CC BY
9
УДК 614.253.83:616-006-089:615.859 О.Л. Зюков
ЗАДОВОЛЕН1СТЬ ОНКОЛОГ1ЧНИХ ХВОРИХ ЯК1СТЮ МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ В Х1РУРГ1ЧНИХ СТАЦ1ОНАРАХ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра соцiальноi медицини, оргашзаци та управлiння охороною здоров 'я (зав. - д. мед. н., проф. В.М.Лехан)
Ключовi слова: задоволенiсть хворих, яюсть медично'1 допомоги, хiрургiчний стацюнар Key words: satisfaction of patients, quality of medical aid, surgical hospital
Резюме: Изучено мнение 481 онкологического больного об удовлетворенности качеством медицинской помощи во время радикального лечения в хирургических стационарах с использованием методики двумерного анализа "важность-выполнение". Установлено, что все компоненты медицинского обслуживания - от работы медицинского персонала, организации лечебно-диагностического процесса, санитарно-бытовых условий в стационаре до предоставления детальной информации о запланированных мероприятиях, их последствиях, правилах поведения - являются важными для пациентов (средний балл важности - от 4,57 до 4,83). К категории высоких ожиданий и низкого уровня удовлетворенности отнесены: информирование больных об операции, её последствиях и ожидаемой эффективности; рекомендации после выписки, организация диагностического процесса, санитарно-бытовые условия в стационаре.
Summary: The opinion of 481 oncological patients as to satisfaction with quality of medical aid when undergoing radical treatment in surgical hospitals using procedure of two-component analysis "importance-performance " was studied. It was determined that all components of medical service, beginning with the work of medical personnel, organization of treatment diagnostic process, sanitary living conditions in a hospital and ending with obtaining of comprehensive information on the measures planned, their consequences, rules of behaviour are important for the patients (average score of importance being from 4,57 to 4,83). Patients' informing on surgery planned, its consequences and efficacy expected, recommendations after discharge from the hospital, organization of a diagnostic process, sanitary living conditions in the hospital are referred to the category of high expectations and that of a low level of satisfaction.
Дiяльнiсть системи медично! допомоги орiен-тована на задоволення потреб пащенпв. Вщпо-вщно, думка споживачiв медичних послуг мае бути обов'язковим компонентом штегрального критерда якост дiяльностi медично! служби або лшувального закладу [1, 4, 7, 8]. Вивчення думки пащенпв про рiзнi аспекти медичного обслу-говування являе собою мехашзм зворотного зв'язку, причому багатьма дослщженнями показано, що суб'ективш ощнки не тшьки достатньо сильно корелюють з об'ективною характеристикою, але й дозволяють виявити нюанси, яю шшими методами (наприклад, медико-статис-тичними показниками) виявити утруднено або неможливо [2, 6, 9].
Метою ще! роботи е вивчення задоволеносп онколопчних хворих медичною допомогою, як критерда !! якосп, шд час лшування в хiрургiч-ному стащонар1
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
За спещально розробленою анкетою нами було опитаний 481 онколопчний хворий, який лшувався у хiрургiчних стащонарах спецiалiзо-ваних та багатопрофшьних лшувально-профшак-тичних закладiв Дшпропетровсько! i Херсонсько! областей. Анкета включала питання, що стосу-ються складових (компонентiв) стацiонарного лiкування та мають вплив на задоволенють па-цiентiв якiстю медично! допомоги:
1. Дiяльнiсть медичного персоналу;
2. Надання iнформацi!' про захворювання;
3. Надання шформацп про операцiю, !! очшу-вану ефективнiсть, наслiдки, ускладнення;
4. Надання шформаци про процедури, маншу-ляци, обстеження, що виконувались у стащонарц медикаменти, правила прийому та поводження;
5. Надання iнформацi!-рекомендацiй тсля ви-писки зi стацiонару;
6. Санiтарно-побутовi умови перебування;
7. Оргашзащя лiкувального процесу;
8. Оргашзащя дiагностичного процесу.
