CC BY
14
4. Вiдсутнiсть видiлення полю-BipyciB i3 питноТ води на фон повсюдного застосування живоТ полiомieлiтноТ вакцини свiдчить про недостатню ефективнють загальновживаноТ вiрyсолопч-ноТ' методики щодо визначення ЕВ у питнiй вод та необхiднiсть впровадження i широкого застосування нових методiв оцЫки якостi питноТ' води за саытарно-показовими вiрyсами.
5. Аналiз видтення ЕВ з рiз-них водних об'ек^в в УкраТнi свiдчить про необхщнють ство-рення ефективнiших способiв очистки стiчноТ води, водопщ-готовки питноТ, а також впровадження бшьш чутливих та ушфкованих методiв детекцп кишкових вiрyсiв у систему ви рyсологiчного контролю над якютю води.
Л1ТЕРАТУРА
1. Квашук Л.П., ^чкур М.Г. Аналiз стану та використання водних ресурав УкраТни // Вода i водоочиснi технологiТ. — 2002. — № 2-3. — С. 6-9.
2. Косовець О.О., Колюник I.A. Оцшка якост поверхневих вод за даними спостереження ор-гатзацм гiдрометслyжби Мш-природи УкраТни // Матерiали науково-практичного семiнарy "Актуальш питання якостi води в УкраТнГ, 15-16 липня 2004 р.
— К., 2004. — С. 14-22.
3. Бондаренко В.И., Гирин В.Н., Григорьева Л.В. Экология энте-ровирусов. — К.: Здоров'я, 1988.
4. Бондаренко В.1., Задорож-на В.1., Доан C.I. Роль морськоТ води у поширенш ентеровiрyс-них Ыфекщй // Вода i водо-очисш технологiТ. — 2002. — № 2-3. — С. 41-46.
5. Доан C.I., Задорожна В.1., Бондаренко В.1. Стiчнi води — фактор передачi вiрyсних Ыфек-цiй // Вода i водоочиснi технологи. — 2002. — № 1. — С. 61-66.
6. Забруднення вiрyсами во-допровiдноТ води / Бондаренко В.1., Задорожна В.1., Доан С.1., Бура Т.О., Маричев 1.Л. // Вода i водоочиснi технологiТ.
— 2002. — № 1. — С. 56-60.
7. Забруднення ентеровiрy-сами води рiзного походження / Зубкова Н.Л., Доан С.1., Задорожна В.1., Бондаренко В.1., Гриценко Л.М. // Бюлетень 1нс-титуту сiльськогосподарськоТ мiкробiологiТ. — 2000. — № 7.
— С. 54-55.
8. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита // Глобальная программа по вакцинации и иммунизации. РПИ. ВОЗ. Женева. — М., 1998. — 45 с.
RESEACH AND HYGIENE STATE OF DRAIN SEWAGES TERTIARY PURIFICATION FROM BIOPOND WITH HIGHER WATER PLANTS GROWTH TO SURFACE POND
Popenko V.N., Garkavy S.I., Boyko I.I.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ППСН1ЧНА ОЦ1НКА В1ДВЕДЕННЯ ТРЕТИННО ОЧИЩЕНИХ СТ1ЧНИХ ВОД З Б1ОСТАВА, ЗАСАДЖЕНОГО ВИЩИМИ ВОДЯНИМИ РОСЛИНАМИ, У ПОВЕРХНЕВУ ВОДОЙМУ
аытарна охорона поверхневих водойм е однieю з найактуальни ших задач сучасноТ' екоппени. Внaспiдок урбаызаци збтьшу-еться водоспоживання населен-ням, а також вщведення значних об'eмiв стiчних вод у водойми, що сприяе Тх забрудненню. Си-туaцiя ускпаднюеться ще й тим, що не вс мюью очиснi кана^за-цiйнi споруди можуть прийняти на бiопогiчне очищення, а головне — доброяюсно очистити постмно зростаючу кiпькiсть стокiв, осктьки бiпьшiсть з них знаходиться у незадовтьному технiчному стaнi й потребуе реконструкций Зaкпючнi етапи тра-дицiйного очищення стiчних вод передбачають знезаражування Тх вiд патогенних мiкроорraнiз-мiв — збудникiв iнфекцiйних захворювань насепення, що поширюються водним шляхом. На очисних стан^ях кaнaпiзaцiТ, де знезаражування запровад-жене, найчастше використову-ють хлор та хлорвмюы спопуки, а це призводить до утворення хпороргaнiчних сполук, потрап-ляння яких у поверхневi водойми порушуе у них процеси само-очищення. Нaвiть одноразове забруднення донних вщкладень водойм призводить до постй ного локального пошкодження
