CC BY
29
УДК 330.47 1рина Любомирiвна Татомир,
Наталiя Андрпвна Гук,
канд. екон. наук, доц. Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет iменi 1вана Франка
крос-культурн1 засади досл1дження
обГрунтування основних передумов
побудови 1нформац1йного сусп1льства
Початок ХХ1 ст. знаменуе принципово новий етап розвитку суспшьства, для якого характерш загальноцившзацшш тенденци, що вщчутно впливають сьогодш на вс сфери життед1яльносп людини. Це - глобал1защя суспшьного розвитку, поширення шформа-цшного поля трудово! д1яльност1, перехiд вщ 1ндустр1альних до науково-шформацшних технологш, для яких характерним е зростання рол1 знань, шформаци та штелекту, ор1ентащя на гумашзащю виробництва тощо.
Означеш змши привели до появи численних роб1т, яю стосуються обм1рко-вування сощально-культурного рубежу, на якому опинилось людство. Вчеш [6, 12, 14, 15] стверджують, що перехщ до нового етапу розвитку суспшьства здшснюеться шляхом науково-техшчно! революци, яка виступае завершальним юторичним етапом сучасно! цившзацп. На думку бшьшосп, вш уже наступив, а на думку шших, наступить у най-ближчому майбутньому. У межах ще! культурно-юторично! ситуаци оновлюеться середовище юнування, що спричиняе сощальш трансформаций змши основних культурних ушверсалш, свщомосп людей тощо.
Мета статп полягае у проведенш анал1зу наукових шдход1в теоретиюв-еконо-мют1в стосовно означення змш у суспшь-ному розвитку та обгрунтуванш !х впливу на побудову шформацшного суспшьства.
Визначеними ракурсами вивчення ю-тори людства 1 вщповщно становлення нових способ1в господарювання слщ вважати фор-мацшний (К. Маркс 1 його послщовники) та цившзацшний (К. Ясперс, А. Тойнб1) тд-ходи. Перший з них, закладаючи в основу природно-юторичного поступу людського суспшьства виробничо-господарсью вщно-
сини, окреслюе його подш на три велик формаци - первинну (докласове суспшь-ство), вторинну (класове суспшьство) 1 третинну (безкласове суспшьство).
Важливою заслугою К. Маркса стало обгрунтування рол1 1 значення кожно! формаци у суспшьно-економ1чному прогрес на шдстав1 розкриття !х природи { структури:
первюна формащя, яка базуеться на общиннш власносп та р1вносп вс1х члешв спшьноти;
рабовласницька формащя, в основ1 яко! лежить шдневшьна праця раб1в { суспшьна нер1вшсть;
феодальна формащя, що грунтуеться на пануванш спадкових земельних власниюв (феодал1в) та пращ селян-кршаюв (тобто закршлених за земельним володшням);
кашталютичну формащю, яка полягае у пануванш велико! буржуази (кашталют1в), що е власниками засоб1в виробництва (завод1в { фабрик), та пращ вшьних найманих роб1тниюв.
1сторично суспшьш вщносини характеризувались жорсткою бшарнютю та полягали у боротьб1 м1ж експлуататорськими та експлуатованими класами. У рабовласницькому суспшьств1 вона точилася м1ж рабовласниками { рабами, у феодальному - м1ж феодалами та кршаками, у кашталютичному - передуем м1ж буржуаз1ею та фабричним пролетар1атом, який узагал1 позбавлений власносп у цш формаци. Головне протир1ччя епохи каштал1зму полягало у невщповщност високого р1вня розвитку продуктивних сил приватновласницькому характеров! еконо-мши. Додаткова вартють вщчужуеться вщ пролетар1в, що створюють !! своею працею, та служить засобом !х експлуатаци [2].
© 1.Л. Татомир, Н.А. Гук, 2011
Вщштовхуючись вщ принципу еконо-мiчного детермшзму, формацiйний пiдхiд мае суттевий недолш - основним результатом ютори вважаеться не вдосконалення людини i людського суспiльства, а прирiст матерiальноl бази. Тому людина розглядаеться не як суб'ект, що володiе волею i творчою енергiею, а лише як об'ект впливу юторичних закономiрностей, шдлеглий елемент у системi розвитку продуктивних сил.
Однобiчнiсть тлумачення iсторичного розвитку як лшшно-поступального процесу зумовило потребу докоршно! конкретизаци подальших цивiлiзацiйних змш, якi характеризуються особливим способом працi, певною суспiльно-виробничою технолопею та знаменують розквiт матерiальноl i духовно! культури народiв. Виходячи iз цих мiркувань бiльш детально розглянемо стади розвитку суспiльства, його цившзацп - доiндустрiальну, iндустрiальну i поспндус^альну епохи.
У доiндустрiальному суспiльствi, яке ще називають традицiйним, визначальним чинником розвитку виступало сшьське господарство, економiчна дiяльнiсть була пов'язана з виробництвом продуктiв харчування, а обмежуючим 11 чинником виступала земля. Домiнуючим способом передачi соцiального досвiду вiд поколшня до поколiння, соцiальним зв'язком, що шдкоряе собi особистiсний розвиток людських iндивiдiв, вважалася традицiя.
Традицiйнiсть стримувала iсторичний прогрес у цiлому й шдивщуальний розвиток особистостi, родовий лад уявлявся як не-змiнний вщ одного столiття до iншого. Меха-нiзм соцiального регулювання скеровувався певною мiрою на придушення iнiцiативи та iндивiдуальноl творчостi. Однак суттевих змш система господарювання зазнае з розколом первюно-общинного ладу. Рабовласництво i феодалiзм викликають до життя новi форми регуляци i трансляци соцiального досвщу: поява держави, подiл працi, виникнення i розвиток писемностi, iнституцiоналiзацiя осв^и та науки [14, 274].
