CC BY
46
УДК 343.8 (477) М. В. Романов,
канд. юрид. наук, доцент Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'!я У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ЗАХИСТУ НЕПОВНОЛ1ТН1Х ВЩ КАТУВАНЬ I ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ
У статп розглянуто законодавство, яке регулюе питания \ можливост1 захисту неповно-лггжх вщ катувань та жорстокого поводження. ПроаналЬованп основы нормативы акти та ¡нститути захисту неповнол1тн1х, як1 встановлеы цими актами.
Ключов! слова: неповнол1тня особа, катування, жорстоке поводження, захист неповно-лп>пх.
Захист неповнолггшх (д1тей), встановлення та забезпечення Тхых прав вщ1грае дедал1 все бтьшу роль у соц1альному житп краТни й стае важливим напрямком д1яльност1 ¡нсп/пупв громадянського сусптьства та держави. Дитина виступае осо-бливим суб'ектом численних сусгпльних вщносин й одночасно обмежена в реал1заци своТх пев-них можливостей та ¡нтереав. Кр1м того, дитина завдяки своТм психоф1зюлопчним властивос-тям значно легше може стати жертвою зловживань \ жорстокого поводження з боку дорос-лих оаб. Саме тому захист дитини, зокрема вщ катувань та жорстокого поводження, повинен складати окремий напрям д1яльноап спец1альних держав-них \ громадських ¡нституцм. НайбтьшоТ значущоап захист
дитини набувае вщносно тих випадюв, коли дитина стае учас-ником кримЫально-виконавчих правовщносин або опиняеться в недружньому середовищ1 та зазнае тиску з боку ¡нших оаб. У цьому напрямку м1жнародний досвщ вже мае певну юторю \ довол1 багату нормативну базу.
На сьогоды питания про приведения законодавства УкраТни у вщповщнють до м1жнародних стандарте \ подальше Тх впрова-дження у правозастосовну практику та взагал1 в правове життя краТни е вкрай актуальним \ важливим. Спостер1гаеться процес унпфкаци пщход1в до основних гумаштарних цЫностей, серед яких права дитини й можпивють Тх реал1заци набувають особливого значения.
В1тчизняна правова доктрина завжди розглядала непов-
нолггню особу як особливого суб'екта правовщносин, але ыколи не сприймала його як самоспйного суб'екта, а також такого, який потребуе додат-ковоТ уваги та захисту. Тобто дитина завжди була об'ектом впливу \ ыколи суб'ектом, який сам здатен впливати на певы процеси.
3 ¡ншого боку, УкраТна рати-фкувала основы м1жнароды нормативы акти щодо захисту \ забезпечення прав д1тей. Даний юридичний факт вже свщчить про необхщнють реал1заци в нацюнальшй практик поло-жень, встановлених у цих м1ж-народних документах. Кр1м того, ратиф1кац1я загальних \ репо-нальних м1жнародних норматив-них акт1в зробила Тх частиною нацюнального законодавства, а отже, положения, що мютяться в цих актах, тепер е нормами, як\ в повному обсяз1 дють в Укра-шк На жаль, сьогодн1 застосу-вання норм м1жнародного права у сфер1 захисту прав людини, \ зокрема дитини, е вкрай рщ-ким явищем. Правозастосовна д1яльнють перш за все ор1енту-еться на украТнсью нормативн1 акти, але це не означае, що м1ж-народы акти використовувати не треба.
Усе це робить зрозумтим й очкуваним орган1зац1ю та наявн1сть спец1альних ¡нсти-тут1в держави та громадян-
ського сусптьства, яю покликан! встановлювати додатков1 захисн1 механ1зми щодо д1тей. Чин не законодавство УкраТни насправд1 мае значну ктькють нормативних акт1в, що стосу-ються регулювання правовщносин за участю д1тей.