Збiр даних та оцшка результатiв проводились за методикою двомiрного аналiзу "важливють-виконання" [3, 5, 10], який враховуе той факт, що задоволенiсть наданою допомогою - це багато-мiрне (багатокомпонентне) явище. Однi компо-ненти важливi для людей i впливають на !хню задоволенiсть, а iншi - нi. Тому для ощнки про-понуеться вимiряти не тшьки ступiнь задово-леностi споживачiв, але й важливiсть кожного компонента. Результати наносяться на спещаль-ну двомiрну карту, яка складаеться з 4 частин (квадранта): "усшшш результати", "зосереди-тися на цьому", "можлива переощнка", "низький прiоритет". Назви частин показують, що треба робити з цим компонентом, який за результатами дослiдження потрапив у той чи шший сегмент:
- "Усшшш результати" будуть отримаш, коли при високш оцiнцi важливостi критерда дося-гнутий високий рiвень задоволеност показ-ником;
- "Зосередитися на цьому" - результат висо-ких очiкувань i низького рiвня задоволеностi;
- "Можлива переощнка" - при невисокому рiвнi очшувань досягнутий високий рiвень задо-воленосп, що може бути пов'язано з малою значущютю того чи шшого критерiю оцiнки для респондента;
- "Низький прюритет" - рiвень задоволеностi пащента не досягнутий навiть при низькому рiв-нi очiкувань.
Ступiнь важливосп компонента оцiнювався по 5 градащях, якi при аналiзi переводилися в бали: 5 балiв - "дуже важливо"; 4 - "важливо"; 3
- "без рiзницi"; 2 - "маловажливо"; 1 - "не важливо"; стутнь задоволеносн вимiрювався за 4-бальною шкалою: 4 - "повшстю задоволений"; 3
- "скорше задоволений, нiж незадоволений"; 2 -"скорше незадоволений, нiж задоволений"; 1 -"повшстю незадоволений".
Серед опитаних було 204 (42,4 %) чоловши i 277 (57,6 %) жiнок; 25 (5,2 %) осiб у вщ до 30 рокiв, 328 (б8,2 %) - вiд 30 до 60 рокiв i 128 (26,6 %) пащента старше 60 роюв. Розподiл рес-пондентiв за освггою - 164 (34,1 %) особи з ви-щою, в тому чи^ незакiнченою, освiтою; 295 (61,3 %) - з середньою (в тому чист середньо-спещальною) освiтою. За соцiальним положен-ням опиташ розподiлились наступним чином: 239 (49,7 %) - працюючi, 166 (34,5 %) - пенсь онери, 26 (5,4 %) - швалщи, 46 (9,6 %) - непра-цююч^ 4 учнi. Третина респондента (153 особи
- 31,8 %) проживали у обласному центр^ 150
(31,2 %) - в шших мютах, 74 (15,4 %) - у селищах мюького типу, решта (104 - 21,6 %) - у селах.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результати анкетування показали, що питання про необхщнють хiрургiчного лiкування майже 2/3 хворих (65,6 %) обговорювали з родичами, близько 40 % - з лшарем або спещалютом; 9,4 % - з друзями i менше 4 % пащеннв не радились ш з ким. Бiльше 60 % опитаних не вщкладали госпiталiзацiю, 23,8 % - були госпiталiзованi через 10-20 дшв, ще 15,2 % - шзшше 3 тижнiв вщ моменту отримання направлення на стацю-нарне лiкування. Серед факторiв, що вплинули на вибiр конкретного лшувального закладу, половина опитаних (53,1 %) назвали "хорошi вщ-гуки про стащонар" i поради лiкаря, якому довiряють (35,5 %). Ще 23,9 % хворих вщповши, що в шшому стацiонарi !м було вщмовлено в госпiталiзацil (10,1 %) за рiзних причин, в тому чи^ за вiдсутнiстю спецiалiста або вщдшення; в 2,5 % випадкiв була черга на госпiталiзацiю; в 10,4 % - через фiнансовi труднощ^ в тому числi пов'язанi з оплатою медикамента.
1нтегральним показником якосп стацiонарноl допомоги, з точки зору респондента, е показник задоволеносп лшуванням i доглядом в цiлому, який залежить перш за все вщ покращення стану здоров'я хворих. Пюля проведеного лiкування бiльшiсть пацiентiв (72,2 %) вщмггили позитивнi зрушення, ще 11,7 % госппашзованих - незначне полшшення, решта хворих або не вщчувала будь-яких змiн (6,8 %), або не змогла виз-начитися з ощнкою (9,3 %). На момент виписки зi стацiонару близько 27 % опитаних ощнили стан свого здоров'я як хороший, 47,3 % - як задовшьний, що на думку майже третини пащента (29,6 %) дозволило б 1м рашше на кшька дшв виписатися зi стащонару.