У мiру розвитку торговельних та еко-номiчних контактiв мiж крашами, у ходi утворення унiверсальних засобiв спшку-
вання, розвитку технiки й технологи, що вщокремлюе особистi зв'язки мiж людьми вiд 1хшх функцiй у процесах подiлу дiяльностi, традицiйне суспшьство починае утрачати сво! позици. Виникнення машин та iндуст-рiальноl технологи остаточно тдривае систему особистих залежностей, що скршлю-вала основнi структури традицiйного суспiльства, на змiну якому приходить вдус^альне.
Термiн «iндустрiальне суспшьство» вперше прозвучав у роботах А. Сен-Симона на рубежi ХУШ-Х1Х ст., i приблизно в той же час вчення про iндустрiальну систему було розвинене А. Смггом. Широке поширення концепцiя iндустрiального суспiльства отримала в 50-60-х роках ХХ ст. в США (Р. Арон, У. Ростоу, Д. Белл та шш1), коли за допомогою не! виршувалися навт прикладш завдання - оргашзащя на пiдприемствах та вирiшення трудових конфлш^в. Формування iндустрiального суспiльства пов'язують з урбашзащею (кiлькiсним переважанням мюького населення над сiльським), розповсюдженням великого машинного виробництва, використанням досягнень науково-техшчного прогресу, що зумовлюе великi яюсш змiни i в iнших сферах суспшьного життя - соцiально-побутовiй, пол^ичнш, культурно-духовнiй тощо.
У перiод розвитку машинного виробництва, коли виробничий процес потребував незначних затрат людсько! пращ, машина виступала конкурентом «трудових акторiв» витiсняючи тим самим 1х iз процесу виробництва. Праця на заводi або в конторi, як зазначав Е. Тоффлер [13], неухильно ставала бшьш монотонною, спецiалiзованою i стиснутою в часi, а роботодавщ хотiли мати працiвникiв слухняних, пунктуальних i схильних виконувати механiчнi завдання. Вщповщш якостi виховувалися в школах, а винагороджувалися корпорацiями. Пiд впливом нових цивiлiзацiйних парадигм спостерiгалася змша цiнностей попередньо! хвилi цивiлiзацil. Цшшсть працi, яка в аграрну (довдус^альну) епоху виступала заставою едностi сощально! спiльностi, об'еднано! традицiйним корiнням, забезпечувала iндивiдовi безпеку життя i
стабшьшсть сощального статусу, значною мiрою трансформуеться. Домiнуючого значення у шкалi престижносп професiй набувають тi заняття, яю не передбачають довготривалого, систематичного навчання, а орiентованi на швидкий усшх та збагачення.
Головним критерiем поступального розвитку людства вважався рiвень виробництва товарiв масового споживання. Кожний товаровиробник i пiдприемець сам визначав, що виробляти i у яких обсягах. Замють особисто! виникае речова залежнють людини вiд ринку (реалiзацiï свого товару), що поступово призводе ïï до вщчуження працi i засобiв виробництва та сприймання як «гвинтика» промисловоï машини.
Таке iснування переважноï бiльшостi працюючих стримувало творчу актившсть, призводило до звуження життево1' перспективи. Застосовуючи категорiï, якi запропонував для ощнки життя А. Маслоу, можна сказати, що бшьшють людей вело «дефщитарне» життя, тобто намагалося задовольнити потреби нижчого рiвня - у шдтриманш елементарних умов фiзичного юнування, в особистiй безпецi, повазi з боку оточення [4, 10]. Вщповщно до теоретичних тлумачень теори модернiзацiï в традицiйних суспiльствах домiнувала так звана «недiяльна особистiсть», яка не зорiентована на задоволення потреб майбутнього на основi дiй шноващйного спрямування, а пiдпорядкована переважно домiнуючому прагненню до фiзичноï безпеки, комфортносп, iснування загалом.
Переважаючим в економщ став тип фiзично «зношеного» пращвника, з високим ступенем соцiальноï i професшно1' втоми, низьким рiвнем вимог у сферi споживання, з явно вираженим небажанням приймати на себе вщповщальнють i страхом iнiцiативи. Характерними були слабкий прояв досяжних щнностей пращ та достатньо сильних установок, що поеднували прагнення до високого заробггку i мiнiмiзацiï трудових зусиль [8, 37].
«Справжньою соцiальною реальшстю» було суспiльство, а не iндивiдуум, яке ощ-нювалося як незаперечно домшантне «досконале i самодостатне щле», тодi як iндивiд - лише як частка щлого, що не може
ш iснувати, нi розглядатись окремо вщ свое1' суспiльноï системи чи середовища. Отже, як бачимо, iндустрiальна система виявила свою неспроможшсть забезпечити гармонiйний розвиток працiвника, найповшше задовольнити його потреби та реалiзувати творчий потенцiал i вiдповiдно посилила трансформащю суспiльства й людського розвитку.
Розгортання у другiй половинi ХХ ст. науково-технолопчно1' революцiï зумовило суттевi яюсш зрушення у засобах, технологiï та оргашзаци виробництва, перетворення науки на безпосередню продуктивну силу, яка стала головним чинником розвитку та самозбереження суспшьства. У результатi створюеться нове суспшьство, що переходить у постформащйну цившзащю i характеризуеться домiнуванням сфери послуг, яка в основному пов'язана з накопиченням та поширенням знань, вщбуваеться звуження сфери матерiального виробництва i швидке зростання «iндустрiï знань», трансформацiйним змiнам пiддаеться культурний аспект розвитку. Одним iз перших звернув увагу на iнновацiйний напрямок культури шформащйного суспiльства як ново1' естетики технiзованого свiту К. Ясперс. Вчений вважав, що техшка не тшьки наближае нас до пiзнаноï у фiзич-них категорiях природи, а вщчиняе перед нами новий свгг i новi можливостi iснування в ньому.
