CC BY
22
-e-
Установленные особенности позволят дифференцированно оценить изменения в состоянии здоровья населения промышленных городов в связи с аэрогенным влиянием ТМ.
ЛИТЕРАТУРА
1. ДСП-201-97. Державы са-штарш правила охорони атмосферного пов^ря населених мюць (вщ забруднення хiмiчни-ми i бюлопчними речовинами).
— К., 1997. — 57 с.
2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — К.: Мориан, 2000. — 320 с.
3. Паранько Н.М., Белиц-кая Э.Н., Карнаух Н.Г и др. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения. — Днепропетровск: Полиграфист, 2002.
— 143 с.
4. Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. — М.: Изд-во МНЭ-ПУ, 2001. — 264 с.
5. Ревич Б.А., Сает Ю.Е. Эколого-гигиеническая оценка окружающей среды промышленных городов // Урбоэ-кология. — М., 1990. — С. 186-197.
6. Руководство по контролю загрязнения атмосферы РД 52.04.186-89. М.: Госкомгид-ромет СССР, 1991. — 693 с.
7. Сает Ю.Е. Антропогенные геохимические аномалии свинца // Свинец в окружающей среде. — М.: Наука, 1987.
— 135 с.
8. Сердюк А.М., Белиц-кая Э.Н., Паранько Н.М., Шматков Г. Г Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин: Монография. — Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. — 148 с.
9. Состояние природной среды в СССР. — М.: Госкомстат, 1990. — 245 с.
10. Трахтенберг И.М., Колесников В.С., Луковенко В.П. Тяжелые металлы во внешней среде: современные гигиенические и токсикологические аспекты. — Минск: Навука i технка, 1994. — 285 с.
11. Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды // Довктля та здоров'я. — 1997.
— № 2. — С. 48-51.
SOIL POLLUTION WITH CHEMICAL ELEMENTS: RISK FACTORS, NEGATIVE INFLUENCE ON THE HEALTH CONDITION
Grebnyak N.P., Grebnyak V.P., Ermachenko A.B., Pavlovich L.V.
ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Х1М1ЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, НЕГАТИВНИН ВПЛИВ НА ЗДОРОВ'Я
абруднення навколишнього се-редовища ютотно попршуе стан здоров'я населення. Не-сприятливий вплив рiзноманiт-них техногенних факторiв при-зводить до збшьшення рiвня смертности захворюваност^ попршення фiзичного розвит-ку, подальшого поширення преморбiдних станiв [1, 3-7]. Сучасна ситуа^я характеризу-еться тим, що незважаючи на деяке зниження рiвня забруднення атмосферного пов^ря промисловими пщприемства-ми зберiгаються пщвищеш кон-центрацiï екотоксикантiв у Грунтк
Мета роботи — дослiдження особливостей впливу забруднення Грунту хiмiчними еле-ментами на стан здоров'я на-селення мегаполюа.
Матерiали та методи до-слiдження. Для кiлькiсноï та якiсноï характеристики кон-центрацп солей металiв у Грунт проаналiзовано звiтнi данi Артемiвськоï геологорозвщу-вальноï експедицiï об'еднання "Донбасгеолопя" за 1988-1990 роки "Комплексна оцЫка репо-нальних техногенних змiн пд-рогеохiмiчних умов Донецько!' областГ. За "умовно чисту" (контрольну зону) було прий-нято вiльну вiд господарсько!' дiяльностi територiю, вщдале-ну вiд промислових пщпри-емств — нацiональний заповедник "Хомутовський степ". Ста-тистична обробка матерiалiв дослiджень здiйснювалася за допомогою стандартного пакету програми Microsoft Ехсе1.
Результати дослiджень та ïx обговорення. Встановлено, що тривале техногенне забруднення пов^ряного i водного середовищ мегаполiса у результат трансгресiï зумовило значне забруднення Грунту. За уама вивченими хiмiчними елементами та ïхнiми сполука-ми мiнiмальна та максимальна кратност перевищення фоно-
ГРЕБНЯК М.П., ГРЕБНЯК В.П., 6РМАЧЕНКО О.Б., ПАВЛОВИЧ Л.В.
Донецький державний медичний унiверситет iM. М. Горького, Донецький нацiональний техшчний унiверситет
УДК 504:613
ЗАГРЯЗНЕНИЕ ГРУНТА ХИМИЧЕСКИМИ ЭЛЕМЕНТАМИ: ФАКТОРЫ РИСКА, НЕГАТИВНОЕ ВЛИЯНИЕ НА ЗДОРОВЬЕ Гребняк Н.П., Гребняк В.П., Ермаченко А.Б., Павлович Л.В. Пахотный слой грунта в связи с постоянным взаимодействием с другими экосистемами (биосферой, атмосферой, гидросферой) служит приоритетным источником поступления в организм человека экотоксикантов. Агрессивность грунтовых загрязнений обусловлена химическими особенностями элементов, характером взаимодействия с основными системами организма и концентрацией чужеродных веществ во внешней среде.
-e-
вих концентрац1и вщповщно становили 0,9-2,2 та 1,1-3,7 рази. Особливо значне забруд-нення Грунту вщзначалося такими елементами: ртуттю (3,7 рази), оловом (3,3), хромом, свинцем та 1терб1ем (2,6), лт-ем (2,6), магн1ем (1,9). Вщнос-но невисоке забруднення Грунту нюб1ем, ванад1ем I бором (1,1 рази). Разо з цим слщ заз-начити, що нав1ть у заповеднику концентрац1я окремих х1м1чних елемент1в перевищувала або знаходилася у верхшх межах гранично допустимих концен-трацм для Грунту (серед таких хром, нкель, м1дь, ртуть, сви-нець).
