CC BY
139
УДК 656:338.45.078.8
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСТВ В УМОВАХ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ МЕРЕЖ1 М1ЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ
КОРИДОР1В
Дикань В.Л., д.е.н., професор, Корть М.В., астрант (УкрДАЗТ)
В сmаmmi проаналгзовано динамку використання транзитного потенщалу транспортной системи Украти та запропоновано формування логктично-тформацшночнновацтно-маркетингового центру для тдвищення рiвня конкурентоспроможностi тдприемств вiтчизняного промислового виробництва в умовах розвинених МТК.
Ключовi слова: транзитний потенщал, мережа МТК, лог^тичний центр, лоЯстично-шформацшно-шновацшно-маркетинговий центр.
Актуальшсть теми до^дження.
Фундаментальш змши свиово! економiки, що супроводжуються процесами Н глобал!зацл, призвели до формування мiждержавних та транснацюнальних виробничих об'еднань за рахунок зняття iснуючих бар'eрiв для входження на нацiональнi ринки катталу, забезпечили пiдвищення рiвня мобшьносп катталу на фонi дерегулювання та л!берал1зацп м!жнародно1 торгiвлi, а розширення риншв збуту i поглиблення мiжнародного под!лу працi взагалi видозмiнили свггову систему транспортного обслуговування, обумовивши необхщшсть пошуку нових пiдходiв до розвитку транспорту, нових технологш та рацюнальних шляхiв освоения перевезень пасажирiв та вантаж1в.
Поряд з цим, змша територiальних меж мiж виробництвом i споживанням продукцп забезпечила зростання обсяпв та розширення номенклатури транснацiональних вантажопотошв, обумовивши потребу в покращенi якосп транзитних зовнiшньоторговельних зв'язк1в та заклавши основу в формування потужно!, багатофункцюнально! лопстично1 системи на основi комплексних транзитних транспортних мапстралей, здатних об'еднати воедино ва види транспорту та споживачiв транспортних послуг.
Такою i стала, визначена ще в 80^ роки стратегiею £С, система мiжнародних транспортних коридорiв як найбiльш сучасний швидк1сний комбiнований трансконтинентальний коридор.
Стратепчну значимiсть розбудови мереж! МТК як для транспортно1 галуз!, так i взагалi для економiки Укра1ни важко переоцiнити, адже саме укра1нська транспортна система е одше1 з найважливших «судин в кровоноснш систем!» транспортного ринку £вропи. I не випадково...
По-перше, це пов'язано з тим, що через територш нашо1 держави пролягають стратегiчно
важливi для £вразшського материка чотири з десяти МТК, загальною протяжтстю 3,22 тис.км, що забезпечують перевезення бшьш шж 60% вах транзитних вантажопоток1в з Свропи в Азш.
З шшого боку, мережа МТК створюе умови не тшьки для зростання обсяпв товаро- та пасажиропотоку через крашу, але й е резервом тдвищення ефективносп функцюнування вае1 нацюнально1 економiки, оск1льки вiдкривае державi доступ одержання додаткових кошпв за використання, по суп, практично невичерпного ресурсу - свого географiчного положення з величезним транзитним потенцiалом, який, на жаль, ниш використовуеться лише 60%.
Однак, не дивлячись на рекордну шльшсть транспортних коридор!в та !х щнтстъ для економiки Украши, останнiм часом все бшьша частина вичизняних галузей вiдчувають гострий дефiцит в ефективних мехашзмах управлiння, здатних забезпечити формування сприятливих умов для використання потужного транзитного i промислового потенцiалiв кра1ни та перетворення Укра1ни в транспортний центр £вропи.
Анал1з останшх до^джень та публшацш дов!в достатню актуальшсть вирiшення проблем в сферi забезпечення ефективностi функцiонування пiдприемств як транспортного, так i промислового секторiв кра1ни. Зокрема, питанням забезпечення !х
конкурентоспроможностi та визначенню напрямiв розвитку присвячено працi В.Л.Диканя, В.М.Гееця, ГЛукшова, Н.В. Якименко [1-4]. Проблеми розвитку транзитного потенщалу та його рол! в економiчному процвггаш Укра1ни постшно щкавлять таких вичизняних науковщв, як Бакаева О.О., Пирожкова С.1., Хахлюка А.М.[5-6]. Однак, враховуючи те, що основою сучасних реформ, фактором актив!заци та яшсного удосконалення промислового виробництва ! транспортно-
© Дикань В.Л., Коршь М.В.