Культурна револющя дедалi бiльше пов'язуеться зi змiною традицiйноï системи цiнностей i орiентуеться на всебiчний розвиток людини як ношя i виробника шформаци. Як влучно зазначають з цього приводу В.1. Кодрашова-Дiденко, Л.В. Дщенко [7, 98], визначальною основою, що вiдрiзняе постiндустрiальну епоху вiд ïï попередниць та щентифшуе початок розвитку неекономiчноï епохи, стае iнтелектуально розвинена Людина - ïï становище в суспшьсга та новi можливостi у виробництва Тому означена епоха об'ективно потребуе здшснювання перетворень - еволющйних, еволюцiйно-революцiйних чи революцiйних - у розвитку самоï людини та крашового суспiльства. Власне, це i е викликами планетарноï
поcтiндycтpiaльноï цивiлiзaцiï людинi, cycпiльcтвy i людству зaгaлом, виpобництвy, тexнiцi i тexнологiям.
У виявлeннi пpичин зближeння piзниx cycпiльcтв пaльмa пepшоcтi нaлeжить зapyбiжнiй нayковiй дyмцi, y якiй пом^ж мicцe вiдводитьcя фоpмyвaнню pядy тeоpiй cycпiльного pозвиткy вiдомиx як: rocri^^-cтpiaльнe cycпiльcтво тa поcтiндycтpiaльнa eкономiкa (Д. Бeлл); iнфоpмaцiйнe cyOT№-ство тa iнфоpмaцiйнa eкономiкa (M. Кacтeльc, Ф. Уeбcтep); концeпцiя поcтмодepнiзмy (С. ^ук, С. Лeш, Б. Type^ Б. Стapт); концeпцiя тexнотpонного cy^^orea (З. Бжeзинcький); концeпцiя поcтeкономiчного cycпiльcтвa (В. Iнозeмцeв); cycпiльcтво «Tpeтьоï xвилi» (Е.Tоффлep); «глобaльно-
го ceлa» (М. Maклюeн); cycпiльcтво знaнь тa eкономiкa знaнь (Ю. Бaжaл, П. Дpaкep, Л. Едвiнcон, T. Стeпaновa); «новa eкономiкa» (М. Iгнaцюк, G. Сaвeльeв, В. Кypиляк) тa iншi. Пол^мисть визнaчeнь cвiдчить пpо нaмaгaння aвтоpiв об'eднaти iнодi cyпepeч-ливi cyraicm ознaки, тaкi як xapaктep eraro-мiчного pозвиткy, бaзовий pecypc, icTOpmra мicцe.
Змiнa фоpмaцiй cycпiльного pозвиткy вiд «iндycтpiaльного» до «поcтiндycтpiaльно-го cycпiльcтвa», нa думку Д. Бeллa, cпpичинeнa дeкiлькомa «оcьовими лiнiями» -eволюцieю фоpм влacноcтi, його пол^ично1' оpгaнiзaцiï тa кyльтypниx тpaдицiй - i визнaчaeтьcя нe cтiльки мaтepiaльними фaктоpaми, cкiльки cоцiaльними
iнcтитyтaми. 3a оетову побудови cycпiльcтвa доcлiдник cтaвить визнaння домiнyючоï pолi нayковиx зшнь, чим piзнитьcя вiд поглядiв пpибiчникiв тeоpiï «iндycтpiaлiзмy», якi пояcнюють вш cycпiльнi змiни з позицiï пpогpecy тexнiки i тexнологiï. Вaжливими озштами cиcтeми «поcтiндycтpiонaлiзмy» Д. Бeллa, яю нaбиpaють peaльниx життeвиx фоpм, стад ввaжaти:
змiщeння aкцeнтiв вiд виpобництвa то-вapiв до виpобництвa постуг;
домiнyвaння cepeд зaйнятого нaceлeння «raacy» пpофeciйниx фaxiвцiв i тexнiкiв;
пpовiднa pоль тeоpeтичниx знaнь як оетови нововвeдeнь в eкономiцi, полiтицi i cоцiaльнiй cтpyктypi cycпiльcтвa;
можливicть caмопiдтpимки тexнологiч-ного зpоcтaння, cтвоpeння ново1' «im^e^y-aльноï» тexнiки;
пpийняття prnem нa зacaдax ново1' «iнтeлeктyaльноï тexнологiï».
У pозyмiннi доcлiдникa «поcтiндycтpi-aльним» cлiд ввaжaти cycпiльcтво, якe доcягло виcокого cтyпeня нayкового, тexнологiчного й iнфоpмaцiйного зaбeзпeчeння виpобництвa тa тexнiчноï кyльтypи. Сycпiльний pозвиток y його модeлi pозглядaeтьcя кpiзь пpизмy тexнологiï тa знaнь, cпpямовaниx нa aкyмyляцiю, збepiгaння i пepepобкy iнфоpмaцiï. Для pоботи нa пiдпpиeмcтвi, дe викоpиcтовyeтьcя aвтомaтикa, потpiбними cтaють нe pобочi i3 cepeдньою оcвiтою, a мeнш чиcлeннi, aлe квaлiфiковaнi фaxiвцi. Maшиннa тexнологiя, якa xapaктepнa для iндycтpiaльного типу pозвиткy, змiнюeтьcя «тexнологieю irn^e^ тyaльною», a оcновнi iнвecтицiйнi вклaдeння cпpямовyютьcя нacaмпepeд y pозвиток людини (ïï кaпiтaл).
