CC BY
20
6. Кокунин В. А. Статистическая обработка данных при малом числе опытов//Укр. бюх1м. журн. - 1975. - Т.47, № 6. - С. 776-791.
Стаття надшшла до редакци 7.04.2015
УДК 502.3/.7
Буцяк В. I1., д.с.-г.н., професор, Буцяк А.А1, к.с.-г.н., доцент, Клименко О. М2., к.т.н, доцент, Клименко Л. В2., к.с.-г.н, доцент ©
1- Львгвський национальный университет ветеринарног медицины та биотехнологий
гмеш С. 3. Ржицького, м. Львгв 2- Национальный университет водного господарства та прыродокорыстування,
м. Р!вне
ОЦ1НКА РОЗВИТКУ ЕКОСИТУАЦ11У БАСЕЙН1 Р1ЧКИ ГОРИНЬ
Зд1йснено оц1нювання еколог1чног сытуацИ'у басеймр. Горынъ за показныкамы стану атмосферного пов1тря, выкорыстання водных ресурав, поводження з в1дходами, стану грунтового покрыву та агроландшафт1в.
У л1состеповых районах стан еколог1чног тдсистемы дещо г1ршый у пор1внянм з районами зоны Пол1сся / ощнюютъся також тръома категор1ямы стамв: загрозлывого (0,23-0,39) - 7райомв (Красыл1вськый (0,36), Старосынявсъкый (0,39), Теоф1польськый (0,39), Любарсъкый (0,36), Чудмвсъкый (0,36), Здолбумвсъкый (0,23), Пвненсъкый (0,37)), задовыъного стану - 10 райомв (з колываннямы ттегрованого показныка розвытку еколог1чног тдсыстемы в\д 0,41 до 0,49) та спрыятлывого - 1 район
Ключовг слова: басейн piчкы, екосытуащя, ттегрованый показнык еколог1чногорозвытку, зонування.
УДК 502.3/.7
Буцяк В. И1., д.с.-х.н., профессор, Буцяк А. А1, к.с.-х.н., доцент, Клименко А. М2., к.т.н., доцент, Клименко Л. В2., к.с.-х.н, доцент
1 Львовский нацыональныйуныверсытет ветерынарной медыцыны ы быотехнологый
ымены С. 3. Гжицъкого, г.. Львов 2 Национальныйуныверсытет водного хозяйства ы природопользования, г. Ровно
ОЦЕНКА РАЗВИТИЯ ЭКОСИТУАЦИИ В БАССЕЙНЕ РЕКИ ГОРЫНБ
Осуществлено оценивание экологической ситуации в бассейне р. Горынъ за показателями состояния атмосферного воздуха, использования водных ресурсов, обращения с отходами, состояния почвенного покрова и агроландшафтов.
В лесостепных районах состояние экологической подсистемы несколько хуже по сравнению с районами зоны Полесья и оцениваются также трем категориям состояний: угрожающего (0,23-0,39) - 7районов (Красиловский (0,36), Старосинявский (0,39), Теофипольский (0,39), Любарский (0,36), Чудновский (0,36), Здолбуновский (0,23), Ровенский (0,37)), удовлетворительного состояния - 10 районов (с колебаниями интегрированного показателя развития экологической подсистемы от 0,41 до 0,49) и благоприятного - 1 район
Ключевые слова: бассейн реки, экоситуация, интегрированный показатель экологическогоразвития, зонирование.
© Буцяк В. I., Буцяк А. А., Клименко О. М., Клименко Л. В., 2015
237
UDC 502.3/.7
Butsyak V., Butsyak A., Klimenko A., Klymenko L
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
ASSESSMENT OF EKOSYTUATSIYI River basin HORYN
The estimation of ecological situation in the river Horyn basin according to the data of atmospheric air state, the exploitation of water resources, waste usage, the state of soil covering and agrolandscapes has eeen fulfilled.
In the forest-steppe areas of ecological status subsystem somewhat worse compared with areas of Polissya zone and evaluated as three categories of states: threatening (0,23-0,39) - 7 districts (Krasylivsky (0,36) Starosynyavskyy (0,39) Teofipolskyy (0,39) Lubarsky (0,36), Chudnovsky (0,36) Zdolbunov (0,23), Rivne (0,37)), satisfactory condition - 10 regions (with the vibrations of ecological indicator integrated subsystem of 0,41 to 0,49) and supportive - 1 district
Key words: river basin, ecological situation, integrated data of the ecological development, zoning.