Але зверымося до визна-чення понять «катування» та «жорстоке поводження». Кон-ституц1я УкраТни е основним законом, що окреслюе загаль-ний державний настрм та пол1-тику \ тому, зрозумто, не м1с-тить дуже ретельного подту за суб'ектним складом оаб, на яких розповсюджуеться д1я т1еТ або ¡ншоТ норми. Норми Кон-ституцИ' поширюються на вах, хто на законних п1дставах пере-бувае на територИ' держави УкраТна. Стаття 28 Конституци УкраТни встановлюе положения щодо права на повагу до гщ-ност1 особи, вщповщно до якого н1хто не може бути пщданий катуванню, жорстокому, нелюд-ському або такому, що принижуе його гщнють, поводженню чи покаранню.
Але е в Конституци \ спецн альна норма. Так, ст. 52 Основного Закону вказуе, що будь-яке насильство над дитиною та ТТ експлуатац1я переслщуються законом. У ст. 51 зазначаеться, що ам'я, дитинство, материнство \ батьювство охороняються державою.
Отже, законодавець декла-руе повагу до людськоТ пдност1 й заперечуе застосування будь-яких форм катування або жор-стокого поводження, в тому числ1 й щодо дитини. Повага до людськоТ пдност1 повинна бути беззаперечною \ стати точкою вщлку у будь-яких сусптьних вщносинах. Це е загальним правилом, яке складаеться з бага-тьох складових. Перш за все, немае шяких винятюв, щодо кола оаб, на яких розповсю-джуеться це правило. По друге, змют поняття гщност1 визнача-еться через перелк дм, як\ е не сум1сними з людяним вщношен-ням \ ставленням до особи, як до людини. Йдеться про катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижуе гщнють особи, поводження чи покарання. Нас цкавлять законодавч1 меж1 цих термов.
Поняття «катування» дае Конвенц1я ООН проти катувань та ¡нших форм жорстокого, нелюдського або такого, що принижуе гщнють, поводження або покарання. Катування - це будь-яка д1я, якою будь-яюй особ1 навмисне спричиняеться сильний бть або страждання, ф1зичне чи моральне, щоб отри-мати в1д неТ' або вщ третьоТ' особи вщомост1 чи визнання, покарати ТТ за д¡"Г, як\ вчинила вона або третя особа чи у вчинен! яких вона пщозрюеться, а
також зал я кати чи примусити 17 або третю особу, чи з будь-якоТ' причини, що фунтуеться на дис-кримЫаци будь-якого характеру, коли такий бть або страждання спричиняються державними посадовими особами чи ¡ншими особами, як\ виступають в офн ЦМШЙ ЯКОСТ1, чи з Т'х п1дбурю-вання, чи з Т'х вщома, чи з Т'х мов-чазноТ' згоди.
Наведене поняття мютить низку ознак, як\ повинн1 бути притаманн1 д1янню для того, щоб воно могло бути визнане катуванням, а саме:
- наявысть будь-якоТ' д¡"Г;
- спричинення страждання будь-якого виду та характеру;
- мета спричинення страждання - примус або покарання;
- до такоТ' д¡"Г мають безпо-середне вщношення державы посадов1 особи.
В1тчизняне законодав-ство також мютить визначення поняття «катування» в ст. 127 КримЫального Кодексу УкраТ'ни (дал1 - КК). Катування, тобто умисне запод1яння сильного ф1зичного болю або ф1зичного чи морального страждання шляхом нанесення побоТ'в, мучення або ¡нших насильницьких дм з метою примусити потерпн лого чи ¡ншу особу вчинити д¡"Г, що суперечать Т'х вол1, в тому числ1 отримати вщ нього або ¡ншоТ' особи вщомост1 чи визнання, або з метою покарати його
чи ¡ншу особу за дм, скосы ним або ¡ншою особою чи у скоены яких в\и або ¡нша особа пщозрю-еться, а також з метою заляку-вання чи дискримЫацм його або ¡нших оаб.
