CC BY
5
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 342.92: 342.7 1рина Личенко
Навчально-науковий 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор, завiдувач кафедри цившьного права та процесу
ЗАКОНН1 1НТЕРЕСИ ГРОМАДЯН У СФЕР1 ВЛАСНОСТ1: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ ВИМ1Р
http://doi.org/10.23939/law2020.26.195
© Личенко I., 2020
Здшснено теоретико-правовий аналп категорн "законний iнтерес", формуванню н дефшщн, виокремлення на цiй основ! загального розумшня законних iнтересiв громадян у сфер1 власностi. Особливу увагу присвячено аналiзу трьох ключових теорiй пояснення змкту законного iнтересу, якi стосуються ототожнення законних штереав з прагненням людини, юридичним дозволом та суб'ективним юридичним правом. Запропоновано визнавати законний штерес специфiчною правовою можливiстю. Окрема увага присвячена дослщженню спiввiдношення законних штереав з суб'ектив-ними правами. Дослщжено специфiку перетворення законного штересу на суб'ективне право. Визначено сшввщношення iндивiдуальних законних iнтересiв та сусшльних законних iнтересiв.
Ключовi слова: штерес, законний штерес, суб'ективне право, суспшьш вщносини, потреба, юридичний дозвiл, правова можливкть.
Постановка проблеми. Численнi згадки у чинному законодавсга термiна "законний штерес", вщсутнють чiткого розмежування ще! категори i суб'ективних прав, потреба розширення правових можливостей людини за рахунок тих, як не деталiзованi у чинному законодавствi в силу розвитку сусшльних вщносин, !х урiзноманiтнення, вкотре спонукають до глибшого аналiзу законних iнтересiв. Гарантуючи у чинному законодавсга захист законних iнтересiв у сферi власностi, законодавець не деталiзуе шляхiв втiлення цього, як i не пояснюе змiсту ще! категори. Особливо! актуальностi набувае визначення теоретико-правового вимiру ще! категори крiзь призму вщносин у сферi власностi. Сфера власносп стрiмко розвиваеться та потребуе посилення захисту рiзноманiтних правових можливостей щодо володiння, користування та розпорядження майном.
Анашз дослiдження проблеми. Окремi аспекти теоретичного осмислення законних штерешв як правово! категори присутнi у працях вггчизняних та iноземних науковщв, серед яких С.П. Губiн, Р. Е. Гукасян, А. Г. Здравомислов та шшь Вагомим доробком для шзнання фшософско-правового змiсту законних iнтересiв мали фiлософськi теори П. Гольбаха, Д. Дщро, Г.В. Ф. Гегеля. Не можна переощнити внесок у наукове дослщження законних iнтересiв як правово! категори Г. Шершеневича. Саме вш вперше виокремив "законний штерес". В сучаснш юридичнiй науцi окремим питанням ще! сфери присвячено пращ А. В. Малька, В. В. Субочова, А. I. Григораша, З. В. Ромовсько!. Проте таю дослщження е доволi фрагментарними.
Вони не вщзначаються послщовшстю та вносять деяку плутанину у змютовне тлумачення категори "законний штерес". KpiM того, питанню захисту законних штереив громадян у сферi власносп присвячено вкрай мало наукових дослщжень. Тому теоретико-правове дослiдження категорiï законного штересу громадян у сферi власносп е запорукою не лише теоретично1 визначеностi важливоï юридичноï категорiï, але й основою для виршення низки практичних проблем захисту таких законних штереив.
Мета статт полягае у з'ясуваннi теоретико-правового вимiру законних штереив громадян Украïни у сферi власносп.
Виклад основного матерiалу. Системнi виклики, що стоять перед украшським суспшьством, неможливо вирiшити без усвiдомлення потреб його члешв. Теоретико-правовий аналiз категори "законний штерес" дае змогу зрозумгги первинш правовi можливостi, потреби людини, збагнути динамiку 1'х трансформацiï у суб'ективне право.
Найважливiшi законнi штереси громадян повиннi бути iдентифiкованi i систематизованi для подальшого правового закршлення, перетворення на важливу цiннiсть демократично!' держави. Вони повинш пройти перетворення зi звичайних правових можливостей людини на важливу цшнють та орiентир дiяльностi демократичноï краши, стати тим, на захист чого мають спрямовуватися засоби правового забезпечення, гарантп державних шституцш.
