CC BY
18
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
мендацп по використанню / За наук. рекомендащею С.В.Пхiденко.-Днiпропетровськ: Пороги, 2001.- 60с.
4. Перцева Т.А., Ботвшкова Л.А. Медико-соць альнi аспекти визначення якосп життя у хворих на бронхiальну астму та хрошчних обструктивних брон-хiтах // Укр.пульмонол. журн. - 2000.-№1-С.10-22.
5. Про затвердження iнструкцiй щодо надання допомоги хворим на туберкульоз i неспецшфчт за-хворювання легенiв: Наказ МОЗ Украши вiд 28. 10. 2003р., № 499.- К.: 2003.-100с.
6. Сенкевич Н.Ю., Белевский О.С. Качество жизни - предмет научных исследований в пульмонологии (По материалам Международного конгресса ИНТЕРАСТМА 98 и 8-го Нац. конгресса по болезням органов дыхания) // Терапевт.арх.-2000.-№3.-С.36-41.
7. Споаб визначення фiзичноl працездатносп i толерантносп до фiзичного навантаження :А.с. 54724А Укра1на, А 61В5/00/Борисова 1.С., Хома-зюк Т.А. (Украна). - Заявл. 16.01.2002; Опубл. 17.03.2003, Бюл. №3.
8. Фещенко Ю.1. Новi пiдходи в дiагностицi та л^ванш хронiчного обструктивного бронхiту // Ма-
терiaли III з1'зду фтизiaтрiв i пульмонолопв Укрaïни II Укр.пульмонол. журн. - 2003.-№2. - C.7-12.
9. Чучалин А.Г. Хронические обструктивные заболевания легк^. - М.:Медицина, 1998. - 211с.
10. Юдша Л.В. Хрошчш обстрyктивнi зaxворю-вання легень: основш питання сучасно1 дiaгностики II Нова медицина.- 2004.-№1. - С.43-45.
11. Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion II Med. Sci. Sport. Exerc. - 1982. - Vol. 14.- P.436-447.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonari disease.- NHLBI: WHO Worksop, 2001.-19p.
13. Field Trial WHOQOL -100: The 100 Questions with Response Scales. - Geneva: WHO, 1995.- 17p.
14. Siafakas N.M. ERS Consensus Statement: optimal assessment and management of chronic obstructive pulmonary disease II Eur. Resp. Rev.1996. - 1996. - Vol. 6, N39.- Р.270-275.
УДК: 616.24-007.272-031.1:615.83
В.Г. Рева, ЗАЛЕЖН1СТЬ БЕЗПОСЕРЕДН1Х
КМ Савченко РЕЗУЛЬТАТШ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО
Л1КУВАННЯ В1Д ПОЧАТКОВОГО СТАНУ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕН1В
Кримський республгканський НД1 ф1зичних методгв л1кування I медично'1 клгматологИ 1мет 1.М. Сеченова (директор - д.мед.н., проф. С.С.Солдатченко) м. Ялта
Ключовi слова: хротчт обструктивш захворювання легетв, санаторно-курортне л1кування
Key words: chronic obstructive pulmonary diseases, sanatorium health resort treatment
Резюме. У 345 больных хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ) проведено сопоставление исходных клинических состояний в зависимости от достигнутых результатов санаторно-курортного лечения (СКЛ). Установлено, что результаты СКЛ зависят от исходного клинико-функционального состояния больных, о чем свидетельствует наличие почти у 35% показателей исследования достоверной связи с категориями результата лечения. Главными предопределяющими факторами результата СКЛ больных ХОЗЛ являются пол и возраст, активность воспалительного процесса и состояние функции внешнего дыхания. Различия в исходном состоянии вентиляции легких и функциональных резервов легких, разные исходные механизмы поддержания активности воспалительного процесса в бронхолегочном аппарате, разные длительность и интенсивность влияния курения на морфофункциональные изменения в легких существенно влияют на будущие результаты СКЛ больных ХОЗЛ.
