CC BY
51
Соцюлопя
УДК 340. 12
Г. П. Клмова, доктор фтософських наук, професор
ЗАКОН ЯК ЦШШСТЬ ПРАВОСВ1ДОМОСТ1 I ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ УКРАШСЬКИХ ГРОМАДЯН
Проанал1зовано сутшсть закону як цшносп правосвщомост 1 правово! культури. Розглянуто критери, що розводять правовий 1 неправовий закони. Розкрито значущдсть закону в систем! цшшсно-правових ор1ентацш укра!нського суспшьства.
Ключовi слова: закон як правова цшшсть, правосвщомють, правова культура, цшшсно-правов1 ор1ентаци.
Розгляд правосвщомост 1 правово! культури пов'язано не тшьки з анал1зом !х концептуальних основ, а й з розкриттям питання про те, що вони вщображують у сощальнш реальности оскшьки з'ясоваш зм1сти сенсоутворюючих щей правосвщомост 1 правово! культури зумовлюють розроблення певно! сукупност основних правових цшностей, з якими передуЫм даш ще! асощюються. Це вимагае анал1зу правово! культури з точки зору аксиолопчного шдходу, зпдно з яким правова культура являе собою систему правових цшностей, що розвиваються 1 вщповщають р1вню досягнутого людством правового прогресу, вщображують у правовш форм1 найважливш1 сощальш щнност1, як впливають на яюсний стан 1 спос1б правового життя особистост та суспшьства. Правов1 цшносп становлять стрижень щншсно-нормативних ор1ентацш правово! свщомосп 1 правово! культури 1 слугують головним чинником сощокультурно! штеграци. У цьому зв'язку вивчення правових цшностей, розгляд реальних щншсно-правових ор1ентацш укра!нських громадян е сощально необхщними, оскшьки дозволяють отримати наукову шформащю про найбшьш фундаментальш аспекти правосвщомосп \ правово! культури укра!нського сощуму, знання яких дае можливють значною м1рою зрозумгги тепершнш стан суспшьства \ передбачити тенденци його розвитку.
Правов1 цшносп р1зномаштш. Статусу цшностей у прав1 можуть набувати р1зш факти \ явища матер1ального та щеального характеру: матер1альш предмети \ блага, суспшьш вщносини, людськ вчинки, вольов1 феномени, ще!, щеали, сощальш шститути. Вони е правовими щнностями, оскшьки знаходяться в основ1 права \ правопорядку, виступають як щеальне обгрунтування норм права, закршлюються \ охороняються правовими нормами, становлять мету права та його шститут1в. Кр1м того, особливо великим е значення деяких сощальних цшностей, що 1з часом набули
характеру правових. Як висок щеали вони пронизують правову свiдомiсть i правову культуру особистост та суспiльства в цшому.
Серед багатьох правових цшностей правосвiдомостi i правово! культури важливе значення мае така цiннiсть, як закон. Вона виступае одшею з основних правових цшностей, оскшьки безпосередньо свщчить про сутнiсть правосвiдомостi i правово! культури. Незважаючи на те що в науковiй лiтературi широко вщображено осмислення закону (О. О. Бандура, О. М. Бандурка, В. А. Бачинш, Н. А. Бура, В. В. Головченко, М. I. Гаврилов, Г. В. Гребеньков, О. В. Грищук, О. Г. Даншьян, К. К. Жоль, Д. А. Керiмов, М. В. Костецький, М. I. Козюбра, А. М. Колодш, С. I. Максимов, О. С. Нерсесянц, А. Н. Окара, М. I. Панов, В. М. Селиванов, А. П. Семгтко, В. Я. Тацш, Ю. М. Тодика, М. В. Цвш, Б. Ф. Чмшь, Ю. С. Шемшученко та ш.), все ж необхщне подальше розроблення таких питань, як природа дано! правово! щнносл, !! значущiсть у системi цiннiсно-правових орiентацiй укра!нського суспшьства та !! дiйсне вiдображення у правовш свiдомостi i правовiй культурi укра!нських громадян.
Сутнiсть закону як щнност правосвiдомостi i правово! культури розкриваеться через його фшософсько-правове розумшня як джерела правового регулювання вищо! форми, що спираеться на гармоншне поеднання всiх iнших правових джерел, котрi iснують у суспiльствi. Закон регулюе найважливiшi суспiльнi вiдносини. Без нього неможлива реалiзацiя будь-яко! функци держави. У ньому оголошуються цш, завдання, визначаються засоби i шляхи !х вирiшення, передбачаеться результат, якого необхщно досягнути [6, с. 30]. Закон е единою формою права, у якш може виконуватися сощально необхщна функцiя нормування поведiнки шдивща, оскiльки вiн конкретно вказуе умови, порядок, споЫб i наслiдки його ди. Лише закон не залежить вiд особистих бажань чи уявлень шдивща та обов'язковий до виконання [1, с. 14]. Саме у ньому мютяться первинш норми, базовi положення з основних питань суспшьного життя.