Фiлософсько-правовим пiдrрунтям для розумшня змiсту цiеï категорiï стали науковi погляди К. Гельвецiя, який штерпретував iнтерес як основу функцiонування людей, зашб подолання страждань [1, с. 158] та виокремлював закон штересу як основу буття людей, те, що за зразком закону руху упорядковуе духовний свiт [2, с. 34]. У продовження ^eï думки П. Гольбах та Д. Дщро вбачали в штерес мотив людського функцiонування [3, с. 31; 142, с. 214], а Г.В. Ф. Гегель розглядав його як першопричину людських поступюв, рушiйну силу розвитку [4, с. 151]. Однак на науковому рiвнi вперше "законний штерес" виокремив росшський вчений Г. Шершеневич. Вiн вказував на те, що члени суспшьства спрямовують свою дiяльнiсть на вiдстоювання прав, протидiю порушенню законних iнтересiв [5, с. 293].
Дефшщдавання правовоï категорiï "законний штерес" до сих тр не здшснено у нормативно-правових актах, хоча iсторiя виокремлення ïï у законодавсга е тривалою. Зокрема, цей термш згадуеться у нормативно-правових актах починаючи з ХХ столггтя. Вперше це було здшснено у Главi першш "Зводу основних державних законiв Росiйськоï Iмперiï" вiд 23 квiтня 1906 р. Також наявш згадки законних iнтересiв у Постановi ЦВК i РНК СРСР вщ 14 квггня 1926 "Про основнi засади оргашзацп державного нотарiату".
Зважаючи на наведеш фiлософськi iнтерпретацiï загальноï категорiï "штерес", можна констатувати, що перехщ на яюсно новий рiвень соцiально-економiчного розвитку суспшьства зумовлюе ускладнення штерешв його члешв. В основу цього процесу покладено принцип законносп, реалiзацiя якого супроводжуеться неухильним дотриманням законодавства членами суспшьства. При цьому реалiзацiя такого штересу здшснюеться не лише з огляду на наявш зобов'язуючi норми закону, а й виходячи з пануючих принцишв, яю вщповщають духу права.
У нашш державi наявш понад 650 нормативно-правових акпв, змют яких мiстить категорiю "законний штерес", при цьому офщшного тлумачення цього термша досi немае, законодавець не дефшщдае змiст цieï категорiï. Подекуди законодавець визнае очевиднють iснування законного штересу, ставлячи його в ряд з правами та свободами. Наприклад, в ст. 89, 121, 140 Конституци Украши та ст. 12,13, 21, 49, 51 КАСУ йдеться про суспшьш штереси, штереси громадян, держави.
Науковий доробок втизняних та шоземних вчених може слугувати належною науковою основою для розумшня змюту категори законного штересу. Зокрема серед таких дослщниюв А. В. Малько, В. В. Субочов [6, с. 58-70], А. I. Григораш [7, с. 96-100], З. В. Ромовська [8] та шших. Вггчизняш вчеш теж вщзначають вагоме значення цих штерешв у трансформацп громадянського суспшьства.
Законт ттереси громадян у сферi власностi: теоретико-правовий euMip
В умовах недосконалост вичизняно! правово! системи у державi наявш npaBOBi за 3mîctom, однак не охоронюваш законом iнтересiв, або tî, що не е правовими за змютом, однак реалiзацiя яких охороняеться законом [9, с. 115, 116]. Загалом законш штереси розширюють сферу суб'ективних правових можливостей людини. Вони е невщ'емною складовою правового статусу людини, його першоосновою. Вони визначаються прагненням людини щодо набуття у свое володiння певного блага, задоволення шдивщуально! потреби [10, с. 49]. Тобто !хня наявнiсть поряд з суб'ективним правом розширюе шдивщуальш можливостi людини [11, с. 23]. Законш штереси стають детермiнантами вщносин, пов'язаних зi втiленням потреб людини, деталiзацiя яких у законодавчих актах ще не вщбулася, чи, на думку законодавця, неможлива або недоцшьна.
