CC BY
19
8. Правове виховання в сучаснш Укра'1ш : монограф1я / А. П. Гетьман, Л. М. Герасша, О. Г. Данильян та ш. ; за ред. В. Я. Тащя, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. - X. : Право, 2010. - 368 с.
9. L'Education civique, iuridique et Sociale // Bulletin Officiel du ministre de l' Education Nationale et du ministre de la Recherche HS № 7 du 31 aot 2000. - Електронний ресурс. -Режим доступу : http://www.education.gouv.fr/bo/2000/hs6/civique.htm
ОПЫТ ОРГАНИЗАЦИИ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ В СИСТЕМЕ СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ФРАНЦИИ
Гетьман А. П., Данильян О. Г.
Рассмотрен опыт организации правового воспитания в системе среднего образования Франции. Показаны специфика концептуальных основ, а также особенности правового воспитания в каждом из учебных циклов. Сделан вывод о взаимосвязанности гражданского, правового и социального воспитания в системе среднего образования Франции.
Ключевые слова: правовое воспитание, правовая культура, принципы правового воспитания, гражданственность, система среднего образования Франции.
EXPERIENCE OF THE ORGANIZATION OF LEGAL EDUCATION IN SYSTEM OF SECONDARY EDUCATION OF FRANCE
Get'man A. P., Danilyan O. G.
This article is dedicated to the experience of juridical education in French secondary education system. There is shown the specifics of conceptual basics, and the peculiarities of juridical education in every circle of education. It is drawn conclusion about intercommunications of civil, legal and social education in the system of secondary education of France.
Keywords: juridical education, juridical culture, principles of juridical education, civility, French secondary education system.
УДК 1:316.4
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор; В. М. Грубов, доктор полггичних наук, доцент
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУСШЛЬСТВА ЯК СИСТЕМИ: СИСТЕМНИЙ I СИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТИ
3 позицш системного i синергетичного тдход1в проанал1зовано сустльство як певний тип системи, що складасться зрiзнорiдних взасмопов'язаних елементiв i тд-систем, властивостей та вiдносин. Показано, що сощальна система створюсться
© Дзьобань О. П., Грубов В. М., 2011 69
Всник Нацюнально!' юридичноУ академн УкраУни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
Ыдив1дами на основ1 механизму зворотного зв'язку, метою якого ереал1зац1я екстре-малъних принцитв життед1ялъност1.
Ключов1 слова: сустлъство, система, самооргашзащя, стшшстъ, сощалъна динамта.
Актуальтсть проблемы. Поняття «суспшьство» е центральним у соць альнш фшософп. 1снуе безл1ч точок зору на суспшьство, його сутнють 1 сис-темт особливость Р1зних штерпретацш сустльства стшьки, скшьки юнуе фшософських напрям1в. Дана тематика вщр1зняеться перманентною актуаль-тстю, пол1аспекттстю, сенсовою багатовекторшстю та деякою термшоло-пчною невизначетстю.
Анал1з остантх джерел та публгкацт свщчить про те, що пропонова-т визначення цього поняття часто е досить розпливчастими, суперечливими та ускладнюють анал1з реалш сустльного життя. До сьогодт, на жаль, ще домшують марксистськ тдходи до визначення сустльства. Так, у тдручни-ку «Сощальна фшософ1я» суспшьство визначаеться як сукупшсть людей, об'еднаних формами, що склалися юторично, !х взаемозв'язком та взаемодь ею з метою задоволення потреб, 1 характеризуються стшюстю, саморегулю-ванням 1 саморозвитком, досягненням такого р1вня культури, коли виникають особлив1 сощальт норми та цшност1, що лежать в основ1 взаемозв'язку 1 вза-емодп людей [1, с. 256]. Аналопчним чином тдходять до визначення суспшь-ства й автори «Сучасного словника 1з сустльних наук»: «Суспшьство - в1д-окремлена в1д природи частина матер1ального свиу, яка являе собою форму життед1яльност1 людей, що юторично розвиваеться» [2, с. 362].
Як правило, дат дефтщп е гранично узагальненими 1 абстрактними, визначення сустльства через форму руху матери або систему вщносин мають незначний евристичний потенщал, не завжди дозволяють простежити як складну структуру самого сустльства, так 1 його взаемозв'язок з тшими об'ектами дшсност1.