Summary. Comparison of initial clinical conditions, in accordance with achieved sanatorium and health resort treatment results was conducted in 345 patients with chronic obstructive pulmonary diseases (COPD). As it was determined, sanatorium and health resort treatment (SHRT) results depend on patients' initial clinico-functional conditions, which was confirmed by presence of reliable connection with treatment result categories in almost 35% of
study indices. The main predetermining factors of SHRT results in patients with COPD are sex and age, inflammatory process activity and function of external respiration condition. Differences of initial lung ventilation condition and lung functional reserves, different initial mechanisms of inflammatory process activity maintained in broncho-lung system, differences in duration and intensity of smoking, which impact on morphofunctional changes in lungs, have a great influence upon results of SHRT in patients with COPD.
Етап санаторно-курортного лшування (СКЛ) мае важливе значення для вторинно! профь лактики хрошчних обструктивних захворювань легешв (ХОЗЛ). СКЛ може не тшьки досягти добрих медичних результат, але i понизити економiчний збиток, що наноситься суспiльству ХОЗЛ. Тому шдвищення ефективностi СКЛ хво-рих на ХОЗЛ е проблемою, що вимагае постш-ного ршення [1, 3, 4, 13]. Останне значною мiрою залежить вiд виршення питань оргашзаци лiкувально-дiагностичного процесу на курорт^ у тому числi ощнки i прогнозування результатiв СКЛ [6,9]. На кшцевий результат СКЛ може впливати безлiч чинникiв.
Мета дослщження - встановити, чи залежать безпосередт результати СКЛ вiд початкового клшчного стану хворих на ХОЗЛ без урахування використаних лшувальних чинникiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено обстеження i лiкування 345 хворих на ХОЗЛ. Чоловшв було 180 (52,2%) i жiнок -165 (47,8%). Вш обстежених варiював вiд 18 до 65 роюв i в середньому по всш вибiрцi склав 46,3±0,49 року. З обстежених 103 (29,8%) особи палили в середньому 23,90±1,30 року по 14,22±0,56 сигарети (цигарки) за добу. Середня тривалiсть захворювання становила 9,57±0,47 року, а середня частота загострень за останнш рш -2,02±0,07 разiв на рш. 1-й ступiнь тяжкостi ХОЗЛ дiагностований у 186 (53,9%), 2-й - у 101 (29,3%), 3-й - у 44 (12,8%) i 4-й - у 14 (4,1%) хворих.
Клшчне обстеження хворих традицшно включало опитування, огляд, виявлення фiзи-кальних змш. Узагальнену характеристику об-стеженим давали по конститущональних i зага-льноклiнiчних показниках: стать, вiк, тривалють курiння (КурТ), штенсивнють курiння (Кур1) -кiлькiсть сигарет за добу, тривалють впливу про-фесiйних шюдливих факторiв (ТВШФ), три-валiсть хвороби (ХвоТ), кшькють загострень за останнш рш (ЗагК), наявнiсть i тривалють за-дишки в анамнезi (ЗадА), наявнiсть утрудненого дихання в анамнезi (УДА), реакцiя на iританти (Рна1) i реакцiя на змiну погоди (РЗП).
Шляхом опитування, огляду i фiзикального дослiдження рееструвалися наступнi показники:
вираженють кашлю (КаВ), кiлькiсть мокротиння (МокК), характер мокротиння (МокХ), вираженють задишки (ЗадВ), вираженiсть утрудненого дихання (УДВ) ненападового характеру як результат порушення дренажно! функци бронхiв, вираженiсть болю в грудях (БГВ) плеврального походження, вираженiсть слабкосп (СлаВ), тт-ливостi (ПiтВ) i цiанозу (ЦiаВ), катаральнi змiни в дшянщ глотки (КЗГ), характер перкуторного звуку (ХПЗ) рухливють (сумарна) нижнього краю легенiв (РНКЛ), характер дихання (ХД), кшькють сухих хрипiв (СХК), кшькють вологих хрипiв (ВХК), збшьшення печiнки (ПечЗ), частота дихання (ЧД) i частота серцевих скорочень (ЧСС). Вс якiснi клiнiчнi показники формалiзу-валися згiдно з рекомендащями Савченка В.М. [11].
