CC BY
9
КЛ1Н1ЧНА ТА ПР0Ф1ЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.61-003.4-616.12 Абдельрахман Майсара
ЗАЛЕЖН1СТЬ РЕЗУЛЬТАТ1В КОРЕКЦ11 АРТЕР1АЛЬНО1 Г1ПЕРТЕНЗП В1Д ЛОКАЛ1ЗАЦП К1СТ НИРОК
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
У статтi едображеш результати динамки показниюв вираженост!' арmерiально'í гпертензп в зале-жностi eid локал'зацi)' кют нирок. 123 патента, що увйшли в дослдження, роздлен на 4 групи в зале-жностi в!д топограф '!)' кюти нирки: в I групi (34 хворих) солтарн! кюти розташовувалися у верхньому сегмент! нирки; в II групi (30 пацiентiв) - в середньому сегментi, у 32 спостереженнях проста к'юта нирки була локал'зована в нижньому полюс нирки (III група спостереження), i в IV групу видлили 27 па^ент'в, у яких була д 'агностована парапельвкальна кста. Ефективнють терап'й у пацiентiв з ло-калiзацiею кют у верхньому полюсi склала 73,5% (25 патента), в середньому - була досягнута в 60% (18 хворих), в нижньому - в 68,8% (22 па^енти). Найбльш ефективною в план зниження АТ пунк^йна склероmерапiя виявилася в груп парапельвiкальнiх кют - зниження бльше 15 мм рт.ст. в 77,8% (21 патент). Виконання пунк^йно)' склеротерапн кют нирок сприяе нормалiзацн' арmерiального тиску i п'ь дтверджуе mеорiю передування ренальних кют розвитку симптоматично)' АГ. Кпючов1 слова: артер1альна ппертентая, гасти нирок, пункцмна склеротерап1я.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами i темами. Робота виконана вiдповiдно до плану наукових дослiджень кафе-дри урологи, нефрологи' i андрологи Харювського национального медичного у^верситету «Розробка i впровадження ефекти-вних меmодiв i засобiв профлактики, дiагносmики i лкування найбтьш важливих захворювань i травм», № державно)' реест-рацп № 0198U002627.
Вступ
Загапьносв^ова статистика свщчить про те, що при обстеженн насепення у вiцi понад 40 ро-ш, прибпизно у 25% виявпяють мсти нирок, а до 60-70 ромв цей показник досягае 60% [3]. Також вщомо, що у 20% хворих на кютозш ураження нирок спостер^аеться симптоматична артерiа-пьна гiпертензiя (АГ), яка е основним показником до хiрургiчного або мапошвазивного видапення кюти [7]. На думку багатьох фахiвцiв, основним чинником агресивно! дм просто! кюти на крово-постачання пареными нирки спужить високий тиск, що створюеться в порожниш кютозного утворення та призводить до виражених атрофiч-них i iшемiчних змш в нирковш паренхiмi [4, 8].
Розташування кютозного утворення в обпаст верхнього попюсу нирки сприяе компресшнш дм кюти на тканин наднирково! запози, що сприяе пщвищенню показника артерiального тиску (АТ) через синтез кл^инами мозкового шару наднир-кових запоз у вщповщь на компреаю гормошв симпатоадреналово! системи, що мають пряму судинозвужувапьну дю Локалiзацiя кюти в нижньому i середньому сегмент нирки сприяе ризи-ку розвитку уродiнамiчних порушень. Неадеква-тний пасаж сечi по верхшх сечових шляхах е одним з кпючових патогенетичних предикторiв розвитку шепонефриту, який у свою чергу, стиму-пюе дифузш скперотичш процеси в спопучнш тканинi, призводить до склерозу ренальних су-дин i порушення гемодинамiки паренхiми нирки.
Цим обумовпюеться розвиток нирково! шеми з наступним формуванням симптоматично! АГ [1, 2, 5, 6].
Парапельвкальне розташування кюти також може ускпаднюватися АГ внаслщок стискання центрапьних ниркових або внутршньониркових судин, що призводить до атрофп нирково! паре-нхiми. Також гiпертензiя може виникати при ло-ка^заци кiсти в нирковш мисц^ яка провокуе стискання верхньо! третини сечоводу i сприяе порушенню вiдтоку сечi [9].
