CC BY
8
TO А QUESTION OF А SOFTWARE OF SYSTEM OF THE SANITARY-AND-EPIDEMIOLOGIC CONTROL OF AN ENVIRONMENT
Kuznetsov А., Ponomarenko A.
ДО ПИТАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ САН1ТАРНО-ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНОГО КОНТРОЛЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
КУЗНЕЦОВ О.В., ПОНОМАРЕНКО А.М.
УкраТ'нський НД1 медицини транспорту, м. Одеса,
Мастерство охорони здоров'я
УкраТни
УДК 351.77.773:517;557.47/.48
ктуальнiсть проблеми форму-вання систем оперативного контролю над станом навко-лишнього середовища нинi зумовлена високим антропо-генним навантаженням вщ рiз-них видiв транспорту та Т'хых н фраструктур на природну сферу i стан здоров'я населення [1-5].
Метою дослщжень е роз-робка концепцiТ формування гiгiенiчного оперативного контролю на основi створення оптимально'!' моделi з мошторин-гу i прогнозу впливу транспортних засобiв на навколиш-не середовище.
Основне завдання — розробка системи оперативного контролю саытарно-ппеычних складо-вих об'екта:
□ побудова математичного опису причинно-наслщкових зв'язюв об'екта;
□ визначення оптимального набору контрольованих змш-них (спостережуваних або уза-гальнених);
□ встановлення алгоритму оцшки системи контролю або прогнозованого саштарно-пп-енiчного складу у т.з. природо-охоронних об'ектах.
Матерiали i методи дослiдження:
К ВОПРОСУ МАТЕМАТИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ Кузнецов А.В., Пономаренко А.Н.
В условиях высокой антропогенной нагрузки от разных видов транспорта и их инфраструктур на естественную среду и состояние здоровья населения актуальна проблема формирования систем оперативного контроля над состоянием окружающей среды.
Основным заданием, поставленным в работе, есть разработка концепции формирования гигиенического оперативного контроля на основе создания оптимальной модели по мониторингу и прогнозу влияния транспортных средств на окружающую среду.
Решение вышеизложенной задачи позволит рекомендовать создание и внедрение в инфраструктуры водного транспорта информационной системы мониторинговой оценки санитар-но- эпидемиологического состояния портов мероприятия, базирования и ремонта для пароходов, осуществляющих международные пассажиро-транспортные перевозки.
□ побудова лшмноТ' або ли нмноТ' за параметрами (лЫм-ною щодо перетворених змш-них) модел^
□ побудова графив регре-айних залежностей з довiрчими зонами i графками залишюв, за наслщками якого визначалася наявнють аномальних точок;
□ побудова моделей для аналiзованоТ вибiрки тсля ви-ключення аномальних даних;
□ порiвняльний аналiз моделей i визначення м^мального набору моделей, достатнього для адекватного опису взае-мозв'язку дослщжуваних по-казникiв.
Аналiз причинно-наслiдкових множинних взаемозв'язюв.
Методи множинноТ регресiТ: кроковi методи побудови множинних регресмних моделей [6].
Методи факторного аналiзу.
Для визначення мiнiмального набору агрегованих показни-кiв, достатнiх для адекватного опису еколого-ппешчного стану об'екта.
Алгоритмiчне забезпечення — метод головних чинниюв з косокутним обертанням рантах, equimax, quartimax) [7, 8].
Факторний аналiз провадив-ся для вах наборiв показникiв еколого-гiгiенiчного мошто-рингу.
Алгоритмiчне забезпечення вирiшення завдань регламен-туеться використаними засо-бами програмного забезпе-чення.
