CC BY
28
УДК 338.48: 379.85 JEL: Z32
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНОГО ТУРИЗМУ В УКРА1НГ
®2019 ВЛАЩЕНКО Н. М.
УДК 338.48:379.85 JEL: Z32
Влащенко Н. М. Забезпечення розвитку сощального туризму в УкраТш
Метою cmammi е анал/з особливостей розвитку соц/ального туризму та його структури та розробка моделей розвитку соцального туризму в УкраМ з урахуванням можливих форм i метод'в державноi тдтримки. У статтi дослджено складовi розвитку соц/ального туризму та роз-роблено його структуру. Остання м/стить такi складовi, як: об'екти соц/ального туризму; учасники соц/ального туризму; сощальш туристи. Визначено штереси зац/кавлених контрагент'в (держави, санаторно-курортних тдприемств, споживачв) у розвитку соц/ального туризму в санаторно-курорттй сферi та заходи щодо забезпечення балансу штереав. Проанал/зовано концептуальт вар/анти розвитку соц/ального туризму в УкраМ та розроблено етапи реал'ваци найперспектившшого з них.
Ключов'! слова: соцальний туризм, фшансування, шклюзивний туризм, санаторно-курортна сфера, концептуальна модель розвитку соц/ального туризму.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-155-161 Рис.: 2. Табл.: 1. Вбл.: 13.
Влащенко Наталiя Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри туризму i готельного господарства, Харшвський нацо-нальний утверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харк/в, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
УДК 338.48:379.85 JEL: Z32
Влащенко Н. Н. Обеспечение развития социального туризма в Украине
Целью статьи является анализ особенностей развития социального туризма и его структуры, а также разработка моделей развития социального туризма в Украине с учетом возможных форм и методов государственной поддержки. В статье исследованы составляющие развития социального туризма и разработана его структура. Последняя содержит такие составляющие, как: объекты социального туризма; участники социального туризма; социальные туристы. Определены интересы заинтересованных контрагентов (государства, санаторно-курортных предприятий, потребителей) в развитии социального туризма в санаторно-курортной сфере и мероприятия по обеспечению баланса интересов. Проанализированы концептуальные варианты развития социального туризма в Украине и разработаны этапы реализации наиболее перспективного из них. Ключевые слова: социальный туризм, финансирование, инклюзивный туризм, санаторно-курортная сфера, концептуальная модель развития социального туризма. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 13.
Влащенко Наталия Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туризма и гостиничного хозяйства, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.48:379.85 JEL: Z32
Vlashchenko N. M. Ensuring the Development of Social Tourism in Ukraine
The article is aimed at analyzing the features of development of social tourism and its structure, as well as elaborating models of development of social tourism in Ukraine taking into view possible forms and methods of the State support. The article explores the components of development of social tourism, its structure is elaborated. The latter contains such components as: objects of social tourism; participants in social tourism; social tourists. The author defines interests of the interested counterparties (the State, sanatorium-resort enterprises, consumers) in development of social tourism in the sanatorium-resort sphere and measures to maintenance the balance of interests. The conceptual variants of development of social tourism in Ukraine are analyzed and stages of implementation of the most perspective variant are elaborated.
Keywords: social tourism, financing, inclusive tourism, sanatorium-resort sphere, conceptual model of development of social tourism. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Vlashchenko Nataliia M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism and Hotel Industry, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Cощально-економiчш перетворення в УкраМ, змша умов життя людей висунули новi вимо-ги до людини, И здоров'я та творчого потен-щалу, характеру взаемин iз зовшшшм середовищем. Поди останшх десятилпь: побудова ринкового конкурентного середовища, штенсифкащя суспкьного життя, зростання юлькосп надзвичайних ситуацш, теракпв, що призвели до залякування населення, на-пружешсть на робот та в освггньому процеа суттево впливають на необх^дшсть забезпечення в^ддочинку та оздоровлення населення.
* Роботу виконано в межах держбюджетно! теми «Туризм та мкьке середовище: проблеми управлшня та перспективи розвитку» (№ 011811000649).
В1дсутшсть у держави чико!', шдкршлено! фь нансово-економiчною складовою сощально! долiти-ки, засновано! на баланс штереав держави, галузi туризму i споживачiв туристських послуг, призво-дить до в^току потенцшних в^дпочивальнишв i без того мiзерних кошпв iз вичизняно! сфери туризму за кордон, що деформуе сощальну функцго держави в такш важливш сфер^ як органiзацiя в^дпочинку та оздоровлення населення.
