CC BY
26Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 1. 2010 г. С.458-464.
УДК 342.9
ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З ОБСТАВИН, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМ1Н1СТРАТИВН1 ПРОСТУПКИ
Щуковська Г. В.
Кримський юридичний тститут Одеського державного утверситету внутрiшнiх справ, Смферополь, Украта
Розглянут обставини, що виключають провадження в справах про адтшстративш проступки. Дослвджуеться !х правова природа та види.
Ключовi слова обставини, що виключають адмшстративну вiдповiдальнiсть, правопорушник адтшстративно-дел1ктне провадження, адмiнiстративнi проступки.
Розвиток громадянського суспшьства у напрямку розбудови правово! демократично!' держави в Укра'ш обумовлюе необхiднiсть реформування правово! системи, а також вдосконалення чинного законодавства. Сфера реформування правово! системи стосуеться багатьох питань, але особливо!' уваги заслуговуе шститут адмшют-ративно!' вщповщальност^ який у сво!й основi у чинному законодавствi та правовш науцi залишаеться незмiнним ще з радянських часiв. Це зумовлюе юнування знач-них проблем у цш сферi, до яких слiд вщнести застарiлiсть iдеологiчних догм адмь нютративного делiктного права та !х невщповщност новим сучасним умовам сусш-льного життя. З огляду на зазначене, необхщно констатувати, що ця застаршють випливае з того, що бшьшють положень Кодексу Укра!ни про адмшютративш пра-вопорушення були скопiйованi з кримшального законодавства без належно! науко-во! обrрунтованостi та ретельного врахування багатьох моментiв специфiки адмшю-тративно! вiдповiдальностi. Зокрема, ця проблема стосуеться обставин, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки.
Отже, необидно придшити серйозну увагу аналiзу дано! проблеми при здшснен-нi реформування адмiнiстративного права Укра!ни. У першу чергу вона мае бути вра-хована пiд час прийняття нового Кодексу Укра!ни про адмшютративш проступки.
Загальш питання ще! проблеми розглядали у сво!х працях такi вченi, як Алексеев С. С., Бандурка О. М., Бахрах Д. М., Битяк Ю. П., Васильев А. С., Додш С. В., 1ванов В. В., Колпаков В. К., Комзюк А. Т., Лук'янець Д. М., Миколенко О. I., Мота А. Ф., Остапенко О. I. та iншi науковщ. Проте, треба зазначити, що обставини, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки за звичай, дослщжувались вченими не як самостшне правове явище, а лише виключно у про-цес розгляду iнституту адмшютративно! вiдповiдальностi, адмшютративно -делiктного-провадження, тощо. Таким чином, недостатне теоретичне опрацювання обрано! теми, !! наукова значущiсть та актуальнiсть зумовлюють потребу у прове-деннi глибокого дослщження вказаного явища. Зауважимо, що актуальнють обрано! теми зумовлюеться процесом докоршного оновлення змiсту та щеологп адмшютра-тивного делiктного законодавства, необхщнютю його побудови з урахуванням проблем теорп та практики.
Отже, метою ще! статт на основi аналiзу наукових поглядiв, чинних право-вих норм та практики !х застосування, е розгляд окремих проблемних питань, що стосуються обставин, що виключають провадження в справах про адмшютрати-внi проступки.
Зауважимо, що обставини, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки належать до найбiльш складних iнститутiв адмiнiстративного делiктного права. Отже, при конструюванш поняття обставини, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки - перш за все, необхщно по-чинати, на нашу думку, з визначення сутност самого поняття обставини. 1снуе ба-гато сфер визначення цього поняття, яю трактуються енциклопедичною наукою. Узагальнивши !х, можна зробити висновок, що обставини - це сукупшсть умов, фа-кторiв за яких щось вiдбуваеться чи не вiдбуваеться [1, с. 123].