ИССЛЕДОВАНИЕ И ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОТВЕДЕНИЯ ТРЕТИЧНО ОЧИЩЕННЫХ СТОЧНЫХ ВОД ИЗ БИОПРУДА, ЗАСАЖЕННОГО ВЫСШИМИ ВОДНЫМИ РАСТЕНИЯМИ, В ПОВЕРХНОСТНЫЙ ВОДОЕМ Попенко В.Н., Гаркавый С.И., Бойко И.И. Качество третично очищенных сточных вод, сбрасываемых в поверхностный водоем II категории водопользования, р. Березовку, по своим санитарно-химическим и санитарно-микробиологическим показателям практически не отличается от качества речной воды, а по некоторым показателям, таким как БПК5, хПк, взвешенным веществам, сухому остатку, содержанию сульфатов, железа, общей жесткости, бикарбонатам, хлоридам и другим доочищенные сточные воды даже более чистые. Качество сточных вод в месте выпуска по санитарно-бактериологическим показателям соответствует требованиям нормативных документов к сбросу их в открытые водоемы, что достигается исключительно благодаря процессам самоочищения водоемов без каких-либо дополнительных методов обеззараживания.
ПОПЕНКО В.М., ГАРКАВИЙ С.1., БОЙКО 1.1.
Нацюнальний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв,
Нацюнальна медична академiя топядипломноТ осв™ iM. П.Л. Шупика, м. КиТв
УДК 614.777:628.1/.3
41bH
пдробюн^в i може тривати до декiлькох рокiв пiсля забруднен-ня [2, 7, 14].
Одним з можливих пiдходiв у виршенн задачi зi зменшення техногенного навантаження на природнi водойми е викорис-тання екологiчно чистих спосо-бiв третинного очищення та од-ночасного безреагентного зне-заражування стiчних вод у бю-ставах, засаджених вищими во-дяними рослинами (ВВР) [3-6].
Аналiз вiтчизняноí та зару-бiжноí л^ератури свiдчить, що використання бiоставiв при-вертае увагу дослiдникiв, особливо в останне 10^ччя Хх сто-лiття. 1х застосування у технологи доочищення та знезара-жування с^чних вод набувае все бшьшого поширення як за кордоном [16-19, 21, 23-25], так i у кражах СНД [8, 13]. Кль-кiсть систем доочищення стч-них вод з використанням бю-ставiв у США становить 5000, у Франци — 2500, у Ымеччиш — 1000 [20, 23]. В Ыших краíнах кiлькiсть íх постмно збшьшу-еться [26]. Автори це поясню-ють високою надiйнiстю (х функцiонування, дешевим при-родним способом доочищення стiчних вод господарсько-по-бутового та промислового по-ходження. Простота улашту-вання та утримання бiоставiв, надiйнiсть i рентабельнють в
експлуатацil, порiвняно з тра-дицiйними очисними каналiза-цiйними спорудами, сприяють все бiльшому (х поширенню, особливо у кражах з теплим ктматом [15, 22].
Експлуатацiйнi витрати при будiвництвi очисних каналiза-цмних станцiй, куди входять би остави, порiвняно з iншими типами очисних каналiзацiйних споруд, можна розмютити (у порядку зменшення катталов-кладень) у такiй послiдовностi: бiологiчне очищення в аеро-тенках > бюфшьтрах > дiлянках гiдропонiки з використанням очерету звичайного > бюста-вах з штучною аерацiею > бю-ставах з використанням при-родних процесiв самоочищен-ня за допомогою ВВР [23].
