровадженню нових видiв продукцп через нестачу ресурсiв [1, 3-4]. В усуненш цих недолiкiв вирiшальну роль можуть з^рати iноземнi iнвестицГi для тдвищення
конкурентоспроможностi промисловостi та сфери послуг й штегрування 1х у свггову господарську систему.
Постановка проблеми. При формуванш швестицшно! полiтики регюшв важливим моментом е визначення прюрите^в для прямих iноземних iнвестицiй, яке починаеться з аналiзу галузей економжи регiону.
Обгрунтування необхiдностi в шоземних iнвестицiях базуеться на портфельному аналiзi галузей та кластерному пiдходi в визначенш напрямiв iнвестицiй. Цiльове розмщення ресурсiв знизить слабкi i тдсилить сильнi сторони основних галузей економжи регiону. Для цього необхiдно оцшити 1'хню привабливiсть i конкурентне становище. Це означило мету досл1дження - розробка методичних пiдходiв проведення портфельного i кластерного аналiзу галузей з метою оцшки ix стану в процес залучення iноземниx швестицш.
Анал1з остантх досл1джень i пуб-лгкацгй. Теоретичш питання впливу прямих шоземних швестицш на сощально-економiчний розвиток держави та ii регiонiв дослiджувалися в роботах за-рубiжниx учених: Дж. Кейнса, Д. Даннш-га, Д. Терзена, Р. Клаузе, Л.1. Абалкiна, О.Т. Богомолова, Р.С. Гршберга, М.О. мгшвського, С.О. Манежева, С.Г. Ясша та ш. Подальший розвиток набули до-слiдження проблем залучення шозем-них швестицш i в роботах украшських учених, таких як 1.О. Бланк, В.С. Будкш, А.С. Гальчинський, Н.1. Денiсенко, Б.Т. Кш-яненко, Ю.В. Макогон, В.К. Мамутов, М.Д. Прокопенко, Л.А. Савельев, Д.М. Сте-ченко, В.Г. Федоренко, В.М. Хобта та ш. Проведет дослщження грунтуються на рiзноманiтниx концепцiяx iнвестицiйного розвитку краши, залучення прямих шо-земних швестицш та формування швестицшно'1' полiтики регюшв.
Викладання основного Mamepia^y. 1нвестицшш та промисловi стратеги можуть використовувати результати аналiзу зовшшньоторговельно'1' ситуаци по основних категорiяx товарiв (експорт i
© Св1р1дова Нататя Дмитр1вна - кандидат економ1чних наук, доцент. Схщноукрашський нацюнальний ушверситет 1м. В. Даля, Луганськ.
ISSN 1562-109X
iмпорт). Крiм того, детальне дослiдження торгового балансу краши та й регюшв доповнить вивчення стану галузей економжи. Воно покаже ступiнь замiщення iмпорту i рiвень завантаженостi основних галузей, що е важливими iндикаторами для
модершзацй секторiв готово! продукцй та послуг. 1ноземне партнерство завдяки швестищям може мати важливе значення в тих секторах, де розрив мiж iмпортом i вiтчизняним виробництвом повинен бути скорочений, а також там, де виробничi потужносп недостатнi для створення необхщного рiвня зайнятостi.
При формуванш швестицшно! полiтики регiону треба спиратися на три структурш позицй: розвиток внутрш-нього ринку, шновацй, свiтову кооперацiю. Рiшенню даних напрямiв може сприяти портфельний аналiз галузей, а також кластерний пщхщ до аналiзу мiжгалузевих зв'язкiв. На iхнiй основi можлива ефективна iнвестицiйна полггика, як складова сощально-еконо-мiчноi полгтики регiону, а також цiльовий напрям швестицш.
Галузевi прiоритети розставляються вщповщно до !хньо! ваги в економщ регiону, виражено! в обсягах додано! вартост i зайнятостi, а також частки у световому експортi, виражено! в частцi свiтового ринку. 1дея полягае у тому, щоб направляти прямi iноземнi швестицй безпосередньо в т сектори економiки, якi общяють гарнi споживчi перспективи, але ринкова частка яких вщносно невелика внаслщок засилля iмпорту, при цьому важливо не допустити зниження рiвня тих галузей, яю у даний момент забезпечують регiон експортною продукцiею.
