CC BY
24
УДК 613.2629:614.876.004.(477)
Буцяк В.1.1, д.с.-г.н., професор, Клименко О.М. 2, к.т.н, доцент © 1Лъвгвсъкий нацюнальнийушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького, м. Лъвгв 2Нацюнальнийутверситет водного господарства та природокористування, м. Р1вне
ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТ1В ТА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТ1В РАДЮЦЕ31СМ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
Здтснено оцтювання р1вня забруднення Трунт1в та харчових продуктгв раЫоцезгем Чорнобилъсъкого походження. Визначено 15 населених пункт1в полгсъких райотв, у яких вм1ст радюцезт у молоц1 приватного сектору перевищуеДР-2006.
Ключое1 слова: забруднення Трунтгв, щыъшстъ забруднення, радюнуклгди, цезш-137, питома активтстъ, харчовгпродукти.
Вступ. Загальновщомо, що захворювашсть населения на 50% обумовлюеться харчовими продуктами, яю вирощують \ споживають люди на еколопчно небезпечних територ1ях. У зв'язку з цим, особливо! уваги заслуговуе мошторинг сиоживання мюцевих харчових продукив населениям, яке проживав на радюактивно забруднених землях.
Анашз останшх дослщжень. Чисельними дослщженнями установлено, що вмкт радюнуклвдв у сщьськогосподарськш продукци обумовлюеться, насамперед, щшьшстю забруднення грунт1в цез1ем-137 \ стронщем-90 та фшсащею цих радюнуклдав грунтово-вбирним комплексом.
За перюд 1986-2012 роюв частка поглинутих фракцш цезш-137 суттево збщьшилась \ становить на даний час бщя 93 - 98% вщ валового вмкту для умов суглинкових грунт1в. Для стронцш-90 - навпаки, мае мюце у час1 зростання його доступних форм для сшьськогосподарських культур, вмют яких може сягати 57 - 81% вщ валового [1-4].
Одночасно стверджуеться, що впродовж шсляаваршного перюду вмют радюнуклвдв у грунтах на забруднених територ1ях суттево знизився унаслщок !хнього природного розпаду та виносу цезш-137 \ стронцш-90 сшьськогосподарськими культурами [2, 4].
Заданими дослщжень [3, 4], зниження щшьност1 забруднення грунт1в зони Полкся радюнуклщами у тсляаваршний перюд складае 1,5 - 2,2 рази. Так у районах Житомирщини площ1 сшьськогосподарських угщь ¿з щшьшстю забруднення цез1ем-137 < 37кБк/к2 та вщ 37,0 до 185,0 кБк/к2 збшьшились, тод1 як площ1 ¿з щшьшстю забруднення вщ 185,0 до 555,0 \ бшьше 555,0 кБк/к2 зменшилось вщповщно на 59 \ 14,1% та 16,0 \ 4,1%.
Незважаючи на зменшення щшьност1 забруднення грунт1в радюнуклщами, мають мкце випадки, коли населения вирощуе
© Буцяк В.1., Клименко О.М., 2013
24
сшьськогосподарську продукцш з перевищенням вмкту в нш цезш-137 та стронцш-90 понад ДР-2006. За цих умов харчовий фактор продовжуе залишатися домшуючим у формуванш внутр1шнього опромшення м1сцевих жител1в у критичних населених пунктах та формування у них паспортно! середньор1чно! ефективно! дози опромшення понад 1 мЗв на piK [3].
Мета дослвджень полягала в оцшюванш р!вшв забруднення грунт1в та харчових продукт1в радюнуклщами. Досягнення мети передбачало дослщження наступних завдань: оцшювання р!вшв забруднення грунт1в; встановлення р!вшв забруднення харчових продукт1в радюнуклщами.
Об'ектами дослщжень е процеси надходження цезш-137 до харчово! продукци, а також динамжа змши щшьност1 забруднення грунт1в пол1ських райошв Р1вненсько1 области
Методи i методики дослщжень. У дослщженнях було використано даш радюлопчних обстежень сшьськогосподарських угщь полюьких райошв, матер1али «Загальнодержавно! паспортизаци населених пункт1в Украши, як1 зазнали радюактивного забруднення теля Чорнобильсько! катастрофи», матер1али Р1вненсько! CEC та власних дослщжень [5-8].
Результата дослщження. У 1989-1992 рр. обстеженнями у Р1вненськш област1 було виявлено площ1 угщь 3i щшьшетю забруднення цез1ем-137 понад 37 kEkV - 82,8 тис. га (43,1%) орних земель Полкько! зони. При цьому найбшьш1 площ1 забруднення земель знаходилися в Дубровицькому (83,1%), Рокитшвському (79,6%), Зар1чненському (62,1%), Володимирецькому (61,5%) районах серед обстежених.