Анапiз сучасно! пiтератури показав вкрай об-межену ктькють даних про запежнiсть АГ вщ покапiзацiТ кiстозного утворення нирки, що пред-ставпяеться важливим чинником в ^енез1 артерн апьно! ппертензи i в прогнозуваннi позитивних результалв пiкування простих кiст нирок.
Мета дослщження
Вивчити динамiку показникiв вираженост ар-терiапьноТ гiпертензiТ запежно вщ покапiзацiТ кiст нирок.
Матерiали i методи дослщження
За 2011-2015 рр. в КЗОЗ "Обласний кп^чний центр урологи i нефрологи iм. В.1. Шаповала" знаходипося на обстеженнi та пкуванш 276 па-цiентiв з кютами нирок рiзноТ пока^заци. Лку-вання в об'емi черезшюрно! пункцшно! склеро-терапи отримапи 175 (63,4%) хворих. З ^е! групи бупи в^браш 123 пацiенти для подальшого доспiдження. Середнiй вiк хворих скпав
АктуальН проблеми сучасно! медицины
59,1±6,42 ромв. Чоловiкiв було 55 (44,7%), жЫок - 68 (55,3%).
Клiнiчнi прояви кют спостерiгалися у виглядi симптоматично! АГ у 78 (63,4%) па^енлв, а у 45 (36,6%) хворих дiагностували поеднання АГ з шшими проявами кiстозних захворювань нирок (хрошчний пiелонефрит, доброякiсна гiперплазiя передмiхуровоТ залози, СКХ).
Пацiенти, що увiйшли до дослщження, розд^
ленi на 4 групи залежно вщ топографи кюти нир-ки: в I груш (34 хворих) солiтарнi кiсти розташо-вувалися у верхньому сегментi нирки; у II груш (30 па^етчв) - в середньому сегментi, в 32 спо-стереженнях проста кюта локалiзувалася в ниж-ньому полюс нирки (III група спостереження), i в IV групу видiлили 27 па^етчв, у яких дiагносту-вали парапельвкальну кiсту (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика груп nai^ieHmie залежно eid локaлiзaцiT Kicm
Групи Ктькють пацiентiв
абс. %
I (верхшй полюс) 34 27,6
II (середнiй сегмент) 30 24,4
III (нижнш полюс) 32 26,1
IV(парапельвiкальне розташування) 27 21,9
ВСЬОГО 123 100%
Уам патентам (n=123) виконували черезшкн рну пункцшну склеротерапiю кiст. Це втручання проводили пщ ультразвуковим наведенням в умовах мюцево!' анестези з аспiрацiею вмюту кiст з наступною iнстиляцiею склерозанту (ети-ловий спирт 96%) в об'емi 10% евакуйованiй р^ диш. Вмiст в обов'язковому порядку направляли на цистолопчне дослiдження.
Критерiями ефективност лiкування вважало-ся зниження цифр артерiального тиску як мшь мум на 10 мм рт.ст. або нав^ь до нормальних
значень (згщно ВОЗ, 1999: систолiчний АТ < 140 мм рт.ст.; дiастолiчний АТ < 90 мм рт.ст.; ).
Мошторинг АТ проводили до пункци, пiсля процедури протягом 2 годин, на 7 добу та на 30 добу. Отримаш дан зютавлялися з топографiею кiстозного утворення.
Результати дослщження та 1х обговорення
Динамiка показникiв АТ приведена в табли-цях 2 i 3.