Алгоритм формування системи оперативного контролю
Система формування оперативного контролю природоо-хоронного об'екта складаеться з таких основних етатв:
□ постановка i формалiзацiя конкретних завдань оперативного контролю;
□ визначення набору спостережуваних змшних i створення БАЗИ ДАНИХ;
□ опрацювання блоковоТ
Е&Н*72
структури системи контролю;
□ побудова моделей при-чинно-наслiдкових зв'язюв;
□ побудова набору узагаль-нених показниюв;
□ визначення оптимального набору вихщних показникiв, використаних в алгоритмах прийняття ршення;
□ перетворення набору вихщних показниюв на номЫальы шка-ли (вiдноснi, натурального ряду чисел, рангов^ шкали станiв);
□ розробка алгоритмiчного i програмного забезпечення представлення шформацп такою, що полегшуе процедуру прийняття рiшень;
□ розробка алгоритмiчного i програмного забезпечення формалiзованого прийняття рiшень.
Аналiз шформацп, що над-ходить у виглядi анкет обсте-ження об'екта, передбачае таю основы етапи:
□ збiр, коректування i збери гання початковоТ iнформацiï;
□ представлення початково)' шформацп користувачевi у зручному для огляду i якiсного аналiзу виглядi. Пщготовка i вiдбiр iнформацiï для стати-стичного аналiзу;
□ статистичний аналiз ш-формацiï.
Представлення результатiв аналiзу у виглядi форм вихщ-них (зв^них) документiв.
Результати дослiджень i ïx огляд (приклад — розробка системи оперативного контролю). При розробц концеп-цiï формування системи оперативного контролю еколого-ппешчного стану транспортних засобiв об'ектом контролю були територiальнi одиницi Украï-ни: мiсто, область, регiон.
Набiр спостережуваних по-казникiв, що характеризують об'ект i його еколого-гiгiенiчний стан, було задано завчасно.
Увесь набiр початково[ шформацп формуеться у виглядi бази даних, спроектованоï на платформi СУБД CLARION [9, 10]. Статистичну обробку ш-формацп провадили вiдповiдно до методики при використанш статистичного пакету STAT-GRAPHICS, ver. 5 [11-12]. Для виршення завдань картографу-вання використовуеться адап-тований для роайськомовного користувача рекомендований ВОЗ програмний пакет EPIMAP.
ПОЧАТКОВ1 ДАН1 Характеристики географо-де-
мографiчних показникiв:
>*
Г1ПвНА ВОДИ ТА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ —
No,
тис.
□ ктьюсть областей
□ ктьюсть мiст — Nr. Чисельнiсть населення, чол. — NASEL
Площа, тис. кмп — PL (iндекси: область + мюто — OG, область — Про, мюто — G). Характеристики антропоген-них показникiв:
□ витрата бензину,
т— RASBEN,
□ витрата дизельного пали-ва, т — RASDIZ,
□ витрата стислого газу, тис. м3 — GAZM,
□ витрата зрiдженого газу, тис./дм3 — GAZL,
□ викиди в атмосферу шюдли-вих речовин, тис. т./год — VRED,
□ ктьюсть легкових автомо-бiлiв, тис. шт. — Кл,
□ юпьюсть вантажних авто-мобiлiв, тис. шт. — Кг, ктьюсть автобуав, тис. шт. — Но, кшьюсть мотоцишв, тис. шт. — Км.
ПОБЛОЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВХ1ДНИХ ПОКАЗНИК1В СИСТЕМИ
Показники витрати палива i викиду шкiдливих речовин в атмосферу
Початковi показники витрати палива i викиду шюдливих речовин в атмосферу були пщда-нi факторному аналiзу, у результат якого було встановле-но, що для опису даних достат-не використання одного головного чинника (FRAS) з накопи-ченим внеском 98,9%.
