CC BY
58
УДК 616-071+519.237.7 Чернюк Н.В.
МАТЕМАТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ЛАНОК ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
ДВНЗ „1вано-Франшський нацюнальний медичний уыверситет"
З метою створення патогенетичноУ моделi розвитку хронiчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) з наступною розробкою алгоритму диферен^йованого обстеження для 1'ндив1'дуал1'зац11' п'дход'в до лкування, обстежено 180 хворих на ХОЗЛ та 40 практично здорових осб вдпов'дного вку. Для встановлення асоц/'ац/'й антигенв груп кровi систем АВ0 i резус ie ХОЗЛ додатково проаналiзовано 133 юторн хвороб пацieнтiв, а також результати лабораторних даних 1041 практично здорового жителя Прикарпаття. З метою визначення онтогенетичних особливостей спадкового апарату проведено цитогенетичне досл'дження 78 осб молодого, зрлого i похилого вку. Для виявлення пров'дних ланок патогенезу ХОЗЛ та з метою оценки iнформативностi кожного з 38 клiнiчних, спiрографiчних, генетичних, бiохiмiчних, iмунологiчних критерУв проведено компонентний аналiз Factor loadings (Unrotated) кореля^йних матриць м'ж цими показниками в 180 хворих на ХОЗЛ. Власн числа показник'т засв'дчили, що найбльший внесок у дисперсю вибiрки склали три першi головн компоненти, в'дпо&дно 30,54; 9,89 i 7,16 %. Перший компонент названо „фактором функционально/' едностi системного запалення i респiраторноí дисфункцУГ. Другий компонент „морфофунк^ональноУ едностi бронхо-легеневоУ системи" об'еднав показники, як долучалися до формування пiдтримки запалення: структурно змiненi елементи бронхiального дерева (ептелоцити, нейтрофли, еозинофли, лiмфоцити), що зумовили зниження респiраторноУ функцУУ на р'тш бронхол. Третiй компонент „генетичноУ детермнованостi патогенетичних ланок ХОЗЛ" характеризувався бльшим внеском у дисперсю вибiрки осб, що не курили, показник'т хромосомних аномалш, асо^а^й акроцентричних хромосом. Висновки. Патогенетична модель розвитку ХОЗЛ включае наступн механiзми: розвиток запального процесу локального i системного характеру, порушення р'тноваги у сп'тв'дношеннi про- i протизапальних цитокiнiв, дисбаланс в системi оксиданти-антиоксиданти, посилення ендогенноУ iнтоксикацУУ органзму, що супроводжуеться морфофункцональними змнами клiтин бронхоальвеолярного вмсту та респiраторною дисфункцею. Нев 'д'емним компонентом патогенезу ХОЗЛ е ступнь структурного пошкодження генетичного апарату та епгенетичнi модиф/'кац/'У геному.
Ключов1 слова: хроычне обструктивне захворювання легень, 6íoxímÍ4hí, 1муногенетичн1, морфофункцюнальы показники, компонентний i факторний анал1з.
Публкац1я е фрагментом науково-домдноУроботи "Цитогенетичн мехашзми формування здоров'я населення та розробка заходiв його покращення" (номер держреестрац/У 01/3U000768), яка фнансуеться МОЗ УкраУни з коштiв державного бюджету
Вступ
Серед центральних проблем пульмонологи вагоме мюце займае хроычне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), що зумовлено високою поширенютю, полiетiологiчнiстю, тяжкютю переб^у, вщсутнютю нерщко бажаноТ' ефективносп лкування [3, 7]. Прогресивне зростання швалщносп в оаб працездатного вку, обтяжливий переб^ iз втратою працездатносп, спричинене даним захворюванням, збтьшуе тягар со^альних витрат в УкраТн та в усьому свт [6].
Тому велико'' актуальносп набувають дослщження, присвячен аналiзу факторiв формування ХОЗЛ, ризику його виникнення для створення наукових засад профтактики [2, 7]. Необхщы роботи, спрямован не лише на ранне виявлення захворювання, попередження рецидивiв, прогресування процесу i можливих ускладнень, а й на збереження непорушеного здоров'я. Важливо не допустити або обмежити вплив чинниш природного i со^ального середовища, що можуть викликати патолопчы змши. Цшнють таких роб^ полягае в забезпеченн предиктивност - передбаченн генетичноТ схильност до особливостей переб^у ХОЗЛ задовго до його виникнення [5].
