CC BY
1
УДК 631.15: 502.33: 502.5 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2021.2.17
О.Г. КАРТАШОВА
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ОЯСГО: 0000-0002-9692-7032 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В АГРАРНОМУ СЕКТОР1
Статтю присвячено обтрунтуванню теоретико-методологгчних I методичних засад забезпечення екологгчно! безпеки аграрного сектору. Розкрито сутнгсть стльно! аграрное полгтики, що полягае у регулюванн розм1ру в1дпов1дальност1 за збереження довюлля, в1дпов1дн1сть виробничо! дгяльностг встановленим стандартам, що забезпечуе сталий розвиток сшьських територш. Обтрунтовано, що европейська практика регулювання аграрно! економгки, яка заснована на програмно-щльовому метод1, визначае основнг напрями дгяльностг у сфер1 охорони навколишнього природного середовища в с1льському господарствI через програмн документи. Висвгтлено свгтовий досвгд управлгння еколого -економгчною безпекою аграрного сектору, окреслено можливостг застосування зарубгжного досвгду забезпечення еколог1чно! безпеки у вгтчизняних реалгях, запропоновано використання монгторингу як Iнструменту управлгння еколого-економгчною безпекою аграрного сектору. Встановлено основн цШ аграрно! полгтики у сфер1 забезпечення еколог1чно! безпеки, що вгдповгдають стратеггчним пргоритетам. Сформульовано сукуптсть пропозицш щодо змщнення екологгчно! безпеки аграрного сектору Укра!ни. Встановлено, що стратег1я забезпечення екологгчно! безпеки в аграрному секторI та Iнструменти стратеггчного управлтня у цш сфер1 мають передбачати врахування певних етапгв. Проведено анализ забезпечення стратеггчного розвитку аграрного сектора на нацгональному та мгжнародному ргвт, що свгдчить про необхгдтсть створення принципово ново! системи нормативно-правових актгв, що регулюють еколог1чну безпеку в аграртй сфер1. Охарактеризовано чинники, що перешкоджають екологгзацИ агровиробництва. Обтрунтовано, що ниншня аграрна полтика держави мае враховувати пргоритети забезпечення екологгчно! безпеки I в процесг !! реал1зац1! трунтуватися на единому тдходг до забезпечення рацюнального природокористування та охорони довюлля в с1льському господарствI.
КлючовI слова: еколог1чна безпека, аграрний сектор, сутнгсть, парадигма, забезпечення, агроекосистема.
О.Г. КАРТАШОВА
Херсонский государственный аграрно-экономический университет
ОЯСГО: 0000-0002-9692-7032 ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В АГРАРНОМ СЕКТОРЕ
Статья посвящена обоснованию теоретико-методологических и методических основ обеспечения экологической безопасности аграрного сектора. Раскрыта сущность совместной аграрной политики, заключающейся в регулировании размера ответственности за сохранение окружающей среды, соответствие производственной деятельности установленным стандартам, обеспечивает устойчивое развитие сельских территорий. Обосновано, что европейская практика регулирования аграрной экономики, основанной на программно-целевом методе, определяет основные направления деятельности в области охраны окружающей природной среды в сельском хозяйстве через программные документы. Освещены мировой опыт управления эколого-экономической безопасностью аграрного сектора, определены возможности применения зарубежного опыта обеспечения экологической безопасности в отечественных реалиях, предложено использование мониторинга как инструмента управления эколого-экономической безопасностью аграрного сектора. Установлены основные цели аграрной политики в сфере обеспечения экологической безопасности, соответствующие стратегическим приоритетам. Сформулированы совокупность предложений по укреплению экологической безопасности аграрного сектора Украины. Установлено, что стратегия обеспечения экологической безопасности в аграрном секторе и инструменты стратегического управления в этой сфере должны предусматривать учета определенных этапов. Проведен анализ обеспечения стратегического развития аграрного сектора на национальном и международном уровне, что свидетельствует о необходимости создания принципиально новой системы нормативно-правовых актов, регулирующих экологическую безопасность в аграрной сфере. Охарактеризованы факторы, препятствующие экологизации агропроизводства. Обосновано, что нынешняя аграрная политика государства должна учитывать приоритеты обеспечения экологической безопасности и в процессе ее реализации основываться на едином подходе к обеспечению рационального природопользования и охраны окружающей среды в сельском хозяйстве.
Ключевые слова: экологическая безопасность, аграрный сектор, сущность, парадигма, обеспечения, агроэкосистема.
