CC BY
17
УДК 614.7:631.863:669.018.674:616-036.22:505.54.062.4
О.А. Шевченко
методичн1 п1дходи до безпечного застосування в1дход1в комунальних
пщприемств для створення
вторинних ландшафт1в
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра гтени та екологИ (зав. - доц. О.А.Шевченко)
Ключовi слова: осади стгчних вод, важю метали, епгдемгчна небезпека, ландшафтна рекультивацгя
Key words: deposits of sewage, heavy metals, epidemic danger, landscape recultivation
Резюме. Рост индивидуального водопотребления в крупных городах порождает проблему образования и размещения на территории населенных пунктов значительного количества осадков сточных вод. Часто они представляют эпидемическую опасность для человека и являются источником поступления в окружающую среду техногенных химических веществ. На основе санитарно-гигиенической оценки осадков коммунальных сточных вод г. Кривого Рога рассматривается возможность и даются рекомендации для их безопасного использования при создании вторичных природных ландшафтов (экологических коридоров) в местах открытой добычи железной руды.
Summary. Growth of individual water consumption in large cities generates a problem of formation and placing of a considerable quantity of sewage deposits. Often they represent epidemic hazard to a person, being a source of entry of technogenic chemical substances into the environment. On the basis of a sanitary and hygienic estimation of sewage deposits in the city of Krivoy Rog a possibility for their safe use in creating of secondary natural landscapes (ecological corridors) in places of open-pit mining of iron ore is considered, recommendations are given.
Масовий iнженерний благоустрш та рево-люцшне покращення комунально! комфортносп квартир багатоповерхово! забудови мют Укра!ни у 60-80 роках минулого столотя поряд 3i знач-ним полшшенням саштарного стану територш населених пунктов призвели до проблеми ути-лiзацil значно! кшькосто утворених осащв побу-тових сточних вод. Обсяги iндивiдуального пит-ного водопостачання, що для мюьких зон у розрахунку на кожного мешканця становлять ниш вщ 100 до 250 лiтрiв на добу, зумовлюють симетричне збшьшення утворених побутових стоюв, що у пгантських масштабах щодобово подаються на очисш споруди. За тдрахунками росшських дослщниюв, щорiчне утворення оса-дiв сточних вод (ОСВ) у найбшылих мютах РФ становить близько 80 млн. м3 (при вологосто 97 %), або до 3 млн. т у перерахунку на суху речовину [15]. У м. Дншропетровську, де i^^-вщуальне водоспоживання сягае 220 л/добу, на основних станщях аерацп - Центральнш, Лiво-бережнiй та Пiвденнiй, щорiчно утворюеться сухих ОСВ близько 8,2 тис. тон. З плином часу запаси складованих навкруги станцш осадiв роз-ростаються, займаючи прилеглу корисну тери-торiю та створюючи вщповщш проблеми для адмшютрацп споруд та мешканщв прилеглих районiв.
Метою дослщження була оцiнка iснуючих у свт cnoco6iB вторинного використання ОСВ та обгрунтування придатних способiв !х утптзацп в специфiчних умовах iндустрiально навантажено1 Дншропетровсько1 областi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для оцiнки способiв використання ОСВ у свiтi та Украш використовували данi лiтератури. Вiдбiр проб осадiв мiських стiчних вод i3 метою вивчення !х санiтарно-хiмiчних, саштарно-мшро-бiологiчних та санiтарно-гельмiнтологiчних по-казникiв проводився на мулових майданчиках каналiзацiйних очисних споруд (Центральна станщя аерацп, 1нгулецька станцiя аерацп) мюта Кривого Рогу вiдповiдно [1]. Всього вщбрано та дослiджено 75 зразюв осадiв. Визначення вмiсту важких металiв виконували методом атомно-абсорбцшно1 полум'яно! спектрофотометрп на спектрофотометрi AAS-1N, зпдно з дiючими нормативами [12], з наступною обробкою ре-зультатiв на ПЕВМ IBM Pentium III. Вивчення розчинносто важких металiв проводили зпдно з додатком № 6 «Методика определения состава и свойств промышленных отходов» до [6]. Гельмштолопчш та мшробюлопчш дослщження осадiв виконували за методикою [7, 8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Можливостi утатзацп будь-яких вiдходiв (змiни деяких похщних характеристик з отри-манням продукту, придатного для подальшого корисного застосування) визначае !х якiсний склад. Склад ОСВ багато в чому залежить вщ складу стiчних вод, проте бшьшють !х компо-нентiв е традицшними (табл. 1).