За перюд 1996-2000 рр. обстежень частка забруднених угщь 3i щшьшетю вщ 3,7 до 37 кБк/к2 складала у Дубровицькому райош - 47,4%, Рокитшвському - 49,1%, Зар1чненському - 81,8%, Володимирецькому - 86,3%. Доля угщь i3 щшьшетю забруднення 37,0 - 111,0 кБк/м2 становила вщ 13,7% у Володимирецькому до 48,7% у Рокитшвському районах. На територи Рокитшвського району 2,2% угщь мали щшьшеть забруднення бшьше 111,0 кБк^2, а в Дубровицькому бия 3,3%.
Установлено, що у 1986 рощ щшьшеть забруднення грушгв радюцез1ем у шести районах коливалась вщ 2,0 -10,0 до 185,0 - 555,0 кБк/м2. з поступовим зниженням площ територш i3 щшьшетю забруднення 40,0 -185,0 та 185,0 -555,0 кБк/м2. Упродовж 25 роюв мало мюце зниження щшьност1 забруднення грушгв цез1ем-137 в yeix забруднених районах (табл. 1). Як видно з табл. 1, найвищ1 piBHi забруднення грунт1в цез1ем-137 на перюд 2006 року спостер1галися у Дубровицькому (173,6), Зар1чненському (134,2), Рокитшвському (123,2 кБк/к2) районах.
На цей перюд у шести районах спостер1гались i найвищ1 piBHi забруднення харчових продукт1в, в тому числ1 i найбшьш вживаних населениям: молока, м'яса, гриб1в та ягщ. На перюд 2010 року ще залишалися високими piBHi забруднення гриб1в та лкових ягщ, яю сягали до 4450,0 Бк/кг у Рокитшвському та 4380,0 Бк/кг у Сарненському районах для гриб1в св1жих (при норматив! 500,0 Бк/кг) та 169,0 Бк/кг для картопл1 Рокитшвського району (при
25
норматив! 60 Бк/кг). Максимальна питома актившсть цезш-137 у м'яс1 яловичини досягала значень 711,0 Бк/кг у Рокитшвському, Зар1чненському та 587,0 Бк/кг у м'яЫ свинини Рокитшвського райошв при допустимш норм1 200 Бк/кг. На природних кормових угщдях у Рокитшвському райош забруднення травостою цез1ем-137 досягало значень 110,0 - 1700,0 Бк/кг (с.Дроздинь), що у 3,5 - 8,5 рази перевищуе розрахунков1 норми для випасання молочних кор1в.
Таблиця 1
Щшьшсть забруднення грунт1в полкькнх райошв Р1вненсько¥ области
цез1см-137, кБк/ м2
Райони Зони забруднення Роки обстежень
1991 1996 2000 2006
Березшвський 4,0 16-62 19-68 20-69 14,2-49,8
Володимирецький 3,0-4,0 17-116 22-115 28-115 16,1-83,3
Дубровицький 2,0-3,0 28-230 28-239 28-240 20,4-173,6
Зар1чненський 3,0 14-245 16-185 19-185 11,8-134,2
Рокитн1вський 3,0 27-174 25-170 26-170 18,8-123,2
Сарненський 3,0-4,0 24-80 23-145 25-145 17,1-64,6
Примака: (мшмальш-максимальш значения)
На територи Дубровицького району забруднення цез1ем-137 травостою на окультурених випасах, розташованих на дерново-пщзолистих грунтах, не перевищувало значень 80,0 - 200,0 Бк/кг, тод1 як на природних випасах, здебшьшого розташованих на торфово-болотних грунтах, коливаеться в д1апазонах вщ 1700,0 до 6100,0 Бк/кг. За встановленими р1внями забруднення багатор1чних трав на пасовищах та сша з лук1в, сл1д оч1кувати значного забруднення молока (табл. 2).
Як видно з табл. 2, у Володимирецькому райош р1вн1 забруднення молока вщповщно до ДР-2006 встановилися лише у 2002 рощ. При цьому максимальш р1вн1 вм1сту цез1ю-137 були виявлен1 на пер1од 2001 року в с. Журавлине (264,0), с. Городок (224,0), с. Кримське (214,0), с. Мульчищ (204,0 Бк/л). На перюд 2007 року р1вн1 забруднення молока у с. Журавлине почало вщповщати ДР-2006.