Отже, шд обставинами, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки можна розум^и сукупшсть рiзного роду юридично значущих умов, факторiв за яких провадження в справi про адмшютративш проступки не може бути розпочате, а розпочате тдлягае закриттю та за яких особа не тдлягае адмшютрати-внiй вiдповiдальностi, що визначеш нормами чинного законодавства про адмшютративш проступки, зокрема в ст. 247 КпАП.
Ди особи, якi при об'ективному (формальному) спiвпаданнi з ознаками дiяння, передбаченого законодавством про адмшютративш проступки, не тягнуть адмшютра-тивно! вiдповiдальностi в теори адмшютративного делiктного права називаються по-рiзному: 1) обставини, що виключають суспшьну небезпечнiсть (суспiльну шкщли-вiсть) дiяння; 2) обставини, що виключають протиправнють дiяння; 3) обставини, що виключають протиправнють i суспiльну шкiдливiсть дiяння; 4) обставини, що виключають суспшьну небезпечнють чи протиправнiсть дiяння; 5) обставини, що виключають виннють особи; 6) обставини, що виключають каранють дiяння; 7) обставини, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки тощо.
Пюля того, як ми визначили юридичну природу дослщжуваного шституту адмшютративного делiктного права, необхiдно з'ясувати перелш обставин, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки, яю i утворюють цей шститут.
Згiдно iз статтею 247 КпАП до них слщ вiднести:
1) вщсутнють подil i складу адмшютративного проступки;
2) недосягнення особою на момент вчинення адмшютративного правопору-шення шiстнадцятирiчного вiку;
3) неосуднiсть особи, яка вчинила протиправну дiю чи бездiяльнiсть;
4) вчинення дil особою в сташ крайньо! необхiдностi або необхщно! оборони;
5) видання акта амнюти, якщо вiн усувае застосування адмшютративного стяг-нення;
6) скасування акта, який встановлюе адмшютративну вщповщальнють;
7) заюнчення на момент розгляду справи про адмiнiстративне проступки стро-юв, передбачених статтею 38 КпАП;
8) наявнють по тому самому факту щодо особи, яка притягаеться до адмшютративш! вщповщальносп, постанови компетентного органу (посадово! особи) про
накладення адмшютративного стягнення, або не скасовано! постанови про закриття справи про адмiнiстративне проступки, а також порушення по даному факту крим> нально! справи;
9) смерть особи, щодо яко! було розпочато провадження у справi.
Проаналiзуемо детальшше передбаченi у цiй статтi обставини, бо це i е одшею з основних цiлей нашого дослщження.
Слiд зазначити, що пункт перший ст. 247 КпАП передбачае положення, що коли вщсутня подiя, яка не тдпадае пiд ознаки адмшютративного проступку, що наведе-нi в закош, зокрема в ст. 9 КпАП, то виключаеться сам факт здшснення провадження в справi про адмшютративний проступок (проступок). Також до вказано! обставини вiдноситься положення i про те, що коли сама подiя в дiйсностi була, але в дiяннях особи вiдсутнiй склад адмшютративного проступку, тобто вщсутнють суб'ективних i об'ективних ознак, що в сукупност дають пiдставу квалiфiкувати дане дiяння як адмiнiстративний проступок, вщповщальнють за здiйснення якого передбачена КпАП. Що стосуеться змюту цiе! обставини, то можна звернути увагу на вживання законодавцем термiну «склад адмшютративного проступку», хоча цей термш в закош не визначений, для його тлумачення можна використовувати лише теоретичш формулювання, що не зовшм вiрно.
Зауважимо, що вказана обставина запропонована законодавцем не е коректною. Зазначимо, що вщсутнють подi! i складу адмiнiстративного проступку е обстави-ною, за наявностi яко! провадження в справi про адмiнiстративний проступок не може бути розпочато, а розпочате шдлягае закриттю, але спочатку щоб з'ясувати чи е подiя адмшютративного проступку, необидно органу адмшютративно! юрисдик-цi! (посадовiй особi) ви!хати на мiсце подi!, а це вже стд розглядати як початок провадження в справi про адмшютративний проступок. Отже, на наш погляд, у закош мае вщзначитися момент, з якого починаеться провадження в справах про ад-мшютративш проступки, i момент, з якого слщ вважати справу про адмшютративш проступки, порушеною [2, с. 842-843].