Як вбачаеться з1 змюту статп, украТнський законода-вець в основу поняття «кату-вання» вкладае поряд з тотож-ними й дещо ¡ним критерм, а саме:
- наявысть умисноТ дм;
- спричинення страждання будь-якого виду чи характеру або ф1зичного болю;
- споаб спричинення страж-дань;
- мету спричинення страж-дань - примус до дм, як\ супер-ечать вол1 особи.
Критерм наведених понять дещо вщр1зняються. Поясню-еться це перш за все тим, що норми украТнського законодав-ства спрямоваы на будь-яку особу, тому закон не мютить вимог щодо наявноап спец1аль-ного суб'екта.
Що стосуеться Конвенцм, то з системного аналЬу м змюту можна дмти висновку про те, що норми Конвенцм спрямоваы на таю ситуацм та випадки, коли особа з якихось причин попадае в залежнють вщ ¡ншоТ особи, яка е посадовою особою держави або мае ¡ним «владнЬ> повно-важення щодо потерп1лого. Це, наприклад, таю випадки, як
вщбування покарання особи, затримання або арешт особи, перебування особи у вщносинах пщлеглосп (зокрема, залежнють дитини вщ батьюв) \ т. ¡н.
Але р1зниця, яка наявна в нормативних визначеннях поняття «катування», не е вирн шальною й не може суттево вплинути на квал1ф1кац1ю д1й як таких, що мають ознаки катування. Особливо це в1рно для незахищених верств населения, таких як д1ти, засуджеы, затри-ман1, арештованк Наведен1 визначення в повн1й м1р1 розпо-всюджуються \ на д1тей.
Поняття «жорстоке повод-ження» м1жнароды нормативно-правов1 акти не мютять. Нац1о-нальне законодавство УкраТни мае згадку про таку форму пово-дження. Порядок розгляду звер-нень та повщомлень з приводу жорстокого поводження з д1тьми або реально!' загрози його вчи-нення (наказ Державного комн тету у справах ам'Т та молод1, МВС, МОН, МОЗ вщ 16 ачня 2004 р. № 5/34/24/11) [1; 2004. -№ 4. - Ст. 202] встановлюе, що жорстоке поводження з дитиною - це будь-яка форма ф1зичного, психолопчного, сексуального або економ1чного насилля над дитиною в ам'Т або поза нею. Як видно, чпжоТ р1зниц1 законода-вець не видтяе \ тому поняття катування та жорстоке поводження стае майже щентичним.
Алезрозумто, що це не так. Очевидно, що поняття «катування» охоплюе собою бтьш свщом1, жорстою та цтеспрямоваы дм. У катування, як ми вказали вище, е досить однозначна форма про-яву (свщоме насильство), спо-аб дм та мета. Жорстоке пово-дження мае ¡нше забарвлення. По-перше, воно може не мати такого «ступеня» свщомост1 та не переслщувати конкретно'! мети. Причиною взагал1 може бути байдужють до становища певноТ особи, зокрема дитини. По-друге, споаб «здмснення» жорстокост1 мае значно ширим меж1 та може вщбуватися в р1з-них формах, навпъ у форм1 без-д1яльностк Слщ також звернути увагу на те, що жорстоке пово-дження з дитиною мае специ-ф1чы риси, обумовлеы психофн зюлопчними характеристиками дитини, и соц1альним становищем, а також колом суб'ект1в, як\ можуть здмснювати таке поводження. Спектр поведЫки, яку можна розцЫити як жор-стоку по вщношенню до дитини, е бтьш широким. Наприклад, доросла особа е бтьш стмкою до ф1зичних умов тримання та поводження (освптення, температура, стан прим1щення, наявнють кольорового спектру \ оформлены прим1щення та спо-руд, ¡н.). Коло оаб, як\ можуть проявляти жорстокють по вщношенню до дорослого також е
бтьш обмеженим, шж вщносно неповнолп"шх.
Напевно, вс\ ц1 фактори потр1бно враховувати при визна-чены поняття жорстокого поводження та його меж, а також безпосередньо при робот1 непо-внолп"шм \ застосуваны вщпо-вщних норм права.