Взаемозв'язок мiж показни-ком FRAS i спостережуваними показниками витрати палива i викидом шюдливих речовин в
атмосферу може бути представлений регреайною моделлю: FRAS = - 0.069+10-6* (7.44 RASDIZO+1.94 RASBENO+ 4.98 GAZMO + 17 GAZLO +4695 VRED), (5.1)
або (без iстотноí втрати точ-ностi) моделлю:
FRAS = -0.076 + 10-6 *(7.61 RASDIZO + 2.29 RASBENO + 4757 VRED). (5.2)
Показники кiлькостi автотранспорту Початковi показники, що характеризують кiлькiсть автотранспорту за областями i ми стами, були пiдданi факторному аналiзу, у результатi якого було встановлено, що для опису даних (окремо по мюту i по областО достатне використання одного головного чинника (FKOLA), з накопиченим внеском для моделi област 99.2%, мiста — 95.4 %.
Крiм того було визначено узагальнений показник "умов-на ктьюсть автотранспорту (KOLUSL)" за формулою:
KOLUSL = (1 Окл + 20Кг + 25Ка + 5Км ) / 60, (5.3)
де Кл, Кг, Но, Км — ктьюсть легкових, вантажних автомоби лiв, автобуав, мотоцикпiв;
10, 20, 25, 5 — вщповщы витрати пального на 100 км шляху.
Коефщенти кореляцií мiж ци-ми узагальненими показниками -0.992 (по мюту) i 0.994 (по областО, що вказуе на високу ефективнють використання факторного аналiзу як методу знаходження узагальнених по-казникiв.
Таблиця 1
Аналiз кiлькостi випадкiв захворювань з ВУТ по областях i мютах УкраГни
Клас захворювань Середне значення Критерм значущост! Т крит.
Область Мюто
3 0.23 0.32 0.0005 2.97
4 0.125 0.188 0.0005 2.94
6 3.12 4.03 0.027 2.30
8 23.19 30.40 0.0007 3.64
9 3.00 3.88 0.0019 3.31
73*Е&Н
TO THE QUESTION OF A SOFTWARE OF SYSTEM OF THE SANITARY-AND-EPIDEMIOLOGIC CONTROL OF AN ENVIRONMENT KuznetsovÂ., Ponomarenko A.
In conditions of high anthropogenous loading from various types of transport and their infrastructures on the natural environment and a state of health of the population the problem of formation of systems of the operative control over a condition of an environment is actual. The primary goal put in work is development of
the concept of formation of the hygienic operative control over creation of optimum model on monitoring and the forecast of influence of vehicles for an environment. The decision of the abovestated problem will allow to recommend creation and introduction in infrastructures of a sailing charter information system estimations of a sanitary-and-epidemiologic condition of ports of call, basings and repair for steamships, shipowners which court carry out the international passenger transport connections.
Показники захворюваност зi ЗВУТ
Для побудови узагальненого показника захворюваност ви-користовувався факторний аналiз. Початковi показники: юльюсть випадюв ЗВУТ з хвороб нервовоТ системи, оргашв дихання, травлення, травм i отруень (6, 8, 9, 17 клаав зах-ворювань).
Отримано узагальнений по-казник у виглядi одше'Т головноТ компоненти матриц початко-вих змЫних ZF з накопиченою часткою з'ясовного розкиду, рiвного 100%, тобто при замiнi чотирьох початкових змшних одним узагальненим шяко'Т втрати iнформацiТ не вщбу-ваеться.
Узагальнений показник може бути також отриманий просто тдсумовуванням початкових чотирьох показниюв (SUMSL), оскшьки коефщент кореляцiТ' мiж показниками ZF i SUMSL дорiв-
нюе 0.95, а визначення останньо-го методично значно простше.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЗАеМОЗВ'ЯЗКУ ПОКАЗНИК1В Взаемозв'язок захворюва-ностi з демографо-геогра-
фiчними показниками У результат розвiдувального аналiзу даних випадкiв захво-рювань з ВУТ по мютах i областях УкраТни, зокрема, було виявлено, що в усiх дослщжу-ваних класах захворювань спо-стерiгаеться аномально пщви-щена захворюванiсть у До-нецькiй областi.