Вступ. Еколопчна ситуащя окремих регюшв Украши, включаючи басейни великих i середшх р1чок, яка характеризуется зростанням антропогенних навантажень на довкшля, виснаженням багатьох вид1в природних pecypciB, збшьшенням обсяпв викид1в в атмосферу забруднюючих речовин, скид1в неочищених та недостатньо очищених спчних вод, попршенням якосп середовища проживания людей i насамиеред якосп поверхневих вод i питно! води, зумовлюе необхщшсть створення науково обгрунтовано! концепцп рацюнального ириродокористування на цих територ1ях.
Анал1з останн1х дослщжень. Вивченню ще! ироблеми були присвячеш чисельш роботи впчизняних вчених, зокрема В. В. Полщука (1978), В. е. Алекс1евського (1979), М. Д. Будза (1987), О. I. Мережка (1998), Й. В. Гриба (1999), С. I. Стжка (2002), С. О. Афанасьева (2003), Я. О. Мольчака (2004), В. Д. Романенка (2004), А. В. Яцика (200б), I. П. Ковальчука (2010), В. К. Хшьчевського (2011) та ¿нших [1-8].
Проте науково обгрунтован1 засади и1дбору та використання иерел1ку ¿ндикатор1в, як шструмента оц1нки р1вня розвитку еколог1чно! шдсистеми басейн1в р1чок, досл1джен1 ще недостатньо. Залишаеться в1дкритим питания використання показниюв, як1 характеризують стан еколог1чно! шдсистеми, що наводяться у державн1й статистичнш зв1тност1, та обгрунтування критер1!в оцшки ix стан1в.
Мета досл1джень полягала в оц1нюванн1 еколог1чно! ситуац1! та встановленш ключових еколог1чних проблем у басейш р. Горинь.
Об'ект дослщжень - процеси, що характеризують еколопчний стан територ1! басейну р. Горинь.
Методи i методики досл1джень. Методичш п1дходи до оц1нювання розвитку екоситуацп у басейн1 р. Горинь базуються на розробках 1нституту проблем природокористування та еколог1! НАН Укра!ни та власних пропозиц1ях, як1 передбачають шдб1р базових показник1в (¿ндикатор1в) оц1нки стану еколопчно! п1дсистеми.
Результати досл1дження. Зауважимо, що Bci розрахунки зд1йснен1 в po3pi3i район1в, як1 входять до складу басейну, за схемою, в якш визнаються лише вертикально шдпорядковаш зв'язки. В основ! такого алгоритму е процедура поступового «згортання» показник1в нижчого та пром1жних р1вшв за схемою:
238
базових (статистичних) в агреговаш 1 порядку, агреговаш 1 порядку в агреговаш II порядку, агреговаш II порядку в штегроваш.
Регламентуеться нормування р1зних шдикатор1в базового р1вня з використанням вщносно! шкали оцшок, що змшюються у д1апазош вщ 0 до 1 з врахуванням характеру !хнього впливу (стимулятори чи дестимулятори) на еколопчний стан.
3 врахуванням цих обставин оцшювання стану еколопчно! пщсистеми басейну р1чки здшснювали за 24 базовими показниками, яю об'еднаш (агреговаш) за спорщненими ознакамн в наступш блоки: стан атмосферного повпря; використання водних ресурс1в; поводження з вщходами; стан грунтового покриву; стан агроландшафту (рис. 1).
1н1№рованнй показешк ексаог;чно:о ргавяпу ирвтсрЛ мсенну
Полине; стда1 пнсфсриго
Поызнкь стану
ЕНЬСрНЯЭИНЯ
идавя ркурсд,
По«ЗНИ[; пзну пеЕСДАекня з идтедэяв, ;АП:
Поьлния стзну
ГруНТйЬОГб
П0ЦЗД1У, ~АП:
Пскашиь гтэну ¡цреаандшЦггу,
Б
5) &
ПрОнЯка агрсговиж показет*!! :АП.- показннмч Другою {Л; йоршу, ЭГр(Г064н] ГК1:ККЧкЯ !АЛ["ПЯаШП гкраого (I) ЯОрМку. 5,. - д-этси покипим
Рис.1. Схема розрахунку штегрального показника еколопчного розвитку
територп басейну р1чки
Агрегований показник стану атмосферного повпря включае наступи! шдикатори: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря, тис. т; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря, т/км2; викиди забруднюючих речовин вщ стацюнарних джерел, т/км2; викиди забруднюючих речовин вщ пересувних джерел, т/км2.
