CC BY
69
1щенко Микола Вп*алшович,
аспiрант кафедри кримiнального права № 1, Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0003-1841-4220
doi: 10.21564/2414-990x.134.77834 УДК 343.222.4 (477)
ЗАБРУДНЕННЯ АБО ПСУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ ЯК НАСЛ1ДКИ У ЗЛОЧИН1, ПЕРЕДБАЧЕНОМУ СТ. 239 КРИМ1НАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРА1НИ
Аналгзуються насл1дки як обов'язкова ознака об'ективног сторони складу злочину, передба-ченого ст. 239 Кримтального кодексу Украгни. Доводиться, що забруднення земель належить до промжних насл1дк1в; пох1дними насл1дками цього злочину е: 1) створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкшля (ч. 1 ст. 239 КК); 2) загибель людей, гх масове захворювання або 1нш1 тяжк насл1дки (ч. 2 ст. 239 КК). Правильне розумтня термтю «забруднення земель» та «псування земель» сприятиме правильны квал1фжацп зазначеного злочину.
Ключовi слова: наслвдки злочитв проти довкшля; об'ективна сторона злочитв проти довкшля; забруднення земель; псування земель.
Ищенко Н. В., аспирант кафедры уголовного права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-1841-4220
Загрязнение или порча земель как последствия в преступлении, предусмотренном ст. 239 Уголовного кодекса Украины
В статье анализируются последствия как обязательный признак объективной стороны состава преступления, предусмотренного ст. 239 Уголовного кодекса Украины. Доказывается, что загрязнение земель относится к промежуточным последствиям; производными последствиями этого преступления являются: 1) создание опасности для жизни, здоровья людей или окружающей среды (ч. 1 ст. 239 УК); 2) гибель людей, их массовое заболевание или другие тяжкие последствия (ч. 2 ст. 239 УК). Правильное понимание терминов «загрязнения земель» и «порча земель» будет способствовать правильной квалификации указанного преступления.
Ключевые слова: последствия преступлений против окружающей среды; объективная сторона преступлений против окружающей среды; загрязнение земель; порча земель.
Постановка проблемы. Упродовж тривалого часу спостертаеться поси-лення негативного впливу людини на навколишне природне середовище, значне зростання обсягу антропогенного втручання. З огляду на це питання охорони земель е ниш чи не найактуальшшими. Особливий статус землi передбачае необхвдшсть розробки та впровадження механiзмiв и охорони й вiдновлення якiсного i кшьшсного стану, в тому числi шляхом застосування юридично! вiдповiдальностi, зокрема кримшально!. Але визначення поняття «забруднення земель», наведене у ст. 1 Закону Укра!ни «Про державний контроль за викорис-танням та охороною земель» [12] створюе колiзiю при квалiфiкацi! мiж ст. 239 КК («Забруднення або псування земель») та ст. 242 КК («Порушення правил охорони вод»), позаяк пропонуеться визнавати землями rрунтовi води. А якщо вважати землями лише Грунти, як це вказано у ст. 1 Закону Укра!ни «Про державний контроль за використанням та охороною земель», то на практищ може виникнути ситуащя, коли злочинщ зшмуть Грунтовий покрив i безкарно змо-жуть забруднювати землю. Вiд правильного тлумачення термшв «забруднення земель» та «псування земель» залежить наявшсть або вщсутшсть об'ективно! сторони складу злочину (без яко! вiдсутнiй склад злочину в щлому), передбаче-ного ст. 239 КК, та точна квалiфiкацiя скоеного. Отже, е теоретичш й практичш проблеми визначення поняття «забруднення земель» та «псування земель», що потребують вирiшення.
Стан розроблення проблемы. Питання кримшально! ввдповщальност за забруднення та псування земель не залишилися поза увагою науковцiв, з-помiж яких слщ назвати С. Р. Бапрова, М. М. Бринчука, Ю. О. Вовка, С. Б. Гавриша, О. О. Дудорова, Е. М. Жевлакова, З. Г. Корчеву, В. К. Матвшчука, М. I. Мельника, В. О. Навроцького, Т. К. Оверковську, Ю. В. Попова, В. М. Присяжного, В. Я. Тащя, В. Б. Харченка, А. М. Шульгу.