Досить часто поняття «суспшьство» визначають через поняття «д1яль-н1сть» 1 «сп1лкування», розум1ючи п1д сусп1льством усю сукупн1сть форм спшьно! д1яльност1 1 спшкування людей, що вторично склалися. Безумовно, д1яльн1сть 1 сп1лкування е найважлив1шими складовими сусп1льства, проте тшьки !х характеристикою не вичерпуеться р1зноматття форм сощального життя. Таким чином, виникае необхщнють в уточнент евристичного потен-щалу системного 1 синергетичного тдход1в до розумшня сустльства, що 1 е метою статл1.
1 Тема статл безпосередньо пов'язана з сощально-фтософськими дослщженнями в межах комплексно! щльово! програми НДР «Фшософсьи та фшософсько-правов1 проб-леми духовного життя сустльства та формування правово! культури особистостЬ», яку здшснюе кафедра фшософп Нацюнального ушверситету «Юридична академ1я Украши ¡меш Ярослава Мудрого».
На думку деяких сучасних дослщниюв, поняття «суспшьство» сл1д ви-значати 1 вивчати з точки зору загально! теорп систем [3-6], яка е наддисци-плшарною науковою теор1ею, створеною для теоретичного 1 емшричного вивчення вс1х логично мислимих систем. Автором загально! теорп систем вважаеться австршсько-американський бюлог Л. фон Берталанф1, який ви-водив появу системного мислення з бюлогп. В1н розглядав клггину або тва-ринну особину як систему, що взаемод1е з середовищем, 1 запропонував по-ширити системний тдх1д на мехашчш, електронш, економ1чш, сощальш та полггичш процеси. Так, Л. фон Берталанф1 був переконаний у тому, що со-ц1альн1 явища повинн1 розглядатися як системи, а единим шляхом вивчення оргашзацп е вивчення и як системи [7].
Загальна теория систем е теоретичною основою $у81еш8 Science (науки про системи) - дисциплши, створено! у другш половит XX ст., заснованш на системних методолог1чних принципах, широкому використанн1 емп1ричних даних конкретних наукових дисциплш, математищ 1 комп'ютернш модуляцп, ор1ентовано! на практичш додатки у сфер1 управлшня.
Як вщомо, тд системою розум1еться сукупнють елеменлв, що знаходять-ся у вщносинах 1 зв'язках один з одним 1 створюють певну цшюнють, едшсть. Зрозумшо, що елементи системи е вельми багатомаштними, багатоякюними та мають 1ерарх1чну структуру. 1накше кажучи, кожна система, як правило, мае тдсистеми, що теж складаються з певних елеменлв.
Проблему системности суспшьного життя розробляли О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм, М. Вебер, П. Сорокш 1 багато шших фшософ1в та соцюлопв Х1Х-ХХ столиъ. Саме системний тдх1д дозволяе пл1дно вивчати сусп1льство, бачити безл1ч його граней, висувати г1потези, що емп1рично пере-в1ряються. Виходячи з принцитв загально! теорп систем, росшський дослщник А. Давидов пропонуе таке визначення: «Суспшьство - це певний тип системи, що складаеться з р1знор1дних взаемозв'язаних елеменлв 1 тдсистем, власти-востей 1 вщносин, створених щдивщами на основа механизму зворотного зв'язку, метою якого е реал1зац1я екстремальних принцитв у життед1яльност1 шдив1д1в за допомогою закошв, що д1ють у певних межах» [3, с. 14].
Суттевою характеристикою суспшьства як системи е його складшсть. Кр1м того, пост1йною тенденц1ею розвитку сусп1льства як системи е ускладнення, зростання р1вня складност внасл1док розвитку форм активности системи.
З позицгй системного тдходу, анал1зуючи суспшьство, необхщно, по-перше, розглянути дану систему як частину бшьш велико! системи (тобто проанал1зу-вати зовшшш зв'язки системи); по-друге, сл1д виявити тдсистеми 1 елементи, з яких складаеться дана система, розглянути !! внутр1шню структуру [8].