1з лабораторних методик використовували загальний аналiз кровi i цитологiчне дослiдження мокротиння. При цьому за юнуючими стандарт-ними методиками [10] визначали наступш показники: лейкоцити (ЛейК), еозинофши (ЕозК), паличкоядерш нейтрофiли (ПЯНК), сегменто-ядерш нейтрофiли (СЯНК), лiмфоцити (ЛiмК), моноцити (МонК), швидкють осiдання еритро-ципв (ШОЕ), еритроцити (ЕриК), гемоглобiн в еритроцитах (ГемЕ); лейкоцити (ЛейМ), еозинофши (ЕозМ) i бронхiальний ештелш у мокро-тиннi (БЕМ).
Бiохiмiчними методами реестрували показники активносп запального процесу. В сироватцi кровi визначали рiвнi сiалових кислот (СК) за Гесс [10], гаптоглобшу (ГГ) за Каршек у моди-фшаци З.Я. Прохуровсько! i Б.Л. Мошкович [7], фiбриногену (ФГ) за Бщвелл у модифшаци В. С. Цушко [14] i церулоплазмiну за Ревiним у моди-фшаци В.Г. Колб i В.С. Камишнiкова [5].
Функцiя зовшшнього дихання у всiх хворих дослщжувалася на апаратно-комп'ютерному комплексi "Пульмовент" (Сенсор-Теком, Ки!в) i на апарат "Пульмонет-II" (Нiдерланди) з дотри-манням необхвдних вимог до реестраци пара-метрiв. При розрахунках легеневi об'еми i показники легенево! вентиляцп приводилися до умов BTPS [15]. Проведено аналiз наступних функцю-нальних показникiв: хвилинний об'ем дихання (ХОД), максимальна вентилящя легенiв (МВЛ), дихальний об'ем (ДО), резервний об'ем вдиху
(РОВд), резервний об'ем видиху (РОВи), життева емшсть легешв (ЖСЛ), об'ем форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1), форсована ЖСЛ (ФЖеЛ), вщношення ОФВ! до ФЖСЛ (ОФВ^ФЖСЛ), ткова об'емна швидкiсть видиху (ПОШвид), максимальна середня об'емна швид-кiсть видиху на рiвнi 0-25% форсовано! ЖСЛ (СОШ0.25) максимальна середня об'емна швид-кiсть видиху на рiвнi 25-75% форсовано! ЖСЛ (СОШ25-75), максимальна об'емна швидксть видиху на рiвнi 25% форсовано! ЖСЛ (МОШ25), максимальна об'емна швидюсть видиху на рiвнi 50% форсовано! ЖСЛ (МОШ50), максимальна об'емна швидюсть видиху на рiвнi 75% форсовано! ЖСЛ (МОШ75). Усi функцiональнi показ-ники оцшювалися у вiдсотках до належних величин за Р.Ф. Клементом [2].
Стан серцево-судинно! системи оцшювався методом електрокардюграфи (ЕКГ). Дослщжен-ня проведет на апарат "Елкар-6". Усiм хворим проводилася обов'язкова одноразова (тд час вступу) оглядова рентгенографiя органiв грудно! клiтки. За результатами ЕКГ i рентгенологiчного дослiджень формувалися узагальнюючi дiагно-стичнi висновки: вираженiсть ЕКГ-змiн (ЕКГвз), наявнiсть i вираженiсть iнфiльтративних (РЛ^, фiброзних (РЛф) i емфiзематозних (РЛе) змiн у легенях [12].
Використаний комплекс методiв обстеження включав 63 показники i повнiстю вiдповiдав 1-му рiвню обстеження хворих на ХОЗЛ (наказ МЗ Укра!ни вiд 28.10.03 р. № 499).
Результати СКЛ оцшювалися трьома катего-рiями: благополучний, неповний благополучний i неблагополучний результат. Благополучний результат е вщдзеркаленням таких оцшок ефектив-ностi, як "значне полiпшенням i мполiпшенням, неповний благополучний - "незначне полшшен-ня" i неблагополучний - "без полшшення" i "по-гiршення".