Наслщки як обов'язкова ознака об'ективно! сторони у ст. 239 Кримшаль-ного кодексу Укра!ни (далi - КК) сформульовано як «забруднення або псування земель» [6]. Йдеться про бланкетну диспозищю, тому для встановлення змкту ознак злочину правозастосувачi повинш звертатися, окрiм КК, до шших нор-мативних акпв.
Дослiдженням забруднення або псування земель займались як фахiвцi у галузi кримiнального права (С. Б. Гавриш, В. К. Матвiйчук, А. М. Шульга та iн.), так i вченi у сферi земельного та еколопчного права (Т. К. Оверков-ська, С. В. Сидорова, М. В. Шульга та ш.). Одш науковцi бiльш ретельно (В. К. Матвшчук, Т. К. Оверковська), iншi - меншою мiрою обгрунтували термши на позначення цього явища (С. Б. Гавриш, А. М. Шульга, Ю. О. Вовк). Так, А. М. Шульга у однш робот просто дав законодавчi визначення без !х характеристики [22, с. 85]. У шшш сво!й роботi вш дещо спрощено розглядае спiввiдношення забруднення i псування земель, зокрема, зазначаючи, що «об'ед-нуе !х те, що забруднення, як i псування, негативно впливають на якiсний стан Грунтового покриву земель i вщповщно на стан дiлянок земель будь-якого при-значення. Вiдрiзняються вони тим, що забруднюються землi (як небезпечними,
так i шшими речовинами) внаслщок господарсько1 або шшо'1 дiяльностi людини, а псування земель мае мюце KpiM того i в результатi природних npo^cÎB або стихiйних лих» [11, с. 132]. Проте вчений не пояснюе, чому забруднення земель не може ввдбутися внаслвдок природних проце^в або стихiйних лих, а псування - може. На наш погляд, коли говорять про кримшально-правову охорону земель вщ забруднення або псування, йдеться лише про вплив людини, а не природних процесiв або стихшних лих; це бшьш детально буде розглянуто даль
С. Б. Гавриш та З. Г. Корчева не розглядали поняття «забруднення земель» та «псування земель», осюльки ïx роботи [19; 21] виконано ще до прийняття Закону Украши «Про державний контроль за використанням та охороною земель» [12]. А С. Б. Гавриш у науково-практичному коментарi до КК Украши навггь не вважав за необхвдне навести законодавчi визначення «забруднення земель» та «псування земель» [9, с. 407-411].
Отже, науковщ одностайш у твердженш, що землi та води - рiзнi категорп. Проте дискусiйним залишаеться питання науково обгрунтованого визначення термшв «забруднення земель» та «псування земель», а також чи поглинае один iз цих термов iнший.
Мета cmammi - обгрунтувати визначення термов «забруднення земель» i «псування земель» шляхом наукового аналiзу ознак цього злочину.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Статтею 14 Конституцп Украши [1] та статтею 1 Земельного кодексу Украши встановлено, що земля е основним нащональним багатством, що перебувае шд особливою охороною держави [2]. Посщаючи домшуюче мюце серед шших природних багатств, земля не може розглядатись iзольовано ввд iншиx елеменпв природи i е складовим елементом едино!" екологiчноï системи. Особливiсть землi як об'екта природи полягае в тому, що вона вщграе важливу економiчну роль у життi сусшльства i е необxiдною умовою життедiяльностi людини.
Вiдповiдно до ст. 1 Закону Украши «Про охорону земель» земля - це поверхня сушi з Грунтами, корисними копалинами та шшими природними еле-ментами, що оргашчно поеднаш та функщонують разом з нею [3].
У ст. 1 Закону Украши «Про державний контроль за використанням та охороною земель» забруднення земель визначаеться як накопичення в Грунтах i Грунтових водах внасл1док антропогенного впливу пестицидгв i агрох1м1кат1в, важких металiв, радiонуклiдiв та тших речовин, вмкт яких перевищуе природний фон, що призводить до ïх кшьтсних або ятсних змт; а псування земель - це порушення природного стану земель, яке здшснюеться без обГрунтованих про-ектних ршень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення гх хiмiчними, бiологiчними та радюактивними речовинами, в тому чи^i тими, що викидаються в атмосферне повтря, засмiчення про-мисловими, побутовими та тшими вгдходами, неочищеними стiчними водами, порушення родючого шару Грунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у споЫб, що погiршуе ïх природну родючкть [12].
