Особенности физической реабилитации спортсменов после острых респираторных заболеваний Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

з

2011

ш

^ • 1 • •• *0 • • ••• •

Особливості фізичної реабілітації спортсменів після гострих респіраторних захворювань

Курко Я.В.

Навчальний спортивно-оздоровчий центр Тернопільського національного технічного університету ім. Івана. Пулюя

Анотації:

Розглянуто результати впливу відновних велоергометричних тренувань на функціональний стан і фізичну працездатність плавців. У експерименті приймали участь 34 спортсмена. Було застосовано велоергометричний тест Наваккі. Рекомендовано при заняттях на велоергометрі враховувати рівень індивідуальної толерантності до фізичного навантаження. Про адекватність фізичного навантаження судити за частотою серцевих скорочень та зовнішніми ознаками втоми, які не повинні свідчити про швидку втому. Зазначено, що заняття необхідно організовувати як додаткові до тренувального процесу. Встановлено, що методика тренувального процесу спортсменів з врахуванням їх індивідуального рівня толерантності до фізичного навантаження достовірно покращує метаболічну адаптацію.

Ключові слова:

фізична реабілітація, спортсмени, гострі респіраторні захворювання.

Курко Я.В. Особенности физической реабилитации спортсменов после острых респираторных заболеваний. Рассмотрены результаты влияния восстановительных велоэргометрических тренировок на функциональное состояние и физическую работоспособность пловцов. В эксперименте принимали участие 34 спортсмена. Был применен велоэргометрический тест Навакки. Рекомендовано при занятиях на велоэргометре учитывать уровень индивидуальной толерантности к физической нагрузке. Об адекватности физической нагрузки необходимо судить по частоте сердечных сокращений и внешним признакам утомления, которые не должны свидетельствовать о скорой усталость. Отмечено, что занятия необходимо организовывать как дополнительные к тренировочному процессу. Установлено, что методика тренировочного процесса спортсменов с учетом их индивидуального уровня толерантности к физической нагрузке достоверно улучшает метаболическую адаптацию.

физическая реабилитация, спортсмены, острые респираторные заболевания.

Kurko Ya.V. Features of the physical rehabilitation of athletes after acute respiratory infections. The results of the influence of reducing bicycle ergometric exercise on functional status and physical fitness swimmers. The experiment involved 34 athletes. Was used bicycle ergometric test Navakki. Recommended for classes on bicycle into account the level of individual exercise tolerance. On the adequacy of physical activity should be judged by the heart rate and external signs of fatigue, which should not testify about the imminent exhaustion. It was noted that training should be organized as an extra to the training process. It is established that the methodology of the training process of athletes based on their individual level of exercise tolerance significantly improves metabolic adaptation.

physical rehabilitation, sportsmen, acute respiratory diseases.

Вступ.

Фізичні і емоційні навантаження, характерні для сучасного спорту вищих досягнень, є стресовим чинником, і ставлять високі вимоги до організму спортсмена [1]. Правильна оцінка і лікарський контроль здоров'я функціонального стану організму спортсмена дозволяє запобігти негативному впливу значних фізичних навантажень і своєчасно виявити зрив адаптації [2]. Це особливо важливо для спортсменів, які приступили до тренувань після гострих респіраторних захворювань, оскільки тренування в період реконвалесценції, може бути причиною розвитку перетренування [2].

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) займають провідне місце серед захворювань спортсменів, особливо у плавців із-за специфіки цього виду спорту (водне середовище, загальне і місцеве переохолодження).

Аналіз захворюваності плавців, які перебували на диспансерному обліку у Тернопільському обласному лікарсько-фізкультурному диспансері, показав, що у структурі їх захворюваності провідне місце займали ГРЗ. При цьому частота ГРЗ протягом року у спортсменів вищої кваліфікації була більшою у 1,5 рази ніж у плавців низької кваліфікації.

Наші дані узгоджуються зі спостереженнями інших авторів [3], які доводять, що не тільки під час ГРЗ, але і ще протягом 10-14 днів після ГРЗ спостерігається зниження імунітету, унаслідок чого тренування на цьому фоні може стати небезпечним. Тому надзвичайно важливим є виявлення ГРЗ у спортсменів-плавців та їх повноцінне відновне лікування з обов'язковою забороною тренувань та змагань до повного видужання, а також визначення навантажувального режи-

© Курко Я.В., 2011

му, який повинен бути адекватним функціональному стану спортсмена після клінічного видужання до повної спортивної реабілітації. При цьому заслуговує на увагу сучасна методологія фізичної реабілітації з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження, що в спорті вищих досягнень фактично не вивчена[4].