Мета роботи: науково об-Грунтувати показники якост третинно очищених мiських стiчних вод у бюставу, засадже-ному ВВР, з якими вони можуть бути вщведеы у поверхневу во-дойму II категори водокористу-вання на приклад р. Березiвка, не порушуючи при цьому при-родних гiдрохiмiчних та пдроби ологiчних процесiв и самоочи-щення.
Виходячи з поставлено! мети були визначен основнi задачi дослiдження:
□ встановити доцiльнiсть використання методу доочищення мюьких стчних вод у бюста-ву з ВВР перед скиданням у вщкриту водойму;
□ вивчити ефективнють третинного очищення с^чних вод у бюставу, засадженому ВВР;
□ визначити умови вщведен-ня третинно очищених стчних вод у поверхневу водойму за санiтарно-хiмiчними та саш-тарно-бактерiологiчними по-казниками.
Об'ект та методи дослщ-ження: вплив на процес самофото 1
Бюстав очисних каналiзацiйних споруд Криворiзького гiрничо-збагачувального комбiнату окислених руд м. Долинська Юровоградсько'У областi (зовнiшнiй вигляд у зимову пору року)
очищення поверхнево! водойми залишкiв органiчних, хiмiч-них i бактерiальних забруднень третинно очищених с^чних вод у бюставу з ВВР.
Дослщження провадилися на очисних канатзацмних спору-дах бюлопчного очищення з ае-ротенками Криворiзького прни-чо-збагачувального комбiнату окислених руд (КГЗКОР) м. Долинська Юровоградсько! обл. Технолопчна схема споруд пе-редбачае третинне очищення с^чних вод у бiоставах з ВВР: очерет звичайний, рогоз широ-колистий i вузьколистий та лепеха болотяна. Вс рослини були висаджен у фiльтруючий шар завантаження [3] (фото 1-2).
Використовували саштарно-хiмiчнi, саштарно-бактерюло-гiчнi, вiрусологiчнi методи дослщження. Статистичну об-робку отриманих даних здй снювали згiдно з [1, 9, 10].
Результати дослщжень та Ух обговорення. На основi се-зонних натурних спостережень протягом трьох роюв встанов-лено, що очисш споруди КГЗКОР забезпечують необхд ний ступiнь очищення та доочищення мюьких с^чних вод, насичених складними хiмiчни-ми сполуками, яю передбача-еться використовувати повторно для технологiчних потреб КГЗКОР тсля виведення його на повну робочу потужнють. Надлишок доочищених с^чних вод у кiлькостi (д) 104 м3/год скидаеться у р. Березiвку з де-бiтом 51,3 м3/год з 95% за-безпеченостi стоку. За таких умов скидання кратнють роз-бавлення (п) води у водоймi, яку розраховуемо за формулою, становитиме 1,5 рази.
О ■ а + д 51,3 1 +104 п =-— = —-= 1,49
д
104
де Q — витрати води р. Бере-зiвка, м3/год з 95% забезпече-ност стоку; д — об'ем третинно очищених с^чних вод, що ски-даються у водойму, м3/год; а — коефщент змiшування.
Результати проведених нами дослщжень якостi рiчковоí води у мющ скидання доочищених стчних вод у водойму, а та-кож на вщсташ 500 м вище i нижче [х випуску наведено у табл. 1.
Даш таблиц свiдчать, що за окремими показниками якост води, а саме: значенням БПК^ ХПК, вмiстом завислих речо-
Е&Н*42
RESEACH AND HYGIENE STATE OF DRAIN SEWAGES TERTIARY PURIFICATION FROM BIOPOND WITH HIGHER WATER PLANTS GROWTH TO SURFACE POND Popenko V.N., Garkavy S.I., Boyko I.I. The quality of the sewages tertiary purification, that dropped in a surface ponds 2-nd category of water use river Berezovka on sanitary-chemical and sanitary-microbiological metrics practically does not differ from quality of fluvial water, and on some metrics, such as Biological
Consumption of Oxygen for 5 days, Chemical Consumption of Oxygen, suspended matters, dry residual, contents of sulfates, iron, common rigidity, Sodium bicarbonates, chlorides, etc. even has the best values. Sanitary-bacteriological metrics of savages in a place of draining corresponds to normative documents to draining on open ponds, which one are reached extremely due to processes of a self-cleaning of pools without any additional methods of decontamination.