Друга обставина, яка виключае провадження в справi про адмшютративний проступок, е недосягнення особою, яка вчинила протиправне дiяння, шiстнадцятирiчно-го вшу. Зпдно зi статтею 12 КпАП передбачено, що адмшютративнш вщповщально-стi пiдлягають особи, якi досягли на момент вчинення адмшютративного проступку шiстнадцятирiчного вшу. Отже, особа, яка ско!ла адмшютративний проступок у момент його вчинення не досягла цього вшу не буде притягнута до вщповщальносп.
До адмшютративно! вщповщальносп не може бути притягнена особа, яка шд час вчинення протиправно! дп чи бездiяльностi була в сташ неосудностi (ст. 17, 20 КпАП). Пщ поняттям неосудностi законодавець мае на увазi неможливiсть усвщом-лювати сво! дi! або керувати ними внаслщок хронiчно! душевно! хвороби, тимчасо-вого розладу душевно! дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану.
В наущ адмiнiстративного права доктринально розробленi критерi! для виявлен-ня стану неосудностi. Так, Коваль Л. В.передбачае для стану неосудносп два психо-логiчнi (у кримiнальному правi - юридичнi) критерi!: а) нездатнють усвiдомлювати властивостi i значення вчинюваного дiяння; б) нездатнiсть керувати сво!ми вчинка-ми; а також патолопчний (медичний) критерiй: душевна хвороба або душевний роз-
лад [3, с. 43-47]. Для того щоб визнати особу неосудною, необидна одна ознака ме-дичного (бюлопчного) критерда у сукупност з одшею ознакою юридичного (психо-лопчного) критерiю.
Виходячи iз зазначеного вважаемо, що п. 1, 2 i 3 ст. 247 КпАП мають деяю тер-мiнологiчнi протирiччя. Зауважимо, що поняття «склад адмiнiстративного проступку» мютить у своему змют елемент суб'ект складу адмiнiстративного проступку (ф> зична або юридична особа). Щц фiзичною особою як суб'ектом проступку розумдать осудну особу яка досягла 16^чного вiку та ско!ла адмiнiстративний проступок. Са-ме тому, незрозумшим е видiлення недосягнення особою, яка вчинила протиправне дiяння, шiстнадцятирiчного вiку та стан неосудностi як самостшних обставин, що виключають провадження в справах про адмiнiстративнi проступки [4, с. 844].
До обставин, що виключають притягнення особи до адмшютративно! вщповща-льностi також е i вчинення ди особою в сташ крайньо! необхiдностi (ст. 19 КпАП) або в сташ необидно! оборони (ст. 18 КпАП).
Законодавець, розкриваючи поняття крайньо! необхщносп, вказуе на три умо-ви, при яких протиправне дiяння не е адмшютративним проступком (ст. 18 КпАП):
1) спричинення шкоди штересам, як охороняються КпАП або iншими законами, що встановлюють вщповщальнють за адмшютративш правопорушення, для усунення безпосередньо небезпеки. Тобто небезпека мае бути не уявною, а реальною, i не в майбутньому, а у тепершнш момент;
2) небезпека, що загрожуе штересам, як охороняються КпАП або шшими законами, що встановлюють вщповщальнють за адмшютративш правопорушення, за даних обставин не могла бути усунута шшими засобами, тобто не було можливост вибрати iншi заходи для захисту, що не заподдають шкоди. Уповноважений орган (посадова особа), що розглядае дану справу, з врахуванням конкретних обставин повинен виршити питання про те, чи було здшснене протиправне дiяння единою можливiстю для запобiгання шкодц
3) заподiяна шкода мае бути менш значною, нiж вiдвернена шкода. При ощ-нцi шкоди, яка була заподiяна, слiд враховувати значущють iнтересiв, якi захи-щалися та, яю були порушенi. Так, наприклад, штереси, пов'язанi з життям, здо-ров'ям людини, бiльш значущi, шж майновi iнтереси. Якщо йдеться про майновi iнтереси, то тут мае бути застосований оцшюючий критерiй - вартють шкоди за-подiяно! та вщвернено!.