У цiлому повнiстю задоволеними наданою допомогою виявилися бiльше 2/3 опитаних (68,5 %), ще 27,6 % - також скорше задоволеш, шж незадоволенi. Негативну оцiнку дали тшьки 7 (1,6 %) респондента. Середнш бал задово-леностi за 4-бальною шкалою становив 3,68.
Детальний аналiз складових (компонентiв) стацiонарного лшування, якi впливають на задо-воленють пацiентiв якiстю медично! допомоги, показав, що абсолютна бшьшють опитаних (80,9 %) шдкреслюють дуже важливе значення дiяльностi медичного персоналу - середнш бал важливосп ц1е! складово! - 4,81 (табл. 1). Майже аналопчний розподш вiдповiдей щодо задо-волення нею: "повшстю задоволеш" - 76,5 % респондента, "скорше задоволеш" - 19,9 %, "незадоволеш" - 5 (1,1 %) опитаних; 2,6 % - не визначились з вщповщдю (табл. 2).
Таблиця 1
Результати анкетного опитування онколопчних хворих щодо важливост1 окремих
складових стащонарного л1кування
№ п/п Складов! (компонента) К1льк1сть ввдповвдей (в %) Середн1й бал (за 5-бальною шкалою)
абс. юль-юсть (n) дуже важ-ливо важливо байдуже маловаж-ливо неваж-ливо
1 Д1яльшсть медичного персоналу 445 80,9 18,9 0,2 0 0 4,81
2 Надання шформаци про захворювання 457 77,2 22,8 0 0 0 4,77
3 Надання тформаци про операщю, ïï очшувану ефектавтсть, наслвдкн, ускладнення 443 83,1 16,9 0 0 0 4,83
4 Надання шформаци про процедури, маншуляци, обстеження, що виконувались у стащонарц медикаменти, правила прийому та поводження 444 74,6 25,2 0,2 0 0 4,74
5 Надання шформацц-рекомендацщ п1сля виписки 3i стащонару 423 80,9 19,1 0 0 0 4,81
6 Саштарно-побутов1 умови 437 61,6 35,9 0,7 1,6 0,2 4,57
7 Орган1зац1я лшувального процесу 426 68,8 31,0 0 0,2 0 4,68
8 Оргашзащя д1агностичного процесу 416 70,9 26,2 0 2,9 0 4,65
Серед причин незадоволення дiяльнiстю медичного персоналу 54,9 % тих, хто вiдповiв на це запитання, назвали слабку оснащешсть стащо-нару медичним обладнанням та iнструментарiем, що в свою чергу впливае на результати дiяль-носп; кожен п'ятий (19,5 %) респондент - недо-статню увагу до пащенпв; по 8,5 % опитаних пов'язали це з недостатньою оргашзащею робо-ти персоналу та з переважанням у медичних працiвникiв меркантильних iнтересiв. Тобто результати показали, що майже половина випадюв незадоволення роботою медичного персоналу напряму пов'язана не з !х квалiфiкацiею або вщ-ношенням до пацiентiв, а з тими умовами (старi примiщення, обладнання тощо), в яких вони працюють.
Одшею з вагомих складових хiрургiчного ль кування онкологiчних хворих е шформування пацiентiв про стан здоров'я, наслщки та усклад-нення основного захворювання, доцшьнють оперативного втручання, дiагностичних дослiджень, лiкувальних процедур i манiпуляцiй, правила поведiнки пацiента при !х виконаннi та пiд час прийому лшарських препаратiв, виконання реко-мендацiй пiсля виписки зi стащонару тощо.
Про важливiсть цих компонент для самих пацiентiв свiдчать результати проведеного анке-тування - вщ 74 до 83 % опитаних вщнесли цi
вiдомостi до групи "дуже важливих", решта (1725 %) - до групи "важливих" (див. табл. 1), при-чому за рейтингом важливосп найцшшшою для онколопчних хворих е iнформацiя про операщю та ïï наслiдки (середнш бал - 4,83). Жоден респондент не сказав, що ця шформащя для нього неважлива або маловажлива.
