CC BY
13
список л1тератури
1. Докттчт дослвдження лшарських 3aco6iB: (метод. рекомендацiï)/ За ред. О.В.Стефанова.- К.: Авщена, 2001. - 302 с.
2. Мащенко 1.С. Запальнi та дистрофiчнi захво-рювання пародонта: Навч. посiбник з терапевтичноï стоматологiï. - Д.: АРТ-ПРЕС, 2003. - 244 с.
3. ПерцеваТ.О., Бондарева О.О. Вплив глюкокор-тикостерощв на стан вуглеводного обмiну у хворих на бронхiальну астму// Укр. пульмонол. журн. - 1999. - №2. - С. 26-28.
4. Русаков С.В., Герасимович О.И. Ингаляционная аэрозольная терапия: современное состояние проблемы// Укр. пульмонол. журн.- 1999. - №2. - С. 5964.
5. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях.-М.:ГЭОТАР-МЕД, 2001.-256 с.
6. Фещенко Ю. И. Проблемы хронических обс-
УДК 616.2-002:797.212:796.015-073
В.В. Клапчук, В.В. Фет^ова
Днтропетровсъка державна медична академiя кафедра спортивног медицини, л^валъног фгзкулътури, фгзичного виховання та валеологп (зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов) Запоргзъкий обласний лкарсъко-ф1зкулътурний диспансер (гол. лкар - В.1. Марусенко)
Ключовi слова: гострi респiраторнi захворювання, спортсмени-плавцi, вiдновлювалънi тренування
Key words: acute respiratory diseases, sportsmen-swimmers, renewal trainings
труктивных заболеваний легких //Укр. пульмонол. журн. - 2002. - №1. - С.5-10.
7. Global strategy for asthma management and prevention NHLBI.-WHO: Workshop, 2000.-210 p.
8. Lipworth B. Systemic adverse effects of inhaled corticosteroid therapy : A systemtic review and meta-analysis // Arch. Intern. Med. - 1999. - Vol. 159, N 9. - P. 941-955.
9. Roy C. Page Periodontitis and respiratory diseases: discussion, conclusion, and recommendations // Ann. Periodontal.- 2001.- N 6.- Р. 91 - 98.
10. Straka M. Parodonttitis и atherosclerosis - существует ли между ними связь? // Новое в стоматологии. - 2001. -№ 8.- С.26-33.
11. Ylostalo P.V., Ek E., Laitinen J.Optimism and Life Satisfaction as Determitants for Dental and General Health Behavior - Oral Health Habits Linked to Cardiovascular Risk Factors// J. Dent. Res.-2003.- Vol. 82, N 3.-P. 194 - 199.
обГрунтування методики
в1дновлювальних тренувань на велоергометр1
висококвал1ф1кованих плавц1в п1сля гострих респ1раторних захворювань
Резюме. В статье на основе собственных врачебно-педагогических наблюдений и анализа данных литературы обоснованы физические тренировки высококвалифицированных пловцов после острых респираторных заболеваний с учетом индивидуальной толерантности к физическим нагрузкам, их клинико-физиологических показателей и специфики плавания как водного вида спорта. Для дальнейшей апробации предложена методика тренировок на велоэргометре. Предусматриваются ежедневные тренировки на велоэргометре или через 1-2 дня, индивидуально, всего 10-12 раз на курс. Они проводятся как дополнительные к тренировочному процессу по плаванию. В первом режиме (3-4 тренировки) используются повторный и интервальный методы при мощности нагрузки 40-70% по сравнению с пороговой, во втором (7-8 тренировок) - равномерный и переменный методы с мощностью 5080% от пороговой в течение 20-25 минут. Темп педалирования - 40-60
оборотов в минуту. Предполагается, что это сократит сроки спортивной реабилитации пловцов и позволит предотвратить перенапряжение и перетренировку.
Summary. In the article on the basis of our own medical pedagogical observations and analysis of literature data, physical trainings of highly-qualified swimmers after acute respiratory diseases regarding individual tolerance to physical loads, their clinical physiological findings and peculiarity of swimmming as water kind of sport are justified. For a further aprobation the method of training on veloergometer is offered. Daily trainings on veloergometer or trainings in 1-2 days, individually, 10-12 in all are envisaged. They are additional to the training process in swimming. In the first regimen (3-4 trainings) the repeated and interval methods with 40-70% of threshold physical loading, in the second (7-8 trainings) - equal and variable ones with 50-80% of threshold during 20-25 minutes are carried out. The treadle rate is 40-60 rotations per min. This is assumed to decrease the term of swimmers' rehabilitation and avoid overfatigue and overtraining.
