CC BY
9
УДК 616.5-002-053.2-02:615.9:612.015.7
Мжроелементний склад оргашзму при дерматопа^ях токсичного походження у
дггей
Зайченко Я.О.
Львгвський нацюнальний медичний университет гм. Данила Галицького
МИКРОЭЛЕМЕНТЫЙ СОСТАВ ОРГАНИЗМА ПРИ ДЕРМАТОПАТИЯХ ТОКСИЧЕСКОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ У ДЕТЕЙ Зайченко Я.А.
Проведено обследование и оценка количественного и качественного состава микроэлементов (МЭ), общего анализа крови у детей с проявлениями дерматологической патологии, которые проживают в эко-логическо-неблагоприятных районах. Экологически неблагоприятное состояние местностей отрицательно влияет на баланс МЭ в организме детей, что толкает к развитию токсических проявлений дерматопа-тий и сформировавшихся дерматозов.
Науково-техшчний прогрес у вшх сво!х по-зитивних якостях та корисних моментах для людства вщзначився несприятливим впли-вом на природш умови юнування людини, що започаткувало новi науковi напрямки - еколо-пчну медицину . Розповсюдженими стали новi поняття - екологiчна патологiя [4], еколопчш хвороби [4, 5], хiмiчнi хвороби [5]; характерним для них е:
- ускладнення клiнiчного переб^у iснуючого захворювання;
- стiйкiсть до л^вання;
- змiни етiологiчних, патогенетичних та клшко-лабораторних проявiв.
Внаслiдок повiльного перманентного нако-пичення в зовнiшньому середовищi важких ме-талiв, утворюеться дисбаланс екосистеми, що, у свою чергу, призводить до формування зон хiмiчного зараження [1, 8].
При еколопчному дисбалансi, як правило, виникають змши в адаптацiйних системах органiзму, що сприяе суттевiй перебудовi життево-важливих функцш, априне сприятливих умовах спричиняе розвиток патолопчних процесiв. Населення в таких регюнах поступово наражаеться на непом^ний вплив хiмiчних, токсичних чинникiв i пiд !х впливом непомiтно знижуеться загальний рiвень показникiв здоров'я [6].
TRACE ELEMENTS CONSTITUTION OF THE ORGANISM UNDER CHILDREN'S DERMOPATHY OF TOXIC ORIGIN Zaychenko Ya. O.
The examination and evaluation of quantitative and qualitative composition of trace elements, general blood test at children with dermathological pathology manifestations living in the environmentally adverse regions has been carried out. Environmentally adverse environment influences negatively affect the trace elements balance in the children's organism, which provoke to toxic manifestations of dermopathy and formed dermatoses.
Вразливоютанезахищеноюгрупоюнаселення е д^и [7]. З моменту народження i до статево! зршосп весь дитячий оргашзм знаходиться в процес структурного i функщонального розвитку. Рiзним перюдам дитинства вщпо-вщають характерш особливосп фiзюлоril i бю-х1ми та взаемозв'язок рiзних систем органiзму. Дiя рiзноманiтних несприятливих екологiчних чинникiв (забруднення атмосферного пов^ря, питно! води важкими металами) призводить до розструктуризаци взаемоди та розвитку рiзних систем органiзму та до порушення мiкроелементного балансу в органiзмi дитини.
Мiкроелементи (МЕ) - це група хiмiчних елементiв, яю знаходяться в органiзмi людини i тварин в дуже малих кшькостях (10-3 - 10-12 % маси тша). Вони е важливими каталiзаторами рiзних бiохiмiчних процесiв, обмiну речовин, вадграють значну роль в адаптацп органiзму в нормi i патологи. У залежносп вiд бюлопчно! активносп, МЕ дiлять на групи [11,12]:
- життево необхiднi або есенщальш (бюти-ки) - Fe, I, Си, 2п, Со, Сг, Мо, Se, Мп;
- умовно есенщальш - As, В, Вг, F, Li, Ni, V, Si, С1;
- токсичнi (ксенобiотики) - А1, Cd, РЬ, Hg, Ве, Ва, Vi, Sг, Т1;
- потенцшно токсичнi - Ge, Аи, 1п, Rb, Ag, Ti, Те, и, ^ Su, 2г.
