CC BY
13
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.8
ловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. -С. 253-263.
Мыклуш Ю.С. Лесоводственно-таксационная характеристика лесов зеленой зоны Львова
Леса зеленой зоны города, выполняя ряд важных функций, должны, прежде всего, удовлетворять потребности населения в рекреации. Подробная характеристика участков рекреационно-оздоровительных лесов Львова указывает на значительный их потенциал. Анализ основных таксационных показателей древостоев определяет эффективные лесохозяйственные мероприятия для усиления функций лесных массивов.
Ключевые слова: леса зеленой зоны, функции лесов, таксационные показатели.
Myklush Yu.S. Silvicultural and valuation characteristics of forests of green zone of Lviv
Forests of green area of the city, fulfilling a number of important functions, should primarily meet the needs of people in recreation. Detailed description of areas of recreation forests of the city Lviv indicates their considerable potential. Analysis of the main inventory features of forest plantations determines the most effective measures for strengthening the functions of forests.
Keywords: forests of green zone, functions of forests, inventory indices.
УДК 581.526.3: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОЗПОД1ЛУ Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 НА ТИПОЛОГ1ЧНОМУ ПРОФ1Л1 А. П'ЯСЕЦЬКОГО
На 0CH0Bi математичного моделювання методами добування даних встановле-но комбшацп екодопчних чинниюв, яю визначають загальш закономiрностi просто-рового розподшу люово! рослинносп на типолопчному профш А. П'ясецького.
Ключов1 слова: люова рослиншсть, типолопчний профшь, Розточчя, багатови-мiрна ординащя, математичне моделювання.
У 1940-1942 рр. укра!нський вчений-лшвник А. П'ясецький вщмежу-вав люотиполопчний профшь довжиною 1050 м, який охоплював еколого-фь тоценотичний ряд вщ сирого соснового бору до св1жо! дубово! бучини [1, 3]. Проведения осушувальних робгг докоршно змшило розподш тишв люу на цш дшянщ. Це стало предметом тривалих мошторингових дослщжень, результа-ти яких хоча i вщображеш у великш кшькост наукових праць, але вони сто-сувалися здебiльшого таксацшних показникiв деревостану [1]. Вивчення особливостей просторового розподшу люово! рослинностi та закономiрностей И динамiки потребують детально! оцшки екологiчних режимiв територi!.
Об'екти i методи дослiджень. Враховуючи складшсть рослинного уг-руповання як об'екта математичного моделювання та вiдсутнiсть розвинено! методологi! математичного моделювання складних систем, для пояснення за-кономiрностей розподшу люово! рослинносп на типологiчному профш ми використовували теоретичнi пiдходи, що застосовуються для прийняття рь шень в умовах невизначеностi - методи "добування даних" (Data Mining, "ш-телектуальний аналiз") [2]. Кожне рослинне угруповання можна представити у виглядi точки у дев,ятивимiрному просторi ознак, координати яко! вщповь дають значенням параметрiв екологiчних режимiв: Tm - термiчний режим,
Кп - континентальшсть клiмату, От - омброктмат, Сг - крiоклiмат, Иё - во-логiсть грунту, Тг - вмют солей, Яе - кислотшсть грунту, N1 - мiнеральний азот, Ье - режим освiтленостi-затiнення [4]. У цьому випадку подiбнiсть уг-руповань за сукупнiстю екологiчних параметрiв можна визначити на основi вщстаней мiж точками, а закономiрностi динамжи - як напрям у багатовимiр-ному просторi ознак [2]. Ощнку взаемного розташування точок виконували шляхом класичного багатовимiрного масштабування [2]. Перевiрку матема-тично! моделi виконували на основi порiвняльноl оцiнки положення угрупо-вань на осях максимального вардавання (багатовимiрноl ординаци) iз результатами геоботашчних дослiджень та даними лггературних джерел [3].
