CC BY
33
УДК 330.47:658
Юлiя Олександрiвна Коваленко,
канд. екон. наук, доц. Донецький юридичний шститут
1НФОРМАЦ1ЙНИЙ РЕСУРС У КОНТЕКСТ1 ТЕОРП ФАКТОР1В ВИРОБНИЦТВА
Сьогодш шформащя, як економ1чний ресурс, займае особливе становище в економщь Для розвитку будь-якого людського суспшьства необхщш матер1альш, шструментальш, енергетичш й шформацшш ресурси. Сучасш суспшьш вщносини характеризуються небувалим зростанням обсягу шформацшних потоюв. Це вщноситься як до економши, так { до сощально! сфери. 1нформащя е виршальним чинником, що визначае розвиток технологи { ресуршв у цшому. Ринков1 вщносини висувають шдвищеш вимоги до своечасност1, в1ропдносп, повноти шформаци, без яко! неможлива ефективна маркетингова, фшансово-кредитна,
швестицшна д1яльшсть.
Вщбуваеться формування ще одного самостшного виду суспшьного ресурсу -шформацшного, що дозволяе заощаджувати бшьшють шших ресурс1в суспшьства. Подальший прогрес суспшьства значною м1рою пов'язаний сьогодш з удосконалюванням шформацшно!
шфраструктури, ефектившстю формування, розмщення { використання шформацшних ресурс1в I продукпв.
Основними проблемами дослщжень у сфер1 шформацшних ресурс1в суспшьства е: проблема розкриття сутност шформацшного ресурсу як фактора виробництва, форми подання знань, визначення { дослщження законом1рностей формування, перетворення { поширення р1зних вид1в шформацшних ресурс1в у суспшьства
Стр1мкий розвиток шформацшних тех-нологш, що використовуються в економ1чнш д1яльносп, перетворення шформаци на економ1чне благо, поява нових теоретичних розробок, дозволяють виявити суть { ощнити наслщки зростаючого впливу шформацшно! д1яльност1 на виробництво й економшу. У цьому зв'язку поширюеться потреба в упорядкуванш { систематизаци наукових
знань про шформащю, перегляд { формування нових погляд1в про И мюце як фактора виробництва.
1нформацшна парадигма сощально-економ1чного розвитку суспшьства у сво!й основ1 мае положення щодо визначення шформаци у сукупност фактор1в суспшьного виробництва. У сучаснш л1тератур1 усе бшьш визнаним е розумшня шформаци як основного предмета пращ, а також як найважлившого продукту людсько! пращ. Виробництво 1 споживання шформаци займае усе бшьшу питому вагу серед продукпв, вироблених сучасними
господарськими системами, визначаючи мюце окремих кра!н { регюшв у св1товому подш пращ, яю значно впливають на характер, темпи { джерела стшкого розвитку суспшьства. Виршення проблеми залежить вщ того, як буде зрозумша I виршена задача шформатизаци виробництва. Розумшня { виршення задач1 багато в чому залежить вщ теоретичного обгрунтування визначено! доцшьность Саме тому становлення постшдустр1ального технолопчного способу виробництва, що йде на змшу 1ндустр1альному, висувае перед сучасною економ1чною теор1ею нов1 шдходи, яю будуються на таких поглядах: розробка положень шформацшно! економши та шформацшного суспшьства; визначення рол1 та мюця шформаци в систем1 фактор1в виробництва та ш.
Донедавна учеш-економюти видшяли таю основш фактори виробництва: працю, землю, каштал. У даний момент вщбуваеться становлення { розвиток постшдустр1ального суспшьства, у якому домшуючим фактором стае шформащя. В економ1чнш теори постшдустр1ального суспшьства як фактор виробництва видшяеться шформацшний фактор. 1нформацшний фактор завжди вщгравав важливу роль у розвитку суспшьства. Без використання шформаци
©Ю.О. Коваленко, 2011
неможливий процес виробництва ш в традицшнш економiцi, нi в
постiндустрiальному суспшьствь Роль iнформацiйного фактора настiльки зростае, що вiн починае займати визначальне мiсце в розвитку виробництва, тому що тюно пов'язаний з досягненнями сучасно! науки, яка сама по собi теж виступае як самостшний фактор, що впливае на рiвень ефективностi виробництва, процес пiдготовки
кватфшовано! робочо! сили, пiдвищення рiвня i можливостей людського капiталу.
