CC BY
40
УДК 351.86:316.776(477)(045)
О.С. Виговська
СТРАТЕГ1Я «СУПЕРНИЦТВА» ТА «ПАРТНЕРСТВА» ЯК ЧИННИК ПОЛ1ТИКИ 1НФОРМАЦ1ЙНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
В статт1 розглянуто стан та перспективы розвитку полтики тформацтног безпеки Украгни, проананал1зоват стратег1чш перспективы тформацтног безпеки Украгни. Представлена стратег1я «суперництва» / «партнерства» як чинник полтики тформацтног безпеки Украгни та запропоноват методи по гх ефективному впровадженню.
Ключов1 слова: тформацтна безпека, полтика тформацтно'г безпеки, стратег1я «суперництва» / «партнерства».
Геопол!тичне перетворення сучасного св!ту, яке можна спостер!гати останн!м часом, ч!тко доводить залежн!сть кра'н в!д 1'х спроможност! захисту власних нац!ональних !нтерес!в. Жодна краша св!ту не може забезпечити самост!йно нац!ональну безпеку та недоторкашсть кордон!в у повному обсяз!. Особливо це стосуеться питань пов'язаних з !нформац!йним захистом кра'ни в ц!лому, а також кожного 11 громадянина. Тому важливим е пошук нових стратегий захисту !нформац!йного суверен!тету кра'ни, удосконалення ус!х елемент!в пол!тики !нформац!йно1 безпеки.
Мета статт! полягае в анал!з! стратег!чних перспектив шформацшно! безпеки Укра'ни, визначенн! найвиг!дн!ших та найактуальн!ших стратег!й пол!тики шформацшно! безпеки Укра'ни, розгляд! стратег!'! «суперництва» та «партнерства» як ефективного чинника полтики !нформац!йно1 безпеки Укра'ни.
Завдання досл!дження. Обгрунтувати використання стратег!'! «суперництва» ! «партнерства» як ефективного компонента забезпечення полтики !нформац!йно1 безпеки держави.
Серед представник!в в!тчизняно'1 школи проблемами !нформац!йно1 безпеки займаються О. Сосн!н, С. Макаренко, Л. Харченко, Г. Почепцов, М. Ожеван, О. Баранов, В. Бондаренко, М.Гуцалюк, О. Дзьобань, Б. Кормич, О. Литвиненко, М. Мазур, В. Горбул!н.
Стратег!я сп!вроб!тництва («партнерства») мае високу спрямовашсть як на задоволення власних !нтерес!в так ! на задоволення !нтерес!в свого опонента. Тобто вона характеризуеться високим намаганням досягнути максимально можливого задоволення як сво'х !нтерес!в, так ! !нтерес!в партнера. Стратег!я «суперництва» потребуе певних суб'ективних передумов: упевненост! в правильност! обраного р!шення ! власн!й здатност! вт!лити його в життя, наполегливост!, посл!довност!, енергл для подолання перешкод ! доведення справи до к!нця, вм!ння в!дстоювати свою позиц!ю, нав!ть якщо !нш! сприймають 11 негативно, !гнорування психолог!чних нюанс!в сп!лкування. За жорсткого стилю конкуренцп так! загальнолюдськ! якост!, як гуман!зм, рефлекс!я, емпат!я можуть нав!ть заважати справ!, а тому проголошуються незначущими. При цьому головна д!йова особа може висувати вельми переконлив! аргументи: необх!дн!сть самообмеження заради !нтерес!в справи, надц!нн!сть оч!куваного результату, апелювання до авторитет!в, нац!ональний ментал!тет, пол!тичн! або загальнодержавн! завдання й !нтереси, соц!альний або профес!йний обов'язок, с!мейн! традицп ! пам'ять предк!в тощо. Прагнення ж примирити !нтереси
156
справи й м1жособист1сш стосунки призводить до того, що й справа не робиться як слщ, 1 стосунки стають хаотичними, дезоргашзованими. Стратегия конкуренцп, авторитарного тиску, суперництва в якшсь ситуацп е об'ективно необх1дна для того, щоб сконцентрувати стльш зусилля, а також спрямувати на розв'язання проблеми колективну енерпю.