Закон повинен реалiзувати прагнення кожного шдивща до свободи, справедливости рiвностi таким чином, щоб не були порушеш нi суспiльнi штереси в цiлому, нi iнтереси шших осiб зокрема. Тому слiд погодитися з позищею С. I. Максимова вщносно того, що законодавче встановлення норм не е самоцшлю, а проводиться для здшснення справедливостi, прав людини [2, с. 45].
Важливою умовою забезпечення реалiзацi! свободи, справедливости рiвностi е пiдвищення якостi закону, тобто ознак, притаманних йому як ефективно дшчому регулятору суспшьних вщносин. Неякiсний та неефективний закон — це закон, прийнятий без урахування основ природного права, без належного вивчення природи i структури сощальних потреб, якими вш був покликаний до життя, без урахування специфши правосвiдомостi i правово! культури тих суб'еклв, на яких його було розраховано. Спираючись на результати наукових дослщжень, проведених В. В. Глазиршим, В. Н. Кудрявцевим, В. I. Шютинським, С. В. Поленшою, I. С. Самощенко, Ю. А. Тихомировим та ш., можна стверджувати, що яюсть
закону визначаеться, зокрема, його вщповщшстю потребам суспшьного розвитку; сучасним розробленням, виданням i пристосуванням нових та вщмовою вщ старих правових норм; правильним з'ясуванням сфери i меж правового регулювання; послщовним здшсненням загально! i поточно! систематизацi!' законодавства, що долае суперечност у ньому; дотриманням порядку (процедури) прийняття закону з метою адекватного вираження в ньому волi та штереЫв народу.
Gднiсть i взаемодiя закону i природного права породжують нове якiсне утворення — правовий закон, в якому правовий дух i юридична лггера, поеднавшись, взаемно доповнюють, збагачують одне одного, стають неподшьними. Уведення в науковий i практичний об^ термiна «правовий закон» не спрямовано на штучне розмежовування права i закону, втiлення у формальшсть. Навпаки, воно переслiдуе мету обгрунтувати те, що змiст i форма права можуть i повиннi знаходитися в дiалектичнiй едностi. Вони виражають рiзнi, але неподiльно пов'язанi аспекти одного й того самого явища (утворення) права: змют права потребуе оформленост^ форма права — змютовность
У сучасних умовах основоположним критерiем, що розводить правовий i неправовий закони, слугуе положення про людину, !! права i свободи як вiщi цiнностi. Цей критерiй е вщм^ною рисою тiльки правового закону. В неправових законах людина не мета i вища щншсть, а заЫб, знаряддя антигуманних експериментiв. Таким чином, визнання законом людини, !! прав i свобод вищою цiннiстю е первiсною, вихiдною пiдвалиною вщнесення нормативного акта, що розглядаеться, до розряду правових. Наступний крок у цьому напрямку — з'ясування ступеш мiри права в закош (законодавствi). Вимiрювачами тут виступають критери, що спираються на основоположний критерш i конкретизують його. Згiдно з цими критерiями кожний вiтчизняний закон мае виражати волю i штереси бiльшостi народу; вiдповiдати принципам i нормам про права i свободи людини (за обсягом, видами тощо), що закршлеш у Загальнш деклараци прав людини, мiжнародних пактах про права людини, Конституци Укра!ни, гарантувати вЫм iндивiдам рiвне володiння правами i свободами; забезпечувати кожну людину свободою вибору поведшки, що не заборонено правовим законом; не допускати порушення прав i свобод шших людей при здiйсненнi людиною i громадянином сво!х прав; забезпечувати вЫм iндивiдам рiвний захист, передусiм судовий, прав i свобод, а також !х самозахист; закрiплювати обов'язок держави, !! органiв пiдтримувати та захищати права i свободи людини i громадянина; встановлювати взаемну вiдповiдальнiсть держави i особистостi за невиконання обов'язюв i зловживання правами. Правовий закон за своею сутшстю грунтуеться на сощальнш справедливостi, свободi, рiвностi.
Сощальна цiннiсть правового закону полягае у тому, що вш е основою розвитку правосвщомост i правово! культури суспшьства, впливае на формування правових поглядiв i правово! поведiнки, шдтримання законностi i правопорядку в суспшьствь
Отже, в суспiльствi юнують чимaлo чинниюв, якi впливaють нa ствopення непpaвoвих, «недoскoнaлиx» зaкoнiв, щo пiдpивaють вipу гpoмaдян у пpiopитет зaкoну, негатива пoзнaчaються нa стaнi ïx пpaвoсвiдoмoстi i пpaвoвoï культуpи.