Що ж до рiвня задоволеносп пацiентiв надан-ням iнформацiï про ïхне захворювання, його наслщки та ускладнення, то тшьки 2/3 респондент (66,1 %) повнютю цим задоволенi; ще 28,3 % - задоволеш, але частково (середнш рь вень становить 3,53 бала). Понад 92 % респондента задоволеш (в тому чи^ 64,6 % задоволеш повнютю) яюстю наданоï iнформацiï щодо майбутньоï операцiï, ïï очiкуваноï ефективносп, ускладнень, поводження хворого в шсляопера-цiйному перiодi (середнiй бал - 3,47). Майже аналопчний розподiл оцшок онкологiчних хворих про отриману iнформацiю про процедури i маншуляци (середнiй бал - 3,54) та рекомендаци пiсля виписки (3,46). Серед тих, хто частково задоволений або незадоволений отриманою ш-формацiю, 28,6 % ^з 49 респондентiв) хотши б мати бiльш детальнi рекомендаци шсля операцiï та виписки зi стацiонару; 10,2 % - про стан здоров'я шсля операци; 12,2 % - про результати аналiзiв та операци.
Слщ вщмггити, що анатз рiвня задово-леностi якiстю медично! допомоги в стацiонарах вiдрiзняеться вщ такого в амбулаторно-пол> клiнiчних закладах перш за все тим, що якщо в потктшчнш мереж мова йде головним чином про доступшсть, обсяг i квалiфiкацiю медично! допомоги, то в стацюнарах поряд з цими пи-таннями в суб'ективних оцшках пацiентiв велику роль вщграють питання побутових умов, в яких перебувае хворий при госпiталiзацil. Навт при високiй якостi медично! допомоги, високш квалiфiкацi! медичного персоналу нсш, незручнi палати, рвана, запрана бшизна, несмачна !жа мо-жуть негативно вплинути на уяву хворого про якiсть медично! допомоги i закономiрно викли-кати його незадоволешсть рiвнем лiкування i догляду в данiй лiкарнi. Це тдтвердили резуль-тати проведеного опитування, яю показали висо-ку значущють для пацiентiв хороших саштарно-
побутових умов перебування в стацiонарi -97,5 % респондента пiдкреслили, що це важливо (див. табл. 1). Водночас рейтинг задоволеносн пацiентiв умовами побуту в лiкувальних закладах посщае останне мiсце серед шших компонент стацiонарного лiкування (середнш бал -3,25). Серед 246 респондента, яю виказали сво! зауваження щодо органiзацi! побуту та створення санiтарно-гiгiенiчних умов, бiльше половини па-цiентiв (53,7 %) незадоволенi оснащенням ста-цiонарiв обладнанням та спещальними присто-суваннями для хiрургiчних хворих; 23,6 % указали на незручносн, пов'язанi з перебуванням у палатах поруч iз вкрай тяжкими хворими; 33,7 % вщм^или неяюсне, перш за все одноманiтне хар-чування; майже чверть респондентiв шдкреслили вiдсутнiсть тепло! води, душа, юмнат для гiгiени, вентиляторiв, наявнiсть старо! бшизни тощо.
Таблиця 2
Результати анкетного опитування онколопчних хворих щодо задоволеност1 окремими
компонентами стац1онарно¥ допомоги
№ п/п Складов! (компонента) стащонарноК допомоги К1льк1сть в1дпов1дей (в %) Середшй бал (за 4-бальною шкалою)
абс. тль-к1сть (п) повшстю задоволе-ш скор1ше задоволе-ш скор1ше незадово-леш повшстю незадово-леш утрудню-вались ввдпо-в1стп
1 Д1яльшсть медичного персоналу 468 76,5 19,9 0,6 0,4 2,6 3,67
2 Надання шформацц про 448 66,1 28,3 1,6 0,9 3,1 3,53
захворювання
3 Надання шформацц про операц1ю, и 438 64,6 27,4 2,7 0,5 4,8 3,47
очжувану ефективтсть , наслвдкп,
ускладнення
4 Надання шформацц про процедурп, 447 65,3 28,0 4,3 0,4 2,0 3,54
матпуляци, обстеження, що
впконувалпсь у стац1онар1;
медикамента, правила прийому та
поводження
5 Надання шформацц-рекомендащи 407 71,5 18,7 2,2 0 7,6 3,46
п1сля впппскп з1 стащонару
6 443 48,5 36,3 9,5 2,5 3,2 3,25
Саттарно-побутов1 умовп
7 Оргашзащя лшувального процесу 443 70,4 26,2 1,6 0,4 1,4 3,64
8 Оргашзащя дiагиостпчиого процесу 427 60,7 30,4 3,3 0 5,6 3,41
Оргашзащю лiкувального i дiагностичного процесу в стацiонарi (очiкування, мiсце прове-дення, догляд у пiсляоперацiйному перюд^ дискомфорт пiд час проведення дiагностичних дос-лiджень тощо) абсолютна бшьшють опитаних онкологiчних хворих також вщнесли до групи важливих (31,0 % i 26,2 % вщповщно) i дуже важливих (68,8 % i 70,9 %) складових хiрур-гiчного стацiонарного лiкування (див. табл. 1).