Вагомий внесок у виршення проблем розвитку туризму i курорпв здшснили Н. I. Ведм1дь [1], Г. П. Гав-рилко [4], С. О. Погасш, К. В. Чуб [10], I. Л. Полчаншо-ва, А. А. Касьяненко [11], I. В. Писарева [8], Д. М. Сте-ченко [13] та шшь
Окремi питання розвитку сощального туризму висвилено в роботах I. С. Каленюк, Т. М. Котенко [5], Л. В. Оболенцево!, А. М. Коломейцево! [6], Т. Г. Пав-лово!, О. Ю. Красовсько!, С. I. Сисоево! [7], Н. В. Се-реди [12] та iнших.
Однак на сьогодш в УкраМ проблема розвитку сощального туризму доа не виршена з причин не-ефективно! координаци туристсько! галузi в щлому, вiдсутностi дiевих програм i механiзмiв розвитку со-цiального туризму, що i зумовило вибiр теми та мети цього досл^ження.
Метою статп е аналiз особливостей розвитку сощального туризму i його структури та розроб-ка моделей розвитку сощального туризму в Укра'М з урахуванням можливих форм i методiв державно! шдтримки.
Piвень розвитку соцiального туризму як одше! з частин туризму в щлому в^дображуе загальний стан сощально! сфери в краiнi. Вш сприяе ско-роченню безробiття, полшшенню демографiчноi ситуаций боротьбi з безпритульшстю, розвитку системи освiти, виршенню проблеми зайнятостi населення.
В Укра'М сощальний туризм мае сво! шторич-нi традици. Аналiзуючи iсторичний досвгд, слiд за-значити, що в СРСР переважав сощальний туризм, найбкьший масштаб якого було досягнуто в 1980-т роки. Сощальний туризм, на частку якого припадало близько 80% внутршнього туризму i 50% мГжшродно-го туристського обмшу, реалiзовувався оргашзащями профспiлок, громадськими органiзацiями, а також республканськими та територiальними органами. Рiзного роду знижки i п1льги на туристсью путiвки перевищували в низщ випадкiв 50-70% !х вартостi [9].
У Радянському Союзi дiяла добре налагоджена система державно! пiдтримки в^дпочинку працю-ючого населення. Це було явище, багато в чому схоже на нишшнш соцiальний туризм, хоча сам по собi цей термш не вживався. За радянських чаав кожен громадянин мав право на в^дпочинок i мiг його ре-алiзувати. Це, головним чином, здшснювалося через мережу профспiлок i молодiжних органiзацiй. Держава надавала можлившть бiльшостi трудящих i пен-сiонерам, принаймнi один раз на рж, по!хати вГдпочи-ти на курорт, у санаторш або пансюнат на пiльгових умовах. Майже половина працюючих людей подо-рожувала i вiдпочивала за п1льговими туристськими пупвками, або виданими безкоштовно, за рахунок профстлок, коштiв державного соцiального страху-вання або фондiв пiдприемств [9].
На сьогодш ситуацш кардинально змшилася, i пiльгово-компенсацiйна система у сферi туризму та рекреащ! працюе в аваршному режимi, не дозво-ляючи задовольняти попит у послугах сощального туризму навиъ десято! частини незахищених верств населення Укра!ни [7]. Отже, необх^но вiдроджувати зазначену систему в сучасних умовах.
У загальному розумшш соцiальний туризм - це туризм, який повшстю або частково здшснюеться за рахунок бюджетних коштiв, кошпв державних поза-бюджетних фондiв (зокрема кошпв, що вид1ляються в рамках державно! сощально! допомоги), а також ко-шпв роботодавцiв.
Головна мета сощального туризму - створення умов для подорожей пенсюнерам, швалкам, ветеранам воен i працi, школярам, молодi та будь-яким iншим громадянам, яким держава, державш та не-державнi фонди, iншi органiзацii надають сощальну пiдтримку.