Результати дослiдження. Типолопчний профiль як модель малого рiчкового басейну мае чiтку вертикальну структуру: найбшьш пiдняту дшян-ку вододшу, схил та його вирiвняну нижню частину. Послiдовнiсть рослин-них угруповань вщповщно до 1х топографiчного положення (напряму пдрохь мiчного стоку) знайшла свое вiдображення i в результатах фггошдикацшнох оцiнки екологiчних режимiв. Так, на момент закладення типологiчного профь лю [3] параметр вологозабезпеченостi грунту змшювався вiд 14,8 бала (сирий сосновий бiр) до 12,1-12,4 бала (верхня частина схилу). На сьогодш макси-мальний рiвень вологозабезпеченостi можна ощнити в 13,6 бала (волоп та си-руватi грунти). Дiапазон вмiсту солей у грунтi (4,6-6,2 бала) вщображав у ми-нулому градiент вiд глiкосубмезотрофного до глжопермезотрофного режиму [4]. У межах профшю показники кислотностi грунту змшювалися вiд 4,4 бала (кислi грунти) до 7,0 балiв (слабокислi грунти). 1стотний дiапазон варiювання був властивий i параметрам азотного режиму - вщ 3,7 до 5,8 балiв. Осушення земель стало причиною зменшення варiацil едафiчних чинникiв, що i вплину-ло на подальший розвиток люово! рослинностi типологiчного профiлю.
Зменшення вимiрностi простору ознак дало нам змогу виконати попе-реднiй аналiз геометрично! структури даних на основi графiчноl вiзуалiзацil та аналiзу взаемозв'язку мiж множиною екологiчних параметрiв (рис.). Перша вюь максимального варшвання рослинност пояснюе 73,9 % загально1 дисперси даних. Закономiрностi просторового розподшу люово1 рослинностi на типологiчному профш у минулому визначалися такою структурою взаемозв'язюв мiж екологiчними чинниками: iз збiльшенням вмiсту вологи в грунт зменшувалися рИ, вмiст солей та азоту в груни, зростав рiвень освггле-ностi в ценозi. Збшьшення вмiсту вологи в грунтi е еколопчним еквiвалентом зменшення параметрiв температурного режиму (радiацiйного балансу) та збшьшення континентальност клiмату, що в географiчному аспектi вщповь дае просуванню у швшчно-схщному напрямку. Така структура взаемозв'язюв мiж екологiчними чинниками зумовлюе формування екстразонально1 рослин-ностi лiсових болгг та заболочених лiсiв, характерних для бшьш пiвнiчних ре-гiонiв. Розмаггтя екологiчних умов на типологiчному профш в минулому вь дображае градiент р1 (сирий сосновий бiр) ^ р10 (свiжа дубова бучина). Осушення прилегло1 територи та зменшення дiапазону варiювання едафiчних чинникiв зумовили редукцш комплексного градiента довкiлля до вiдрiзка Ь4 (вологий грабово-дубово-сосновий сугруд) ^ Ь1 (свiжа дубова бучина). 1нер-цiйнiсть таксацiйних показникiв деревостану у поеднанш з бiльш пластичним
50
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.8
i динамiчним трав'яним покривом не дають наразi змоги точно вiдобразити характер змш лiсорослинних умов у нижнiй частит профшю.
На прилеглiй до типолопчного профiлю територи у нижнiй частит схилу твтчно! експозицп ростуть лiсовi насадження сирого дубового субору (рис. точка Ь5) та сирого чорновшьхового сугруду (точка Ь6). Комплексний еколопчний градiент Ь4 (вологий грабово-дубово-сосновий сугруд) ^ Ь6 (си-рий чорновшьховий сугруд) характеризуемся додатною корелящею мiж во-логозабезпеченiстю грунту та параметрами сольового й азотного режимiв. Така структура взаемозв'язюв мiж екологiчними чинниками е бшьш типовою для Украшського Розточчя.
43
чо
rí -1
о
-t-J
о
я
рц
-2
-3
bl О >2 о 1 4 .-vT
р9 о р8 Ъ о 3 рб а о о Ро4 Ро3 Кг ч,1
V рЮ о >7 О
Ъ5 о
Ь6 о
-3 -2 -1 0 1 2 3 4 5 6
Tactor 1:73,86%
Рис. 2. Ординаця угруповань nicoeoi рослинност1 на munonozÍ4HOMy профШ:
Минулий стан [4]: р1 - A4-C; p2 - A3-C: p3 - В3-дС; p4 - BC3-dC; p5 - Св2-гсД; p6 - C-гсД (пох\дний depeeocmaH):p7 - C-гсД; p8 - С-сБк; p9 - DC2-гД; DC2-дБк. Сучасний стан: b1 - D-дБк; b2 - C 2-сБк; b3 - C-гсД; b4 - C-гдС; b5 - B-дС; b6 - C-Влх. ч.