Статистичний опис вибiркам давали методами оцшки варiацiйних рядiв. Взаемозв'язок мiж ознаками вивчали шляхом обчислення кое-фщента Спiрмена, структуру множинних вза-емозв'язюв мiж показниками дослiдження вста-новлювали за допомогою факторного аналiзу. Обробка даних дослщження виконувалася за допомогою програмного продукту STATISTICA 5.5 ^рма StatSoft, США) [9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Про ступiнь залежносп досягнутого результату лiкування вщ початкового стану хворих судили за значенням коефщента Спiрмена. Ко-реляцшним аналiзом визначено 22 (34,9%) показники з 63, яю достовiрно пов'язанi з безпо-
середшми результатами СКЛ. До таких вщно-сяться стать i вiк; виражешсть кашлю, утрудне-ного дихання i цiанозу; кiлькiсть лейкоцитiв у кров^ вiдносна кiлькiсть еозинофiлiв i паличко-ядерних нейтрофiлiв у кровi; рiвень церулоплаз-мiну в кровi; бшьшють функцiональних показни-кiв (РОВд, МВЛ, ФЖСЛ, ОФВ!, ОФВ^ФЖСЛ, СОШо.25, СОШ25-75, МОШ25, МОШ50, МОШ75), а також наявшсть i вираженiсть перибронхiально! шфшьтрацп в легенях i ЕКГ-змiни.
Слщ звернути увагу на зв'язок результату СКЛ iз двома конституцiональними параметрами, що вказуе на його залежтсть вiд стат i вшу, а також з показниками, що описують ак-тивнiсть запального процесу (системы пара-метри - ЛейК, ПЯНК i ЦП, регiональний параметр - РЛ^ i стан функцп зовнiшнього дихання (вентиляцiю, легеневi резерви i бронхiальну про-хщшсть). Саме цi чинники i можуть визначати безпосереднiй результат СКЛ хворих на ХОЗЛ.
Отже, результати СКЛ залежать вщ початкового ктшко-функцюнального стану хворих на ХОЗЛ, а головними зумовлюючими чинниками результату СКЛ е стать i вiк, актившсть запального процесу i стан функцп зовшшнього дихання перед лшуванням.
Про роль конституцiональних параметрiв, по-ведiнкових i професiйних чинникiв, компоненпв патологiчного процесу у формуваннi безпосе-реднього результату лiкування можна дiзнатись шляхом аналiзу структур взаемозв'язкiв мiж показниками дослiдження. Для цього здшснено множинний факторний аналiз масиву даних, складений 40 показниками дослщження (2 кон-ституцiональнi параметри, 6 анамнестичних по-казникiв i 32 показники для оцшки початкового поточного стану хворого). У даний масив вклю-чет незалежш i слабо залежнi мiж собою показники дослiдження. Результати факторного аналiзу представленi в таблищ. В таблицю включен лише т фактори (головы компоненти), яю мають найбiльшу питому вагу i в сумi описують 50% загально! дисперсi! явища, що вивчалось.
З таблищ виходить, що кожний безпосереднш результат СКЛ у цшому описуеться власною, вiдмiнною вiд iнших, структурою факторiв, тоб-то особливими взаемостосунками мiж початко-вими значеннями показниюв дослiдження. Якщо першi фактори ще схожi мiж собою сво!м зм> стом, то iншi фактори як за змютом, так i внеском у структурах результат лiкування чгг-ко розрiзняються.
Так, сприятливий результат лшування форму-еться функцiональним станом оргашв дихання (зв'язанi змiни клшчних i спiрографiчних по-
казниюв), конституцюнальним чинником (стать) i д1ею шюдливих звичок, двома (системним i регюнальним) компонентами запального процесу (бшки кров1 i ШОЕ, клшчш ознаки), морфоло-пчними змiнами в легенях, станом вентиляци легенiв i верхшх дихальних шлях1в.
Неповний благополучний результат лшування визначаеться, переважно, станом функци зовшш-нього дихання за даними спiрографiчного досл>
дження (без клшчно! складово!), особливостями перебiгу захворювання (тривалютю захворюван-ня), двома системними компонентами запального процесу (бшки кров1 ! клггини лейкоцитарно1 ланки кров^, конституцюнальним чинником (стать) ! дiею шюдливих звичок, морфолопч-ними змiнами в легенях ! станом реактивностi 6ронх1в (за даними анамнезу).
