CC BY
5
УДК 334.75:005.311.2
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРУКТУРНО-КОМУН1КАЦ1ЙНОТ СТ1ЙКОСТ1 ВЕЛИКОМАСШТАБНО! ЕКОНОМ1КО-ВИРОБНИЧОТ СИСТЕМИ ЯК ПЕРЕДУМОВА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1
IIЖИТТСД1ЯЛЬНОСТ1
® 2018 шматько н. м.
УДК 334.75:005.311.2
Шматько Н. М.
Забезпечення структурно-комушкацшно! стiйкостi великомасштабно! економшо-виробничоТ системи як передумова пщвищення ефективностi и житт^яльносл
У сучасних умовах турбулентностi оточення одним ¡з резерв'в зростання ефективностi господарсько!' д'тльностi тдприемства е залучення його до стльноI д'яльност'! з ¡ншими шдприемствами, яш в сукупностi утворюють великомасштабну економ'шо-виробничу систему. Авторською г'то-тезою у цьому випадку е розгляд ефективност'1 як функцИ &д спроможност1 учаснит великомасштабноI системи до налагодження тдпотдних комунiкацiй. В'дпов'дно, вади комунiкацiiучаснит великомасштабноI системи визначеноголовним фактором втрати стiйкостiжиттед'тльност\ економко-виробничоI системи. Метою статт1 обрано розвиток теоретико-методологiчних засад забезпечення зростання ефективност'1 жит-тед'тльност'1 великомасштабних економко-виробничих систем за рахунок оптимiзацiiзав'язмв мiж и учасниками за критер'км додержання структурноI та комунiкацiйноi стшкости В рамках досягнення мети статт'> доведено доречшсть введення та об(рунтоване змстовне наповнення концепту «структурно-комушкацшна стшмсть» суб'екта господарювання. Для визначення фактор'в втрати стiйкостi використано пропозицИ зi зводу знань ¡з системноI шженери щодо побудови 'крархи (холархИ) складноI системи, для кожного з рiвнiв якоI встановлено фактор втрати стшкости Розроблено референтну модель налагодження комунiкацiй мiж учасниками великомасштабноI системи й означено можливкть детал'>-зацп такоI модел'> з використанням мультиагентського моделювання для детал'ваци параметр'ю взаемоди учаснит великомасштабноI економко-виробничоI системи. Використання цe'iмоделi е основою для забезпечення стшкост'1 економiчно'iсистеми за рахунок примусу внутр'шшх iзовшшшх стейкхолдер'в до виконання !'хролей.
Кпючов'1 слова: великомасштабна економко-виробнича система, структурно-комунiкацiйна стйксть, системний тдюд, ефектившсть д'тльност,i.
Рис.: 3. Формул: 1. Б'бл.: 18.
Шматько Наталiя Михiйлiвна - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри органiзацiiвиробництва та управлшня персоналом, Нацю-нальний техтчний утверситет «Хармвський пол'техтчний 'тститут» (вул. Кирпичова, 2, Харщ 61002, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 334.75:005.311.2 Шматько Н. М. Обеспечение структурно-коммуникационной устойчивости крупномасштабной экономико-производственной системы как предпосылка повышения эффективности ее жизнедеятельности
В современных условиях турбулентности внешней среды одним из резервов роста эффективности хозяйственной деятельности предприятия является вовлечение его в совместную деятельность с другими предприятиями, что в совокупности образуют крупномасштабную экономико-производственную систему. Авторской гипотезой в данном случае является рассмотрение эффективности как функции от способности участников крупномасштабной системы к налаживанию соответствующих коммуникаций. Соответственно, недостатки коммуникации участников крупномасштабной системы определены главным фактором потери устойчивости жизнедеятельности экономико-производственной системы. Целью статьи выбрано развитие теоретико-методологических основ обеспечения роста эффективности жизнедеятельности крупномасштабных экономико-производственных систем за счет оптимизации связей между ее участниками по критерию соблюдения структурной и коммуникационной устойчивости. В рамках достижения цели статьи доказана уместность введения, и обосновано содержательное наполнение концепта «структурно-коммуникационная устойчивость» предприятия. Для определения факторов потери устойчивости использованы рекомендации из свода знаний по системной инженерии относительно построения иерархии (холархии) сложной системы, для каждого из уровней которой установлен фактор потери устойчивости. Разработана референтная модель налаживания коммуникаций между участниками крупномасштабной системы, и предоставлена возможность
UDC 334.75:005.311.2 Shmatko N. M. Ensuring Structural and Communication Stability of a Large-Scale Economic and Production System as a Prerequisite for Improving its Viability
Under modern conditions of turbulent external environment, one of the reserves for increasing the efficiency of an enterprise's economic activity is its involvement in joint activities with other enterprises, which together form a large-scale economic and production system. The author's hypothesis in this case is to consider efficiency as a function of the ability of participants in a large-scale system to establish appropriate communications. Accordingly, the shortcomings of communication of participants in a large-scale system are determined by the main factor of stability loss of the economic-production system. The aim of the article is to develop the theoretical and methodological bases for ensuring an increase in viability of large-scale economic-production systems through optimizing the links between its participants by the criterion of compliance with structural and communication stability. In the framework of achieving the aim of the article, the relevance of introducing the concept "structural and communication stability" of an enterprise is proved, and its essence is substantiated. To identify the factors of stability loss, there used recommendations from the body of knowledge on system engineering regarding the construction of a hierarchy (holarchy) of a complex system, for each level of which the factor of stability loss is determined. A reference model for establishing communication between participants of a large-scale system is developed, and the possibility of detailing such a model by means of multi-agent modeling is provided for detailing the parameters of interaction between participants of a large-scale economic production system. The application of this model is the basis for ensuring the stability of the economic system by forcing internal and external stakeholders to fulfill their functions.