На жаль, в УкраТж немае такоТ багатоТ правозастосов-ноТ практики щодо запоб1гання проявам жорстокост1 й недопущения катувань по вщношенню до неповнолп"шх. Тому ця час-тина законодавства е не дуже розвиненою та юридична тех-шка складання вщповщних документе знаходиться на низькому р1вш й потребуе вдосконалення як з точки зору понятмного апа-рату, так \ щодо розроблення мехаызм1в реал1заци вщповщ-них положень.
Що ж до вщсутност1 визна-чення поняття «жорстоке поводження», то складной^ з його визначенням можна пояснити тим, що це поняття мае явно виражене етичне та моральне забарвлення \ багато в чому залежить вщ культурних, соцн альних та законодавчих тра-дицм конкретно'! держави. Але з огляду на мету, яку форму-люють м1жнародш акти, було б доцтьно все ж таки сформу-лювати в нормативно-правових актах найбтьш властив1 ознаки жорстокого поводження. Фор-
мулювання цього поняття дасть ¡мпульс для подальшоТ уыфка-ци законодавства та дозволить зафксувати у вербалы-пй форм1 певн1 аспекти загальнолюдських цшностей.
Аналопчною е ситуац1я з поняттями «нелюдське пово-дження» та «поводження, яке принижуе гщнють» особи. Ц1 поняття на нормативному р1вы не визначеы й завдання напо-внення Тх змютом завжди зали-шаеться на розгляд вщповщного компетентного органу. Зда-еться, що ц1 категори перш за все мають на уваз1 таю форми поведЫки щодо особи, яю не сум1а-п з1 ставленням до людини й зокрема дитини. Нелюдське поводження може означати, наприклад, приковування наручниками до огорож1 або решпжи, або помщення особи до камери, де утримуються доросл1 затри-маы, яю мають злочинний досвщ або взагал1 вщбувають пока-рання за злочин. Тобто йдеться про поводження, яке порушуе нормальы людсью стосунки та травмуе неповнолп"ню особу.
Форми поводження, яке принижуе гщнють, можуть також мати р1зний прояв. Вони не завжди будуть пов'язаш з фак-тичним спричиненням болю, але т\ страждання, як\ тягне за собою таке поводження, ура-жують особу в м вщчутп влас-ноТ ¡ндивщуальност1, поваги до
себе, сприйняття себе люди-ною. Вщповщно принижения гщносп може бути пов'язане ¡з залякуванням, помщенням особи в таю умови, де вона перестае сприймати себе як р1в-ноправного члена сусптьства \ починае ор1ентуватися лише на ¡нстинкти та ф1зюлопчы потреби тта. На жаль, юридична техыка \ позитивний правозастосовний досвщ в УкраТы не дають змоги наведення бтьш ч1ткого визна-чення цих понять.
Одним ¡з важпивих напря-м1в забезпечення прав дитини в держав1 е встановлення для неТ додаткових гарантм у раз1 вщ-бування кримЫальних покарань \ зокрема покарання у вигляд1 позбавлення волк
В УкраТы неповнолп"ш вщбувають позбавлення вол1 у спе-ц1альних виховних колоыях, яю вщр1зняються за ступенем ¡зо-ляцм та низкою ¡нших умов вщ колонм для дорослих. Режим тримання неповнолп"ых е бтьш лояльним та м'яким. Виховы колони не мають подту за р1в-нями безпеки, в них доступш-шими е полтшеы умови тримання.
Спеи)альне законодавство щодо захисту дитини &д кату-вань та ¡нших форм насиль-ства.