Агрегований показник стану агроландшафту включае коефщент еколопчно! стабшьносп та коефщ1ент антропогенного навантаження.
До основних шдикатор1в, яю характеризують стан використання водних ресурс1в, ми вщнесли: споживання св1жо! води, млн. м3; обсяг оборотно! та повторно використано! води, млн. м3; скидання забруднених вод у природш поверхнев1 водш об'екти, %; прогнозш ресурси пщземних вод, млн. м3/р1к; затверджеш запаси пщземних вод, млн. м3.
239
Агрегований показник стану поводження з вщходами включае два шдикатори: утворення вщход1в 1-111 клас1в небезпеки (т) та наявнють вщход1в 1-111 клас1в небезпеки (т).
Агрегований показник стану грунтового покриву включае три агреговаш показники першого порядку, а саме: еколопчно! сгшкосп (вмют гумусу, % та рН), р1вня родючосл (вмют азоту, мг/кг грунту, вмют фосфору, мг/кг грунту, вмют калда, мг/кг грунту) та показник саштарно-токсиколопчного стану (щшьнють забруднення 137 С8, Кл/км2, щшьнють забруднення 908г, Кл/км2, вмют Си, мг/кг, вмют 2п, мг/кг, вмют РЬ, мг/кг, вмют Cd, мг/кг).Анал1з показниюв, яю характеризують стан еколопчно! тдсистеми, засвщчуе, що територ1я басейну р1чки суттево вщр1зняеться за проявом еколопчних локальних 1 регюнальних проблем.
На територп басейну зустр1чаються вщносно благополучш та чисп природш ландшафта, яю чергуються з зонами еколопчного лиха. При цьому слщ вщм1тити, що попршення еколопчного стану територш басейну вщбуваеться шд впливом зростаючого антропогенного навантаження ¿, насамперед, високо! розораност1 земель, викид1в шкщливих речовин в атмосферу, шдвищенням кислотносп та зменшенням вмюту гумусу 1 макроелемент1в в орних землях басейну. Розрахунки балансу гумусу засвщчують, що за останш 20 роюв в результат! р1зкого зменшення внесения оргашчних та мшеральних добрив, вмют гумусу в дерново-тдзолистих грунтах знизився у деяких районах на 15-20 %, а у люостепових - 5-10 %. Значний вплив на еколопчний стан територп басейну, особливо Житомирсько!, Р1вненсько1 та Волинсько! областей, здшснила Чорнобильська катастрофа, внаслщок чого рад1ацшного забруднення зазнали значш площ1 ршл1 цих областей.
Встановлено, що пор1вняно з перюдом до катастрофи, р1вень забруднення цез1ем-137 на цих землях зрю у 7-12 раз1в, а подекуди у 15-20 раз1в. Невиршеними на територп басейну залишаються проблеми з утворенням та наявнютю вщход1в I-III клас1в небезпеки, пестицид1в, що може привести до непередбачуваних еколопчних наслщюв. Еколопчна ситуащя на територп басейну ускладнюеться також внаслщок низько! люистост1 у люостепових районах та наявносп незначних запас1в розвщаних 1 затверджених запас1в шдземних вод. Пщтвердженням складно! еколопчно! ситуацп на територп басейну е розраховаш штегроваш показники и еколопчного розвитку (табл. 1).
Як видно з таблиц! 1 штегроваш показники у районах, яю належать до зони Полюся змшюються у д1апазош трьох категорш сташв: загрозливого (0,31-0,38) - 2 райони, задовшьного (0,40-0,55) - 15 райошв та сприятливого - 2 райони. При цьому на верхнш меж1 задовшьного стану знаходяться Зар1чненський (0,55) 1 Костошльський (0,54) райони.
У люостепових районах стан еколопчно! тдсистеми дещо прший у пор!внянш з районами зони Полюся 1 оцшюються також трьома категор1ями сташв: загрозливого (0,23-0,39) - 7 райошв (Красил1вський (0,36), Старосинявський (0,39), Теофшольський (0,39), Любарський (0,36), Чудшвський (0,36), Здолбушвський (0,23), Р1вненський (0,37)), задовшьного стану - 10 райошв (з коливаннями штегрованого показника розвитку еколопчно! тдсистеми вщ 0,41 до 0,49) та сприятливого - 1 район (рис. 2).
