CC BY
12
ВИСНОВКИ
1. Анатз ¡мунолопчного дослiдження KpoBi у хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений мiсцевим перитонiтом, показав, що II ступiнь тяжкостi цього захворювання характе-ризуеться iнтегрaцieю чинниюв клiтинного та гуморального iмунiтету, направлених на забезпе-чення захисту оргашзму за умов переходу стерильного в шфшований жовчний перитонiт.
2. Багатофакторний регресшний aнaлiз виявив
наявшсть кореляцiйних взaемозв'язкiв мiж Е-РУК (Т^мфоцитами), ЕАС - РУК (В^мфоци-тами), НСТ-тестом, iмуноглобулiнaми А, М, G за умов II ступеня тяжкост розвитку жовчного перитошту.
Обгрунтованою е перспектива подальших до-слiджень щодо з'ясування нових кореляцшних залежностей покaзникiв бiохiмiчного та iмуно-логiчного дослiдження кровi залежно вщ ступеня тяжкостi перебiгу жовчного перитошту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бiлоокий В.В., Роговий Ю.£. Роль ушкоджен-ня кишечника у патогенезi розлитого жовчного перитошту // Шпитальна xipypriH.-2004.- № 4.- С. 121124.
2. Бшоокий В.В., Роговий Ю.£., Пiшак В.П. Па-тогенетичне обгрунтування тяжкостi перебпу жовчного перитонiтy // Буковин. мед. вюн.-2004.- Т.8, №1.-С. 156-159.
3. Мшьков Б.О., Бшоокий В.В. Бшарний перито-нiт.-Чернiвцi: Прут, 2003.- 151 с.
4. Мшьков Б.О., Бочаров А.В., Бшоокий В.В. Класифжа^ жовчного перитонпу // Клшч. хiрyрriя.-2000.- № 4.- С. 17- 19.
5. Мюцевий iмyнiтет травного тракту / Стасен-ко А.А., Саенко В.Ф., Ддброва Ю.А. та iн. - К.: Три крапки, 2005.-200 с.
6. Основы иммунопатологии / Мыслицкий В.Ф.,
♦
Пишак В.П., Ткачук С.С., Филиппова Л.О. - Черновцы: Медакадемия, 2002. - 195 с.
7. Шифман Ф.Д. Патофизиология крови.-М.; СПб.: Бином, Невский Диалект, 2000.-448 с.
8. Якобисяк М. 1мунолопя/Пер. з польсько! за ред. В.В.Чоп'як.-Вшниця: Нова кн., 2004.- 672 с.
9. Lilly J.R., Weintraub W.H., Altman R.P. Spontaneous perforation of the extrahepatic bile ducts and bile peritonitis in infancy // Surgery.-2002.-Vol. 75, N 664.- P. 542-550.
10. Mc Carthy J., Picazo J. Bile peritonitis: Diagnosis and course // J. Surgery.-2003. - Vol. 116, N 664.- P. 341-348.
11. Mentzer S.H. Bile peritonitis // Arch. Surgery. -2002. - Vol. 29, N 227.- P. 248-252.
12. Wangensteen O.H. On the signif icance of the escape of sterile bile into the peritoneal cavity//Ann. Sur-gery.-2001. - Vol. 84, N 691.- P. 835-841.
УДК 616.2-002.1-018.73:612.2:796.071:797.21]-07
В.В. Феткова ФУНКЦ1ОНАЛЬНИЙ СТАН ДИХАЛЬНО1
СИСТЕМИ ВИСОКОКВАЛ1Ф1КОВАНИХ ПЛАВЦ1В П1СЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ГОСТРИХ РЕСП1РАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Запоргзький обласний лкарсько-ф1зкультурний диспансер (гол. лкар - В.1. Марусенко)
Ключовi слова: плавцг, гострг рестраторт захворювання, зовнШне дихання, спгрографгчт показники
Key words: swimmers, acute respiratory diseases, external respiration, spirography parameters.