Партнерство передбачае взаемопов'язаш д1'1 шдиввдв, що спрямоваш на досягнення загальних взаемовипдних ц1лей для взаемод1ючих сторш. Взаемод1я на основ1 суперництва включае спроби вщтворення, випередження або придушення суперника, який прагне до щентичних ц1лей [2].
Ц1 два типи взаемодш е полярними, супроводжуються протилежними почуттями, установками 1 ор1ентац1ями у взаемод1ючих шдивщ1в. Якщо в умовах партнерства виявляються почуття вдячносп, потреби у спшкуванш, бажанш поступитися, то в умовах конкуренцп часто виникають почуття страху, неприязш, ненависть У результат! повторення того чи шшого типу соц1ально! взаемодп виникають р1зн1 види в1дносин м1ж людьми.
Якщо розглядати стратепю «суперництва» 1 «партнерства» з огляду м1жнародних в1дносин, то можна видшити, що основними формами м1жнародно! взаемодп е сп1впраця, суперництво 1 конфликт.
Сп1впраця зд1йснюеться через участь у р1зних м1жнародних оргашзацшних структурах, через двосторонн1 й широкомасштабн1 договори про дружбу 1 сп1вроб1тництво. Вона е найперспективн1шим видом д1яльност1, адекватно в1дпов1дае геостратег1чним 1нтересам суб'ект1в м1жнародних в1дносин 1 називаеться стратег1чним партнерством.
Суперництво, що розгортаеться навколо 1нформац1йного ресурсу, боротьба за досягнення 1 утримання шформацшно! переваги починають займати все б1льш значиме м1сце в загальнш геопол1тичн1й конкуренцп розвинених кра!н св1ту. На новому етап1 ¡сторп св1ту, коли можливосп екстенсивного зростання за рахунок механичного приеднання нових ресурсов шляхом озброеного захоплення територп 1нших кра!н 1 ус1х наявних на ц1й територп багатств виявилися вичерпаними 1 неефективними, постало питання про б1льш прийнятн1 форми 1 способи геопол1тично! конкуренцп в шформацшнш сфер1 [3]. Стае очевидним, що з глобал1зац1ею шформацшно! сфери ефектившсть нац1ональних систем забезпечення шформацшно! безпеки стае вир1шальним чинником в пол1тиц1 будь-якого суб'екта геопол1тично! конкуренцп. I, навпаки, неефектившсть системи шформацшно! безпеки може стати чинником, здатним привести до великомасштабних авар1й 1 катастроф, насл1дки яких можуть викликати, зокрема, дезорганизацию державного управлшня, крах национально! финансово! системи.
В целому доводиться визнати, що людське суспшьство не цшком готове 1снувати 1 нормально функцюнувати в умовах можливих деструктивних шформацшних д1й, оск1льки воно не досить захищене 1нформац1йно. Можна довго шукати причини цього соц1ального явища, посилаючись на ментал1тет та 1нш1 обставини. Сьогодш найважлив1шим фактом е вироблення «1нформац1йного 1мун1тету» сусп1льства проти деструктивних шформацшних д1й.
Виходячи з соц1ально! сутност1 1нформац1йно! безпеки, 1нформац1йному сусп1льству необх1дно вир1шувати наступн1 завдання, а саме, - удосконалювати системи соц1альних ц1нностей, системи забезпечення 1нформац1йно! безпеки 1 системи громадського контролю над д1ями держави 1з забезпечення 1нформац1йно! безпеки. Сьогодн1 забезпечення 1нформац1йно! безпеки держави повинно стати предметом комплексного досл1дження багатьох наук, що вивчають взаемов1дносини людини,
157
cycпiльcтвa i дepжaви в iнфopмaцiйнiй cфepi в yciй cклaднocтi i piзнoмaнiтнocтi фopм coцiaльнoï взaeмoдiï.