Таблиця 2
aмiкa значень piвня сисmолiчного АТ у обстежуваних хворих
Групи До лкування Протягом 2 годин пюля пункци На 7 добу На 30 добу
I (n=34) 152,1±3,8 155,2±2,9 126,7±4,0 128,5±3,5
II (n=30) 148,2±4,5 155,1 ±4,1 130,4±3,5 129,5±3,6
III (n=32) 142,3±4,3 154,2±4,2 137,2±5,7 131,7±4,9
IV (n=27) 152,5±3,4 156,7±4,2 145,1±3,2 140,6±5,0
Таблиця 3
Динам та значень рвня дiaсmолiчного АТ у обстежуваних хворих
Групи До лiкування Протягом 2 годин пiсля пункци На 7 добу На 30 добу
I (n=34) 100,5±2,4 102,1±1,65 88,2±2,6 89,6±0,7
II (n=30) 103,4±1,0 105,2±1,1 87,3±2,7 88,1±3,6
III (n=32) 99,8±1,9 103,3±2,3 93,5±4,3 90,1±5,3
IV (n=27) 101,7±3,0 103,6±2,4 90,3±5,4 85,3±3,0
Черезшфна пункцшна склеротерашя кют нирки сприяла зниженню показнимв артерiального тиску у вах групах. Виражен змiни спостер^али-ся у па^енлв з локалiзацiею кют у верхньому полюс (показник систолiчного артерiального тиску 152,1 ± 3,8 до лiкування знизився до 128,5 ± 3,5 мм рт.мт. на 30 добу пюля лкування, дiасто-лiчного - з 100, 5 ± 2,4 до 89,6 ± 0,7 мм рт.мт. вн дповiдно). Ефективнiсть терапи склала 73,5% (у 25 па^енлв). Серед па^ен^в II групи ефектив-нiсть лкування була досягнута у 18 хворих (60%) у виглядi зниження цифр систолiчного ар-терiального тиску з 148,2 ± 4,5 до 129,5 ± 3,6 мм рт.мт. i дiастолiчного з 103,4 ± 1,0 до 88,1 ± 3,6 мм рт.мт. Результати мошторингу рiвнiв АТ у па^ен^в III групи спостереження також вказують на ефективне зниження цифр систолiчного i дiа-с^чного АТ у 68,8% (22 па^енти) з 142,3 ± 4,3 i 99,8 ± 1,9 до 131,7 ± 4,9 i 90,1 ± 5,3 вiдповiдно.
Найбiльш ефективною в плат зниження АТ пункцшна склеротератя виявилася в груш парапе-львкальних кiст - зниження бтьше 10 мм рт.ст. у 77,8% (21 патент) з 152,5 ± 3,4 i 101,7 ± 3,0 мм рт.ст. до 140,6 ± 5,0 i 85,3 ± 3,0 мм рт.ст. вщповн дно.
Висновки
Ефективнють терапи у пацiентiв з локалiзацi-ею кiст у верхньому полюа склала 73,5% (25 па-^ен^в), у середньому - була досягнута у 60% (18 хворих), у нижньому - у 68,8% (22 па^енти). Найбтьш ефективною в плат зниження АТ пункцшна склеротератя виявилася в груш парапе-львкальних кют - зниження бтьше жж 15 мм рт.ст. у 77,8% (21 патент)
Пщсумовуючи данi аналiзу впливу розташу-вання кiстозного утворення нирки на формуван-ня симптоматично! артерiальноТ гiпертензiТ, мо-
Том 16, Випуск 4 (56) частина 1 ^
степени канд. мед. наук : спец. 14.01.23 «Урология» / А.А. Черенков. - Москва, 2013. - 24 с.
Bisceglia M. Renal cystic diseases: a review / M. Bisceglia, C.A. Galliani, C. Senger [et al.] // Adv. Anat. Pathol. - 2006. - Vol.13. -P. 26-56.
Hansen K.J. Prevalence of renovascular disease in the elderly: a population based study / K.J. Hansen, M.S. Edwards, T.E. Craven [et al.] // J. Vasc. Surg. - 2002. - Vol. 36. - P.443-451. Luscher T.F. Simple renal cyst and hypertension: cause or coincidence? / T.F. Luscher, C. Wanner, W. Siegenthaler [et al.] // Clin. Nephrol. - 1986. - Vol. 26. - P. 91-95.
Rockson S.G. Solitary renal cyst with segmental ischemia and hypertension / S.G. Rockson, R.A. Stone, J.C Jr. Gunnells // J. Urol - 1974. - Vol. 112. - P. 550- 552.