Особливе значення сощального туризму - це внесок у вдосконалення людських взаемин: туристи спккуються мiж собою, пiдвищують свiй культурний i освiтнiй рiвень, вiдкривають новi для себе мiсця. Отже, сощальний туризм е засобом сощального еднання, а також вш зменшуе матерiаль-ну нерiвнiсть, що приводить до зниження сощально-психологiчноi' напруженостi в сусшльствь Тобто за-лучення малозабезпечених громадян до сусп1льних цiнностей, !х соцiальна реабiлiтацiя, профiлактика та вкновлення здоров'я згодом попереджае антисоцi-альну поведшку.
Зважаючи на наведене вище визначення, со-цiальний туризм функцiонуе в певнш системi взаемопов'язаних елементiв. Розглянемо !х докладнi-ше (рис. 1).
Система сощального туризму - це сукупшсть об'екпв i учасникiв сощального туризму, а також його принцишв, цкей, засобiв, включаючи пiльги, по-ширюванi на учасникiв соцiального туризму.
Об'екти сощального туризму - засоби та системи транспортування, розмщення, харчування, в^дпо-чинку та розваг, установи та оргашзаци оздоровчого, шзнавального та iншого призначення, iншi складовi туристсько! iндустрi! та туристських ресурав, що дi-ють у системi соцiального туризму.
Учасники сощального туризму - юридичш та фiзичнi особи, зайняп формуванням i реалiзацiею туристських послуг у системi соцiального туризму, захистом прав, штереав громадян i вiдповiдно! дi-яльностi.
Сощальт туристи - фiзичнi особи - спожи-вачi туристського продукту, що задовольняють потреби в подорожах, зокрема з оздоровчими щлями, через систему сощального туризму. До ще! категори належать, перш за все, дiти, учш, студенти, ветера-ни вшни та працi, пенсiонери та швал^и, в деяких кра!нах - держслужбовщ, особи, якi перебувають на вшськовш службi тощо. Тому цей вид туризму пере-важно розглядаеться як оргашзований, колективний туризм. Вiн мае сво! прiоритетнi види, носить, пере-дусiм, культурно-пiзнавальний, вiдновлювальний, оздоровчий характер. Туристсьш путiвки, санаторнi курсiвки в пансюнати, санаторГ!, будинки вiдпочин-
I 2!
г ы
е
з О £ "о
ю 1л)
М О
С0Ц1АЛЬНИЙ ТУРИЗМ
Це туризм, який повнктю або частково здшснюеться за рахунок бюджетних кош"пв, кошт1в державних позабюджетних фонд1в (зокрема, кош"пв, що видтяються в рамках державноТ соц1альноТ допомоги), а також кошт1в роботодавц1в
Об'екти социального туризму
Засоби розмщення
За клади харчування
Лкувально-оздоровч1 заклади
Транспорты пщприемства
Розважально-дозвтлев1 заклади
1нш1 заклади
Соц\альн\ туристи
Д|ти
Л ¡тн1 люди
Учасники сощального туризму
Молодь
Туристськ1 агенти
Люди з обмеженими можливостями
1нш1 незахищеы категорм громадян
Громадськ1 оргаызаци таТх
окрем1 представники
Туристськ1 оператори
Л|кар1
1нш1 ф1зичы та юридичы особи
Визначення соц1альноТ туристськоТ пол1тики держави; прийняття власнихзаконодавчих \ нормативних акт1в; створення соц1альноТ ¡нфраструктури
Забезпечення мехаызм1в пщтримки малозабезпечених верств населення; пщготовка прац1вник1в системи сощального туризму; ¡нформацшна робота щодо популяризаци цього виду туризму тощо
Заходи щодо забезпечення доступност\ туризму та рекреацидля широких верств населення
Рис. 1. Структура сощального туризму
-
ЕКОНОМ1КА ЕК0Н0М1КА Т0РГ1ВЛ1 ТА ПОСЛУГ
ку школярам i студентам на кашкули, в табори нада-ються пращвникам пiдприeмств, учням i студентам денних вишiв 3i значною дотацieю (iнодi вона сягае 90% загально'' вартосп) або безкоштовно. Окрему ка-тегорш складають пенсiонери, iнвалiди вiйни, учас-ники заходiв пiдвищеного ризику та шш1, вiднесенi до п1льгових категорш населення. Цим категорiям надаються пупвки в реабiлiтацiйнi центри, пансюна-ти, санатори.