детализации такой модели на основе применения мультиагентского моделирования для детализации параметров взаимодействия участников крупномасштабной экономико-производственной системы. Использование данной модели является основой для обеспечения устойчивости экономической системы за счет принуждения внутренних и внешних стейкхолдеров к выполнению их ролей. Ключевые слова: крупномасштабная экономико-производственная система, структурно-коммуникационная устойчивость, системный подход, эффективность деятельности. Рис.: 3. Формул: 1. Библ.: 18.
Шматько Наталья Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры организации производства и управления персоналом, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
Keywords: large-scale economic production system, structural and communication stability, systems approach, business efficiency. Fig.: 3. Formulae: 1. Bibl.: 18.
Shmatko Natalia M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Organization of Production and Personnel Management, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
1снуе значна ильисть суб'екпв господарювання, як отримують переваги у конкурентам боротьбi завдяки коо-перацп з шшими суб'ектами господарювання, встановлен-ню штеграцшних зв'язив, отримання ефекту синерги чи додаткових переваг за рахунок ефекту масштабу. Водночас iз цим юнуе значний перелш форм i тдходш щодо орга-шзацшного оформлення таких суб'ектш господарювання. Таке оформлення може варшватися в^ створення окре-мого тдприемства до формування кластеров тдприемств i стратепчних альянйв, в^ використання акцюнерно: фор-ми власност й розгортання корпоративного контролю до укладання рiзного роду контракпв i неформальних угод. Наявшсть рiзних варiантiв формалiзацií взаемозв'язкш мiж суб'ектами господарювання (навiть у рамках окремо-го пiдприемства корпоративного типу) актуалiзують пи-тання пiдвищення стабкьност базованих на цих зв'язках трансакцш та стiйкостi життедiяльностi безпосередньо суб'екпв господарювання, якi вступають у зазначеш фор-ми взаемоди.
Вирiшення подiбних питань передбачае врахуван-ня здобутив учених-економiстiв з доволi рiзних сфер до-слiджень. Вiдповiдно, доречним бачиться формування комплексного тдходу щодо тдвищення ефективностi та стабiльностi дiяльностi об'еднань промислових тдприемств рiзного типу за рахунок штеграци та забезпечення взаемопроникнення результатов наявних розробок. Тут, перш за все, зробимо наголос на необх^ност вибору як основи для проведення до^дження певного концепту, який описуватиме весь спектр, форми та масштаби штеграцшне-кооперацшно: взаемоди суб'ектш господарювання. Таким концептом, як неодноразово доводилося автором [15], що охоплюватиме весь спектр можливих оргашзацшно-правових форм вiд окремого корпоративного тдприемства до кластерно-мережного утворення, е великомасштабна економжо-виробнича система (ВЕВС), що трактуеться М. О. Кизимом як «штегрована сукуптсть суб'ектш господарювання, пов'язаних фiнансово-економiчними та виробничо-технолопчними зв'язками для сп1льно! тдприемницько1 дiяльностi на основi м'яких або жорстких управлiнських та органiзацiйних вiдносин з метою тдвищення ефективност функцiонування й подальшого розвитку» [3, с. 41].
Ключовим аспектом у трактувант цього концепту е наявшсть у ВЕВС штеграцшних властивостей. Орiентацiя на штеграцшну та самоорганiзацiйну природу пiдприемств як економшо-виробничих систем мiститься й у досл^жен-нях 6. В. Шестаково!, де ВЕВС визначаеться як «динамiчна, вiдкрита, адаптивна сукупнiсть пiдсистем, що розгляда-ються в елементному, функцюнальному, структурному, ко-мунiкацiйному та штеграцшному аспектах, а також утво-рюють едине щле» [14, с. 23-24]. Саме взаемодiя тдпри-емств у рамках договiрних вiдносин чи при перерозподш прав власностi сприяе зростанню ефективност сп1льно! дiяльностi або дiяльностi нового iнтегрованого утворення. Одночасно залучення пiдприемств до взаемоди збкьшуе розмiри виробничо-економiчноl системи й тим самим роз-ширюе спектр загроз, як можуть призвести до втрати стш-костi життедiяльностi.