Структура фактор1в загальноклiнiчних параметр1в, анамнестичних даних i показникчв оцшки початкового стану хворих на ХОЗЛ залежно вщ результату СКЛ (використано
40 показни^в дослщження)
Номер фактора Результат санаторно-курортного лшування
благополучний неповний благополучний неблагополучний
показники, що склали фактор умовна назва фактора показники, що склали фактор умовна назва фактора показники, що склали фактор умовна назва фактора
I ЗадВ, жел, Стан оргашв дихання жел, МВЛ, Стан функци ЗадВ, жеЛ, Стан оргашв дихання
МВЛ, ОФВ1, за клшшо- ОФВ1, зовншнього дихання ОФВ1, за клшжо-
МОШ25, функщональними МОШ25, (легенев1 об'сми, МОШ25, функц1ональними
МОШ50, даними (легенев1 МОШ50, резерви, бронх1альна МОШ50, даними (легенев1 об'сми
МОШ75 об'сми, резерви, МОШ75 прох1дн1сть) МОШ75 1 бронх1альна
бронх1альна прохвдшсть)
прохвдшсть)
II Стать, Кур1 Конститущональш ТриХ Особливост1 переб1гу ХД, СХК, Регюнальш клшшо-
особливост1 1 дая захворювання: ЛейМ цитолог1чн1 ознаки
шшдливих звичок тривал1сть хвороби активносп запального
процесу
III ШОЕ, ФГ Системн1 лабораторно- СК, ФГ Системн1 б1ох1м1чн1 Стать, Кур1, Конституц1ональн1
б1ох1м1чн1 ознаки ознаки активносп Рна1 особливост1, дая
активносп запального запального процесу шквдливих звичок 1
процесу (б1лки кров1) стан реактивност1
броихш
IV ХПЗ, ВХК, Морфолог1чн1 змши в ЛейК, ПЯНК Системн1 лабораторш В1к, ХОД Конституц1ональн1
ЩаВ, РЛе легенях (кл1н1чн1 1 ознаки активност1 особливост1 1
рентгенолопчш ознаки) запального процесу вентиляц1я леген1в
(лейкоцитарна ланка)
V СлаВ, СХК Кл1н1чн1 прояви Стать, Кур1, Конститущональш ШОЕ, ФГ Системн1 лабораторно-
штоксикацц 1 РЛе особливост1, дая б1ох1м1чн1 ознаки
активносп запального шшдливих звичок 1 активносп запального
процесу морфолопчш зм1ни в процесу
легенях (емф1зема)
VI
VII
ЧД, ХОД Стан вентиляци леген1в ХПЗ, РНКЛ
КЗГ
Стан верхшх дихальних шлях1в
Рна1
Морфолог1чн1 зм1ни в ЩаВ
легенях (кл1н1чн1 ознаки)
Стан реактивносп ЗагК
бронх1в
Стан оргашв кровооб1гу: ознаки порушення в малому круз1 кровооб1гу
Особливост1 иереб1гу
захворювання: юльюсть загострень
Неблагополучний результат лшування зале-жить вщ початкового функцюнального стану ор-ганiв дихання, яке описуеться зв'язаними змша-ми ктшчних i спiрографiчних показникiв, стану двох компонента запального процесу (регю-нального i системного), конституцiонального чинника (вш), дп шкщливих звичок i стану
реактивносп 6ронх1в (за даними анамнезу), стану оргашв кровообиу ! особливостей перебiгу захворювання (кшьюсть загострень).
При пор1внянш сформованих факторних структур слщ вiдзначити деяку 1х схожють за змютом першого фактора. Тут перший фактор позна-чений як клшшо-функцюнальний (або тшьки фу-
нкцюнальний) стан оргашв дихання. Саме фун-кцiональнi можливостi оргашв дихання i визна-чають результат лшування. Звертае на себе увагу вщсутнють показника МВЛ в 1-у факторi при неблагополучному результатi лшування, що можна трактувати як зниження функцюнальних можливостей легенiв.
Стан вентиляци легенiв вiдображений факторами, що включають показник ХОД. При неблагополучному результат цей показник зв'язаний з вшом в одному факторi i займае бшьш значуще мiсце (4-й фактор) порiвняно з благополучним результатом (6-й фактор).