Виходячи з визначень цих термтв, забруднення земель i псування земель об'еднуе лише одна сшльна ознака - суб'ект заподiяння шкоди - людина. Отже, йдеться про антропогенне джерело забруднення. У «забрудненш земель» це сформульовано як «накопичення... внасл1док антропогенного впливу», у «псуванш земель» це прямо не зазначено, але е фраза «... яке здшснюеться без обгрунтованих проектных ршень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення гх х1м1чними, б1олог1чними та радюактив-ними речовинами, в тому числ1 тими, що викидаються в атмосферне повтря, засм1чення промисловими, побутовими та гншими в1дходами, неочищеними ст1ч-ними водами.», що здшснюе лише людина.
Про псування земель можна говорити у всiх випадках змши стану природ-них об'екпв, тобто i у результат виробничо-господарсько! дiяльностi людини, i в результат природних процесiв або стихшних лих, зазначае Ю. О. Вовк [23, с. 73]. Одначе кримшально-правове значення мае лише забруднення або псування, вчинене людиною, оскшьки суб'ектом злочину вщповщно до ст. 18 КК Укра-!ни е фiзична осудна особа, яка вчинила злочин у вщ^ з якого може наставати кримшальна вщповщальшсть (але шяк не стихшш лиха чи природш процеси).
Дещо схожою е й шша ознака - до чого призводить забруднення або псування земель: «...що призводить до гх кглькгсних або як1сних змт» - у визна-ченш забруднення земель та «...що пог1ршуе гх природну родюч1сть» - у визна-ченш псування земель. Проте юльюсш або яысш змши можуть i покращувати родючють (пестициди, добрива тощо) (що майже на 50 % вiдрiзняе цю ознаку забруднення земель вщ псування земель) i водночас можуть попршувати !х природну родючкть (приблизно на 50 % схожють цiе! ознаки у забрудненнi та псуванш земель).
1нша ознака - предмет забруднення - вiдрiзняеться: Грунти I Грунтов1 води - у забрудненш земель (ввдповщно до ст. 1 Закону Укра!ни «Про держав-ний контроль за використанням та охороною земель») та земл1 - у псуванш земель. У цьому зв'язку варто вказати, що вщповвдно до ст. 168 Земельного кодексу Укра!ни Грунти земельних дшянок е об'ектом особливо! охорони [2]. Отже, землi - бшьш широке поняття, шж Грунти, яю е верхшм родючим шаром земель. Грунтовi води - це частина вод, i до земель ввдповщно до статей 1 i 3 Водного кодексу Укра!ни взагалi не належать [17]. Проте Закон Укра!ни «Про державний контроль за використанням та охороною земель» прирiвнюе землi та Грунтовi води [12], що видаеться нам не обГрунтованим.
Як вiдомо, забруднення - це насичення природного об'екта (атмосфери, води, земель i т. ш.) речовинами, що порушують його природний стан [7, с. 377]. Юридичний словник термш «забруднення навколишнього природного середо-вища» визначае як надходження у навколишне природне середовище речовин та енергп, яш завдають або можуть завдати шкоди еколопчнш рiвновазi, при-родним ресурсам, здоров'ю людей, !х життю i дiяльностi [8, с. 276].
У науковш лiтературi е чимало визначень термша «забруднення земель»; наведемо деякi з них. Землi вважаються забрудненими, якщо в !х складi вияв-
леш несприятливi кшьюсш або яюсш змши внаслщок проникнення в землю рiз-них забруднюючих речовин [4, с. 49]. Категорiя «забруднення земель» означае попршення якiсного та кiлькiсного стану земель шляхом проникнення у землю рiзниx забруднюючих речовин внаслщок господарсько'1 дiяльностi людини або iншиx антропогенних навантажень, чи збшьшення вмiсту речовин, яю харак-тернi для складу незабрудненого Грунту, тобто вмют яких перевищуе природний фон. У свою чергу, це зумовлюе неможливють використання земель за щльовим призначенням [13, с. 4]. Забруднення земель - це принесення чи виникнення в зош аерацп одного чи бшьше iнгредiентiв (або ïx комбiнацiй), що можуть попр-шити продуктивнiсть i яюсть бiоти [16, с. 148]. Забруднення земель - це нако-пичення в Грунтах i Грунтових водах внаслщок дiяльностi людини пестицидiв, важких металiв, радiонуклiдiв та шших речовин, вмют яких значно перевищуе природний фон на даних землях, що призводить до ïx кшьюсних або яюсних змш, при цьому змши можуть бути зумовлеш не лише появою в зош аерацп нових речовин, яких рашше не було, а й збшьшення вмюту речовин, характер-них для складу незабрудненого Грунту, у порiвняннi з даними агроxiмiчного паспорта на землi сiльськогосподарського призначення [18, с. 392].