Для оцiнки значущост вщмЫ-ностей рiвня захворюваностi по областях i мiстах було вико-ристано апарат перевiрки ста-тистичних ппотез для всього набору показниюв захворюва-ностi по класах i загалом. Ре-зультати дослiджень для значу-що помiтних показникiв захво-рюваностi по областi i мюту наведено у таблицi 1.
Таблиця 2
Регресшш моделi взаемозв'язку витрати пального, кiлькостi автотранспорту i чисельност населення областей (лiнiйнi вигляду: у = а + Ьх)
Залежна Коефiцieнти perpeciï КоефМент Залишок
3MiHHa а b кореляцп СКО
VRED 77.30 0.0936 24 0.936 42.55
RASBENOG 55401.60 70.7480 24 0.805 62830.80
RASBENO 14336.00 94.4440 13 0.781 76059.10
RASBENG 12870.80 66.9300 14 0.938 17557.50
RASDIZOG -3892.85 50.4720 24 0.840 39299.60
RASDIZO -32328.60 64.4800 13 0.827 43949.00
RASDIZG 8188.72 40.9840 14 0.964 8039.70
GAZLOG -12837.40 9.7430 17 0.825 8055.30
GAZLO -13614.40 11.6220 10 0.892 6708.60
GAZLG 1059.83 3.6100 12 0.656 3165.50
Виключено м. Донецьк
GAZLOGK 961.80 2.45 16 0.848 1287.78
GAZLOK - 976.10 1.82 9 0.861 672.03
GAZLGK 673.29 2.94 11 0.926 955.43
GAZMG 2267.70 7.63 13 0.816 3931.50
KOLUSLO 5642.72 24.99 24 0.961 781.5
KOLUSLG 2315.14 24.25 10 0.988 905.45
Примтки: n — юльюсть точок, як використовувалися для побудови модел '1; х — чисельнiсть населення (NASEL).
При дослщжены взаемозв'язку "випадки захворювання — чисельнiсть населення" викори-стовувався метод кореляцмно-го аналiзу, у результатi якого було виявлено статистично значу-щий взаемозв'язок "випадки захворювання — чисельнють населення област за класами захворювань "органи дихання",
— г = 0,70 i "травми i отруення"
— г = 0.61 i iстотну взаемокоре-льованiсть показниюв захворювань за окремими класами на рiвнi г = 0.5-0.8.
Для аналiзу захворюваностi по регюнах використовувався дисперсiйний аналiз, у результат якого було виявлено значу-ще збiльшення кiлькостi випадюв ЗВУТ у Схiдному регiонi за класами захворювань нервовоТ системи (6 клас) i "травми i отруення" (17 клас), а також тенден^я репонально'Т залеж-ностi середньоТ тривалост захворювань за 17 класом. Взаемозв'язок початкових антропогенних показникiв з демографо-географiчними
показниками У результат проведеного ре-гресiйно-кореляцiйного анали зу взаемозв'язку показниюв витрати палива, викидiв шкiд-ливих речовин в атмосферу, автотранспорту i чисельнiстю населення, площею областей i мiст було встановлено, що за чисельнютю населення можуть бути отриман достатньо надй нi юльюсы оцiнки прогнозова-них значень антропогенних чинникiв. Визначено набори показниюв, для яких ц моделi статистично значущi, i побудо-ваш вiдповiднi регресiйнi мо-делi (табл. 2).
Для виявлення оптимального набору моделей, яю використовувалися для опису взаемозв'язку мiж антропогенними i демографiчними показниками, було проведено порiвняль-ний аналiз якост моделей i до-датковi етапи моделювання
Г
Е&Н*74
тих, що включають наступн! етапи:
□ побудова граф1к1в регре-с1йних залежностей з дов1рчи-ми зонами I графки залишк1в, за насшдками яких визначала-ся наявнють аномальних точок;
□ побудова регреайних моделей для анал1зовано'|' виб1рки п1сля виключення аномальних точок;
□ пор1вняльний анал1з моделей для мюта I област1 I показ-ника витрати палива на 1000 чол. населення.