До кола учасникiв сощального туризму належать суб'екти туристсько! шдустри та соцiального за-хисту населення, профстлки i громадськi оргашзацц iнвалiдiв, а також р1зн1 асощаци, федерацц, фонди, товариства взаемодопомоги тощо. вс1 ц1 суб'екти у сво'й основ1 п1дтримуються державою.
Таким чином, основна особлившть соцiального туризму, на в^дмшу в1д 1нших вид1в, полягае в джерелах фшансування. Такими джерелами е державш та мунiципальнi кошти на соцiальнi потреби, в1дпов1дш кошти приватних, корпоративних, державних, змшаних пiдприемств i органiзацiй, бла-годшних фонд1в. Отже, результатом функцiонування системи сощального туризму е забезпечення доступ-носп послуг туризму та оздоровлення для широких верств населення. Докладшше питання доступност1 в1дпов1дних послуг автором дослужено у ро6от1 [2].
Одним 1з сегментiв соцiального туризму е ш-клюзивний туризм. Це одна з найбкьших неохопле-них шш укра'нського туристського ринку. Широкий шформацшний доступ (засоби масово!' iнформацii, 1нтернет, реклама) сформували у людей з ф!зичними i сенсорними порушеннями стшкий попит до подо-рожей за доступними щнами. Про це св^дчать резуль-тати зарубiжного дослiдження, проведеного «Open Doors Organization» [12].
У зв'язку з цим суб'ектам укра'нсько! туршду-стри сл1д звернути увагу на туриспв-швалщв, спря-мовуючи швестици в створення комфортних умов для подорож! та в1дпочинку цiеi' категорц громадян: спецiально обладнати номери в готелях; пiдготувати в1дпов1дний персонал; оргашзувати послугу супрово-ду; створити умови для вкьного пересування (пан-дуси, л1фти, ескалатори) та користування ймнатами гiгiени; придбати спецiалiзований транспорт [3].
Особливе мшце в соцiальному туризм! займае державна полггика в галу^ оздоровлення, в^дпочин-ку та зайнятост пiдростаючого покол1ння. В умовах серйозних сощальних зм1н, диференцiацii основних сощально-моральних цiнностей, як1 впливають на сустльство в ц1лому i на окремi його складовi, д1ти i шдлики залишаються найбiльш незахищеною гру-пою, оск1льки вони не волод1ють достатньою здатшс-тю адаптуватися в мшливих умовах життя.
У контекстi проведеного нами досл^дження можна зробити висновок, що практичне значення на-бувають питання створення адекватного мехашзму
соцiально-економiчноl пiдтримки санаторно-курортного комплексу, розробка якого покладаеться на дер-жавш органи управлiння в сферi туризму.
На думку фахiвцiв у сферi туризму при розробцi концептуально! моделi вiдтворення та розвитку сощального туризму можливi три варiанти (рис. 2):
+ ефективне лобшвання з боку зацiкавлених сторiн при прийнятп чергового бюджету кра-!ни, а також бюджетiв мiста Киева та шших мунiципальних утворень, прямого фшансування сощального туризму в рамках бюдже-йв сощально! сфери; + пошук компромiсних варiантiв з прямою та непрямою частками шдтримки соцiального туризму державою, недержавними фондами, туристськими пiдприемствами та защкавле-ними органiзацiями; + розвиток сощального туризму за схемою -туризм розвивае туризм.
Перший варiант можливий за умов високого економiчного рiвня розвитку кра1ни, стабкь-но! економiчно! та полiтичноi ситуащ!, визна-ння соцiальноi сфери сферою сталого розвитку, а га-лузi туризму - прiоритетною галуззю господарського комплексу. Теоретична можливкть прийняття такого варiанта за сучасних умов щлком обгрунтована, тим бкьше, що визначення сощального туризму перед-бачае його датування з бюджепв рiзних рiвнiв у об-сязi коштiв, що спрямовуються на сощальну сферу. I хоча на сьогодш такий варiант розвитку соцiального туризму за рахунок прямих бюджетних субсидш не-можливий, але його можна розглядати як перспек-тивну модель за наявносп перелiчених умов.