логiстичного обслуговування виступають знання та науково-технiчнi досягнення, забезпечити конкурентоспроможшсть транспортно! системи Укра!ни та вщродити И потужний промисловий потенцiал, можна виключно за рахунок формування новггшх iнтелектуальних структур в умовах розвинутих МТК. Саме це i обумовило формулювання мети даног статти
Виклад основного матерiалу
до^дження. Сьогодш транспортна система Укра!ни, з И 22 тис. км залiзничних колiй, 170 тис.км автомобiльних дорiг, 30 аеропортами, 18 державними МТП та бшьш шж 42 тис.км нафтогазопроводами формуе транзитний каркас кра!ни, опосередковуе !! зовнiшньоекономiчнi зв'язки та позицiонуe на ринку мiжнародних транзитних перевезень. За таких умов транзитний потенщал кра!ни повинен не тiльки номiнально визначати мюце Укра!ни в системi м1жнародних зв'язк1в, а стати головним фактором реатзацц, нарощування та розвитку всiх пов'язаних з ним галузей нацюнально! економiки, а, в першу чергу, транспорту та промисловосп [7].
1сторично склалося так, що головну частину вантажопотоку через територiю нашо! держави формують саме транзитнi перевезення. I не випадково, адже пропуски здатностi вичизняно! транспортно! системи дозволяють щодоби обслуговувати близько 2,2 млн.т вантаж1в та бiльше 19 млн.пасаж^в.
Однак, потреба в модершзацп, оновленш не тiльки рухомого складу (зокрема, лише на залiзничному транспортi протягом найближчих 6 рок1в пiдлягаe зашш весь рухомий склад) та зростанш якостi технiчних засобiв перемiщення вантаж1в (пiдвищення середньо! швидкостi руху) з одночасною невiдповiднiстю системи оргашзаци перевезень встановленим европейським стандартам (вiдсутнiсть сучасно! системи транспортно-логiстиного обслуговування)
призвели до поступового зниження обсягiв транзитних вантажопотошв через територiю Укра!ни (див. табл.1 - 2), викликавши !х найввдчутшше падiння в 2009 та 2010 роках на 3,2 та 17% вщповщно до рiвня 2001 року [7].
Таблиця 1
Динамка зовнiшньоекономiчних транзитних вантажопотошв через територiю Украти за 2000-2010 _рр._
Роки Обсяг % до Роки Обсяг % до Роки Обсяг % до
транзиту (тис.т) 2000р. транзиту (тис.т) 2000р. транзиту (тис.т) 2000р.
2000 184000,5 100 2004 185629,8 100,9 2008 325423 176,9
2001 183633,5 99,8 2005 205565,2 111,7 2009 178134,1 96,8
2002 181608 98,7 2006 222948,1 121,2 2010 152353,8 83,0
2003 218964 119,0 2007 386956,6 210,3
Таблиця 2
Динамка транзитних перевезень вантажiв (зовнiшньоекономiчних вантажопотошв) через територiю
Украти за 2005-2010 рр.
Показники Роки
2005 2010 2010 р. в % до 2005 року
Маса вантажу, тис.тонн % до тдсумку Маса вантажу, тис.тонн % до тдсумку
Транзит в цшому (без трубопровшного транспорту) в тому числг 77643,3 100 52913,5 100 68,2
автомобшьним 636,1 0,82 4649,1 8,79 703,9
рiчковим 10,1 0,01 - - -
залiзничним 73221,0 94,3 44511,8 84,2 60,8
морським 3765,5 4,85 3660,4 6,92 97,2
авiацiйним 1,4 0,0 1,6 0,0 114,3
шшим 9,2 0,01 90,60 0,17 985
В цшому, аналiзуючи динамжу транзитних вантажопотошв через територш нашо! кра!ни, можна вказати на значне послабления позицш Укра!ни на ринку мiжиародних транзитних
перевезень, що проявляеться у зменшенш обсяпв транспортування. Зокрема, протягом лише 6 останшх рок1в було втрачено майже 25 млн.т вантаж1в, з яких найбiльшi обсяги припали на
залiзничний транспорт - 28,7 млн.т, морський -105,1 млн.т та повшстю - на рiчковий [8].