Ми погоджуемося з думкою Т. К. Оверковсько'1, що накопичення певних речовин може свщчити про забруднення земель; що забруднення Грунтових вод не е забрудненням земель [13]. Аргументуемо свою позищю таким. По-перше, ст. 1 Водного кодексу Украши до води вщнесеш усi види (поверхнев^ шдземш, морсью), що входять до складу природних ланок кругообпу води, тобто i Грун-товi води [17]. По-друге, збереження чинного визначення «забруднення земель» створюе колiзiю мiж Земельним та Водним кодексами Украши, а також мiж ст. 239 КК «Забруднення або псування земель» та ст. 242 КК «Порушення правил охорони вод».
Як бачимо, шд забрудненням розумшть: 1) накопичення; 2) насичення; 3) надходження; 4) проникнення; 5) привнесення чи виникнення. На наш погляд, можна погодитися iз законодавчим визначенням поняття «забруднення земель» (ст. 1 Закону Украши ввд 19 червня 2003 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель») у тш частиш, що термш «накопичення» е бшьш слушним, оскшьки термши «надходження», «проникнення», «привнесення» ще не свщчать про остаточне забруднення; вони можуть свщчити про початковий етап забруднення земель.
Таким чином, забруднення земель - це змши ïx стану внаслщок антропогенного впливу, пестицидiв i агроxiмiкатiв, важких металiв, радюнуклщв та шших речовин, вмют яких перевищуе природний фон, що призводить до кшьюсних та/або яысних змш земель.
Далi з'ясуемо, що е псуванням земель. Так, Т. К. Оверковська вважае, що псування земель - це негативна змша яккних характеристик та кшьккного стану земель, що вщбуваеться шляхом протиправно'1 ди чи бездiяльностi суб'екпв щодо землi або внаслiдок впливу природних явищ чи катастроф i зумовлюе зниження природно-господарсько'1 цшносп земель та приведення ïx
у стан, непридатний для подальшого використання за щльовим призначенням [13, с. 4].
У законодавчому ж формулюванш «...що призводить до гх кглькгсних або якгсних змт» не враховано, що змши стану земель можуть бути i кшьюсними, i яюсними, тому вважаемо, що слiд уточнити це формулювання - «..що призводить до ïx кглькгсних та/або якгсних змт» [15, с. 95]. Разом з тим, А. М. Шульга акцентуе увагу на тому, що деяю речовини, вщходи чи iншi матерiали створюють небезпеку для людей або довкшля лише при значнш ïx концентрацп [10, с. 13].
Зайвою видаеться нам вказiвка у ст. 1 Закону Украши «Про державний контроль за використанням та охороною земель» на «обгрунтован1 проектт ршення, погоджен1 та затверджен1 в установленому законодавством порядку» [12], оскшьки, наприклад, фермерам, як орендують земл^ так ршення не потрiбнi, хоча без них складаеться ситуащя, що будь-яке щорiчне внесення добрив (xiмiчниx або бiологiчниx речовин) можна прирiвняти до псування земель. Вiдтак псування земель пропонуемо визначити як негативну змшу яюс-них характеристик та/або кшьшсного стану земель, що ввдбуваеться шляхом протиправно'1 дп чи бездiяльностi суб'ектiв щодо землi або внаслвдок впливу природних явищ чи катастроф, забруднення ïx х1м1чними, б1олог1чними та радгоактивними речовинами, в тому числ1 тими, що викидаються в атмосферне повтря тощо, i зумовлюе зниження природно-господарсько'1 цшност земель та приведення ïx у стан, непридатний або обмежено придатний для подальшого використання за щльовим призначенням.