Резюме. В данной статье на основе собственных врачебных исследований и анализа последних публикаций дана количественная и качественная оценка функционального состояния дыхательной системы у 67 высококвалифицированных пловцов после перенесенных острых респираторных заболеваний. Обследования проводились на современном многофункциональном аппарате «Кардио+». При анализе полученных спирографических показателей было выявлено, что у большинства спортсменов они находились в пределах должных величин. Резкого снижения показателей не наблюдалось ни у одного спортсмена. Это обусловлено высоким уровнем функционального состояния системы
дыхания у пловцов. Полученные нами показатели с умеренным и значительным снижениями от должных величин, на наш взгляд, являются следствием перенесенных острых респираторных заболеваний. С целью выбора рационального тренировочного режима рекомендуется проводить повторные обследования системы внешнего дыхания у пловцов. Изученные спирографические показатели являются важной составляющей всестороннего обследования пловцов и в достаточной мере отображают степень тренированности, а также функциональные возможности организма, которые могут быть применены в практике врачебного контроля и тренерской работы.
Summary. In the article on the basis of our own medical researches and the analysis of the last publications it is given quantitative and quality estimation of functional condition of respiratory system after the acute respiratory diseases of 67 highlyskilled swimmers. Inspections were done on the modern multipurpose device « Cardio+ ». Analysing obtained spirography parameters it was revealed, that in the majority of sportsmen the ones were within the limits of due sizes. Sharp decrease in parameters was not observed in any sportsman. This is due to a high level of a functional condition of respiratory system in swimmers. The obtained parameters with moderate and significant decrease from the due sizes, to our opinion, is the consequence of acute respiratory diseases. With the purpose to choose a rational training routine regimen it is recommended to perform repeated inspections of external breathing system in swimmers. Investigated spirography parameters are the important component of all-round inspection of swimmers and in a sufficient measure display a training degree, as well as functional possibilities of organism; they may be applied in medical control practice and trainer's work.
Вщомо, що заняття плаванням благотворно впливають на розвиток апарату зовшшнього ди-хання. Це зумовлено впливом плавання як ци-^чного виду спорту, що викликае значне напру-ження кардюресшраторно! системи, та умовами водного середовища, яю утруднюють дiяльнiсть апарату зовшшнього дихання [6]. З шшого боку, високий рiвень розвитку апарату зовшшнього дихання у плавщв та контроль дихання шд час плавання полегшуе роботу апарату кровообту, зумовлюе оптимальну величину газообмiну при плаванш та е фактором, який сприяе досягненню високих спортивних результата [2,3]. Тому стан показниюв зовшшнього дихання в ютотнш мiрi визначае стушнь тренованосп й адекватносп ф> зичного навантаження у плавщв [1,11].
Нашi попередш дослщження [5] показали, що в рiзнi роки на одного плавця припадае в се-редньому 2,5-2,7 випадка гострих рестраторних захворювань (ГРЗ), а частота випадюв ГРЗ на 100 плавщв становить 251-266. З ктшчно! ме-дицини вщомо, що ГРЗ суттево впливають на показники зовнiшнього дихання хворих [12]. Можна було б передбачити, що це стосуеться i спортсмешв-плавщв. Але в лiтературi ми не знайшли публiкацiй з ощнки стану зовнiшнього дихання висококвалiфiкованих плавщв шсля пе-ренесених гострих рестраторних захворювань. Частково це знайшло вщображення лише в роботах О. В. Пешково! [8], яка зазначила, що недоощнка наслiдкiв ГРЗ у спортсмешв, спроби
перенести захворювання "на ногах" призводять до розвитку тяжких ускладнень з боку серцево-судинно!, дихально! та нервово! систем вна-слщок розвитку вiрусного чи бактерiального токсикозу. Але автор не обстежувала висококваль фшованих плавцiв, коли шсля перенесеного ГРЗ лiкарi дозволили !м вiдвiдувати спортивнi тре-нування. Проте наш досвщ показуе, що саме цей перюд е дуже вщповщальним.