Ha cyчacнoмy eтaпi poзвиткy iнфopмaцiйнoï бeзпeки, з oднoгo бoкy, e пoзитивний iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчний пoтeнцiaл для poзвиткy вcьoгo людcтвa, a з iншoгo - e пpиcyтнiми зaгpoзи викopиcтaння нoвиx iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй, з мeтoю pyйнaцiï мiжнapoднoï cтaбiльнocтi. Пpoцecи в iнфopмaцiйнiй cфepi щe cильнiшe впливaтимyть нa eлeмeнти cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин дepжaв, a iнфopмaцiйнa нepiвнicть пpизвeдe дo coцiaльнoï нepiвнocтi. Caмe тому для виpiшeння зaвдaнь iнфopмaцiйнoï бeзпeки нa дaнoмy poзвиткy ocoбливo нeoбxiдним e cтвopeння мaкpocиcтeми iнфopмaцiйнoï бeзпeки людcтвa пiд eгiдoю пpoвiдниx мiжнapoдниx фopyмiв [2].
Iнфopмaцiйний пpocтip та cьoгoднiшнiй дeнь cтaв нe тшьки cфepoю для пapтнepcтвa, aлe й, вoднoчac, для cyпepництвa. Пpoблeми в cфepi iнфopмaцiйниx вiднocин, y фopмyвaннi iнфopмaцiйниx pecypciв тa ïx викopиcтaння пoгipшyютьcя чepeз пoлiтичнi тa eкoнoмiчнi пpoтибopcтвa piзниx дepжaв. З poзвиткoм cyчacниx зacoбiв iнфopмaтизaцiï збiльшyeтьcя пoпит нa пepeдoвi нayкoвi тexнoлoгiï. Cьoгoднi фopмyютьcя нoвi cycпiльнi вiднocини в iнфopмaцiйнoмy пpocтopi, a зaбeзпeчeння iнфopмaцiйнoï бeзпeки oтpимaлo нoвий вимip, дo якoгo пepeйшли дepжaви, cycпiльcтвa i ocoбиcтocтi.
Ha cyчacнoмy eтaпi poзвиткy y^arn^^ cycпiльcтвo здaтнe пpoпoнyвaти нoвi кoнцeптyaльнi пiдxoди, мoдeлi тa eлeмeнти нaцioнaльниx cтpaтeгiй бopoтьби з кoмп'ютepнoю злoчиннicтю тa iнфopмaцiйними злoчинaми. Paзoм з тим, poзpoбляючи cтpaтeгiю «пapтнepcтвa», дepжaвa пoвиннa пocилювaти cвoï вiднocини iз cycпiльcтвoм. Boднoчac нe мoжнa зaбyвaти й пpo тe, щo cycпiльcтвo мoжe виcтyпaти як джepeлoм iнфopмaцiйнoï злoчиннocтi, тaк i гoлoвним oб'eктoм пpoтидiï тaкoмy явищу. B зв'язку з цим, ocoбливoгo знaчeння нaбyвae зpocтaння дyxoвниx цiннocтeй y cyra^cm. I вiд тoгo, в я^му нaпpямкy бyдe cпpямoвaний дaний вeктop poзвиткy cycпiльcтвa i бyдe зaлeжaти eфeктивнicть бopoтьби з iнфopмaцiйнoю злoчиннicтю. Caмe гpoмaдянcькoмy cycпiльcтвy, йoгo iнcтитyтaм нaлeжить гoлoвнa poль в ^н^л^ц^' вcix cил пo cтвopeнню eдинoгo фpoнтy для бopoтьби з iнфopмaцiйними злoчинaми [1].