Повнютю задоволенi реалiзацiею цих компонент були 70,4 % i 60,7 % респондентiв вщповщно. Серед основних причин незадоволеностi орга-нiзацiею лiкування 137 респондентiв назвали: не-передбачуванi витрати на медикаменти (51,1 %), вщчуття дискомфорту тд час процедур i маш-пуляцш (19,7 %), черги у маншуляцшних та пе-рев'язочних кабiнетах (13,9 %), незручносп, пов'язанi з по!здками в iншi лiкувальнi заклади
для виконання окремих процедур (12,4 %). Май-же н ж самi причини вплинули на задоволенiсть 112 опитаних органiзацieю дiагностичних обсте-жень: 44,6 % респондента вщмггили неперед-бачуванi витрати на проведення дiагностичного дослiдження; 29,5 % - указали на те, що частина дослщжень виконувалась в iнших лiкувальних
закладах; 23,2 % хворих вiдчували дискомфорт; 8,9 % скаржились на несвоечасшсть виконання дiагностичних дослiджень.
Отриманi результати по критерiях важливостi i задоволеносн окремими компонентами ста-цюнарно! допомоги були нанесет на двомiрну карту (рис.).
5
/3)
2й И
к А ^ЛУ т
0 и
Зосередитися на цьому Усп1шн1 результати
Низький пр1оритет Можлива переоц1нка
3,5
Виконання
Середш р1вн1 оцшки важливостi i задоволеностi окремими компонентами стацiонарного хiрургiчного лiкування онкологiчних хворих:
позначки "1-8" компонент стацюнарного лшування вщповщають пунктам у таблицях 1 [ 2
Як видно з рис. 1, iз 8 критерив (компонент) оцшки якосн медично! допомоги 4 опинилися в сегмент "Усшшш результати", в тому числi: дiяльнiсть медичного персоналу; iнформування пацiентiв про !хне захворювання; про процедури, машпуляци, правила прийому медикаментiв та поводження при виконаннi процедур i до-слiджень; органiзацiя лiкувального процесу.
Вс iншi компоненти медичного обслугову-вання онкологiчних хворих сконцентрувалися в сегмент "Зосередитися на цьому", тобто висо-кому рiвню очiкувань пацiентiв вщповщав низь-кий рiвень задоволеностi !х виконанням. Жодна компонента хiрургiчного стацюнарного лшуван-ня не потрапила у квадранти, що вщповщають низькому рiвню !хньо! значущостi для пацiентiв ("Низький прiоритет" i "Можлива переоцiнка").
У цшому, в 71,3 % випадюв очiкування пащ-ентiв спiвпали з отриманими результатами; бшь-ше чверн хворих (26,8 %) вважають, що отри-мали кращу допомогу, шж очiкували, i лише 8 (1,9 %) пащеннв були розчарованi яюстю медично! допомоги.
ВИСНОВКИ
Таким чином, результати вивчення задоволеносп онколопчних хворих медичною допомогою шд час радикального хiрургiчного лiкування як критерда 11 якостi показали:
1. Вс складовi ще! допомоги - вщ роботи медичного персоналу, оргашзаци лшувально^аг-ностичного процесу, саштарно-побутових умов перебування у стацiонарi до надання детально! iнформацi! про заплановаш заходи, !хнi наслiдки, правила поводження з точки зору пащеннв е важливими компонентами стацюнарного лшу-вання.
2. До категори "успiшних результатiв" щодо задоволеностi онкологiчних хворих пiд час радикального хiрургiчного лiкування в стацiонарi за результатами дослiдження вщнесено: дiяльнiсть медичного персоналу, надання шформацп про захворювання, про виконанi процедури, машпуляци, обстеження, медикаменти, правила прийому та поводження, оргашзащя лшувального про-цесу.
