CC BY
40
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
Над1я КУДИК1НА
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМНО-ДШЛЬШСНОГО ШДХОДУ ДО КЕР1ВНИЦТВА 1ГРАМИ Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В11СУ
Педагопчш пращвники системи дошкольно! осв1ти постшно спираються на гру д1тей як на метод розв'язання практично вах завдань роботи з дошкшьниками. Удосконалення методики кер1вництва ¡грами д1тей дошкольного в1ку е беззаперечно актуальною проблемою, оскшьки гра визнана провщною д1яльшстю дитини перших семи роюв II життя.
Аналп останшх досл1джснь [ публнчацш. у яких започатковано розв'язання дано! проблеми (Л. Артемова, К. Дьяконова, Р. Жуковська, Л. Лохвицька, I. Школьна та ш.), засвщчуе, що гра як самоцшна д1яльшсть дитини мае невичерпш можливосп щодо формування дитячо1 особистосп, проте кер1вництво ¿грами з боку вихователя ще не можна визнати повшстю ефективним. Причина зазначено! суперечност1 в тому, що методика мало спираеться на внутр1шню структуру ¡грово! д1яльност1.
Метою ста 1111111 е висв1тлення системно-д1яльшсного шдходу до кер1вництва ¿грами д1тей дошкольного в1ку.
Основна частина дослщження. Психолопчний анатз предмета дослщження, який здшснено за роботами О. Леонтьева [1], С. Рубшштейна [2], Л. Виготського [3], Г. Щедровицького [4], Д. Елькошна [5; 6; 7] та ¿нших учених, дов1в: гра е структурно складною д1яльшстю. Бона мае таю компоненти: мотиващйно-щльовий, зм1стовий, процесуально-операщйний, контрольно-оцшний 1 результативний. Структурна складшсть гри вимагае системно-д1яльшсного шдходу до побудови методики ксртництва нею.
У методищ кер1вництва ¡гровою д1яльшстю насамперед вщцляеться мотиващйна складова. Мотиви ¿гор дошкольников зумовлюються потребами, актуальними для цього в ¡ко во го пер ¡оду розвитку особистосп. Провщними з них е шзнання навколишнього життя та сощатзащя дитини. Ц1 потреби опредмечуються шзнавальним ¡нтсрссом. прагненням до набуття знань про ргзш галуз1 життя 1 дорослу людину, II д1яльшсть. ставлення до ¡нших людей, до сощальних подш тощо. Отже, щоб ¡грова д1яльшсть ефективно впливала на розвиток дитини дошкольного вшу, необхщно щлеспрямовано формувати у д1тсй ¡нтсрсс до шзнання навколишнього життя 1 забезпечити базу знань, на з\псп яких розгортаються р1зномаштш ¿гри.
Оскольки вел компоненти ¿грово! д1яльносп взаемозв'язаш, у шдготовчий до гри перюд водночас ¿з забезпеченням мотиващ! ¿грово! д1яльност1 робота вихователя спрямовуеться також на забезпечення з\пстового компонента ¿грово! д1яльностг
Кр1м забезпечення з\псту ¿грово! д1яльностк ¿ншим важливим завданням цього перюду е формування и процссу ал ьно-опсрац1 иного компонента. Наприклад, у шдготовщ театрал¡зованих ¿гор вш рсалпусться через практично-д1яльшсний етап роботи з л1тсратурним твором. Функщональне значения цього етапу полягае в удосконаленш процесуально-оисрацшних у\пнь. нсобх1дних для рсалпацп театрал ¡зовано! д1яльностг
Основою театрал\зовано! гри е слово, тому на практично-д1яльшсному стат робота вихователя зосереджуеться на удосконаленш звуковимови, збагаченш й уточненш словникового запасу, коригуванш вимовних вад 1 подоланш помилок у наголошуванш окремих ел ¡в.
Достов1ршсть. псрсконлив1сть ¿грових образ1в забезпечуеться !х звуковою та впуальною емощйшетю, що втпеш у сво!й нерозрившй едносп в такой якосп усного мовлення, як виразшеть. Формування виразност1 мовлення - одне ¿з завдань розвитку мовлення д1тсй у дошкольний перюд. У театрал ¡зо ваних ¿грах е значш можливост1 для удосконалення у\пнь. я ко формуються на в1дпов1дних заняттях. Тсатралповаш ¿гри дозволяють на конкретних прикладах
практично-дшовим шляхом познайомити д1тей п звуковими 1 зоровими засобами виразносп мовлення, зокрема такими, як основний тон висловлювання, штонащя, сила голосу, поза, \ii\iiKa та ш.