Таблиця 1
Х1м1чний склад осаду мулових пол1в м1ських очисних споруд (середн1 значення на сухий залишок)
Показник та одиниця вим1ру Меж1 коливання значень Середт значення
рН водневе 6,3 - 8,6 7,5
Сухий залишок, % 22,7 - 45,4 36,1
Зольшсть, % 49,0 - 55,9 52,4
Вуглець,% 15,6 - 26,4 21,3
Азот загальний, % 1,6 - 2,6 2,1
С^ 7 - 15 10
Азот, мг/кг:
н1тратний 3,5 - 33,6 19,6
ам1аку 34,8 - 2010,8 768,9
Фосфор загальний, % 1,7 - 3,9 2,4
Фосфор рухомий, 290,0 - 1988,8 1008,5
мг/100 г
Калй загальний, % 0,5 - 0,9 0,6
Виходячи зi складу, найбiльш поширеним у свт е використання ОСВ як оргашчних добрив. 1х цiннiсть у багатьох випадках еквiвалентна гною i сапропелям. Вмют елементiв живлення рослин у сухш речовинi ОСВ складае: ^аг. - 2-7 %; Р2О5 - 1,5-7 %; К2О - 0,15-0,35 %. Вмiст гум-фiкованих органiчних речовин, якi спричиняють високi rрунтоутворюючi чинники ОМСВ, вщпо-вiдно 50-70 %. Пщ впливом ОСВ у грунт вщ-буваеться пiдвищення вмюту гумусу, полш-шення воднево-фiзичних властивостей i забез-печеностi головними елементами живлення -азотом, фосфором, калiем тощо [16].
У зарубiжних крашах 35-40 % вiд загально! кшькосп утворених осадiв використовують як добрива. Збшьшення кiнцевого розмiщення ОСВ, на думку багатьох фахiвцiв, е бшьш прийнятним як екологiчно, так i економiчно, за умови забез-печення цшковито! безпеки людей, тварин, рослин i навколишнього середовища загалом [2, 9]. У 13 шдус^ально розвинутих кра!нах Свропи
та США бшьше 30 % !х використовуеться як добрива. Так, у Люксембурзi в сшьському госпо-дарствi використовуеться близько 90 % рiчного виходу ОМСВ, у Швейцарп - 70 %, Шмеччиш -30 %, США - 26 %, Францп - 23 %. Широкого вжитку набули осади в Канад^ Великобритании Япони, Фшлянди, Швецп, Польщi, Болгари та iнших крашах. У Росшськш Федераци застосо-вуеться менше 10 % осадiв, серед яких тшьки 4-6 % в сiльському господарствь В кра1нах СС дiють численш директиви, що дозволяють окремим державам ушфшовано сприймати трактування екологiчних проблем. Використання осаду сич-них вод у сшьському господарсга европейських кра1н базуеться на Директивi 86/278, яка вста-новлюе обмеження для концентрацп важких ме-талiв, присутнiх в ОСВ, та розмежовуе умови застосування осаду стних вод. Осад мае пос-тшно перевiрятися на вмют концентраци важких металiв й шших шкiдливих сполук (табл. 2).
Незважаючи на окремi негативнi твердження, використання оргашчних осадiв як нетрадицш-них добрив з метою збшьшення родючосп грунта е одним iз ймовiрних шляхiв вирiшення про-блеми !х розташування, оскiльки повернення вiдходiв переробки у сiльськогосподарськi та мюью землi е вагомим чинником замикання кру-гообiгу речовин у природi [3, 5]. В Укра1ш з 6-12 % осадiв, якi знаходять вторинне використання, в сшьському господарсга вживаеться не бшьше 1/3.
О^м застосування для вирощування рослин - продукпв харчування, осади стiчних вод i ком-пости з них використовують як добрива на землях, вiдведених шд насадження деревинно1 рос-линностi та кущiв, створення розплiдникiв, пар-юв, вирощування багатолiтнiх культурних трав для пасовищ, зернофуражних, силосних, тех-шчних культур, а також для перезалуження ре-культивованих земель. Перспективною е утшлзащя осадiв стчних вод iз метою вщнов-лення та вирощування люв, оскiльки вiро-пднють потрапляння важких металiв i патоген-них мiкроорганiзмiв у харчовi ланки при цьому мшмальна [11].