Господарська дiяльнiсть людини зумовила появу похщних люових угруповань, як через хаотично сформований породний склад та порушений трав'яний покрив неможливо щентифжувати за допомогою еколого-лшвни-чо! або еколого-флористично! класифжацш. У цьому випадку бшьш шформа-тивною е багатовимiрна типолопя рослинного покриву, яка дае змогу прог-нозувати потенцшний сучасний або майбутнш стан люових насаджень на ос-новi комбшаци еколопчних чинникiв. Так, сирий сосновий бiр у нижнiй час-тинi типолопчного профшю - це перехщ вщ асощаци Ledo-Sphagnetum ma-gellanici Sucopp 1959 em. Neuhäusl 1969 (ймовiрнiсть 57,5 %) до Vaccinio uli-ginosi-Pinetum Lkeist 1929 (ймовiрнiсть 31,1 %o). Насадження свiжоi буково! дiброви у верхнiй частинi профiлю iз ймовiрнiстю 93,1 % можна вщнести до асоцiацii Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962, а свiжоi сосново! субу-чини - iз ймовiрнiстю 80,3 % до асоцiацii Querco roboris-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988.
Висновки. Незвичне для Розточчя поеднання екологiчних чинниюв сприяло формуванню на типологiчному профш А. П'ясецького екстразональ-но! рослинност заболочених лiсiв i лiсових болгг. Осушення територi! стало причиною зменшення розма!ття лiсорослинних умов i втрати унiкальностi типологiчного профiлю.
Лiтература
1. Горошко М.П. Значення типологiчиого профшю А.П'ясецького для мошторингу ль сових насаджень природного заповiдиика "Розточчя" / М.П. Горошко, П.Г. Хомюк // Науко-вий вiсиик НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 9-13.
2. Дюк В. Data Mining : учебн. курс / В. Дюк, А. Самойленко. - СПб : Изд-во "Питер", 2001. - 368 с.
3. П'ясецький А. Про побудування i бюлопчний розвиток ряду тишв укра!нського лiсу / А. П'ясецький // Науковi працi Лювничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 157-166.
4. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широко-лиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 198 с.
Скробала В.М. Закономерности распределения лесной растительности на типологическом профиле А. Пясецкого
На основе математического моделирования методами добычи данных установлены комбинации экологических факторов, определяющих общие закономерности пространственного распределения лесной растительности на типологическом профиле А. Пясецкого.
Ключевые слова: лесная растительность, типологический профиль, Расточье, многомерная ординация, математическое моделирование.
Skrobala V.M. Peculiarities of distribution of forest vegetation on A. Pyasetskyy typological profile
On the basis of mathematical modeling by the Data Mining methods the combinations of ecological factors which determine the general peculiarities of the spatial distribution of forest vegetation on A. Pyasetskyy typological profile are set.
Keywords: forest vegetation, typological profile, Roztochya, multidimensional ordination, mathematical modelling.
УДК 639.113.5 (477) Наук. ствроб. С.М. Стельмах -Heopiecbrnü НПП
КУНИЦЯ Л1СОВА В УКРА1Н1: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРС1В
Охарактеризовано сучасний стан популяцп кунищ люово'1 в Укршш. Подано рекомендацп щодо науково обгрунтованого використання ресурав виду. Зпдно з розрахунками, чисельшсть люово'1 кунищ в Укршш становить близько 50 тис. осо-бин. Найбiльшi запаси виду зосереджеш в люах Полюся. Проте найвищу щшьшсть звiра зареестровано в Карпатах, а найнижчу - в степовш зош. У середньому по Укра-1ш вона становить 5,2 особин на 1000 га люових упдь. Науково обгрунтоваш норми вилучення для кунищ люово'1 встановлеш на рiвнi 25-30 %, це дае змогу щорiчно до-бувати близько 12 тис. особин цього виду.
Ключов1 слова: куниця люова, чисельнiсть, щшьшсть, полювання.
В Укра'ш куниця люова (Martes martes L.) - фоновий вид великих ль сових масив1в Полюся, Люостепу i Карпат. Останшм часом заселила бшь-шють лiсiв степово'' зони. Немае 11 лише в Криму.
52
Збiрник науково-техшчних праць