вин, сухим залишком, сульфатами, зaлiзом, загальною жорсткютю, бкарбонатами, каль^ем та магшем рiчковa вода тсля скидання третинно очищених слчних вод нав^ь покращилася. Вс ц змЫи вщ-буваються завдяки тому, що якють третинно очищених стч-них вод за сaнiтaрно-хiмiчними та саштарно-бактерюлопчни-ми показниками бтьш висока, ашж рiчковa вода до Тх скидання. Покращання якост рiчковоТ води вщбуваеться за крaтнiстю розбавлення у 1,5 рази бтьш чистою третинно очищеною водою з бюстава. БПК5 рiчковоТ води до скидання стчних вод становило 12,0 мг О2/дм3, а пю-ля скидання БПК5 знизився до 11,67 мг О2/дм3, що на 2,75% покращуе яюсть води водойми вниз за течieю. Бiхромaтнa окиснювaнiсть (ХПК) води рiчки до скидання стiчних вод стано-вила 43,94 мг О2/дм3, а тсля скидання зменшилася до 42,16 мг О2/дм3, що на 4,05% покращуе цей показник якост рiчко-воТ води. Показник рН рiчковоТ води до скидання третинно очищених стчних вод становив
8,82, а тсля скидання — 8,58. Фоновий вмют завислих речо-вин з 12,45 мг/дм3 зменшився у рiчковiй водi до 11,99 мг/дм3 тсля скидання доочищених стчних вод, що покращило на 3,7% показники рiчковоТ води. Сухий залишок води рiчки з 1458,1 мг/дм3 зменшився до 1419,98 мг/дм3 тсля скидання стчних вод, що на 2,62% покращуе яюсть рiчковоТ води вниз за течieю. Вмют фосфа^в у рiч-ковiй водi тсля скидання третинно очищених с^чних вод зменшився на 6,51%, сульфа-^в — на 1,09%, розчиненого зaлiзa — на 2,99%. Вмют бкар-бонaтiв зменшився пiспя скидання третинно очищених стч-них вод на 3,75%, хлоридiв — на 1,24%, кальцю — на 1,21%, магню — на 3,04%, загальна жорсткють зменшилася на 3,1%. Яюсть рiчковоТ води пiспя скидання третинно очищених стчних вод за саштарно-бакте-рiопогiчними показниками покращилася на 17,45% за загаль-ним мiкробним числом (ЗМЧ) та на 9,57% — за колнндек-сом. Характеризуючи саштар-но-бaктерiопогiчнi показники третинно очищених стчних вод
протягом трьох роюв спосте-режень, спiд зазначити, що ос-тaннi досягаються виключно процесами самоочищення по-верхневоТ води у бiостaву, яю iнтенсифiкуються ВВР та дот-риманням експлуатацмних ви-мог даноТ очисноТ споруди.