Зазначимо, що у визначенш Т. К. Оверковсько'1 не йдеться, що змши стану Грунтв можуть бути i кшьшсними, i яшсними; вважаемо надто категоричною також тезу «.приведення ïx у стан, непридатний для подальшого використання.». Ми пропонуемо власне формулювання «.приведення ïx у стан, непридатний або обмежено придатний для подальшого використання.». Важливо також шдкреслити, що «псування земель» - «це . забруднення гх х1м1чними, бюлоггчними та радюактивними речовинами, в тому числ1 тими, що викидаються в атмосферне пов1тря...», бо на законодавчому рiвнi забруднення земель розглядаеться як рiзновид ïx псування.
Як стверджуе А. М. Шульга, сусшльно небезпечне дiяння як обов'язкова ознака об'ективно'1 сторони злочину, передбаченого ст. 239 КК Украши, полягае у порушенш спещальних правил поводження iз шюдливими для людей або довкшля речовинами, вщходами чи шшими матерiалами. Диспозищя норми, передбачено'1 ст. 239 КК Украши, мае бланкетний характер. Тому для вста-новлення об'ективно'1' сторони злочину потрiбно визначити, яю саме правила були порушеш [10, с. 13]. При цьому слушною е пропозищя 6. В. Шевченка виокремлювати промiжний та похщний наслщки [14, с. 125, 130, 135, 181, 184].
Водночас ми не подшяемо думку А. М. Шульги, що забруднення або псування може тлумачитись i як сусшльно небезпечне дiяння, i як сусшльно небез-печш наслщки [10, с. 13], оскшьки це рiзнi ознаки об'ективно'1' сторони складу злочину, передбаченого ст. 239 КК Украши, i ïx ототожнення неприпустиме.
За ст. 239 КК Украши забруднення або псування земель - це первинний сусшльно небезпечний наслщок порушення спещальних правил. Похщними вщ нього сусшльно небезпечними наслщками, закршленими ст. 239 КК Украши, е створення небезпеки заподiяння шкоди життю, здоров'ю людей або довкшлю (ч. 1 ст. 239 КК); загибель людей, ïx масове захворювання, iншi тяжю наслщки (ч.2 ст. 239 КК). З огляду на це стверджуеться, що злочин, передбачений ст. 239 КК Украши, - це злочин з матерiальним складом, який вважаеться закшченим з моменту настання первинних наслвдшв, тобто забруднення або псування земель [10, с. 13]. Заперечення викликае твердження А. М. Шульги, що «у ч. 1 ст. 239 КК Украши закршлено двi форми сусшльно небезпечного дiяння: 1) забруднення земель; 2) псування земель» [11, с. 222]. По-перше, забруднення та псування - це промiжнi наслщки у ч. 1 ст. 239 КК та ч. 2 ст. 239 КК Украши. Додатковi (похщш) наслвдки щодо зазначеного злочину - створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкшля (ч. 1); загибель людей, ïx масове захворювання або iншi тяжк наслвдки (ч. 2). Дiяння у ч. 1 ст. 239 КК Украши - порушення спещальних правил. По-друге, якщо забруднення або псування земель - не основний (промiжний) наслвдок (або як його називае А. М. Шульга - «первинний наслщок»), то звщки вiзьметься похщний наслщок, наявшсть якого А. М. Шульга не заперечуе?
1ншим важливим питанням е те, чи поглинае один iз цих термов шший. Так, А. М. Шульга стверджуе, що псування земель - бшьш широка категорiя у порiвняннi з ïx забрудненням [11, с. 133]. Проте аналiз ознак «забруднення земель» i «псування земель» засввдчуе, що не усi ïx ознаки збпаються, тож можна говорити про хибшсть його твердження.
Висновки. За конструкщею об'ективно'1 сторони склад злочину, передбаче-ний ст. 239 КК, належить до матерiальниx. Отже, об'ективна сторона мае три обов'язковi ознаки:
1) дiяння - порушення спещальних правил;
2) наслщки: основш (промiжнi) наслщки - забруднення або псування земель; додатковi (похщш) наслщки - шкода здоров'ю людини чи довкшлю: створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкшля (ч. 1); загибель людей, ïx масове захворювання або iншi тяжю наслщки (ч. 2);
3) причинний зв'язок мiж дiянням та наслщками.