Перiодом зародження економiчноl теори шформацп як науки вважають початок 60-х рокiв, коли 11 основи були закладенi в статп Д. Стиглера [11]. Протягом 60-80-х роюв цей напрямок вiдзначений великою кшькютю робiт, серед яких особливо пом^т публшаци К. Эрроу [14], а також фундаментальнi працi Ф. Махлупа [9]. Так, Ф. Махлуп одним iз перших висунув гшотезу про переключення попиту з працi фiзичноl на працю розумову [9, 38], а також придшяв увагу птанню про необхiднiсть внесення коректив у теорда i практику економiчного анатзу [9, 37] i оцiнки у зв'язку iз зародженням нового виду дiяльностi - галузi з виробництва знань.
Метою статп е дослщження iнформацiйного ресурсу в контекстi теори факторiв виробництва. Досягнення поставлено1 мети передбачае виршення таких задач:
формування поглядiв на поняття ш-формаци як науково1 категори;
виявлення особливост шформаци як специфiчного економiчного блага, економiчного ресурсу i фактора виробництва;
1снуе багато пiдходiв до визначення цшност i цiни шформаци в умовах господарювання, що формуються, обумовленим переходом багатьох кра1н до якюно нового етапу розвитку -шформацшно1 економiки - i вщповщно1 трансформаци взаемин у ринковiй економщ
[7,12].
Об'ектом дослiдження е мюце i роль шформацп в економiчному розвитку. Як предмет до^дження виступае система взаемин, що виникають iз приводу
виробництва, розподiлу, обмiну i споживання шформаци.
Теоретичною основою роботи послужили фундаментальш концепци, представленi в класичних i сучасних працях зарубiжних i втизняних учених [2, 5, 8, 9,11].
У нишшнш час, коли традицiйнi ресурси i джерела близькi до вичерпання, економiчне зростання усе бiльшою мiрою забезпечуеться за рахунок iнформацiйних ресурав. Ресурси як фактори виробництва беруть участь у процес виробництва товарiв i послуг. Вони включають природш ресурси, людсью ресурси, капiтал, а останшм часом в окрему групу видiляють новий вид ресурсу -шформацшний. Кожен фактор мае свое мюце в економiчнiй системi i сво1й конкретнiй функци. Ресурси юнують незалежно один вiд одного. Факторами виробництва вони стають у результат по'еднання з iншими ресурсами. Отже, фактори виробництва юнують тшьки у взаемоди один з одним. 1нформащя як ресурс у даному випадку може розглядатися i застосовуватися як знання - здатнiсть людини до штелектуально1 дiяльностi, приблизно так, як розглядаеться робоча сила - здатнють людини до працi.
Протягом уиа юторп людства люди у процес суспшьно1 дiяльностi перетворюють упредметнену шформащю. Дiяльнiсть з iнформацiею як iз предметом працi ведеться людиною у процес працi, який спрямований на перетворення природного матерiалу. У процес пiзнання навколишнього свiту людина видшяе з нього iнформацiю i фшсуе И, представляючи в зручному для себе виглядь Тим самим шформащя виступае загальним предметом працi. Для того щоб iнформацiя на рiвнi загального виступила предметом працi, необхщш усвiдомленi зусилля людини И уречевлення в тих або iнших матерiальних носiях. Уречевлення шформацп в матерiальних носiях починаеться цiлеспрямовано людиною, вимагае додаткових витрат на виробництво речовинних носив ще1 шформацп. При цьому шформащя, яка за своею природою неречовинна, непредметна i не може юнувати поза матерiальним носiем, не може бути ш перетворена, ш збережена, нi передана
окремо вщ нього. 1накше кажучи, присутнють iнформацiï у процесi працi як предмета пращ припускае участь у цьому процес також i ïï матерiального носiя. Тому варто вiдрiзняти працю з виробництва цього матерiального носiя вiд працi з ïï виробництва.
У процес людсь^' дiяльностi шформащя виступае нескшченно вiдтворювальним предметом пращ, тобто та сама шформащя може дiяти у процес вщтворення як предмет пращ декшька разiв. Iнодi цю властивiсть iнформацiï' називають нескшченною подiльнiстю, припускаючи при цьому, що шформащя може бути скопшована безлiч разiв i при цьому суспшьш функцiï кожноï ïï копiï будуть абсолютно тотожними, хоча кожна така котя може робити самостшний суспшьний рух.
Таким чином, шформащя мае нескшченно вщтворювальну властивють, не пiддаеться фiзичному зносу i не зменшуеться в процес ïï споживання. Причому ïï споживання одним економiчним суб'ектом не перешкоджае ïï споживанню iншими.