1снуе значна ккьисть розробок щодо визначення змiсту поняття стшкоста системи, пiдприемства чи кор-порацп. Так, В. Василенко [1, с. 19] трактуе стшисть через «можливють повернення до рiвноважного стану». С. М. Жукевич [2, с. 207] визначае стшисть як «достатшсть та збалансованiсть ресурсного забезпечення життедiяль-ностi». Г. Б. Клейнер [4, с. 78] орiентуе свое тлумачення на «стан протидп негативним факторам впливу або мiнiмiзацil властивостей суб'екта». В. М. Яценко [16, с. 10] додае дина-мiчностi до визначення шляхом трактування стшкоста через «безперервну активнiсть зi збереження необхiдних умов життедiяльностi». Специфжащя тако1 динамiчностi мютить-ся в тлумаченнях стiйкостi, наданих Г. В. Козаченко [5, с. 80] (стшисть як «спроможшсть адаптування та протистояння зовншшм впливам») та Ю. П. Анкжшим [12, с. 40-43] (стшисть як «певна зона незмшносп й ефективностi»).
Визначення рiзних авторш було побрано таким чином, щоб охопити найбiльш поширенi пiдходи до визначення змгсту концепту «стшисть» щодо економiчних дослiджень. На жаль, наявш розробки у сферi управлшня стшистю пiдприемств здебкьшого орiентуються на в^-окремлене пiдприемство, залишаючи поза увагою дослд-никш саме штеграцшну складову тдтримки стiйкостi, хоча при цьому дозволяють визначити загальну логшу тдтрим-ки стiйкостi. Для адаптацп тако1 логiки щодо ВЕВС дореч-
ним використовувати авторський пiдхiд [15, с. 22] до ро-зумiння ВЕВС через ствв^несення iнтеграцiйного базису ({/б}), арх™ктурно1 побудови економжо-виробничо1 сис-теми ({АР}) та бiзнес-правил взаемодп ({БП}), що регламен-тують взаемини учасникiв ВЕВС мiж собою та з цкьовою системою. В узагальненому виглядi ВЕВС описуеться таким чином:
ВЕВС = < 1Б, АР, БП > (1)
Подiбне представлення ВЕВС (1) дозволяе ^енти-фшувати специфiчнi аспекти стшкосй життедiяльностi ВЕВС, якi ранше не отримали достатньо1 уваги учених, та визначити на цш основi напрямки подальших дослiджень.
Метою статт е розвиток теоретико-методологiчних засад забезпечення зростання ефективност життедшльнос-тi великомасштабних економiко-виробничих систем за ра-хунок оптимiзацil зав'язкiв мiж и учасниками за критерiем додержання структурно: та комушкащйно1 стiйкостi.
Досягнення мети статт базуеться на гiпотезi, що структура та параметри взаемодп стратегiчних бiзнес оди-ниць (учаснийв) великомасштабно1 економжо-виробничо1 системи мае вiдповiдати як узагальненим цiлям ВЕВС, так i атрибутам пропоновано1 з боку ВЕВС для ринку цшность У цьому випадку авторський тдх^ щодо утворення ВЕВС, описаний у кортежi (1), тюно спiвпадае з доволi цiкавим тдходом С. Ю. Кузнецова [6, с. 63-64] щодо використання положень ресурсно1 концепцп фiрми у якостi основи для управлшня стшистю суб'екта господарювання. Ппотеза цього автора передбачае формування навколо наявного або перспективного пулу ресурсiв (в^пов^ае заданiй у кортежi (1) множит {1Б}) певно1 органiзацiйноl структури, в рамках яко! визначаються стратегiчнi цш та здiйснюеться опера-цiйна дiяльнiсть.
В раках зазначеного пiдходу видкяеться вузьке та широке трактування стшкосй суб'екта господарювання, орiентованi або лише на технiко-економiчнi характеристики, або на !х розширення соцiальними та еколопчними аспектами (такi види стшкоста визначаються у тiсному зв'язку з перелiченими вище аспектами розгляду ВЕВС в робот 6. В. Шестаково1 [14]). Подiбна (можна сказати - загаль-ноприйнята та поширена) диференщащя видш стiйкостi притаманна роботам таких авторiв, як А. А. Мажажихов [7, с. 94] (виокремив фiнансово-економiчну, виробничо-господарську й оргашзацшно-управлшську стiйкiсть), В. А. Василенко [1, с. 410-430] (обгрунтував оргатзацшно-економiчну концепцiю забезпечення стiйкостi розвитку тдприемства), В. В. Попков зi ствавторами [13, с. 29-31] (обгрунтували принципи нестшкого розвитку та висвггли-ли шновацшну складову забезпечення сталостi розвитку), А. А. Колобов зi ствавторами [10, с. 34-41] (розробили систему штегрального оцшювання стiйкостi пiдприемства як лопстично1 системи), А. А. Пилипенко та Р. А. бремей-чук [8, с. 199-204] (використали теоретико-множинний тдид для обгрунтування змiсту концепту «стшисть розвитку»). Вiдмiннiсть пропозицш С. Ю. Кузнецова [6, с. 67] полягае у тому, що вш пов'язуе рiвень стiйкостi зi структурою активш суб'екта господарювання та його в^носинами з ключовими стейкхолдерами. Такий зв'язок обгрунтовуе до-речнiсть появлення та ефективнiсть сиъово1 економiки, але одночасно з цим потребуе розширення в частит створення
шструментарш налагодження вiдносин мгж залученими до мережних структур учасниками. В^пов^но, й формувати такий iнструментарiй доречно з точки зору оргашзацшно-структурно1 стiйкостi суб'екта господарювання.