Змiнилася i географiя транзиту вантаж1в (див. табл.3). Близько 94,7% обсяпв транзитопоток1в через кра!ну вщбуваеться з кра!н СНД: Росшсько! Федерацп, Казахстану, Бшоруси та Молдови. Зокрема, Росieю у 2010 роцi вщправлено 84,6% транзитних вантажiв,
Казахстаном - 6,4% ( 9,8 млн.т), а Молдовою та Бшоруссю - 3,2 та 2,4 млн.т вантаж1в. При цьому бшьша частина обсяпв транспортування з цих кра!н, а саме 96,2% перевезень, вшбуваеться з залученням залiзничного транспорту, при одночасному скороченш долi перевезень цим видом транспорту з кра!н еС бiльш шж в 2 рази з 4,5% у 2005 рощ до 2% - у 2010.
Зм1на географИ транзиту вантажгв (за крашами в1дправлення) _за 2005-2010 рр._
Таблиця 3
Транзит вантажгв Роки
2005 2010
всього кра!ни СНД кра!ни ее iншi кра!ни всього кра!ни СНД кра!ни ее iншi кра!ни
Загальний обсяг 77622,6 50850,2 3891,6 22880,8 52820,3 45107,7 3301,0 4411,6
транзиту, тис.т
Питома вага, % 100 65,5 5,0 29,5 100 85,4 6,2 8,4
Залiзничний 636,1 246,0 158,6 231,5 4649,1 1762,4 1922,7 964,0
транспорт
Автомобшьний 73221 47774,7 3297,3 22149 44511,8 42810,5 976,0 725,3
транспорт
Морський 3765,5 2829,5 612,7 323,3 3659,4 534,8 402,3 2722,3
транспорт
Змша структури торгiвлi мiж европейськими та азiатськими кра!нами вплинула i на асортиментну групу транзитних вантажгв по територп нашо! держави, призвiвши до падiння в 5 разiв обсягiв перевезень виробiв з каменю, гiпсу, цементу, керамiки, скла, продуктiв тваринного походження та в 2 рази - недорогоцшних металiв i виробiв з них.
Сьогодш через невiдповiднiсть вичизняно! транспортно! iнфраструктури европейським стандартам все бшьша частина
вантажовшправнишв вiдмовляеться вiд послуг укра!нсько! транспортно! системи,
використовуючи для транспортування iншi
альтернативнi маршрути, зокрема вантажопотж мiж Свропою та Росшською Федерацiею через територiю Бшоруси в 5 разiв бiльший, шж через територш Укра!ни. Така переорiентацiя транзиту завдае вщчутних втрат для МТК №5 [9], у якого, як здавалося, не повинно бути конкурентних маршрупв при перевезеннях з кра!н Швденно! Свропи. I, як результат, за оцшками експертiв, через шституцшну, технiчну та технологiчну неготовнiсть забезпечити транзит на мiжнародному рiвнi щорiчно державний бюджет Укра!ни втрачае близько 2,5-3 млрд. грн. доходу (див. табл.4) [10].
Таблиця 4
Доходи вгд транзитних перевезень I обслуговування транзитних вантажгв та пасажиргв, млн.дол.
Вид транспорту 2005 2006 2007 2008 2009
Уйма видами 4480,3 5354,7 6111,7 7636,5 7918,0
транспорту
в тому чи^
залiзничний 799,8 860,2 1268,2 1641,1 1100,0
морський 779,8 806,1 915,9 1304,4 725,5
повиряний 561,9 722,7 919,6 1231,1 1200,1
трубопровшний 1959,8 2500,6 2411,6 2560,4 3046,4
шший 379,0 465,1 596,4 899,6 1846,0
Таким чином, аби остаточно не втратити доходи ввд транзиту та забезпечити вщродження провiзних здатностей вичизняно! транспортно! системи, в першу чергу, необхшно перейти до програми оновлення основних фондiв
транспортно! галузi, шляхом активiзацi! iнновацiйних процесiв в промисловому секторi кра!ни.