Рiзноманiття теоретичних трактувань правово! категори "законний штерес" дозволяе виокремити три ключовк 1) вони е морально-правовим прагненням людини, так званим "передправом", що виникае до iнституалiзацiï права як такого [12], юридичний дозвш на певну дiяльнiсть, що отримав об'ективне юридичне закршлення [13], поняття, тотожне суб'ективному юридичному праву [14].
Таю пщходи вiдзначаються неоднозначнiстю.
В. Субочов вважае, що законний штерес е прагненням суб'екта користуватися сощальним благом та мати можливють реалiзовувати захист компетентних органiв задля задоволення своïх iнтересiв, що не вступають у суперечать з нормами права [15, с. 29]. Однак, складно погодитися, що "законний штерес" е морально-правовим прагненням, потребою або бажанням.
Безумовно, в основу такого штересу покладено певне морально-правове прагнення, потреба людини, однак воно визначае лише вектор ïï поведшки, породжуе законний штерес, однак не вичерпуе його змют. Таке прагнення може не зовшм, або взагалi не вщповщати закону, тод^ коли законний штерес не може йому суперечити. Формування законного штересу е тривалим процесом перетворення прагнення та потреби на такий штерес, що вщбуваеться завдяки усвщомленню, аналiзу i ощнки людиною, зютавлення з вимогами закону та загальними принципами права. Тобто це не тотожш поняття.
Безумовно, законний штерес не можна вважати певним дозволом, осюльки дозволенють передбачае певну згоду когось на реалiзацiю конкретних дш, тодi як законний штерес визначаеться психолопчним станом особи, зумовлений лише свщомим прагненням, що не суперечить закону. Це прагнення не зумовлене iмперативною вказiвкою жодного суб'екта, не шщдаеться, не визначаеться чи обмежуеться жодним органом чи державою загалом.
Неправильним е й намагання ототожнити законний штерес i юридичне право, зважаючи на те, що останне визначае зобов'язуючу поведшку суб'екпв, обов'язкам яких кореспондуе це право. Виправданим е те, що законш штереси зумовлюють формування суб'ективних прав, у процес постiйноï реалiзацiï, пщ впливом защкавленосп держави в пщтриманш таких штерешв та укоршення практики ik застосування, вони можуть трансформуватися в суб'ективш права, однак визнавати щ поняття тотожними неправильно.
Гарантування юридично!' можливосп вчиняти певш ди можливе, коли, переконавшись в доцшьносп для держави конкретних сусшльних вщносин, держава втшюе у положеннях закону усталену практику. При цьому законш штереси громадян щодо власносп сформоваш з шдивщуальних законних штерешв громадян, водночас вони виступають першоосновою формування суб'ективних прав. У широкому розумшш суб'ективне право е гарантованою державою за допомогою положень об'ективного права юридичною можливютю вчиняти певш ди, вимагати вщ зобов'язаного суб'екта вiдповiдноï дiяльностi, можливосп здшснювати звернення у разi потреби до оргашв влади щодо захисту [16, с. 145].
При цьому слщ зважати, що законш штереси можуть вщображатися в положеннях законодавства, або лише зумовлюватися його змютом. Найвагомшою ознакою цього штересу виступае легггимнють, та законна можливють втшення у життя. З цього приводу, видаеться слушним: "Для того, щоб штерес особистосп був визнаний законним, вш повинен бути непротиправним" [17, с. 183].
Щц впливом цих шдходав можна визнати складнють KaTeropiï "законний штерес". Безумовно, вона вщображае безпосереднш зв'язок з суб'ективними правами, обов'язками, свободами, допов-нюе правовий статус особи, за змютом е правовою можливютю, що спрямована на зацоволення потреб людини, вщповщае вимогам закону та принципам права, зумовлена мотивацшним станом людини.
Тобто законний штерес громадян у сферi власносп можна визначити як можливють вчинення певноï дп або утримання вiц ïx вчинення, зумовлену мотивацшним станом особи, яке спонукае його до реалiзацiï потреб, пов'язаних зi збереженням i примноженням об'екпв права власносп, реалiзуеться завдяки гарантованосп волоцiння, користування i розпорядження майновими благами в державi i юнуванню системи органiв держави, уповноважених забезпечувати захист цих можливостей.