У Дубровицькому райош за перюд 1998 - 2011 рр. р1вш забруднення молока цез1ем-137 коливалися у межах в1д 20,0 до 166,0 Бк/л. Критичш р1вш забруднення молока цез1ем-137 були виявлеш в с. Будимля (779,0), с. Великий Черемель (930,0 Бк/й). Починаючи з 2005 року, вм1ст цезш-137 у молощ с1л Дубровицького району не перевищував ДР-2006, за виключенням с. Великий Черемель, с. Будимля, с. Переброди. У Зар1чненському райош за перюд 19982011 рр. р1вш забруднення молока цез1ем-137 коливалися в д1апазош 50,0-260,0 Бк/л. Критичш р1вш забруднення молока цез1ем-137 були виявлеш в 1999 р. у с. Бф (1026,0), с. Д1Д1вка (821,0), с. Комира (786,0), с. Млинок (723,0), с. Нобель (852,0), с. Серники (873,0 Бк/л), при цьому р1вш забруднення молока цез1ем-137 критичних населених пункт1в цього району коливався в д1апазонах: у с. Серники вщ 148,0 до 996,0, с. Б1р в1д 240,0 до 1026,0, с. Лисичик вщ 156,0 до 671,0, с. Соломир в1д 106,0 до 312,0 Бк/л I на перюд 2011 р. перевищуе ДР-2006.
26
У Рокитшвському райош за перюд 1998-2011 рр. р1вш забруднення молока цез1ем-137 коливалися у межах вщ 88,0 до 343,0 Бк/л. На перюд 2007 року середнш вмкт цезш-137 у молощ пщсобних господарств перевищував ДР-2006 у 1,8 раза. При цьому р1вш забруднення молока цез1ем-137 у критичних населених пунктах цього району коливалися в межах: у с. Вежиця 308,0 -982,0, с. Дроздинь 429,0 -1060,0, с. Сльне 210,0 - 498,0, с. Старе село 380,0 -717,0, с. Переходич1 205,0 -234,0, с. Заболоття 227,0 - 503,0 Бк/л I на перюд 2011 перевищують ДР-2006.
Таблиця 2
Динамжа питомоУ активное™ 137С8 у молощ найбшьш критичних
населених пунктах
№ з/ п Населений пункт Середнш вм1ст 137Сб у молощ ВРХ в шдсобних господарствах за 19982011 рр., Бк/л
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2011
Володимирецький район
1 Журавлине 256 259 296 264 162 156 120 109 127 82 80
Дубровицький район
1 Великий Черемель 771 930 750 701 256 495 495 391 304 359 149
2 Будимля 652 779 565 514 508 486 486 351 223 189 154
3 Переброди 538 474 365 320 257 233 233 187 111 97 47
4 Шахи 411 356 289 270 231 199 199 91 94 118 58
5 Велиш Озера 376 361 282 266 172 152 152 114 69 75 38
Зар1чненський район
1 Серники 736 873 996 766 633 427 604 578 204 148 183
2 Б1р 737 1026 607 608 646 573 650 551 457 397 240
3 Лисичин 671 648 450 483 467 364 359 365 327 457 156
4 Борове 552 613 581 428 332 222 152 468 196 291 69
5 Млинок 553 723 331 416 402 275 337 116 121 76 87
6 Соломир 322 355 234 362 193 125 70 131 108 130 106
Рокитшвський район
1 Вежиця 982 955 1053 827 704 671 584 589 752 669 308
2 Дроздинь 106 0 542 646 772 704 719 628 454 501 557 429
3 Сльне 496 588 743 745 657 555 568 661 463 547 212
4 Будки-Кам'янсьш 676 530 423 616 515 167 201 128 83 124 75
5 Старе Село 717 527 466 482 457 583 505 380 375 522 380
6 Березове 417 328 339 486 366 197 188 415 197 220 93
7 Переходив 205 302 442 459 682 359 433 383 201 293 234
8 Заболоття 503 372 409 446 440 440 216 302 328 186 227
Сарненський район
1 Клеав 382 404 404 496 413 453 442 295 238 - 135
2 Пугач 506 474 474 360 519 518 476 463 426 - 153
3 Рудня 356 431 431 348 325 387 433 417 402 - 123
27
У Сарненському райош за перюд 1998-2011 рр. р1вш забруднення молока цез1ем-137 змшювалися в д1апазош вщ 46,0 до 98,0 Бк/л. Р1вш забруднення молока цез1ем-137 критичних населених пункт1в цього району коливалися в межах: с. КлеЫв 135,0 - 382,0, с. Пугач 153,0 - 506,0, с. Рудня Карпил1вська 123,0 -356,0 Бк/л 1 перевищують ДР-2006.
Привертае увагу той факт, що зниження вмюту цезш-137 у молощ, виробленому у пщсобних господарствах впродовж тсляаваршного перюду, знижуеться не за прямою залежшстю. Як свщчать розраховаш трендов! модел1, змша питомо! активное^ цезш-137 у молощ полюьких райошв описуеться р1вняннями при коефщентах детермшацп вщ 0,748 до 0,981 параболи другого порядку (табл. 3). Обумовлюеться це тим, що починаючи з 1991 року, в цих районах призупинилося проведения контрзаход1в, направлених на коршне полшшення пасовищ, сшокоав та вапнування грушгв.