Вплив х1м1чних елеменлв-забруднювач1в Грунту виявля-еться у формуванн р1зних вщ-хилень у стан1 здоров'я. Можна припустити, що характер, ви-разнють I неоднозначн1сть структури несприятливих пато-лог1чних ефект1в, разом з р1з-ною чутлив1стю населення до впливу фактор1в середовища, значною м1рою залежать вщ властивостеИ самих х1м1чних елемент1в. На п1дстав1 л1тера-турних даних [1-4, 6, 7, 9, 10] та результат!в власних дослщ-жень можна скласти у концептуальному вигляд1 Тхню ппешч-ну характеристику (табл.).
Прюритетним в оц1нц1 впливу х1м1чних елемент1в на орган1зм людини е Тх надходження в ор-ган1зм з Тжею та водою. У Тх-ньому добовому баланс! най-б!льше надходить л!т!ю ! цинку (10-4 моль), алюм!н!ю, сурми, зал!за, бору ! брому (10-4-10-5 моль). У вкрай незначних юль-костях з Тжею ! водою потра-пляють фтор, олово, вюмут ! ртуть (10-7 моль). При високо-му забрудненн! Грунту зазна-чен! величини можуть ¡стотно зростати за рахунок включен-ня х1м1чних елемент1в у хар-човий ланцюжок. Тому для ор1-ентовноТ оцшки вм1сту Тх у добовому рацюш людини необ-х1дно враховувати бюгеох1м1чш особливост1 концентрац1И у конкретному репош.
Представлений у таблиц! вмют елемент!в в орному шар! Грунту та у р!чковм вод! дае за-гальну характеристику Тх поши-реност! у довк!лл!. До х!м!чних елемент!в з високою концен-тращею у Грунт! належать кремн!й ! зал!зо. У р!чков!й вод! найбшьше фтору, йоду, зал!за.
Залежно вщ навантаження на
зовн!шне середовище, х1м1чн1 )*
SOIL POLLUTION WITH CHEMICAL ELEMENTS: RISK FACTORS, NEGATIVE INFLUENCE ON THE HEALTH CONDITION Grebnyak N.P., Grebnyak V.P., Ermachenko A.B., Pavlovich L.V.
The arable layer of the soil, in the connection with constant interaction with other ecosystems (biosphere, atmosphere, hydrosphere) serves as a priority source of invasion of ecotoxicants into the human body. Aggressiveness of soil pollution is due to the chemical peculiarities of elements, the character of interaction with main systems of the human body and the concentration of foreign substances in the environment.
елементи диференцюються за характером просторового роз-подТпу забруднення Грунтового покриву. Для розробки еколо-го-ппешчних карт з оцшкою вмюту рухливих форм бюлопч-но активних х!м!чних елемент!в у Грунт! найкращим е медико-географ!чний метод. Аномаль-ш бюгеох!м!чш пров!нц!Т з п1д-вищеним вм!стом у б!осфер! хи м!чних елемент!в у результат! контам!нац!Т диференцюються на зони: Грунтов! аномали (ГА), локальн! Грунтов! аномал!Т' (ЛГА), велик! Грунтов! аномали (ВГА), екстремальш Грунтов! аномали (ЕГА).
Для бюгеох!м!чних провшцм типу ГА характерне техногенне забруднення Грунту х!м!чними елементами у концентрац!ях з незначним перевищенням фо-нових р1вн1в. Вони створюють-ся за рахунок р!вном!рного просторового розподшу в орному Грунтовому шар! марган-цю, селену, руб!д!ю.
Основними рисами ЛГА е невелик! площ! (локуси) з високи-ми концентращями х!м!чних елемент!в у Грунт!. До них належать лтй, берилм, ванад!й, хром, кобальт, ср!бло, строн-ц1й, олово, в!смут.
Велик! Грунтов! аномали характеризуются р!вном!рним просторовим розпод!лом х!м!ч-них елемент!в в орному шар! Грунту на значних площах. вГа виникають внаслщок забруднення Грунту свинцем, мщдю ! сурмою.
Характерною рисою екстре-мальних Грунтових аномал!й е наявнють д!лянок Грунту з кон-центрац!ею екотоксикант!в, що значно перевищуе ГДК ! м!стить високу небезпеку для здоров'я населення. ЕГА формуються внаслщок контамшаци бюсфе-ри ртуттю, кадм!ем, н!келем, цинком, мол!бденом. Х!м!чних Грунтових аномалм не утворю-ють кремшй, титан, циркон!й, н1об1й, бор.
Токсична д!я х!м!чних елемен-т1в тюно пов'язана з Тхньою всмоктуван!стю у шлунково-кишковому тракт! (ШКТ). Висо-ка всмоктуван!сть характерна для лтю, бору, фтору, миш'яку, селену, брому, мол!бдену, йоду, руб!д!ю. М^мальну усмок-туван!сть мають берил!й, алю-м1н1й, ванад!й, хром, марга-нець, зал!зо, н!кель, ср!бло, кадм!й, циркошй, олово, сур-ма, бар!й, титан, свинець, вюмут, нюбй Бтьшють речовин з низькою всмоктуван!стю у ШКТ мае токсичний вплив на орга-шзм людини. Сл!д зазначити, що усмоктуванють вар!абельна ! залежить вщ в!ку, р!вня еле-мента у добовому рацюш та його концентраци у функцю-нальних тканинних депо, вмюту фермент!в у ШКТ, активной ендокринноТ системи, наяв-ност та стад!Т захворювань. Найб!льшу всмоктуванють хи м!чних елемент!в мае ШКТ ди тей, яка ¡стотно пщвищуеться за наявност! у рац!он! харчу-вання комплексоутворювач!в.