Портфельний аналiз дозволяе визначити конкурентоспроможнiсть i необхiднiсть у прямих iноземних швестищях для кожно! галузi. Такий аналiз базуеться на висновках теорй життевого циклу товарiв. Як i в
портфельнш практицi корпоративного менеджменту, по ос Х ранжуеться вiдносна конкурентоспроможнють галузi, на яку регiональнi влади можуть впливати, а по ос Y - вплив попиту на галузь [2, 70-76]. Положення галузi в матрищ показуе 1! сильш i слабкi сторони щодо шших галузей. Це перший показник, що впливае на вибiр типу швестицшно! стратегй.
Кожен портфель по ключовш галузi повинен включати важливi групи тдпри-емств, якi мають потребу в пщвищенш увазi. Використання регулярного аналiзу портфелiв може допомогти в ощнщ ефекту впливу прямих шоземних iнвестицiй на розвиток ключових галузей. Галузевi портфелi допоможуть при ощнщ економiчного розвитку регiону, виборi стратегй i напрямiв iнвестицiй, а також для реалiзащi швестицшно! полiтики.
Важливою задачею е створення галузевих портфелей на нижчому секторальному рiвнi й аналiз кластерiв у щлому. Вивчення життевого циклу кожно! ключово! галузi дозволяе розширити портфельний аналiз. Такий пiдхiд необхiдний для класифшацй галузей вiдповiдно 1хньо1 стадп розвитку i конкурентно! позицй на трьох рiвнях: у межах регюну i краши, серед великих ринюв, що розвиваються, i на световому ринку. Таким чином, галузь можно сгрупувати по п'ятьох стадiях розвитку: зародження, зрют, зрiлiсть, стагнацiя i занепад. Це допоможе вибрати правильну iнвестицiйну стратегiю в кожному конкретному регюш.
Практика розвитку промислових кластерiв стае усе бшьш популярною у свiтовому спiвтовариствi як на мiжнародному, так i нащональному i регiональному рiвнях. У багатьох крашах з розвинутою економiкою галуз> постачальники i галузi-споживачi знаходяться в тюному взаемозв'язку i складають кластери, що допомагають
сформувати безупинний виробничий процес i сервюне обслуговування. У серединi кластерiв бшьш сильнi пiдприeмства мають можливiсть здобувати контрольш пакети акцiй сво'1'х сумiжникiв, тим самим пiдвищуючи ефективнiсть виробництва. Кластерний анашз дозволяе уводити вертикальний пщхщ до промислового аналiзу i доповнюе портфельний аналiз з метою визначення конкурентоспроможносп пiдприемств галузi i потреб у прямих шоземних швестищях для них.
Кластерна концепщя фокусуеться на зв'язках i взаемозалежносп мiж компашями, об'еднаними в мережну структуру для виробництва продукцп, послуг, швестицш та шновацш. Кластери вiдрiзняються вщ iнших форм спiвробiтництва компанiй тим, що фiрми, якi беруть участь у ньому, утворюють нову торгову мережу. Кластерна концепцiя виходить за межi "простих" горизонтальних мереж, у яких фiрми, дiючi на загальному ринку готових виробiв i вщнесеш до одше'1' i ж промислово'1 групи, кооперуються за такими напрямами дiяльностi, як дослщження i дослiднi розробки, демонстрацiйнi програми, спшьний маркетинг чи закупiвельна дiяльнiсть [3, 98].
При кластерному аналiзi передбачаеться, що в процесi залучення прямих шоземних швестицш кожна конкретна галузь не може розглядатися окремо вщ шших, але повинна системно розвиватися у середиш кластера вертикально взаемозалежних секторiв. Такий пщхщ дозволить змщнювати фшансове становище не тшьки конкретно'1' галузi, але i ïï сумiжникiв. Якщо, наприклад, змiцниться фшансове становище машинобудування, це приведе до полшшення стану галузей-постачальниюв двигунiв, продукцй металургй, гумових виробiв i iн. Для задоволення зростаючого попиту миттево
вирастуть новi форми дистрибуцй i реалiзацii продукцп. Становлення базових галузей буде поштовхом до розвитку галузей-постачальниюв i галузей-споживачiв, а також сфери послуг, що належить до того ж кластеру, який буде сприяти збшьшенню зайнятостi i пщвищенню заробп^но! плати.
Нi краша, анi й регiони не можуть бути конкурентоспроможними у вах сферах економiки одночасно. З досвщу розвинутих кра!н мiжнародна
конкурентоспроможнiсть споконвiчно розвивалася навколо окремих кластерiв. Конкурентоспроможнiсть машинобудування Нiмеччини,
наприклад, сформувалася за рахунок юнування в краЛш високорозвинених виробникiв для ще! галузi ( металообробка, хiмiчна промисловють, електротехнiчна галузь). В Iталii спещальш кластери сформувалися в промислових районах, у яких розвинуп галузевi комбшацй: металообробка-рi-зальний iнструмент, мода-дизайн, деревообробка-мебл^ шкiра-взуття.