Не е адмiнiстративним проступком дiя, яка хоч i передбачена КпАП або шшими законними актами, яю встановлюють вщповщальнють за адмшютративш проступки, але вчинена в сташ необхщно! оборони (ст. 19 КпАП). Тобто вчинена дiя спрямована на усунення небезпеки, яка загрожуе правам i свободам людини i громадянина, вчинена при захисп державного або громадського порядку, власностi, установленого порядку управлшня вiд протиправного посягання, шляхом заподiяння посягаючому шкоди за умови, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необидно! оборони. Слщ зауважити, що випадки вчинення адмшютративних проступкiв в сташ необхщно! оборони практично не можливь Слушною е думка вченого-фахiвця у галузi ацмiнiстративного права Гуменюка В. А., який зазначае, що закршлення в законодавсти про адмiнiстративнi проступки шституту необхiдно! оборони пояс-
нюеться скорше необхщнютю тдкреслити активну роль громадян у боротьбi з проступками [4, с. 126]. Отже, на думку бшьшосп вчених-фахiвцiв у галузi адмшютра-тивного права дану обставину, необидно вилучити з обставин, що виключають провадження в справах про адмшютративш проступки, з огляду на те, що жоден склад адмшютративного проступку не передбачае безпосереднього посягання на особу (заподiяння шкоди саме соб^ [6, с. 283].
Наступна обставина передбачае оголошення акту амнютп, якщо вш усувае за-стосування адмiнiстративного стягнення. Згiдно, з ч. 3 ст. 92 Конституцп Укра!ни виключно законом Укра!ни оголошуеться амнiстiя, яка е по сво!й сутi повним або частковим звшьненням вiд юридично! вщповщальносп та покарання окреслено! ка-тегорп правопорушникiв, що вчинили певнi протиправш дiяння [7]. Зазначимо, що в Укра!ш дiе Закон «Про застосування амшсти в Укра!ш» прийнятий 01.10.1996 р. Цим законом регулюються питання, пов'язаш з амнiстiею тих дiянь, якi пiдпадають пiд дiю Кримшального кодексу Укра!ни. Однак це не означае, що адмшютративш проступки не можуть бути предметом регулювання акту амнютп. Конститущя Укра-!ни не вказуе, що нормативно-правовий акт про амшспю може прийматись тшьки про проступки, яю пiдпадають пiд дда Кримiнального кодексу Укра!ни. Бiльше того, в Конституцп Укра!ни зафiксовано положення, що акт амнютп звiльняе вщ юридично! вiдповiдальностi, якою е i адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Враховуючи те, що норми Конституцп Укра!ни, яю стосуються захисту прав, свобод i законних iнтересiв людини i громадянина, е нормами прямо! дi!, тодi слiд вважати, що стосовно адмшю-тративних проступкiв може бути видано акт амнютп [8].
Ще одшею обставиною, що виключае провадження у справi про адмiнiстративнi проступки е скасування нормативно-правового акта, який встановлюе адмшютрати-вну вiдповiдальнiсть, вiдповiдним нормативно-правовим актом, який прийнятий компетентним органом держави. Органом, який мае право скасувати нормативно-правовий акт, що встановлюе адмшютративну вiдповiдальнiсть, наприклад, може бути Конституцiйний Суд Укра!ни тодi, коли виданий нормативно-правовий акт, що встановлюе вщповщальнють за вчинеш адмiнiстративнi проступки, вступае у проти-рiччя з Конституцiею Укра!ни або з шшими законами Укра!ни.