На сьогоднішній день відомо застосування способів фізичного тренування при реабілітації хворих, в фізичному вихованні та оздоровчій фізичній культурі, що включають проведення тренування на велоергометрі, коли після попереднього діагностичного велоер-гометричного тесту визначають поріг толерантності до фізичного навантаження, застосовують комбінацію різних методів навантаження з відмінним темпом та потужністю педалювання при тренуванні на велоергометрі, яке проводять із урахуванням порогу толерантності індивідуально [5, 6, 7]. Однак їх застосування не було передбачено при реабілітації плавців після гострих респіраторних захворювань.

Дослідження впливу відновлюваних велоергоме-тричних тренувань на функціональний стан і фізичну працездатність висококваліфікованих спортсменів-плавців після перенесених ними простудних захворювань виконано в межах науково-дослідної тематики кафедри фізичного виховання і спорту Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя "Залежність психічного стану, фізичного розвитку і системи кровообігу від фізичних навантажень”.

Мета, завдання роботи, матеріал та методи.

Мета роботи науково обґрунтувати і розробити спосіб фізичного тренування при фізичній реабілітації висококваліфікованих плавців після ГРЗ, який містить тренування на велоергометрі з урахуванням індивіду-

І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні

---- ---------------- проблеми фізичного

ПСИХОЛОГІЯ

виховання і спорту

Таблиця 1

Схема відновних тренувань на велоергометрі

Режим тренування Потужність навантаження в порівнянні з пороговою в різних частинах заняття

Підготовча частина Основна частина Заключна частина

Перший: (3-4вело- ергоме-тричних тренування) 40-50 % повторним методом 70 % інтервальним методом 50-40 % повторним методом

Тривалість 3 рази по 2 хв 5 разів по 2 хв 2 рази по 2 хв

Темп педалювання 40 об/хв 60 об/хв 40 об/хв.

Другий: (7-8 вело- ергоме-тричних тренувань) 60% рівномірним методом 70-80-70-80% перемінним методом 50% рівномірним методом

Тривалість 3-4 хв 4 рази по 3 хв 3-4 хв

Темп 40 об/хв 60 об/хв 40 об/хв

альної толерантності до фізичного навантаження, для прискорення фізичної і спортивної реабілітації.

Результати дослідження.

Спочатку у 26 спортсменів, які перенесли ГРЗ та вже допущені до тренувань, визначали рівень толерантності до фізичного навантаження. Для цього застосовували велоергометричний тест Наваккі, починаючи з навантаження 1 Вт/кг маси тіла і через кожні 2 хв збільшували на цю ж величину. В момент «відмови» від продовження тесту через втому реєстрували максимально досягнуту потужність і час її утримання (в межах 2 хв). При цьому слідкували за тим, щоб в період проведення тесту частота серцевих скорочень (ударів за хв) не перевищувала величину, розраховану за формулою: «220 - вік спортсмена», а артеріальний тиск - 240/120 мм рт.ст. Використовуючи електрокардіографію, орієнтувались на критерії порогу толерантності за загальноприйнятими рекомендаціями ВООЗ. Досягнутий таким чином рівень потужності навантаження вважали порогом толерантності і навантаження припиняли.

Заняття на велоергометрі з урахуванням рівня індивідуальної толерантності до фізичного навантаження організували як додаткові до тренувального процесу з плавання, їх проводили щоденно, або через 1-2 дні індивідуально всього 10-12 разів на курс за наступною схемою (табл. 1).

При повторному методі навантаження чергували з періодами для відпочинку, де застосовували динамічні дихальні вправи до достатньо повного відновлення, при інтервальному - навантаження виконували з встановленими періодами для відпочинку, які поступово зменшували, при рівномірному - навантаження з відносно постійною інтенсивністю, при перемінному методі - навантаження безперервне зі змінами інтенсивності типу «фартлек», яке чергували з імітаційними вправами різних стилів плавання [5]. Співвідношення вдиху та видиху в підготовчій та заключній частинах 3:4, в основній - 3:3, 3:2 обертів педалі велоергометра.