1нформащя може виступати також i продуктивною силою. Для того щоб шформащя стала продуктивною силою вона повинна перетворитись на знання. Тому при розглядi шформаци як фактора виробництва необхщно розрiзняти категорiï «шформащя» i «знання». Iнформацiя являе собою набiр факторiв, а знання мають суб'ективний характер, бо вони невГемш вiд людини i ïï здiбностей переробляти шформащю. Фактично фактором виробництва стають саме знання, а не шформащя. Знання як фактор виробництва - це оброблена шформащя, здшснена дiя, що може застосовуватись у виробництва
Дiяльнiсть з використання i застосування знань стае домiнуючою в процесi виробництва. Змшюються принципово технологiчнi зв'язки i взаемозв'язки мiж факторами виробництва, трансформуеться процес ïхньоï взаемодiï, змiнюеться технолопчний спосiб
виробництва.
Таким чином, можна сказати, що iнформацiя, незалежно вiд форм ïï юнування
i використання в економiчнiй дiяльностi, докорiнно вiдрiзняеться вщ таких ресурсiв, як капiтал, природш ресурси, праця, що впливае на специфшу обiгу iнформацiï в економiчнiй системi. Особливий iнтерес представляе вивчення сутностi i характеристик iнформацiï
i знань, а також аналiз процесу виробництва шформацп як економiчного ресурсу i товару.
Очевидно, що в умовах iнформацiйноï економши на перший план висувуються швидкють i якють обробки нових iнформацiйних знань. Це дозволяе зробити висновок про те, що шформащя виступае як економiчний ресурс не тшьки у визначених формах i при наявност визначеного змюту, але й у конкретний час. Матерiальнi ресурси у процес виробництва переносять свою вартють на товари i послуги, у результат чого пiсля закiнчення виробничого циклу перестають юнувати. Iнформацiя не зникае, але перестае мати економiчну щннють через втрату актуальностi або неможливост ïï застосування. Можна говорити про те, що iнформацiя мае властивiсть обмеженост у визначений час, тому вщ швидкостi ïï одержання i використання залежать вигоди, одержуванi вiд ïï застосування в господарськш дiяльностi.
Визначити, що ж таке шформащя, не просто, тому що вона, на вщмшу вщ даних, не е об'ектом матерiальноï природи й утворюеться в результатi взаемодiï даних, отриманих вiд навколишнього середовища. У результат роботи таких процесв, як лопчне мислення, уява i прогнозування, може утворюватись або оброблятись iнформацiя про «щеальш» об'екти, що не мають адекватного вщображення в матерiальному свт. Данi i методи вiдтворення шформаци протягом шформацшного процесу складають дiалектичну еднiсть.
Отже, специфiчнiсть iнформацiï, ïï вщмшност вiд традицiйних факторiв виробництва обумовлюють юнування ряду проблем, пов'язаних з ïï об^ом в економщь Необхвдний деякий перiод часу для адаптаци соцiально-економiчних систем до змши ролi i значення iнформацiï, ïï впливу на економiчнi процеси. У зв'язку з цим
жобхщно pозглянyти оcновнi пpоблeми, пов'язaнi з викоpиcтaнням iнфоpмaцiï як eкономiчного pecypcy в гоcподapcькiй дiяльноcтi.
Нeобхiдно pозглянyти пpоблeмy ж-piвномipного pозподiлy iнфоpмaцiï в eкономiцi, pозвиткy вiдноcин влacноcтi нa iнфоpмaцiю, пpо тeхнiчнi i тeхнологiчнi пpоблeми обiгy iнфоpмaцiï.
Нepiвномipнicть тa acимeтpiя pозподiлy iнфоpмaцiï обyмовлюe нeповнy iнфоpмовaнicть eкономiчних cy6 'жив щодо pинковоï cитyaцiï i тeндeнцiй ïï pозвиткy. Тaкa cитyaцiя ютотно впливae нa фyнкцiонyвaння cyчacних pинкiв. Дiяльнicть i3 виpобництвa, пошиpeння iнфоpмaцiï cтae yce бiльш зaтpeбyвaною ж тiльки в yмовaх iнфоpмaцiйноï eraroMi^, aлe й в eкономiцi ^arn cвiтy y мeжaх iндycтpaльних тa aгpapних модeлeй. Слiд зaзнaчити, що будь-якa тpyдовa дiяльнicть Mae cвоïм peзyльтaтом виpобництво iнфоpмaцiï, тaк caмо як i для ïï здiйcнeння потpiбнi iнфоpмaцiя i зтання того aбо iншого pодy. В^обнищ-во iнфоpмaцiï e peзyльтaтом бyдь-якоï тpyдовоï дiяльноcтi, icнye нa вciх cтaдiях cоцiaльно-eкономiчного pозвиткy cycпiльcтвa.