O.KARTASHOVA,
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-0002-9692-7032 ENSURING ENVIRONMENTAL SAFETY IN THE AGRICULTURAL SECTOR
The article is devoted to substantiation of theoretical-methodological and methodical bases of maintenance of ecological safety of agrarian sector. The essence of the common agricultural policy is revealed, which consists in regulating the amount of responsibility for environmental protection, compliance of production activities with the established standards, which ensures sustainable development of rural areas. It is substantiated that the European practice of regulation of agrarian economy, which is based on the programtarget method, determines the main directions of activity in the field of environmental protection in agriculture through program documents. The world experience of management of ecological and economic safety of agrarian sector is covered, possibilities of application offoreign experience of maintenance of ecological safety in domestic realities are outlined, use of monitoring as the tool of management of ecological and economic safety of agrarian sector is offered. The main goals of agricultural policy in the field of environmental security, which correspond to strategic priorities, have been established. A set of proposals for strengthening the environmental safety of the agricultural sector of Ukraine has been formulated. It is established that the strategy of ensuring environmental safety in the agricultural sector and the tools of strategic management in this area should take into account certain stages. An analysis of the strategic development of the agricultural sector at the national and international levels, which indicates the need to create a fundamentally new system of regulations governing environmental safety in the agricultural sector. Factors that prevent the greening of agricultural production are described. It is substantiated that the current agrarian policy of the state should take into account the priorities of environmental safety and in the process of its implementation should be based on a unified approach to ensuring the rational use of nature and environmental protection in agriculture.
Key words: ecological safety, agrarian sector, essence, paradigm, maintenance, agroecosystem.
Постановка проблеми
Аграрна полтика задае загальну цшьову opiern^TO в аспекп ре^заци функцш держави щодо розв'язання актуальних проблем у галузi сшьськогосподарського природокористування i забезпечення еколопчно! безпеки зокрема. Для досягнення сталого розвитку сшьського господарства i послщовно! pеалiзацi! аграрно! полтики необхщним е визначення серед прюритепв еколопчно-збалансований розвиток аграрного сектора екoнoмiки. 1снуюча державна полтика агровиробництва в Укра!ш не передбачае комплексного тдходу до розв'язання еколопчних та сoцiальнo-екoнoмiчних проблем. Тому включення до нормативно-правових актив положень, що закршлюють принципи сталого розвитку до стратепчних основ державно! аграрно! полтики е передумовою единого тдходу до pеалiзацi! рацюнального природокористування та забезпечення охорони навколишнього природного середовища в агросферг
Ah^Í3 останшх дослiджень i публiкацiй
Теоретико-методичш засади забезпечення екoлoгiчнo! безпеки були дослщжеш науковцями С.М. 1лляшенка, О.П. Литвином, Г.О. Обиход, В.Г. Потапенком, О.В. Прокопенком, С.М. Рогач, М.С. Самойлж , Л.1. Соломенко, Шкуратовим О. I.. Поряд iз тим, не зважаючи на велику шльшсть наукових праць з дoслiдження питань еколопчно! безпеки, наукове обгрунтування сутносп та концептуальних засад цього поняття з урахуванням специфiки сiльськoгo господарства залишаеться недостатньо глибоко дoслiдженим.
Формулювання мети дослiдження
Метою статтi е дослщження сутнoстi екoлoгiчнo! безпеки та визначення нормативного та екoнoмiчнoгo змюту явища в аграрному сектopi екoнoмiки.
Викладення основного матерiалу дослiдження
£вропейська практика регулювання аграрно! екoнoмiки, яка заснована на програмно-цшьовому метoдi, визначае основш напрями дiяльнoстi у сфеpi охорони навколишнього природного середовища в сшьському гoспoдаpствi через пpoгpамнi документи. До основоположних дoкументiв £С у цш сфеpi вiднoсяться програми, що е складовими Спiльнo! аграрно! полиики £С (САП) та Загально! програми дiй Союзу з охорони навколишнього середовища до 2020 р. «Жити добре в рамках обмеженосп ресурав нашо! планети» [1]. Загалом, на сьогодш САП - це полтшка, яка регулюе poзмip вiдпoвiдальнoстi за збереження довк1лля, вадповадшсть виробничо! дТяльносп встановленим стандартам, що забезпечуе сталий розвиток сшьських теpитopiй. Поява основного напряму САП, який виражаеться в комплексному шдходТ до спiввiднoшення мТж фiнансoвoю тдтримкою та стандартами охорони навколишнього
природного середовища, якосп та безпеки продукпв харчування, бере свш початок у 2004 р. [2]. Охорона навколишнього природного середовища була визнана необхщною складовою господарсько! дiяльностi завдяки прийняттю «Порядку денного 2000» (Agenda, 2000), а сталий розвиток - невщ'емним И компонентом. Основна мета САП - створення еколопчно безпечно! та високояшсно! продукцп одночасно 3i збереженням стану довшлля завдяки орiентацi! на вщновлювальш ресурси. До завдань розвитку та реформування САП вiдносять впровадження принцитв збалансованого управлiння та рацiонального використання природних ресурсiв у процесi сшьськогосподарського виробництва [3; 4]. Здiйнення вищезазначених програм передбачають функцiонування стимулюючих механiзмiв впровадження принципiв сталого розвитку в сшьськогосподарську дiяльнiсть за допомогою застосування всiх можливостей державно! полiтики для забезпечення екологiчно орieнтованого агровиробництва. До головних шструменпв САП належать виплати у виглядi субсидiй суб'ектам господарювання, як1 впроваджують екологiчно безпечнi способи виробництва, тим самим реалiзуючи принципи охорони навколишнього природного середовища. Опираючись на спiльну аграрну полiтику £вропейського Союзу, кожна держава формуе власну екологiчну полiтику.