Враховуючи викладене вище та зважаючи на те, що провiдне мiсце у структурi захворюваностi плавцiв займають гос^ респiраторнi захворювання [4], ми акцентували увагу на вивченнi спiрографiчних показникiв у плавцiв високо! квалiфiкацi! пiсля перенесених ГРЗ.
Мета дослщження: надати кiлькiсну оцiнку спiрографiчних показниюв спортсменiв-плавцiв високо! квалiфiкацi! пiсля перенесених гострих рестраторних захворювань для врахування в практищ лшарського контролю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
На базi Запорiзького обласного лшарсько-фiзкультурного диспансеру у перюд iз вересня 2003 по грудень 2005 року було обстежено 67 спортсмешв-плавщв вшом вiд 12 до 33 роюв, в т.ч. 36 чоловшв i 31 жiнка. Серед них було за-служених майстрiв спорту - 1, майстрiв спорту мiжнародного класу - 1, майстрiв спорту - 7, кандидата у майстри спорту - 8, спортсмешв пер-шого дорослого розряду - 50.
Сшрограф1чш показники плавщв шсля ГРЗ (М ± т, %)
Строграф1чт показники Загальт Стать Статистичн1 показники
жтки чоловши t Р
(п = 67) (п = 31) (п = 36)
жел, л 3,71 ± 0,12 3,50 ± 0,11 3,89 ± 0,18 1,85 >0,05
% в1д норми 101,37 ± 1,55 104,24 ± 2,61 98,91 ± 1,82 1,67 >0,05
РОвд, л 2,11 ± 0,13 2,00 ± 0,14 2,21 ± 0,18 0,96 >0,05
% в1д норми 117,77 ± 4,03 121,88 ± 6,81 114,24 ± 4,42 0,94 >0,05
РОвид, л 0,85 ± 0,04 0,82 ± 0,05 0,87 ± 0,06 0,67 >0,05
% в1д норми 79,68 ± 3,28 82,55 ± 5,17 77,2 ± 3,74 0,84 >0,05
МВЛ, л 116,14 ± 3,21 112,81 ± 3,19 119,02 ± 4,70 1,09 >0,05
% в1д норми 91,00 ± 1,84 98,06 ± 2,77 84,92 ± 2,25 3,68 <0,01
Фжел, л 3,61 ± 0,11 3,42 ± 0,09 3,78 ± 0,17 1,88 >0,05
% в1д норми 99,58 ± 1,62 103,18 ± 2,73 96,47 ± 1,93 2,01 <0,05
ФЖеЛвд, л 3,67 ± 0,13 3,44 ± 0,09 3,86 ± 0,19 1,97 >0,05
% в1д норми 100,82 ± 1,53 103,59 ± 2,59 98,43 ± 2,01 1,57 >0,05
ОФВ1, л 3,10 ± 0,09 2,98 ± 0,08 3,2 ± 0,14 1,38 >0,05
% в1д норми 98,87 ± 1,78 102,77 ± 3,01 95,52 ± 1,91 2,03 <0,05
ОФВ1%, % 86,35 ± 1,13 87,53 ± 1,82 85,33 ± 1,40 0,96 >0,05
% в1д норми 99,28 ± 1,28 100,53 ± 2,01 98,2 ± 1,62 0,90 >0,05
1Т, % 85,04 ± 1,10 86,84 ± 1,82 83,5 ± 1,42 1,45 >0,05
% в1д норми 97,75 ± 1,23 99,69 ± 2,01 96,08 ± 1,58 1,41 >0,05
СОШ25-75, л 3,74 ± 0,14 3,68 ± 0,24 3,8 ± 0,19 0,37 >0,05
% в1д норми 104,17 ± 4,09 107,07 ± 6,91 101,68 ± 3,56 0,69 >0,05
ПОШ, л/с 6,43 ± 0,20 6,26 ± 0,21 6,57 ± 0,30 0,86 >0,05
% в1д норми 96,13 ± 2,52 101,17 ± 4,26 91,8 ± 2,52 1,89 >0,05
МОШ25, л/с 5,17 ± 0,16 5,19 ± 0,25 5,15 ± 0,23 0,11 >0,05
% в1д норми 85,58 ± 3,02 90,61 ± 5,10 81,24 ± 2,46 1,65 >0,05
МОШ50, л/с 4,15 ± 0,14 4,04 ± 0,19 4,25 ± 0,21 0,73 >0,05
% ввд норми 103,09 ± 3,47 104,03 ± 5,85 102,29 ± 4,36 0,24 >0,05