Значна частина х!м!чних еле-мент!в (так званих м!кроеле-мент!в) е складовою частиною ф!зюлопчно'Т системи регуляц!Т' життевих функц!й оргашзму людини. М!кроелемент у пев-них дозах е необхщним для функцюнування оргашзму, але його надлишок викликае р!зно-ман!тн! захворювання або ура-ження всього орган!зму. Залежно вщ активност! х!м!чних елемент!в ! чутливост! оргашз-му вир!зняють есенц!альний та токсичний д!апазони, за характером впливу на оргашзм людини — есен^альш, умовно есен^альш, токсичн! та потен-ц!йно токсичн! х1м1чн1 елементи.
До есенщальних належать життево необх!дн! елементи, без яких оргашзм не може ш зростати, н! функц!онувати, а при недостатньому його над-ходженн! розвиваються хворо-
би. Роль есен^альних елемен-тiв полягае у загальмовуваннi або активацп дм ферментiв, тобто у сприянш оптимальному функцiонуванню органiзму. Для есен^альних елементiв визна-чено рiвень íх надходження в органiзм, заниження якого вик-ликае ризик явного його дефи циту або функцюнапьно'[ недос-татностi. До групи есен^альних елементiв належать хром, мар-ганець, залiзо, кобальт, мiдь, цинк, селен, молiбден i йод. Умовно есен^альними е такi елементи, дефiцит яких у добо-вому рацiонi спричиняе негативы змши у стаж здоров'я. Для них юнуе бшьш широкий н тервал мiж дозою позитивного i негативного впливу. До групи належать лтй, бор, фтор, кремнiй, ванадiй, шкель, миш'як, бром. Токсичними е та-кi хiмiчнi елементи, якi нав^ь за незначного забруднення дов-кiлля iнiцiюють патологiчнi про-цеси в органiзмi. Для цих еле-ментiв характерний малий дiа-пазон мiж безпечною i неспри-ятливою дозою, або експозици ею. Виражена токсична дiя при-таманна берилю, алюмiнiю, кадмiю, барiю, ртут^ свинцю та вiсмуту. До потенцмно токсич-них належать елементи, як у дуже низьких дозах позитивно впливають на органiзм або не мають несприятливого впливу. Висою концентрацií цих еле-ментiв викликають донозоло-гiчнi стани або розвиток захво-рювань. 1'хньою особливiстю е великий Ытервал мiж безпечною i несприятливою дозою, або експози^ею. До зазначе-них хiмiчних елемен^в належать титан, рубiдiй, стронцй цирконiй, срiбло, олово, сурма.
Критериями мiграцií та транс-формацií неоргашчних сполук елементiв у природних умовах геосфери та бюсфери е коефи цiенти бiологiчного поглинання (Кб) i водноí мiграцií (Кв). Коефи щент бiологiчного поглинання
характеризуе спiввiдношення вмюту хiмiчного елемента у золi та його вмюту у граштному шарi континенту. Величина Кб указуе на бшьш значний вмют елемента в орному шарi Грунту i його залучення у харчовий ланцюжок через кореневу систему плодiв i зелену масу рослин. Коефiцiент водно!' мiграцií е стввщношен-ням вмюту хiмiчного елемента у сухому залишку води та його вмiстом у граштному шарi континенту. Кв характеризуе сту-пiнь залучення неоргашчних сполук елементiв у процеси водно( м^рацп. Як видно з таблица найбiльшим ступенем бю-лопчного поглинання рослин-нiстю i фтомасою бiосфери вiд-значаються бор, бром, цинк, йод, ртуть, селен. Кб у них ста-новить 7,14-50,0 од. Практично вс зазначенi елементи, за ви-нятком ртутi, е есен^альними. Максимальне залучення у процеси водно( мiграцií встановле-не для ртут (Кв-17,6) i олова (Кв-1,56). Обидва хiмiчнi елементи справляють на оргашзм людини токсичну дю.
Стутнь окислювання характеризуе величину електронега-тивностi елемента, вщбиваючи специфiку окислювально-вщ-новних реакцiй, тобто процесу вщд^ або приеднання елек-тронiв атомом, молекулою або юном. При цьому атоми мета-лiв мають вираженi вiдновнi властивостi, а для неметалiв бiльш характерним е окислювання. Вщ'емне значення сту-пеня окислювання характерне для фтору, брому, йоду. Зазна-ченим елементам властива есенщальнють. Есенцiальний вплив на оргашзм також мають i хiмiчнi елементи з високим по-зитивним ступенем окислювання — марганець, хром, зали зо, селен, молiбден, ванадм.
Важливою характеристикою реакцiйноí взаемодií хiмiчних елементiв е електронегатив-нiсть — здатнiсть атомiв у мо-лекулi притягувати до себе електрони. Чим бшьше вщнос-на електронегативнiсть, тим виразнiше елемент виявляе не-металiчнi властивостi. При хи мiчнiй взаемодií елементiв по-мiтнiше зсуваються електрони в атомах з меншим ступенем електронегативностi, тобто [х-ня вiдновна здатнiсть слабшае. До хiмiчних елементiв з висо-кою вiдновною здатнiстю або низькою окисною здатнютю належать фтор, бром, миш'як i
бор. Як видно з таблицу зазна-чеш елементи добре всмокту-ються у ШКТ i е для оргашзму людини есенцiальними або умовно есенщальними. Еле-менти з високою окисною здат-нiстю (барiй i кадмй мають ви-ражену токсичну дю, за винят-ком лiтiю.