1-2 (11)' 2008
Зайченко Я.О. М1КРОЕЛЕМЕНТНИИ СКЛАД ОРГАН1ЗМУ ПРИ ДЕРМАТОПАТ1ЯХ ТОКСИЧНОГО....
МГкроелементози - це патолопчш процеси бюх1мГчно1 природи, яю можуть бути наслiдком надлишку, дефщиту чи дисбалансу МЕ в ор-ганiзмi. За етiологiчною ознакою, мГкроелемен-този можна роздiлити на двi групи [10]:
- екологiчно незалежш - 1х прояв не пов'язаний з впливом еколопчного фактора;
- еколопчно залежнi, що спричиненi дieю екологiчних факторiв; до таких слщ вiднести природнi та техногеннi мшроелементш токси-кози
МЕ потрапляють в оргашзм трансдермально та iнгаляцiйним i пероральним шляхами. Вщо-мо, що клшчною манiфестативнiстю мГкроеле-ментозiв е прояви дерматопатш; тому немало-важним залишаеться факт обстеження та ощн-ки стану оргашзму i шкiрних покривiв зокрема. Водночас найдоступнiшим та традицшним тестом оцiнки стану здоров'я людини е загальний аналiз кровь
Мета роботи - ощнити основш тенденци так званих мiкроелементозiв, а саме змши у спiввiдношеннi мшроелемеш!в або появу не властивих хiмiчних елементiв, !х дерматолопч-них проявiв та загального стану здоров'я дггей з екологiчно несприятливих регiонiв.
Методи i матерiали. Клiнiчний матерiал склали 47 дiтей вiком 7-11 роюв (дiвчат - 29, хлопцiв - 18), яю проживають в еколопчно-несприятливому районi. Обстеження осiб з про-явами дерматолопчно1 патологи передбачали:
- визначення кшьюсного та яюсного складу мiкроелементiв у волоссi;
- дослщження загального аналiзу кровi.
Для визначення МЕ використовувався метод
рентгенофлуоресценци (прилад ElvaX-med); згiдно з умовами методики, волосся для обстеження забирали з потилично! дшянки голови.
Загальний аналiз кровi передбачав визначен-
ня
- рiвня гемоглобiну;
- кшькосп еритроцитiв;
- кiлькостi лейкоцитiв;
- лейкоцитарно! формули;
- ШОЕ;
визначалась також наявностi у дiтей так званих дерматопатш, що проявляються дистрофГч-ними змiнами шкiри, придатюв шкiри (волосся, нiгтiв).
Результати та !х обговорення. При обсте-женш волосся на мiкроелементний спектр вияв-лено порушення кiлькiсних спiввiдношень МЕ:
а) серед мшроелемен^в есенщально1 групи Са, 2п, К, I, Fe, Си, Se, Мп, Сг, S спостерiгався дисбаланс, що проявлявся як зниженням, так i пiдвищенням вiдносно встановлених норм; проте, у цiй груш спостерГгалася тенденцiя лише до зниження таких життево-важливих
1-2 (11)' 2008
МЕ, як:
- Са- у 35 (74 %) дiтей;
- I - у 47 (100 %) дiтей;
- Си - у 46 (98 %) дiтей;
- Se - у 17 (36 %) дiтей;
- Сг - у 20 (43 %) дiтей;
- S - у 12 (26 %) дiтей;
б) у решти есенцiальних МЕ спостерiгався дисбаланс, що проявлявся зниженням та тдви-щенням вiдносно встановлених норм) таких МЕ, як:
- 2п - у 13 (28 %) дiтей;
- К - у 31 дитини (66 %);
- Fe - у 31 дитини (66 %);
- Мп - у 20 (43 %) дГтей;
в) крiм того, спостерГгався прояв дисбалансу у групi умовно есенщальних МЕ, де встановле-но порушення вщносно норм:
- С1 - у 7 (15 %) дiтей;
- Вг - у 13 (28 %) дiтей.