Пoдoлaти дeзopгaнiзaцiю y^arn^^' cиcтeми iнфopмaцiйнoï бeзпeки мoжливo зa paxyнoк ^н^л^ц^' вcix crpy^yp cycпiльcтвa тa poзpoбки ^н^пад^' eфeктивнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння, якe бyдe бaзyвaтиcя нa пpинципax дoвipи, cпiвpoбiтництвa тa пocтiйнoгo дiaлoгy. Cьoгoднi cycпiльcтвo гoтoвe iнiцiювaти нa aдpecy кepiвництвa ^шни пpoпoзицiï щoдo cтвopeння yнiвepcaльниx зaxoдiв peaгyвaння нa зaгpoзy в iнфopмaцiйнiй cфepi. Iнcтитyти гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa мaють мoжливicть poзpoбити для влaди пpaктичнi peкoмeндaцiï, нaпpaвлeнi нa бopoтьбy з iнфopмaцiйнoю злoчиннicтю.
Учacть гpoмaдян в пoлiтицi пo зaбeзпeчeнню iнфopмaцiйнoï бeзпeки мycить здiйcнювaтиcь зa тaкими ж дeмoкpaтичними пpинципaми пoлiтичнoï yчacтi, як i в шшик cфepax зa дoпoмoгoю зacoбiв фopмyвaння нa ocнoвi шиpoкиx кoмyнiкaцiйниx зв'язкiв дocтyпy гpoмaдян дo iнфopмaцiï пpo пpoцecи пpийняття пoлiтичниx piшeнь. Цe мoжe дoзвoлити пoлiтичнiй eлiтi, пo-пepшe, зaxиcтити cycпiльcтвo вiд бюpoкpaтiï, a пo-дpyгe, cyттeвo poзшиpити мoжливocтi гpoмaдян тa члeнiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa eфeктивнo впливaти гa opгaни дepжaвнoï влaди.
Aктyaльнoю e пpoблeмa якicниx змiн в дiяльнocтi дepжaвниx opгaнiв влaди тa yпpaвлiння, пepeтвopeння cиcтeми yпpaвлiння, яга пoвиннa бyдe вpaxoвyвaти iнтepecи як влaди, тaк i гpoмaдян, i яга пoвиннa oтpимaти ocнoвy в зaкoнoдaвчiй бaзi, cycпiльнiй cвiдoмocтi тa пoлiтичнiй кyльтypi. Taким чинoм, влaдa, якa пocтiйнo взaeмoдie з гpoмaдянaми, oтpимye yнiкaльний шaнc oтpимaти дoвipy дo cвoïx дiй тa тдвищити
158
cиcтeмy зaбeзпeчeння iнфopмaцiйнoï бeзпeки [5]. Bизнaчaльним фaктopaми, якi визнaчaють тaкe cпiвpoбiтництвo, мoжe 6УТИ шиpoкe кoлo yчacникiв: виpoбники кoмп'ютepниx кoмпoнeнтiв тa пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння; cтpaxoвi кoмпaнiï, якi зaцiкaвлeннi y змeншeннi cтpaxoвиx випaдкiв; iнвecтицiйнi фoнди, якi зaцiкaвлeнi y cтaбiльнocтi cвoïx вклaдiв.
Oтжe, вищeзгaдaнi фaктopи cпpиятимyть oптимiзaцiï пpoцecy пpийняття peгyлятивниx piшeнь нa ocнoвi шиpoкиx кoнcyльтaцiй з зaцiкaвлeними ceгмeнтaми пpивaтнoгo ceктopy, a тaкoж y poзпoвcюджeннi iнфopмaцiï пpo дepжaвнy дoпoмoгy y cфepi пiдвищeння квaлiфiкaцiï пepcoнaлy пpи зaлyчeннi шиpoкoгo кoлa e^^prao-aнaлiтичнoгo cпiвтoвapиcтвa.