Нацюнальне законодавство УкраТни мае спец1альы акти, присвячеы питаниям захисту
дитини вщ катувань, ¡ншихформ насильства, а також акти щодо юрисдикци держави щодо непо-внолп"жх в Украшк Тому кр1м тих акт1в, на як\ були посилання в попередых роздтах, слщ звер-нути увагу на таю:
- Закон УкраТни «Про загаль-нодержавну програму «Нацю-нальний план дм щодо реалн заци Конвенци ООН про права дитини» на перюд до 2016 року» вщ 5 березня 2009 р. № 1065Л/1 [2009. - № 24. - Ст. 774];
- Закон УкраТни «Про охо-рону дитинства» выд 26 квп"ня 2001 р. № 2402 [1; 2001. - № 22. -Ст. 981];
- сптьний наказ Державного ком1тету у справах ам'Т та молодо МВС УкраТни, МОН УкраТни, МОЗ УкраТни вщ 16 ачня 2004 р. № 5/34/24/11, яким затверджений Порядок розгляду звернень та повщомлень з приводу жорстокого поводження з дпъми або реально!' загрози його вчинення.
Розглянемо основы з ука-заних акт1в у розр1з1 норм, як\ спрямоваы на захист дитини вщ катувань, жорстокого поводження \ насильства.
Закон УкраТни «Про загаль-нодержавну програму «Нацн ональний план дм щодо реа-л1заци Конвенци ООН про права дитини» на перюд до 2016 року». Цей Закон ор1ен-тований на забезпечення опти-
мального функцюнування цтю-ноТ' системи захисту прав д1тей в УкраТы вщповщно до вимог Конвенцм ООН про права дитини. Деяю норми Плану безпосеред-ньо присвячеы лквщацм дея-ких форм насильства та жорстокого поводження з дпъми. Основними завданнями в цьому напрямку держава визначае таю:
- пщвищення ефек-тивност1 профтактично! та роз'яснювальноТ' роботи серед батьюв з метою запоб1гання жор-стокому поводженню з дпъми;
- удосконалення процедур щодо виявлення дп"ей, як\ потерпти вщ сексуально!' екс-плуатацп ¡нших форм жорстокого поводження з ними;
- створення системи реа-бт1таци та реЫтеграци д1тей, як\ потерпти вщ торпвл1 ними, сексуально!' експлуатаци, ¡нших форм жорстокого поводження;
- забезпечення функцюнування системи захисту д1тей вщ жорстокого поводження, проведения вщповщно! профтактичноТ роботи.
Закон УкраТни «Про охо-рону дитинства» - це спецн альний нормативний акт, який визначае охорону дитинства в УкраТы як стратепчний загаль-нонацюнальний прюритет \ метою забезпечення реал1зацм прав дитини на життя, охорону здоров'я, осв1ту, соц1альний
захист та всеб1чний розвиток встановлюе основы засади дер-жавноТ пол ¡тики у цм сферк
У цьому Закоы визначеы деяю важпив1 положения, як\ спрямоваы на захист дитини вщ уах форм насильства. Стаття 10 Закону зокрема встановлюе, що кожшй дитиы гарантуеться право на свободу, особисту недо-торканнють та захист гщносп. У цм стагп декларуеться, що держава здмснюе захист дитини вщ уах форм ф1зичного \ псих1чного насильства, образи, недбалого \ жорстокого поводження з нею, експлуатаци, включаючи сек-суальы зловживання, в тому числ1 з боку батьюв або оаб, як\ Тх замЫюють; втягнення у зло-чинну д1яльнють, залучення до вживання алкоголю, наркотич-них засоб1в \ психотропних речо-вин; залучення до екстремют-ських релтйних психокультових угруповань та течм, викорис-тання м для створення та роз-повсюдження порнограф1чних матер1ал1в, примушування до проституци, жебрацтва, бродяж-ництва, втягнення до азартних ¡гор тощо.
Держава через органи опки \ пклування, служби у справах дп"ей, центри соц1альних служб для ам'Т, д1тей та молод1 у порядку, встановленому зако-нодавством, надае дитиш та особам, як\ пклуються про неТ, необхщну допомогу у запо-
б1ганы та виявлены випадюв жорстокого поводження з дити-ною, передач! ¡нформаци про ц1 випадки для розгляду до вщпо-вщних уповноважених законом оргашв для проведения розслн дування \ вжиття заход ¡в щодо припинення насильства.