Мета роботи
Створення патогенетичноТ' моделi розвитку ХОЗЛ з наступною розробкою алгоритму диференцшованого обстеження хворих для iндивiдуалiзацiТ пiдходiв до лкування.
Матерiали та методи дослщження
Обстежено 180 хворих на ХОЗЛ та 40 практично здорових оаб вщповщного вку без наявних ознак захворювань ресшраторного тракту та шшо'Т патологи внутршых оргашв. З метою встановлення асо^ацш антигешв груп кровi систем АВ0 i резус iз ХОЗЛ додатково проаналiзовано 133 ютори хвороб па^енпв, а також результати лабораторних даних 1041 практично здорового жителя Прикарпаття. Для визначення онтогенетичних особливостей спадкового апарату проведено цитогенетичне дослщження 78 оаб молодого, зртого i похилого вку. Патоморфолопю легень та мiкроциркуляторного русла вивчено у 63 померлих вщ ХОЗЛ. Контролем були препарати легешв 20 померлих вщ цереброваскулярних хвороб, захворювань шлунково-кишкового тракту, психiчних
розладiв, пов'язаних i3 вживанням алкоголю. Для статистичного аналiзу отриманих даних використовували стандарты критерп xi - квадрат (%2) та Фiшера - 1рвша за допомогою електронних таблиць MS Excel. Розраxунковi формули робочого листа Excel були запрограмован згiдно рекомендацш [1]. Вiдношення шансiв (Odds Ratio (OR)) та довiрчi iнтервали розраховували з використанням програми Epi Info 6. Компонентний i факторний аналiз здшснено за консультативно!' допомоги доцента кафедри статистичних дослщжень lвано-Франкiвського техычного унiверситету нафти i газу Ткаченка Ю.Ф.
Результати та ïx обговорення
Комплексним дослщженням анамнестичних, клiнiко-лабораторниx, шструментальних, бiоxiмiчниx, iмуноцитогенетичниx, молекулярно-генетичних, морфологiчниx характеристик видтено 38 кiлькiсниx показникiв для компонентного i факторного аналiзу: 1 - об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1); 2 - форсована життева eмкiсть легень (ФЖ6Л); 3 - ОФВ/ФЖ6Л; 4-6 -максимальна об'емна швидкють видиху (вщповщно МОШ25, МОШ50, МОШ75); 7 - шдекс xроматизацiï (1Х); 8 - ядерцевий шдекс (Я1); 9 - статевий хроматин (СХ); 10 - шдекс патолопчних ядер (ПЯ); 11 - мiкроядерний шдекс (МЯ); 12 -хромосомы аберацп' (ХА); 13 - асо^ацп акроцентричних хромосом (ААХ); 14 - концентра^я трансформуючого фактора росту р1 (ТФР-р1) у сироватцi кровi та 15 - у бронхо-альвеолярному вмют (БАВ); 16-18 - концентра^я iнтерлейкiнiв (1Л-1р, 1Л-17, 1Л-22) у сироватц кровi; 19-20 - концентра^я середньо-молекулярних пептидiв (СМП 254 i СМП 280) у сироватцi кров^ 21-24 - рiвень окисних модифкацш бiлкiв (вiдповiдно оМб356, ОМБ370, ОМБ430, ОМБ530); 25 - тiобарбiтуровоï кислоти активы похщш (ТБК-АП); 26 - дiеновi кон'югати (ДК); 27-28 - концентрацп трансферину (Т), церулоплазмiну (Ц); 29-31 - концентрацп сульфгiдрильниx груп (вщповщно SH1 SH2, SH3) у сироватц кровi; 32-37 - ктькють нейтрофiлiв, макрофагiв, лiмфоцитiв, еозинофiлiв, нормальних та патолопчних еттелюцтчв у БАВ; 38 - проба на зворотнють бронxiальноï обструкцiï (БО).