У результат! проведеного анал1зу I моделювання було встановлено:
□ для опису взаемозв'язку витрати дизпалива, бензину I чисельност1 населення допу-стиме у першому наближенн1 використання едино! модел1, побудовано! за даними по областях, включаючи м1сто або показник витрати палива на 1000 чол.населення;
□ для модел1 взаемозв'язку витрати зр1дженого газу I чи-сельност1 населення було вия-влено аномальне перевищення витрати газу щодо чисельност1 населення у Донецьюй област1; в1дм1нн1сть м1ж значеннями витрати, оц1неними за моделями, побудованими за даними до I п1сля виключення аномально! точки, вщр1зняються бтьш н1ж у 2,9 рази;
□ встановлено значущу вщ-м1нн1сть моделей для мюта I област1 I недоцтьнють використання у загальному випадку показника витрати газу на 1000 чол. населення, осктьки при цьому додаткова помилка для р1зних об'ект1в становить величину близько 40-94%.
Для оц1нки взаемозв'язку м1ж антропогенними I демограф1ч-ними показниками слщ викори-стовувати узагальнен1показни-ки FRAS I KOLUSL I показник чи-сельност1 населення. Вщповщ-н1 коеф1ц1енти кореляцп м1ж ци-ми показниками становлять ве-личини не менше 0.94.
Взаемозв'язок антропо-генних показникiв i показни-мв захворюваностi
Коеф1ц1енти кореляци м1ж показниками, що спостер1галися, I узагальненими показниками становили величини 0.58-0.62
Для оцшки впливу антропо-генних чинниюв на захворюва-н1сть можна обмежитися анал1-зом захворюваност1 за трьома класами ("захворювання нер-вовоТ системи", "захворювання
75*Е&Н
орган1в дихання , травми I отруення").
Надмшшим I ефективншим е використання узагальненого показника захворюваност1, ос-к1льки при цьому для анал1зу використовуеться 1стотно бть-ший об'ем шформаци I для ух-валення р1шення використовуеться ттьки один показник, що полегшуе процедуру прий-няття р1шення.
Враховуючи невисок1 коеф1-ц1енти кореляци, для побудови прогностичних моделей необ-хщно п1дтвердити отриман1 ре-зультати захворюваност1 на ви-б1рках б1льшого об'ему (напри-клад, за паралельними даними про захворюванють по областях I антропогенними показниками за 10 роюв).
Для системи оперативного контролю I прогнозування стану об'екта було запропоновано використовувати 4 показники:
□ чисельнють населення об'екта (NASELO), тис. чол.;
□ узагальнений показник витрати палива I викиду шюдливих речовин в атмосферу (FRAS), який визначаеться за формулою роздту, умовна шкала;
□ умовна ктькють автотранспорту (KOLUSL), який визначаеться за формулою роздту, тис. шт.;
□ сумарна ктькють випадюв ЗВУТ (SUMSL) за 6, 8, 9 1 17 класами, нормована на тих, що 100 працюють.
Для зручност1 практично! робо-ти увесь д1апазон зм1ни цих по-казник1в представляеться у ви-гляд1 рангових шкал, вщповщно до таблиц! ранжування (табл. 3).