Пapaдигмaльним ядpом тeоpiï постш-дycтpiaльного cycпiльcтвa yкpaïнcького до-cлiдникa A.A. Чyxнa e бaчeння pозвиткy люд-cтвa в цивiлiзaцiйномy контeкcтi, y pозpiзi того, як eволюцiонyвaли пpодyктивнi cили. Ha думку вчeного, ця тeоpiя «... ж обмeжy-eтьcя тexнологiчним дeтepмiнiзмом, ш-peдбaчae пepexiд вiд cycпiльcтвa мaтepi-aльноï пpодyкцiï до його cepвiзaцiï, pозкpи-вae pоль i знaчeння iнфоpмaцiï, нayки тa оcвiти, aнaлiзye ... pоль людини, pозвиток ïï як оcобиcтоcтi, ... pозгоpтaння дeмокpaтiï cycпiльcтвa i yдоcконaлeння полiтичниx cиcтeм» [18, 40].
Поcтiндycтpiaльнe cycпiльcтво додae новий acпeкт y гaлyзi викоpиcтaння дaниx тa iнфоpмaцiï, нaбyвae якюно новиx джepeл зpоcтaння. Taк, змeншeння чacтки зaйнятиx y пpомиcловомy виpобництвi вeдe до зpоcтaння його зaгaльниx обcягiв. Для пpиклaдy y СШ^, дe 2,7% нaceлeння, що зaйнятe y ciльcькомy гоcподapcтвi, зaбeзпeчye RpaiHy оcновними пpодyктaми xapчyвaння i дae бiльшe
ciльcькогоcподapcькоï пpодyкцiï нa e^rop^
шж краши, де цим займаеться основна частина населення [11, 293]. Така тенденщя стае цiлком закономiрним процесом i веде до подальшого розвитку постшдус^ально1' економiки у якiй промисловють за показниками зайнятостi i свое1' частки в нацiональному продуктi поступаеться мiсцем сферi послуг, що в основному пов'язана з обробкою шформаци.
Представники теори постмодернiзму (С. Крук, С. Леш, Б. Турен, Б. Старт) у сво1'х дослщженнях основний акцент роблять не лише на суто господарсью явища, але й на формування системи постматерiальних щнностей, змшу мотиваци та характеру трудово1' дiяльностi працiвникiв, вiдхiд вщ колишнiх методiв органiзацiï працi i максимальне використання творчого потенщалу працюючих, а також бшьш уважно вивчають суто соцiологiчнi проблеми: формування нового типу родини та нових форм сощального партнерства, шдвищення ролi знання i змiни системи осв^и, нацiональнi, етнiчнi та iншi проблеми. Новою домiнантою, на думку дослщниюв, стае потреба людини у власному розвитку, самореалiзацiï, набуттi сощального статусу, суспшьному чи колективному ви-знаннi. Адекватна iндустрiальному суспшь-ству мета виробництва прибутку в масштабi вше1' економiки «розмиваеться» цiлями досягнення загального блага та пiдвищення якост життя.
1стотний внесок у концептуалiзацiю постмодернiзьких побудов та збагачення культурного життя людства робить «цивь лiзацiя третьо1' хвилi» О. Тоффлера, що мае таю риси:
нова супер-економiчна система розви-ваеться прискореними темпами, ïï функщ-онування прямо залежить вщ iнформацiï i знання;
нова система заснована не на масовому виробницга, а на гнучкому споживаннi продукций яка виробляеться невеликими париями, але не перевищуе вартють масовоï продукцiï, що можливе завдяки упровадженню шформацшних технологiй;
домiнування символiчних знань у про-цесi виробництва випсняе на заднiй план
традицшш чинники розвитку - працю, сировину та каштал;
зникае взаемозамiна пращвниюв, кожний працiвник стае власником «засобiв виробництва» i отримуе повну шформащю про ïхне функцiонування;
формуеться новий творчий тип пращвника, який об'еднуе в собi знання, шщативу i здатшсть упроваджувати iдеï;
змшюеться спосiб органiзацiï виробництва («електронний котедж»), який здатний перемiстити мшьйони робочих мiсць iз фабрик та заводiв у приватний дiм.
Яюсть життя кожного пересiчного жителя дедалi бiльше залежатиме вiд рiвня споживання ним шформацшних продукпв та послуг, а також вщ ix доступност та якостi. Мобiльний зв'язок, персональш комп'ютери з виходом у мережу 1нтернет та iншi елект-ронш пристроï - усе це невщ'емш атрибути сучасноï людини, без яких ïï повсякденне життя i професшна дiяльнiсть стають неможливими.
На думку О. Тоффлера, в шформацш-ному суспшьсга буде домiнувати цiлком iнше бачення структури особистого та нацi-онального багатства. Якщо, скаж1мо, в раншх перiодаx розвитку суспiльства основними його компонентами вважались матерiальнi щнносп i грошовi засоби, якi давали людям змогу не лише задовольняти поточш потреби, а й втiлювати плани щодо дiяльностi, то на найближчу перспективу акцент змютиться до використання сучасних iнформацiйниx ресурсiв та технологш, засобiв зв'язку i телекомунiкацiй. Останш роблять спосiб життя усе бшьш шформа-цiйним за змiстом.
Дещо дотичними до позицiй О. Тоффлера щодо створення глобально].' шформацшно].' супермагiстралi та глобального фонду знань як центральноï задачi з побудови шформащйного суспшьства XXI ст. виявились шдходи М. Маклюена. Основоположш принципи його вчення були закладенi у теори «глобального села», яка пропагуе подолання сучасними масмедiа часових та просторових меж, зводячи тим сам до мшмуму дiяльнiсть державних iнститутiв. Його теорiя розкривае новi перспективи для розвитку масовоï
культури, яка за допомогою комунiкацiï вибудовуе iдилiï вiльного вiд iндивiдуалiзму спшкування людей. Головний
методологiчний принцип його учення можна сформулювати таким чином: духовний i матерiальний прогрес людства визначають не засоби працi або освоення природи, не економiка, пол^ика чи культура, а техноло-пя соцiальноï комунiкацiï, тобто комушка-цшш канали, якi мають у своему розпоряд-женнi люди. Сучасна епоха - синтез «людини, що слухае» i «людини, що дивиться» (стадiя постнеокультури), а й електричнi електронш засоби зв'язку, за словами М. Маклюена, це не що шше, як «комушкацшна революцiя» в ютори людства.