Законний штерес за своею природою е суб'ективною категорiею. Вш орiентуе свого ношя на iцентифiкацiю своерiцного блага, наявнють якого може задовольнити сформовану у нього потребу. Таю потреби диференцшоваш i 1'хне задоволення у кожному випадку е специфiчним [18, с. 3].
Слщ згадати доречне твердження Г. Гончарово1' з приводу того, що ушкальне споживче ставлення до речей, зважаючи на зцатнiсть людини мислити i усвщомлювати сво1' штереси, формуе основу для зародження абсолютно нових вщносин власносп [4, с. 3]. При цьому формуються не просто вщносини щодо волоцiння, користування та розпорядження рiччю, задовольняються не просто бюлопчш потреби, а утворюеться унiкальний емоцiйний стан задоволення у зв'язку з самим фактом володшня рiччю, що якнайкраще вiцображае специфшу законних iнтересiв громадян у сфер власносп.
Прояв законних штерешв щодо матерiальниx благ мае свою специфшу. Можуть формуватися iнтереси, що стосуються споживчих, життевих потреб людини, та разом з тим - законш штереси суспшьства, громади, людини щодо власносп. Законш штереси визначаються особливостями сощального ношя (суспшьства, сощально1' групи, людини).
З цього приводу слщ згадати теорда Г.В. Ф. Гегеля, що стосувалася взаемозв'язку людини i держави. Вш вказував, що держава е поеднанням штерешв усього суспшьства i ïï шдивщуальних суб'екпв. Г.В. Ф. Гегель зазначав, що вони "юнують лише один для одного i один завдяки одному, переходять один в одного" [19, с. 3].
Разом з тим, на думку П. Рабшовича, часом штереси, що за своею природою видаються винятково "приватними", стають сощальними, а процес 1'х втшення i захисту торкаеться потреб i штерешв багатьох учасниюв сощального буття [20, с. 62].
Будучи у дiалектичному зв'язку, таю штереси формують окремий тип держаних законних штерешв. Основною особливютю цих законних штерешв у правовш державi е те, що вони охоплюють штереси бшьшосп, вiццзеркалюють домшування iнтересiв людини, е уособленням найважливших загальносуспiльниx законних iнтересiв.
Врахування вищезазначених дiалектичниx зв'язкiв е прiоритетним при формуванш перспектив реформування правового забезпечення реалiзацiï правових можливостей у сферi власностi. Домiнуючими принципами тако1' гармонiзацiï е цобровiльнiсть, взаемозацiкавленiсть, можливосп зцiйснення цiяльностi, яка не заборонена законом.
У перспективi реформування законодавчо1' основи захисту законних iнтересiв громадян у сферi власностi стосуеться вдосконалення нормативно-правово1' бази, яка регламентуе правовий статус суб'екпв захисту таких законних штерешв, процесуальну форму зцiйснення даного захисту, забезпечення розвитку шформацшно1' основи такого захисту, спрощення адмшстративних та судо-вих процедур по реалiзацiï та захисту законних iнтересiв громадян у сферi власностi, розширення кола юнуючих законних iнтересiв у сферi власностi на землю, нерухоме та рухоме майно, iнтелектуальноï власностi, вдосконалення окремих правових засобiв i способiв впливу в цiй сферi.