Для як1сного анал1зу витрати
ду Ыших об'ект1в I структур, зо-крема медичного напряму, що стосуеться епщемюлопчного стану, наприклад морських порт1в УкраТни. Наб|р показни-к1в, яю характеризують об'ект, що спостер1гаеться, необхщно сконцентрувати в1дпов1дно до задано! нами схеми такого зм1-сту: найменування порту, гео-граф1чн1 координати, коротка характеристика мюцевост1 — територ1Т, етнограф1чн1 показники, г1г1ен1чн1 оц1нки порт1в, причал1в, умови стоянки суд1в I зд1йснення вантажних опера-ц1й, прохщш глибини до прича-л1в, умови I необхщнють прийо-му водяного баласту при вихо-д1 з порту, вимоги з охорони навколишнього середовища, умови постачання суд1в (водою, пров1з1ею, особливо ово-чами, витратними матер1ала-ми), захворюваност1 населення (особливо на ендем1чн1 1нфек-ц1йн1 хвороби) I оргашзаци ме-дичноТ допомоги.
Висновок Представлен! матер1али до-зволяють рекомендувати ство-рення I впровадження в Ыфра-структури водного транспорту
Таблиця 3
Ранг Д1апазони зм1ни показник1в
NASELO FRAS KOLUSL SUMSL
1 500 1000 00 10 20 0 40 0 10-20
2 1000 ... 1500 1.0... 2.0 40.0.....60.0 20-30
3 1500 ...2000 2.0... 3.0 60.0.....80.0 30-40
4 2000 ... 3000 3.0... 4.0 80.0....100.0 40-50
5 понад 3000 4.0... 5.0 понад 100.0 понад 50
палива ефективне використання програмного забезпечення, що дозволяе провадити карто-граф1чний анал1з даних, розро-блених на баз1 рекомендовано-го ВОЗ програмного засобу ЕР1МАР.
Зг1дно з представленими ма-тер1алами програмне забезпечення може здмснюватись у процес1 комплексно! оцшки ря-
1нформац1йну систему мошто-рингово! оц1нки сан1тарно-еп1-дем1олог1чного стану порт1в заходу, базування I ремонту для пароплав1в, судновласник1в, судна яких здмснюють м1жна-родн1 пасажиро-транспортш перевозки.
ЛИТЕРАТУРА 1. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1990. — 480 с.
2. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения: В 2-х томах. Т. 1 / Под ред. Ю.П. Лисицина. — M.: Mедицинa, 1987.
— 432 с.
3. ^епанов-скихA.C. Прикладная экология: охрана окружающей среды.
— M., 2003.
4. Журнал "Eco News". — № 5, 2002.
— www.statsoft.ru
5. ^цнельсон Б.А., Привалова Л.И., ^зь-мин C.B. Оценка риска как инструмент со-циально-гигиениче-ского мониторинга. — Екатеринбург: Изд-во AMБ, 2001. — 244 с.
6. Дрейпер Н., Cмит Г. Прикладной регрессионный анализ. — M.: Финансы и статистика, 19861987. — 2 т.
7. Иберла K. Факторный анализ. — M.: ^атистика, 1980.— 398 с.
8. Харман Г. ^вре-менний факторный анализ. — M.: ^ати-стика, 1972. — 4б8 с.
9. ^стема 1СПА-РИОН. Утилита Дизайнер / Руководство пользователя.
— M.: Айсберг, 1991.
— 12б с.
10. Тюрин Ю.Н., Maкaров А.А. Анализ данных на компьютере. — M.: Финансы и статистика, 1995. — 384 с.
11. Нетудихатка О.Ю., KлейнерЛ.Б. Maте-матические методы формирования системы оперативного контроля эколого-гигиенического состояния объектов, обусловленного работой транспорта. — Одесса: MЗУ, У№НИ-ИMT, 1997.
12. S. STATGRA-PHICS (Statictial graphics system by Statistical Graphics Corporation) //INTERNATIONAL VERSION (Ver. 5.1). —STSC, Inc-1991.
IMPACT OF CITY WASTE WATER ON THE FORMING OF WATER RESOURCE QUALITY IN THE BASIN OF SREDNY DNEPR
Salo T.L., Chornokosinsky A.V., Vashkulat N.P., Cherevko Ye.M.
