CC BY
18
УДК 614.3:613.1:656.2:656.6].002.68/.8:628.477
О.В. Кузнецов, ЗАЛЕЖН1СТЬ САНIТАРНО-ЕКОЛОГIЧНОÏ
СИТУАЦIÏ В1Д ОРГАШЗАЦП ЗАХОД1В ЩОДО УТИЛIЗАЦIÏ В1ДХОД1В НА ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ I ВОДНОМУ ТРАНСПОРТ1
А.1. Гоженко, А.М. Пономаренко
Укратсъкий науково-до^дний тститут медицини транспорту м. Одеса
Мiнiстерство охорони здоров'я Украша
Ключовi слова: сангтаргя, екологгя, зал1зничний транспорт, водний транспорт, вгдходи, утилгзацгя
Key words: sanitation, ecology, railway transport, water transport, was les, utilization
Резюме. В Украине в проблеме антропогенного загрязнения окружающей среды особое место занимают водный и железнодорожный транспорт с их промышленно -хозяйственными инфраструктурами. Причиной экологического ущерба, наносимого природе, в ряде случаев является отсутствие эффективных инженерных средств предотвращения загрязнения окружающей среды, в связи с чем были разработаны и предложены к применению проектно-технологические и санитарно-гигиенические схемы - варианты решений по технологии накопления, сбора и утилизации твердых и жидких бытовых и производственных отходов на железнодорожном, водном транспорте и их инфраструктурах. Назрела необходимость создания всеми министерствами, занимающимися этими проблемами, единой концепции и унифицированных нормативных актов по ключевым природоохранным вопросам, в том числе и проблеме управления утилизацей отходов на различных видах транспорта.
Summary. In Ukraine in the problem of anthropogenic contamination of the environment special place is occupied by water and railway transport with their industrially-economic infrastructures. Cause of ecological harm, inflicted to the nature in a number of cases is absence of effective engineering facilities of prevention of environment contamination. Due to this there were developed and offered to application project-technological and sanitary-hygienic charts - variants of decisions on technology of accumulation, collection and utilization of hard and liquid domestic and industrial waste products on railway and water transport and their infrastructures. A need to develop a unique concept and standardized normative acts on key nature saving questions, including problem of management of waste products utilization on the different types of transport generated.
Останшм часом увага св^ово! громадськост все бшьше придшяеться транспорту в цшому, як проблемi антропогенного забруднення зовшш-нього середовища, у зв'язку з його все зростаю-чою роллю в житп людства.
Кшьюсне зростання автомобшьного, затзнич-ного, пов^ряного i водного транспорту i все зростаюча !х шфраструктура вже давно кон-курують, а в деяких регюнах i кра!нах завдають бшьш значно! шкоди, шж промислово-комуналь-ний сектор, iз загального антропогенного забруднення довкшля.
У европейськш зош, до яко! належить Укра!-на, в проблемi антропогенного забруднення нав-колишнього середовища особливе мюце займае водний i залiзничний транспорт, а також вщ-повщш промисловi пiдприемства, виробнича дь яльнiсть яких приводить до формування знач-
них обсягiв рiдких i твердих вiдходiв, що е джерелами хiмiчного i мiкробного забруднення навколишнього середовища.
Спчш води залiзничного транспорту утворю-ються в результатi експлуатацп рiзних техшчних засобiв, виробничо! дiяльностi локомотивних i вагонних депо, ремонтних заводiв, промивально-пропарювальних i iнших пiдприемств. Кшьюсть стiчних вод у середньому складае: для локомотивних депо — 100-1 000 м3/добу; для вагонних депо — 50-500 м3/добу; для промивально-про-парювальних станцiй 500—2 000 м3/добу. Части-на об'ему цих стiчних вод е умовно чистою, решта маси забруднена вщходами виробництва [1].
Основнi види забруднюючих домiшок на вка-заних об'ектах такi: нафтопродукти — 200-800 мг/л, мехашчш домiшки — 600-1 400 мг/л,
кислоти, луги, хлориди, сульфати. У спчних водах промивально-пропарювальних станцiй, де проводиться обробка цистерн шсля перевезення хiмiчних ванташв, мiстяться, крiм того, рiзнi хiмiкати (понад 130 компонентiв), у тому чи^ i отруйнi (масло креозоту, феноли, амiак, хлористий цинк i т. д.), а в спчних водах вiд обробки цистерн з-шд етильованого бензину — надзвичайно небезпечний тетраетил свинець -0,01-0,03 мг/л. Найбшьш забрудненi миючi розчини i обмивальнi води вiд мийних машин рiзного призначення: у них мютиться 2 00020 000 мг/л нафтопродукпв, до 10 000 мг/л зважених речовин, лужшсть !х складае 60-750 мг-экв/л.