Найбiльшою популярнiстю починають користуватися науковi пiдходи, що так чи шакше пов'язанi з вказiвкою на нову техно-логiчну та iнформацiйну природу суспшь-ного розвитку. За слушним твердженням Ф. Уебстера, становлення шформацшного суспiльства пов'язуеться з низкою техноло-пчних iнновацiй, якi почали з'являтися на-прикiнцi 1970-х рокiв. Як вш наголошуе, «новi технологiï - одна з найпом^шших ознак настання нових чашв, ix часто приймають за ознаку народження шформацшного суспшьства» [15, 14]. Маеться на увазi кабельне та супутникове телебачення, комп'ютерш мережi, персональнi комп'ютери, он-лайновi iнформацiйнi мережi тощо.
Як справедливо зазначають В.Д. Базилевич i В.В. 1лын, «переxiд вiд шдустр> ального до дуxовно-iнформацiйного суспiльства, трансформацiя моделей економiчного розвитку пiд впливом глобалiзацiï економiки, iнтелектуалiзацiя працi, дематерiалiзацiя виробництва та перетворення людського кашталу на домшанту економiчного розвитку
породжують принципово новi проблеми, якi потребують шших концептуальних рiшень i переосмислення низки фундаментальних теоретико-методологiчниx принцитв та понять економiчноï науки» [1,13].
Про вихщ на авансцену питання мереж у рамках теорш шформацшного суспшьства яскраво говорить i той факт, що у науковому
дискурс у бшьшост випадюв використо-вуеться термш «мережеве суспшьство». За визначенням М. Кастельса, - це тип шфор-мацюнального суспшьства, вщмшною рисою якого е мережева лопка його базово! структури, тобто певний спос1б господарювання, що пов'язуе м1ж собою людей, шститути, держави тощо [6, 42]. Становлення цього типу суспшьства у баченш дослщника знаменуе суттев1 змши у трудовш д1яльност1 1 моделях зайнятосп. В1дбуваеться посилення 1ндив1дуал1зац1! прац1, що потребуе виникнення нового типу особистосп, спрямовано! на пост1йну гнучк1сть у системнш рухомост1 1нформац1онального кап1тал1зму.
Практичного застосування починають набувати 1де! М. Кастельса щодо «розмивання образ1в життя», де характерною ознакою виступае злам ритм1чност1 щоденного юнування 1ндив1да, який набувае такого характеру, що змшам п1длягають нав1ть бюлопчш фази життя людини.
Ще одним, довол1 ц1кавим п1дходом до формування основних законом1рностей розвитку сусп1льства е позищя Н.1. Гражевсько!: «.... розвиток сучасних комп'ютерно-телекомушкацшних технолог1й забезпечуе матрично-мережевий,
горизонтальний принцип штеграци р1знор1дних тип1в д1яльност1 та знання. Внасл1док д1! синергетичних ефекпв у достатньо хаотичному 1нформац1йному масив1 1нтернету утворюються «кристал1за-ц1йн1» точки базових 1нтерес1в, як1 можуть стати центрами сощальних взаемод1й та виникнення сшвтовариств нового типу, здатних переходити з в1ртуальних у реальн1 структури, 1 навпаки [3,186].
Вщмшною в1д позиц1й попередник1в (Д. Белла, О. Тофлера, М. Кастельса та шших дослщниюв становлення поспндустрюна-л1зму), як1 основою цив1л1зац1йних зм1н вважають технолопю, спос1б виробництва та ряд под1бних чинник1в, е точка зору А. Турена, що основний акцент робить на анал1з1 людсько! маси та взаемоди особистост1 й суспшьства. Суспшьство складаеться з 1ндив1д1в, кожний з яких виконуе певну роль. Однак суспшьство сильне не тими, хто дотримуеться усталених правил 1 сл1по
сповщуе традицшш щнносп. Цi люди пливуть за течiею, i, на думку А. Турена, не ними варто захоплюватися. Лише особистють, що живе у споживацькому суспшьсга, але не прагне вростання в нього, що розвивае свш творчий потенщал i проти-стшть суспiльному споживацькому психозу, е джерелом становлення змш. Тут i створю-еться ситуащя протесту, яка переростае у суспшьний розвиток. Така особистiсть стае ддачою особою iсторiï, агентом прогресу, що протистоггь iнертнiй наслiдувальнiй масi [10, 23].
Вщповщно до цих змш, за визначенням В.Л. 1ноземцева, закладаються передумови становлення нового,
постекономiчного порядку. Не випадково, харектеризуючи шформацшне суспiльство як постекономiчне, вш зазначае, що «унiкальнi здiбностi
висококвалiфiкованиx спецiалiстiв роблять пiдприемцiв бiльш залежними вiд них, нiж ранiше пращвники залежали вiд роботодав-цiв. Носи ж знань постшно перерозподшяти-муть на свою користь усе бшьшу частину суспшьного багатства. Люди ж, зайнят в масових виробництвах, не володдачи унiкальними талантами, зустрiнуть бшьш жорстку конкуренщю за пристойне працевлаштування i прибуток. Тобто представникам забезпечених прошарюв населення все важче буде зберегти свш статус»
Так, Г.Параш [21, 46] вказуе на те, що якщо у феодальному суспшьсга рiзниця мiж оплатою працi селян та «класу штелекту-алiв» (вчителiв, лiкарiв, священикiв) складала 1:100, а протягом iндустрiального перiоду даний розрив скоротився до 1:10, то коефщент розриву доxодiв мiж неквалiфiко-ваними пращвниками та представниками «класу iнтелектуалiв» iнформацiйного сус-пiльства символiчно склав 0:1 (ситуащя, у якш «переможець отримуе все»).