Прiоритетнiсть та стратегiчна значимють транспортно! системи для економiки Укра!ни
особливо зростае в умовах функцюнування мереж1 МТК та спорудження магiстралi «Люабон-Шанхай», як1 забезпечать не тшьки перевезення iснуючих обсяпв вантаж1в на европейському рiвнi, але й сприятимуть залученню додаткового транзитопотоку. Так, за оцiнкою фахiвцiв Ради по вивченню продуктивних сил Укра!ни, розбудова мереж1 МТК на територп Укра!ни сприятиме збiльшенню обсягiв транзиту у 5,4 рази до 457,5 млн.т вантаж1в та одночасно забезпечить 3 млрд. дол. доходу державному бюджету.
На нашу думку, прюритетшсть розвитку МТК визначаеться не тшьки необхшшстю залучення додаткових транзитопотошв з кра!н £вропи та Ази, а, в першу чергу, !х стратегiчним значения для вiдродження вичизняного промислового сектору кра!ни з одночасним доведенням транспортного та лопстичного сервюу до рiвня мiжнародних стандартiв.
Зпдно з принципами транспортно! полiтики £С основою ефективного функцiонування МТК, о^м iнших факторiв, визначено наявнiсть лопстично! iнфраструктури та розвинутого промислового сектору регюну в зонi його тяжшня. Саме тому, сьогоднi так активно обговорюеться створення 42 логiстичних транспортно-складських комплекси [11], розмiщених на прикордонних переходах, в морських та рiчкових портах, а також в найбшьших вузлових центрах Укра!ни, таких як Харшв (обслуговування товарних потоков з Роаею), Львiв (товарних потоков з Польщею, Шмеччиною, Угорщиною, Iталiею, Румушею, Словаччиною, Чехiею та Австрiею), Ки!в (обслуговування товарних потоков з Роаею, Фiнляндiею, Молдовою, Румунiею, Болгaрiею, Грещею), Одеса (обслуговування товарних потоков з Румушею, Болгaрiею, Грецiею, Грузiею, Азербайджаном та Туркмешстаном), Донецьк (обслуговування товарних потоков з Грузiею, Росiею, Вiрменiею, Туреччиною), Рiвне (обслуговування товарних потоков з Бiлоруссю,Польщею та Дaнiею) [4], а також в мютах Яготин, Ковель, Луцьк, Краковець, Ужгород, Косини, 1вано-Франшвськ, Чертвщ, Пiдгaйцi, Тернопiль, Хмельницький, Житомир, Вiнниця, Бiлa Церква, Черкаси, Юровоград, Шостка, Глухiв, Суми, Полтава, Дшпропетровськ, Луганськ, Iзвaричi, Зaпорiжжя, Мaрiуполь, Бердянськ, Микола!в, Херсон, Джанкой, £впaторiя, Севастополь, Сiмферополь, Феодосiя, Керч, Iллiчiвськ та Ренi [11], базовими елементами яких стануть логiстичнi центри, об'еднаш в едину систему упрaвлiння транспортними потоками через кра!ни та включеш до складу европейсько! лопстично! системи.
Однак, формування та ефективне функцюнування тако! розгалужено! мереж!