Далi звертае на себе увагу залежнють результату лшування вiд факторiв, що описують стан запального процесу. В цшому в структурi фактора можна знайти клшчний компонент (ктшчш прояви запалення в бронхах - характер дихання, сухi хрипи), бiохiмiчний компонент (бшки кро-вi), цитологiчний компонент (лейкоцити в мокро-тиннi), лабораторний компонент (клггини лейко-цитарно! ланки кровi i стан сироватки кровi по ШОЕ). У кожнiй структурi таких факторiв по два. З шести фактс^в лише два схож змютом (ШОЕ, ФГ), а iншi складен рiзними комбшащя-ми показникiв дослщження, що вiдображають активнiсть запального процесу. Цей факт може свщчити про особливий якюний стан основного компоненту патолопчного процесу, тобто про формування запального процесу рiзними патоге-нетичними мехашзмами при кожному результатi СКЛ.
У вшх трьох структурах зустрiчаеться фактор, що складаеться з параметрiв "стать" i "штен-сивнiсть курiння". При благополучному результат даний фактор включае тшьки цi два пара-метри, а при неповному благополучному вже зв'язаний з емфiзематозними змшами в легенях i при неблагополучному - з реакщею на iританти. Це можна розцiнювати як бшьш iстотний вплив курiння на морфофункцюнальш змiни в легенях, що, у свою чергу, зумовлюе небажаш менш
благополучний або неблагополучний результати СКЛ.
Слiд зазначити наявнють у двох структурах (благополучний i неблагополучний результати) фактора, що вщображае стан оргашв кровооб^у - вираженiсть цiанозу. Це може свщчити про вплив у цих випадках на результат лшування стану оргашв кровообшу.
Отже, факторним аналiзом пiдтверджено, що безпосереднi результати СКЛ залежать вiд по-чаткового стану хворих на ХОЗЛ. Якщо ж коре-ляцiйним аналiзом виявлеш основнi компоненти, що визначають результат лшування, то на основi факторного аналiзу можна сказати, що безпосе-реднiй результат СКЛ залежить, перш за все, вщ стану функци зовнiшнього дихання, а вщмш-ност в початковому станi вентиляцi! легешв i функцiональних резервiв легенiв можуть зумо-влювати рiзнi результати лшування. Окрiм цього, рiзнi початковi мехашзми пiдтримки активностi запального процесу в бронхолегеневому апаратi, рiзнi тривалiсть i iнтенсивнiсть впливу курiння на морфофункцюнальш змши в легенях також можуть ютотно вплинути на майбутнi результати СКЛ хворих на ХОЗЛ.
ВИСНОВКИ
1. Результати СКЛ залежать вщ початкового клшко-функцюнального стану хворих на ХОЗЛ, про що свщчить наявнють майже у 35% показ-никiв дослiдження достовiрного зв'язку з катего-рiями результату лiкування. Головними зумов-люючими чинниками результату СКЛ хворих на ХОЗЛ е стать i вш, активнiсть запального процесу i стан функцi! зовнiшнього дихання.
2. Вщмшносп в початковому сташ вентиляцi! легенiв i функцiональних резервiв легенiв, рiзнi початковi механiзми шдтримки активностi запального процесу в бронхолегеневому апарап, рiзнi тривалiсть i iнтенсивнiсть впливу курiння на морфофункцюнальш змши в легенях ютотно впливають на майбутш результати СКЛ хворих на ХОЗЛ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Журавлева Т.А., Клячкин Л.М., Орлова Г.Г. О необходимости оптимизировать реабилитацию больных неспецифическими заболеваниями легких // Пульмонология. - 1999. - № 1. - С.36-39.
2. Клемент Р.Ф. Исследование системы внешнего дыхания и ее функций // Болезни органов дыхания: Руководство для врачей. В 4т. / Под общ. ред. Н.Р. Палеева. Т. 1. Общая пульмонология // Александрова Н.И., Бобков А.Г., Богданов Н.А. и др.; Под ред. Н.В. Путова. - М.: Медицина, 1989. - С. 302-329.
3. Клячкин Л.М. Реабилитационные программы
при хронической обструктивной болезни легких // Хронические обструктивные болезни легких / Под ред. А.Г. Чучалина. - М.: ЗАО "Изд-во БИНОМ", СПб.: Невский диалект, 1998. - С.291-308.
4. Кокосов А.Н. Реабилитация больных нетуберкулезными заболеваниями бронхов и легких: наш опыт и взгляд на перспективу проблемы // Пульмонология. - 2000. - № 4. - С.43-47.
5. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. - 2-е изд. - Минск: Беларусь, 1982. - 366 с.
6. Математичш i методологiчнi шдходи до рь шення завдань прогнозування при хрошчних неспе-цифiчних захворюваннях легешв на курортi: (огляд лiт.) / С.С. Солдатченко, £.С. Короленко, В.М. Савченко та ш. // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: Тр. Крым. респ. НИИ им. Сеченова. - Ялта, 1997. - Т. VIII. - С. 85-96.
7. Прохуровская З.Я., Мошкович Б.Л. Методика и диагностическое значение определения гаптогло-бина // Лаб. дело. - 1972. - № 6. - С. 333-335.
8. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. - М.: Медиа Сфера, 2002. -312 с.
9. Решенные и нерешенные вопросы курортного лечения хронических неспецифических заболеваний легких / Пидаев А.В., Солдатченко С.С., Савченко В.М., Пьянков А.Ф. // Вестн. физиотерапии и курортологии. - 1997. - № 3. - С.4-7.
10. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н.,
УДК 796.071:796.015.628:612.17:612.2: О. В. Пешкова
Харювська державна академ1я ф1зично'{ культури кафедра ф1зично'1 реабштацИ i спортивно'1 медицини
Ключовi слова:
перетреноватсть, кардюрестраторна система, загальна фiзична працездаттсть Key words: overtraining syndrome, cardiorespiratory system, physical work capacity
Перетреновашсть - це патолопчний стан, що виявлясться дизадаптащею, порушенням дося-гнутого piBM функцюнально! готовности змшою регуляци дiяльностi систем оргашзму, оптимального взаемовщношення мiж корою головного мозку i нижче розташованими вiддiлами нерво-во! системи, руховим апаратом i внутршшми органами [4].
Починаючи з першо! стади перетренованостi, рiзко порушуеться регулювальна роль нервово! системи у координацп функцiй усiх систем ор-
Гаранина Е.Н. и др.; Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1982. - 576 с.
11. Савченко В.М. Формализованная система базовых клинических показателей для оценки состояния больных с хроническими необструктивными и об-структивными болезнями легких // Укр. пульмонол. журн. - 2001. - № 2. -С.46-50.
12. Савченко В.М. Формализация дополнительных диагностических заключений при неспецифических заболеваниях легких // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: Тр. Крым. респ. НИИ им. Сеченова. - Ялта, 1999. - Т.Х. - С. 37-45.
13. Фещенко Ю.И. Проблемы хронических об-структивных заболеваний легких // Укр. пульмонол. журн. - 2002. - №1. - С.5-10.
14. Цушко В.С. К модификации метода определения фибриногена и фибринолиза по Бидвеллу // Лаб. дело. - 1972. - № 7. - С. 416-417.
15. Standartuized lung function testing. Report of Working Party "Standartization of lung function test" / Ed. Ph.H. Quanger // Bull. Eur. Phisiopath. Resp. - 1983. - Vol.19, Suppl. 5. - P.1-95.
гашзму та оргашв спортсмена. Виникае осередок застшного збудження або гальмування. Ц1 про-цеси поширюються на бшьшють вщдшв головного мозку, що, за даними деяких автор!в, веде до пригшчення або зростання функци гумораль-но! ланки регуляци через систему гшоталамус-гiпофiз-ендокриннi залози [1-3]. Це, у свою чергу, приводить до порушення вегетативно! регуляци функци внутршшх органiв, у тому чис-л1 серцево-судинно!, дихально! та шших систем [4]. Це призводить до порушення економ!защ! д>
159.944
СТАН КАРДЮРЕСШРАТОРНО1 СИСТЕМИ ТА Ф1ЗИЧНО1 ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 У ПРЕДСТАВНИК1В ОДНОБОРСТВ ПРИ ПОЧАТКОВИХ СТУПЕНЯХ ПЕРЕТРЕНОВАНОСТ1
Резюме. Автором охарактеризованы изменения со стороны сердечнососудистой и дыхательной системы, а также общей физической работоспособности у борцов при начальных степенях перетренированности.
Summary. The author characterizes changes in the cardiovascular and respiratory system, and also physical working capacity in the fighters at initial degrees of overtraining syndrome.