Законт штереси громадян у сферi власностi: теоретико-правовий euMip
Висновки. З огляду на сказане, можна стверджувати, що теоретико-правове дослщження законних штереив громадян у сферi власносп засвщчуе низку передумов, що дають змогу визнати законш штереси елементом адмшстративно-правового статусу громадян Украши та самостшним об'ектом правового захисту. Захищенють правових можливостей особи щодо володшня, користу-вання i розпорядження майном значною мiрою визначаеться здатнiстю держави своечасно визначити найбшьш важливi для громадян i суспiльства iнтереси i сформувати належну законо-давчу базу для !х захисту. Законнi iнтереси громадян у сферi власностi виступають основою формування шдивщуальних прав людини, стають 1хшм доповненням у сферах, де чинне законо-давство не врегульовуе порядок втшення в життя iндивiдуальних потреб людини щодо майна. Тому можна стверджувати про те, що суб'ективне право виступае одшею з форм втшення в життя законних штереив.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гельвецш К. А. Сочинения : в 3-х т. Москва : Мысль. 1974. Т.2. 1974. 603 с.2. Гельвеций К. А. Об уме. Москва : Соцэкгиз. 1938. 395 с.3. Гольбах П. А. Избранные произведения : в 2-х т. Москва : Соцэкгиз, 1963. Т.1 1963. 715 с.4. Гончарова А. Н. Проблема согласования общественных и личных интересов в процесе построения гражданського общества :монограф1я. Красноярск : Краснояр. гос. ун-т., 2001. 160 с.5. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права. Философия права. Москва : Издание Бр. Башмаковых, 1910. Том 1. Выпуск 1-4 : Часть теоретическая. 1910. 839 с.6. Субочев В. В. Законные интересы. Москва: Норма, 2011. 496 с. 7. Григораш О.1. Гаранти суб'ективних прав та законш штереси: структурш елементи адмшстративно-правового статусу особи. Науковий eicmuK Чертвецького ymieepcumemy. 2006. Вип. 311: Правознавство. С. 96100. 8. Ромовская З. В. Судебная защита охраняемого законом интереса. Львов: Л1ра, 1983. 150 с.9. Гукасян Р. Е. Правовые и охраняемые законом интересы. Советское государство и право.1973. № 7. С. 113-116.10. Матейкович М. С., ГорбуновВ. А. Законные интересы в конституционном праве. Москва: Норма : ИНФРА-М, 2011. 256 с. 11. Бояринцева М. Адшшстративно-правовий статус громадян: до питання про склад елеменпв. Право Украши. 2002. № 8. С. 21-25.12. Матузов Н. И. Правовая система и личность. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. 294 с. 13. МихайловС. В. Категория интереса в гражданском (частном)праве : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. Москва, 2000. 255 с. 14. Сенников И. Е. Законный интерес как форма выражения правовых возможностей (дозволений) и объект судебно-правовой защиты. Право: теория и практика. 2003.№ 3894. URL:http://www.yurclub.ru/docs/pravo/1403/13.html(дата звернення: 20.02.2020).15. Субочев В. В. Сущность законных интересов. Научно-теоретический и информационно-практический межрегиональный журнал "Ленинградский юридический журнал". 2007. № 2 (8). C. 35-55.16. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. (теоретические проблемы субъективного права). Саратов: Издательство Саратовского университета, 1972. 294 с.17.Муромцев С. А. Определение и основное разделение права. Москва : Типография А. И. Мамонтова , 1879. 240 с.18. Субочев В. В. Законные интересы. Москва: Норма, 2008. 237 с. 19. Гегель Г. В. Ф. Философия права. Москва : Мысль, 1990. 524 с.20. Рабшович П. Природне право : даалектика приватного й публ1чного. Право Украши. 2004. № 9. С. 61-63.