Перебування бiопогiчно очищених с^чних вод у бiостaву протягом 5-7 дiб дозволяе звiпьнити ТТ вiд патогенноТ мк-рофлори. У наших дослщжен-нях з виявлення сезонних ко-ливань температури на проце-си третинного очищення с^ч-них вод у бiостaву було вста-новлено, що остaннi не припи-няються протягом усього року його експлуатацп i не вплива-ють суттево на ефективнiсть видалення з води патогенноТ мкрофлори. Але краще ц про-цеси вщбуваються у теплий та помiрнi перюди року, коли при вегетaцiТ ВвР у воду бюстава видшяються бюлопчно-актив-нi речовини, що мають знеза-ражувальну дiю до патогенноТ мкрофлори [5]. У лаборатор-них дослщах нами вперше встановлено, що екстракти з ВВР мають бiльш виражену бактерицидну i вирулiцидну
Фото 2
Бюстав очисних каналiзацiйних споруд Криворiзького гiрничо-збагачувального KOM6iHaTy окислених руд м. Долинська ЮровоградськоТ обл. (зовнiшнiй вигляд у л^ню пору року)
д|ю, пор1вняно з зеленими во-доростями [4, 5]. Так, присут-н1сть у вод1 бюстава екстракт1в лепехи болотяноТ в 0,5-1% концентрацп 1нактивуе в1руси пол1ом1ел1ту II типу Себша штам (Р-712 Ch, 2 ab) на 99,899,9% при 30 хв контакт!.
Дослщи з вивчення впливу екстраклв лепехи болотяноТ' на окрем1 види ентеропато-генних бактер1й показали, що кишков1 бактерп також шакти-вуються пщ д1ею б1олог1чно ак-тивних речовин ВВР В умовах юмнатно'Т температури ц1 процеси прискорювалися i становили за 0,5-1% концентрацп екстрак^в лепехи болотяноТ та експозицп 60 хв для ентеропатогенноТ E. соИ штам 0-111(L ) — 80,86%; для E. со-li штам О-124 (L-) — 45,26%; Shigella sonnei — 68,57%. При зниженш температури до +4оС процеси шактивацп бактерiй уповiльнювалися, але не при-пинялися. Дана концентрацiя екстрактiв з ВВР досягаеться шляхом висадження певноТ'
кшькост ВВР у бiостав та часом перебування с^чних вод у заростях ВВР.
Постмш процеси сорбци, на-копичення та мiнералiзацií хи мiчних речовин у бюставу, що вщбуваються за участi ВВР, значно покращують якiсть тре-тинного очищення стчних вод, якi при надходженн у р. Бере-зiвку дещо покращують якiсть рiчковоí води вниз за течiею та вщповщають вимогам дiючих нормативних документiв до скидання у поверхневi водой-ми за санiтарно-хiмiчними та санiтарно-бактерiологiчними показниками [11, 12].
Висновки
□ Високоефективне третинне очищення мюьких бюлопчно очищених стчних вод у бюста-
Таблиця 1
Якють третинно очищених стiчних вод у 6iocTaBy з ВВР та яюсть води р. Березiвка до та пiсля скидання у не'Г доочищених стiчних вод з Криворiзького гiрничо-збагачувального комбiнату окислених руд м. Долинська (за усередненими даними протягом трьох роюв дослiджень)
е
Показник, одиниця вим1ру Мюце визначення Ефективнють покращання якост! рнковоТ' води (%)
Створ р. Берез1вка 500 м вище скидання (Х±т) Третинно очищен! ст1чн1 води у точц! скидання _у р. Березюку (Х±т) Створ р. Березтка 500 м нижче скидання (Х±т)
рН 8,82±0,17 8,25±0,08 8,58±0,11 2,72
Зависл1 речовини, мг/дм3 12,45±0,32 6,82±0,34 11,99±0,42 3,7
Сухий залишок, мг/дм3 1458,1±117,88 1205,89±50,46 1419,98±92,4 2,62
Розчинений кисень, мг О2/дм3 9,24±0,58 6,51±0,25 9,28±0,62
БПК5, мг О2/дм3 12,0±0,12 4,99±0,18 11,67±0,12 2,75
ХПК, мг О2/дм3 43,94±3,08 30,97±0,28 42,16±3,43 4,05
Азот амоншний, NH4 мг/дм3 0,29±0,07 0,35±0,03 0,28±0,06
