CC BY
10
2. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения: В 2-х томах. Т. 1 I Под ред. Ю.П. Лисицина. — M.: Mедицина, 1987.
— 432 с.
3. Степанов-ских А.С. Прикладная экология: охрана окружающей среды.
— M., 2003.
4. Журнал "Eco News". — № Б, 2002.
— www.statsoft.ru
Б. Кацнельсон Б.А., Привалова Л.И., Кузьмин С.В. Оценка риска как инструмент со-циально-гигиениче-ского мониторинга. — Екатеринбург: Изд-во AMБ, 2001. — 244 с.
6. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. — M.: Финансы и статистика, 19861987. — 2 т.
7. Иберла К. Факторный анализ. — M.: Статистика, 1980.— 398 с.
8. Харман Г. Совре-менний факторный анализ. — M.: Статистика, 1972. — 4б8 с.
9. Система КЛА-РИОН. Утилита Дизайнер I Руководство пользователя.
— M.: Айсберг, 1991.
— 12б с.
10. Тюрин Ю.Н., Mакаров А.А. Анализ данных на компьютере. — M.: Финансы и статистика, 199Б. — 384 с.
11. Нетудихатка О.Ю., КлейнерЛ.Б. Mате-матические методы формирования системы оперативного контроля эколого-гигиенического состояния объектов, обусловленного работой транспорта. — Одесса: M3y, УКРНИ-ИMТ, 1997.
12. S. STATGRA-PHICS (Statictial graphics system by Statistical Graphics Corporation) IIINTER-NATIONAL VERSION (Ver. Б. 1 ). —STSC, Inc-1991.
IMPACT OF CITY WASTE WATER ON THE FORMING OF WATER RESOURCE QUALITY IN THE BASIN OF SREDNY DNEPR
Salo T.L., ChornokosinskY A.V., Vashkulat N.P., Cherevko Ye.M.
ВПЛИВ СТ1ЧННХ ВОД М1СТ НА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТ1 ВОДНИХ РЕСУРС1В У БАСЕЙН1 СЕРЕДНЬОГО ДН1ПРА
инi в Украíнi досить гостро стоТть проблема щодо необхщност полiпшення еколопчно-го стану басейыв рiчок рiзних регiонiв, у тому чист басейну р. Дшпра.
Вимогами до рацюнального використан-ня водних ресурав, запобiгання Тх висна-женню i забрудненню е вщведення бюло-гiчно-очищених стiчних вод для зрошення та вдобрення сiльськогосподарських упдь.
Виробничо-господарська дiяльнiсть ба-гатьох об'ек^в народного господарства кра-Тни, у тому чист комунального, iстотно впли-вае на гiдрохiмiчний та еколопчний стан по-верхневих вод. Майже половина територи УкраТни зазнае надмiрного господарського навантаження на водоресурсний потен^ал. Забезпечення чистою водою промислових i сiльськогосподарських пiдприемств усклад-нюеться через незадовТпьну якiсть води водних ресурав. Для переважноТ бiльшостi пiдприемств промисловостч, сiльського i комунального господарства вмют забруднюю-чих речовин, як скидаються зi стiчними водами у воды об'екти, ютотно перевищуе гранично допустимi концентраций Тому основною причиною забруднення поверхневих вод УкраТни слщ вважати скидання неочище-них та недостатньо очищених с^чних вод у рiчки та iншi водойми пiсля вiдведення Тх вщ численних населених пунктiв, господарських об'ек^в i сiльськогосподарських угiдь.
За даними [1], об'ем бюлопчно очищених с^чних вод в Украíнi становить 1782 млн. м3. Виявлено, що у багатьох випадках у результат скиду зi стiчними водами забруд-нюючих речовин поверхневi води не вд повiдають нормам охорони вод ^ як насли док, порушуеться екологiчна рiвновага у навколишньому середовищi. Найбiльш ток-сичними для водойм е оргашчш, бiогеннi та мЫеральы сполуки групи азоту, як у рiзнiй кiлькостi знаходяться у стчних водах, вод-ночас вони можуть бути джерелом пожи-вних речовин для рослин при вщведенш с^чних вод для зрошення, тому метою да-них дослiджень було встановлення особли-востей формування якост стiчних вод мiст, якi скидаються у басейш р. Днiпра, вияв-лення основних причин забруднення водних ресурав та визначення подальшоТ спрямованостi гiдрохiмiчних та екологiчних процеав у днiпровському басейнi.