Соцiально-економiчна стратифiкацiя населення за штелектуальною ознакою е най-загрозливiшою особливiстю сучасного ш-формацшного суспiльства, що, на думку В. 1ноземцева [5, 194], може зумовити визр> вання соцiальниx конфлiктiв. Як зазначае науковець, «...постшду спальне суспiльство,
що наразi формуеться, не позбавлене сощ-альних протирiч i не може розглядатись як суспiльство рiвностi. Навпаки, поширення iнформацiï та знань як ключових факторiв виробництва стае основою новоï поляризаци суспiльниx груп i формування господарю-ючого та стшкого нижчого класу».
У дебатах науковщв щодо обгрунту-вання назви нового суспшьства та розкриття його сутшсних рис слiд звернути увагу на погляди З. Бжезинського. Конструюючи еко-номiчну систему «технотронного суспшь-ства», культурнi вiдносини якого формуються шд впливом електронiки, дослiдник видiляе в ньому три сектори: 1) технотронний, у якому зосереджено новi галузi виробництва, засоби масовоï iнформацiï, сферу науки; 2) iндустрiальний, де сконцентровано традицшш галуз^ робiтники яких е добре матерiально забезпеченими; 3) доiндустрiальний, у якому переважають робiтники з низькою квалiфiкацiею, низькими доходами. Як визначальш риси «технотронного суспiль-ства» дослiдник називае: переважання сфери послуг, розвиток шдивщуальних здiбностей людини, доступнють освiти, замiну мотиву нагромадження особистого багатства «моральним iмперативом використання науки в iнтересаx людини», лшвщащю «персоналiзацiï» економiчноï влади, тобто втрату власниками катталу позицiй в управлшш виробництвом. Цю роль вщграе «елiта технотронного суспiльства», тобто оргашзатори виробництва та вченi, що утворюють «верxiвку панiвного класу».
Не зайвим буде акцентування уваги до-слiдникiв на появу нових категорiй «нова економша» i «нове суспiльство», якi мають багатий соцiально-економiчний змiст. Якщо машинна техшка в iндустрiальну епоху реалiзуе i примножуе фiзичнi сили людини, то шформацшно-комушкацшш технолог^, комп'ютерна техшка реалiзують i примножують можливостi людського розуму. Сама техшка i технолопя виробництва зумовили виникнення яюсно нових понять «штелектуальна праця», «iнтелектуальний продукт», «штелектуальна власшсть», якi виражають нову роль i мюце людини у виробницга i суспiльствi [18, 75].
Ta^ ^flpyrap визнaчae нову eкономiкy як ««кошм^у знaнь», caмy гaлyзь, ята виpобляe i pозповcюджye iнфоpмaцiю, як «¿вдуо^ю знaнь», a вce cy^^^ro - як «cycпiльcтво знaнь». Сaмe знaнням, a нe фiгypyючими y тpaдицiйниx модeляx cтapими фaктоpaми в^обнищ^
cтвоpюeтьcя cьогоднi пpодyктивнicть. Цим до^дником впepшe y нayковий обiг було ввeдeно тepмiни «пpaця зi cтвоpeння знaнь» i «пpaцiвник, що cтвоpюe знaння». «Фiзичнa пpaця e шйбшьш зaтpaтною, якщо ми xочeмо зpобити pозyмовy пpaцю пpодyктивною, вонa мae pозглядaтиcя як (оcновний) кaпiтaл. Роб^ники фiзичноï пpaцi нe мaють зacобiв виpобництвa, пpотe повиннi мaти - i зaзвичaй мaють - вeличeзний i доcить цiнний доcвiд pоботи, який можнa зacтоcовyвaти лишe m дaномy pобочомy мicцi. Люди iнтeлeктyaльноï пpaцi мaють зacоби виpобництвa, тобто ri знaння, якi збepiгaютьcя y ï^rn головi» [19, J]. Кожш оpгaнiзaцiя, нa його думку, y влacниx iнтepecax мae нaдiляти мaкcимaльною вiдповiдaльнicтю cвоïx пpaцюючиx, зaлyчaти ïx до yпpaвлiння тaм, дe ад дозволяють ïx знaння. Taкa гiпотeзa cтaлa мaйбyтнiм pозвиткy дeцeнтpaлiзaцiï ^ий^тся piшeнь i «внyтpiшнього пiдпpиeмництвa» y вeликиx коpпоpaцiяx, бeз чого ïx дiяльнicть pозглядaлacь як нeeфeктивнa.
Пiдвищeнню пpодyктивноcтi пpaцi cпpияло збiльшeння вшьного чacy пpaцю-ючиx. Щe y 191G p. pобiтники pозвинyтиx ^arn пpaцювaли cтiльки, cкiльки й yci пош-peднi eпоxи, нe мeншe тpьоx тиc. год./piк. Hинi японщ пpaцюють 2 тиc. год./piк, aмepи-кaнцi - мaйжe 185G, шмщ - мaкcимyм 16GG, пpичомy ïx погодинта пpодyктивнicть пpaцi y 5G paзiв вищa, нiж 8G pокiв тому. Iншими пpоявaми зpоcтaння пpодyктивноcтi пpaцi cтaли pозвиток cиcтeми оxоpони здоpов'я (чacткa витpaт нa мeдичнe обcлyговyвaння в обcязi ВВП pозвинyтиx кpaïн зpоcлa пpaктично вiд G до 812%, m оcвiтy вщповщний покaзник збiльшивcя вiд 2 до 1G% i вищe) [17,1б8].