Отже, суспшьство е тдсистемою, частиною д1йсност1. Остання може бути розглянута як система, характер розвитку яко! визначаеться взаемод1ею двох тдсистем - природно! 1 социально!, тобто природи 1 суспшьства. Без ураху-вання зовшшшх зв'язк1в - з бюсферою 1 геосферою - суспшьство 1снувати
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpäiнu iмeнi Яpocлaвa Мудpoгo № 10, 2011
да мйжс, вoнo пpиpeчeнe нa caмoзнищeння. Bиживaння cycпiльcтвa, йoгo cтiйкe i гщда icнyвaння в cтpaтeгiчнiй ^prae^^i мoжyть здiйcнитиcя тiльки пpи нaйyвaжнiшoмy aнaлiзi йoгo зoвнiшнix зв'язкiв, зaлeжнocтi cycпiльcтвa вiд пpиpoди.
Зв'язки, oбмiн мiж cycпiльcтвoм i пpиpoдoю здiйcнюeтьcя чepeз тpи ocнoв-нi татали - oбмiн peчoвинoю, oбмiн iнфopмaцieю тa oбмiн eнepгieю. Цeй дадш e дocить yмoвним, пpoтe вш дoзвoляe чiткo видiлити тpи пiдcиcтeми cycпiльcтвa: eкoнoмiчнy, пoлiтичнy тa дyxoвнy. Xapaктep poзвиткy cycпiльcтвa визнaчaeтьcя ^инцитми cпiввiднoшeння, взaeмoвпливy циx тpьox пiдcиcтeм.
Бeзyмoвнo, зв'язoк cycпiльcтвa i пpиpoди нaбaгaтo cклaднiший, нiж ^o-cto зв'язoк двox пiдcиcтeм дiйcнocтi. Оотшьки кiнцeвим eлeмeнтoм cyrai^-cтвa як cиcтeми e людинa - пpeдcтaвник бioлoгiчнoгo poдy Homo, нe олвд зaбyвaти, щo нaйвaжливiшим cиcтeмoтвopчим чиннишм виникнeння тa ic-нyвaння cycпiльcтвa e caмe бioлoгiчний чинник, oтжe, cycпiльcтвo e cклaднoю бiocoцiaльнoю cиcтeмoю.
Вид Homo sapiens нaлeжить дo бioлoгiчниx видiв, який peaлiзye ттек-тивний cпociб життя. Cyчacнi дaнi гeнeтики [9] тa eтoлoгiï (туки пpo rc^e^ тивну пoвeдiнкy твapин) [10] cвiдчaть пpo тe, rn;o y бioлoгiчниx видiв, якi здшотюють кoлeктивний cпociб життя, icнyють пpиpoджeнi, гeнeтичнo зу-мoвлeнi пoтpeби y взaeмoдiï з co6í пoдiбними, фopми пpиcтocyвaння дo ceбe пoдiбниx, кoopдинaцiï i cyбopдинaцiï cepeд co6í пoдiбниx, кooпepaцiя i шн-кypeнцiя, a тaкoж гeнeтичнo зyмoвлeний piвeнь iнтeлeктyaльниx тa iншиx здiбнocтeй для зaдoвoлeння циx пoтpeб. Haпpиклaд, e дocлiджeння, якi вcтa-нoвлюють, щo poзпoдiл iндивiдiв y coцiaльнiй cтpyктypi CШA зaлeжить вiд знaчeння кoeфiцieнтa iнтeлeктyaльнocтi (IQ), який знaчнoю мipoю зyмoвлeний пpиpoджeними гeнeтичними чинникaми [11]. Oтжe, в cycпiльcтвi бioлoгiчнi чинники дтоть paзoм з чинникaми coцiaльними.