У цьoму зв'язку для сучaсниx укpaïнськиx гpoмaдян дoтpимaння зaкoну не виступae як aбсoлютний iмпеpaтив. Вiдпoвiднo дo дaниx дoслiдження «Укpaïнське суспiльствo: мoнiтopинг ^щ^^ьних змш» 41 % гpoмaдян впевнеш, щo в Укpaïнi немoжливo жити, не пopушуючи зaкoни. Пpиблизнo тpетинa pеспoндентiв (31,6 %) не зaпеpечуe пpoти пopушення зaкoнiв пеpесiчними гpoмaдянaми зa умoви, щo вищi чини деpжaви теж e пopушникaми. Нapештi, 23,1 % oпитaниx впевненi: якшр людинa ввaжae зaкoн неспpaведливим, вoнa Mae пpaвo «юб^ти дого» [9, с. 491].
Ошбливу увaгу слщ пpидiлити стaвленню дo зaкoну мoлoдi. Тaк, зa pезультaтaми сoцioлoгiчнoгo oпитувaння, пpoведенoгo центpoм Рaзумкoвa у кштт 2003 p., сеpед pеспoндентiв в^м вiд 18 poкiв зaкoнoслуxнянiсть ввaжaють oднieю з нaйвaжливиx дoбpoчиннoстей всьoгo 6,2 % мoлoдi. А гажта п'ятa (21,5 %) мoлoдa людита з oпитaниx взaгaлi iгнopуe зaкoн [8, с. 161].
Усе це e свщченням негaтивнoгo iнстpументaльнoгo нaпpямку пpaвoсвiдoмoстi i пpaвoвoï культуpи укpaïнськиx гpoмaдян. 3a poки pефopм вiдбулaся pуйнaцiя зaкoнoслуxнянoстi укpaïнськoгo нaселення i no4ara шиpoкo дискутувaтися неoбxiднiсть нaслiдувaння встaнoвленим пpaвилaм i oфiцiйним зpaзкaм.
У мaсoвiй пpaвoсвiдoмoстi i пpaвoвiй культуpi вкopенилися aфopизми, якi виpaжaють стaвлення укpaïнськиx гpoмaдян дo зaкoну: «Не булo б зaкoну, не булo б rpixa», «Де зaкoн, тaм i злoчин», «Бщшсть зaкoну не знae», «^ган — пaвутиння: джмшь пpoскoчить, муxa зaгpузне», «Ото й зaкoн, як суддя знaкoм», «3aкoни святи, тa суддi супoстaти», «3aкoн — шo дишлo, куди пoвеpнеш, туди й вийшлo» тa ш.
3aкoни вiдвеpтo тa цинiчнo пopушуються. Kpимiнoгеннa ситуaцiя в кpaïнi oцiнюeться не iнaкше як зa дoпoмoгoю слiв «poзгул», «oбвaл», «безпpедел» [3, с. 22-26; 5, с. 17-18]. Щртижня в Укpaïнi pеeстpуeться в сеpедньoму 300 тяжких тa oсoбливo тяжких злoчинiв — це тшьки ïx незшчш чaсткa, oскiльки зшч^ю зaлишaeться лaтентнa злoчиннiсть.
Шиpoкoгo шш^ення нaбули мaсoвi невикoнaння тa недoтpимaння юpидичниx пpиписiв, кoли суб'eкти суспшьних вiднoсин, включaючи нaвiть пoсaдoвиx oсiб тa деpжaвнi opгaни, якi мaють зa зpaзoк пpaвoмipну пoведiнку, чaстo-густo не спiввiднoсять свoï дiï з вимoгaми пpaвoвиx нopм, пpaгнуть жити тa дiяти зa «свoïми пpaвилaми», гoлoвним з яких e: «Рoби тaк, як тpебa. Не знaeш як тpебa, poби тaк, як вимaгae зaкoн». Ця фopмулa — вияв непoвaги дo зaкoнiв, пpaвил спiлкувaння у пpaвoвoму пoлi.
У пpaвoсвiдoмoстi i пpaвoвiй культуpi шиpoкиx веpств нaселення судження npo зaкoни, ïx кopиснiсть, дoцiльнiсть тa ефектившсть чaстiше зa все склaдaються у зв'язку з oцiнювaнням ix pеaлiзaцiï влaдними стpуктуpaми, пеpш зa все пpaвooxopoнними opгaнaми. Як свiдчить npa^rna, piвень
професшно! правосвщомост i правово! культури значно! частини oci6, що працюють у них, не вщповщае сучасним умовам. Ситуащя набула такого масштабу, що непрофесюн^зм i некомпетентнiсть частини посадових оЫб розглядаеться як чинник, що може стати загрозою самому шституту державностi [7, с. 81-82].