Результатами лабораторного дослщження
аналiзу кровi виявлено:
- виражену залiзодефiцитну анемiю - у 25 (53 %) дiтей;
- пiдвищення швидкостi осiдання еритро-цитiв - у 24 (51 %) дггей;
- виражений абсолютний лГмфоцитоз Гз зсу-вом нейтрофшв вправо - у (85 %) 40 дггей.
Таю змши у загальному аналГзГ кровГ можуть свщчить про наявшсть штоксикаци в оргашз-мГ дослщжуваних дГтей з порушенням Гмунно1 системи.
При ощнщ шюрних покривГв спостерГгали-ся як дистрофГчш змши шюри, так Г клшчно сформоваш дерматози:
а) дистрофГчш змши шюри проявлялися ви-раженою сухютю шюри, блщютю, зниженням тургору у 32 (68 %) дГтей;
б) дистрофГчш змши придатюв шюри:
- змши шгпв з наявшстю повздовжшх
борозенок - у 23 (49 %) дггей;
- змши волосся (дифузне порщшня волосся, суисть та ламюсть волосся) - у 26 (55
%) дггей.
в) клшчно сформоваш дерматози (вГтилГго, невус волосисто1 частини голови, Гхтюз, вогни-щева алопещя) - у 9 (19 %) дггей.
Вщомо, що МЕ вступають мГж собою у вза-емозв'язки, тобто вгщграють роль синерпстГв чи антагошстГв. Антагошстичш взаемоди еле-ментГв гальмують абсорбщю один одного в шлунково-кишковому тракп, що призводить до пригшчення певних бюхГмГчних функцш в ор-гашзмГ [10, 12]. Проте, по нашим результатам не виявлено антагошстично1 ди мГкроелементГв, що може свщчити про несприятливу Г пригшчу-ючу дГю несприятливих факторГв зовшшнього середовища, а також ксенобютиюв на мГкро-елементозний обмш в оргашзмГ обстежуваних дггей.
Вщомо, що дефщит кiлькiсного складу де-яких МЕ з есенщально! групи, а саме Са, I, Си, Se, Мп, S, та дисбаланс 2п, К, Fe, Сг, може при-звести до:
- дистрофiчних змiн шюри та придаткiв шю-ри (волосся, шгп);
- затримки росту волосся та шгпв;
- виникнення рiзних дерматозiв;
- зниження захисних сил оргашзму;
- затримки фiзичного та психiчного розвитку дiтей.
Так, при довготривалому дефщип мiдi уск-ладнюеться перебiг алергодерматозiв, вiтилiго. Селен е антагошстом кадмiю, свинцю, талiю, ртуп; при дефiцитi селену проявляеться токсична дiя вищевказаних ксенобiотикiв на есен-цiальний обмiн МЕ. Доказаний взаемозв'язок
Ви
У дослiджуваних дiтей, якi проживають в екологiчно несприятливих регiонах, спостер> гаеться дисбаланс ушх життево важливих МЕ, порушення загального аналiзу кровi, прояви де-рматопатш та клiнiчно сформованi дерматози. Мшроелементоз виявляе себе у всiх обстежу-ваних дiтей (100 %) при дефщип есенцiальних мiкроелементiв, проте у цш мiкроелементознiй групi спостерiгаеться дефщит:
- Са - у 74 % дггей;
- I - у 100 % дггей;
- Си - у 98 % дггей;
- Se - у 36 % дггей;
- Сг - у 43 % дггей;
- S - у 26 % дггей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Авдеенко Н.В, Балаболкин И.И., Ефимова А.А., Губернский Ю.Д., Иродова Е.В, Герван-зиева В.Б. Влияние загрязнения воздушной среды химическими агентами на распространенность и течение аллергических дерматозов у детей // Вестник дерматологии. - 1991, № 9. - С. 7-10.