Для люово1 галузi розробленi й рекомендован до втiлення в розсадницькому виробнищга де-тальнi способи приготування ряду оргашчних добрив iз рiзних компонента вiдходiв промис-ловостi, комунального i сiльського господарства [13]. Ефективнiсть застосування осадiв стiчних вод та вщсутнють негативного впливу !х на тра-в'янi та деревиннi рослини доведено у польових дослщженнях у розсадниках Московсько1 областi [10].
08/ Том XIII/1
99
Таблиця 2
Гранично допустимий вмкт м1кроелемент1в в осадах ст1чних вод населених пунктов,
дозволених до утил1зацн як добрива, мг/кг
Крагна са Zn Си N1 Сг РЬ As Со Мп Мо 8е
Рос1я 30 4000 1500 400 1200 1000 15 20 н/н 2000 н/н н/н
Украша 30 2500 1500 200 750 750 15 н/н 100 2000 н/н н/н
США 39 2800 1500 420 1200 300 17 41 н/н н/н 18 36
Австр1я 10 2000 500 200 500 500 10 100 100 н/н н/н н/н
Бельг1я 10 2000 500 100 500 300 10 10 20 500 н/н 25
Дан1я 8 2000 300 20 40 485 6 н/н 6 н/н н/н н/н
Канада 20 2000 н/н 180 н/н 500 5 75 150 н/н 20 14
Щдерланди 10 3000 600 100 500 500 10 10 н/н н/н н/н н/н
Франщя 20 3000 1000 200 1000 800 10 н/н 20 н/н н/н 100
Герман1я 5 2000 800 200 900 900 8 н/н н/н н/н н/н н/н
Швещя 15 10000 3000 500 1000 300 8 н/н 50 н/н н/н н/н
Швеицарш 30 3000 100 200 1000 1000 10 н/н 100 н/н н/н н/н
Примiтка: н/н - не нормуеться.
На вщмшу вщ застосування висушених осащв на грунт1, шший напрямок дослщжень спря-мований на методи !х знищення. Перспективною 1 достатньо ефективною е технолопя спалювання ОСВ у псевдорозрщженому шар1. За даними ГУП „Водоканал Санкт-Петербургу", де був велений даний метод, технолопя спалювання доз-воляе зменшити обсяг осаду спчних вод у 10-12 раз1в. Отриманий тд час спалювання пошл мож-на використати при виробнищга добрив з урахуванням можливих негативних наслщюв !х застосування, що пов'язано з домшками шкщ-ливих для рослин речовин, а саме солей важких метал1в [14].
У ФРН запатентований спос1б спалювання ОСВ з отриманням нафти й кам'яного вугшля. При спалюванш 350 тис. т ОСВ з переважним вмютом активного мулу можна отримати паливо, екв1валентне 700 тис. барел1в нафти { 175 тис. т вугшля. Дослщження, проведет в Росшськш Федераций показали також можливють переробки ОСВ у цементному виробнищта.
Повертаючись до яюсного складу ОСВ, слщ зазначити, що !х утил1защю в Украш обме-жують два головних чинники: саштарно-ешде-мюлопчний та саштарно-х1м1чний. Ешдем1чна небезпека осад1в може бути усунена багатьма вщомими способами, включаючи таю нескладш, як висушування на мулових картах [4]. Але агро-мелюративне використання ОСВ пов'язано також ¡з небезпекою забруднення грунту { сшьсь-когосподарських рослин х1м1чними речовинами, перш за все важкими металами - Cd, Си, №, РЬ,
Сг, 2п, Hg, As, Мп, а в деяких випадках Мо, Se, Со, Sг, В, Ве, Ва. Вмют вищеперел1чених еле-мент1в в ОСВ може перевищувати фоновий у природних об'ектах (грунт, торф, донш вщкла-дення). Це залежить вщ р1вня розвитку { профшю промисловосп в населеному пункп, техшчно! культури виробництва, особливостей геох1м1чно! провшци, наявносп та площ1 антропо-техноген-них ландшафт1в. Саме останнш фактор примусив автор1в цього матер1алу звернути увагу на дослщження щодо можливосп застосування ОСВ для створення вторинних природних ландшафт у межах порушених територш Кривор1зь-кого зал1зорудного басейну.