лопстичних центiв потребуе створення ряду економiчних, технiчних, технологiчних, оргaнiзaцiйних та правових основ, здатних забезпечити:
- тдвищення якостi перевезення транзитних вантаж1в до рiвня европейських стaндaртiв за рахунок впровадження на бaзi сучасних шформацшних технологiй принципiв логiстики в оргашзацш транспортного та транспортно-експедиторського обслуговування мiжнaродного транзиту, що забезпечить унiфiкaцiю та широке впровадження найсучасшших технiчних зaсобiв, способiв перевезень та переробки вантаж1в, здатних проводити !х обробку без розформування пакепв та вантажних мiсць;
- виршення проблеми оновлення рухомого складу та покращення стану вичизняно! транспортно! шфраструктури (в остaннi роки рiвень зносу рухомого складу на вах видах транспорту досяг 70-80%). На зaлiзничному транспорт^ окрiм парку локомотивiв, необхшно поповнювати та оновлювати вантажний вагонний парк, який на сьогоднiшнiй день нараховуе близько 120 тис.вагошв, та проводити роботи з подальшо! електрифжацп зaлiзниць, розмежування вантажного та пасажирського руху;
- вирiшення проблеми диспропорцп мiж ресурсним потенцiaлом транспортного виробництва i галузевою трaнспортоемнiстю економiки, оск1льки однобiчний розвиток регiонiв призводить до незбaлaнсовaностi обсягiв i структури вантажопоток1в, збiльшенню порожнього пробiгу рухомого складу;
- створення умов для реоргашзацп постачальницько-збутово! структури промислових i торгових фiрм у формi л^шацп !х власних транспортних шдроздшв з передачею !х функцш i персоналу до логiстичних цен^в;
- скорочення термiнiв перебування товaрiв "у дорозГ' шляхом поеднання виробничих процесiв i транспортного обслуговування за рахунок мiнiмiзaцil збитк1в на стиках взаемодп виробництва та транспортування;
- створення умов для подальшого розвитку мультимодальних, iнтермодaльних, контейнерних та контрейлерних перевезень за рахунок удосконалення нормативно-правово! бази, лшыдацц диспропорцш мiж рiвнем розвитку потужностей з переробки вантаж1в в морських портах та прилегло! до них зaлiзнично! шфраструктури;
- удосконалення мехашзму митного обслуговування вантаж1в в пунктах перетину державного кордону та в МТП шляхом спрощення процедур митного огляду та порядку оформлення транзитних вантаж1в, як1 перетинають територш Укра!ни;
- досягнення оптимального
сшввщношення мiж вартiстю перевезень, комплексним обслуговування «вщ дверей до дверей» та часом доставки вантаж1в вiд пункту вщправлення до пункту призначення.
На нашу думку, головною умовою, яка забезпечить змщнення позицп транспортно! галузi Укра!ни на ринку мiжнародних транзитних перевезень та сприятиме вiдродженню промисловосп з виведенням И пiдприeмств на конкурентоздатний рiвень виробництва, е створення лопстично-шформацшно-шновацшно-маркетингового центру, що дiятиме, використовуючи потенцiал вичизняно! транспортно! системи, за умови стабшьно! державно! политики в питаннях розвитку нацiонально! мереж1 мiжнародних транспортних коридорiв та розбудови транспортно-лопстичних центрiв на територi! Укра!ни.
Л11МЦ е технологiчно активним комплексом, сформованим на базi провiдних тдприемств вiтчизняного промислового виробництва, який об'еднуе воедино потенцiал конструкторських бюро, виробничi потужностi промисловостi та провiзнi спроможносп транспорту, а також унiверситети, науково-виробничi фiрми та ряд функцюнальних пiдроздiлiв, дiяльнiсть яких спрямована на тдтримку стiйкого взаемозв'язку, обмiн шформащею та формування каналiв збуту продукцп. Розглянемо бiльш детально механiзм функцюнування Л11МЦ (див.рис. 1).
Враховуючи те, що конкурентоздатшсть вiтчизняно! промисловостi ще за часiв Радянського Союзу забезпечувалася виключно за рахунок високого рiвня потенцiалу iнтелектуально! iнженерно! думки, базовим конструктивним елементом Л11МЦ виступатимуть конструкторсьш бюро (надалi КБ).
Як головний осередок прикладно! науково-технiчно! дiяльностi промислових пiдприемств КБ, на основi систематизовано! iнформацi! про сировину, матерiали, детал^ вузли та агрегати, що пропонуються провiдними закордонними виробниками, отримано! вщ вiддiлу iнформацiйних технологiй з детальним описом вихщних технiчних характеристик, проводитиме роботи по створенню нових та модершзацп дiючих конструкцiй виробiв (комплекав, апарат1в, механiзмiв, машин) з подальшим !х впровадженням в процес виробництва та транспортно-лопстичного обслуговування. З шшого боку, вiддiл маркетингу та штелектуально! власностi на основi проведения комплексного дослщження ринку з визначенням стану, обсяпв та прогнозуванням його майбутшх потреб,
забезпечуватиме КБ iнформацiею про ринкову орiентацiю виробництва з детальним описом ринково! кон'юнктури та прогнозуванням майбутньо! ринково! ситуацi!.