Основний тон висловлювань визначаеться характером л1тературного матер1алу - його темою, фактичним змютом, жанром, стилем, мовою л1тературного твору, емоцшним фоном.
Вербальна виразшсть образу значною \прою зал ежить вщ штонапп висловлювання. У шдготовчому до театрал ¡зо вано!' гри перюд1 д1ти практично навчаються користуватися р1зномаштними вщтшками голосу, щоб передати душевш переживания та почуття, пов'язаш з образом дшово1 особи. Яскравше словесно вщтворити свою роль дошкольникам допомагае увага до зовшшносп персонажу, його зорова 1 музикальна характеристика, яю досягаються використанням у педагопчнш робот1 методу художньо! аналоги.
Виразшсть мовлення д1тей, зайнятих у гр1, шдвищуеться за умови правильного застосування ними сили голосу - його звучность вмшня при необхщносп говорити тихо, з нормальною силою голосу або голосно, робити плавш переходи вщ тихого звучания голосу до голосного 1 навпаки.
Важливим засобом забезпечення художньо! виразносп образу театрал1зовано! гри е його впуальна-дина\пчна характеристика: пози, м1м1ка, жести д1тей-виконавщв, умшня рухатись у сцешчному простор!. Формування вербально-звуково! та в1зуально-динам1чно1 виразносп ¡грових образ1в у робот1 з д1тьми дошкольного в1ку проводиться комплексно, у поеднанш вах компоненпв - основного тону висловлювання, штонацн, сили голосу, темпу мовлення, пози, жесту, \п\пки. При цьому залежно вщ конкретних умов (змюту та обсягу лиературного твору, шдготовленост1 д1тей 1 т. ш.) використовуються р1зш метод ичш прийоми:
- сприйняття дпъми л1тературного твору у виконанш вихователя;
- спостереження за мовленням 1 д1ями актор ¡в (телепередач!, якосний вщеозапис, вщвщування вистав дитячого театру);
- анал1з живого мовлення;
- вправляння у виразному виконанш:
- практично-!гровий пошук засоб1в художньо! виразносп (гра-експромт "блискавка"; гра-1мпров1защя; гра "ланцюжок" (одна дитина починае виконувати роль, шша через деякий час и замшюе); гра, яка обмежена у чаа (наприклад), за три хвилини потр1бно вщтворити текст за ролями з використанням опорних малюнклв):
- анал1з виразност1 вщтворюваних образ1в за вщеозаписом тощо.
Ми стисло розглянули змют роботи, яка передуе розгортанню театрал¡зованих ¿гор
ДОШКОЛЬНИКОВ. ИдГОТОВЧа робота ДО ¿ГОр ШШИХ ВИД1В СШВВЩНОСИТЬСЯ 3 ОСОблИВОСТЯМИ IX
процесуального компонента. Так, у зв'язку и своеришстю процесуально-операщйного компонента конструктивно-буд1вельних ¿гор до початку гри вихователю необхщно подбати про завчасне формування продуктивно-творчих дш.
Вагому роль у реатзацн процесуального компонента конструктивно-буд1вельних ¿гор вщ1грае умшня д1тей планувати сво! уявш 1 иродуктивно-творч1 дй. Це умшня психолопчно пов'язуеться з цшьовою установкою особистостк яка дозволяе сформувати мету д1яльност1, видшити склад дш, необхщних для II досягнення, визначити послщовшсть 1х здшенення [ забезпечуе поточну регулящю процесу д1яльностк Складання чт<ого 1 рацюнального плану дш передбачае ретельний аналп умов д1яльностк активпуе минулий досв1д. мобЫзуе творч1 зд1бносп. Умшня планувати е важливим для оргашзацн до ш ко л ь н и кам и власних ¿гор 1 для усшшносп нелгрових вид ¡в д1яльносп. Сформоване на одному вид! д1яльност1 умшня планувати власш дй шляхом переносу розповсюджуеться на шип види, зокрема працю, побутову д1яльшсть. у майбутньому - на навчання.
Одшею з умов шдвищення сфсктивносп формування умшня планувати е оргашзащя колективних ¿гор - колективне попередне планування спрямовуе мислення дней на уевщомлення задуму, дозволяе передбачити процес сшльно! роботи в повному обсяз1 та в послщовносп, а шляхом обговорення необхщних стаи ¡в роботи формуе вмшня обм1рковувати способи досягнення задуманого.
3 метою розвитку у дошкольников умшь планувати колективну ¡грову д1яльшсть дощльно спиратися на умшня шдив1дуального планування, я ко формуються у пропса виконання
колективно! роботи з однорщними об'ектами. Наприклад, щею метою можна використати шдивщуальне конструювання будинюв, з яких по заюнченш роботи д1ти утворюють мюьку вулицю. Це може бути й одшею ¡з ситуацш розгорнуто! колективно! творчо! три.