У зaгaльнiй тeopiï cиcтeм icнye гiпoтeзa, якa мae тeopeтичнe i eмпipичнe oбгpyнтyвaння, згiднo з якoю пpoпopцiя 1 : 618, вiдoмa в таущ i миcтeцтвi як «зoлoтa пpoпopцiя», e oднieю з юльк^н^ кoнcтaнт, якa вiдпoвiдae cиcтeмнiй влacтивocтi цiлicнocтi cиcтeм [12]. Чиcлeннi eмпipичнi дaнi cвiдчaть пpo тe, rn;o в пoвeдiнцi iндивiдiв cпiввiднoшeння впливу пpиpoджeниx i coцiaльнo нaбyтиx влacтивocтeй тa вiднocин пpиблизнo вiдпoвiдae зoлoтiй ^orop^i. Taк, м^фь цieнт iнтeлeктyaльнocтi (IQ), aгpecивнa пoвeдiнкa людeй, кмггливють i cxra^ нicть дo prorny, дeякi види злoчиннoï пoвeдiнки, вiдтвopeння ocнoвниx ro^o-лoгiчниx типiв ocoби в пoпyляцiï людини пpиблизнo та 60 % e зyмoвлeними гедатичними чинникaми i пpиблизнo нa 40 % - чиннитами coцiaльними. ^ун-тyючиcь нa циx дaниx, A. Дaвидoв виcyвae гiпoтeзy, згiднo з яшю ^вв^да-шeння впливу cиcтeмoтвopчиx бioлoгiчниx i coцiaльниx чинникiв, яю зyмoв-люють виникнeння тa icнyвaння cycпiльcтвa, вiдпoвiдae зoлoтiй пpoпopцiï [3, c. 15]. Бeзyмoвнo, ця гiпoтeзa пoтpeбye пepeвipки, пpoтe бiocoцiaльний xaparcrep cycпiльcтвa як cиcтeми нaвpяд чи мoжнa пocтaвити пiд cyмнiв.
Сустльство належить до так званих нуклеарних систем (в1д лат. пыЫвт -ядро), в яких 1снують координац1йний центр 1 нел1н1йна узгоджен1сть функ-цюнування подсистем та елемент1в [13]. Сусп1льство функц1онуе у специфичному системному стан1 «пром1жност1» м1ж порядком 1 хаосом, унасл1док чого для нього е характерними властив1сть критичност1, що самоорган1зовуеться, 1 режим детерм1нованого хаосу. Властив1сть критичности виявляеться у тому, що незначний вплив певних внутршшх 1 (або) зовн1шн1х чинник1в може при-звести до реакцп лавинопод1бного типу, яка може справити вплив на вс1 елементи 1 п1дсистеми сусп1льства.
Для режиму детерм1нованого хаосу характерними е нестац1онарна структура динамики, наявшсть глобально! кваз1пер1одичност1 в динам1ц1, фракталь-н1сть (самопод1бн1сть) локальних фрагмент1в динам1ки на р1зних часових масштабах.
Основним механ1змом функц1онування сусп1льства е загальносистемний механ1зм зворотного зв'язку, зг1дно з яким юнуе вплив результатов функцю-нування системи на характер цього функцюнування, включаючи елементи, зв'язки, властивост1 та в1дносини. 1ншими словами, сустльство е результатом взаемод1! 1ндив1д1в 1 справляе зворотний вплив на !х взаемод1ю. Очевидним прикладом даного механизму е юридичш норми, закр1плен1 в законодавств1, як1 спочатку створюються членами сустльства, а пот1м впливають на !х жит-тед1яльн1сть 1 життед1яльнють наступних покол1нь. На индивидуальному р1вн1 механизм зворотного зв'язку виявляеться у формувант в щдивща суб'ективного психолог1чного образу сусп1льства - уявлення про сусп1льство, яке залежить в1д функц1онування сусп1льства та впливае на повед1нку 1ндив1да, яка може призвести до змш у функц1онуванн1 сустльства (ухвалення державних р1шень окремими шдивщами, недотримання правових норм тощо).
На думку А. Давидова, основною метою сустльства е реал1защя екстре-мальних принципов [3, с. 17]. Екстремальт принципи, тобто максимизация 1 (або) м1тм1защя чисельност1 елемент1в, значень властивостей 1 в1дносин у систем1, е загальносистемними 1 притаманними будь-як1й систем1. До таких принципов можна в1днести принцип гедон1зму, зг1дно з яким люди прагнуть максим1зувати позитивна емоцГ! 1 м1н1м1зувати негативна; принцип максимша -максимум досягнень при м1тмум1 витрат, ризику, часу; прагнення максимь зувати позитивна соц1альн1 явища 1 м1н1м1зувати явища негативна в рамках певних обмежень за рахунок змши елемент1в, зв'язк1в, властивостей та в1д-носин у сусп1льств1.