Другий варiант являе собою модель формуван-ня джерел розвитку соцiального туризму за субси-дiйно-пайовим принципом, де основна питома вага прямих швестицш мае припадати на позабюджетш фонди, фонди шдприемств, банкiвсько-фiнансовий сектор, страховi компани, приватних iнвесторiв. Держава в такому випадку побiчно пiдтримуе розвиток сощального туризму шляхом:
+ досягнення i збереження високого швести-цiйного рейтингу як кра!ни в цiлому, так i туристсько! галузi зокрема; + розробки нормативно-правово! бази для в^д-
творення та розвитку сощального туризму; + надання цьому виду туризму режиму спещ-
альних податкових преференцш; + створення ново! надшно! кредитно-фшансо-во! системи, що забезпечуе доступ до дешевих кредитних ресурсш; + використання iнших форм i видiв державно! пiдтримки, суб'ектiв малого шдприемництва тощо.
Це не означае, що держава не виконуватиме бю-джетне субсидування цього виду туризму в разi на-
Рис. 2. Варiанти розвитку сощального туризму в Укра'|'ш
явних можливостей. Другий варiант не суперечить чинному законодавству г може бути використаний, якщо складуться умови для розвитку сощально орГ-ентовано! економГки.
ТретГй варГант е найбГльш жорстким Г передба-чае розвиток соцГального туризму за рахунок само! туристсько! галузГ. Остання ж знаходиться в неста-бГльному станГ, тому цей варГант розвитку соцГального туризму поки не е можливим Г може розглядатися як варГант на перспективу, коли внесок туристсько! галузГ у валовий внутршнш продукт буде на рГвш вкладу бГльшостГ розвинених кра!н - 10-30%.
Таким чином, основою концептуально! моделГ вГдродження та розвитку соцГального туризму може стати другий варГант - субсидшно-пайова участь державного та недержавного секторГв, як формують цГльовГ швестицшш ресурси, що ба-зуються на баланс штереав держави, туристських пГдприемств, ГнвесторГв Г споживачГв соцГального ту-ристського продукту.
У табл. 1 згруповано штереси защкавлених контрагентГв у розвитку соцГального туризму в сана-торно-курортнГй сферГ та заходи щодо забезпечення балансу штереав.
У концептуальнш моделГ розвитку соцГального туризму в УкраМ доцГльно видГлити такГ чотири етапи.
1. Розробка Програми розвитку соцГального туризму.
2. Розробка та затвердження пакета норматив-но-правових актГв, що регулюють д1яльшсть сощаль-ного туризму.
3. Формування фшансово-економГчного меха-нГзму пГдтримки соцГального туризму.
4. Створення оптимально! трирГвнево! струк-тури управлГння соцГальним туризмом (державний, регюнальний, мунГципальний) як складово! частини структури управлГння туристською галуззю.
РеалГзащя програми розвитку соцГального туризму на найближчу перспективу визначати-меться ступенем економГчного розвитку кра!ни та, як наслГдок, - ступенем його державно! пГдтримки. За цих умов у програмГ мае бути передбачена пев-на послГдовшсть доступу до сощальних туристських послуг.
На першому етапГ мае бути гарантований доступ до туристських послуг найбГльш сощально неза-хищенш категорГ! громадян: швалГдам, особам, якГ зазнали впливу радГацГ!, людям, робота яких пов'язана з високим професшним ризиком, дГтям Гз багатодГтних малозабезпечених имей тощо, а основним видом туризму мае бути лшувально-оздоровчий.
На другому еташ, за наявностГ вГдповГдних умов, доступ до туристських сощальних послуг мае бути розширений для шших, бГльш захищених кате-горш громадян: пенсГонерГв, дГтей, молодГ, ветерашв тощо. При цьому основними видами туризму мають бути дитячо-юнацький, амейний, оздоровчий, куль-турно-пГзнавальнГй.
На третьому еташ доступ до туристських послуг мае бути розширеним для рГзних категорш молодГ та людей середнього вшу, а основним видом туризму мае бути самодГяльний, спортивний, похГдний, еколопчний тощо.
На четвертому еташ за наявностГ достатньо! державно! пГдтримки доступ до сощальних туристських послуг мае бути гарантований уам верствам населення, а сощальний туризм мае бути масовим.