Гос^ ресшраторш захворювання (ГРЗ) скла-дають близько 20% уае! зареестровано! захворю-ваност та понад 75% ушх випадюв шфекцшних захворювань. До них схильш i спортсмени, у яких залежно вщ обраного виду спорту вони складають 1,3-28,0% [4]. Недоощнка наслщюв ГРЗ та значення комплексно! реабштаци у спортсмешв, спроби перенести захворювання "на ногах" призводять до розвитку тяжких уск-ладнень з боку серцево-судинно!, дихально! та нервово! системи внаслщок розвитку вiрусного чи бактерiального токсикозу [5].
Поглиблеш дослщження ГРЗ у спортсмешв провела О.В.Пешкова [5], яка дала клшко^з> олопчне обгрунтування принцишв фiзично! та спортивно! реабштаци тренованих i нетрено-ваних оаб тсля ГРЗ i розробила ращональш ру-ховi режими в перюд !х вщновлювального лту-вання. При дослщженнях автором обгрунтовано змiст рухових режимiв для реконвалесцентiв з рiзним ступенем тренованосп пiсля ГРЗ, вивчено стан кардюресшраторно!, центрально! нервово! системи та нервово-м'язового апарату, ощнено загальну фiзичну працездатнiсть i аеробну про-дуктившсть, а також динамiку морфологiчного складу кровi у фiзично тренованих i нетре-нованих реконвалесцентiв, розробленi клшшо-функцiональнi критерi! ефективностi фiзично! реабштаци спортсмешв, що перенесли ГРЗ. Це найбшьш грунтовне дослiдження ГРЗ у спортсмешв iз тих, що були проведет в Укра!т. Але воно не охоплювало плавцiв високо! квалiфiкацi!, що i спонукало нас обгрунтувати методику !х вiдновлювальних тренувань тсля ГРЗ.
Метою дослщження е клшко^зюлопчне обгрунтування i розробка методики велоергомет-ричних тренувань з урахуванням шдивщуально! толерантностi до фiзичного навантаження висо-коквалiфiкованих плавцiв тсля ГРЗ для подаль-шо! апробаци з направленiстю на прискорення фiзично! та спортивно! реабiлiтацi!.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
За станом на шчень 2004 року вивчеш л> карсько-контрольнi картки фiзкультурника 396 плавщв вiком вiд 10 до 33 роюв, якi перебували на диспансерному облшу в Запорiзькому об-ласному лiкарсько-фiзкультурному диспансерi. Серед них було заслужених майстрiв спорту - 2, майстрiв спорту мiжнародного класу - 3, майс-трiв спорту - 24, кандида^в у майстри спорту -28. Перший дорослий спортивний розряд мали 34 спортсмени, а масовi спортивш розряди - 305 спортсмешв. При дослщженш прищляли особ-ливу увагу плавцям вищих спортивних розрядiв ( !х було вщ 73 до 91 в рiзнi роки). Серед них 16 спортсмешв були членами збiрно! команди Ук-ра!ни з плавання (основний склад).
За лiкарсько-контрольними картками фiзкуль-турника (ф. 061-0) аналiзували захворювашсть спортсменiв. Анкетним методом вивчали !х ру-ховий режим у перюд ГРЗ. В анкетуванш брали участь 90 спортсмешв спецiалiзовано! дитяче-юнацько! школи олiмпiйського резерву з пла-вання "Спартак" мiста Запорiжжя.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивчення лшарсько-контрольних карток фiз-культурника показало, що протягом 5 останшх рокiв захворювашсть плавщв на ГРЗ була нас-тупною (табл. 1).
За даними анкетування, близько 60% опи-таних плавщв шд час ГРЗ не займались фiзич-ними вправами, тобто - лiкувальною фiзичною культурою, а iншi практично з перших дшв пiсля закiнчення перiоду лихоманки вщновили заняття ранковою гiмнастикою i поступово розширювали свiй руховий режим за рахунок iмiтацiйних пла-вальних вправ та таких, що сприяють розвитку гнучкосп i координацi! рухiв. Пiсля лшарського дозволу вiдвiдувати тренування характер та ш-тенсивнiсть режиму залежали переважно вiд тре-
нера i мали iндивiдуальнi особливостi. Вщчу-валась необхiднiсть його вдосконалення.
Приступаючи до обгрунтування вибору фор-ми застосування фiзично! реабiлiтацi!, ми обрали один iз найбiльш вiдповiдальних етатв, коли спортсмени-плавцi вже закiнчили медичну реа-бiлiтацiю, допущенi лiкарем до тренувань i сто-!ть завдання прискорення !х спортивно! реа-бiлiтацi!.