Зг1дно з синергетичним баченням св1ту б1льш1сть систем, що 1снують у природ1, е системами в1дкритого типу. В1дкрит1сть системи означае, що м1ж нею 1 навколишн1м середовищем пост1йно в1дбуваеться обм1н енерг1ею, ре-човиною, шформащею, тому для тако! системи характерними е пост1йна мшливють, стохастичн1сть (невизначен1сть, випадков1сть) [14, с. 8]. 1снуван-ня будь-яко! системи зводиться до динам1чного стану, який продукуе тотож-
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpaïнu iмeнi Яpocлaвa Myдpoгo № 10, 2011
шеть збepeжeння змши. Haйзaгaльнiшим зacoбoм зaбeзпeчeння динaмiчнoï piвнoвaги cиcтeми, ïï збepeжeння чepeз змiни виcтyпaють флyктyaцiï.
Якш^ cкopиcтaтиcя тepмiнoлoгieю I. Пpигoжинa, то мoжнa кoнcтaтyвaти, щo вci coцiaльнi cиcтeми мicтять пiдcиcтeми, якi тоетш^ флуктуюють. feo-дi oкpeмa флyктyaцiя aбo кoмбiнaцiя флyктyaцiй мoжyть CTara (в peзyльтaтi пoзитивнoгo звopoтнoгo зв'язку) тет^^ьки пoтyжними, щo coцiaльнa opram-зaцiя, якa icнyвaлa paнiшe, да витpимye i pyйнyeтьcя. У дай пepeлoмний мo-мeнт, щo пoзнaчaeтьcя як тoчкa бiфypкaцiï, пpинципoвo нeмoжливo пepeдбa-чити, в якoмy нaпpямi вiдбyвaтимeтьcя пoдaльший poзвитoк cycпiльcтвa: чи CTaTO cтaн coцiaльнoï cиcтeми бiльш xaoтичним, чи вoнa TOpe^e нa нoвий, вищий piвeнь opгaнiзaцiï, який I. Пpигoжин нaзивae ди^т^втою cтpyктypoю [15; 16].
Taким чидам, у пpoцeci poзвиткy cиcтeми мoжнa видiлити двi пpoтилeж-нi тeндeнцiï [17, c. 23]: a) пpaгнeння cтiйкocтi, caмoзбepeжeння, cтaбiльнocтi, гoмeocтaзy; б) пpaгнeння зpocтaння piзнoмaнiтнocтi, мiнливocтi, cTOxaCTm-нocтi тa нeвизнaчeнocтi.
Cинepгeтичнi ^инципи e yнiвepcaльними: вoни дiють i у Bcecвiтi, i в co^ym. У cycпiльcтвi, як i в шшж cклaдниx cиcтeмax, дiють зaкoни caмo-opгaнiзaцiï. Cycпiльcтвo e далшшдаю cиcтeмoю, щo вoлoдie iнтeгpyючим cиcтeмoтвopчим чинникoм, poль якoгo в piзниx cиcтeмax мoжyть вiдiгpaвaти нeoднaкoвi пiдcиcтeми, зoкpeмa дaлeкo нe зaвжди eкoнoмiчнa cфepa. Бaгaтo щo зaлeжить вщ pea^i'i coцiyмy нa виклики зoвнiшньoгo cepeдoвищa i дита-мiкy внyтpiшнix пpoцeciв, якa (peaкцiя) cпpямoвaнa та дocягнeння мaкcимaль-нo пoвнoгo peзyльтaтy в paмкax вiдпoвiдниx цiннicниx opiern^rn.
Poзвитoк coцiyмy як нeлiнiйнoï cиcтeми, чyтливoï дo зoвнiшнix збyджeнь, oпиcyeтьcя чepeз двi мoдeлi: eвoлюцiйнy тa бiфypкaцiйнy [18, c. 101-102]. Eвoлюцiйнa мoдeль xapaктepизyeтьcя дiйcнoю piзнoмaнiтнicтю дeтepмiнaцiй. Boни нe звoдятьcя лишe дo пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язкiв, a включaють тaкoж фyнкцioнaльнi, цiльoвi, кopeляцiйнi, cиcтeмнi тa iншi види дeтepмiнaцiй. B^-мiтнoю ocoбливicтю eвoлюцiйнoï мoдeлi e дазмшнють cиcтeмнoï якocтi, якa визнaчaeтьcя чepeз cиcтeмoтвopчий чинник. Упpoдoвж ycьoгo eтaпy eвoлю-цiйнoгo poзвиткy cиcтeмoтвopчий чинник виявляe ceбe як ocoбливa a^mmc^ cпeцифiчнoгo нaбopy пiдcиcтeм, щo вiдiгpaють пpoвiднy poль у життi cyc-пiльcтвa нa дaнoмy чacoвoмy вiдpiзкy. Пoтiм cтiйкий poзвитoк змiняeтьcя нapocтaнням внyтpiшньoï нepiвнoвaжнocтi - ocлaблeнням зв'язюв ycepeдинi cиcтeми, щo ми вiдчyвaeмo як нapocтaння кpизи.