В Укра!нi прийнято низку програм, як1 закрiплюють основу рацюнального природокористування в сiльському господарсга, основною з яких е Державна цшьова програма розвитку аграрного сектору економiки на перiод до 2022 року [5]. Також, чинш положення державно! политики у сферi охорони довшлля визначеш екологiчним законодавством та е основою взаемозв'язшв мiж державними органами та м1жнародними органiзацiями, органами мюцевого самоврядування i сiльськогосподарськими об'еднаннями щодо забезпечення спiльного вирiшення питань збалансованого природокористування та охорони навколишнього середовища за допомогою комплексного тдходу [6]. Разом з тим, е очевидним, що сучасш умови господарювання в аграрному секторi економiки потребують не стiльки вдосконалення iснуючих на сьогодш стратегiй екологiчно! полiтики, сшльки перенесення процесiв еколопзацп в дшчу аграрну полiтику. Нинiшня аграрна политика держави мае враховувати прiоритети забезпечення еколопчно! безпеки i в процеа !! реалiзацi! грунтуватися на единому пiдходi до забезпечення рацiонального природокористування та охорони довшлля в сшьському господарствi. £ важливим забезпечити необхщну ув'язку концептуальних i програмних розробок щодо забезпечення еколопчно! безпеки з юнуючими концепщями i програмами соцiально-економiчного розвитку, програмами з охорони навколишнього природного середовища та шшими матерiалами. Гостра необхiднiсть реалiзацi! збалансованого природокористування та забезпечення еколопчно! безпеки в процеа здшснення альськогосподарсько! дiяльностi е вагомим аргументом на користь формування та впровадження ушфжованого комплексного нормативного документа, який мае об'еднати в один законодавчий акт iснуючi положення, як регулюють всi аспекти еколопзацп аграрних вiдносин [7 ].
Еколопчна безпека аграрного сектора може бути досягнута, якщо будуть визначенi найважливiшi стратегiчнi напрями !! забезпечення у рамках ще! доктрини, побудована чггка логiчна схема своечасного виявлення та л^щаци можливих небезпек i загроз, зменшення наслiдкiв [7 ; 8]. Для цього необхщно, щоб найважлившою частиною системи управлiння екологiчною безпекою стали прогнозно--аналггичш документи, а саме, стратепя та програма еколопчно! безпеки в аграрному сектор^ яш повиннi стати iнструментом реалiзацi! еколопчно! полггики в Укра!нi та репонах. Загалом, спiввiдношення розглянутих документiв можна представити схематично (рис. 1).
Рис.1 Ствввдношення стратегiчних документiв реа. мзацм еколопчноТ полiтики в аграрному ceKTopi
Таким чином, аналiз забезпечення стратегiчного розвитку аграрного сектора на нацюнальному та мiжнародному рiвнi сввдчить про необхщшсть створення принципово ново! системи нормативно-
правових акпв, що регулюють еколопчну безпеку в аграрий сферi. З огляду на зазначене, aктуaлiзaцiï набирае прийняття Закону Украши «Про сталий розвиток аграрного сектора Украши», який буде основним законодавчим актом, що регламентуватиме аграрш вщносини, спрямованi на сталий розвиток сшьського господарства та стане доктриною еколопчно-збалансованого розвитку в аграрному сектора Оск1льки забезпечення екологiчноï безпеки в аграрному секторi е одним з напрямiв дiяльностi щодо забезпечення нацiональноï безпеки в цiлому, до пропонованого закону мае бути включенi положення щодо питань охорони навколишнього природного середовища i забезпечення екологiчноï безпеки при здшсненш сiльськогосподарськоï дiяльностi. Важливим кроком вщпрацювання основних шляхiв структурноï трансформацй' аграрно1' економiки та розмщення продуктивних сил, що враховують iмперативи збалансованого розвитку та забезпечення еколопчно1' безпеки в агросферi е розробка Стратеги еколопчно1' безпеки в аграрному сектор^ яка мае включити сукупшсть найбiльш значущих рiшень, спрямованих на забезпечення програмного рiвня безпеки та стати базовим документом стратепчного планування у сферi розвитку системи забезпечення еколопчно1' безпеки в аграрному секторi i визначае комплекс взаемопов'язаних прюритепв, ц1лей, завдань i заходiв.