Пpоцec викоpиcтaння знaнь Mae cвоï вiдмiнноcтi i подiбноcтi з пpоцecом викоpиcтaння pобочоï cили. У пpоцeci iнтeлeктyaльноï дiяльноcтi здiбноcтi до зacтоcyвaння знaнь ж змeншyeтьcя подiбно змeншeнню здiбноcтi до npa^. I нaвпaки, знaння зpоcтaють y пpоцeci ïx зacтоcyвaння, тому що y пpоцeci пpaцi збiльшyeтьcя доcвiд пpaцiвникa.
Пpоцec пepeтвоpeння iнфоpмaцiï i знaнь можнa pозглядaти в бшьш вузькому ceнci, a caMe як цiлecпpямовaнy дiяльнicть зi збоpy, iнтepпpeтaцiï, cтвоpeння нових знaнь з мeтою ïxнього нacтyпного pозповcюджeння. CaMe ця дiяльнicть Mae cвоïм кшвдвим peзyльтaтом cтвоpeння iнфоpмaцiйниx пpодyктiв тa iнтeлeктyaльниx блaг. Вiдбyвaeтьcя видiлeння гaлyзeй eкономiки, зaйнятиx виpобництвом, обpобкою, пошиpeнням iнфоpмaцiï в чиcло caмоcтiйниx ceгмeнтiв eкономiки, що нe тiльки зaбeзпeчyють мaтepiaльнe виpобництво, aлe i визнaчaльнy конкypeнтоздaтнicть eкономiки i пepcпeктиви ïï pозвиткy.
Як пиcaв Ф. Мaxлyп, "з точки зоpy лeкcикологiï pозxоджeння мiж знaнням тa iнфоpмaцieю зaклaдeно в оcновномy в дiecлiвнiй фоpмi: iнфоpмyвaти - знaчить пepeдaвaти зшння; знaння можуть з'являтиcь як peзyльтaт iнфоpмaцiï. Iнфоpмaцiя як aкт iнфоpмyвaння виpобляeтьcя з мeтою пepeдaчi зшнь у pозyм iншого. Iнфоpмaцiя у знaчeннi "те, що пepeдaerьcя" crae piвнознaчною знaнням у знaчeннi 'Te, що шзшно" [9, 44\.
^о пepexiд до якicно нового eтaпy pозвиткy cyчacного cycпiльcтвa (m пpиклaдi США) говоpять дaнi, що пpиводятьcя Д. Бeллом, якi xapaктepизyють динaмiкy чиcлa зaйнятиx у пpомиcловоcтi, ciльcькомy гоcподapcтвi, cфepi поcлyг тa iнфоpмaцiйномy ceктоpi. Пpи змeншeннi в 20 paзiв кiлькоcтi
зaйнятиx у ^ль^кому гоcподapcтвi, у 1,7 pasa у пpомиcловоcтi i пpиpоcтy зaйнятиx у cфepi поcлyг у 1,8 paaa кiлькicть пpaцiвникiв, чия дiяльнicть пов'язaнa з виpобництвом i пepepобкою iнфоpмaцiï, збiльшилacя в 9 paзiв [2, 93\.
Г.Р. Гpомов [5\ ввaжae, що yci види дiяльноcтi, пов'язaнi з вiдтвоpeнням iнфоpмaцiйниx pecypciв i ïx eкcплyaтaцieю, нeобxiдно поeднaти в iнфоpмaцiйнy iндycтpiю.
Як вiдзнaчae O.Тоффлep, "yci eкономiчнi cиcтeми rpyнтyютьcя нa оcновi знaнь, yci комepцiйнi пiдпpиeмcтвa зaлeжaть вiд цього в^обничого pecypcy... Пpи aнaлiзi гоcподapcькиx фaктоpiв eкономicти i мeнeджepи звичaйно звepтaють yвaгy нa кaпiтaл, pобочy cray i зeмлю, iгноpyючи знaння, xочa цeй pecypc чacтково оплaчeний, a чacтково викоpиcтовyerьcя бeзкоштовно i e в дaний чac нaйвaжливiшим iз ycix" [13, 102-103\.
Пдаумовуючи вce вищecкaзaнe, можно cтвepджyвaти, що як фaктоp виpобництвa iнфоpмaцiя i зшння мaють cпeцифiчнi влacтивоcтi, як видокpeмлюють ïx вiд iншиx фaктоpiв виpобництвa.