Отже, Закон визначае форми поведЫки вщносно дитини, як\ розглядаються як насильство.
Закон УкраТни «Про охорону дитинства» встановлюе також право дитини на особисте звер-нення до органу опки та п1клу-вання, служби у справах дп"ей, центр1в соц1альних служб для ам'Т, д1тей та молодо ¡нших уповноважених оргаыв за захистом своТх прав, свобод \ законних ¡нтереав. Це положения е важ-ливим правом дитини. Процедура розгляду скарг д1тей на порушення Тх прав \ свобод, жорстоке поводження, насильство \ знущання над ними в ам'Т та поза 17 межами встанов-люеться законодавством. Така процедура затверджена спть-ним наказом Державного комн тету у справах ам'Т' та молодо МВС УкраТни, МОН УкраТни, МОЗ УкраТни вщ 16 ачня 2004 р. № 5/34/24/11, яким затверджено Порядок розгляду звернень та повщомлень з приводу жорстокого поводження з д1тьми або реально!' загрози його вчинення.
Наказ декларуе для кожноТ дитини право на свободу, особисту недоторканнють та захист гщност1 \ вказуе, що держава здмснюе захист дитини вщ уах форм ф1зичного та псих1чного насильства, образи, недбалого й жорстокого поводження з нею, експлуатаци, включаючи сексу-альш домагання, у тому числ1 з боку батьюв або оаб, як\ Тх замн нюють.
Загалом названий норма-тивний акт присвячений визна-ченню порядку направления звернень про факти насильства над дитиною або загрози здм-снення насильства, а також сис-теми оргаыв, як\ надтеы компе-тенц1ею у сфер1 захисту дитини вщ насильства.
Вщповщно до наказу система оргаыв е такою:
- служби у справах дп"ей;
- органи внутршшх справ;
- органи та заклади осв1ти:
- органи та заклади охорони здоров'я;
- управлшня (вщдти) у справах ам'Т та молодо
- центри соц1альних служб для молодо
- притулок для неповнолп--шх та центр соц1ально-психоло-пчноТ реабтп"ацм неповнолп"н1х.
Звернення (повщомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною подаються як самою дитиною, так \ ф1зич-ними особами за м1сцем Тх про-
живания за наявност1 факт1в такого поводження або при реальшй загроз1 Тх учинення. Звернення (повщомлення) про факти жорстокого поводження приймаються посадовими особами оргаыв внутршшх справ, оргашв та заклад1в осв1ти, охорони здоров'я, управлЫь у справах ам'Т' та молодо центр1в соц1альних служб для молод1 та передаються для реестраци до вщповщного територ1аль-ного пщроздту служби у справах д1тей протягом одыеТ доби з моменту отримання звернення (повщомлення).
Закон УкраТ'ни «Про охо-рону дитинства» мютить також норми, як\ розповсюджують свою д1ю на кримшально-пра-вов1, кримшально-процесуальы \ адмЫютративш правовщносини. Так, ст. 33 Закону встановлюе, що право дитини на особисту свободу охороняеться законом.
Затримання та арешт неповнолп"шх застосовуеться як винятковий захщ \ ттьки у випадках та порядку, встанов-леному законом. Як уже згаду-валось ранше, Закон вимагае, щоб про затримання дитини вщповщы органи негайно повн домляли батьюв чи оаб, як\ Тх замЫюють, а також органи прокуратури. Забороняеться тримання дитини в одному примщены з дорослими затри-маними, арештованими чи засу-
дженими особами. Не допуска-еться застосування до дитини насильства, погроз, ¡нших неза-конних дм з метою примушення м дати показания як свщка або визнання своеТ вини.