Skolarikos A. Conservative and radiological management of simple renal cysts: a comprehensive review / A. Skolarikos, M.P. Laguna, J.M. de la Rosette // BJU International. - 2012. - Vol. 110. -P. 170-178. - doi:10.1111/j.1464-410X.2011.10847.x Textor S.C. Renovascular Hypertension and Ischemic Nephropa-thy / S.C. Textor, L. Lerman // American journal of hypertension. -2010. - Vol. 23 (11). - Р. 1159-1169.
Winter P. Parapelvic cysts: difficulties in differential diagnosis / P. Winter [et al.] // Zeit. fur Urol und Nephrol. - 1989. - Vol. 82, № 5. -P. 237-245.
жна зробити висновок, що саме вщ локалiзацN кюти залежать патогенетичш аспекти форму-вання цього захворювання. У нашому дослн дженн ми довели, що виконання пункцшноТ склеротерапи кют нирок сприяе нормалiзацiТ АТ та пщтверджуе теорш передування ренальних , кют розвитку симптоматично! Аг.
Перспективи подальших дослщжень i
Подальшi дослщження будуть спрямован на вивчення впливу на показники артерiального ти-ску не лише локалiзацiТ, але i розмiру кюти.
Лпература
1. Соловьева A.B. Симптоматические артериальные гипертензии при болезнях почек / A.B. Соловьева // Сочетанная патология в клинической практике: сб. науч. тр., посвящ. юбилею Засл. ! деятеля науки РФ проф. В.Я. Гармаша. - Рязань, 2011. - С. 2529.
2. Черенков А.А. Выбор метода лечения при простой симптоматической кисте почки : автореф дисс. на соискание научной
Реферат
ЗАВИСИМОСТЬ РЕЗУЛЬТАТОВ КОРРЕКЦИИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ ОТ ЛОКАЛИЗАЦИИ КИСТ ПОЧЕК Абдельрахман Майсара
Ключевые слова: артериальная гипертензия, кисты почек, пункционная склеротерапия.
В статье отражены результаты динамики показателей выраженности артериальной гипертензии в зависимости от локализации кист почек. 123 пациента, вошедшие в исследование, разделены на 4 группы в зависимости от топографии кисты почки: в I группе (34 больных) солитарные кисты располагались в верхнем сегменте почки; во II группе (30 пациентов) - в среднем сегменте, в 32 наблюдениях простая киста почки была локализована в нижнем полюсе почки (III группа наблюдения), и в IV группу выделили 27 пациентов, у которых была диагностирована парапельвикальная киста. Эффективность терапии у пациентов с локализацией кист в верхнем полюсе составила 73,5% (25 пациента), в среднем - была достигнута в 60% (18 больных), в нижнем - в 68,8% (22 пациента). Наиболее эффективной в плане снижения Ад пункционная склеротерапия оказалась в группе парапельвикальных кист - снижение более 15 мм рт.ст. в 77,8% (21 пациент). Выполнение пункционной склеротерапии кист почек способствует нормализации АД и подтверждает теорию предшествия почечных кист развитию симптоматической АГ.
Summary
DEPENDENCE OF ARTERIAL HYPERTENSION CORRECTION OUTCOMES ON KIDNEY CYSTS LOCATION Abdelrakhman Maisara
Key words: arterial hypertension, kidney cysts, paracenteric sclerotherapy.
The article presents results of dynamics of arterial hypertension intensity indices depending on kidney cysts location. 123 patients involved in this investigation were divided into 4 groups depending on kidney cysts topography: in the first group (34 patients) unicameral cysts were in the upper kidney segment; in the second one (30 patients) were in the middle segment. In 32 cases simple kidney cyst was located in the lower part of the kidney (the third group of the observation), the fourth one contained 27 patients, in whom parapelpic cyst was diagnosed. Therapy effectiveness of cysts in the upper segment made up 73,5% (25 patients), 60% (18 patients) for cysts in the middle segment, 68,8% (22 patients) for cysts located in the lower segment. Paracenteric sclerotherapy was observed to be the most effective in the group of parapelpic cysts (AP decrease and blood pressure lowering by more than 15 mm Hg was registered in 77,8% (21 patients). Paracenteric sclerotherapy of kidney cysts favours arterial pressure normalizing and confirms the theory about renal cysts preceding the development of symptomatic arterial hypertension.