Pyйнyвaння, дecтaбiлiзaцiя кoжнoï cиcтeми мaють cвiй ^ernprn. У будь-якiй cиcтeмi e cлaбкi мicця, дe yдap збypюючиx впливiв дae нaйбiльшi нacлiд-ки. ^му ocoбливocтi дecтaбiлiзaцiï зaлeжaть у пepшy чepгy нe вiд cпeцифiки зoвнiшньoгo впливу, a вiд ycтpoю caмoï cиcтeми.
У cитyaцiï мaкcимyмy внyтpiшньoï нepiвнoвaжнocтi coцiyм вcтyпae в 6í-фypкaцiйнy фaзy poзвиткy, для якoï xapaктepним e зникнeння пoпepeдньoï
системно! якост1. Попередш детермшацп тут не спрацьовують, нов1 ж ще не розвернулися. За таких умов виникае так звана «карта можливостей» системи, що являе собою наб1р потенцтних шлях1в виходу на нов1 системна якост1. Обрання системою того або шшого шляху розвитку в точщ б1фуркацп зале-жить в1д впливу флуктуацп (чинника випадковост1), що реал1зовуеться як д1яльн1сть конкретних людей. Саме конкретна юторична особа (особи) ви-водить систему на нову системну як1сть. Причому обрання шляху розвитку здтснюеться нею, виходячи з тдивщуальних переваг 1 настанов. Роль ви-падковост1, свободи в точщ б1фуркацп е не просто великою, вона е фундаментальною. Кр1м того, результат трансформаций системи в б1фуркацтнш фаз1 розвитку практично непередбачуваний.
Отже, будь-який процес самоорган1зац1! розпочинаеться з випадкових вплив1в на систему (флуктуацп). Саме флуктуацп призводять до утворення ново! динам1чно! структури. В результат1 самоорган1зац1! виникае новий спонтанний порядок у система. Спонтанним в1н називаеться тому, що в його виникненш не беруть участь зовшшш сили, в1н утворюеться мимовол1 через внутр1шн1 причини.
Одним 1з загальносистемних закон1в розвитку сусп1льства е г1пербол1чний характер зростання населення на Земл1. Сучасн1 досл1дження модели зростан-ня народонаселення св1ту 1 пор1вняння !"! з кривими, побудованими на основа реальних 1сторичних даних про чисельн1сть населення в р1зн1 епохи, проведет С. Капицею [19]. Особлив1сть зростання населення Земл1 - квадратична нел1н1йн1сть (швидк1сть зростання чисельност1 населення пропорц1йна не числу людей, а квадрату числа людей). А це вже з точки зору синергетично! методологи е автокаталггичний процес, режим 1з загостренням [20, с. 68-69].
Сл1д в1дзначити, що ця модель добре в1дома в б1олог1!, вона описуе при-р1ст особин в б1олог1чних популяц1ях. Останн1 п1дтримують динам1чну р1вно-вагу свое! чисельност1 цшою р1зких коливань, наприклад, унасл1док конку-ренцП «хижак - жертва». Сощальш системи функц1онують набагато ефектив-шше, вони здатн1 контролювати, певним чином пом'якшувати тки коливань. Але вже в сам1й законом1рност1 зростання населення з квадратичною нел1н1й-н1стю м1ститься можлив1сть нест1йкост1, демограф1чних криз, цикл1в, пере-микань режимов.