Для виpiшeння пpoблeм iнфopмaцiйнoï бeзпeки дepжaви нeoбxiднo бpaти дo yвaги дocвiд iншиx ^arn тa cтвopити cиcтeмy cycпiльнoï взaeмoдiï, щo мoжe якicнo пiдвищити eфeктивнicть пoлiтики iнфopмaцiйнoï бeзпeки. Taкy coцiaльнy взaeмoдiю cycпiльcтвa тa дepжaви мoжнa oкpecлити нacтyпним чинoм: opгaнiзaцiя cпiльниx пpивaтнo-дepжaниx кoнфepeнцiй; пpoвeдeння зaxoдiв iз зaлyчeнням ЗMI; poзpoбкa пpoгpaм пo виxoвaнню нeoбxiднoгo cтaвлeння дo вaжливoï iнфopмaцiï дepжaвнoгo знaчeння y мoлoдi, кoли зa пiдтpимки cycпiльcтвa будуть cтвopeнi кyльтypнo-iнфopмaцiйнi цeнтpи, eлeктpoннi бiблioтeки; cтвopeння yмoв для фopмyвaння cвiдoмoгo cтaвлeння нaceлeння дo зaxиcтy iнфopмaцiï.
Ocoбливy yвaгy нeoбxiднo тaкoж звepнyти нa пocилeння кoмплeкcy зaxoдiв пo змiцнeнню пapтнepcькиx вiднocин нayкoвo-ocвiтньoгo cпiвтoвapиcтвa тa нaceлeння щoдo peaлiзaцiï cтpaтeгiï iнфopмaцiйнoгo poзвиткy. Aктyaльнoю тa нeoбxiднoю e тaкa фopмa взaeмoдiï дepжaвниx opгaнiв тa cтpyктyp гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa як пoлiтичнi мepeжi, яю oб'eднaнi cпiльним iнтepecoм, взaeмoзaлeжнicтю тa пapтнepcтвoм. Boни пpeдcтaвляють coбoю тaкy cтpyктypy yпpaвлiння пyблiчними cпpaвaми, я^ пoв'язye дepжaвy тa гpoмaдянcькe cycпiльcтвo i cклaдaeтьcя з вeликoï ильшей дepжaвниx, пpивaтниx тa cycпiльниx opгaнiзaцiй [2]. Зa дoпoмoгoю пoлiтичниx мepeж лeгшe нaлaгoдити взaeмoдiю дepжaви тa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, тaк як в ниx викopиcтoвyютьcя мexaнiзми дoвipи. Фaктичнo, пoлiтичнa мepeжa - цe дoгoвipнa cтpyктypa, якa зacнoвaнa нa фopмaльниx тa нeфopмaльниx пpaвилax кoмyнiкaцiï, в якш дie ocoбливa кyльтypa ^TOe^ycy.
З мeтoю eфeктивнoгo втiлeння в життя пoлiтики iнфopмaцiйнoï бeзпeки дepжaви нeoбxiднoю e peaлiзaцiя cтpaтeгiй coцiaльнoгo «пapтнepcтвa». Дaнi cтpaтeгiï мoжyть клacифiкyвaтиcь як нaцioнaльнi тa peгioнaльнi, пocтiйнi тa eпiзoдичнi, пoпepeджaльнi тa pea^^rn. Пpи цьoмy, пiд пoпepeджaльними cтpaтeгiями poзyмieтьcя cиcтeмa зaxoдiв, якa бyдe нeйтpaлiзyвaти зaгpoзy aбo знижyвaти ïï нeгaтивний eфeкт щe дo виник^ння нeбeзпeчнoï crnya^ï чи в пepioд лaтeнтнoгo пpoявy нeбeзпeчниx «cимптoмiв». Дo peaктивниx cтpaтeгiй вiднeceмo тaкi дп, дo якиx звepтaeтьcя cyб'eкт бeзпeки в пepioд виникнeння нeбeзпeчнoï crnya^ï, пicля пpoявiв «cимптoмiв» ïï пoчaткy. Здiйcнeння пoпepeджaльниx cтpaтeгiй мoжe здiйcнювaтиcь з piзнoю мeтoю, бepyчи дo yвaги cпeцифiкy oб'eктiв нaпpaвлeнocтi, дo якиx вxoдить пpoфiлaктичнa дiяльнicть в пpaвoвiй, opгaнiзaцiйнo-тexнiчнiй, eкoнoмiчнiй тa cycпiльниx cфepax.