Показовим тут е тлумачення Д. А. Плетньова [9, с. 21] стшкосп як <^ри збереження корпорацiею-системою сво'гх властивостей, елеменпв та зв'язк1в мiж елементами у просторi та часi», яке дозволяе говорити про можливють виокремлення саме структурно1 стiйкостi. При цьому до-речним е розширення цього тдходу розробками ряду авто-рiв щодо надання тако1 властивостi стшкосп, як динамiч-нiсть. Так, наприклад, А. А. Мажажихов [7, с. 92] зробив наголос, що саме стан динамiчноl стiйкостi (спроможнiстъ повернення до стшкого стану пiсля значних впливiв або спроможнiсть пiдтримки стшкосп впродовж тривалого часу) виступае головною умовою для зростання економiч-но'1 ефективностi дiяльностi пiдприемства (вiдповiдно до мети цього досл^ження - умовою зростання ефективносп дiяльностi ВЕВС).
Отже, забезпечити ефектившсть дiяльностi ВЕВС можна лише за рахунок тдтримки в тривалому перiодi оптимально1 з точки зору створювано1 цiнностi структури зв'язюв учасник1в ВЕВС. З огляду на це перед системою менеджменту ВЕВС постають завдання ^ентифшаци пара-метрiв створювано1 цiнностi, визначення складу учасниюв (необхiдного для формування {1Б}) та регламентацй зв'язки м1ж ними (за допомогою {БП}) з забезпеченням достатньо-го рiвня впевненостi у збереженш таких зв'язк1в протягом тривалого перюду часу. Окрiм того, необх^ним е приве-дення параметр1в таких зв'язив вiдповiдно до вимог щодо створювано1 цiнностi. В iнакшому випадку неможна забезпечити динамiчне додержання властивосп ефективност1 життедiяльностi ВЕВС.
З огляду на викладене вище, структурно-комушка-цшну стiйкiсть ВЕВС пропонуеться трактувати як спро-можнiсть великомасштабно1 економшо-виробничо1 системи в тривалому перiодi пiдтримувати склад учасник1в, а також структуру та параметри зв'язив мгж ними в^по-вiдно до пропоновано1 на ринку цiнностi за рахунок налагодження бiзнес-правил взаемодЦ учасникш та створення контур1в перегляду таких бiзнес-правил вiдповiдно до змi-ни параметрiв створювано1 цiнностi в результат адаптацil дiяльностi ВЕВС до змш уподобань внутрiшнiх i зовнiшнiх споживачш. Тобто умовою досягнення стану структурно-комунiкацiйноl стiйкостi ВЕВС е гармошзащя елемент1в, заданих у кортежi (1) множин. Зазначимо, що це тлумачення стшкосп тюно корелюе з визначенням ВЕВС у тлумаченнях 6. В. Шестково1 з точки зору комунжацшного аспекту як «сукупностi об'ект1в й елементш, пов'язаних iнформацiй-ними зв'язками як мiж собою, так i суб'ектами зовнiшнього оточення» [14, с. 22], а тому е достатньо доведеним.
Для забезпечення додержання бажаного рiвня (так саме як i для визначення цього рiвня) структурно-комунiкацiйноl стшкосп пропонуеться поеднання агентського та стейк-холдерського пiдходiв. Тобто оцшка стiйкостi, як i регла-ментащя роботи ВЕВС, здiйснюватиметься через виконан-ня внутрiшнiми та зовнiшнiми стейкхолдерами ВЕВС сво1х ролей. Окрiм того, пропонуеться певною мiрою пiдтрима-ти тдид П. Аргонетто [17, с. 33-45] щодо застосування
агентського тдходу до моделювання взаемоди учасникiв В2В систем i видкення двох типш агенпв: коалiцiйного та комунiкaцiйного (агента neperoBopiB). У випадку ВЕВС по-дiбнa взaeмодiя може слугувати основою формування мереж створення вартост в рамках ВЕВС, але мае бути роз-ширена врахуванням штересш агентв щодо створювано! у ВЕВС цшность Осккьки ж стiйкiсть ВЕВС залежатиме вiд спроможностi 11 учасникш домовитися щодо пaрaмeтрiв
створювано'1 щнноста та здaтностi пiдтримувaти параметри тако'1 взаемоди впродовж усього життевого циклу ВЕВС, то доречним постае використання пропозицш з формування продуктово'1 системи, яи нaвeдeнi у зводi знань з системно! шженери (Systems Engineering Body of Knowledge, SEBoK) [18, с. 548]. Логшу адаптацп цих розробок до проблеми забезпечення структурно-комушкацшно! стiйкостi ВЕВС наведено на рис. 1.