У Кривбас1, де видобувалося близько 50 % загальносоюзного обсягу зал1зно! руди, щор1чно у вщвали перемщувалося до 62 млн. м3 скри-шених порщ та до 48 млн. м3 вщход1в збага-чувального виробництва. За перюд експлуатаци родовищ тд об'екти прничих тдприемств вщ-чужено близько 23 тис. га земель, 21 тис. га з яких порушеш. За даними Кривор1зького районного виробничого об'еднання, щор1чне вилучен-ня земель останшм часом досягло 1600 га. Порушеш територи Кривбасу представлен ка-р'ерами, д1ючими та погаслими (списаними з балансу тдприемств), покинутими та ще не сформованими вщвалами, зонами обрушення та шламонакопичувачами. Погасл1 кар'ери, що вщ-працьовувались у 30-40 роках, мають невелик розм1ри та здебшьшого заповнеш грунтовими { дощовими водами. Площа ж кожного з д1ючих кар'ер1в становить 150-500 га. За шдрахунками,
доробка ниш ддачих копалин до проектних глибин призведе до порушення земель на площi понад 60 тис. га.
Вплив на ландшафти вщкритих гiрничих ро-бiт виявляеться у докоршнш змiнi рельефу з утворенням техногенних вiд'емних (денудацш-них) та додаткових (акумулятивних) форм. Пору-шеш гiрничими розробками землi явяють собою схиловi поверхнi рiзноманiтноl форми та орiен-тування, увiнчанi гребнями чи конусами та сут-тево вщмшш за сво!ми властивостями вiд при-родних. Частина порушених степових ландшафта Криворiжжя зайнята вторинною рослин-нiстю, частина являе собою вщкрит техногеннi бедленди, що iнколи називають „мюячними ландшафтами". В бiльшостi випадюв самовщ-новлення рослинностi порушених степових ландшафта вони не досягають зонально! бюлопчно! продуктивностi, а вщповщно, i еколопчно! цiнностi та значущосп. Мiж тим бiльшiсть ландшафта степово! зони Украши е надто цiнними для iснуючих природних екосистем, е мюцем розташування багатьох рщюсних органiзмiв. Ви-ходячи з наведеного, внесення з осадами спчних вод додатково! кiлькостi поживних речовин на
поверхню неживих гiрничих порiд у межах порушених територш Кривбасу могло б сприяти скорiшому та бшьш повноцiнному вiдтворенню вторинно! рослинносп i взагалi формуванню локальних екосистем.
З метою розробки критерпв безпечного вико-ристання осадiв очисних споруд мiських спчних вод для вiдновлення ландшафтiв техногенно порушених територш нами було проведено ком-плексне вивчення !х санiтарно-хiмiчних, саштар-но-мiкробiологiчних та саштарно-гельмштоло-пчних показникiв.
Отриманi результати санiтарно-хiмiчних до-слiджень мулу осадiв каналiзацiйних очисних споруд станцш аерацн „Центральна" та „1нгу-лецька" м. Кривого Рогу вшом не менше 3 роюв свiдчать, що вмiст у них найбшьш небезпечних хiмiчних забруднювачiв - важких металiв - не перевищуе ГДК для грунтово! моделi за водно-мiграцiйним показником шкiдливостi (м^ащя в грунтовi горизонти або з атмосферними опадами за грунтовим профшем). Встановлено також незначну рухомiсть бшьшосп з дослiджених важких металiв, сполуки яких практично нероз-чиннi у водi (табл. 3).
Таблиця 3
Меж1 коливань концентрац1й валових, рухливих та водорозчинних форм важких металiв у осадах каналiзацiйних очисних споруд станцш аеращ!' „Центральна" та
„1нгулецька" м. Кривого Рогу
Форма Д1апазон коливань концентрацш, мг/кг, клас небезпеки металу
присутносп РЬ(1) Сй(1) 2п(1) Мп Си(2) Сг(2) N1(2) ^(1) Л8(1) V(3)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Валовий вм1ст 0,1-106,7 4,7-31,8 100,5259,6 60,3733,3 24,0151,7 <0,1 10,0-86,6 0,1-1,9 0,1-5,1 28,5112,1
Рухлив1 <0,1 0,1 12,6125,7 22,5190,2 1,1-9,0 <0,1 0,1-12,6 0,1 0,1 0,1
Водорозчинт <0,1 0,4-0,93 3,2-45,9 17,3-88,9 0,2-2,2 <0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
ГДК у Грунт1, (мг/кг):
- валовий вм1ст 32,0 (260,0) - - 1500,0(15 00) - 80,0 - 2,1 (33,3) -
- рухлив1 - - 23,0 (200,0) - 3,0 (72,0) 6,0 4,0 (14,0) - 2,0 (15,0) 150,0 (350,0)
Результати проведених саштарно-мшробюло-гiчних та санiтарно-паразитологiчних дослщжень осадiв стiчних вод вiком не менше 3 роюв у цшому свiдчать про !х безпеку в епiдемiчному вiдношеннi, незважаючи на значну мшробну об-сiюванiсть сапрофiтними бактерiями. Загальна
численнiсть мiкроорганiзмiв коливалась в межах 2х104 - 7х105 в одному грамi осаду. В той же час тири Е. СоП в дослiджених зразках були досить високими (1,0 - 0,1 мл). Патогенш мшроорга-нiзми, в тому чи^ та S.typhimurium, не визна-ченi в жоднiй пробi. На пiдставi отриманих ре-
08/ Том XIII/1
101
зультанв можливо зробити висновок про досить високу бюлопчну актившсть процешв само-очищення осадiв.Про це також свщчить те, що в
ушх дослiджених зразках були вщсутш жит-теспроможнi яйця гельмiнтiв та збудники про-тозоозiв (табл. 4).