Таблиця 1
Захворювашсть плавщв високоУ квал1ф1кацп на ГРЗ у 1999 - 2003 р.р. за даними Запорпького обласного лжарсько-фiзкультурного диспансеру
Роки К1ль-юсть плавщв Абсолютна юльюсть випадюв ГРЗ Середня к1льк1сть випадк1в ГРЗ на 1 плавця Частота випадк1в ГРЗ на 100 плавщв
1999 90 226 2,5 251
2000 82 215 2,6 262
2001 73 194 2,7 266
2002 84 212 2,5 252
2003 91 232 2,6 255
На цьому етат ми брали до уваги, що при заняттях плаванням, особливо пiсля ГРЗ , шд-вищуються вимоги до слизових оболонок верх-нiх дихальних шляхiв, зокрема - при виключенш носового дихання. Суттеве значення мае мшро-клiмат водного басейну (як вiдкритого, так i зак-ритого), положення тiла при плаванш. Все це призводить до порушення нормальних стввщно-шень мiж зовнiшнiм середовищем i верхнiми ди-хальними шляхами за рахунок вдихання повiтря пiдвищено! вологостi, попадання хлоровано! води в ротоносоглотку, слухову трубу та в зов-нiшнiй слуховий прохiд. Суттево, що в змагаль-ному перiодi тренувань з плавання у спортсменiв знижуються захисна функцiя слизово! оболонки верхшх дихальних шляхiв та показники секреторного, гуморального i клiтинного iмунiтету [1].
Виходячи з викладеного та враховуючи мож-ливе переохолодження плавцiв при надмiрному використаннi плавання пiсля ГРЗ, для фiзично! реабiлiтацi! ми обрали не додатковi до тренувань у басейш плавальнi навантаження, а тренування на велоергометрi з урахуванням шдивщуально! толерантносп плавцiв до фiзичного навантаження.
Цю форму здшснення фiзично! реабiлiтацi! вважають однiею iз найдосконалших. Вона добре зарекомендувала себе в лшувальнш фiзкуль-турi [3], оздоровчому тренуванш [6] та фiзич-
ному вихованнi [8]. У спортивнш реабiлiтацi!, зокрема - плавцiв тсля ГРЗ, ми !! застосували вперше.
Обгрунтовуючи доцiльнiсть застосування ве-лоергометричних тренувань плавщв тсля ГРЗ з урахуванням iндивiдуально! толерантносп до ф> зичного навантаження, ми також базувались на фiзiологiчних механiзмах !х дi!, а саме: дина-мiчне педалювання з подоланням дозованого опору педалей велоергометра в циктчному ре-жимi розвивае базову фiзичну якiсть - витрива-лiсть, його легко сполучати з фазами дихання ^ що особливо важливо для плавцiв, - воно розвивае максимальш аеробнi можливосн. За ступе-нем розвитку витривалосн судять про фiзичне здоров'я, е^валентом якого е фiзичний стан лю-дини [6].
Показники толерантностi отримують шд час дiагностичного тестування (ергометри) зi зрос-таючим фiзичним навантаженням, коли наявш пороговi ознаки, що свщчать про неадекватнiсть (надмiрнiсть) навантаження.Тренування прово-дять на велоергометрi (велотренажер^, ергомет-рах човникового типу та на тредмш. 1х можна здшснювати i шляхом сходження на сходники, дозованого бшу, дозовано! ходьби тощо. Вони можуть бути iндивiдуальними i малогруповими. Проводячи такi тренування, орiентуються на по-рогову потужнiсть дiагностичного навантаження чи на вiдповiдну йому частоту серцевих скоро-чень. Можлива також орiентацiя на енергетичнi е^валенти потужностi. Це розширюе можливосн ергометричних тренувань, оскiльки пов'я-зано з оснащешстю кабiнетiв лiкарського контролю [3,6,8]. Пропонуеться така методика.
Спочатку у спортсмешв, як перенесли ГРЗ та вже допущеш до тренувань, визначають рiвень толерентностi до фiзичного навантаження. Для цього застосовують велоергометричний тест На-ваккi, починаючи з навантаження 1 Вт/кг маси тша, i через кожнi 2хв. збiльшують на цю ж величину. У момент "вщмови" вiд продовження тесту через втому рееструють максимальну до-сягнуту потужнiсть i час !! утримання (в межах 2хв.). При цьому стежать за тим, щоб у перюд проведення тесту частота серцевих скорочень (ударiв за хвилину) не перевищувала величину, розраховану за формулою "220 - вш спортсмена", а артерiальний тиск - 240/120 мм рт.ст. Ви-користовуючи електрокардюграфда, орiентують-ся на критери порогу толерантностi за загально-прийнятими критерiями ВООЗ [1]. Досягнутий таким чином рiвень потужностi навантаження називають порогом толерантносп i навантаження припиняють.