ВИСНОВКИ
У висновку необхГдно вГдзначити, що необхГд-шсть формування концепцГ! розвитку сучасного санаторно-курортного комплексу е актуальною. Осно-воположними моментами мають стати: розробка програми розвитку соцГального туризму, формування багатоварГантно! моделГ фшансування та ринко-вих принцишв управлГння. Це забезпечить поступо-
Таблиця 1
1нтереси зацiкавлених KOHTpareHTiB у розвитку сощального туризму в санаторно-курортнш сферi та заходи
щодо забезпечення балансу штереав
1нтереси держави 1нтереси санаторно-курортних шд-присмств 1нтереси споживaчiв
- Мiнiмiзацiя одноразових бюджетних витрат; - розширення податковоТ' бази Можливiсть залучення швестицмних ресурсiв для модершзацп матерiаль-но-техшчно'Т бази Прийнятна цiна соцiального туру
- Поява додаткового джерела соцн ального захисту; - пряма економiчна вигода вщ фiзич-ного та духовного оздоровлення населення Цiлорiчне завантаження об'eктiв шфраструктури Гарантований доступ до споживання санаторно-курортних послуг
- Рацюнальне використання втьного часу; - виршення проблем додатковоТ' за-йнятост тощо Поява додаткових джерел доходу тощо Диференцмована шкала преферен-цiй: вiд птьгово''' до безкоштовно''' санаторно-курортно''' путiвки
Забезпечення балансу iнтepeсiв
Державна пщтримка у виглядi формування бюджелв вiдповiдних рiвнiв з урахуванням прямого субсидування турист-сько-рекреацмно''' сфери
Надання учасникам со^ального туризму певних податкових птьг i преференцiй, створення сприятливого швестицм-ного клiмату
Надання режиму птьгового кредитування та державних гаранта для отримання кредитiв
вий перехiд курортно! сфери на засади сталого розвитку, дозволить розвивати самооргашзацш та са-мофiнансування туристсько-рекреацiйних закладiв, у результат чого тдвищуватиметься ефективнiсть !х дiяльностi та досягатиметься доступнiсть в1дпов^д-них послуг послуг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ведмiдь Н. I. Класифiкацiя санаторно-курортних i оздоровчих пiдприeмств. Культура народов Причерноморья. 2012. № 238. С. 9-13.
2. Влащенко Н. М. Забезпечення доступной сана-торно-курортних послуг рекреацiйних пiдприeмств для на-селення. Б'внес 1нформ. 2018. № 4. С. 164-169.
3. Влащенко Н. М. Проблеми та перспективи розвитку шфраструктури для потреб шклюзивного туризму. Бiз-нес 1нформ. 2018. № 9. С. 122-126.
4. Гаврилко Г. П. Репональш санаторно-курортш клас-тери: основы ознаки та принципи формування. Науковий вь сник Ужгородського ушверситету. 2016. Вип. 1. Т. 2. С. 73-77.
5. Каленюк I. С., Котенко Т. М. Со^альш аспекти розвитку рекреацп i туризму як значущого сегменту свтового господарства: теоретико-методолопчш засади. Науковий всник Ужгородського нацонального унiверситету. 2015. Вип. 3. С. 172-176.
6. Оболенцева Л. В., Коломейцева А. М. Дослщжен-ня стратепчних прюрителв розвитку со^ального туризму в УкраТш. 1нтернаука. Серiя «Економiчнi науки». 2017. № 1. Т. 2. С. 102-105.
7. Павлова Т. Г., Красовська О. Ю., Сисоева С. I. Осо-бливост та проблеми со^ального туризму в УкраТш. Гло-бальн та нацiональнi проблеми економiки. 2018. Вип. 22. С. 637-640.
8. Писарева I. В. Софально-еконо!^чш аспекти розвитку туризму для oci6 з обмеженими можливостями. 1н-тернаука. Cepin «EKOHOMi4Hi науки». 2018. № 18. С. 26-28.
9. Основы туризма : учебник / под ред. Е. Л. Писарев-ского. М. : Федеральное агентство по туризму, 2014. 384 с.
10. Погасш С. О., Чуб К. В. Проблеми розвитку туризму в УкраУ на регюнальному рiвнi та шляхи Т'х виршення. 1нтернаука. Cepin «EKOHOMi4Hi науки». 2018. № 12. С. 121-130.
11. Полчаншова I. Л., Касьяненко А. А. Система управлшня франчайзингом у сферi туристських послуг. 1н-тернаука. Cepin «Економiчнi науки». 2018. № 1. С. 72-75.