Забруднення або псування земель належить до промiжниx наслщшв; похщ-ними наслiдками цього злочину е: 1) створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкшля (ч. 1 ст. 239 КК Украши); 2) загибель людей, ïx масове захворювання або iншi тяжю наслщки (ч. 2 ст. 239 КК Украши).
У забрудненш земель i псуванш земель е лише одна спшьна ознака -суб'ект заподiяння шкоди. Iншi ознаки - насл1дки забруднення або псування земель та предмет забруднення - вiдрiзняються, тому псування земель не е ширшою категорiею у порiвняннi з ïx забрудненням, отже, визначення понять забруднення земель i псування земель слвд залишити у редакцп ст. 239 КК Украши.
Вважаемо обгрунтованою необхщшсть внесення змш у редакцiю ст. 1 Закону Украши «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у частиш визначення термшв:
- забруднення земель - це змши стану земель внаслвдок антропогенного впливу, пестицидiв i агроxiмiкатiв, важких металiв, радюнуклщв та iншиx речо-вин, вмiст яких перевищуе природний фон, що призводить до ïx кшьюсних та/ або яшсних змш;
- псування земель - це негативна змша яшсних характеристик та/або юльюсного стану земель, що вщбуваеться шляхом протиправно'1 дп чи безд^ яльностi суб'ектiв щодо землi або внаслщок впливу природних явищ чи катастроф, забруднення гх х1м1чними, б1олог1чними та радюактивними речовинами, в тому числ1 тими, що викидаються в атмосферне повтря тощо, i зумовлюе зниження природно-господарсько'1 цшност земель та приведення ïx у стан, непридатний або обмежено придатний для подальшого використання за щльо-вим призначенням.
Список л^ератури:
1. Конститущя Украши : прийнята 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Земельний кодекс Украши : Закон Украши ввд 25 жовтня 2001 р. № 2768-III // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27.
3. Про охорону земель: Закон Украши ввд 19 червня 2003 р. № 962-IV // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2003. - № 39. - Ст. 349.
4. Митрофанов I. I. Злочини проти довюлля: навч. иос1б. / I. I. Митрофанов, А. М. При-тула. - Суми : Утверситетська книга, 2010. - 205 с.
5. Гацелюк В. Порушення правил охорони або використання надр: проблеми кримшаль-но-правово'1 характеристики / В. Гацелюк, О. Дудоров, М. Комарницький // В1сник прокуратура - № 8. - 2013. - С. 73-87.
6. Кримшальний кодекс Украши : Закон Украши ввд 5 квиня 2001 р. № 2341-III // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
7. Великий тлумачний словник сучасно'1 украшсько1 мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - Ктв ; !ртнь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
8. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН Украши Ю. С. Шем-шученка. - 2-ге вид., переробл. i допов. - Ктв : Юрид. думка, 2012. - 1020 с.
9. Кримшальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, В. I. Борисова, В. I. Тютюпна. - 5-те вид., допов. - Т. 2: Особлива частина / Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, В. I. Тютюпн та in. - Харюв : Право, 2013. - 1040 с.
10. Шульга А. М. Кримшально-правова охорона земель ввд забруднення або псування : авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Андрш Михайлович Шульга ; Харювський нац. ун-т внутр. справ. - Харюв, 2004. - 20 с.
11. Шульга А. М. Кримшально-правова охорона земель ввд забруднення або псування : монограф1я / А. М. Шульга. - Харюв : ШкаНова, 2013. - 256 с.
12. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон Украши ввд 19 червня 2003 р. № 963-IV // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2003. - № 39. - Ст. 350.
13. Оверковська Т. К. Правов1 засади охорони земель ввд забруднення та псування в Укра'М : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Тетяна Костянтишвна Оверковська ; Ктв. нац. ун-т 1мет Т. Шевченка. - Ктв, 2008. - 20 с.
14. Шевченко 6. В. Злочини з похвдними наслвдками : монограф1я / 6. В. Шевченко. - Харюв : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2005. - 216 с.