REFERENCES
1. Gel'vetsiy K. A. Sochineniya : v 3-kh t.[Works: in 3 t.], Moskva,1974. Т.2. 1974. 603 p.2. Gel'vetsiy K. A. Ob ume[About the mind]. Moskva, 1938. 395 p. 3. Gol'bakh P. A. Izbrannye proizvedeniya : v 2-kh t.[Selected works: in 2 volumes], Moskva, 1963. T.1. 1963. 715 p. 4. Goncharova A. N. Problema soglasovaniya obshchestvennykh i lichnykh interesov v protsese postroeniya grazhdans'kogo obshchestva :monografiya[The problem of harmonizing public and personal interests in the process of building a civil society], Krasnoyarsk, 2001. 160 p. 5. Shershenevich G. F. Obshchaya teoriya prava. Filosofiya prava[General theory of law. The philosophy of law],Moskva, 1910. Tom 1. Vol. 1-4 : Chast' teoreticheskaya. 1910. 839 p. 6. Subochev V. V. Zakonnye interesy. [Legitimate interests],Moskva, 2011. 496 p. 7. Hryhorash O. I. Harantiyi sub"yektyvnykh prav ta zakonni interesy: strukturni elementy administratyvno-pravovoho statusu osoby[Guarantee of sub-legal rights and legal interests: structural elements of administrative-legal status of an individual],Naukovyy visnyk Chernivets'koho universytetu. 2006, vol. 311: Pravoznavstvo. p.p. 96-100.8. Romovskaya Z. V. Sudebnaya zashchita okhranyaemogo zakonom interesa [Judicial protection of a legally protected interest],L'vov, 1983. 150 p. 9. Gukasyan R. E. Pravovye i okhranyaemye zakonom interesy [Legal and statutory interests], Sovetskoe gosudarstvo i pravo. 1973, vol. 7. p.p. 113-116.10. Mateykovich M. S., Gorbunov V. A. Zakonnye interesy v konstitutsionnom
prave[Legitimate interests in constitutional law],Moskva, 2011. 256 p. 11. Boyaryntseva M. Administratyvno-pravovyy status hromadyan: do pytannya pro sklad elementiv[Administrative and legal status of the population: before meals about the warehouse of elements],Pravo Ukrayiny. 2002, vol. 8. p.p. 21-25.12. Matuzov N. I. Pravovaya sistema i lichnost'[Legal system and personality],Saratov, 1987. 294 p. 13. Mikhaylov S. V. Kategoriya interesa v grazhdanskom (chastnom) prave. dis. kand. yurid. nauk. [Interest Category in Civil (Private) Law],Moskva, 2000. 255 p. 14. Sennikov I. E. Zakonnyy interes kak forma vyrazheniya pravovykh vozmozhnostey (dozvoleniy) i ob"ekt sudebno-pravovoy zashchity [Legal interest as a form of expression of legal opportunities (permissions) and an object of judicial protection],Pravo: teoriya i praktika. 2003. № 3894.Avalable at:URL: http://www.yurclub.ru/docs/pravo/1403/13.html(accessed 20.02.2020).15. Subochev V. V. Sushchnost' zakonnykh interesov[The essence of legitimate interests],Nauchno-teoreticheskiy i informatsionno-prakticheskiy mezhregional'nyy zhurnal "Leningradskiy yuridicheskiy zhurnal". 2008, vol. 2 (8). p.p. 35-55.16. Matuzov N. I. Lichnost'. Prava. Demokratiya. (teoreticheskie problemy sub"ektivnogo prava) [Personality. The rights. Democracy. (theoretical problems of subjective law)], Saratov, 1972. 294 p. 17.Muromtsev S. A. Opredelenie i osnovnoe razdelenie prava[Definition and main division of law], Moskva, 1879. 240 p. 18. Subochev V. V. Zakonnye interesy[Legitimate interests],Moskva: Norma, 2008. 237 p. 19. Gegel' G. V. F. Filosofiya prava[Philosophy of Law], Moskva, 1990. 524 p. 20. Rabinovich P. Prirodne pravo : dialektika privatnogo y publichnogo [Natural law: the dialectic of private and public],Pravo Ukraini. 2004, vol. 9. p.p.61-63.
Дата надходження: 21.02.2020р.
Iryna Lychenko
Educational-Scientific Institute of Law and Psychology National University "Lviv Polytechnic", D. Sc. (Law), Associate Professor lychenko7@gmail.com
LEGAL INTERESTS OF CITIZENS IN THE PROPERTY: THE THEORETICAL-LEGAL DIMENSION
The article is devoted to the theoretical and legal analysis of the category "legitimate interest", the formation of its definition, the separation on this basis of a common understanding of the legitimate interests of citizens in the field of property. Particular attention is given to the analysis of three key theories of explanation of the content of legitimate interest, which relate to the identification of legitimate interests with the pursuit of a person, legal resolution and subjective legal law. The article proposes to recognize legitimate interest as a specific legal possibility. Particular attention is devoted to the study of the relationship of legitimate interests with subjective rights. The specifics of the transformation of legitimate interest into subjective law have been investigated. The relation between individual legitimate interests and public legitimate interests has been determined.
Key words: interest, legitimate interest, subjective law, public relations, need, legal authorization, legal opportunity.