Методика дослщжень переважно була направлена на визначення якюного складу стiчних вод, що скидаються у р. Дшпро, та дшпровсько'Т води, вiдiбраноí на лiвому та правому берегах середнього Днтра, а стчних вод — пюля Тх скиду з очисних спо-
САЛО Т.Л., ЧОРНОКОЗИНСЬКИЙ А.В., ВАШКУЛАТ М.П., ЧЕРЕВКО О.М.
1нститут гiдротехнiки та мелiорацiï УААН, ДУ "1нститут гiгieни та медичноï екологп iм. O.M. Mарзeeва AMH УкраТни", м. Кш'в
УДК б28.3Б:3б1:б31.б7
ВЛИЯНИЕ СТОЧНЫХ ВОД ГОРОДОВ НА ФОРМИРОВАНИЕ КАЧЕСТВА ВОДНЫХ РЕСУРСОВ В БАССЕЙНЕ СРЕДНЕГО ДНЕПРА Сало Т.Л., Чорнокозинский А.В., Вашкулат Н.П., Черевко Е.М. В статье представлены результаты научно-исследовательских работ, направленных на выявление основных причин загрязнения водных ресурсов в бассейне р. Днепр и изучение закономерностей формирования гидрохимических и экологических процессов в средней части р. Днепра. Проведена агромелиоративная и санитарно-экологическая оценка качества воды.
Е&Н*7б
руд у рiчку. Це стiчнi води мiст Лiвобережжя (КиТв, Лубни, Полтава, Миргород, Кременчук) та Правобережжя (Кашв, Черкаси, Св™оводськ, Кiровоград). Кратнiсть вiдбору проб води — триразова.
ОцЫка якостi с™них вод за агромелiоративними та еколо-гiчними показниками здмсню-валася зпдно з вимогами Держ-стандарту УкраТни 130-94 та н ших вщомчих нормативних до-кументiв[1-4], а поверхневих вод — зпдно з розробками нау-ково-дослщного iнституту во-догосподарських та еколопчних проблем [2]. Агромелюративна та екологiчна оцiнка щодо при-датностi стiчних вод для зро-шення визначалась та оцЫюва-лась зпдно з нормами i крите-рiями ВНД 33-3.3-01-98 [3].
Саштарно-ппешчш доош-дження та мiкробiологiчнi по-казники визначалися ДУ "1н-ститут гiгiени та медичноТ еко-логи iм. О.М. Марзеева АМНУ".
Зпдно з результатами досли джень виявлено, що об'ем с™-них вод мют, якi безпосередньо вивчались у басейш середнього
IMPACT OF CITY WASTE WATER ON THE FORMING OF WATER RESOURCE QUALITY IN THE BASIN OF SREDNY DNEPR
Salo T.L., ChornokosinskyA.V., Vashkulat N.P., Cherevko Ye.M.
The results of the scientific research directed on the revealing of main reasons of water contamination in the basin of river Dnepr and study of the regularities of hydrochemical and ecological processes in the middle part of river Dnepr are demonstrated in the article. Agromeliorative and sanitary-ecological assessment of water quality were carried out.
Дшпра, сягае 2,5 млн. м3, як суттево впливають на процеси формування якост рiчних вод. Як показали дослщження, с™ш води е недостатньо очищени-ми. Спостер^аеться тенден^я до зростання забруднення !х бюгенними речовинами як на Правобережжя так i на Лiвобе-режжi р. Дшпра. Встановлено, що у процес формування CTi4-них вод поступово збiльшуеться кiлькiсть оргашчних i мЫераль-них речовин. Спостер^аеться перевищення допустимих норм Тх вмiсту для водних об'ек^в. Вмiст нiтритiв (N02) у них стано-вить 0,30-0,95 мг/дм3. У с^чних
водах деяких мiст (Лубни, Миргород, Полтава) кТпькють амо-нiйного азоту перевищуе крите-ри якостi поверхневих вод у 1721 разiв (табл. 1).
За кТпькютю нiтратiв право-руч Дшпра найбтьше Тх мiстять стiчнi води мют Кашв та Юрово-град, вщповщно вмiст Тх стано-вить 27,3 i 20,6 (табл. 1).
Дослiдження процесiв формування якост сольового складу стiчних вод показали, що у них простежуеться закономiр-нiсть збiльшення вмiсту солей натрю, хлоридiв, пдрокарбо-натiв, особливо це характерно для стчних вод мют Лiвобереж-
Таблиця 1
Формування бюгенних речовин стiчних вод MicT, якi впливають на якiсть r^poxiMi4Horo складу поверхневих вод середнього Дшпра, мг/дм3, 2006 р.