Разом 1з загальносистемними законами в сусп1льств1 д1ють зм1нн1 з часом юридичт закони, моральна норми. 1х формування також стало насл1дком самоорган1зац1! сусп1льства, яка супроводжувалася в1дбором на еволюц1йно-му етап1 розвитку таких звичок, навичок, ум1нь 1 норм повед1нки, як1 давали можливють соц1альним групам краще адаптуватися до умов навколишнього середовища. Проте специф1чна особлив1сть ус1х самоорган1зац1йних процес1в полягае у тому, що в складноорган1зованих системах в1дбуваеться когерентна (узгоджена) взаемод1я 1ндив1дуальних сил, прагнень, ц1лей, мотив1в, результат яко! жоден щдиввд або група не може передбачити з якою-небудь достов1р-
BicHUK Hau,iOHanbHOi vpuduHHOi' aKadeMii YKpafHu iMeHi flpocnaea Mydpoao № 10, 2011
HiciTO. nono^eHHa 6e3nocepe«HBo BHn.HBae 3 TaKoro 3ara.tHoro npHHUHny caMoopram3an;ii, hkhm e BHHHKHeHHa 6i^ypKaurn, a6o po3rany^eHt, y MoMeHTH nepexo«y Bi# cTapoi cTpyKTypH «o hobo'i. OnyKTyauii, a6o BHna«KoBi Bi^xHneHHa, aKi Mo^yTt Bi^SyBamca y uefi MoMeHT, Mo^yTt «oKopiHHHM hhhom Bn.HHyTH Ha xapaKTep no«anBmoi eBonrouii cHcTeMH. CaMe BHna«KoBocTi cnpHaroTt, TaKHM hhhom, noaBi hobhx cTpyKTyp, ^opM i aBHm; y couiantHHx cHcTeMax. YpaxyBaTH Bci BHna^KoBocTi i nepe«6aHHTH pe3yntTai ix Bn.HBiB y Kpam;oMy pa3i Mo^Ha .Hme 3 thm a6o iHmHM cTyneHeM iMoBipHocTi.
^k eucHoeoK 3a3HaHHMo, m;o 3anponoHoBaHHH cHHepreTHHHHH m^xi« «o po3-ma^y cycnintcTBa aK cHcTeMH, KoTpa cKna^aeTtca 3 pi3Hopi«HHx B3aeMo3B'a3aHHx e.eMeHTiB i m^cHcTeM, BnacTHBocTefi i b^hochh, cTBopeHoi iH^HBi^aMH Ha ocho-Bi MexaHi3My 3BopoTHoro 3B'a3Ky, MeToro aKoro e peani3au;ia eKcTpeMantHHx npHH-UHniB y ^HTTe^i^.BHocTi iH^HBi^iB 3a «onoMororo 3aKoHiB, m;o «iroTt y neBHHx Me^ax, i KoHKpeTH3auia TepMiHiB, m;o MicTaTtca b HtoMy, «aroTt 3Mory He TintKH TeopeTHHHo fioro aHa.i3yBaiH, a fi BHcyBaiH nm^m rinoTe3H, m;o eMnipHHHo nepe-BiparoTtca, i BHpimyBaiH KoHKpeTHi npaKTHHHi 3aB«aHHa.
^ITEPATYPA
1. CouiantHa ^inoco^ia : ni^pyHHHK «na BHm,o'i mko.h. - X. : npanop, 2007. - 688 c.
2. CynacHHH c.obhhk i3 cycnintHHx HayK / 3a pe«. O. r. ^aHHntaHa, M. I. naHoBa. - X. : npanop, 2006. - 432 c.
3. ^aBti^oB A. A. K Bonpocy o6 onpe«eneHHH noHaTHa «o6rn,ecTBo» / A. A. ^aBti^oB // COU,HC. - 2004. - № 2. - C. 12—24.
4. ^aBti^oB A. A. MoayntHHH aHa.H3 h Mo«enHpoBaHHe couHyMa / A. A. ^aBti^oB, A. H. HypaKoB. - M. ; 2000. - 208 c.
5. K.Hp H. A6cTpaKTHoe noHaTHe cHcTeMti KaK MeTo^onorHnecKoe cpe«cTBo / H. K.Hp // Hcc.e^oBaHHa no o6m,eft TeopHH cHcTeM. - M. : nporpecc, 1969. - C. 287—319.
6. Maua K. A. CHdeMti HeopraHHnecKHe, opraHHnecKHe, couna.tHHe: cBoficTBa h npHHu,Hnti opraHH3auHH : MoHorpa^Ha / K. A. Maua. - K. : O6pi'i, 2008. - 196 c.