Закон визначае особли-восп захисту прав дитини в спец1альних навчально-вихов-них закладах для неповнолп--и\х, як\ потребують особливих умов виховання. Зокрема, ст. 34 Закону встановлюе, що непо-внолп"ы правопорушники, як\ потребують особливих умов виховання, в порядку, встанов-леному законом, направляються до загальноосвп"шх шкт соцн альноТ реабт1таци та профеай-них училищ соц1альноТ реабтн таци. Неповнолп"ш, як\ вживають алкоголь, наркотики, та непо-внолп"н1, як\ за станом здоров'я не можуть бути направлен! до загальноосвп"н1х шкт соц1аль-ноТ реабт1таци та профеайних училищ соц1альноТ реабт1таци, в порядку, встановленому законом, направляються до центр1в медико-соц1альноТ реабттаци неповнолп"шх. Д1тям, як\ пере-бувають у зазначених закладах, гарантуеться право на гуманне ставлення з боку оточуючих, на охорону здоров'я, отримання базовоТ осв1ти \ профеайноТ пщ-готовки, побачення з батьками або особами, як\ Тх замЫюють, вщпустку, листування, на отримання передач, посилок вщ бать-
юв, гумаштарних, благодмнихта ¡нших громадських оргашзацм, як\ виявили бажання допомогти Тм, у порядку, встановленому законодавством УкраТни.
Пщсумовуючи викладене, можна зробити наступний загальний висновок. 1снуюче положения нормативного-правового забезпечення сфери захисту дитини залишаеться ще неналежним. Основними недо-лками е: вщсутнють единого ставлення та пщходу до питания захисту дитини; безсистемнють, яка отримуе свм вияв у вщсут-носп единоТ системи оргашв захисту дитини, алгоритму взае-модм м1ж ними; застарт1 форми роботи, як\ е неефективними \ не дають результате \ застарта нормативна база; майже вам нормативним актам, як\ регу-люють питания захисту дитини властива певна декларатив-нють. Часто-густо немае меха-ызм1в реал1зацм того чи ¡ншого положения; загальний пщхщ до дитини як об'екту впливу, не вра-хування факту того, що дитини - це людина, яка повинна бути перш за все суб'ектом вщносин; недостатнють фЫансування ¡нсп/пупв захисту дитини; вщсутнють окремо визначених норм в кримЫальному та адмн нютративному законодавств1 (склад1в правопорушень та зло-чиыв), як\ б передбачали вщ-повщальнють за катування та
жорстоке поводження з дити-ною. Це, у свою чергу, приводить до того, що поняття кату-вання та жорстоке поводження мае низький р1вень юридичноТ техыки та недостатнм досвщ правозастосування; недостатне усвщомлення державою та сус-птьством важпивост1 питания про захист дитини, м прав та законних ¡нтереав. Основний ор1ентир для будь-яких зусиль в цьому напрямку носить нега-тивний характер, осктьки вся
д1яльнють спрямована на кримн нально-правов1, процесуальы та адмЫютративш правовщносини. Поза увагою залишаються ¡ним питання сфери захисту дитини. Зокрема, право дитини на свободу пересування, на власну думку, на втьне обрання м1сця навчання, на власнють и т. ¡н.
Усе це дозволяе стверджу-вати, що робота в напрямку визнання та сприйняття дитини як повноцшного члена суспть-ства й и захисту лише почалась.
Списокnimepamypu: 1. ОфЩмний вюник Украши.
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО О ЗАЩИТЕ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ ОТ ПЫТОК И ЖЕСТОКОГО ОБРАЩЕНИЯ Романов М. В.
В статье рассмотрено законодательство, регулирующее вопросы и возможности защиты несовершеннолетних от пыток и жестокого обращения. Проанализированы основные нормативные акты и институты защиты несовершеннолетних, которые установлены этими актами.
Ключевые слова: несовершеннолетний, пытки, жестокое обращение, защита несовершеннолетних.
THE LEGISLATION ON PROTECTION OF JUVENILE FROM TORTUR END ILL TREATMENT Romanov M. V.
The article considers legislation that regulate the protection of juvenile from torture and ill-treatment. Analyzed the basic regulations and institutions for the protection of juvenile, which are established by these acts.
Keywords: juvenile, torture, ill-treatment, the protection of juvenile.
Hadiduina до редакци 21.01.2013 p.