Розумшня характеристик використовуючоТ системи не вщповщав можливостям ВЕВС щодо розширення штеграцшного базису ({1Б}) чи залучення достатньоТ кiлькостi учасникiв в рамках наявних правил {БП}
Планова структура складовоТ виробництва ВЕВС (частина системи забезпечення)
Плановi характеристики створюваноТ цiнностi (планована цiльова система
Складысть досягнення узгодженостi в усвщомленш цшьовоТ системи учасниками ВЕВС впливав на обранi правила дiяльностi ({БП})
Вади позицюнування продукту по вщношенню до решти видiв наявноТ на ринку цшносп
Умовн позначення: - iдентифiкацiя границь системи
Виникнення неузгодженостi мiж елементами архiтектури ({АР}) ВЕВС пiд час реалiзацiТ системи
Втрата з зони уваги ряду атрибутiв цiнностi через
невiрну iдентифiкацiю
потреб чи виокремлення
не всiх стейкхолдерiв
Система пiдтримки роцесiв виробни цтва (забезпечення'4 процеав обслуговування ВЕВС як-то постачання ресурав субпiдрядники тощо )
Складысть утворення комплiментарноТ частини штеграцшного базису ({1Б}) ВЕВС
можливi напрямки втрати стiйкостi ВЕВС
Рис. 1. Розгортання пропозицш SEBoK [18, с. 548] на виршення проблеми забезпечення стшкосп житт£дiяльностi ВЕВС
Основною кеею подано'1 на рис. 1 схеми е видкення едино'1, спкьно'1 для Bcix учасникiв ВЕВС цкьово'1 системи (в термшологи SEBoK - майбутньо'1 системи, яка буде роз-роблятися, створюватися, експлуатуватися, тобто прохо-дити весь шлях свого життевого циклу). У випадку цього до^дження такою цкьовою системою постане створюва-ний ВЕВС продукт (надавана цiннiсть). В^пов^тсть його параметрiв запитам споживача (параметрам системи ви-користання) формуватиме передумови зростання ефектив-ностi функцiонування ВЕВЕС. Як можна побачити з рис. 1, стшисть ВЕВС досягаеться за рахунок забезпечення спро-можност дотримуватися бажаного рiвня iнтеграцiï цкьово'1 системи та системи, яка використовуе цкьову системи. При цьому передбачаеться, що ВЕВС шляхом виршення певно'1 сукупност проблем споживача пiдтримуватиме зростання ефективность
Осккьки ж орiентацiя на пропозицп SEBoK перед-бачае iдентифiкацiю ВЕВС як певного суб'екта, створеного для «оргатзаци об'еднання розрiзнених послуг в едине цке, яке ефективно використовуеться для досягнення стратепч-них цкей», то й темпи зростання тако'1 ефективностi коре-люватимуть з ршнем iнтегрованостi такого единого цкого. При цьому прийняття поданого на рис. 1 тдходу передбачае врахування динамiчних характеристик стiйкостi. Для цього передбачено вкокремлення планових характеристики ВЕВС як системи забезпечення вк параметр1в ïï фактично'1 реамза-ци. Тут маеться на увазi можливiсть виникнення додаткових проблем, якi можуть спричинити додаткову втрату стшкость Ця та iншi загрози втрати стiйкостi, якi вкображет на рис. 1, мають братися до уваги при видiленнi вкповкних конту-р1в управлiння ВЕВС. Окремо сл1д звернути увагу на те, що можливост втрати органiзацiйно-комунiкацiйноï стшкос-тi ВЕВС на рис. 1 пов'язаш з елементами кортежу (1), який вкображае авторську iнтерпретацiю концепту ВЕВС.
Практичну штерпретащю зазначено'1 на рис. 1 схеми базуватимемо на пропозицп К. Г. Сердюкова, який ïï вико-ристав для формування iерархiï пiдсистем корпоративного контролю в акцюнерному товариствi [11, с. 58]. Недолшом цiеï розробки е в^сутшсть акценту на створювану акцю-нерним товариством цшшсть (блок пропонування ринку цшносй на рис. 1), коли у випадку цього досл^ження така цшшсть е базисом для формування структури ВЕВС та вироблення правил взаемодп учасниив. Лише прийняття такого базису вама учасниками ВЕВС може забезпечити достатнш рiвень оргашзацшно'1 стшкост ВЕВС. 1дея щодо розгляду стшкоста в контекстi системного пiдходу мктить-ся й в роботi Д. А. Плетньова, який передбачив видкен-ня ядра й границ корпорацп та запропонував розглядати стiйкiсть через спроможшсть границi корпорацп швелюва-ти негативш впливи з боку середовища, тим самим забез-печуючи стшисть ïï ядра [9, с. 22]. Водночас пропозицп цього автора сл1д розширити в частит залучення учасниив ядра корпорацп до забезпечення зростання потенщалу пiдтримки стiйкостi та в частит врахування складових ядра в процеа оцiнювання iнтегрального р1вня стiйкостi.
Оскiльки стiйкiсть ВЕВС нами прямо тдпорядко-вано спроможностi учасниив ВЕВС дшти до згоди щодо параметр1в цiльовоï системи, доречною постае розробка референтно! моделi комунiкацiйних процеав учасникiв
ВЕВС. Авторський варiант верхнього (контекстного) р1в-ня тако'1 модели яка вiдповiдае комунiкацiйним елементам м1ж визначеними на рис. 1 внутршшми та зовнiшнiми стейхколдерами, наведено на рис. 2. Ця модель розви-вае пропозицп П. Аргонетто [17, с. 35-44] щодо побудови idefÖ-дiаграмм з залученням до них ролей агенпв. При цьому за основу взято розроблений цим автором перелш агентав [17, с. 33-35], в подальшому адаптований до вимог ВЕВС та означених на рис. 1 тдсистем.