7. EepTa.aH$H .H. $oh. HcTopHa h cTaTyc o6m,eft TeopHH cHcTeM / .H. $oh EepTanaH^H // CHcTeMHoe Hccne^oBaHHe. e^ero^H. - M. : HayKa, 1973. - C. 20—36.
8. A^aHacteB B. r. CHcTeMHocTt h o6rn,ecTBo / B. r. A^aHacteB. - M. : HayKa, 1980. -560 c.
9. reHo^oHA h reHoreorpa^Ha Hapo^oHaceneHHa / no« o6rn,. pe«. ro. r. PtiHKoBa. - Cn6. : HayKa. - T. 1 : TeHo^oHfl HaceneHHa Pocchh h conpe^entHtix cTpaH / ro. r. Pbihkob h «p. - 2000. - 610 c.
10. MaK-Oap.eH« noBe«eHHe ®hbothhx: ncHxo6HonorHa, 3TonorHa h 3BonrouHa /
MaK-Oap.eH« ; nep. c am.. H. ro. AneKceeHKo h «p. ; no« pe«. n. B. CHMoHoBa. -M. : MHp, 1988. - 518 c.
11. Herstein R. The bell curve: Intelligence and class-structure in American life / R. Herstein, Ch. Murrey. - N. Y., 1994. - 340 p.
12. U,enocTHocTt couHantHtix cHcTeM / A. A. ^aBti^oB h «p. - M. : HC, 1991. - 93 c.
13. ApMaH« A. HepapxHa HH$opMau,HoHHtix cTpyKTyp MHpa / A. ApMaH« // BecTH. Poc. aKa«. HayK. - 2001. - T. 71, № 9. - C. 797—806.
14. Князева Е. Н. Синергетика как новое мировидение: диалог с И. Пригожиным / Князева Е. Н., Курдюмов С. П. // Вопр. философии. - 1992. - № 12. - С. 3—20.
15. Пригожин И. От существующего к возникающему: время и сложность в физических науках / И. Пригожин ; пер. с англ. Ю. А. Данилова ; под ред. Ю. Л. Климон-товича ; предисл. Г. Г. Малинецкого. - Изд. 3-е. - М. : УРСС, 2006. - 291 с.
16. Пригожин И. Р. Порядок из хаоса / И. Р. Пригожин, И. Стенгерс ; пер. с англ. Ю. А. Данилова ; под общ. ред. и с послесл. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтови-ча, Ю. В. Сачкова. - Изд. 6-е. - М. : URSS, 2008. - 294 с.
17. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем : синергетика и теория социальной самоорганизации / В. В. Василькова. - СПб. : Лань, 1999. -478 с.
18. Гомаюнов С. От истории синергетики к синергетике истории / С. Гомаюнов // Об-щест. науки и современность. - 1994. - № 2. - С. 99-106.
19. Капица С. П. Феноменологическая теория роста населения Земли / С. П. Капица // Успехи физич. наук. - 1996. - Т. 166. - № 1. - С. 63—79.
20. Князева Е. Н. Основания синергетики: режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов. - СПб : Алетейя, 2002. - 414 с.
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЩЕСТВА КАК СИСТЕМЫ: СИСТЕМНЫЙ И СИНЕРГЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТЫ
Дзебанъ А. П., Грубое В. М.
С позиций системного и синергетического подходое проанализироеано общестео как определенный тип системы, состоящей из разнородных езаимосеязанных элементое и подсистем, сеойсте и отношений. Показано, что социалъная система создается индиеидами на осноее механизма обратной сеязи, целъю которой яеляется реализация экстремалъных принципое жизнедеятелъности.
Ключевые слова: общестео, система, самоорганизация, устойчиеостъ, социалъная динамика.
GENERAL DESCRIPTION OF SOCIETY AS SYSTEM: SYSTEM AND SYNERGY ASPECTS
Dzeban O. P., Grubov V. M.
From positions of systems and synergetic approaches society is analyzed as the certain type of the system, consisting of heterogeneous associate elements and subsystems, properties and relations. It is shown that the frame of society is created by individuals on the basis of mechanism of feedback the purpose of which there is realization of extreme principles of vital functions.
Keywords: society, system, self-management, stability, social dynamics.