4
3
3. До категорп високих очшувань i низького рiвня задоволеносп наданням медично! допо-моги пащентам пiд час радикального протипух-линного хiрургiчного лiкування за результатами дослщження вiднесено: iнформування про опера-щю, !! очiкувану ефективнiсть, наслiдки та уск-ладнення; надання рекомендацiй шсля виписки, органiзацiя дiагностичного процесу, саштарно-побутовi умови перебування у стацюнарь
4. Використана методика двомiрного шкал> рування дозволила оцшити ("очами пащенпв") найбiльш значущi для хворих аспекти надання стацюнарно! допомоги, що впливають на пози-тивну або негативну оцiнку дiяльностi даного лiкувального закладу, виявити потенцiйнi мож-ливостi !! покращення.
Отриманi результати дослiдження необидно враховувати при оргашзаци i проведены хiрур-гiчного лiкування онкологiчних хворих. Пащент мае бути iнформованим i брати участь у прий-нятп рiшень з дiагностики, лiкування i профь лактики власних захворювань.
Перспективним напрямком подальших до-слщжень е, на наш погляд, проведення соцюло-гiчного опитування серед медичного персоналу лшувальних закладiв такого типу з метою вив-чення !хшх думок щодо задоволеностi своею дiяльнiстю, мотивацi! надавати якiснi медичнi послуги онколопчним хворим, зацiкавленостi в шдвищенш рiвня поiнформованостi пацiентiв з точки зору формування партнерських взаемо-вщносин зi споживачами медичних послуг.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анкетирование родильниц как инструмент управления качеством работы / Сафина Р.Р., Степанов Е.В., Демидова А.Л. и др. // Управленческие и информационные технологи в здравоохранении в условиях внедрения медицинского страхования. - Казань: Медицина, 1997. - С.163-164.
2. Захаров И. А. , Богорубова Т. А., Ростова Н. Л. Проблема оценки удовлетворённости пациентов качеством медицинской помощи //Материалы 3-й Рос. науч.-практ. конф. «Развитие стационарной медицинской помощи в период реформы здравоохранения в России». - М., 1996.- С.161-162.
3. Кучеренко В.З., Алексеева В.М., Скоморохова Т.В. Концепция маркетинга медицинской услуги в добровольном медицинском страховании // Экономика здравоохранения.- 2003.- №11-12.- С.40-50.
4. Мнение пациентов, как важное направление улучшения системы обеспечения качества медицинской помощи в крупной многопрофильной больнице / Вишняков Н.И., Пенюгина Е.Н., Петрова Н.Г., Железняк Е.С. // Здравоохранение Рос. Федерации.-1998. -№5.- С.39-41.
5. Новаторов Э.В. Концептуальные и методоло-
гические основы маркетинговых исследований качества в сфере услуг //Маркетинг и маркетинговые исследования в России.-2000.- №5.- С.4-13.
6. Роль социологических опросов в оценке качества медицинской помощи в стационаре / Юрьев В.К., Еременко Ю.А., Ковалев И.В. и др. // Материалы 3-й Рос. науч.-практ. конф. «Развитие стационарной медицинской помощи в период реформы здравоохранения в России». - М., 1996.- С.222-223.
7. Современные оценки качества стационарной медицинской помощи по результатам социологического опроса /Алексеева Л.А., Пенюгина Е.Н., Петрова Н.Г., Железняк Е.С. // Пробл. соц. гигиены и истории медицины.- 1996.- Т.3.- С.20-22.
8. Солохина Т.А. Управление качеством психиатрической помощи: (результаты социологического исследования) // Психиатрия. - 2003. - № 4. - С. 63-70.
9. Сосновский А.Ю. Удовлетворенность пациентов психиатрической помощью, как критерий ее качества: Автореф. дис. ... канд. мед. наук.- М., 1995.-20с.
10. Черчиль Г.А. Маркетинговые исследования.-СПб.: Питер, 2001.- 752с.
УДК: 618.2/.3:613.84:57.048
С.Г. Бтяев, Л.Г. Назаренко, С.М. Коровай
Мiський клтчний пологовий будинок ¿з неонатологiчним стацюнаром
(директор - С.М.Коровай)
м.Харюв
СОЩАЛЬШ АСПЕКТИ МАТЕРИНСЬКОГО ТА БАТЬКШСЬКОГО ТЮТЮНОПАЛ1ННЯ
Ключовi слова: ваггтнкть, палгння, палгння тютюну Kew words: pregnancy, smoking, tobacco smoking
Резюме. Для выяснения социальных аспектов проблемы табакокурения матери и отца будущего ребенка проведено обследование с анкетированием 237 беременных женщин в сроке гестации 5-40 недель. Произведен сравнительный анализ встречаемости различных вариантов социальных факторов у обследованных женщин в условиях мегаполиса.