Оск1льки потенщал електронно! промисловостi, а, в першу чергу, мжро- та оптоелектронiка, Укра!ни на сьогоднiшнiй день майже втрачено, а пiдприемства з електронного приладобудування, розробки та випуску мжроелектронних компонентiв не спроможнi конкурувати з досягненнями китайського та малайзiйського виробництва; пропонуемо, що, вивчивши складовi компоненти вузла чи агрегату, КБ визначатиме ту частину складових елементiв, виробництво яко! можна провадити на виробничих потужностях вiтчизняних промислових пiдприемств, а шшу - закуповуватиме в провiдних закордонних виробнишв, що i обумовлюе необхщшсть функцiонування логiстичного вiддiлу. Останнiй, ствпрацюючи з провiдними закордонними компанiями у сферi планування поставок, в питаннях !х перiодичностi, розмiрах та визначенш оптимальних схем транспортування матерiально-технiчних ресурав, забезпечуватиме органiзацiю надходження необхiдних
комплектуючих через мережу МТК з залучення вах видiв транспорту. В результата виконання ряду робiт з тдготовки виробництва ново! продукцi! та експериментально! перевiрки дослiдного зразка, новiтня конструкторська розробка запускатиметься у серiйне виробництво з подальшою реалiзацiею на внутршньому та зовнiшнiх товарних ринках, використовуючи можливосп транспортно! системи Укра!ни та мереж! лопстичних центрiв.
Створення Л11МЦ забезпечить формування замкнутого кола промислово-логiстично! взаемодi! вiд стадп проведення наукових дослiджень, нарощування та закупiвлi сировини, комплектуючих, вузлiв та агрегапв до виробництва та реалiзацi! готово! продукцi! промисловими пiдприемства через мережу лопстичних центов, як1 ефективно функцюнують в умовах розвинених мiжнародних транспортних коридорiв [4].
Вiдведення визначально! ролi логiстичним центрам, транспортнiй системi Укра!ни та мереж1 МТК у забезпеченш конкурентоздатностi на свiтовому ринку виробiв вiтчизняного виробництва е не випадковим. Оск1льки саме з !х дiяльнiстю пов'язано не тiльки збертання, складування, сортування, митне оформлення та транспортування вантаж1в (товарiв), що сприяе оптимiзацi! процесу перевезень, але й забезпечуе наближення рiвня науково-технологiчного потенщалу вiтчизняних галузей до провiдного европейського рiвня виробництва.
о.
Е
о
Г)
т. о
н а
р
о
5
3
о 2
о го о
г. -
ое
ю о
а,
3
I I
I
1 I
Шдприемства з еиробництва продукци для^^ V металургтного та енергетичного комплексе У
Верстато- та приладобудування, заводи по виробництву металор1жучих тструментгв та металоконстщки ш
Шдприемства транспортного машин обудування, в першу чергу, залЬничне, авгащйне та суднобудування, а також з випуску машин с/г призначення
Транспортна система Укршни
'М1ЖНА РОД НИИ ТРАНС1ЮРТНИИ КОРИДОР-
- потт тформащя м1ж конструкторсыаш бюро та —промысловыми тдприемствами про конструктивы характеристики виробу та можливоспй щодо власного еиробництва - потж ЫформацЫ про останы свтов1 досягнення в сфер! транспортного еиробництва
- потж Ыформащя М1Ж конструкторським бюро та ^ промисловими вгддтами ЛИМЦу про конструктивы характеристики виробу та його складов! частини
- вивчення обсягу, потреб ринку та майбутшх прогнозов
9 ^^ - постачання
комплектуючих, деталей, вузтв,
И Я о Я о
Т, »
а
5' а •о а
п 2 г> Н 03 а
Рисунок 1 - Механизм фушщюнування логтстично^нформащйно-шновацШно-маркетингового центру