Щорiчно пiдприемства залiзничного транспорту скидають у навколишне середовище з виробничими с^чними водами понад 2 тис. т забруднюючих речовин, зокрема: хлоридiв — 80 т, зважених речовин — 400 т, нафтопродукпв — 142 т, сульфалв - 400 т, ефiророзчинних (фенол, бензол, толуол, ксилол) — 20 т. Водоймища Украши забруднеш важкими металами (кадмш, вольфрам, хром, цинк, мiдь, ртуть i iн.). Вживанi засоби бюлопчно', хiмiчноi i механiчноi обробки спчних вод не забезпечують ix очищення до санiтарно-гiгiенiчниx норм. Коефiцiент очищення очисних споруд, що ддать, вкрай низький i коливаеться вщ 23,9 до 70%.
Надходження нафти в навколишне сере-довище вщбуваеться в результатi несанкцiоно-ваного скидання неочищених виробничих вод локомотивних депо, а також при ix переван-таженнi в цистерни i промивщ на промивально-пропарювальних станцiяx (ППС). За ба-гаторiчними даними Одесько' дорожньоi СЕС i спостереженнями Укра'нського науково-дослщ-ного iнституту медицини транспорту, так зваш «вихщш» промстоки бшьшосп локальних очисних споруд за xiмiчними показниками не вщпо-вщають ГДК нормативних документiв, що ддать (середньорiчний показник за нафтопродуктами ст. Микола'в - 7,46 мг/л; ст. Херсон - 39,5 мг/л; ст. Помошна - 42,0 мг/л; ст. Карпове -49,2 мг/л) [2].
Разом iз xiмiчними чинниками забруднення навколишнього середовища наголошуеться обс> меншня мiкроорганiзмами i гельмiнтами зовшш-шх об'ектiв Одесько' залiзницi (зразки грунпв вiдiбранi уздовж залiзничного полотна, локомо-тивних i вагонних депо, пунктов промивки ван-тажних i пасажирських вагонiв станцiй Одеса-мала, Одеса-головна, Застава-1, ст. Карпове, Помошна, Шевченко, Знам'янка, Котовськ).
Доводиться, проте, констатувати, що увага
фахiвцiв до ще! категорп об'екпв невиправдано знизилася. Разом iз тим, згiдно iз зiбраною ш-формацiею, а також даними перевiрки дiючого природоохоронного устаткування, техшчний стан локальних очисних споруд локомотивних i вагонних депо визнаний незадовшьним.
Аналогiчна ситуацiя мае мюце i на iнших дорогах Украши. Останне вщбиваеться на за-гальнш санiтарно-епiдемiологiчнiй обстановцi в регiонах i нерiдко приводить до спалахiв киш-кових iнфекцiй, у виникненнi яких роль кон-тамiнованих господарчо-побутових вод доведена. Це, зокрема, спалахи холери в м. Мико-лаевi (1994-1995 рр.), пов'язанi з незадовшьним очищенням i знезараженням стiчних вод перед скиданням в р. Буг, унаслщок чого вiдбулося зараження морепродукпв холерними вiбрiона-ми. За змютом механiчних, бiологiчних i хiмiч-них домшок такi води вiдносяться до джерел забруднення, доочищенню i знезараженню яких повиннi пред'являтися високi саштарно-ппе-нiчнi вимоги. Середнi значення величин токси-кантiв стiчних вод i грунту (нафтопродукти, важкi метали, зважеш речовини, бiогеннi спо-луки, саштарно-показова мiкрофлора, гельмiнти) у вивчених зразках значно перевищували гранично допустим концентрацii (ГДК): нафтопродукти — 150 ГДК; ХПК — 2 гДк; зважеш речовини — 3 ГДК; залiзо — 2,2 ГДК; хлориди — 5 ГДК; азот амоншний — 2 ГДК; колЫндекс — 2 ГДК [3, 4].
Причину еколопчного збитку, що завдаеться природа ми бачимо у вщсутносп у рядi випадюв ефективних шженерних засобiв запобiгання забрудненню навколишнього середовища.
Об'ектами вивчення були органiчнi вiдходи мулiв господарчо-побутових спчних вод станцiй бiологiчного очищення i транспортних засобiв.
Методи дослщження - бiологiчний, техноло-гiчний, аналтоичний [5-7].
Украшським НД1 медицини транспорту спшьно з конструкторськими органiзацiями роз-робленi гiгiенiчно регламентованi проекти-рекомендаци з переробки i утилiзацii твердих i рiдких вiдходiв на залiзничному транспортi. На залiзничних станцiях запропонована наступна технолопя накопичення i здачi нечистот потягами.