Про адекватність фізичного навантаження судили за частотою серцевих скорочень та зовнішніми ознаками втоми, які не повинні свідчити про швидку втому.

Крім цього, за модифікованою формулою М. Кар-вона рекомендували визначення меж «робочого» пульсу в воді:

РПВ=[(ЧСС пор - ЧСС сп) х Ы]:100+ЧСС сп - 17,

де: РПВ - «робочий» пульс у воді (уд./хв),

ЧССпор. - частота серцевих скорочень порогова при велоергометрії (уд./хв),

ЧССспок. - частота серцевих скорочень у стані спокою (уд./хв),

N - задана величина інтенсивності навантаження (від 60 до 100%).

Досліджували фізичну працездатність, аеробну продуктивність та темпи спортивної реабілітації за розробленими нами критеріями.

Отримані результати підлягали статистичній обробці за ^критерієм Стьюдента. При Р <0,05 різницю вважали статистично достовірною.

Після курсу відновних велоергометричних тренувань висококваліфікованих плавців після ГРЗ (основна група, п=17) відзначені позитивні достовірні зміни. Зокрема, індекс Робінсона зменшився на 15,1 % і склав 222,08 ± 3,58 ум. од. (р<0,01), показник загальної фізичної робото-спроможності збільшився на 16,9 % і склав 4,63 ± 0,03 Вт/кг (р<0,01), ват-пульсу збільшився на 17,8 % і досягав 1,59 ± 0,05 Вт/уд., максимального споживання кисню збільшився на 13,4 % і склав 59,17 ±

0,62 мл/хв/кг (р<0,01). Через 5 хв після тесту показник частоти серцевих скорочень зменшився на 7,6 % і складав 90,39 ± 1,60 уд./хв (р<0,01), систолічного артеріального тиску зменшився на 7,9 % і становив 114,02 ± 1,33 мм рт.ст. (р<0,01). В протилежність цьому в контрольній групі (п = 17) усі показники в порівнянні з вихідними даними достовірно не відрізнялися.

Суттєвим є те, що темпи фізичної реабілітації спортсменів основної групи, у порівнянні з контрольною, були швидшими (табл. 2).

Приклад. Спортсмен Н., 23 років, кандидат в майстри спорту з плавання переніс ГРЗ, в період якого 7 днів проводилося лікування за загальноприйнятою схемою і ще на 30 днів було рекомендовано обмеження фізичних навантажень.

В цей період спортсмен виконував лише ранкову гігієнічну гімнастику в щадному режимі і тренування з плавання не відвідував. Через 40 днів після виникнення захворювання і відновного лікування був допущений лікарем до тренувань з плавання. Одночасно з тренуваннями з плавання додатково після діагностичної велоергометрі (порогове навантаження 280 Вт) проведено 10 відновних велоергометричних тренувань за вищенаведеною схемою. Це дозволило йому

32011

ц

Таблиця 2

Темпи спортивної реабілітації висококваліфікованих плавців після ГРЗ (М ± т)

Ознаки спортивної реабілітації Основна група Контрольна група Статистичні показники

(n = 17) (n =17) t Р

Реабілітація до плавальних навантажень на швидкість, дні 7,І7±0,13 7,51 ±0,1 7 1,61 > 0,05

Реабілітація до плавальних навантажень на витривалість, дні 15,91 ±0,43 19,68 ±0,59 5,16 < 0,01

Повна готовність чи участь в змаганнях, дні 22,96 ±0,43 27,49 ± 0,59 6,68 < 0,01

Відновлення спортивних результатів, абс, Р ± т% 31 (68 ± 7%) 17 (36 ±7%) 3,24 < 0,01

в більш короткий час відновити спеціальну фізичну працездатність як плавцю.

Наші дані узгоджуються зі спостереженнями інших авторів [5,6], які після ретельного проведення аналізу показників системи антиоксидантного захисту, рівня АТФ еритроцитів, що відображає стан системи фосфорилювання і клітинних запасів АТФ тканин, суб'єктивних відчуттів плавців, часу відновлення пульсу після контрольних тренувальних відрізків вважають, що методика тренувального процесу спортсменів з врахуванням їх індивідуального рівня толерантності до фізичного навантаження, що визначається шляхом діагностичної велоергометрії, достовірно покращує метаболічну адаптацію. В результаті чого спортсмени швидше відновили спортивну «форму» і були краще адаптовані до тренувальних навантажень.