МОШ75, л/с 2,27 ± 0,18 2,07 ± 0,16 2,44 ± 0,24 1,26 >0,05
% в1д норми 99,86 ± 5,11 100,12 ± 6,85 99,64 ± 7,60 0,05 >0,05
ЧДР, раз/хв 17,33 ± 0,56 15,99 ± 0,78 18,49 ± 0,68 2,42 <0,05
Примiтка: р - достовiрнiсть рiзницi при порiвняннi за статтю
Ycí обстежеш плавцi перенесли ГРЗ, закш-чили медичну реабштащю та були допущенi до тренувань. Дослщження ресшраторно! системи проводилися на багатофункщональному апаратi "Кардю+" в першш половинi дня. Тести проводилися декшька разiв до отримання не менше трьох спiвпадаючих результатiв. Вибирався най-кращий результат. Обстеження системи дихання складалися Í3 наступних показниюв: 1) показник вiку, зросту, ваги й статц 2) частота дихальних рухiв (ЧДР); 3) життева емшсть легенiв (ЖСЛ), л; 4) резервний об'ем вдиху (РОвд), л; 5) резер-вний об'ем видиху (РОвид), л; 6) максимальний об'ем повиря, який може бути провентильо-ваний за 1 хвилину (МВЛ), л; 7) форсована ЖСЛ (ФЖеЛ), л; 8) форсована ЖСЛ вдиху (ФЖСЛвд), л; 9) обсяг форсованого видиху за 1-у секунду (ОФВ1), л; 10) сшввщношення мiж ОФВ1 i ФЖЕЛ (ОФВ1%), %; 11) сшввщношення мiж ОФВ1 й ЖСЛ за вдексом Тифно (1Т), %; 12) середня об'емна швидюсть мiж 25 й 75% ФЖСЛ (СОШ25-75), л/с; 13) шкова об'емна швидкiсть видиху (ПОШ), л/с; 14) максимальна об'емна швидюсть у момент видиху 25% ФЖСЛ (МОШ25), л/с; 15) максимальна об'емна швид-кiсть у момент видиху 50% ФЖСЛ (МОШ50), л/с; 16) максимальна об'емна швидюсть у момент видиху 75% ФЖСЛ (МОШ75), л/с.
Отримаш результати були оброблеш статис-тично. Розрахували середне (М), вщсоток (Р) та !х стандартну помилку (m). Достовiрнiсть рiзницi (p) оцiнювали за критерiем Стьюдента (t) [10].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вiдомо, що всi показники легенево! вен-тиляци мiнливi, залежать вщ статi, вiку, ваги, зросту, положення тша, стану нервово! системи. Тому для правильно! ощнки функцiонального стану оргашв дихання абсолютне значення того чи шшого показника е недостатшм. Враховуючи це, ми порiвнювали одержат показники iз вiдповiдними величинами у здорово! людини того ж вшу, зросту, ваги та стать
Таке сшввщношення виражали у вщсотках. За нижню межу норми для ЖСЛ, РОвд, РОвид, МВЛ, ФЖСЛ, ФЖСЛвд, ОФВ1, ОФВ1%, та 1Т ми приймали 80 % вщ належних величин. Зни-ження оцих показникiв до 79-60 % вщ належних величин розщнювали як помiрне, 59-40 % - як значне, 39% та нижче - як рiзке. За нижню межу норми показниюв потоку: ПОШ, СОШ25-75, МОШ25, МОШ50 та МОШ75, приймали 60 % вiд належних величин. Зниження показникiв до
59-40 % вщ належних величин розщнювали як помiрне, 39-30 % - як значне, 29% та нижче - як рiзке [9].