За допомогою компонентного i факторного аналiзу 38 показниш здорових людей доведено генетично детермшовану еднiсть структурного i функцюнального аспектiв гомеостазу органiзму в норм^ якi забезпечують адаптацiю до мшливих умов довкiлля. Порушення такоТ сталост внутрiшнього середовища (дизадаптацп) спричиняють розвиток захворювань.
Для виявлення провiдниx ланок патогенезу ХОЗЛ та з метою оцшки шформативносл кожного з 38 кл^чних, спiрографiчниx, генетичних, бiоxiмiчниx, iмунологiчниx критерiïв проведено компонентний аналiз Factor loadings (Unrotated) кореляцшних матриць мiж цими показниками в 180 хворих на ХОЗЛ. Власы числа показниш засвщчили, що найбiльший внесок у дисперсш вибiрки склали три першi головнi компоненти, вiдповiдно 30,54; 9,89 i 7,16 %. Саме вони знаходилися на зламi криво!' графку змiни дисперсiй i пiддавалися детальному аналiзу. Перший компонент об'еднав ус параметри функцiï зовнiшнього дихання (ФЗД), системи антиоксидантного захисту (АОС) - ТФ i SH-групи таСХ, величини яких обернено пропорцшш. Визначився тюний взаемозв'язок мiж учасниками запального каскаду: збтьшенням ступеня окисних модифiкацiй бтш (ОМБ356, ОМБ370, ОМБ430), перекисного окиснення лт^в (ПОЛ) - МДА, ДК, ендогенноТ iнтоксикацiï органiзму (СМП254, СМП280), концентрацiй IL-1p, IL-17, ТФР-р1 сироватки кровi i БАВ, кiлькiстю нейтроф^в, макрофагiв та наростанням ступеня тяжкост ХОЗЛ. Всi цi ознаки мали однаковi вiд'емнi факторнi навантаження i об'еднан в одну групу, тобто, додатково корелювали мiж собою. Тому перший компонент названо „фактором функцюнальноТ едност системного запалення i рестраторноТ дисфункци". Другий компонент об'еднав показники, як долучалися до формування пщтримки запалення: структурно змiненi елементи бронxiального дерева (епiтелiоцити, нейтрофiли, еозинофiли, лiмфоцити), що зумовили зниження респiраторноï функци на рiвнi бронxiол. Це призвело до виснаження системи АОС та iмунного статусу, що засвщчила взаемообернена залежнють мiж вищеописаними ознаками та ТФ, вама SH-групами. Тому другий компонент названо фактором „морфофункцюнальноТ едност бронхо-легеневоТ системи". Виявлено три дтянки сумiсноï дiï першого i другого факторiв. Перша з них включала додатково корельован мiж собою вс показники спiрограми i кiлькiсть лiмфоцитiв периферiйноï кровi. Друга - об'еднала взаемопов'язан ознаки ТФ, SH1-SH3 з протилежними знаками факторних навантажень. Третя дтянка спiльноï дiï включала МДА, ЦП, ктькють нейтроф^в i макрофапв.
Таким чином, перший i другий фактори патогенетично пов'язаш, оскiльки зумовлюють морфофункцюнальну еднiсть системного запалення i рестраторноТ дисфункцiï.
Значний внесок у дисперсш вибiрки склав третiй компонент - „генетичноТ детермiнованостi функцiонування патогенетичних ланок ХОЗЛ". Вш об'еднав структуры (МЯ, ХА) i функцюнальы (1Х, Я|) характеристики спадкового апарату, ïx вплив на ПОБ, ЦП, кшшовий статус (1Л-1, 1Л-17). У безпосереднш близькостi до ознак, що характеризують ФЗД, знаходилися шдекси функцiонування геному - 1Х та Я1. Осктьки останнi визначають iнтенсивнiсть експресiï геыв - транскрипцiï i трансляцiï, можна припустити, що оптимальний рiвень бюсинтетичних процесiв у клiтинi сприяе забезпеченню компенсаторних меxанiзмiв ФЗД при ХОЗЛ за умови достатнього рiвня регуляцп експресiï генiв, визначеного за ХА, СХ [4]. Окрiм епiгенетичниx меxанiзмiв, формування каскаду запальних реакцiй зумовлювали порушення структури ядра (МЯ, ХА, ААХ). Виршальна роль у генетичнш сxильностi до захворювання належить генним мута^ям (делецiï гена глутатюн-S-трансфераз - GST). Останн гальмують регуляцш гомеостазу у вiдповiдь на генотоксичн агенти
екзо- i ендогенного походження. Важливим було те, що показники сшрограми, ПОЛ, ПОБ i СМП безпосередньо контактували з цитогенетичними ознаками. Кшькюне збтьшення останых вказуе на ступiнь структурного порушення спадкового апарату соматичних кл^ин, iмуногенетичного статусу органiзму, посилюе ендогенну штоксикацш, впливае на ПОБ i ПОЛ. Важливе значення ПОБ у патогенезi ХОЗЛ пiдтверджено сумiсною дiею його показникiв (ОМБ356 i ОМБ370) у межах першого i третього факторiв.