По-пepшe, iнфоpмaцiя являe шбою тaкий eкономiчний pecypc, що ж cпоживaerьcя у виpобничомy пpоцeci i можe викоpиcтовyвaтиcь в нeобмeжeнiй кшькост! вiдтвоpювaльниx циклiв. Cпоживaння iнфоpмaцiï тотожнe фоpмyвaнню нового
знання. У процес використання шформащя i знання не споживаються (у тм розумшш, як споживаються iншi виробничi ресурси), а, навпаки, нарощуються. У цьому контекст очевидно, що поширення шформацп тотожне ïï самозростанню, що виключае застосування до цього феномена термша «рщкють» у класичному його розумшш.
По-друге, створення знань i шформаци представляеться процесом сугубо iндивiдуальним; 1'хня вартiсть не може бути визначена виходячи з "вартосп" вироблено1' 1'хньо1' "робочо1' сили".
По-трете, шформащя, що мае властивють безмежно поширюватися, характеризуемся не рщкютю, а вибiрковiстю, у результатi чого, ставши власником цього ресурсу, не кожний може ним скористатися, тому що для цього потрiбен цiлий набiр штелектуальних якостей, якi вiдрiзняють сучасну особистють.
Незважаючи на зазначенi специфiчнi особливосп, iнформацiя i знання, як i iншi фактори виробництва, мають довгостроковий характер. Вони можуть використовуватися у виробницга протягом тривалого часу, беручи участь не в одному виробничому цикль Використання iнформацiï i знань забезпечуе прирют вартостi, що характеризуе ix як фактори виробництва, якi здiйснюють свiй внесок у процес створення додаткового продукту поряд з шшими класичними факторами виробництва.
Таким чином, шформащя i знання в сучасному суспшьсга здобувають форму "шформацшного катталу". На вщмшу вiд звичайних основних i оборотних активiв, таких як земля, сировина, грошi, штелектуальний капiтал е майже невидимим i мае об'ективну природу походження . 1нформацшний капiтал являе собою щось схоже на "суспшьний мозок", що акумулюе науковi i повсякденнi знання пращвниюв, iнтелектуальну власнiсть i накопичений досвщ, спiлкування й органiзацiйну структуру.
Але шформащя е i суб'ективним ресурсом, тобто ресурсом, використання якого бшьшою мiрою залежить вiд iндивiдуальниx характеристик економiчниx агентiв. Кожна людина займаеться аналiзом i iнтерпретацiею
шформацп, що надходить, а також створенням шформацшних продукпв; по-своему засвоюе, переробляе шформащю, створюючи унiкальний iнформацiйний продукт, споживае шформацшш продукти, якi розрiзняються за великою кiлькiстю особистiсних, сощальних характеристик. Однакова iнформацiя, що надходить до рiзних суб'ектiв або в рiзнiй послiдовностi, може привести до рiзних результатiв.
Лiтература
1. Антонов А. 1нформащя: сприйняття i розумшня / А. Антонов. - Кшв, 1988.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования: пер. с англ. / Д. Белл. - М.: Academia, 1999. - 787c.
3. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: пер. с англ. / Э. Брукинг. - СПб.: Питер, 2001.-288 с.
4. Вальтух К.К. Информационная теория стоимости и законы неравновесной экономики / К.К. Вальтух; Сибирская академия наук. - М.: Янус-К, 2001. - 868 с.
5. Громов Г.Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации / Г.Р. Громов. -М.: Наука,1984.-237с.
6. История экономических учений: учеб. пособие / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. - М.:ИНФРА -М, 2002.
7. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории / Е. Майминас // Вопросы оценки . - 1997. -№ 11.-С. 86-97.
8. Майоров С.И. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг / С.И. Майоров. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 128 с.
9. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США: пер. с англ. / Ф. Махлуп. - М., 1966.
10. Ситник В.Ф. Основи шформацшних систем: навч. посбник / В.Ф. Ситник. - К.: КНЕУ, 2001. - 420 с.
11. Тамбовцев В.Л. Пятый рынок: экономические проблемы производства информации / В.Л. Тамбовцев. - М.: Изд-во МГУ, 1993.- 127с.
12. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер. - М.: Наука, 2001. - 158 с.
13. Arrow К. The Production and Distribution of Knowledge // Silverberg G., Soete L.
(Eds.) The Economics of Growth and Technical Change: Technologies, Nations, Agents. Alder-shot Hants, England; Brookfield, Vt., USA, 1994.-P. 9-19.
Надшшла до редакцп 02.12.2011 р.