Азот н1трит1в NO2, мг/дм3 0,067±0,024 0,08±0,015 0,068±0,021
Азот н1трат1в NO3, мг/дм3 5,46±1,69 22,8±0,9 6,45±1,68
Фосфати, мг/дм3 2,15±0,17 1,99±0,24 2,01±0,13 6,51
Сульфати, мг/дм3 550,18±53,42 473,97±24,36 544,2±51,1 1,09
Зал1зо, мг/дм3 0,67±0,07 0,41±0,08 0,65±0,07 2,99
Нафтопродукти, мг/дм3 0,032±0,009 0,035±0,003 0,031±0,004
Жири та масла, мг/дм3 0,06±0,03 0,09±0,03 0,05±0,02
СПАР, мг/дм3 0,057±0,01 0,058±0,004 0,057±0,009
Жорсткють, мг екв/дм3 13,57±0,26 10,41±0,24 13,15±0,38 3,1
Б1карбонати, мг/дм3 334,03±13,11 252,11±7,77 321,52±16,98 3,75
Хлориди, мг/дм3 177,73±4,54 169,39±7,32 175,53±3,83 1,24
Кальцм, мг/дм3 82,39±5,78 66,97±2,14 81,4±5,41 1,21
Магн1й, мг/дм3 114,24±5,83 86,86±3,32 110,77±6,49 3,04
Калш + натр1й, мг/дм3 207,25±24,56 185,56±15,08 206,18±21,41 0,52
Загальне м1кробне число, КУО/см3 2745,82±112,47 688,31±20,16 2266,67±85,44 17,45
Кол1-1ндекс, КУО/дм3 1917,5±79,15 300,0±0,0 1734,07±63,32 9,57
е
Е&Н*44
ву, засадженому ВВР, наближае ïхнiй склад за санiтарно-хiмiч-ними та саштарно-бактерюло-гiчними показниками до якост води поверхневих водойм. Процеси самоочищення у бюс-таву за цими показниками сут-тево не змЫюються протягом усього року експлуатаци спору-ди, але ефективнше вщбуваються у теплий перюд року.
□ Скидання третинно очищених с^чних вод у поверхневу водойму II категори водокористу-вання, р. Березiвку, не впливае негативно на ïï якiсний склад, а за деякими показниками яюсть рiчковоï води вниз за течiею покращуеться внаслiдок розве-дення бiльш чистою водою з 6i-остава.
□ Активне впровадження у практику каналiзУвання населе-них пунктiв третинного очищення стчних вод з використанням бiоставiв, засаджених вищими водяними рослинами, як е одним з найбтьш простих, надй них i рентабельних способiв очищення стiчних вод, дозволить ефективно охороняти по-верхневi водойми вiд оргаыч-них, хiмiчних i мiкробних заб-руднень с^чних вод. Це сприя-тиме профтактиц iнфекцiйних та неiнфекцiйних хвороб серед населення, яю поширюються водним шляхом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашмарин И.П., Воробьев А.А. Статистические методы в микробиологических исследованиях. — Л.: Госме-диздат, 1962. — 180 с.
2. Белова М.А. Практические результаты биотестирования сточных вод // Водоснабжение и санитарная техника. — 2003. № 1. — С. 23-24.
3. Гаркавий C.I., Кравець В.В., Грищенко Н.В., Попенко В.М. та Ы. 1нтенсифка^я процеав доочищення та знезаражуван-ня с^чних вод за допомогою вищих водяних рослин // Ппе-на населених мюць. — 2002. — Вип. 39. — С. 80-86.
4. Гончарук В.В.,, Кравець В.В., Попенко В.М. та ш. До питання знезаражування стчних вод ш-фекцiйних лiкарень вiд вiрусiв ультрафюлетовим опромЫен-ням // Довкiлля та здоров'я. — 2005. — № 4 (35). — С. 14-18.
5. Гончарук Е.И., Гарка-вый С.И., Попенко В.Н. и др. Доочистка и обеззараживание сточных вод в биопруду с высшими водными растениями // Химия и технология во-
45*Е&Н
ды. Киев.— 2004. — Т. 26, № 5. — С. 479-484.
6. Гончарук Е.И., Гаркавый С.И., Попенко В.Н. Биологическая очистка сточных вод в комплексе мероприятий по уменьшению риска водных эпидемий кишечных инфекций среди населения // Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды. — М., 2004. — С. 341-343.