Пiдтримка стабiльностi генотипу здшснюеться через оптимальнi епiгенетичнi механiзми регуляцп його функци, нормальний рiвень ОМБ, 1Л-17. Третш i перший фактори мали двi спiльнi дiлянки, як характеризували зв'язок мiж ОФВ1 i ОФВ1/ФЖ6Л, та мiж ОМБ356 i ОМБ370, що вказуе на важливе значення ПОБ у патогенезi ХОЗЛ.
Встановлено диференцшш ознаки компонентiв залежно вщ курiння. Так, у кур^в у патогенезi ХОЗЛ бiльший внесок у дисперсш вибiрки за першим компонентом склали ОМБ, кiлькiсть нейтроф^в, лiмфоцитiв та еозинофiлiв у БАВ, ютотшшими були порушення бронхiальноТ прохщностк У пацiентiв, що не курили, з уах багатовимiрних даних дисперая була значною для показникiв СМП, концентрацш тФР-р1 у сироватцi кровi i БАВ. За величиною дисперсп кожного показника в межах другого компонента у кур^в з такими у некур^в виявлено, що палшня зумовлюе вiрогiднiшi структурнi змiни слизовоТ бронхiв i зниження показникiв сшрограми. Останне може бути зумовлено наростанням концентрацп МДА, ДК та зниженням показниш аОс (ЦП, ТФ).
Третш компонент „генетичноТ детермiнованостi патогенетичних ланок ХОЗЛ" характеризувався бiльшим внеском у дисперсш вибiрки осiб, що не курили, показниш хромосомних аномалiй (МЯ, ХА), ААХ. Отже, для не кур^в спадкова обтяженють бiльше виражена порiвняно з такою в кур^в.
Для пiдтвердження обгрунтованостi висновкiв щодо дм основних компонентiв, виявлених при компонентному аналiзi, використано метод факторного обертання - Varimax rаw, який дав змогу отримати факторнi навантаження вах 38 показникiв. Цей метод також оперуе з ортогональними факторами, як i вищеописаний Unrotated, але за вщношенням до осей при факторному аналiзi (на вiдмiну вщ компонентного), вони повернутi так, щоб пщкреслити високi навантаження для одних ознак i зменшити Тх - для iнших. ДисперсiТ трьох перших факторiв вирiвнялися, порiвняно з такими при компонентному аналiзi, а Тх загальний внесок склав 47,60 % вщ дисперсп ваеТ вибiрки даних. У результат окреслення областей, що поеднують показники з високими навантаженнями, отримано класифкацш ознак подiбну до такоТ за вищеописаним аналiзом (Unrotated) з важливими доповненнями. Так, поле дм першого фактора додатково включило взаемозв'язки мiж структурними змiнами бронхiальних епiтелiоцитiв та порушенням стабiльностi геному, визначеним за частотою ХА. Бiльшi факторы навантаження цих ознак зареестровано у кур^в. Це дало змогу розширити назву першого фактора, на вщмшу вщ першого компоненту - „фактор функцюнальноТ едностi системного запалення, нестабтьносп геному i респiраторноТ дисфункцп" (рис. 1 а, б).
Другий фактор об'еднав показники структурно-функцюнального стану геному, виявив обернет залежносп мiж активнiстю реалiзацiТ спадковоТ iнформацiТ' (1Х, Я1), цiлiснiстю ядерного апарату (ПЯ, МЯ), ступенем ендогенноТ iнтоксикацГТ оргашзму та ПОЛ, що було характерним для третього компоненту при Unrotated аналiзi. Водночас поле дГТ другого фактора захоплювало показники ФЗД та кл^инного складу БАВ (рис. 1 а, в). З урахуванням вищезазначеного, його названо „фактором генетичноТ детермшованосп функцюнування патогенетичних ланок ХОЗЛ".