При загальнш ощнщ (табл.1) найбшьш ви-сокими були показники РОвд (117,77 ± 4,03 %), а самими низькими - РОвид (79,68 ± 3,28 %). Ми пояснюемо це наявнютю лабiльно! обструкцп дрiбних дихальних шляхiв, на що звертають увагу й iншi дослiдники [7]. Крiм того, у порiвняннi з РОвд достовiрно нижчими були величини й шших спiрографiчних показникiв. Особливо це стосуеться МОШ25, МВЛ, ПОШ.
З аналiзу отриманих показникiв функци зов-нiшнього дихання видно, що в середньому бшь-шiсть iз них як у жшок, так i у чоловтв перебувала в межах норми. Винятком були РОвид, який становив у чоловшв 77,2 ± 3,74 %, а також дещо завищена частота дихання. Це мож-на пояснити тим, що до хвороби обстежеш мали висок функщональш резерви як плавцi.
При аналiзi спiрографiчних показникiв плав-цiв у залежност вiд статi виявилось, що вщносш показники МВЛ та ОФВ1 достовiрно вищi у жшок (р<0,01 та <0,05), а ЧДР бшьше у чоловiкiв (р<0,05). Iншi показники не мали статистично достовiрно! рiзницi (табл.1). На наш погляд, ця рiзниця пов'язана з рiзною динамшою дозрiвання морфофункцiональних показникiв у дiвчат та юнакiв [2].
Порiвняння, яю були проведенi з урахуванням вшу та спортивно! квалiфiкацi!, не мали статистично достовiрно! рiзницi.
Крiм того, ми провели аналiз показниюв ст-рограми в залежностi вщ мiри !х зниження (табл.2 i 3). Рiзкого зниження показникiв не виз-началося у жодного спортсмена. Звертае на себе увагу помiрне зниження РОвид, яке спостерь галось у 17 (25 ± 5%) спортсмешв, серед яких бу-ло 11 (31 ± 8%) чоловшв та 6 (19 ± 7%) жшок. Значне зниження цього показника було у 16 (24 ± 5%) спортсмешв, серед них 8 (22 ± 8%) чоло-вшв, та 8 (26 ± 8%) жiнок. Середнiй показник МВЛ становив 116,14 ± 3,21 л (91,00 ± 1,84%). Помiрне зниження спостерталось у 17 (25 ± 5%) спортсменiв, серед них 14 (39 ± 8%) чоловiкiв та 3 (10 ± 5%) жшки. Значне зниження цього показника було у 1 чоловша. Визначення МВЛ е дуже обтяжливим для обстежуваних фiзично, а що стосуеться дiагностично! щнносп, то цей показник в першу чергу дозволяе ощнити сту-пiнь тренованостi органiзму [9].