На наступному стагп трупа д1тей, яю беруть участь у колектившй грк розподшяеться на пщгрупи, кожна з яких виконуе сшльне конструювання "р1чкового вокзалу", "палацу", "школи", "л1карш" - тобто досить складних об'екпв.
Кер1вництво колективною трою здшснюеться таким чином, щоб д1ти не тщьки використовували набутий досвщ планування шдивщуально! д1яльносп, але й усвщомлювали необхщнють спланувати колективш дп, спрямоваш на створення сшльно! конструкцп. Пщ час анашзу конструкцп (поетапного обговорення послщовносп дш 1 шдведення дошкольников таким шляхом до !х усвщомлення) д1тям спочатку пропонуеться назвати кожен етап роботи, а пстм умовно позначити ("занотувати") обговорену послщовшсть дш у своему "плат будтсльних роб1т". У такий способ д1ти усвщомлюють сутшсть понять "план", "планування". Керуючи ¡гровою д1яльшстю, вихователю необхщно сприяти формуванню в дпей мотиву навчатися планування. Вмотивоване такою установкою сшлкування дошкольников один з одним та з педагогом визначае спрямовашсть !хньо! уваги на довшьне оволодшня умшням планувати, сприяе вихованню умшня вислуховувати пропозицп однолптав, зрозумщо пояснювати свое бачення послщовносп виконання поставлено! задач 1 та досягнення сшльно! мети.
У процеа гри необхщно створити тако умови, за яких д1ти наочно бачать: наявна чт<о окреслена мета д1яльносп, визначена послщовшсть "буд1вництва" об'екта, рацюнально д1браний та розподшений матер1ал, дотримана передбачена послщовшсть у виконанш роботи, дана оцшка пром1жних результат!в [ скориговано наступи! дп. узгоджено дп м1ж уама виконавцями епщьного завдання - тобто планування ¡грово! конструктивно! д1яльносп 1 и виконання за попередньо накресленим планом приводить до поставлено! мети рацюнальним шляхом, допомагае взаеморозумшню, приносить задоволення вщ колективно! гри.
Псдагопчнс забезпечення контрольно-ощ иного компонента гри спираеться на суттевий фактор ще! д1яльносп - и правила. В ¡грах за правилами вони (правила) вщкрш!, сформульоваш у зм1сп гри.
У кср1вництв1 творчими ¡грами вихователю треба пам'ятати, що правила цих ¿гор приховаш, зумовлюються вимогами рол к яку бере на себе дитина. Наприклад, коли д1вчинка у процеа сюжетно-рольово! гри "Дитячий садок" бере на себе роль вихователя, то по и заюнченш дощльним буде запитання "Чи хорошою вона була вихователькою?" (шклувалася про д1тей, допомагала !м одягатися на прогулянку, навчала математику, гралася з ними тощо) (кухар, наприклад, мае правильно добирати продукта для страв, вмшо користуватися кухонним посудом, вчасно готувати сшданок, общ 1 вечерю, приготувати смачну 1 корисну !жу тощо).
Реал наш я контрольно-оцшного компонента прямо залежить вщ виду гри. Якщо сюжетно-рольов1 ¿гри оцшюються через уявну ситуащю, то для методики кертництва ¿грами з елементами пращ та художньо-творчо! д1яльносп суттевим е контроль та оцшка результата продуктивно-творчих дш д1тей.
У процеа гри мають поеднуватися контроль вихователя за продуктивними д1ями дошкольника (чаепше непрямий, опосередкований ¿гровою ситуащею) та контроль дитини за власною д!яльшстю, тобто самоконтроль.
Здшснення до ш ко л ь н и кам и грунтовного контролю власно! д1яльносп допомагае вщпрацюванню тих операцш, вщ яких залежить концсвий результат продуктивно! д1яльносп дней у контекст! гри.
Висновки. Теоретично доведено:_гра е структурно складною д1яльшстю. Вона мае таю компонента: мотивацшно-цщьовий, змютовий, процесуально-операщйний, контрольно-оцшний 1 результативний. Структурна складнють гри вимагае системно-д!яльшсного шдходу до побудови методики кер1вництва нею.
Л1ТЕРАТУРА
1. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - 2-е изд. - М.: Политиздат, 1977. - 304 с.
2. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - М.: Учпедгиз, 1946. - 704 с.
3. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. - 1966. -
№ 6. - С. 62-76.