Показники третього фактора мали найвагомшу частку в дисперсп вибiрки i об'еднували показники ФЗД, кшшового статусу, ендогенноТ штоксикацп органiзму, ПОЛ, ПОБ, АОС, кттины елементи БАВ.
б
Рис. 1. Гpафiчне зображення взаемозв'язюв мiжпершим i другим (а), першим i mpemiM (б) другим i mpemiM (в) факторами факторного аналiзу (Varimax raw) 38 показниюв хворих на хpонiчне обструктивне захворювання легень. Рiзними кольорами позначенi поля di'i фактоpiв: синiй - дiя фактору 1; коричневий - дiя фактору 2, зелений - дiя фактору 3,
жовтий - спльна д'т двох фактоpiв.
в
При цьому 1Л-1 ß та 1Л-17 об'еднан однаковим вщ'емним знаком, що подтвердило ïx синерпчну дю Показники структури i функци' спадкового апарату суттевого навантаження в межах третього фактору не мали. Тому цей фактор отримав назву „морфофункцюнальноТ едност бронхо-легеневоТ системи, окисно-вщновних процеав та кшшового статусу".
Таким чином, отриман результати, довели вагоме значення запального процесу локального i системного характеру в патогенезi ХОЗЛ, дисбалансу в системi оксиданти-антиоксиданти i пов'язаного з цим посилення ендогенноТ штоксикацп оргашзму, що супроводжувалося морфо-функцюнальними змшами клiтин БАВ та респiраторною дисфунк^ею. Суттевим доповненням до сучасноТ концепци' патогенезу ХОЗЛ е участь генетичного компоненту у формуванш захворювання як мультифакторноТ патологiï [5]. При цьому стушнь структурного пошкодження генетичного апарату (вщ полiморфiзму генiв детоксикацiï ксенобютиш до рiзниx типiв мiкроядер) був рiвнозначним з епiгенетичними модифiкацiями хроматину.
Висновки
1. За результатами компонентного i факторного аналiзу, доведено генетичну детермшованють розвитку ХОЗЛ як мультифакторноТ патологи. 2. Патогенетична модель розвитку ХОЗЛ включае наступш меxанiзми: розвиток запального процесу локального i системного характеру, порушення рiвноваги у сшввщношенш про- i протизапальних цитокiнiв, дисбаланс в системi оксиданти-антиоксиданти, посилення ендогенноТ iнтоксикацiï органiзму, що супроводжуеться морфофункцiональними змiнами клiтин БАВ та ресшраторною дисфункцiею. 3. Невiд'емним компонентом патогенезу ХОЗЛ е стушнь структурного пошкодження генетичного апарату (вщ полiморфiзму гешв детоксикацiï ксенобiотикiв до рiзниx типiв мiкроядер) та епiгенетичнi модифкацп геному.
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку полягають у визначенш головних факторiв формування ХОЗЛ, поеднаного з серцево-судинною патологiею.
Лiтература
1. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление, интерпретация / П.Н. Бабич, А.В. Губенко, С.Н. Лапач // УкраТнський медичний часопис. - 2005. - № 2 (46). - С. 113-119.
2. Горовенко Н.Г. Роль полiморфiзму гешв GSTT1 i GSTM1 у прогнозуванш переб^ (формуванш схильност до ХОЗЛ / Н.Г. Горовенко, С.В. Подольська, Н.В. Чернюк // УкраТнський пульмонолопчний журнал. - 2009. - № 4. - С. 45-49.
3. Дворецкий Л.И. Анемия у больных хронической обструктивной болезнью легких: коморбидность или системное проявление? / Л.И. Дворецкий // Пульмонология. - 2012. - № 2. - С. 5-11.
4. Ковалева О. А. Цитогенетические аномалии в соматических клетках млекопитающих / О. А. Ковалева // Цитология и генетика. - 2008. - № 1. - С. 58-62.