В еколопчному планi особливо цкавою е величина поляр-ностi зв'язку молекул: чим бть-ший електричний момент диполя, тим вища реакцiйна здат-нiсть речовини (а значить i його розчиннiсть) у природних умовах. Зi ступенем полярност речовини пов'язана екоппешчна оцiнка його деградацií. Велику швидюсть детоксикацií у зов-нiшньому середовищi мають менш полярнi елементи, тобто мiж якими iснуе зворотна про-порцiйна залежнiсть [8]. Як ба-чимо, меншою швидкiстю роз-паду у зовншньому середови-щi вщзначаються лiтiй, сурма, селен i миш'як.
1нтегральними критерiями небезпеки хiмiчних елемен^в для людини при íхньому попа-даннi у навколишне середови-ще е гранично допустимi кон-центрацп в атмосферному по-вiтрi, водi i Грунтк Пiд гранично допустимою концентра^ею атмосферного повiтря розумють таку концентрацiю хiмiчноí речовини у повiтрi населених мiсць, яка не викликае прямого або непрямого шкщливого впливу на людину невизначено тривалий час. Гранично допустима концентра^я хiмiчноí речовини у водi водоймищ регла-ментуе таку його концентра-цiю, що не викликае в органiзмi прямого або непрямого шкщливого впливу протягом всього життя людини, на здоров'я нас-тупних поколЫь i не попршуе ппешчш умови водокористу-вання. Пщ гранично допустимою концентращею хiмiчноí речовини у Грунт розумiеться концентрацiя в орному шарi, яка не призводить до прямого або непрямого впливу на здоров'я людини i на середовища, що прилягають до нього, на здатнють Грунту до самоочи-щення. Як видно з таблицу не-залежно вщ шляхiв надходження в оргашзм найбтьшу небез-пеку для людини мютять ртуть, кадмiй, хром, селен, олово, сурма, миш'як. Привертае ува-гу незначний дiапазон мiж есенцiальною та токсичною ди ею селену i хрому.
З формами юнування хiмiч-них елементiв у довкiллi пов'язаний Т'хнм вплив на орга-шзм. Зокрема, есенцiальну дiю справляють галогени, борати, оксиди (крiм алюмiнiю), силка-ти (крiм берилiю). На противагу Тм токсичними для органiзму е карбонати та хлориди. Слiд зазначити, що сульфати з низькою всмоктуванютю у ШКТ токсично впливають на орга-нiзм, а з високою всмоктува-нiстю е есенцiальними.
Зазначен риси хiмiчних еле-ментiв зумовлюють особли-востi негативно впливати на здоров'я. Найпоширешшими симптомами при хрошчному отруеннi алюмiнiем е нейро-токсична дiя (порушення рухо-
вих функцм, послаблення пам'ятi, психотичнi реакцiТ за дуже високих концентрацм алюмiнiю у корi головного моз-ку). Надлишкове надходження негативно впливае на обмш ре-човин i сприяе фiбролiзуванню легеневоТ тканини, Ытерстици альному запаленню легень i нирок. Алюмiнiй, дючи на ядерний хроматин, змiнюе ак-тивнiсть кiлькох ферментних систем, а також конкуруе з фосфором, каль^ем i залiзом. Негативна дiя алюмшю пщси-люеться при гiпервiтамiнозi Д, гiперсекрецiТ паращитовидноТ залози та алкоголiзмi. Найчас-тiше розвиваються психiчнi та невролопчш розлади, захво-рювання легень, катар верхшх
дихальних шляхiв, пародонтоз i карiес.
Барм е протоплазматичною отрутою, що блокуе SHгрупи, справляе виражений гона-дотропний i ембрютоксичний ефект. При хронiчному впливi
Таблиця
Ппешчна характеристика хiмiчних елементiв-забруднювачiв Грунту
©
Х1м1чний елемент Надходження з водою, Тжею та водою Вмют у Грунтов! аномали Всмок-тува-нють у ШКТ Д1я на орга-н1зм Кб Кв Сту-глнь окис-лення ГДК ЕН Диполь-ний момент, дебай Фор-ми юну-вання
пахотному шар1 Грунту р1чко-в1й вод1 атм. пов1-тря, мг/м3 води, мг/дм3 Грунту, мг/кг
Лтй 0,29 ммоль 3-103% 2,0 кг/дм3 ЛГА В УЕ 1,0 0,57 +1 0,02 0,03 0,97 7,8х сил.
Берилм 1,33 мкмоль 0,00003 мкг/дм3 ЛГА Н Т +2 1,47 0х сил.
Бор 120 мкмоль 1 103% 10 мкг/дм3 О В УЕ 50 +3 0,01х 0,5 2,01 0х бор.
Фтор 94,7 нмоль 0,02% 0,5-20 мг/дм3 В УЭ 0,1 -1 0,005х 1,5 2,8-10 4,10 галог.
Алюм1н1й 1668 мкмоль 150-160 мг/кг 2,5-121 мкг/дм3 ЛГА Н Т +3 0,04х 0,5 1,47 0х окс.
Кремний 0,12 мкмоль 33% О С УЕ +4 0,02х 1,74 0х сил.
Капьцм 67,2 кг/дм3 ЕГА С +2 0,3х 1,04 карб.
Титан 17,7 мкмоль 5 мг/кг 3 мкг/дм3 О Н ПТ 0,2 0,01 +4 0,5 0,1 1,44 0х сульф.
Ванадм 39 мкмоль 13-39 мг/кг 65 мкг/дм3 ЛГА Н УЕ 0,39 0,10 +2, +5 0,002х 0,1 150х 1,40 окс.