Подaльшi доcлiджeння pозшиpювaли бaчeння cyчacноï eкономiки i втiлилиcя y концeпцiï, що визнaчaeтьcя як «eкономiкa зшнь», якa, нa думку бiльшоcтi до^дни^
вiтчизняниx нayковиx шкш, pозглядaeтьcя як лопчж пpодовжeння тpyдовиx тeоpiй з yвaгою до pозyмовоï пpaцi, ïï пepeтвоpeнням нa iнтeлeктyaльнy дiяльнicть. Спiвpобiтник Iнcтитyтy eкономiки тa пpогнозyвaння HAH Укpaïни Л.I.Фeдyловa зaзнaчae: «3a cвоeю cyтнicтю тepмiн «eкономiкa знaнь» вiдобpa-жae xapaктepиcтики поcтiндycтpiaльного cycпiльcтвa, are нa бiльш виcокомy eволюцiйномy щaблi pозвиткy, в xодi якого ^и зaдоволeннi життeво нeобxiдниx потpeб людини егають yce бiльш зaтpeбyвaними дифepeнцiйовaнi товapи й поcлyги, виpоблeнi piзними дpiбними пiдпpиeмcтвaми, im^ra-фiкyeтьcя pозвиток людcького кaпiтaлy й cфepи по^уг» [1б, 51].
Доci тpивaють диcкyciï з пpиводy cпiв-вiдношeння понять «iнфоpмaцiйнe cyOT№-cтво» тa «cycпiльcтво знaнь». Чимaлe чиcло доcлiдникiв пpитpимyeтьcя точки зоpy, що iнфоpмaцiйнe cy^^^ro e фyнкцiонaльним блоком cycпiльcтвa зшнь. Сьогоднi y cвiтi 8G% людeй нe мaють доcтyпy до бaзовиx cтpyктyp тeлeкомyнiкaцiй, a концeпцiя cyc-пiльcтвa знaнь вiдповiдae cyчacним yмовaм i тeндeнцiям зpоcтaння pолi зшнь y цивш-зaцiйномy pозвиткy. Вкaзaнi поняття e пeвною мipою взaeмодоповнюючими: поняття «iнфоpмaцiйнe cycпiльcтво» вiдобpaжae дею «тexнологiчниx iнновaцiй», a поняття «cycпiльcтво знaнь» оxоплюe cоцiaльнi, кyльтypнi, eкономiчнi тa eкономiко-пpaвовi пepeтвоpeння, воно кpaщe вiдобpaжae cклaднощi тa динaмiзм змш, що вiдбyвaютьcя, i e плюpaлicтичним, пов'язaним з динaмiчним pозвитком [9, 23].
Як бaчимо, в оcтaннi двa дecятилiття y cвiтi з'явилacя eкономiкa нового типу, яку нaзивaють iнфоpмaцiонaльною, чи глобaльною. Iнфоpмaцiонaльнa, - пишe M. Кacтeльc, - тому що пpодyктивнicть i конкypeнтоздaтнicть фaктоpiв чи aгeнтiв y цiй eкономiцi зaлeжaть y пepшy чepгy вщ ïxньоï здaтноcтi гeнepyвaти, обpобляти й eфeктивно викоpиcтовyвaти iнфоpмaцiю, зacновaнy m знaнняx. Глобaльнa - тому що оетовш види eкономiчноï дiяльноcтi, тaкi як виpобництво, cпоживaння i ц^кулящя товapiв i поcлyг, a тaкож ïx cклaдовi (кaпiтaл, пpaця, cиpовинa, yпpaвлiння, iнфоpмaцiя, тexнологiя, pинки), оpгaнiзyютьcя в
глобальному масштабi безпосередньо або з використанням розгалуженоï мережi, що пов'язуе економiчниx агентiв [12, 3].
Ми роздшяе думку тих науковцiв, якi економшу нового типу називають шформа-цшною, оскiльки вона створюе, поширюе i використовуе шформащю та знання, яю розглядаються як основна форма багатства, для забезпечення свого зростання та конкурентоспроможностi. У трудовому аспектi це економша, основою якоï е високопродуктивш, конкурентоспроможнi робочi мiсця, на яких працюють висококвалiфiкованi, iнновацiйно орiентованi пращвники, у нш впроваджуються iнформацiйнi, комушкацшш та iншi сучаснi прогресивнi технологи i виготовляеться високотехнолопчна, наукомiстка та конкурентоспроможна продукцiя. На досягнення таких переваг мае бути нацшена система управлшня працею, сформована з урахуванням змiн у xарактерi та змст трудовоï дiяльностi.
Iнформацiйна гегемонiя сьогодш вщ-грае визначальну роль: домшуючи над виробничою i фiнансовою сферами та визначаючи ïx характер, уособлюючи шформацшно-технолопчш змiни нового тисячолiття. У зв'язку з цим слщ зазначити, що поняття «iнформацiйне суспiльство» виявляеться найбшьш досконалим на тлi вшх iншиx визначень. I на думку професора Токшського теxнологiчного iнституту Ю. Хаяшi, характеризуеться як суспiльство, у якому процес комп'ютеризаци дае людям доступ до надшних джерел шформацп, рятуе ïx вiд рутинноï роботи, забезпечуе високий рiвень автоматизаци виробництва [20, 29]: «Виробництво iнформацiйного продукту, а не продукту матерiального буде рушшною силою освiти та розвитку суспшьства».
Й. Массуда, даючи визначення шфор-мацiйному суспiльству, характеризуе його як таке, у якому точкою опори е шформацшш щнносп бшьшою мiрою, нiж матерiальнi, i економша якого оцiнюе капiтал, втiлений у знаннях, вище, ашж капiтал у матерiальнiй формi. У той же час американський еконо-мiст В. Мартш iде далi й визначае шфор-мацiйне суспiльство як суспшьство, у якому яюсть життя, так як i можливють соцiальниx
змш i економiчного розвитку, все бшьшою мiрою залежать вiд iнформацiï i ïï ви-користання.