Слщ зазначити, що попршення стану еколопчно! тдсистеми на територп басейну р1чки вщбуваеться в основному за рахунок нерацюнального використання водних ресурс1в, незадовшьного стану агроландшаф™ та агроеколопчного стану грунтового покриву.
240
4^
| Р1вненський | Острозький | Млишвський | Корецький | Здолбушвський | Дубенський | Гощанський Чудшвський Любарський | Красшпвський Волочиський Шумський Лановецький | Кременецький Збаразький | Маневицький 5 (Я го та {3. 5' о № Я; Сарненський Рокитшвський Костопшьський СО 2 я го я о № Я; 1 Дубровицький Березшвський Г! Л я я о № № Ромашвський | Барашвський в го Я го н »' о № Я; Славутський Полонський 1зяславський И 5' о >-1 5' о № Я; Районы
1 0,49 1 0,90 1 0,86 1 0,88 1 0,02 1 0,79 1 0,78 0,82 1 0,82 1 одз 0,55 0,84 0,76 1 0,50 0,58 1 0,87 0,72 0,66 0,92 0,75 0,98 1 0,92 0,88 О "чО 0,89 о <1 о <1 0,84 0,67 о <1 1 0,83 Атмосферне повпря
о о о о о о о о о о о о о о о СО о о о о о о о о о О о о О о о о о СО Викор.
00 к» о ЧО и) 4^ СЧ и) о о 00 к» ЧО и) о к» СЧ ЧО И рэ Й п к» СЧ ^ к» и) (Л ЧО и) и) О 00 о 00 о СЧ К» к» о и) СЧ и) о я рэ Я о п" водних рссурав Показники стану
О о н
0,09 0,99 0,99 0,82 0,48 0,87 о ЧО и) 0,69 0,92 0,93 о "чО 4^ 0,99 0,99 0,95 0,99 О "чО 0,98 0,08 о "чО 0,80 о "чО 0,99 0,92 0,92 0,99 0,83 0,99 0,96 о 0,96 0,93 О » Поводження з выходами
о V о 4^ 1 0,51 о V о V ^ о V о V 0,58 1 0,58 о <1 0,83 0,62 0,73 1 0,57 0,67 1 0,39 о 0,46 О V 0,46 0,48 1 0,36 0,42 0,28 0,54 1 0,52 0,57 0,43 0,64 0,68 1 0,65 Грунтового покриву
о О о О о О о о о о о о о о о о О о О о о о о о о о о о о о о Агро-ландшафту
(Л (Л о и) 00 4^ и) (Л к» 00 00 к» и) к» и) и) к» о (Л ЧО СЧ ЧО 00 о СЧ о о СЧ и) СЧ и) и) чо к» СЧ
О о о О О О о о о о о О о о о о О О о о о о о о О О О о о О о
и) (Л 4^ К» и) 4^ СЧ и) СЧ и) СЧ и) СЧ К> ЧО 4^ и) (Л о 4^ и) 4^ (Л (Л 4^ (Л (Л (Л и) СЧ К» <л и) (Л и) 00 и) 00 4^ ЧО 4^ Я
Я н л
-I
"О о
03 »
я я
5с
а о
я »
ш
я я я
л
■а я
• о
в 2.
8 Л
Я Я
V о
-I
о
"в о
ш 03
н я
н л "в
н о "в
о\ »
о
ас ^
5' о ^ ^
к
"^^'■Етэлоннки! | ^ Спрязтп^Етй 0.3-0,.£-■[_] За^оз^ьннй С.б-Ь.^4
| |- -Загроз,т11з;ш -0,4-0,3 ■ | \ К ;из-пг=ин;ш-0.2-0,0'
Рис. 2. Зонування територн басейну р1чки Горинь за штегрованим показником
еколопчного розвитку
Висновки. Виходячи з цього, можна стверджувати, що на територн басейну р1чки не юнуе науково обгрунтовано! стратег!! !! еколог!чного розвитку. Як результат маемо сучасну ситуац!ю, яка характеризуеться наближенням або перевищенням за окремими показниками меж ст!йкост! природних систем.