ВПЛИВ СТ1ЧННХ ВОД М1СТ НА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТ1 ВОДНИХ РЕСУРС1В У БАСЕЙН1 СЕРЕДНЬОГО ДН1ПРА
инi в УкраТнi досить гостро стоТть проблема щодо необхiдностi полтшення еколопчно-го стану басейнiв рiчок рiзних регiонiв, у тому чист басейну р. Днiпра.
Вимогами до рацюнального використан-ня водних ресурав, запобiгання Тх висна-женню i забрудненню е вiдведення бюло-гiчно-очищених стiчних вод для зрошення та вдобрення сiльськогосподарських угiдь.
Виробничо-господарська дiяльнiсть ба-гатьох об'ектiв народного господарства кра-Тни, у тому чист комунального, iстотно впли-вае на гiдрохiмiчний та екологiчний стан по-верхневих вод. Майже половина територи УкраТни зазнае надмiрного господарського навантаження на водоресурсний потен^ал. Забезпечення чистою водою промислових i стьськогосподарських пiдприемств усклад-нюеться через незадовшьну якiсть води водних ресурсiв. Для переважноТ бiльшостi пiдприемств промисловостi, стьського i комунального господарства вмют забруднюю-чих речовин, якi скидаються зi стiчними водами у воды об'екти, ютотно перевищуе гранично допустимi концентраций Тому основною причиною забруднення поверхневих вод УкраТни слщ вважати скидання неочище-них та недостатньо очищених стчних вод у рiчки та iншi водойми пiсля вiдведення Тх вщ численних населених пунктiв, господарських об'ектв i сiльськогосподарських угiдь.
За даними [1], об'ем бюлопчно очищених стчних вод в УкраТнi становить 1782 млн. м3. Виявлено, що у багатьох випадках у результат скиду зi стчними водами забруд-нюючих речовин поверхневi води не вд повiдають нормам охорони вод ^ як насли док, порушуеться екологiчна рiвновага у навколишньому середовищк Найбiльш ток-сичними для водойм е оргашчш, бiогеннi та мЫеральы сполуки групи азоту, якi у рiзнiй кiлькостi знаходяться у стчних водах, вод-ночас вони можуть бути джерелом пожи-вних речовин для рослин при вщведенш стчних вод для зрошення, тому метою да-них дослiджень було встановлення особли-востей формування якостi стчних вод мiст, якi скидаються у басейш р. Днiпра, вияв-лення основних причин забруднення водних ресурав та визначення подальшоТ спрямованост гiдрохiмiчних та екологiчних процесiв у днтровському басейнi.
Методика дослiджень переважно була направлена на визначення якюного складу стчних вод, що скидаються у р. Дшпро, та дшпровсько'Т води, вiдiбраноТ на лiвому та правому берегах середнього Днтра, а стiчних вод — пюля Тх скиду з очисних спо-
САЛО Т.Л., ЧОРНОКОЗИНСЬКИЙ А.В., ВАШКУЛАТ М.П., ЧЕРЕВКО О.М.
1нститут гiдротехнiки та мелiорaцiï УААН, ДУ "1нститут гiгieни та медичноï екологiï ¡м. O.M. Maрзeeвa AMH Укрaïни", м. K^B
УДK б28.35:3б1:б31.б7
ВЛИЯНИЕ СТОЧНЫХ ВОД ГОРОДОВ НА ФОРМИРОВАНИЕ КАЧЕСТВА ВОДНЫХ РЕСУРСОВ В БАССЕЙНЕ СРЕДНЕГО ДНЕПРА Сало Т.Л., Чорнокозинский А.В., Вашкулат Н.П., Черевко Е.М. В статье представлены результаты научно-исследовательских работ, направленных на выявление основных причин загрязнения водных ресурсов в бассейне р. Днепр и изучение закономерностей формирования гидрохимических и экологических процессов в средней части р. Днепра. Проведена агромелиоративная и санитарно-экологическая оценка качества воды.
Е&Н*7б