На пiдставi аналiзу наукових напрацювань приxильникiв теори шформащйного суспшьства визначимо основш параметри, яю передбачають його розрив iз попередшм типом суспiльниx вiдносин. Безпосереднiм результатом розвитку шформащйного сектору виробництва виступають змши в сощально-класовiй структурi суспiльства, мотивах дiяльностi людей, появi новоï життевоï фiлософiï чи навт новоï концепци техно-логiй. Саме тому до числа домшантних ознак, що визначають його структуру, слщ вщнести:
найвищою цiннiстю, основним продуктом виробництва i основним товаром стае шформащя;
створення принципово нових умов для пращ (вдивщуальна праця, зазвичай, за комп'ютером), зростання рiвня свободи та усвщомлення людиною своïx можливостей;
радикальш змiни вiдбуваються в куль-турi, системi соцiальниx зв'язкiв, шмейно-побутових вiдносинаx, органiзацiï влади i сощальнш психолог^;
впровадження комп'ютерiв створюе велику кшьюсть «зайвих людей», однак шформацшне суспiльство пропонуе таку переорiентацiю соцiальниx прiоритетiв, якi знiмають цю напруженють, формуеться новий тип пращвника з орiентацiею на постматерiалiстичнi щнносп;
iнформацiя повинна сприяти гуманiза-ци суспiльства на основi створення умов для шдвищення поiнформованостi, зростання суспшьного добробуту, полiпшення всix форм сшвробггництва, лiквiдацiï мовних i культурних бар^в.
Як бачимо, теорiя iнформацiйного суспшьства вщкривае простiр для яюсного онов-лення знань, дае змогу по-новому сформулювати науковi проблеми i завдання та змушуе переглянути саму суть проблем перехщного перiоду, наукових засад розвитку культури та трудових вщносин i в такий спосiб стимулюе подальший науковий пошук.
Л^ература
1. Базилевич В.Д. 1нтелектуальна влас-шсть: креатини метафiзичного пошуку /
B.Д. Базилевич, В.В. 1ль!н. - К., 2008. -
C. 13.
2. Бойченко 1.В. Фiлософiя ютори. шдручник / 1.В. Бойченко. - К.: Знання, 2000. - 325 с.
3. Гражевська Н.1. Глобалiзацiйнi де-термiнанти системно! трансфрмацii пост-комушстичних економiк / Н.1. Гражевська // Теоретичш та прикладнi питання економши. -2010. -Вип. 21.-С. 180-187.
4. Злобша О. Суб'ективна складова суспшьних трансформацiй: вiд теорii до практики емшричного дослiдження / О. Злобша // Сощальш вимiри суспiльства. зб. наук. праць. Вип. 5. - К., 2002. - С. 2-17.
5. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: учеб. пособие для студентов вузов / В.Л. Иноземцев. - М.: Логос, 2000. - 304 с.
6. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: [пер. с англ.] / М. Кастельс. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. -608 с.
7. Кодрашова-Дщенко В.1. Статус знання в перетвореннях сучасно! крашово! економши / В.1. Кодрашова-Дщенко, Л.В. Д> денко // Науковий вюник академп мунщи-пального управлшння. Серiя: Економша. -2009.-Вип. 7.-С. 98.
8. Козырева П.М. Некоторые тенденции адаптационных процессов в сфере труда / П.М. Козырева // Социологические исследования. - 2005. - № 9. - С. 37-48.
9. На пути к обществам знаний: интервью с заместителем Генерального директора ЮНЕСКО по вопросам коммуникации
г-ном А.В. Ханом // Наука в информационном обществе: нформационное издание / [сост. Е.И. Кузьмин, В.Р. Фирсов]. - СПб., 2004. - С. 22-24.
10. Обуxiвська O.G. Концепт постка-шталютичного суспшьства в сучаснш сощальнш фшософп / O.G. Oбуxiвська // МАПСТЕРГУМ. - 2004. - Вип. 13. 1сторико-фшософсью студи. - С. 21-26.
11. Проблема эффективности в ХХ1 веке: экономика США / отв. ред. В.И. Мар-цинкевич. - М. : Наука, 2006. - 389 с.
12. Са81е118 Manuel. The Rise of Network Society, The Information Age Economy, Society and Culture.Vol. I /М. Castells. - Cambridge, MA, Oxford, UK Blackwell, 1996. - 508 р.
13. Тоффлер Е. Третя Хвиля / Е. Тоффлер. - К. : Вид. дiм «Всесвгг», 2000. -480 с.
14. Удод О. Традицшне суспшьство: його сутнють та особливост / О. Удод, М. Юрш // Слов'янський вюник: зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 10. - С. 269-275.
15. Уэбстер Ф. Теории информационного общества: [пер. с англ.; под ред. Е.Л. Вартановой] / Ф. Уэбстер. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 400 с.
16. Федулова Л.1. Концептуальш засади економши знань / Л.1. Федулова // Економiчна теорiя. - 2008. - № 2. - С. 38-59.
17. Чухно А.А. 1нституцюналь-шфор-мацшна економша: шдручник / А.А. Чухно, П.М. Леоненко, П.1. Юхименко; за ред. акад. НАН Украши А.А. Чухна. - К.: Знання, 2010. -687 с.
18. Чухно А.А. Поспндус^альна економша: теорiя, практика та ïx значення для Украши: моногр. / А.А. Чухно. - Кшв : Логос, 2003.-631 с.
19. Drucker P.F. Post-Capitalist Society / P.F. Drucker. - Oxford: Butterworth Heinemann, 1993. - 271 р.
20. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society / Y. Masuda. - Wash., 1983.-Р. 29.
21. Parayil G. The Digital Divide and Increasing Returns: Contradictions of Informational Capitalism / G. Parayil // The Information Society. - 2005. - №21. - P. 41-51.
Надшшла до редакцп 14.09.2011 р.