Хром 2,88 мкмоль 50-70 мг/кг 0,079 мг/дм3 ЛГА Н Е 1,03 +2, +6 0,0015 0,05 0,05 1,56 окс.
Марга-нець 67 мкмоль 600-800 мг/кг 2 мкг/дм3 ГА Н Е +2, +7 0,001 0,1 1500 1,60 окс.
Зал1зо 215-287 мкмоль 4,65% 10-2 мг/дм3 ЛГА Н Е +2, +6 0,04х 0,3 1,64 окс.
Кобальт 5,09 мкмоль 0,1-13,0 мг/кг 0,3 мкг/дм3 ЛГА С Е 2,74 0,34 +2, +3 0,001 0,1 5,0 1,70 сульф.
Н1кель 6,81 мкмоль 40 мкг/кг 0,3 мкг/дм3 ЕГА Н УЕ 1,54 +2, +4 0,001 0,1 3,0 1,74 сульф.
Мщь 55 мкмоль 15-20 мг/кг 7 мкг/дм3 РГА С Е + 1, +3 1,0 3,0 1,75 0х сульф.
©
Примтка: х — для сполук хiмiчного елемента; ЛГА — локальнi фунтовi аномали; ГА — фунтовi аномали; РГА — ряснi фунтовi аномали; ЕГА — екстремальнi фунтовi аномали; О — аномали вiдсутнi; В — висока всмоктува-нiсть у ШКТ; С — середня всмоктуванiсть у КТ; Н — низька всмоктувансть у ШКТ; Е — есен^альний; УЕ — умовно есен^альний;
Т — токсичний; ПТ — потен^йно токсичний; сил. — сил'1кати; бор. — борати; сульф. — суль-фди; галог. — галогени; окс. — оксиди; карб. — карбонати; сульф. — сульфати; хлор. — хлориди, ГДК — гранично допустима концентра^я; ЕН — електронегативнсть; Кб — коефiцieнт бiологiчного поглинання; Кв — коефiцieнт водно1 мiграцií.
барiю порушуеться бар'ерна функ^я печiнки, розвиваеться гiпертрофiя перибронхiальноí тканини i лiмфовузлiв, вегето-судинна дистошя, вщзнача-ються головний бiль, запамо-рочення i подразнення верхнiх дихальних шляхiв (ДШ). Най-частiше вражаються нервова система (трапляеться парез, енцефалопатя, паралiч, поли неврити, невралгiя верхшх кш-цiвок), ШКТ (гастрит, виразко-ва хвороба), розвиваються пневмоконюз, лорхвороби (отит, ларингiт, трахе'|'т, ринiт, бронхiт), кон'юнктивiт, хвороби нирок i печiнки, функцiональнi змiни ЦНС.
Берилм мае загальтоксичну, алергiйну, канцерогенну та ембрютоксичну дiю. Вiн всту-пае у конкурентнi взаемини з юнами двовалентних металiв (кальцiю, магню, марганцю). Берилiй, як природний активатор ферментв, пригнiчуе активнють лужноí фосфатази та зумовлюе високий рiвень му-кополiсахаридiв у сполучшй тканинi. За його впливу розви-ваються хронiчний гранулема-тозний пролiферативний за-пальний процес, бронхоспазм, екзематозний дерматит, пух-лини типу остеогенних сарком, подразнення дихальних шля-хiв. Найчастше виникають такi захворювання: берилiоз, брон-хiт, пневмонiя, назофарингiт, трахеобронх^, бронхiальна астма, лiмфогранулематоз, ек-зематозний дерматит, кон'юнк-тивiт, хвороби шкiри, туберку-льоз.
Бор призводить до поли отропно)', гонадотропноí, емб-рiотропноí та холiнолiтичноí дií. Пiд його впливом розвивають-ся дистрофiчнi змiни епiтелiю канальщв нирок, перiбронхi-альний склероз, гiперплазiя бронхiальних лiмфовузлiв, суб-атрофiчнi змши ВДШ, ппер-плазiя жовчних проток, некроз i жирова дистрофiя печшки,
ураження ЦНС. Бор пригнiчуе транспортування кальцю у слизову оболонку кишечника, а дючи на обмiннi процеси, призводить до ерiматозного висипу. За хрошчного впливу бору розвиваються захворю-вання ШКТ (борний ентерит, гастрит, виразкова ендемiчна хвороба), хвороби печшки, ен-докринноí системи, легень, шюри, вегетоневроз, артраль-пя, функцiональнi розлади нервовоí системи (НС), гшеко-логiчнi запальнi захворювання.
Ванадш призводить до за-гальнотоксичноí, гонадоток-сичноí та ембрiотоксичноí дií на оргашзм. При гострих i хро-нiчних iнтоксикацiях порушу-ються метаболiчнi процеси, пригнiчуеться iмунобiологiчна резистентнiсть. Ванадй беру-чи участь у метаболiзмi глюко-зи i глутамiну, порушуе енерге-тичний обмiн i окислювально-вiдновнi процеси, справляе алергiйну та подразнюючу дiю на слизову оболонку вДш. Критичним органом при впливi ванадiю е нирки. Найчастiше при штоксикаци ванадiем роз-виваються таю захворювання: астмощний бронхiт, пневмонiя, анемiя, хронiчний отит, нефро-зонефрит, склероз штерстици альноí тканини нирок, катар ВДШ, хвороби периферично( НС, неврастешя, вегетативний невроз.