Таблиця 4
Мжробюлопчш та паразитолопчш показники забруднення осад1в стiчних вод станцш аерацп «Центральна» та „1нгулецька" м. Кривого Рогу
Загальна кчлькчст ь сапроф1тних м1кроорган1зм1в (ЗМЧ), колотств1рш Лактозопозитивна кишкова Патогенш мжрооргатзми, в т.ч. 8а1шопе11а Наявн1сть (+) або в1дсутн1сть
орган1зми в 1г осаду (СоИ-1ндекс/ Со11-титр) (-) ясць гельм1нт1в
2х104 - 7х105 < 1,0 / > 1,0 -1-9 / 1-0,1 невиявлет -/+*
Примаки:* - знайдено поодиною деформованi яйця токсикар (аскариди тварин). Оболонка яець з порушеною поверхнею, яйця не життездатш
Для оцiнки придатностi осадiв спчних вод для вiдновлення ландшафтiв вщпрацьованих кар'ерiв вiдкритого добування залiзноl руди нами запропоновано перелiк показникiв, дослщ-
ження яких дозволяе отримати достатньо повну санiтарно-гiгiенiчну характеристику осадiв та зробити висновки про стушнь !х придатносн для вищезазначених цiлей (табл. 5).
Таблиця 5
Критери оц1нки осад1в ст1чни\ вод для 1х використання при ландшафтнш рекультиваци техногенно порушених територiй
Ступ1нь придатносп мул1в для ландшафтно1 рекультивацй'
Показники етдем1чно1 безпеки
титр Е.Со11 титр анаероб1в кчлькчст ь ясць геогельм1нт1в в 1 кг патогенш мшрооргатзми
Концентрац1я важких метал1в та iнши\ ЕХВ (кратн1сть перевищення ГДК)
Показник самоочищения — титр термофШв
Придатш
Умовно придатш в сум1ш1 з природними Грунтами або шертними вскришними породами
Не придатш
0,01-1,0 0,01-0,1 1
1 вище вище
0,001- 0,0001-1,01 0,01
0,001 1 нище
0,0001 1 нище
0-10 11-100
б1льше 100
ввдсутшсть ввдсутшсть
наявн1сть
1-10 11-100
б1льше 100
0,00002-0,01 1 вище
0,00001-0,00002
менше 0,00001
ВИСНОВКИ
1. Виходячи з результата проведених ком-плексних санiтарно-хiмiчних, санiтарно-мiкробi-ологiчних та саштарно-паразитолопчних дослiд-жень осадiв мiських спчних вод станцiй аерацil м. Кривого Рогу, осади можна оцiнити як безпеч-нi в епiдемiчному вщношенш та нешкiдливi за вмiстом важких металiв.
2. Осади мiських спчних вод слщ розглядати як нетрадицшний i в той же час важливий ресурс органо-мiнеральних речовин, необхщних для створення родючого шару грунту на практично неживих вiдвальних породах при штучному вщновленш або самовiдновленнi природних лан-дшафтiв на територiях вщпрацьованих кар'ерiв, породних вiдвалiв й т. ш.
3. Рацiональна технолопя використання з цiею метою знезаражених та знешкоджених оса-дiв мюьких стiчних вод повинна в повнш мiрi враховувати строки (сезоннiсть та перюдич-нiсть), обсяги та питоме територiальне наванта-ження, кратнiсть сшввщношення осадiв та породи, с^мчаснсть схилiв ландшафту, особли-востi подальшого використання територil як рекреацИ, заповщних зон, заказникiв та iнше.