5. Наследственные болезни: национальное руководство / Под. ред. Н.П. Бочкова, Е.К. Гинтера, В.П. Пузырева. - М. : ГЕОТАР-Медиа, 2012. - 936 с.
6. Островский М.М. Бронхообструкцшний синдром: актуальш питання дiагностики та лкування / М.М. Островский // УкраТнський пульмонолопчний журнал. - 2011. - № 2. - С. 14-16.
7. Фещенко Ю.И. Новая редакция глобальной инициативы по ХОЗЛ / Ю.И. Фещенко // УкраТнський пульмонолопчний журнал. - 2012. -№ 2. - С. 6-8.
Реферат
МАТЕМАТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ОСНОВНЫХ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИХ ЗВЕНЬЕВ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ Чернюк Н. В.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, биохимические, иммуногенетические, морфофункциональные показатели, компонентный и факторный анализ.
С целью определения патогенетической модели развития хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) с последующей разработкой алгоритма дифференцированого обследования для индивидуализации подходов к лечению, обследовано 180 больных ХОБЛ и 40 практически здоровых людей. Для определения ассоциаций антигенов групп крови систем АВ0 и резус с ХОБЛ дополнительно проанализировано 133 истории болезни пациентов, а также результаты лабораторных данных 1041 практически здорового жителя Прикарпатья. Для установления онтогенетических особенностей генетического аппарата проведено цитогенетическое исследование 78 людей молодого, зрелого и пожилого возраста. Для виявления основных звеньев патогенеза ХОБЛ и с целью оценки информативности каждого из выделенных 38 клинических, спирографических, генетических, биохимических, иммунологических критериев проведен компонентный анализ Factor loadings (Unrotated) корреляционных матриц между этими показателями у 180 больных ХОБЛ. Собственные числа показателей засвидетельствовали, что наибольший вклад в дисперсию выборки составили три первых главных компонента, соответственно 30,54; 9,89 i 7,16 %. Первый компонент назван „фактором функционального единства системного воспаления и респираторной дисфункции". Второй компонент „морфофункционального единства бронхо-легочной системы" объединил показатели, которые присоединялись к формированию поддержки воспаления: структурно измененные элементы бронхиального дерева (эпителиоциты, нейтрофилы, эозинофилы, лимфоциты), которые обусловили снижение респираторной функции на уровне бронхиол. Третий компонент „генетической детерминированости патогенетических звеньев ХОБЛ" характеризовался большим вкладом в дисперсию выборки пациентов, которые не курили, показателей хромосомных аномалий, ассоциаций акроцентрических хромосом. Выводы. Патогенетическая модель развития ХОБЛ включает следующие механизмы: развитие воспалительного процесса локального и системного характера, нарушения равновесия в соотношении про- и противовоспалительных цитокинов, дисбаланс в системе оксиданты-антиоксиданты, усиление эндогенной интоксикации организма, что сопровождается морфофункциональными изменениями клеток бронхоальвеолярного содержимого и респираторной дисфункцией. Неотъемлемым компонентом патогенеза ХОБЛ есть степень структурного повреждения генетического аппарата и эпигенетические модификации генома.
Summary
MATHEMATICAL SUBSTANTIATION OF BASIC PATHOGENETIC COMPONENTS OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY
DISEASE
Chernyuk N. V.
Keywords: chronic obstructive pulmonary disease, biochemical, immunogenetic, morphofunctional parameters, component and factor analysis.
In order to determine the pathogenetic model of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) with subsequent development of the algorithm for differentiation survey within the patient-centred treatment approaches, we examined 180 patients with COPD and 40 healthy persons. To determine the associations of blood group antigens of AB0 and Rh systems with COPD additional 133 patient records were studied, as well as the results of laboratory finding of 1041 healthy residents of the Carpathian region. Pathogenetic model of the development of COPD includes the following mechanisms as the development of local and systemic inflammation, imbalance in the ratio of pro- and anti-inflammatory cytokines, imbalance in the oxidant-antioxidant system, increased endogenous intoxication, which is accompanied by morphological and functional changes in cells of bronchoalveolar discharges and respiratory dysfunction as well. An integral component of the COPD pathogenesis is the degree of structural damage of the genetic apparatus and epigenetic genome modification.