Вiсмут викликае ембрюток-сичну дю, знижуе вмiст iмуног-лобушшв, а також, поедную-чись з iмуноглобулiнами, приг-нiчуе амiно- та карбоксипепси-дазу. При iнтоксикацií вюмутом розвиваеться недостатнiсть нирок (через некроз каналь^в нирок), порушуеться електро-кардiограма. За його впливу розвиваються енцефалопа™, виразковий стоматит, токсич-ний гепатит, ревматизм, остео-пороз, ппертошчна хвороба, мозковi порушення, хвороби периферичноí НС.
Залiзо призводить до загаль-нотоксичноí дií, подразнюе ВДШ. Основними симптомами його впливу е пневмоконютич-ш змiни, мюкардюпа™, ппер-еластоз епiкарду, мюкардю-дистрофiя, подразнення ВДш, астмовегетативний синдром з судинною дистонiею. При ш-токсикацií залiзом розвиваються вегетосудинна дистошя, сидероз печшки i нирок, остео-пороз хребта, ревматизм, п-пертонiчна хвороба, бронхiаль-
на астма, хвороби червоноí кровi та ШКТ
1нтоксикащя кобальтом зми нюе вуглеводний обмiн, галь-муе активнють ферментiв окислювальновiдновного ряду, пригнiчуе дихання тканини печшки, знижуе активнють моно-амiноксидази та глюкозофос-фатази у печшщ, пiдсилюе роз-виток сполучноí тканини в усiх вщдшах пiдшлунковоí залози, порушуе синтез тироксину, по-пршуе перетруення жирiв i ути-лiзацiю жирних кислот, гальму-еться активнiсть окислюваль-но-вщновних ферментiв. Кобальт викликае пригшчення серцевих м'язiв, кiсткового мозку, печшки та нирок, шюрш алергiйнi реакцп за типом ери-тематозно-папульозного дерматиту та дистрофiчнi змiни слизовоí носа. За iнтоксикацií кобальтом розвиваються за-хворювання печшки, пщшлун-ковоí залози, органiв травлен-ня та кровотворення, щито-подiбноí залози, анемiя, хвороби жовчовивщних шляхiв, ШКТ та шкiри.
При хрошчному отруеннi лт-ем вщзначаються розлади умовнорефлекторноí сфери, щитовидноí залози, нирок, сер-ця, легень i тератогенний ефект. Переважно уражаються кттини стовбура таламоппота-ламiчноí дiлянки, довгастого мозку та бiчних рогiв спинного мозку. За його впливу збшьшу-еться проникнють плацентарного i гематоенцефалiтичного бар'еру, а також зростае юль-кiсть еритроцитiв i рiвень ге-моглобiну за рахунок згущення кровi. Отруення лiтiем провокуе хрошчний отит, iнтермедiальну пневмонiю, бронхiт, трахей, ту-беркульоз.
Магнiй справляе загальтоксичну дю. При хронiчнiй шток-сикацií розвиваються "метале-ва лихоманка", астеновегета-тивний синдром i дифузмний iнтерстицiальний фiброз легень, пщвищуються сухожильнi рефлекси, пригнiчуеться iму-нобюлопчна резистентнiсть, вiдзначаються тремор рук i подразнення слизовоí очей i носа. lнтоксикацiя магнiем призводить до хрошчного атрофiч-ного назофаринпту, частоí не-житi, захворювань шлунка, ка-рiесу, пародонтозу та психiчних розладiв.
Марганець — пол^ропна от-рута, що вражае легеш, сер-цево-судинну i гепатобiлiарну
системи, ЦНС. При штоксика-цiТ вiдзначаються алергiйний i мутагенний ефекти, порушен-ня електролiтного обмшу, еритропоезу, функцiй щито-подiбноТ, пщшлунковоТ' та ста-тевоТ залоз, а також форму-вання сполучноТ тканини та кюток. Марганець опосеред-ковано через порушення ЦНС i астеновегетативний синдром пригшчуе бiосинтез катехола-м^в та функцiТ гонад. Основ-ними симптомами при што-ксикацiТ е вегетосудинна дис-тонiя, астеновегетативний синдром, ураження стриопали дарноТ системи, пневмоконю-тичнi змiни, мiокардiопатiя, п-переластоз епкарда, мюкар-дiодистрофiя, подразнення ВДШ. Токсичнють зростае пю-ля перенесених iнфекцiй, дис-функцiТ печiнки i нирок, вжи-вання алкоголю, палшня, порушення дiети, а також пщ впливом iнших токсичних ре-човин. Основними захворю-ваннями внаслщок штоксика-цiТ марганцем е манганотокси-коз, алергози ВДШ, бронх^ альна астма, астмоТдний бронхiт, екзема, дерматоз, невролопчш розлади, ревматизм, ппертошчна хвороба, цукровий дiабет, хвороби нирок i периферичноТ НС.
На штоксикацю мщдю вказуе пiдвищення проникностi мембран мтохондрм, некроз леге-невих альвеол рiзного ступеня, зниження бактерицидноТ ак-тивностi сироватки кровi, неспецифiчна гiперкупремiя, подразнення ВДШ, гепатоток-сичш функцiональнi розлади. lнтоксикацiя призводить до ураження периферичноТ НС, церебрального анпоневрозу, гастритiв, виразковоТ хвороби, аутоiмунних розладiв, хвороб печiнки, нирок i ЛОР-органiв.
Молiбден е пол^ропною от-рутою, що порушуе пуриновий обмiн, активнiсть лужноТ фос-фатази, холiнестерази, сульф-гiдрильних груп, функцю чер-воноТ кровi. При штоксикацп розвиваються дегенеративнi змiни каналь^в нирок, некроз клiтин печiнки, вегетоендок-риннi розлади, порушення обмшу мiдi, фосфору та вуглево-дiв. Найчастiше розвиваються такi захворювання: гастрит, хрошчний холецистит, карiес, вегетосудинна дистошя, ппер-тонiя, церебральна астенiя, хвороби печшки i ВДШ, арт-ралгп, цукровий дiабет.