Ha нaш пoгляд, ocoбливo нeoбxiдним e фopмyвaння iнфopмaцiйнoï кyльтypи в cycпiльcтвi тa чiткoгo визнaчeння пpaвoвoгo cтaтycy ycix cyб'eктiв в cиcтeмi iнфopмaцiйниx вiднocин. Taкoж, paцioнaльнo бyлo б видiлити в oкpeмy гaлyзь пpaвa вiднocини, якi вини^ють в iнфopмaцiйнiй cфepi.
З мeтoю зaбeзпeчeння iнфopмaцiйнoï бeзпeки в У^Ехт ключoвoгo знaчeння нaбyвae пiдгoтoвкa cпeцiaлiзoвaниx кaдpiв, a тaкoж дocтaтньoï юль^ст! пiдгoтoвлeниx
спец1ал1ст1в серед громадян, як1 б займались розробкою нових технологш в галуз1 1нформатизац1! сусп1льства.
Стратег1я «суперництва», яка е доповненням до стратег1! «партнерства», повинна критикувати та контролювати владу, змушуючи !! працювати на користь кра!ни. Р1зноман1тн1 форми самоорган1зац1! громадян закладають в соб1 величезн1 резерви соц1ального та економ1чного розвитку, стимулюючи владу до ефективно! законодавчо! роботи, в контекст нашого досл1дження саме в шформацшнш сфер1. При цьому на сусп1льство покладаеться завдання давати пол1тиц1 держави оц1нку 1 вносити сво! корективи, а також уважно в1дсл1дковувати та не допускати впливу деструктивних 1дей на корекц1ю доктрини державно! безпеки. Особливо в1дпов1дальними виступають т1 суб'екти, як1 будуть розробляти пол1тику впливу на прийняття державних р1шень. Також на наш погляд, актуальним постае питання створення системи л1цензування громадянського сусп1льства. Важливого значення набувае й орган1зац1я просв1тницько! роботи з населенням, з метою розвитку шформацшно-правово! культури громадян.
Серед ЗМ1 особливу увагу необх1дно звернути на телебачення, яке мае найбшьший вплив на св1дом1сть громадян. У багатьох кра!нах Свропи вже 1снуе практика створення сусп1льно-правового телебачення. Це повинн1 бути серйозн1 актуальн1 канали, як1 будуть працювати не лише на велик1 корпорац1!, але й на громадян. Те ж саме можна сказати й про рад1о,а саме, обов'язковим е створення некомерц1йних канал1в, як1 б обслуговували громадянське сусп1льство та вели просв1тницьк1 програми [3].
Важливого значення набувае розробка програми виховання потр1бного ставлення до державно-важливо! шформацп серед молод1. З ц1ею метою необх1дно проводити спещальш РЯ- проекти, як1 будуть направлеш на п1двищення громадянсько! в1дпов1дальност1 у використанш шформацшних ресурс1в 1нтернет та комп'ютерних баз даних. Важливим е також створення програми по шформатизацп ус1е! системи осв1ти та п1двищення квал1ф1кац1! кадр1в.
Таким чином, вищезгадан1 стратег1! «партнерства» та «суперництва» можуть в1д1грати важливу роль у формуванш пол1тики шформацшно! безпеки Укра!ни. Розгляд пр1оритет1в розвитку шформацшних в1дносин через призму штереав особистост1, сусп1льства 1 держави концептуально визначило демократичний шлях 1нформац1йного розвитку нашо! кра!ни.