2. Башюрова А., Руденко А. Бюлопчна роль де-яких есенщйних макро- та мшроелеменнв // Лки Укра!ни. - 2004. - № 10. - С. 59-65.
3. Горовая А.И, Алпатова И.А. Оценка влияния загрязнения окружающей среды на заболеваемость кожи и подкожной клетчатки населения Украины // Довкшля та здоров'я.
- 2002. - № 2. - С. 14-18.
4. Зербино Д.Д. Экологическая патология и экологическая нозология: новое направление в медицине // Архив патологии. - 1996. - № 3.
- С. 10-12.
5. Зербино Д.Д. Химические болезни: номенклатура, концепция, подходы к выявлению // Лшування та дiагностика. - 2002. - № 4. -С. 10-12.
6. Касьяненко О.А., Касьяненко Г.Я. Забруд-нення довкшля важкими металами i стан
дефщиту селену з частотою виникнення новоут-BopiB та частотою раптово1' смерн у дтей, важ-ким перебпом вогнищево1' алопеци. Дисбаланс залiза в дитячому органiзмi призводить до порушення iмунноï системи та шших систем адаптацп. Дисбаланс хрому призводить до дезрегуля-цп вуглеводного обмшу, стимуляци виникнення та ускладнення дерматозiв, екзем та можливий розвиток астено-невротичних розладiв.
Результати лабораторного дослщження загального аналiзу кровi свщчать про наявшсть iнтоксикацiï в органiзмi дослiджуваних дiтей на фош змiненоï iмунноï системи, можливо, i за рахунок взаемозв'язку з мшроелементарним об-мiном в органiзмi, а саме - з дисбалансом есен-щальних МЕ.
Водночас у цих дтей виявленi вираженi клiнiчнi ознаки дерматопатш (дистрофiчнi зм> ни шюри, волосся, нiгтiв) та клшчно-сфор-моваш дерматози (вiтилiго, невус волосистоï частини голови, iхтiоз, вогнищева алопецiя) та виявлено характернi змiни лабораторних показ-никiв загального аналiзу кровi.
Наведеш данi щодо дiтей, якi проживають в еколопчно несприятливому районi, свщ-чать про незаперечнiсть факту присутносн та взаемозв'язку iнтоксикацiйних змiн в органiзмi дiтей, проявiв дерматопатiй i клшчно сформо-ваних дерматозiв за рахунок змши еколопчного балансу, який, у свою чергу, призводить до дисбалансу МЕ в оргашзму
здоров'я дитячого населення // Довкiлля та здоров'я . - 2005. - № 1. - С. 23-27.
7. Крамаренко Н.М. Особливосп фiзичного розвитку дтей раннього вшу в умовах про-мислового регюну // Педiатрiя, акушерство та гшеколопя. - 2002. - № 3. - С. 20-23.
8. Кудрин А.В., Скальный А.В., Жаворонков А.А, Скальная И.Г., Громова О.А. Иммуно-фармакология микроэлементов. - М.: Изд-во КМК, 2000. - 537 с.
9. Савенкова В.В., Демченко В.Ф, Денисенко О.И., Перепичка М.П. Влияние окружающей среды на заболеваемость дерматозами // Дерматолопя та венеролопя. - 2004. - № 4 (26). - С. 34-38.
10.Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика, лечение). - М.: Изд-во КМК, 1999. - 96 с.
11. Скальный А.В, Быков А.Т., Яцык Г.В. Микроэлементы и здоровье детей. - М., 2002. -133 с.
12.Табаку А., Чуллай А. Содержание микроэлементов в волосах дошкольников // Микроэлементы в медицине. - 2000. - Т. 2, № 1. -С. 58-60.