Слк зазначити, що подана на рис. 2 модель вкображае функци окремих тдсистем великомасштабно'1 економжо-виробничо'1 системи, тому вона потребуе подальшо'1 дета-лiзацiï, яка здiйснюватиметься вiдображенням протокол1в взаемодп агент1в. При цьому в таий моделi одночасно слiд врахувати залежшсть довгостроково'1 стiйкостi ВЕВС вiд можливост пiдтримувати учасниками ВЕВС наявнi до-мовленостi протягом усього життевого циклу цкьово'1 системи при динамiчному додержанш заданих значень и параметр1в. Налагодження такого тривалого сп1вробггни-цтва мiж учасниками ВЕВС в контекстi додержання структурно: стшкост тiсно перетинаеться з питаннями самоор-ганiзацiï складних систем. У цьому випадку слк звернути увагу на розробки С. В. Шестаково'1 [14, с. 137-139] де ви-значено вкмшност в робот механiзму самоорганiзацiï на стадiях динамiчноï р1вноваги (фазi стiйкостi та накопи-чення змiн) та стада нестшкост (фaзi виникнення ново'1 структури).
Так, розвиток ВЕВС передбачае змшу пaрaметрiв цiльовоï системи, що, своею чергою, призводить до перегляду пaрaметрiв роботи системи забезпечення, орга-шзацшним втiленням яко'1 е безпосередньо ВЕВС. Саме з огляду на швидисть змш i турбулентнiсть оточення доречним е тдтримувати мехaнiзми сaмооргaнiзaцi'i учасниив ВЕВС на етапах бiфуркaцiï, передбачаючи при цьому, що означен в кортежi (1) бiзнес-прaвилa ({БП}) ви-значатимуть рамки тако'1 сaмооргaнiзaцiï. Вкповкно до цього твердження елементи самооргашзаци введено до означено'1 на рис. 3 схеми, яка вкображае протокол взаемодп агенпв з подано'1 на рис. 2 функцiонaльноï модел1 функцiонувaння ВЕВС.
Таким чином, у статт викладено авторську концепцiю забезпечення структурно-комушкацшно'1 стiйкостi й ефек-тивност господарювання великомасштабно'1 економжо-виробничо'1 системи. При цьому ефектившсть передбачаеться досягати за рахунок виведення на ринок певно'1 цш-ностi, параметри яко'1 узгоджуються в рамках внутршньо! мережi створення вaртостi та базуються на досягненш си-нергетичного ефекту та емерджентность Стiйкiсть, своею чергою, забезпечуеться за рахунок спроможност великомасштабно'1 економiко-виробничоï системи в тривалому перiодi пiдтримувaти склад учаснийв, структуру та параметри зв'язк1в м1ж ними вiдповiдно до параметр1в дiяльностi, що спричинили прояв зазначених ефектав.
Основу для цього становить налагодження бiзнес-правил взаемодп учасниив i створення контур1в перегляду таких бiзнес-прaвил вiдповiдно до змiни параметр1в створю-вано'1 цiнностi в результaтi адаптаци дiяльностi економжо-виробничо'1 системи до змш уподобань внутрiшнiх i зовнш-нк споживач1в.
Сптьы мная та бачення
учасникiв ринку (промислового кластера)
lнституцiйнi обмеження на життедяльшсть ВЕВС
Референтнi моделi кооперацшноТ' та штеграцшноТ' взаемоди
1 1 Опис корпоративно'' стратеги ВЕВС та загальних вимог до тдтримки оргаызацмноТ' стшкосп
Консолiдована iнформацiя вiд системи менеджменту ВЕВС
Консолщований маркетинговий агент ВЕВС
Коалiцiйний агент
Агент планування виробництва та сптьноТ логiстики
Агенти переговорiв
Рис. 2. Референтна модель пщтримки структурно-комушкацшноТ стшкосп великомасштабно!'
економто-виробничо! системи
Зрозумiло, що управлiння стiйкiстю життедiяльнос-Ti великомасштабно! економшо-виробничо! системи мае обов'язково враховувати Bei iншi види стiйкостi, яи згаду-вались у статтi та якими оперують сучаснi вченi-економiсти. З огляду на це подальшi досл^ження автора полягатимуть у визначеннi взаемозв'язив мiж iншими видами стшкос-т та розглянутою у статтi структурно-комунжацшною стiйкiстю, але в контекстi наявност складно! iерархiï ко-мунiкацiй мiж учасниками великомасштабно! економшо-виробничо! системи. Також потребуе подальшого опра-цювання введення ильисних критерпв визначення рiвня структурно-комунiкацiйноï стiйкостi великомасштабно! економiко-виробничоï системи з одночасною розробкою рекомендацiй з штегращ! таких кiлькiсних характеристик
до контурiв системи управлiння. При цьому подане моде-лювання взаемоди агентш великомасштабно! економжо-виробничо! системи плануеться розширити застосуванням логiки предикатiв та онтолопчного моделювання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Василенко А. В. Менеджмент устойчивого развития предприятий : монография. Киев : Центр учеб. лит., 2005. 648 с.