Нiкель справляе загально-токсичну дiю, порушуе вугле-водну, бiлкову та антитоксичну функцп печiнки, знижуе вмiст SHгруп у сироватц кровi, зу-мовлюе вегетативш розлади, лейкопенiю i змiну еритропоезу. Найчастше розвиваються гастрит, хвороби печшки, носоглотки i легень, новоутво-рення, алергiйнi ураження шю-ри (екземи, дерматити) i периферичноТ нС.
За iнтоксикацiТ нiобiем приг-нiчуеться глкогеноутворю-вальна функ^я печiнки та юс-ткових м'язiв, зменшуеться концентрацiйна здатнiсть нирок, каналье нирок ущiльню-ються з заповненням Тхнього просвiту зернистим тгментом, знижуеться рiвень тровиног-радноТ кислоти, активнiсть хо-лiнестерази i лужноТ фосфата-зи, розвиваються жирова дис-трофiя печiнки з дтянками некрозу та атрофiчнi явища у сли-зовiй шлунка. Найчастше ви-никають такi захворювання: гастрит, виразкова хвороба, хрошчний отит, цукровий дiа-бет, хвороби периферичноТ кров^ ВДШ i нирок.
При iнтоксикацiТ оловом по-рушуються лiпiдний, холесте-риновий i кальцiевий обмiни, спiввiдношення бiлкових фрак-цiй, знижуеться лiполiтична ак-тивнють кровi, пригнiчуються функцiТ надниркових i щито-видноТ залоз, пiдсилюеться бронхiально-судинний малю-нок i ущiльнюеться коршь легень, розвиваеться гiперплазiя жовчних проток. Вщзначають-ся частi головш болi, запамо-рочення, скарги невролопчно-го характеру. lнтоксикацiя призводить до стенозу легень, психiчних розладiв, хвороб печшки та ендокринноТ системи, туберкульозу.
lнтоксикацiя рщкоземельни-ми металами порушуе функцю-нальний стан печшки,, провокуе патоморфологiчнi змiни у леге-нях, знижуе згортання кровi. Рщкоземельш метали е антаго-нiстами кальцю. Найчастiше розвиваються захворювання печiнки та ВДШ, а також знижуеться iмунобiологiчна резис-тентнiсть.
Ртуть викликае нейротоксич-ну та нефротоксичну дю, порушуе функцюнування надниркових залоз i печiнки, призводить до змiни гормональноТ та фер-ментативноТ активностi бтюв. lнтоксикацiя спричиняе суле-
MOBi нефрози, захворювання центрально! та периферичноТ НС, вегетосуднну дистоню, хвороби ендокринноТ системи, вюцероневротичний синдром, катар ВДШ.
Свинець викликае гонадоток-сичну та ембрютоксичну дю, порушуе секреторну та мотор-но-евакуаторну функцiю шлунка, бтковий, фосфолiпiдний та iншi види обмшу, змшюе функ-цiю кровотворення та фермен-тативнi процеси, пригнiчуе ами лiтичну активнiсть слини, зу-мовлюе С i В1 гiповiтамiнози. 1нтоксикацп повокують токсичний гепатит (з порушенням тг-ментноТ, вуглеводноТ та анти-токсичноТ функцiй), захворювання ШКТ, ЦНС, периферичноТ НС, хрошчний отит, ЛОР-хвороби, ендокринш та обмшш порушення.
Найпоширенiшими симптомами при отруенш срiблом е зниження iмунобiологiчноï ак-тивностi, патологiчнi змши су-динноï, нервовоï та глюзно'Т тканин головного та спинного моз-ку, погiршення умовнорефлек-торно'Т дiяльностi, розвиток ар-гiрiï. Найчастше розвиваються захворювання ВДШ, психiчнi розлади i вщхилення у ШКТ.
Провщними симптомами при iнтоксикацiï титаном е попр-шення дихальноï функцiï носа, первинний штерстищальний фiброз легень, субатрофiчний та атрофiчний стани слизовоТ' носа, глотки та горташ. Най-часлше розвиваються ВДШ, пневмоконiоз, хронiчний пило-вий бронхiт.
Цезiй викликае загальноток-сичний ефект. Основними симптомами штоксикаци е пщви-щення рН кровi й вмiсту фосфо-лодв та холестерину, пперка-лiемiя, поява у сечi вилуженого епiтелiю та шгмен^в. Патоло-гiчнi вiдхилення в органiзмi фк-суються у виглядi порушення серцевоï дiяльностi, атрофiч-них процеав у ВДШ, неврасте-
нiчного синдрому з проявами вегетосудинноТ дистонiï.
Цинк викликае мутагенну, он-когенну та гонадотоксичну дю. Основними симптомами е по-рушення бiлкового та вугле-водного обмшу, зниження фер-ментноï активностi, змши з боку червоно)' кровi та ЦНС, пд вищення сприйнятливост до iнфекцiйних агентiв, а також су-диннi розлади. lнтоксикацiя призводить до "металево) лихоманки", шлунково-кишкових розладiв, порушення функцiï печiнки, пiдшлунковоï залози i ЦНС, катарiв ВДШ, ппертошч-но[ хвороби, ревматизму та ЛОР-захворювань.
Головними симптомами ш-токсикацiï цирконiем е порушення функци печiнки, нирок i кровотворення, деструктивы змши бронхiв. 1нтоксикащя призводить до захворювань серцево-судинноï системи, ЦНС, ВДШ i червоно[ кровi.