Вщповщно першочергового вир!шення потребуе проблема забезпечення еколог!чно! безпеки територ!! басейну, а також врахування еколог!чних обмежень у плануванш напрямк!в подальшого соц!о-економ!ко-еколог!чного розвитку райошв, що входять до складу водозб!рно! площ!.
Лггература
1. Гщробюлопя ! г!дрох!м!я р!чок Правобережного Придншров'я / В. В. Полщук, В. С. Травянко, А. Д. Коненко, I. Г. Гарасевич - К. : Наук. думка, 1978. - 271 с.
2. Алексеевский В. Е. Мелиорация земель Полесья и вопросы охраны окружающей среды. / В. Е. Алексеевский К. : Знания, 1979 - 20 с.
242
3. Будз М. Д. Особенности формирования стока на осушенных землях западной части Украинского Полесья / М. Д. Будз // Проблемы мелиоративной географии Припятского Полесья. - Луцк, 1987. - С. 22-26.
4. Мережко А. И. Проблемы малых рек и основные направления их исследования / А. И. Мережко // Гидробиологический журнал. К.: Т.34. - 1998. -С.66-71.
5. Гриб И. В. Вщновна пдроеколопя порушених р1чкових та озерних систем (пдрох1мш, пдробюлогш, гщролопя, управлшня) / И. В. Гриб, М. О. Клименко, В. В . Сондак. - Р1вне. : Волинсью обереги, 1999. - Т.1.- 348 с.
6. Мольчак Я. О. Р1чки та !х басейни в умовах техногенезу: монограф1я. / Я. О. Мольчак, 3. В. Герасимчук, I. Я. Мисковець. - Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2004. -336 с.
7. Ковальчук I. П. Р1чково-басейнова система Гориш: структура, функцюнування, оптим1защя : монограф1я / I. П. Ковальчук Т. С. Павловська. -Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ¿м. Лес1 Украшки, 2008. - 244 с.
8. Пдроеколопчний стан басейну Гориш в райош Хмельницько! АЕС / За ред. В. К. Хшьчевського. - К.: Н1ка-центр, 2011. - 176 с.
Стаття надшшла до редакци 27.04.2015
УДК 616.15:636.5-0.34
Вахуткевич I. Ю., асистент, Льв1вський национальный аграрнийумверситет, м. Дубляни, Украгна.
Гордшчук Л. М., к. с.-г. н. ©
Льв1вський нац!ональнийун1верситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мем С. 3. Гжицъкого, м. Львгв, Украгна.
Б1ЛКОВИЙ ОБМ1Н У КУРЕЙ ЗА Д11 ХРОМУ ТА КАДМ1Ю В РАЦЮН1 3 ДОБАВКОЮ АКТИВОВАНОГО ЦЕОЛ1ТУ
У статт1 подано резулътати досл1джень з еизначення вм1сту загалъного быка та його фракцт у кров1 курок-несучок за дп Хрому та Кадм1ю з добавкою актиеоеаного цеол1ту. Виявлено, що надходження в организм птиц1 сульфату хрому (III) в доз1 2 мг/кг та сульфату кадм1ю в доз1 3 мг/кг живог маси впродовж 21 доби спричинило зниження вм1сту загалъного быка та алъбум^тв у досл1дних групах в1дносно показника контролю. Використання актиеоеаного цеол1ту для ел1М1нацИ Хрому, Кадм1ю та гх сукупног дИ з организму курей сприяло нормал^зацИ показниюв загалъного быка та ствв^дношення його фракцт, що е насл1дком зниження токсичногдИ'важких металле, внасл^док яког покращуеться синтез быка в печгнцг.
Ключовг слова: кури-несучки, загалъний быок та його фракцп, Хром, КадмШ, цеол1т.
УДК 616.15:636.5-0.34
Вахуткевич И. Ю., ассистент,
Лъвовскийнационалъныйаграрный университет, г. Дубляны, Украина.
Гордийчук Л. Н., к. с.-х. н.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина.
БЕЛКОВЫЙ ОБМЕН В КУР ЗА ДЕЙСТВИЯ ХРОМА И КАДМИЯ В РАЦИОНЕ С ДОБАВКОЙ АКТИВИРОВАННОГО ЦЕОЛИТА
В статье представлены результаты исследований по определению содержания общего белка и его фракций в крови кур-несушек за действия Хрома и
© Вахуткевич I. Ю., Гордшчук Л. М., 2015
243