Кластеризацiя спостерiгаеться в економжах усiх кра!н. Великi кра!ни мають у своему розпорядженш велике число ключових галузей. Однак економiчний устх не завжди зв'язаний з кшькютю, вiн скорiше е наслiдком якосп кластерiв, що визначаеться i формуеться в рамках швестицшно! полiтики. В робо^ росiйських авторiв Е.С. Нуховича та Б.М. Смгтненко доведено: свгтова практика показуе, що найбiльш конкурентоспроможними галузями е наукомютю кластери. У 50-60-тi роки при формуванш ключових кластерiв у Имеччиш (хiмiя, машинобудування) i Францй (виробництво харчування, косметики) цш групи галузей стали вза-емодiяти у середиш цих кластерiв, сприяючи мультиплiкативному економiч-ному ефекту в сферi зайнятосп i трансфертiв технологiй у нащональнш
економщ. Американсью "ноу-хау" в секторi виробництва споживчих товарiв сприяли лiдерству краши в сiльському господарствi, виробництвi упакування i засо-
бiв мехашзацп (галузi-постачальники), у сферi реклами i фiнансiв (галуз^спожи-вачi) [4].
Досвiд показуе, що деякi конкурентнi ключовi галузi у середиш кластерно! взаемоди сприяють розвитку постачальниюв i клiентiв. Спроби диверсифжованосп ключових
пiдприемств можуть привести до створення нових галузей, що будуть використовувати "ноу-хау" i технологи 1'хшх материнських компанiй. У свiтовiй практищ використовуеться i досвiд концентраци великих компанш на виконаннi головних функцш, вiддаючи iншим виробництво промiжних продуклв i надання ключових послуг. Тому створення кластерiв ефективно впливае на малий бiзнес. Крiм того, сильш мiжнароднi позици мiсцевих споживачiв вигщно задовольняють мюце-вих постачальникiв, а також мотивують 1хне висування на ринки покупця. Прикладом можуть служити шмецью та японськi виробники автомобшьних компонентiв, що висуваються слiдом за нащональними автогiгантами, вщкрива-ючи сво! пiдприемства в розвинутих кра1нах та кра1нах, що розвиваються. Тим самим вони залишаються свiтовими лiдерами в цш галузi.
Успiх кластера найчастiше залежить вщ оргашзацп i взаемозв'язку тдприемств ^рм), що входять у нього. Наприклад, у Япони i Швденнш Коре! у серединi великих груп е акщонерний взаемозв'язок мiж найважлившими постачальниками i клiентами, банками i торговими компанiями. Таким чином, у середиш кластера фiрми стають гарантованими ринками один одному, що дозволяе !м оптимiзувати взаемозв'язок,
обмiнюватися iнформацiею i стати свгто-вими лщерами.
В економiцi регiонiв кластери необхщно формувати навколо ключових галузей. Вони повинш мiстити в собi i сферу послуг, що дозволяе наблизити продукцiю i технологи до кшцевого споживача. Зокрема в харчовому секторi процес наближення до кiнцевого споживача
ютотно залежить вiд рiзних об'ектiв торпвль
Потрiбно вiдзначити, що кластери-защя iснувала вже на початку ХХ столпгя, але за роки планово! економши ця практика була цшком знищена. Вступ Укра!ни на початку 90-х роюв у вiльний ринок привiв до взаемоакцiонування пiдприемств i створення фiнансово-про-мислових груп при вiдсутностi необхiд-но! допомоги для диверсифжованосп промислових структур. Кiлька кластерiв, утворених навколо ключових галузей (машинобудування, металургiя,
суднобудування, авiакосмiчна сфера), почали функщонувати, але найважливiшi комплектуюч^ устаткування купуються за межами краши. Знадобиться ще чимало часу для створення в ключових секторах конкурентоспроможних на свгшвому рiвнi галузей постачальникiв i споживачiв (наприклад,
електротехшчно'!, телекомунiкацiйноi, автомобiлебудування). Процес створення ефективних промислових кластерiв може бути прискорений за допомогою цшьових iнвестицiй, у тому числi й шоземних.