Показник Кан1в Черкаси Юровоград Св1тловодськ Кременчук КиТв* Лубни Миргород Полтава
РН- 8,5 8,3 7,5 7,5 7,3 8,5 7,8 7,8 8,5
N02' 0,24 0,33 0,20 0,001 0,80 0,14 0,25 0,30 0,95
NO3' 27,3 3,7 20,6 1,3 10,8 2,4 1,6 7,5 25,0
nh4- 9,6 3,6 0 28,8 0 8,9 35,1 38,0 42,1
Р2О5 2,3 2,6 8,2 14,0 17,6 1,1 20,1 13,5 7,0
Азот загальний 8,2 6,4 6,4 30,5 4,4 14,7 37,6 40,5 32
Фосфор загальний 2,5 3,6 8,4 14,3 4,5 1,4 20,9 15,5 10,8
Калм загальний 13,8 11,8 15,6 42,5 14,2 12,8 42,7 39,8 26,3
Таблиця 2
Формування компонент сольового складу с^чних вод MicT, якi впливають на якють гiдрохiмiчного складу поверхневих вод середнього Дшпра, мг/дм3, 2006 р.
Показник Кан1в Черкаси Юровоград Свггловодськ Кременчук КиТв* Лубни Миргород Полтава
К- 13,3 11,8 15,6 42,5 13,5 14,5 42,5 81,0 11,0
Nа• 52,6 122,5 83,0 140,0 73,0 72,5 467,5 600,0 330,0
Са" 76,0 60,0 56,0 56,0 48,0 42,0 28,0 35,6 42,0
Мд-- 12,0 14,4 26,4 19,2 14,4 30,2 24,0 18,0 26,0
С1' 60,4 81,7 120,7 191,7 88,7 76,9 479,3 582,5 80,0
S04" 96,0 83,9 63,9 слщи 59,8 130,0 слщи 111,0 76,0
СО3" 9,0 12,0 0 0 0 7,0 0 10,8 10,0
НС03' 258,6 498,9 201,3 396,5 176,9 266,0 854,0 705,5 335,0
Сухий залишок 512 898 624 902 526 590 1124 1655 944
Прожарений залишок 375 566 454 584 348 480 556 1200 844
Сума юн1в 577,9 885,2 566,9 845,9 474,3 639,1 1895,3 2144,4 850,0
Примтка до таблиць 1 i 2: * — м. Ки1В, очиснi споруди Бортницькоi станци аераци.
77*Е&Н
жя. У результатi збiльшуеться загальна мiнералiзацiя стiчних вод до 1,8-2,1 г/дм3 (табл. 2). Тому для попередження за-солення та осолонцювання Грунту слщ регулярно здм-снювати агромелiоративний контроль на полях зрошення.
Якiсна характеристика та по-передня оцiнка придатност для зрошення стiчних вод мют КиТв, Черкаси, Кременчук, Св™о-водськ, Юровоград показали, що вони можуть бути утшзова-нi на сшьськогосподарських упддях для зрошення.
Простежуеться вплив с^ч-них вод на процеси зростання вмюту кiлькостi натрiю, хлори-дiв, карбонатiв та пдрокарбо-на^в у поверхневих водах, тому що Тхня загальна мшерали защя збiльшуеться до 600700 мг/дм3. Порiвняно з Пра-вобережжям, на Лiвобережжi басейну р. Днiпра у поверхневих водах спостер^аеться тенден^я до збiльшення вми сту забруднюючих речовин бюгенними речовинами та со-льовими компонентами.
Саштарно-бюлопчш досш-дження свiдчать про низький ступшь очистки стiчних вод очисних споруд мют, що ски-дають с^чш води у басейн Дшпра. Так, в окремих випад-ках у пробах стiчних вод вия-влено яйця геогельмiнтiв (1-4 екз./л) та значш величини ш-дексу ЛКП (238000 — очисш споруди пiсля бiологiчноí об-робки мют Лубни та Кременчук). За мiкробiологiчним по-казником (шдекс ЛКП) проби стiчних вод з очисних споруд пюля бiологiчноí очистки мют Лубни, Кременчук, Св™о-водськ, Юровоград слiд вiдне-сти до забруднених, що вка-зуе на неякюну обробку Тх цим методом.
Одним з джерел забруднен-ня е скид у рiчку недостатньо знезараженоТ на очисних спо-рудах с^чноТ води.