15. 1щенко М. В. Щодо законодавчого визначення «забруднення земель» / М. В. 1щенко // П'ят Харювсью кримiнально-правовi читання : тези доп. та наук. поввдомл. учасниюв мiжнар. наук. конф. студенпв та асшранпв (м. Харкiв, 12-13 трав. 2016 р.) / редкол. : В. Я. Тацш (голов. ред.) та ш. ; Нац. юрид. ун-т iм. Ярослава Мудрого. - Харюв : Право, 2016. - С. 93-95.
16. Злочини проти довкшля: кримшально-правова характеристика : практ. поаб. / О. О. Дудоров, Д. В. Каменський, В. М. Комарницький, М. В. Комарницький, Р. О. Мовчан / за ред. О. О. Дудорова ; МВС Украши, Луган. держ. ун-т внутр. справ iм. Е. О. Двдоренка. -Луганськ : РВВ ЛДУВС iм. Е. О. Двдоренка, 2014. - 616 с.
17. Водний кодекс Украши : Закон Украши ввд 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1995. - № 24. - Ст. 189.
18. Квалiфiкацiя злочитв, пвдслвдних органам внутрштх справ : навч. поаб. / за заг. ред. В. В. Коваленка ; за наук. ред. О. М. Джужи та А. В. Савченка. - Ктв : Апка, 2011. - 648 с.
19. Гавриш С. Б. Основные вопросы ответственности за преступления против природной среды : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Степан Богданович Гавриш ; Украинская гос. юрид. академiя. - Харьков, 1994. - 423 с.
20. Матвшчук В. К. Кримшально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримшально-правове та кримшолопчне дослвдження) : монографiя / В. К. Матвшчук. - Ктв : Азимут-Украша, 2005. - 464 с.
21. Корчева З. Г. Уголовно-правовая охрана природы в УССР / З. Г. Корчева. - Харьков, 1975. - 84 с.
22. Шульга А. М. Злочини проти довкшля. Питання квалiфiкащi : науково-практичне видання / А. М. Шульга. - Харюв : ШкаНова, 2012. - 192 с.
23. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть / Ю. А. Вовк. - Харьков : Изд-во при Харьк. ун-те ИО «Вища школа», 1986. - 160 с.
References:
1. Konstytucija Ukrai'ny: Zakon Ukrai'ny vid 28.06.1996 № 254k/96-VR (1996). Vidomosti Verhovnoi Rady Ukrainy, 30, art. 141 [in Ukrainian].
2. Zemel'nyj kodeks Ukraiiny: Zakon Ukraiiny vid 25.10.2001 № 2768-III. (2002). Vidomosti Verhovnoi Rady Ukrainy, 3-4, 27 [in Ukrainian].
3. Pro ohoronu zemel: Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 № 962-IV. (2003). Vidomosti Verhovnoi Rady Ukraiiny, 39, 349 [in Ukrainian].
4. Mytrofanov, I.I., Prytula, А.М. (2010). Zlochyny proty dovkillja. Sumy: Universytetska knyga [in Ukrainian].
5. Gaceljuk, V., Dudorov, О., Komarnyckyj М. (2013). Porushennja pravyl ohorony abo vyko-rystannja nadr: problemy kryminal'no-pravovoi harakterystyky. Visnyk prokuratury, 8, 73-87 [in Ukrainian].
6. Kryminalnyj kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001 № 2341-III. (2001). Vidomosti Verhovnoi Rady Ukrainy, 25-26, 131 [in Ukrainian].
7. Busel, V.T. (Eds.). (2005). Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.). Kyiv; Irpin: VTF «Perun» [in Ukrainian].
8. Shemshuchenba, Ju.S. (Eds.). (2012). Velykyj encyklopedychnyj jurydychnyj slovnyk. Kyiv: Juryd. dumka [in Ukrainian].
9. Tacij, V.Ja., Pshonkа, V.P., Borysov, V.I., Tjutjugin, V.I. (Eds.). (2013). Kryminalnyj kodeks Ukrai'ny. Naukovo-praktychnyj komentar. Kharkiv : Pravo. (Vols. 1-2; Vol. 2): Osoblyva chastyna. Ju.V. Baulin, V.I. Borysov, V.I. Tjutjugin et al. [in Ukrainian].