Зпдно п. 7 ст. 247 КпАП передбачено, що провадження в справi про адмшютра-тивнi проступки виключаеться, коли на момент розгляду ще! справи закiнчились строки, вказанi в ст. 38 КпАП, тобто пюля двох мюящв з дня вчинення проступки, а при триваючому проступку - пюля двох мюящв з дня його виявлення.
Зауважимо, що скорочеш строки давност притягнення до вщповщальносп е однiею з проблем забезпечення публiчних iнтересiв у сферi адмiнiстративно! вiдповiдальностi. Практика, яка складаеться, засвщчуе недостатнiсть двомюя-чного строку з моменту вчинення дiяння для притягнення ошб до вiдповiдальнос-ть Таких коротких строкiв законодавство зарубiжних кра!н не знае. У деяких державах застосовуються однорiчнi строки, в шших - дворiчнi, а подекуди навт п'ятирiчнi. Отже, зазначимо, що надто короткий строк давносп призводить до поширення в суспiльствi небезпечного вщчуття безкарностi за вчиненнi порушен-ня. З iншого боку, строки притягнення до вщповщальносп не повинш бути занад-то тривалими, оскшьки це порушуватиме принцип правово! визначеносп i зму-
шуватиме певних ошб невизначено довгий строк перебувати у сташ суб'екта, який притягуеться до вщповщальност [4, с. 225].
В п. 8 ст. 247 КпАП передбачена обставина, що виключае провадження в справi про адмшютративний проступок, якщо по факту, який розглядаеться, е постанова про накладення адмшютративного стягнення, яка винесена уповноваженим органом ацмiнiстративно! юрисдикцп або його посадовою особою. Отже, правопорушник не притягуеться до адмшютративно! вiдповiдальностi у вказаному випадку, тобто повторно, тому що по одному i тому ж факту уповноваженим органом адмшютративно! юрисдикцп (посадовою особою) вже винесена постанова про адмшютративний проступок. Особа, яка ско!ла протиправне дiяння, також не притягуеться до адмшютративно! вщповщальност в раз^ коли е постанова про порушення кримiнально! справи по цьому факту (ст. 253 КпАП). Природною умовою, що виключае провадження у справi про адмшютративш проступки е смерть особи, щодо яко! було розпочато провадження в справi про адмшютративний проступок. Якщо ж орган (посадова особа) виню до його смерт постанову про накладення адмшютративного стягнення, вш зобов'язаний припинити виконання постанови (ст. 302 КпАП).
На сьогодш чинне адмшютративне законодавство Укра!ни не передбачае ще яких-небудь обставин, ^м вище зазначених, що виключали б провадження в справi про ацмiнiстративнi проступки. Однак деяю вченi-фахiвцi у галузi ацмiнiстративного права пропонують розширити перелiк таких обставин. Так, Князев С. Д. пропонуе доповнити перелш обставин, що виключають ацмiнiстративну вiдповiдальнiсть, такою обставиною, як затримання злочинця. Вiн переконаний, що пряме закрiплення цiе! обставини в ддачому законодавствi значно вщповщае потребам забезпечення за-конностi в правозастосовнш дiяльностi [9, с. 98-99]. Туманов В. М. вказуе, що в КпАП серед обставин, що виключають адмшютративну вщповщальнють, необидно закрши-ти ризик. Така пропозищя викликана «специфiчним правовим становищем шдприем-щв, яке вони займають у сферi державного управлiння [10, с. 19-21 ].