Висновок. Ми живемо в однш з найбагатших краш свиу - кршт, потенцiал яко1 сформовано на благодатних родючих землях та досягненнях високо! iнженерноï думки. Однак, тривала реалiзацiя широко спектру маркетингових шструменпв, полiтика якого так активно пропагувалася в державних колах, й до ниш так i не забезпечили формування високого рiвня промислового виробництва та сiльського господарства, в першу чергу, галузей переробноï промисловосп, обумовлюючи сьогоднi нагальну потребу в розробщ нового реанiмацiйного пiдходу, заснованого на лопстичних центрах та транзитному потенцiалi Украши. Одним iз таких пiдходiв, на нашу думку, саме й е пiдхiд по створенню логiстично-iнформацiйно-iнновацiйно-маркетингового центру як центру акумулювання потенцiалу iнженерноï думки вiтчизняноï' промисловостi, формування якого стане основою переходу до яшсно нового рiвня промислового виробництва i транспортно-логiстичного обслуговування, та одночасно забезпечить посилення конкурентних позицiй вiтчизняних пiдприемств на мiжнародному ринку торгiвлi та сприятиме реалiзацiï транзитного потенцiалу Украïни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дикань В.Л.Концептуальний тдхвд до лiквiдацiï кризових явищ в промисловому та транспортному секторах економiки [Текст] /В.Л.Дикань // Залiзничний транспорт Украши. Науково-практичний журнал. - Кшв: ДП «ДННЦЗТУ». - №4. - 2010. - С. 50-51.
2. Геець В.М. Прюритети нацюнального економiчного розвитку в контекстi глобалiзацiйних виклишв [Текст] : монографiя : у 2 ч. - Ч. 1 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазараш. - К. : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 389 с.
3. Лукшов I.I. Економiчнi трансформацiï наприкшщ 20-го столiття [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://zakoni.com.ua/node/660.
4. Дикань В.Л. Консолщащя можливосгей промисловостi та транспорту в умовах мiжнародних транспортних як шлях призупинення кризових явищ в економщ кра1ни [Текст] / В.Л.Дикань, Н.В.Якименко // Вкник економiки транспорту та промисловосп. Збiрник наукових праць. - Харк1в: УкрДАЗТ. - №30. -2010. - С. 11-15.
5. Бакаев О.О. М1жнародш транспортш коридори - особливий прiоритет Украши на шляху штеграцп у свггову економiчну систему [Текст] /О.О. Бакаев, С.1.Пирожков, В.Л. Ревенко. - Кшв: Стратепчна панорама:журнал Нацiонального iнституту проблем мiжнародноl безпеки. - № 4. -1999. - С.
6. Хахлюк А.М. Транспортна шфраструктура держави: репональний аспект [Текст] /А.М.Хахлюк // Полгшка i час. - 2003. -№2.
7. Офщшний сайт Державного комитету статистики [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Прейгер Д. Реализация транзитного потенциала Украины как фактор укрепления экономических связей между Европой и Азией [Текст] /Д.Прейгер, Я.Жалило, О.Собкевич, Е.Емельянова // Економжа Украши. - Киев: ДГВ1III «Зовшшньоторгвидав Украши». - 2012. -№4 (597). - С.47-59.
9. Петренко Е.А. Железнодорожные транзитные перевозки в Украине: состояние и проблемы [Текст] / Е.А.Петренко// Залiзничний транспорт Украши. №1. - 2010. - С.58 - 62.
10. Мшша О.В. Особливосп реалiзацil транзитного потенщалу Украши на сучасному еташ [Текст] /О.В.Мшша // Украшський соцiум. -№4. - 2010. - С. 155-166.
11. Сайт АТ «Украшсьш транспортш коридори» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrtranscor.com.ua.
Аннотация. Статье проанализирована динамика использования транзитного потенциала транспортной системы Украины и предложено формирование логистически-информационно-инновационно-маркетингового центра для повышения уровня конкурентоспособности предприятий отечественного промышленного производства в условиях развитых МТК.
Ключевые слова: транзитный потенциал, сеть МТК, логистический центр, логистически-информационно-инновационно-маркетинговый центр.
Summary. Article analyzes the dynamics of the transit potential of the transport system of Ukraine and proposed the formation of center to enhance the competitiveness of domestic industrial production in developed MTC.
Keywords: transit potential, ITC network, logistics center, logistics and information and innovation and marketing center.
Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