2. Жукевич С. М. Дiагностика фшансово-економiчноT стшкосп суб'вкта господарювання: концептуальний пдад. Шновацшнаеконом'ка. 2016. № 5-6. С. 206-211.
Агенти решти учасникiв ринку, що £ конкурентами
!
Очтування появи змiнених вимог споживача (див. рис. 1)
Формування альтернативно! до ВЕВС цшьовоТ системи
Перевага у конкурентна боротьбi
Формування альтернативних параметрiв цшьовоТ системи
Консолiдований маркетинговий агент ВЕВС
С
!
1дентифта^я потреб споживача
т
Формування вимог та параметрiв цшьовоТ системи
с
т
□
Очкування (збирання альтернатив)
1_
<е>
Задоволення вимог цiльовоТ системи
]
Визначення та пщтримка досягнення параметрiв цiльовоТ системи
Агент планування виробництва та спшьно'Т логiстики
I
Очiкування появи системи забезпечення
с
□
Формування штеграцшного базису ({1Б}) Ч_
С
1
□
Планування процесу створення цшьовоТ системи
1т
Планування пiдтримки житт£вого циклу цiльовоТ системи
т
Розгортання архтектури ({АР}) ВЕВС
I т
ВЕВС як система забезпечення для створення цшьовоТ системи
Коалщшний агент та агенти переговорiв
!
Планування iнтеграцiйного процесу
]
Гармоыза^я iнтересiв всiх зацiкавлених сторш та учасникiв ВЕВС
Т
Формування бiзнес-правил для роботи учасникiв ВЕВС ({БП})
т
Стейкхолдерш як пiдтримка процесiв виробництва (системи в оточены)
Рис. 3. Приклад розбудови агентськоТ моделi як деталiзацií, означено''' на рис. 2 схеми налагодження
комунiкацiй мiж учасниками ВЕВС
3. Кизим Н. А. Организация крупномасштабных эконо-ми-ко-производственных систем. Харьков : Бизнес Информ, 2000. 108 с.
4. Клейнер Г. Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. М. : Экономика, 1997. 288 с.
5. Козаченко Г. В., Воронкова А. Е., Назаров В. В. Малый бизнес: устойчивость и компенсаторные возможности : монография. Киев : Либра, 2003. 328 с.
6. Кузнецов С. Ю. Современная управленческая концепция устойчивости бизнеса. Стратегические решения и риск-менеджмент. 2011. № 6. С. 62-67.
7. Мажажихов А. А., Мисхожев Э. Р. Динамические нормативные модели диагностики экономической устойчивости промышленного предприятия. Вестник Санкт-Петербургского университета ГПС МЧС России. 2012. № 2. С. 89-96.
8. Пилипенко А. А., ёремейчук Р. А. Формування стратеги стшкого розвитку штегрованого об'вднання пщприемств. Б1з-нес 1нформ. 2017. № 8. С. 198-205.
9. Плетнев Д. А. Критерий и показатели оценки устойчивости корпорации в русле системного подхода. Стратегии бизнеса. 2013. № 2 (2). С. 21-26.
10. Промышленная логистика. Логистико-ориентиро-ванное управление организационно-экономической устойчи-
востью предприятий в рыночной среде / ред. А. А. Колобов. М. : Изд-во МГУ им. Баумана, 1997. 204 с.
11. Сердюков К. Г. Корпоративний контроль реалiзацií стратеги розвитку штегрованого акцюнерного товариства. Науковий в'1сник М'жнародного гумантарного унверситету. Сер'я«Економ'шаiменеджмент». 2017. № 27. С. 56-60.
12 Управление корпоративными изменениями по критерию устойчивости : монография / ред. Ю. П. Анискин. М. : Омега-Л, 2009. 404 с.
13. Устойчивое экономическое развитие в условиях глобализации и экономики знаний: концептуальные основы теории и практики управления / ред. В. В. Попков. М. : Экономика, 2007. 295 с.
14. Шестакова Е. В. Формирование интегративного механизма самоорганизации производственно-экономических систем : монография. Новосибирск : ООО «ЦСРНИ», 2017. 400 с.
15. Шматько Н. М. Концептуальш засади пщтримки стшкосп функцюнування великомасштабних економто-вироб-ничих систем. Економкарозвитку. 2017. № 4 (84). С. 16-27.
16. Яценко В.М. Сутнкть поняття та методичш пщходи до оцЫки фшансово'Г стабтьносп та фшансово'Г стшкосп стьськогосподарських пщприемств. В'сник Схiдноукраiнського унверситету економiки i менеджменту. 2016. № 1 (20). С. 8-17.