Враховуючи вищевикладене, стд констатувати, що передбаченi в ст. 247 та ш-ших статтях КпАП такого роду обставини мае ютотне юридичне значення i в цьому сенс може квалiфiкуватися як комплекс додаткових процесуальних гарантiй закон-ност притягнення громадян до адмiнiстративно! вщповщальносп , а також е iмпе-ративними вказiвками для органiв (посадових осiб), уповноважених розглядати справи про адмшютративш проступки, для звшьнення ошб, якi вчинили дiяння, якi мають ознаки адмшютративного проступку, - як вщ адмшютративно! вщповщальносп (не накладаються ацмiнiстративнi стягнення), так i порушення проти них справи про адмшютративш проступки. Особа, яка вчинила протиправш дiяння, не притягуеться ш до юридично! вiдповiдальностi, ш до будь-яко! iншо!, наприклад, громадсь-ко-морально! (як це в деяких випадках передбачено законодавством Укра!ни про адмшютративш проступки). Щ обставини трансформують адмшютративну вщповща-льнiсть в безвщповщальнють взагалi [11, с.140-141] .
Список лггератури
1. Новий тлумачний словник з укра!нсько! мови: у 4 т. / [Уклад. В. Яременко]. - К. : «Акотт». - . -
Том 2. - 1998. - 910 с.
2. Кодекс Украины об административных правонарушениях: [научно-практический комментарий] / А. С. Васильев, Е. В. Додин, О. П. Подцерковный и др. / [под общ. ред. А. С. Васильева,
A. И. Миколенко]. - Х. : ООО «Одиссей», 2008. - 1024 с.
3. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: [науч.-практ. коммент.] /
B. С. Анджиевский, Э. Г. Герасеменко, Е. В. Додин и др. - К. : Украина, 1991. - 623 с.
4. Адмшстративне делжтне законодавство: Зарубiжний досвщ та пропозицп реформування в Украш / [автор-упорядник О. А. Банчук]. -К. : Книги для бiзнесу, 2007. - 912 с.
5. Гуменюк В. А. Адмшстративно-правове регулювання здшснення органами внутршшх справ дозвiльноï системи: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / В. А. Гуменюк. - Х., 1999. - 201 с.
7. Адмшстративне делжтне законодавство: Зарубiжний досвiд та пропозицп реформування в Украш / Автор-упорядник О.А. Банчук. -К.: Книги для бiзнесу, 2007. - 912 с.
8. Конституцш Украши ввд 28.06.1996 // Вiдомостi Верховноï Ради Украши. - 1996. - №30. - Ст. 92.
9. Мота А. Ф. Адмшстративна вдаоввдальшсть вшськовослужбовцш за законодавством Украши: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / А. Ф. Мота. - Хмельницький, 2001. - 205 с.
11. Князев С. Д. Обстоятельства, исключающие административную ответственность / С. Д. Князев// Правоведение. - 1990. - № 6. - С. 97-99.
12. Туманов В. М. Административная ответственность предпринимателя: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адмшстративне право; фшансове право» / В. М. Туманов. - Одесса, 1993. - 20 с.
13. Кшаш Я. Трансформацш адмшстративнл вдаоввдальносл шляхом застосування способу ш-перативносл / Я. Кшаш // Право Украши. - 2004. - № 5. - С. 138-141.
Щуковская А. В. Обще-правовой анализ обстоятельств, исключающих производство по делам об административном проступке/ А. В. Щуковская // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 1. 2010. - С. 463-469.
Рассмотрены обстоятельства, исключающие производство по делам об административном проступке. Исследуется их правовая природа и виды.
Ключевые слова: обстоятельства, исключающие административную ответственность, правонарушитель, административно-деликтное производство, административный проступок.
Shukovskay A. Common-legal's basses the analysis of circumstances, eliminating a production in matters about administrative misconduct/ А. Shukovskay // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 1. 2010. - Р. 463-469.
Measures of circumstances, eliminating a production in matters about administrative misconduct. Their legal nature and kinds is probed.
Keywords: circumstances, eliminating a administrative responsibility, offender, administratively deliktne realizations, administrative misconducts.
НадШшла до редакцп 19.10.2009 р.