Результати саштарно-еко-логiчних дослiджень показали необхiднiсть розробки комплексу науково обГрунтованих заходiв (гiгiенiчних, технiчних та iн.) щодо полiпшення ефек-тивностi очистки мюьких вод на очисних спорудах мют Лубни, Кременчук, Свтповодськ, Юровоград та попередження скиду недостатньо очищених стокiв у вщкрит водойми, зо-крема у р. Дшпро. З метою не-допущення забруднення рiч-ковоТ води бюлопчними агентами слiд пропонувати доочи-
щення таких стокiв Грунто-вим методом.
Висновки
1. У результатi дослiджень стiчних вод встановлено, що значний вплив на якють вод-них ресурав басейну р. Дш-пра мають стчш води, що скидаються з очисних спо-руд мют i Правобережжя, i Лiвобережжя Дшпра.
2. Виявлено закономiр-нiсть: у результат форму-вання стiчних вод збтьшу-еться кiлькiсть забруднюючих речовин бюгенного по-ходження, що призводить до надходження Тх у поверх-невi води. Кiлькiсть амошй-ного азоту перевищуе кри-терп якостi поверхневих вод до 21 разу.
3. Простежуеться ч^ка тенденцiя до зростання вми сту у с^чних водах мiст хло-ридiв, гiдрокарбонатiв, нат-рiю за рахунок яких збшь-шуеться загальна мшерали зацiя Тх (особливо це стосуеться мют, розмще-них на Лiвобережжi Днiпра), яка зростае вщ 0,5-07 г/м3 до 1,2 г/м3. Встановлено, що змшюеться також якiсть поверхневих вод басейну Днтра, тобто мiнералiзацiя Тх поступово збшьшуеться вниз по Дшпру i сягае 0,60,7 г/дм3 переважно внасли док пщвищення вмiсту у них хлоридiв, сульфа^в i нат-рiю.
4. Проведен саштарно-бiологiчнi дослiдження яко-ст стiчних вод мiст та поверхневих вод свщчать про низький ступшь очистки с^чних вод тсля скиду Тх з очисних споруд у басейн р. Дшпра.
Л1ТЕРАТУРА
1. Яцик А.В., Хорев В.М. Водне господарство в Ук-раТш. — К.: Генеза, 2000.— 455 с.
2. Оргашзащя ведення еколого-мелiоративного монiторингу. Ч. 1. — Зрошу-вальнi земли ВБН 33-5.501-97. — К.: Держводгосп УкраТни, 1977. — С. 35-36.
3. Переробка мюьких с^ч-них вод та використання Тх для зрошення кормових та техшчних культур: ВНД 333.3-01-98. — К.: Держводгосп, 1998. — 62 с.
4. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения: СанПиН №4630-88. — М., 1988. — 69 с.
Професшний рак: епщемюлопя та профтактика" Ки'Гв: ДП НВП "Видавництво "Наукова думка" НАН УкраТни", 2008. 338 с.
Тема монографи е над-звичайно актуальною. Насамперед це по-в'язано з тим, що в Ук-раТш на тлi низькоТ три-валостi життя населен-ня рееструеться один з найвищих серед краТн бвропейськоТ ств-дружностi рiвень онко-логiчноí захворювано-стi, який мае тенденцю до стабть-ного зростання. По-друге, на тере-нах краТни спостерiгаеться висока щiльнiсть промислових вироб-ництв, якi, за квалiфiкацiею Мiжна-родного агентства з вивчення раку (МАВР), розглядаються як канце-рогенонебезпечнi для людини.
З урахуванням важпивостi про-блеми боротьби зi злоякiсними новоутвореннями, якi разом з хворобами серцево-судинноТ систе-ми е одшею з основних причин смертност та iнвалiдизацií насе-лення i визначають рiвень здо-ров'я наци, резолю^я XI з'Тзду он-кологiв УкраТни зазначае, що прю-ритетним науковим напрямком е питання етдемюлогп раку та прогнозування онкоепщемюлопч-ноТ ситуацií на найближчу та вщда-лену перспективу i розробка висо-коефективних протиракових захо-дiв. У цьому зв'язку поява щеТ книги е дуже своечасною.
Монографiя охоплюе широке коло проблем профтактики профе-айного раку. Основнi питання пода-ються у виглядi передмови та восьми роздТтв, наприкiнцi яких наводиться перелк лiтературних поси-лань.
У передмовi автори обГрунтову-ють актуальнють та вказують на недостатне висвтлення у втиз-нянiй лiтературi проблеми захво-рюваностi дорослого населення УкраТни на злоякюш новоутворен-ня професмного Генезу, визначають найбiльш значущi науковi ас-пекти у вивченш та розв'язаннi цiеí медичноТ проблеми.
Перший роздт монографи прис-вячено питанню юторичного досвiду у вивченш професмного раку про-
Е&Н*78