12. Середа Н. В. Аналiз ступеню використання маркетингу в оргашзацмно-управлшсьш дiяльностi дитячо-юнацьких спортивних шкт. Пeдагогiка, nсихологiя та меди-ко-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту. 2013. № 4. С. 60-64.
13. Стеченко Д. М. Наукова сутшсть процесу класте-ризацп в сферi туризму. Всник Хмельницького iнституту регюнального упpавлiння та права. 2004. № 1-2. С. 376-380.
REFERENCES
Havrylko, H. P. "Rehionalni sanatorno-kurortni klastery: osnovni oznaky ta pryntsypy formuvannia" [Regional sanatorium and resort clusters: the main features and principles of formation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, vol. 2, no. 1 (2016): 73-77.
Kaleniuk, I. S., and Kotenko, T. M. "Sotsialni aspekty roz-vytku rekreatsii i turyzmu yak znachushchoho sehmentu svi-tovoho hospodarstva: teoretyko-metodolohichni zasady" [Social aspects of the development of recreation and tourism as a significant segment of the world economy: theoretical and methodological foundations]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, no. 3 (2015): 172-176.
Obolentseva, L. V., and Kolomieitseva, A. M. "Doslidzhen-nia stratehichnykh priorytetiv rozvytku sotsialnoho turyzmu v Ukraini" [Research of strategic priorities of social tourism development in Ukraine]. Internauka. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. 2, no. 1 (2017): 102-105.
Osnovyturizma [Basics of tourism]. Moscow: Federalnoye agentstvo po turizmu, 2014.
Pavlova, T. H., Krasovska, O. Yu., and Sysoieva, S. I. "Oso-blyvosti ta problemy sotsialnoho turyzmu v Ukraini" [Features and problems of social tourism in Ukraine]. Hlobalni ta natsion-alniproblemyekonomiky, no. 22 (2018): 637-640.
Pohasii, S. O., and Chub, K. V. "Problemy rozvytku turyzmu v Ukraini na rehionalnomu rivni ta shliakhy yikh vyrishennia" [Problems of tourism development in Ukraine at the regional level and ways of their solution]. Internauka. Seriia «Ekonomi-chni nauky», no. 12 (2018): 121-130.
Polchaninova, I. L., and Kasianenko, A. A. "Systema uprav-linnia franchaizynhom u sferi turystskykh posluh" [Franchise management system in the field of tourist services]. Internauka. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 1 (2018): 72-75.
Pysareva, I. V. "Sotsialno-ekonomichni aspekty rozvytku turyzmu dlia osib z obmezhenymy mozhlyvostiamy" [Socio-economic aspects of tourism development for people with disabilities]. Internauka. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 18 (2018): 26-28.
Sereda, N. V. "Analiz stupeniu vykorystannia marketynhu v orhanizatsiino-upravlinskii diialnosti dytiacho-yunatskykh sportyvnykh shkil" [Analysis of the degree of use of marketing in the organizational and managerial activity of children's and youth sports schools]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, no. 4 (2013): 60-64.
Stechenko, D. M. "Naukova sutnist protsesu klasteryzatsii v sferi turyzmu" [Scientific essence of the clustering process in the field of tourism]. Visnyk Khmelnytskoho instytutu rehional-noho upravlinnia ta prava, no. 1-2 (2004): 376-380.
Vedmid, N. I. "Klasyfikatsiia sanatorno-kurortnykh i oz-dorovchykh pidpryiemstv" [Classification of sanatorium and health and recreation enterprises]. Kultura narodov Pricherno-morya, no. 238 (2012): 9-13.
Vlashchenko, N. M. "Problemy ta perspektyvy rozvytku infrastruktury dlia potreb inkliuzyvnoho turyzmu" [Problems and prospects of infrastructure development for the needs of inclusive tourism]. Biznes Inform, no. 9 (2018): 122-126.
Vlashchenko, N. M. "Zabezpechennia dostupnosti sana-torno-kurortnykh posluh rekreatsiinykh pidpryiemstv dlia nas-elennia" [Ensuring the accessibility of sanatorium and resort services for recreational enterprises for the population]. Biznes Inform, no. 4 (2018): 164-169.
o o
eg
CL
o
I— <
o
<
o
w
BI3HECIHQOPM № 3 '2019 161
www.business-inform.net