Заняття на велоергометр1 з урахуванням р1вня вального процесу з плавания. ïх проводять що-1ндивщуально1' толерантност до ф1зичного на- денно або через 1-2 дш шдивщуально, всього 10-вантаження оргашзують як додатков1 до трену- 12 раз1в на курс за наступною схемою (табл.2).
Таблиця 2
Схема тренувань на велоергометр1 з урахуванням шдивщуальноУ толерантности до
ф1зичного навантаження
Режими тренування Потужн1сть навантаження у пор1внянн1 з пороговою
п1дготовча частина основна частина
заключна частина
Перший: 40-50% 70% 50-40%
(3-4 велоергометричних повторним методом штервальним методом повторним методом
тренування)
Тривал1сть 3 рази по 2хв. 5 раз по 2хв. 2 рази по 2хв.
Темп педалювання 40 об./хв. 60 об./хв. 40 об./хв.
Другий: 60% 70-80-70-80% 50%
(7-8 велоергометричних р1вном1рним методом перем1нним методом р1вном1рним методом
тренувань)
Тривалкть 3-4хв. 4 рази по 3хв. 3-4хв.
Темп педалювання 40 об./хв. 60 об./хв. 40 об./хв.
При повторному метод! навантаження чергу-сться з перюдами для вщпочинку, де застосо-вують динам1чн1 дихальш вправи до достатньо повного вщновлення, при штервальному - навантаження виконують 1з жорстко заданими штер-валами для вщпочинку, як поступово скоро-чуються, при перемшному метод1 - навантаження безперервне з1 змшами штенсивносп типу "фартлек", яке чергусться з 1м1тац1йними вправа-ми р1зних стил1в плавання.
Сшввщношення вдиху та видиху в тдготов-чш та заключнш частинах 3:4, в основнш - 3:3, 3:2 оберт1в педат велоергометра. Таке сшввщно-шення, коли по м1р1 зростання навантаження ви-дих стае бшьш коротким i активним, обгрунто-вуеться необхiднiстю досягнення за рахунок во-льового керування диханням оптимально!' венти-ляци легень для запобпання надмiрнiй i водно-час неефективнiй вентиляцiï (гiпервентиляцiï) [2]. Це мае значення ще й тому, що у плавщв може бути бронхоспазм, який провокуеться ф> зичним навантаженням [7].
ВИСНОВКИ
1. На основi власних лшарсько-педагопчних спостережень та аналiзу даних лггератури об-грунтованi фiзичнi тренування висококватфь кованих плавцiв пiсля ГРЗ з урахуванням iндивi-дуально' толерантностi до фiзичного навантаження, 'х ктшко^зюлопчного стану та специ-фiки плавання як водного виду спорту.
2. Запропонована для подальшо' апробаци методика тренувань на велоергометрi з попередшм визначенням за велоергометричним тестом На-ваккi порогу толерантностi до фiзичного навантаження плавцiв тсля ГРЗ, якi допущенi лiкарем до тренувань. Передбачено 'х щоденне прове-дення або через 1-2 дш, iндивiдуально, всього 10-12 разiв на курс як додаткових до трену-вального процесу з плавання.
3. Припускаеться, що обгрунтований шдхвд буде забезпечувати скорочення строкiв спортивно' реабштаци плавцiв i дозволить запобпти перенапруженню та перетренуванню.
спикок л1тератури
1. Детская спортивная медицина: Руководство для врачей.- 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. С.Б.Тих-винского, С.В. Хрущева. - М.: Медицина, 1991. - 558с.
2. Динейка Каролис. Движение, дыхание, психофизическая тренировка. - 2-е изд. - Минск: Полымя, 1982.- 62c.
3. Журавлева А.И., Граевская Н.Д. Спортивная ме-
дицина и лечебная физкультура: Руководство для врачей.-М.: Медицина, 1993. - 432с.
4. Левандо В.А. Заболевания верхних дихательных путей и органа слуха у спортсменов.-М.: Физкультура и спорт, 1996. - 112 с.
5. Пешкова О.В. Ктшко-функцюнальне обгрунту-вання реабштацшних рухових режим1в i принцитв 'х
побудови у тренованих i нетренованих оаб пiсля гострих респiраторних захворювань : Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Дншропетр. держ. мед. академш.-Дншропетровськ, 1996.- 23 с.
6. Пирогова Е.А. , Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физичеких упражнений на работоспособность и здоровье человека.- К.: Здоров"я, 1986 - 152 с.
7. Плавание / Под ред. В.Н. Платонова. - К.: Олимп. лит., 2000.- 488с.
8. Самошшн В.В. Лжарський контроль при дифе-ренцшованих фiзичних тренуваннях студентiв з не-достатньою фiзичною пiдготовленiстю: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Дшпропетр. держ. мед. академiя. - Дншропетровськ, 2001.- 20 с.