Таблиця 3
Трендов1 модел1 середнього вм1сту цез1ю-137
Райони Вид залежносп Коефщент детермшацп
Володимирецький у=-0,972х2+3,409х +110,3 0,889
Дубровецький у=0,198х2-16,5х+183,1 0,981
Зар1чненський у=1,176х2-35,97х+305,9 0,969
Рокитшвський у=1,913х2+2,325х+ 317,3 0,939
Сарненський у=-1,26х2+13,63х+ 62,86 0,748
У зв'язку з цим, збшьшились коефщенти переходу цезш-137 до багатор1чних трав \ вщповщно до молока, виробленого у приватному секторг На завершения слщ сказати, що на даний час у полкьких районах Р1вненсько! област1 залишаеться 15 населених пункт1в, у яких питома актившсть цезш-137 у молощ перевищуе допустим! р1вш ДР-2006 у 1,2 - 4,3 рази. Причинами цього е випасання кор1в на пасовищах та згод1вля сша з заболочених оторфованих дшянок, на яких не проводилися контрзаходи з1 зниження коефщента переходу цез1я-137 до травостою. Якщо коршне або поверхневе полшшення таких дшянок надал1 буде неможливим, то слщ населению використовувати багатор1чш трави лише для вирощування молодняку ВРХ.
Висновки:
1. Частка угщь ¿з щшьшстю забруднення вщ 3,7 до 37,0 кБк/м2 за даними восьмого туру агрох1м1чного обстеження сшьськогосподарських угщь 4-х полкьких райошв Р1вненсько! област1 становить вщ 47,4% у Дубровицькому до 86,3% у Володимирецькому районах.
2. В умовах полюьких райошв основними компонентами, яю формують внутршне опромшення населения, були \ залишаються продукти тваринного
28
походження м1сцевого виробництва: молоко, м'ясо, а також картопля, гриби та лков1 ягщи.
3. На перюд 2011 року у пол1ських районах залишаеться 15 населених пункт1в, у яких питома актившсть цезш-137 у молощ перевищуе ДР-2006 i досягае значень вщ 106,0 до 429,0 Бк/л.
Л1тература
1. Предлагаемый Второй план действий в области пищевых продуктов и питания для Европейского региона ВОЗ на 2007-2012 гг. 2007 [Электронный ресурс] Режим доступа: http/www/euro/Who.int.
2. Клименко О.М. Сучасний радюлопчний стан сшьськогосподарських угщь зони Полюся Р1вненсько1 област1 та проблеми виробництва еколопчно безпечно! сшьськогосподарсько! продукци //Клименко О.М., Долженчук B.I., Кирильчук Н.В. Науковий зб1рник охорона родючост1 грушгв. Випуск №7. К. -2001. - С. 70-80.
3. Хоменко I.M. Г1г1ен1чна оцшка р1вшв забруднення харчових продукта Р1вненсько1 област1 радюнуклщами Чорнобильського походження в динамщ двадцятип'ятир1чних спостереженьЖоменко I.M., Кузнецов B.I. Зб1рник наукових праць «Актуальш питания медично! науки та практики» Випуск 78 т.2 кн.2. - С.374-381.
4. Ведения сшьськогосподарського виробництва на територ1ях, забруднених внаслщок Чорнобильсько! катастрофи, у вщдалений перюд. Методичш рекомендаци / За заг. редакщею академка УААН Прктера Б.С. - К.: Атка-Н, 2007. - 196 с.
5. Методика гамма-спекторметричного анал1зу зразюв агробюценозу i продукци сшьськогосподарського виробництва. - К., 1991.
6. Загальнодержавна паспортизащя населених пункт1в Украши, як1 зазнали радюактивного забруднення теля Чорнобильсько! авари. Узагальнет даш за 1998, 1999 та 2000 pp. - К., 2001.
7. Загальнодержавна паспортизащя населених пункт1в Украши, як1 зазнали радюактивного забруднення теля Чорнобильсько! авари. Узагальнет даш за 2001- 2004 pp. - К., 2005.
8. Загальнодержавна паспортизащя населених пункт1в Украши, як1 зазнали радюактивного забруднення теля Чорнобильсько! авари. Узагальнет даш за 2005-2006 pp. - К., 2007.
Summary
The evaluation of the level of soil and alimentary products contamination by radiocaesium of the Chernobyl origin has been done. Fifteen settlements of Polissya region where the content of radiocaesium in milk private household exceeds admissible levels -2006 have been defined.
Key words: soils contamination, the density of contamination, radionuclides, caesium-137, specific activity, alimentary products.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
29