17. Argoneto P., Renna P. Innovative Tools for Business Coalitions in B2B Applications. London : Springer, 2011. 172 р.
18. Guide to the Systems Engineering Body of Knowledge (SEBoK). URL: https://www.sebokwiki.org/w/images/sebokwiki-farm!w/8/8d/SEBoKv1.4_full.pdf
REFERENCES
Argoneto, P., and Renna, P. Innovative Tools for Business Coalitions in B2B Applications. London: Springer, 2011.
"Guide to the Systems Engineering Body of Knowledge (SEBoK)". https://www.sebokwiki.org/w7images/sebokwiki-farm!w/8/8d/SEBoKv1.4_full.pdf
Kizim, N. A. Organizatsiya krupnomasshtabnykh ekonomiko-proizvodstvennykh sistem [Organization of large-scale economic and production systems]. Kharkiv: Biznes Inform, 2000.
Kleyner, G. B. Predpriyatiye v nestabilnoy ekonomicheskoy srede: riski, strategii, bezopasnost [Enterprise in an unstable economic environment: risks, strategies, security]. Moscow: Ekono-mika, 1997.
Kozachenko, G. V., Voronkova, A. Ye., and Nazarov, V. V. Malyy biznes: ustoychivost i kompensatornyye vozmozhnosti [Small business: sustainability and compensatory opportunities]. Kyiv: Libra, 2003.
Kuznetsov, S. Yu. "Sovremennaya upravlencheskaya kontseptsiya ustoychivosti biznesa" [Modern management concept of business sustainability]. Strategicheskiye resheniya i risk-menedzhment, no. 6 (2011): 62-67.
Mazhazhikhov, A. A., and Miskhozhev, E. R. "Dinamicheskie normativnye modeli diagnostiki ekonomicheskoy ustoychivosti promyshlennogo predpriiatiia" [Dynamic regulatory models for
diagnosing the economic sustainability of an industrial enterprise]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta GPS MChS Rossii, no. 2 (2012): 89-96.
Pletnev, D. A. "Kriteriy i pokazateli otsenki ustoychivosti ko-rporatsii v rusle sistemnogo podkhoda" [Criteria and indicators for assessing the sustainability of a corporation in line with a systematic approach]. Strategiibiznesa, no. 2 (2) (2013): 21-26.
Promyshlennaya logistika. Logistiko-oriyentirovannoye up-ravleniye organizatsionno-ekonomicheskoy ustoychivostyu pred-priyatiy v rynochnoy srede [Industrial Logistics. Logistic-oriented management of the organizational and economic sustainabil-ity of enterprises in a market environment]. Moscow: Izd-vo MGU im. Baumana, 1997.
Pylypenko, A. A., and Yeremeichuk, R. A. "Formuvannia stratehii stiikoho rozvytku intehrovanoho obiednannia pidpryi-emstv" [Formation of a strategy for the sustainable development of an integrated business association]. Biznes Inform, no. 8 (2017): 198-205.
Serdiukov, K. H. "Korporatyvnyi kontrol realizatsii stratehii rozvytku intehrovanoho aktsionernoho tovarystva" [Corporate control over the implementation of the strategy for the development of an integrated joint stock company]. Naukovyi visnyk Mizhn-arodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia «Ekonomika i mened-zhment», no. 27 (2017): 56-60.
Shestakova, Ye. V. Formirovaniye integrativnogo mekhanizma samoorganizatsii proizvodstvenno-ekonomicheskikh sistem [Formation of an integrative mechanism of self-organization of production and economic systems]. Novosibirsk: OOO «TsSRNI», 2017.
Shmatko, N. M. "Kontseptualni zasady pidtrymky stiikosti funktsionuvannia velykomasshtabnykh ekonomiko-vyrobnychykh system" [Conceptual framework for maintaining the sustainability of the operation of large-scale economic and production systems]. Ekonomika rozvytku, no. 4 (84) (2017): 16-27.
Upravleniye korporativnymi izmeneniyami po kriteriyu ustoy-chivosti [Corporate change management by sustainability]. Moscow: Omega-L, 2009.
Ustoychivoye ekonomicheskoye razvitiye v usloviyakh global-izatsii i ekonomiki znaniy: kontseptualnyye osnovy teorii i praktiki upravleniya [Sustainable economic development in the context of globalization and knowledge economy: conceptual foundations of management theory and practice]. Moscow: Ekonomika, 2007.
Vasilenko, A. V. Menedzhment ustoychivogo razvitiya pred-priyatiy [Management of sustainable development of enterprises]. Kyiv: Tsentr ucheb. lit., 2005.
Yatsenko, V. M. "Sutnist poniattia ta metodychni pidkhody do otsinky finansovoi stabilnosti ta finansovoi stiikosti silskohospo-darskykh pidpryiemstv" [The essence of the concept and methodical approaches to the assessment of financial stability and financial sustainability of agricultural enterprises]. Visnyk Skhidnoukrainsko-ho universytetu ekonomiky imenedzhmentu, no. 1 (20) (2016): 8-17.
Zhukevych, S. M. "Diahnostyka finansovo-ekonomichnoi stiikosti subiekta hospodariuvannia: kontseptualnyi pidkhid" [Diagnostics of financial and economic stability of the subject of economic activity: a conceptual approach]. Innovatsiina ekonomika, no. 5-6 (2016): 206-211.