4. Щедровицкий Г. П. Методологические замечания к педагогическому исследованию игры // Психология и педагогика игры дошкольника. - М.: Просвещение, 1966. - С. 92-132.
5. Эльконин Д. Б. Основные вопросы теории детской игры // Психология и педагогика игры дошкольника. -М.: Просвещение, 1966. - С. 11-38.
6. Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детских возрастах / Под ред. Д. И. Фельдштейна. - М.: Издательство "Институт практической психологии"; Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995. - 414 с.
7. Эльконин Д.Б. Психология игры. - М.: Педагогика, 1978. - 304 с.
1рина КУЧИНСЬКА
ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ ЯК ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСГПЛЬСТВА
Украша здшснюе юторичний перехщ до демократично! системи державного управлшня та громадянського самоврядування, сприймае цшност1 громадянського суспшьства, самостшно вибирае оитимальний вар ¡ант сусшльного розвитку. Правдива характеристика проблем становления громадянсько! осв1ти в Укра1ш (друга полови XIX-XX ст.) 1 науковий аналп II юторико-педагопчно! спадщини служать над ш ним засобом виховання прийдешшх поколшь. 1гнорування ¡сторичних корешв так само небезпечне, як 1 1х м1фологпашя. Вони шдтримують нестримний процес громадянського самоусв1домлсння украшщв, 1хне прагнення глибше 1 ширше ппнати свою юторда, культуру, ментальшсть.
Останшм часом напрямок "осв1та для дсмократй . або "громадянська осв1та . набув значного поширення в багатьох крашах свт. Спостсрцасться його розвиток 1 в Укра1ш. Якщо кллька роклв тому ми говорили, що в Укра!ш громадянська осв1та розвиваеться в напрямку поширення шформаци, та намагалися вщшукати в1дповщ1 на чисельш запитання, то сьогодш можемо говорити про певш здобутки у цш справь Наближення суспшьства до громадянського значною м1рою залежить вщ осв1ченост1 населения, його соц1ально1 1 нацюнально! самосвщомост1. У багатьох освтшських документах, концепщях, програмах шдкреслюеться необх1дн1сть формування громадянина Украши як осв1чено1, творчо! особистост1 "в яклй оргашчно поеднуеться високл моральн1 риси, громадянська зрЫсть. патр1отизм, профсслйна компетентн1сть, потреба у самовдосконаленш". Громадянське виховання розвивае широкл уявлення учн1в про св1т 1 роль у ньому людини, виховуе толерантшсть 1 повагу до тих, хто мае шип переконання, формуе розвинеш морально-!нтслсктуальн1 якост1, шдтверджуе гумашстичш правила 1 норми сшвжиття, пол1тично! взаемодй'. Громадянсьюсть людини як засвоена нею частка сощально-культурного досвщу проявляеться в усв1домленн1 нею належност1 до свое! держави, наци, етносу; у постшнш ¡дснтиф1кацй' и сво1м народом; у глибоклй поваз1 до рщно! мови, нац1онально1 культури в цшому; любов1 до Батьклвщини. ¡нтсрсав до геро!чних стор1нок II ¡сторй' тощо.
Украшсью педагоги прагнуть вщшукати 1 виробити методи та засоби виховання громадянина демократичного суспшьства, що допоможуть молодим людям сформувати щшнсш ор1ентащ1, оволодии мотиващями, знаниями, умшнями, навичками, якл навчать 1х ор1ентуватися у складному св1т1 полиичних явищ, розум1ти свою вщповщальн1сть перед суспшьством 1 майбутн1ми покол1ннями, захищати сво! права та виконувати громадянськл обов'язки, усвщомлювати 1 в1дстоювати особисту позищю, визначати форми свое! участ1 в жита суспшьства, спшкуватися з демократичними шститутами, захищати 1 п1дтримувати закон та права людини.
1снуюча в наций держав1 система осв1ти недостатньо сприяе зм1цненню нащонального самоусв1домлення людини, почуття причетност1 до державотворчого процесу, громадянсысих знань, ум1нь 1 навичок, участ1 у сощально-пол1тичному жита суспшьства, а також ¡сторико-культуролог1чних знань, якл наближають людину до культурних надбань свое! нацй' 1 водночас вщкривають 1Й скарбнищ культур шших народ1в. Сучасна концепщя громадянського виховання в Укршш передбачае оновлення зм1сту шклльно!' осв1ти на засадах широкого використання ¿сторико-педагопчно! спадщини кращих досягнень нацюнально!' та св1тово1 культури.
Безперечно, висв1тлення проблем розвитку громадянського виховання в Укршш мае позитивний характер. Адже громадянсьюсть як дом¡нанта псих1ки украшщв бере початок ще з