Висновки.

1. Відновні велоергометричні тренування дозволяють покращити показники гемодинаміки, підвищити загальну фізичну працездатність та аеробну продуктивність організму висококваліфікованих

плавців, які хворіли на гострі респіраторні захворювання та пройшли медичну реабілітацію і були допущені до тренувань з плавання.

2. Запропонований спосіб фізичної реабілітації забезпечує зменшення строків спортивної реабілітації плавців після перенесених ГРЗ і дозволяє запобігти перенапруженням та перетренуванням планомірно і якісно підготуватись до змагань.

3. Отримані результати дають підстави рекомендувати даний спосіб відновного фізичного тренування висококваліфікованих плавців після ГРЗ для впровадження в практику.

Перспективу організації подальших досліджень вбачаємо в удосконаленні методики тренувального процесу висококваліфікованих плавців шляхом діагностичної велоергометрії, з врахуванням їх індивідуального рівня толерантності до фізичного навантаження для покращення адаптації серцево-судинної системи, зменшення термінів спортивної реабілітації після гострих респіраторних захворювань.

Література:

1. Платонов В. Н. Система підготовки спортсменок в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: [учебник для студ. высш. учеб. заведений физ. воспитания и спорта] / В.

Н. Платонов. - Киев: Олимп. литература, 2004. - 808 с. - КВК 966-7133-64-8.

2. Мухін В.М. Фізична реабілітація / В.М. Мухін. - Київ: Олімпійська література, 2005.- С.90 - 128.

3. Фетісова В. Методичні особливості фізичної реабілітації плавців після гострих респіраторних захворювань / В. Фетісова, В. Клап-чук // Спортивний вісник Придніпров'я.- 2008.- № 1.- С. 10-12.

4. Преварский Б.П. Клиническая велоэргометрия / Б.П. Превар-ский, Г.А. Буткевич. - К.: Здоров'я, 1985.- С. 28-31.

5. Клапчук В.В. Обґрунтування методики відновлювальних тренувань на велоергометрі висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань / В.В. Клапчук. // Медичні перспективи.- 2005. - Том Х. - № 1. - С. 95-99.

6. Дорофеева Е.Е. Оптимизация тренировочного процесса пловцов после острых респираторных заболеваний / Е.Е Дорофеева, В.В. Небесная, Н.А. Гризина // Теория и практика физической культуры - 2004. - № 4. - С. 29 - 31.

7. Журавлева А.Й. Спортивная медицина и лечебная физкультура / Журавлева А.Й., Граевская Н.Д. - М.: Медицина,1993.- С. 12-14.

Информация об авторе: Курко Ярослав Витальевич

[email protected]

Тернопольский национальный технический университет ул. Русская 56, г. Тернополь, 46001, Украина.

Поступила в редакцию 16.10.2011г.

References:

1. Platonov V. N. Sistemapodgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte. Obshchaia teoriia i ee prakticheskie prilozheniia [System of training athletes in Olympic sports. The general theory and its practical applications], Kiev, Olympic Literature, 2004, 808 p.

2. Mukhin V.M. Fizichna reabilitaciia [Physical rehabilitation], Kiev, Olympic Literature, 2005, pp.90-128.

3. Fetisova V, Klapchuk V.. Sportivnij visnik Pridniprov’ia [Dnipro Sports Bulletin], 2008, vol.1, pp. 10-12.

4. Prevarskij B.P., Butkevich G.A. Klinicheskaia veloergometriia [Clinical bicycle ergometry] Kiev, Health, 1985, pp. 28-31.

5. Klapchuk V.V. Medichni perspektivi [Medical Perspectives], 2005, T.10, vol.1, pp. 95-99.

6. Dorofeeva E.E., Nebesnaia V.V., Grizina N.A. Teoriia i praktika fizicheskoj kultury [Theory and practice of physical culture], 2004, vol.4, pp. 29-31.

7. Zhuravleva A.J., Graevskaia N.D. Sportivnaia medicina i lechebnaia fizkultura [Sports medicine and physiotherapy], Moscow, Medicine, 1993, pp. 12-14.

Information about the author: Kurko Iaroslav Vital’evich

[email protected] Ternopil State Technical University Russian str. 56, Ternopil, 46001, Ukraine.

Came to edition 16.10.2011.