4. Важливою умовою при використаннi осадiв мiських стiчних вод для зазначених цiлей е все-бiчний та систематичний лабораторний контроль складу та властивостей похщного матерiалу -осадiв, компосту, грунтово-осадних сумiшей (до-даток 2), а в подальшому якостi створеного
грунтового покриву та можливих змш якост пiдземних та поверхневих вод.
5. Значущють запропоновано! принципово! схеми полягае в одночасному виршенш сут-тевих екологiчних та гiгiенiчних проблем:
- вщродження неживих «мюячних» ландшафтiв у мюцях видобутку та переробки корисних копа-
лин та створення окультурених зелених зон з !х подальшим рекреацiйним та еколого-про-свiтницьким використанням;
- розв'язання актуального та фактично пов-сюди не виршеного питання безпечно! угатзацл осащв мiських стiчних вод.
список л1тератури
1. ГОСТ 17.4.4.02-84 Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа.
2. Гюнтер Л.И., Беляева С.Д. К проблеме утилизации ОСВ в качестве удобрения // Известия жилищно-коммунальной академии городского хозяйства и экологии. - 1997. - № 2. - С. 38-48.
3. Дорошкевич С.Г., Убугунов Л.Л. Влияние ор-гано-минеральных удобрительных смесей на основе осадков сточных вод и цеолитов на агрохимические свойства аллювиальной дерновой почвы // Агрохимия. - 2002. - № 4. - С. 5-10.
4. Комунальна ппена / Пвд ред. £.Г. Гонча рука. - К.: Здоров'я, 2003. - 350с.
5. Мерзлая Г.Е., Афанасьев Р.А. Агроэкологи-ческая эффективность осадков сточных вод г. Москвы // Агрохим. вестн. - 2001. - № 5. - С. 25-30.
6. Методические указания для органов и учреждений санитарно-эпидемиологической службы по контролю за реализацией мероприятий, направленных на санитарную охрану окружающей среды от загрязнения твердыми и жидкими токсичными отходами промышленных предприятий» от 12.07.1985 года № 3912-85.
7. Методические указания по гельминтологическому исследованию объектов внешней среды и санитарным мероприятиям по охране от загрязнения яйцами гельминтов и обезвреживанию от них нечистот, почвы, овощей, ягод, предметов обихода. -М.: 1976.
8. Методы микробиологических исследований почвы. - М.: 1975.
9. Поведение тяжелых металлов в системе почва растение при внесении осадков городских сточных
вод / Касатиков В.А., Касатикова С.М., Султанов М.М. и др. // Агрохимия. - 1999. - № 3. - С. 56-60.
10. Рекомендации по применению местных удобрений и мелиорантов в лесных питомниках на дерново-подзолистых почвах / Сост.: В.И.Кураев, Н.М.Климчук, Н.Ф.Маврина, И.Б.Риджал. - М.: ВНИИЛМ, 2001. - 54с.
11. Романов Е.М. Экологические аспекты утилизации осадков сточных вод в лесных питомниках // Проблемы охраны окружающей среды от промышленных, бытовых, биологических и медицинских отходов, осадков сточных вод: Материалы междунар. науч.-практ.конф. - Пенза, 1997.- С.147-150.
12. Симонова В.И. Атомно-абсорбционные методы определения микроэлементов в породах и минералах. - Новосибирск: Наука, 1986.
13. Утилизация осадков сточных вод г.Пензы в лесных и декоративных питомниках: Рекомендации для опытно-производственной проверки / Сост.: Е.М.Романов.-Йошкар-Ола: МарГТУ, 1997.- 44 с.
14. Экологически безопасные методы использования отходов: Монография / Воробьева Р.П., Додо-лина В.Т., Мерзлая Г.Е. и др. - Барнаул: 2000. - 555с.
15. Экологически безопасные приемы обработки и размещения осадков городских сточных вод в окружающей среде / Гюнтер Л.И., Беляева С.Д., Тавризо-ва О.А., Короткова Е.В. // Чистый город. - 2000. - №4 (12). - С. 23-28.
16. Criteria and recommendation for land application of sludges in the North-east / Pennsylvania State University // Bull. - 1985. - Vol. 851. - P. 94.
♦
08/ Том XIII/1
103