Неповага украшських громадян до закону пов'язана також з ухваленням суперечливих, паралельних i нерiдко взаемовиключаючих нормативних аклв, що нiбито нейтралiзують один одного, якщо не сказати руйнують. Одночасно практика регулювання суспiльних вiдносин свщчить про те, що iснуе !хнш значний пласт, не впорядкований правом. Прогалини у правi створюють правову плутанину, а спроба дiяти за аналопею закону чи аналогiею права гальмуеться непрофесiоналiзмом суб'ектiв правозастосовно! дiяльностi [4, с. 98-99].
Крiм того, зневiра украшських громадян у спроможшсть системи правосуддя захистити i вщстояти !х права пiдривае довiру до правових шститу^в. Це призводить до вщкидання закону як регулятора суспшьних вiдносин, до пошуку людьми шших засобiв захисту сво!х прав, заснованих на неформальних зв'язках i нерщко таких, що виходять за межi правового поля.
Для украшських громадян повага до закону ще не стала домшуючою рисою масово! правово! свщомост i правово! культури, чинником, що сприяе забезпеченню стабiльностi i порядку, утвердженню демократичних основ суспшьства. Наявшсть значно! кiлькостi укра!нських громадян, у досить високш ступенi готових до вчинення протиправних дш, е виразом кризи правосвщомост i правово! культури, що негативно впливае на стан усього суспшьства.
Таким чином, закон е базовою щнтстю правосвщомост i правово! культури. Але в правосвщомост i правовiй культурi значно! частини украшських громадян ця щншсть ще не посщае того важливого мiсця, яке диктуеться сучасним станом суспшьного розвитку Украши, процесом формування демократично!, правово! держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кананыкина, Е. С. Философские традиции анализа источников (форм) права / Е. С. Кананыкина // Право и политика. — 2004. — № 12. — С. 14.
2. Максимов, С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / С. И. Максимов. — Х.: Право, 2002. — С. 45.
3. Оссовський, В. Л. Громадська думка: спроба сощолопчно! штеграци / В. Л. Оссовський. — К.: Вища шк., 1999.
4. Осика, I. Правовий шгшзм i правова культура / I. Осика // Право Украши. — 2001. — № 7. — С. 98 — 99.
5. Поклад, В. Некоторые проблемы права и правоохранительной деятельности в массовом сознании жителей г. Луганска / В. Поклад, Е. 1гнатенко. — Луганск: ЛИВД, 2002.
6. npaBOBi системи сучасность Глобалiзацiя. Демокра^я. Розвиток / за ред. В. С. Журавського. — К.: Юршком-1нтер, 2003. — С. 30.
7. Фомин, А. А. Правовое образование, правосознание и юридическая безопасность: проблемы взаимообусловленности в современном обществе / А. А. Фомин // Право и образование. — 2005. — № 3. — С. 81-82.
8. Шакун, В. И. Украина: общество и преступность / В. И. Шакун // Право и образование. — 2005. — № 1. — С. 161.
9. Украшське сусшльство 1992 — 2006. Сощолопчний мошторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К.: 1н-т сощологп АНУ, 2006.
Закон как ценность правосознания и правовой культуры украинских граждан
Климова Г. П.
Проанализирована сущность закона как ценности правосознания и правовой культуры. Рассмотрены критерии, разводящие правовой и неправовой законы. Раскрыта значимость закона в системе ценностно-правовых ориентаций украинского общества.
Ключевые слова: закон как правовая ценность, правосознание, правовая культура, ценностно-правовые ориентации.
Klimova G. P.
The nature of law as value of legal conscience and legal culture has been analysed in the article. The criteria which separate legal and nonlegal law have been studied as well as the importance of law in the system of valuable-legal orientations of Ukrainian society.
Key words: law as legal value, legal conscience, legal culture, valuable-legal orientations.
УДК 316. 334. 4
Н. П. Осипова, доктор фтософських наук, професор
СОЦЮКУЛЬТУРШ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ
Розглянуто змгст та особливост1 впливу соцюкультурних аспектгв i породжених ними механiзмiв на вибiр людини в умовах глобалiзованого суспшьства споживання.
Ключовi слова: свобода, вибiр, соцюкультурне простiр, эмердженттсть, ноосфера, сустльство споживання
Актуальмсть теми статп зумовлена тим, що практичним виразом i формою реалiзацii свободи, вищого принципу людського юнування е вибiр,