Стан сшрографнчних показникчв плавщв чоловiчоT статi п1сля ГРЗ
(абс., Р ± т, %)
Показники Стан показнишв у пор1внянн1 з належними величинами
в межах пом1рне значне
належних величин зниження зниження
жел 34 2 0
(94 ± 4) (6 ± 4)*** (0 + 3)***
РОвд 34 1 1
(94 ± 4) (3 ± 3)*** (3 ± 3)***
РОвид 17 11 8
(47 ± 8) (31 ± 8) (22 ± 7)*
МВЛ 21 14 1
(58 ± 8) (39 ± 8) (3 ± 3)***
Фжел 31 5 0
(86 ± 6) (14 ± 6)*** (0 + 3)***
Фжелвд 35 1 0
(97 ± 3) (3 ± 3)*** (0 + 3)***
ОФВ1 30 6 0
(83 ± 6) (17 ± 6)*** (0 + 3)***
ОФВ1% 35 1 0
(97 ± 3) (3 ± 3)*** (0 + 3)***
1Т 34 2 0
(94 ± 4) (6 ± 4)*** (0 + 3)***
СОШ25-75 33 3 0
± 2 (9 5) (8 ± 5)*** (0 + 3)***
ПОШ 35 1 0
(97 ± 3) (3 ± 3)*** (0 + 3)***
МОШ25 33 3 0
± 2 (9 5) (8 ± 5)*** (0 + 3)***
МОШ50 33 3 0
± 2 (9 5) (8 ± 5)*** (0 + 3)***
МОШ75 32 1 3
(89 ± 5) (3 ± 3)*** (8 ± 5)***
Примака: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; ***- р < 0,001 при порiвняннi з плавцями, у яких були показники в межах належних величин
Обстеження дозволило встановити { стан вказуе на вщсутшсть хрошчного 6ронх1ту та
швидюсних показниюв, що мае найбшьшу цш- обструктивних захворювань легешв [12]. Ви-
нють у д1агностищ початкових порушень брон- няток склав один випадок (ОФВ1 - 56,28 % вщ
х1ально! прох1дност1. Насамперед слщ зазначити норми), в якому спортсменка хворша на брон-
вщсутнють значного зниження вщ належних х1альну астму. величин показниюв ОФВ1, ОФВ1% та 1Т, що
Стан сшрографнчних показникчв плавц1в жшочоТ статi п1сля ГРЗ
(абс., Р ± т, %)
Стан показнишв у пор1внянн1 з належними величинами
Показниш в межах пом1рне значне
належних величин зниження зниження
жел 30 1 0
(97 ± 3) (3 ± 3)*** (0 + 3)***
РОвд 30 0 1
(97 ± 3) (0 + 3)*** (3 ± 3)***
РОвид 17 6 8
(55 ± 9) (19 ± 7)** (26 ± 8)*
МВЛ 28 3 0
(91 ± 5) (10 ± 5)*** (0 + 3)***
Фжел 29 2 0
(93 ± 5) (6 ± 5)*** (0 + 3)***
Фжелвд 30 1 0
(97 ± 3) (3 ± 3)*** (0 + 3)***
ОФВ1 26 4 1
(84 ± 7) (13 ± 6)*** (3 ± 3)***
ОФВ1% 29 2 0
(93 ± 5) (6 ± 5)*** (0 + 3)***
1Т 29 2 0
(93 ± 5) (6 ± 5)*** (0 + 3)***
СОШ25-75 28 3 0
(91 ± 5) (10 ± 5)*** (0 + 3)***
ПОШ 30 1 0
(97 ± 3) (3 ± 3)*** (0 + 3)***
МОШ25 28 3 0
(91 ± 5) (10 ± 5)*** (0 + 3)***
МОШ50 27 4 0
(87 ± 6) (10 ± 5)*** (0 + 3)***
МОШ75 27 1 3
(87 ± 6) (3 ± 3)*** (10 ± 5)***
Прим1тка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; ***- р < 0,001 при пор1внянш з плавцями, у яких були показники в межах належних величин
Отримаш нами результати з помiрним та значним зниженням окремих показникiв у по-рiвняннi з належними величинами, на наш пог-ляд, е наслщком перенесених ГРЗ та мають бути враховаш в динамiцi з метою вибору рацю-нального тренувального режиму у плавщв пiсля ГРЗ.
ВИСНОВКИ
1. Проведене обстеження виявило, що високо-квалiфiкованi плавцi, незважаючи на перенесет гос^ респiраторнi захворювання, мають висо-кий рiвень розвитку функцiональних можливос-
тей з боку ресшраторно! системи. Це зумовлено спрямоватстю тренувального процесу, в якому найбiльша частина тренувальних вправ мае ае-робний та аеробно-анаеробний характер.
2. Спiрографiчний метод дослщження та виз-начеш показники е важливою складовою все-бiчного обстеження плавцiв та в достатнш мiрi вiдображають ступiнь тренованосп, а також фун-кцiональнi можливост органiзму плавцiв, що може бути застосовано в практищ лiкарського контролю та тренерсько! роботи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Булгакова Н.Ж., Соломатин В.Р., Журавик А. Срочный тренировочный эффект и систематизация специальных тренировочных упражнений в зависимости от уровня развития аэробных и анаэробных возможностей пловцов высокого класса // Теория и практика физ. культуры. - 1996. - № 1. - С. 37-39.