10. Shulga, A.M. (2004). Kryminalno-pravova ohorona zemel vid zabrudnennja abo psuvannja. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
11. Shulga, A.M. (2013). Kryminalno-pravova ohorona zemel vid zabrudnennja abo psuvannja. Kharkiv: NykaNova [in Ukrainian].
12. Pro derzhavnyj kontrol za vykorystannjam ta ohoronoju zemel: Zakon Ukrainy vid 19 chervnja 2003 № 963-IV. (2003). Vidomosti Verhovnoi Rady Ukrainy, 39, 350 [in Ukrainian].
13. Overkovska, T.K. (2008). Pravovi zasady ohorony zemel' vid zabrudnennja ta psuvannja v Ukraini. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
14. Shevchenko, Je.V. (2005). Zlochyny z pohidnymy naslidkamy. Kharkiv: Ed. by Vap-njarchuk N.M. [in Ukrainian].
15. Ishhenko, M.V. (2016). Shhodo zakonodavchogo vyznachennja «zabrudnennja zemel». V Kyarkivskii kryminalno-pravovi chytannja: tezy dop. ta nauk. povidoml. uchasnykiv mizhnar. nauk. konf. studentiv ta aspirantiv (Kharkiv, 12-13.05.2016). V.Ja. Tacij (Eds.) et al.; Nac. juryd. un-t im. Jaroslava Mudrogo. Kharkiv: Pravo, 93-95 [in Ukrainian].
16. Dudorov, O.O., Kamenskyj, D.V., Komarnyckyj, V.M., Komarnyc'kyj, M.V., Movchan, R.O. (2014). Zlochyny proty dovkillja: kryminal'no-pravova harakterystyka O.O. Dudorova (Ed.). Lugansk: RVV LDUVS im. E.O. Didorenka [in Ukrainian].
17. Vodnyj kodeks Ukrainy: Zakon Ukrai'ny vid 06.06.1995 № 213/95-VR. (1995). Vidomosti Verhovnoi Rady Ukrainy, 24, 189 [in Ukrainian].
18. Kvalifikacija zlochyniv, pidslidnyh organam vnutrishnih sprav. (2011). V.V. Kovalenko, O.M. Dzhuzha, A.V. Savchenko (Eds.). - Kyiv: Atika [in Ukrainian].
19. Gavrysh, S.B. (1994). Osnovnye voprosy otvetstvennosty za prestuplenyja protyv pryrodnoj sredi. Doctor's thesis. Kharkov [in Russian].
20. Matvijchuk, V.K. (2005). Kryminalno-pravova ohorona navkolyshnogo pryrodnogo sere-dovyshha (kryminalno-pravove ta kryminologichne doslidzhennja). Kyiv: Azymut-Ukraina [in Ukrainian].
21. Korcheva, Z.G. (1975). Ugolovno-pravovaja ohrana pryrody v USSR. Kharkov [in Russian].
22. Shulga, A.M. (2012). Zlochyny proty dovkillja. Pytannja kvalifikacii. Kharkiv: NikaNova [in Ukrainian].
23. Vovk, Ju.A. (1986). Sovetskoe pryrodoresersovoe pravo y pravovaja ohrana okruzhajushhej sredy. Obshhaja chast. Kharkov: Vyshha shkola [in Russian].
Ishchenko M. V., Post Graduate Student of Criminal Law number 1 of the Yaroslav Mudryi National Law University
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-1841-4220
Contamination or deterioration of lands as a consequence in a crime under Art. 239 of Criminal code of Ukraine
The article analyzes the consequences as a sign of the objective side of a crime under Art. 239 of the Criminal Code of Ukraine. Proved that the pollution of land belonging to the intermediate effects; derived consequences of this crime are: 1) endangering the life, health or environment (p. 1, Art. 239 of the Criminal Code); 2) loss of life, their mass illness or other grave consequences (p. 2, Art. 239 of the Criminal Code). A proper understanding of the terms «land pollution» and «deterioration of land» will promote proper training the crime.
Keywords: aftermath of crimes against the environment; the objective side of crimes against the environment; contamination of lands; deterioration of lands.
Hadiuwna do pedKomzii 29.08.2016 p.