Список використано¥ л1тератури
1. Галамба М. 1нформац1йна безпека Укра!ни: поняття, сутшсть та загрози [Електронний ресурс] / М. Галамба, В. Петрик // Юридичний журнал - 2006 - №11 -Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2463
2. Горбулш В. Стратепчш ризики — нова парадигма стратег1! нацюнально! безпеки Укра!ни / В. Горбулш, А. Качинський // Стратепчна панорама. — 2005.— № 2. - С. 18-25
3. Дзьобань О. Теоретичн1 основи нац1онально! безпеки Укра!ни / О. Дзьобань, О.Соснш. - К. : Осв1та Укра!ни, 2008. - 384 с.
4. 1нформацшш технологи та тенденцп розвитку м1жнародно! 1нформац1! // В1сник книжково! палати. - 2010. - №6 - С. 32.
5. Кормич Б. 1нформац1йна безпека: оргашзацшно-правов1 основи : навч. пос1б.. / Б. Кормич. - К.: Кондор, 2008. - 384 с.
Стаття надшшла до редакцп 14.10.2013 р.
O. Vygovska
STRATEGY OF «CONTENTION» AND «PARTNERSHIP» AS A FACTOR OF INFORMATION SECURITIES POLICY OF UKRAINE
In the article was observed the status and the prospects of development of information security policy in Ukraine, were analyzed strategically prospects of Ukraine's informational security. Were presented the strategy of "contention" and "partnership" as a factor of information securities policy and were proposed the methods of their realization. Proceeding from the social main point of the information security, the information society has to resolve the next tasks, notably - rationalize the system of social values, the systems of information security and the system of civil control of government activities in information sphere. Today the information space becomes the sphere not only for partnership, but also for contention. The problems in the sphere of information relations, in formation of the informational resources and their application are going down because of political and economical confrontation of different countries. The overcoming the disorganization of Ukrainian system of information security could be possible for account of consolidation of all society structures and the developing of effective conception of the governance, which will be based on the principles of trust, partnership and constant dialog. The strategy of "contention" and "partnership " can play an important role in the formation of information security's policy of Ukraine. The consideration of the priorities of the information relation's development from the side of the individuality, the society and the country conceptually determined the democratically way of the information development of our country.
Key words: information security, information securities policy, strategy of "contention " and "partnership".
УДК 327(73:510)"20"
O.O. Головань
ЗОВН1ШЯ ПОЛ1ТИКА АДМ1Н1СТРАЦП Б. ОБАМИ ЩОДО KPAÏH А31ЙСБКО-ТИХООКЕАНСБКОГО РЕГЮНУ
У cmammi здтснена спроба анал1зу напрямшв ствробтництва США з крагнами Азтсъко-Тихоокеансъкого регюну як прюритетного вектора зовтшнъо'г полтики адмшстрацгг Б.Обами. На оcновi сучасног методологи полтично'г науки висвтлюютъся фактори зближення у взaeмовiдноcинax США з новим cmрamегiчним партнером США - КНР. У cmammi розглядаютъся icнуючi стлъш ттереси США i крагн АТР в гaлузi економши, а також перераховуютъся конфлттогент проблеми в меxaнiзмi взaeмовiдноcин двосторонтх стосуншв США - КНР. 3 урахуванням визначалъних тенденцт економiчного розвитку Азтсъко-Тихоокеансъкого регюну прогнозустъся подалъше поглиблення американо-китайсъкого ствробтництва як фактора впливу на мехатзм взaeмовiдноcин США -АТР.
Ключов1 слова: зовтшня полтика США, Азтсъко-тихоокеансъкий регюн, КНР, АСЕАН, Б. Обама, адмШстращя Бшого дому.
На сьогодш Азшсько-тихоокеанський регюн займае особливо важливе мюце в систем! м1жнародних вщносин з точки зору миру i св1тово'1 безпеки. Азшсько-Тихоокеанський регюн (АТР) - найбшьший динам!чно розвинутий регюн св!ту, в якому устшно реал1зуеться нова модель економ1чно'1 оргашзацп. Саме тут
161