Варгант I. Пристрiй-контейнер встановлюеть-ся безпосередньо зовнi в райош туалету в днищi вагону. Тверда i рiдка фракци тд дiею сил тя-жшня через трубу потрапляють у контейнер, укрiплений одним кшцем на осях колiс, а шшим — на автоматичнiй клямщ, яка крiпиться до корпусу вагону. Контейнер мае ковзаючий упор,
08/ Том XIII/ 2
93
розташований вище за поверхню рейок на ви-соту, яка гарантуе неможливють випадкових контакпв iз стороннiми предметами на полотш дороги. Пiсля прибуття на станцiю, обладнану мiсцями збору фракцш, по!зд проходить шляхами через так звану «приймальну яму», на початку i в кшщ яко! встановлено два кулачки. У момент контакту упору з кулачком контейнер тдшмаеться, спрацьовуе клямка, що утримуе контейнер, i його вмiст виливаеться до ями. При подальшому просуванш вагону упор входить у контакт iз кулачком, пiднiмаеться i жорстко фшсуеться в первинному положеннi.
Варгант 2. Контейнер-накопичувач встанов-лений у вагош безпосередньо в примiщеннi туалету, наприклад, вгорi. В цьому випадку при промивцi водою туалету автоматично вклю-чаеться вакуумний насос, який по трубопроводу подае фракцii до шдвшених контейнерiв. На залiзничних станцiях в мюцях збору i утилiзацii фракцш зшмаеться пробка iз зовнiшньоi стшки вагону, i вакуумний насос, встановлений на перош, спорожняе контейнер.
Водш об'екти нерiдко забруднюються засо-бами водного транспорту за рахунок скидання мехашчних матерiалiв, отруйних рiдких i радю-
активних речовин, синтетичних вiдходiв, нафти, смiття, суднових стiчних вод.
З метою полшшення санiтарно-екологiчноi обстановки на транспорт додатково до юну-ючих природоохоронних засобiв розроблений проект «Комплекс збору i переробки твердих вiдходiв (побутового смiття) з суден в портах i на вузлових залiзничних станщях». Вивченi нами умови збору i переробки вiдходiв у портах i на залiзничних станщях показали, що в даний час перспективним е створення модулiв iз застосу-ванням вiдповiдних технологiчних засобiв i механiзмiв. Технiко-економiчне обгрунтування показуе, що практичне впровадження розробле-них шститутом проектiв, крiм екологiчного ефекту, може дати ютотний економiчний при-буток.
П1ДСУМОК
Для практично1' реалiзацii розробок вважаемо за необхiдне консолщувати зусилля фахiвцiв, зацiкавлених мiнiстерств i вiдомств у створеннi едино1' концепци i унiфiкованих нормативних акта iз ключових природоохоронних питань, зо-крема, проблеми управлiння вiдходами на рiзних видах транспорту.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. 36ipKa важливих офiцiйних матерiалiв з сань тарних i протиепiдемiчних питань / Мшстерство охо-рони здоров'я Укра!ни. - К.: 1998. - 263с.
2. Использование иммобилизированных культур микробовдеструкторов для доочистки нефтесодер-жащих вод / Сиденко В.П., Мордвинова Д.И., Мелюх Н.Д., и др. // Микробиол. журн. - 1986. - Т.48, № 5. -С.26-29.
3. К вопросу защиты экосистемы прибережных вод Чорного моря / Сиденко В.П., Войтенко A.M., Кычин В.П., Сазонова Е.Э. Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики: Сб. науч. ст. - Одесса, - 1988. - С.37-40.
4. Международные медико-санитарные правила. - ВОЗ, 2005. - 69с.
5. Некоторые аспекты санитарного состояния се-
веро-западной прибрежной части Черного моря и экологические особенности эксплуатации объектов морехозяйственного комплекса Украины: / Сиден-ко В.П., Войтенко A.M., Сазонова Е.Э., Кычин В.Л. // Вюн. морсько! медицини. - Одесса, 1998. - С.111-113.
6. Некоторые пути решения проблемы экологии Причерноморских городов / Сиденко В.П., Войтенко A.M., Сазонова Е.Э. и др. // Материалы междунар. науч.-практ. конф. - Одесса, 1998. - С.135-138.
7. Сиденко В.П., Ковалишин В.Н. Комплексная гигиеническая оценка приоритетных показателей загрязнения окружающей среды на железнодорожном транспорте Украины // Материалы 1-й междунар. науч.-практ. конф. «Проблемы гигиены и эпидемиологии на железнодорожном транспорте». - Львов, 1998.
♦