2. Булгакова Н.Ж., Чеботарева И.В. Оценка физического развития и двигательной подготовленности пловцов и школьников 11-16 лет, не занимающихся спортивным плаванием // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1996. - № 1. -С. 49-52.
3. Ганчар И.Л. Методика преподавания плавания: технология обучения и совершенствования. -Одесса: Друк, 2006. - 94с.
4. Гладков В.Н. Заболеваемость пловцов // Плавание: Весна 1998: Информ.-метод. сб. № 2. - М., 1998. - С. 33-40
5. Клапчук В.В., Фетюова В.В. Обгрунтування методики вщновлювальних тренувань на велоерго-метрi висококвалiфiкованих плавщв шсля гострих рестраторних захворювань // Мед. перспективи. -2005. -Т. Х, № 1. - С. 95-99.
6. Научное обеспечение подготовки пловцов /
Под ред. Т.М. Абсалямова и Т.С. Тимаковой. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 145с.
7. Опарина О.Н. Изменение показателей внешнего дыхания при адаптации к физической нагрузке // Теория и практика физ. культуры. - 2003. - № 3. - С. 56-57.
8. Пешкова О.В. Клшко-функцюнальне обгрунтування реабштацшних рухових режимiв i принцишв ix побудови у тренованих i нетренованих оаб шсля гострих рестраторних захворювань: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Дншропетр. держ. мед. академiя. -Дншропетровськ, 1996. - 23 с.
9. Руководство по клинической физиологии дыхания / Под ред. Л.Л Шика и Н.Н. Канаева. - М.: Медицина, 1980. - 374 с.
10. Стенон Гланц. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. Ю.А. Данилова; Под ред. Н.Е. Бу-зикашвили и Д.В. Самойлова. - М.: Практика, 1999. -602с.
11. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности - К.: Олимп. лит., 1997. - 174с.
12. Хронический бронхит и обструктивная болезнь легких / Под ред. А. Н. Кокосова. - СПб.: Лань, 2002. - 288 с.
♦
УДК 616.24:618.19]-006-08:615.27:577.245
РОЛЬ а-1НТЕРФЕРОНУ У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 РАКУ ЛЕГЕН1 ТА МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ
1.М. Бондаренко В.А. Коссе, О.А. Суховерша В.Ф. Завiзiон
Днтропетровська державна медична академгя Днтропетровський Нацюнальний Утверситет
Ключовi слова: а-ттерферон, лiкування, рак, легенi, молочна залоза
Key words: а-interferon, treatment, cancer, lungs, mammary gland
Резюме. Представлен обзор литературы по использованию интерферона (ИФН) в биотерапии рака легкого (РЛ) и рака молочной железы (РМЖ). Продемонстрировано его иммуномодулирующее, проапопти-ческое и антиметастатическое действие. Обоснована целесообразность использования ИФН в комплексном лечении больных РЛ и РМЖ, что позволит повысить эффективность терапии и улучшить показатели долговременной выживаемости больных.
Summary. Literature review of interferon (IFN) use in biotherapy of lung cancer (LC) and breast cancer (BC) is presented. Immunomodulating, pro-apoptotic and antimetastatic action of IFN is demonstrated. The advisability of IFN use in combined treatment of LC and BC which will allow to increase therapy efficacy and to improve results of a long-term survival of these patients is justified.
Комплексна та комбшована терашя в останш десятил1ття е головним методом лшування раку легешв (РЛ) та молочно! залози (РМЗ). Через значну кшьюсть уперше виявлених хворих ¡з
мюцево поширеними та задавненими стадшми лшувальний потенщал радикального хiрур-пчного лшування (як единого метода) е пер-спективним лише приблизно у третини вс1х