7. Загорский В.А., Козлов М.Н., Данилович Д.А. Методы обеззараживания сточных вод // Водоснабжение и сан. техника.
— 1998. — № 2. — С. 2-5.
8. Калинин И.В., Матвеев В.И., Стрелков А.К. Доочис-тка сточных вод с использованием высших водных растений // Тез. докл. обл. конф. "Повышение эффективности работы предприятий водоочистки и водоотведения г. Куйбышева".
— Куйбышев, 1990. — С. 5-8.
9. Лакин ГФ. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1980.
10. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсе1. — К.: МОРИОН, 2000. — 320 с.
11. Правила охорони поверхневих вод вщ забруднення зво-ротними водами (затв. Поста-новою КабЫету Мiнiстрiв Укра!'-ни № 465 вщ 25.03.1999 р.). — К.: Держжитлокомунгосп, 1999.
12. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. СанПиН № 463088. — М., 1988. — 69 с.
13. Скирдов И.В., Альманей-фи А.А. Интенсификация очистки сточных вод в биологических прудах // Водоснабжение и сан. техника. — 1999. — № 2. — С. 28-30.
14. Эль Ю.Ф., Филимонова Е.В. Сравнительная оценка методов дезинфекции сточных вод // Водоснабжение и сан. техника. — 1996. — № 6. — С. 24-25.
15. Baozhem W., Wenyi D., Qin-gliang L. Eco-pond systems for wastewater treatment (utilization in China) // Appropr. Waste Manag. Technol. Dev. Countries: Techn. Pap. Present. 3-rd Lnt. Conf., Nagpur, Febr. 25-26, 1995. — Bombay, 1995. — Vol. 1. — P. 25-26.
16. Billmeier E. Naturnahe Klaranlagen im landlichen Raum // Wasserwirt. — Wassertechn. — 1999. — № 5. — P. 17-21.
17. Boning Thomas, Lohse
Manfred, Hartmann Bernhard. Was leisten naturnale Verfahren // Wasserwirt.-Wassertechn. — 2001. — № 5. — P. 18-22.
18. Clicquot de Mintque C. Les reseaux, une alternative credible pour l'epuration des eaux // Environ. mag. — 1996. — № 1553. — P. 40-41.
19. Faby J., Brissand F. La reutilisation des eaux usees epurees dans les schemas directeurs d'assainissement et dans certains cas, pour economiser l'eau // Environ. et techn. — 1997. — № 168. — P. 35-39.
20. Geller G. Jungere Erfahrungen mit Pflanzenklaranlagen // Wasser Abwasser Praxis. —
1997. — Vol. 6, № 5. — P. 27-32.
21. Ghobrial M.G., Siam E.E. The use of the water velvet Azolla filiculoides in waste-water treatment // Water and Environ. Manag. — 1998. — Vol. 12, № 4. — P. 250-253.
22. Goldberg B. Kostenbewertung von Teichklaranlagen // Wasserwirt.-Wassertechn. —
1998. — № 3. — P. 15-17.
23. Mara D.D., Cogman C.A., Simkins P. Schembri M.C.A. Performance of the Burwarton Estate waste stabilization ponds // Water and Environ. Manag. [J. Charter. Inst. Water and Environ. Manag.]. — 1998. — Vol. 12, № 4. — P. 260-264.
24. Otterpohl R., Oldenburg M. Abwasser — ein Wertstoff in Siedlaugen // Thesis: Wiss. Z. Bau-haus-Univ. Weimar. — 1999. — Vol. 45, № 1. — P. 42-49.
25. Peignen-Seraline P. Traitement des eaux industrielles: Qel-les avancees techniques // Eau, ind., nuisances. — 1999. № 219. — P. 29-35.
26. Wittgren Hans B., Maehlim Trond. Wastewater treatment wetlands in cold climates: Selec. Proc. 5-th Int. Conf. Wetland Syst. Water Pollut. Contr., Vienna, 15-19 Sept., 1996 // Water Sci. and Technol. — 1997. — Vol. 35, № 5. — P. 45-53.