При створенш кластерiв необхщно проаналiзувати вертикальнi
(постачальник-споживач) i горизонтальш зв'язки (загальна база споживання, технологи i дистрибуцiя, зв'язки з iноземними партнерами). Кластери можуть формуватися на регюнальному рiвнi, де спостерiгаеться географiчна концентрацiя взаемозалежних галузей (наприклад, машинобудування в
Луганську i Харков^ суднобудування Миколаева i Херсона, металурпя Дншропетровська i Запорiжжя). Додатковi капiтал i технологй для кластерiв можна одержати за допомогою прямих iноземних iнвестицiй. Варiантом може бути створення економiчних регiонiв, особливих зон розвитку, де шо-земш iнвестори можуть одержати особливi пшьги й умови просування свого катталу, якщо вiн буде сприяти розвитку промислових кластерiв. Здорове суперництво мiж мiсцевими й iноземними пiдприемствами Ирмами) буде сприяти розвитку конкуренцй i промислово'1' модершзацй за допомогою нових щей, новацш, диверсифiкованостi i розвитку НДДКР. Сильнi кластери, створенi в умовах конкуренцй, можуть стати засобом подолання шформацшного дефiциту.
Створенню конкурентоспроможних кластерiв сприяють прямi iноземнi швес-тицй. Уа ключовi галузi мають потребу в наукових розробках i передових техноло-пях. В умовах жорстко'1 мiжнародноï конкуренцй взаемодiя з деякими шоземними партнерами на базi iмпорту передових технологш для регiонiв Украши е шансом створення промислових кластерiв. Це дозволить вггчизняним компанiям зайняти гщне мiсце в глобальному ланцюжку кластерiв. Цiльовi iноземнi
швестицй можуть служити засобом швидко'1 побудови кластерiв у регюнах краши.
У даний час у свт в створеннi кластерних структур бере участь значне число компанш. Кластерна концепцiя заснована на зв'язку теорй економiчного розвитку i практики кооперацй мiж фiрмами, зовнiшньоекономiчноï
активностi, капiталу i передачi технологш i "ноу-хау". Кожний з цих напрямiв сприяе пщвищенню
ефективносп галузей промисловосп й економiки регiону. Кластерна модель
регюнально!' економiки, теоретично обгрунтована А. Маршаллом сто роюв тому в робот "Принципи економiчноï науки", потм була уточнена й адаптована до сучасних умов М. Портером, який представив "модель дiаманта" [5].
Можливостi використання
визначених видiв кластерiв у процесi залучення швестицш у регюн переростають у "конкретш переваги нацй". Практика показуе, що найбшьш загальним логiчним обгрунтуванням для суспшьного сектора в iдентифiкацiï кластерiв е спосiб збiльшення переваг регюну шляхом залучення iнвестицiй i досягнення в ньому синерги [3, 770].
Висновки. Формуванню швестицш-но'1 полгтики регiонiв може сприяти портфельний аналiз галузей регiонiв, а також кластерний пщхщ до аналiзу мiжгалузе-вих зв'язкiв у процесi залучення швестицш з метою визначення стану галузей i напрямiв швестицш. Методичш пщходи до такого аналiзу заснованi на полiтицi прiоритетiв для прямих шоземних швестицш для кожно'1 галузь Положення галузi в матрищ iнвестицiйноï привабливостi показуе ïï сильш i слабкi сторони щодо шших галузей. Це перший показник, що впливае на вибiр типу швестицшно'1' стратегй регюшв. Використання регулярного аналiзу портфелiв може допомогти в оцшщ ефекту впливу прямих iноземних швестицш на розвиток ключових галузей регюну. Галузевi портфелi та кластерний аналiз допоможуть при оцiнцi промислового розвитку, виборi стратегiï i розмiщеннi ресурав для реалiзацiï iнвестицiйноï полiтики.
Лггература
1. Регулирование инвестиционной деятельности в регионах со специальным режимом функционирования / В.М. Хобта, Т.А. Степанова, Д.В. Егоренко, Д.В. Пуд-рик / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти.- Донецк, 2001.-129с.
2. Kotler Ph. Marketing. Management. - 1994.- 340с.
3. ^коленко СИ. Производственные системы глобализации: Cети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр.контекст.-К.: Логос, 2002. - 645с.
4. Нухович Э.C., Cмитненко Б.М. и др. Мировая экономика на рyбеже XX-XXI веков.- М.: Фин. академия, 1998.-305с.
5. Маршалл A. Принципы экономической науки: В 3 т.- М.: Прогресс, 1993.-670с.
6. Cтеченко ДМ. Iнновацiйнi форми регiонального розвитку: Навч. поабник.- К.: Вища шк., 2002.- 254с.
7. Огатистичний щорiчник Лугансь-ко'1 областi. 2002 рiк.- Луганськ, 2003.-570с.