Провiдними симптомами при штоксикаци хромом е пперпла-зiя, пролiферацiя i плоскокли тинна метаплазiя бронхiв, дис-трофiчнi та атрофiчнi змiни пе-чiнки, нирок i головного мозку, порушення бшкового обмшу та функцiï кровi, гiпертрофiя правого шлунка, порушення ско-рочувальноï здатностi серця, недостатнють нирок, сенсиби лiзацiя органiзму. При штоксикаци розвиваються захворювання нирок, печшки, пщшлун-ково[ залози, iшемiчна хвороба серця, виразкова хвороба, бронхiальна астма, нефрит, ве-гетосудинна дистоыя, дерматит, цукровий дiабет.
Фтор викликае полiтропну дiю. Проявами штоксикаци е порушення обмшу речовин i ре-зорбци у кютковм тканинi, по-гiршення iмунобiологiчноï резистентности зниження актив-ностi у печшщ та нирках лужноï та кислоï фосфатази, кальцифи кацiя легеневоï тканини, упо-вiльнення процесiв росту та
статевого розвитку. Токсична дiя фтору бшьш виражена при недостатшй юлькост бiлкiв i кальцiю. 1нтоксикаЦя призво-дить до флюорозу, порушення опорно-рухового апарату, ней-роциркуляторноï дистонiï, гепатиту, дистрофiï мюкарда, гастриту, ринiту, змiн ЕКГ.
Висновки
1. Реальна ситуаЦя у Донбас характеризуеться рiзноманiт-тям забруднення довюлля, тому при оцiнцi його впливу на здоров'я людини необхщно враховувати взаемодю з су-путшми елементами та сполу-ками. В умовах спiльноï дiï ю-тотно активiзуються специфiч-нi ефекти окремих хiмiчних елементiв, що може виявляти-ся у змiнi залежностi "доза — ефект".
2. Орний шар Грунту у зв'язку з постмною взаемодiею з ш-шими екосистемами (бюсфе-рою, атмосферою, гидросферою) е прюритетним джерелом надходження в оргаызм людини екотоксикантiв.
3. Агресивнють Грунтових забруднень зумовлена хiмiчни-ми властивостями елементв, характером взаемодiï з основними системами оргаызму та концентраЦею чужорiдних речовин у зовшшньому середо-вищi.
4. Масивне або тривале надходження ксенобютиюв може викликати виснаження адапта-цмних резервiв органiзму та сприяти формуванню патоло-гiчних змiн. Постiйний вплив екотоксикантв негативно впли-вае на здоров'я у вигляд сим-птомокомплексу специфiчних i неспецифiчних клiнiчних проя-вiв хвороб. Хронiчний вплив ксенобютиюв змiнюе структуру захворюваностi населення з виходом на прюритеты мiсця екозалежно[ патологiï.
5. Диференцювання хiмiчних елементв на групи за ступенем сприятливого (есенЦаль-ного та умовно есенЦального) i шкiдливого впливу (токсичш та потенцiйно токсичнi) дозволяе здшснити попередню оцiнку ризику небезпеки [хнього впливу на здоров'я людини з наступним розрахунком ефек-тивностi рiзних стратегiй зниження ризику.
Перспективи подальших дослiджень. Для токсичних хи мiчних елементiв першочерго-вими е розробка i практичне використання (х^х ГДК у Грунт i
вщповщному харчовому лан-цюжку припустимого добового споживання, тимчасово толе-рантноí добовоí дози спожи-вання i тимчасово толерантноí дози надходження, проведен-ня рискометричних дослiджень у зонах з рiзним рiвнем антропогенного забруднення Грунту хiмiчними елементами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Авцын А.П., Жаворонко-ва А.А. Микроэлементозы — заболевания, обусловленные дефицитом, избытком или дисбалансом микроэлементов в организме человека и животных // Экология человека. — 1994. — № 2. — С. 53-57.
2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. — М.: Высшая школа, Изд. центр. "Академия", 2001.
3. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов I-IV групп: Справ. изд. / А.Л. Бандман, Г.А. Гудзовский, Л.С. Дубей-ковская и др. — Л.: Химия,
1998.
4. Вредные химические вещества. Неорганические соединения V-VШ групп: Справ. изд. / А.Л. Бандман, Н.В. Волкова, Т.Д. Грехова и др. — Л.: Химия, 1989.
5. Гребняк Н.П., Демен-ков В.Ю., Шелех Г.П. Научно-методологические аспекты совершенствования санитарного надзора на современном этапе // Вестник гигиены и эпидемиологии, 1998. — Т. 2. — № 1.
— С. 19-25.
6. Кутепов Е.Н., Вашкова В.В., Чарыева Ж.Г. Особенности воздействия факторов окружающей среды на состояние здоровья отдельных групп населения // Гигиена и санитария. —
1999. — № 6. — С. 13-17.
7. Москалев Ю.И. Минеральный обмен. — М.: Медицина, 1985.
8. Проданчук М.Г., Великий В.1., Кучак Ю.А. Методоло-пчы та методичн пщходи до оперативноí екогiгiенiчноí оцш-ки асортименту та обсяпв за-стосування пестицидов у сть-ському господарствi Украши // Довюлля та здоров'я. — 2001.
— № 4. — С. 49-52.
9. Рабинович В.А., Хавин З.Я. Краткий химический справочник: Справ. изд. — Л.: Химия, 1991.
10. Человек. Медикобиоло-гические данные / Пер. с англ.
— М.: Медицина, 1997.