Вщповщно до стратегiчних прiоритетiв, основними щлями аграрно1' полiтики у сферi забезпечення еколопчно1' безпеки мае бути: формування i забезпечення сталого стану агроекосистем, достатнього для сприятливих умов життедiяльностi людини та ведення сiльськогосподарськоï дiяльностi в умовах техногенного навантаження на довюлля i впливу на нього рiзноманiтних природних чинник1в; формування та розвиток системи збалансованого природокористування, що надае можливiсть забезпечити суспiльство вама видами необхiдних природних ресурсiв.
Одшею з найважливiших передумов ефективностi та даевосп системи забезпечення екологiчноï безпеки в аграрному секторi е вибiр стратегiчного курсу, який забезпечуватиме досягнення головно1' мети цiеï системи - стшкого рiвня екологiчноï безпеки. Необхщшсть формування та вибору стратегiй забезпечення еколопчно1' безпеки детермiнуеться економiчними реалiями сьогодення нашо1' держави. Адже вщсутшсть на загальнодержавному та регiональному рiвнях виваженого стратегiчного курсу забезпечення еколопчно1' безпеки, спрямованого на запобiгання виникненню дестабiлiзуючих природну рiвновагу чинник1в, зумовили хаотичшсть, непослiдовнiсть, низьку ефективнiсть еколопчно1' полiтики, та призвели до загрозливого i небезпечного стану довк1лля багатьох репошв держави [9 ; 10 ].
Формування будь-яко1' стратегiï е процесом, який мае проходити певш етапи. Стратегiя забезпечення екологiчноï безпеки в аграрному секторi та шструменти стратегiчного управлiння у цiй сферi мають передбачати врахування певних етатв:
1. Iдентифiкацiя загроз та ризишв екологiчноï безпеки;
2. Дiагностика рiвня екологiчноï безпеки;
3. Оцiнка впливу загроз та ризишв на рiвень еколопчно1' безпеки з урахуванням асиммцшного потенцiалу;
4. Прогнозування сценарiïв еколопчно1' безпеки;
5. Вибiр стратегiï управлшня екологiчною безпекою в аграрному секторц
6. Оцiнка ефективностi обрано1' стратеги управлшня еколопчною безпекою та контроль за и реалiзацiею.
В умовах ринково1' економiки, визначальна роль в процеа формування та реалiзацiï засад еколопчно1' безпеки вiдводиться державним органам, осшльки суб'екти господарювання намагаються уникати здшснення тих витрат, як1 не приносять 1'м вiдповiдного доходу. Проте, держава з метою заощадження власних ресурав, перекладае бiльшiсть таких витрат на суб'екпв господарювання. В умовах визначення оптимальних природно-ресурсних пропорцiй та можливостей комбiнувати ресурси в рiзних поеднаннях при виробництвi рiзних видiв продукци, вони можуть вибирати альтернативш варiанти розвитку. Для ефективно1' реалiзацiï засад екологiчноï безпеки, в суб'екпв господарювання повинне бути чiтке розумшня: збiльшення витрат на вирiшення еколопчних проблем дозволить в майбутньому тдвищити ефективнiсть виробництва та посилити конкурента переваги. Саме такий пiдхiд дозволить тдвищити частку еколопчно орiентованих тдприемств [11].
Збалансованiсть аграрного виробництва на основi його екологiзацiï забезпечуеться внаслщок пiдвищення ефективностi використання природно-ресурсного потенщалу шляхом пiдтримки i активiзацiï природних процеав в агроекосистемах. Визначальною умовою при цьому е розширене вщтворення грунтово1' родючостi i пiдвищення ефективносп виробництва через максимальне задiяння бюлопчних факторiв при рацiональному використаннi природних ресурав. Це зумовлюе модернiзaцiю не лише структури витрат, а й перегляду вае1' екологiчноï полiтики, реaлiзaцiю нових методiв регулювання, комплексного тдходу до екологiзaцiï сiльськогосподaрського виробництва, врахування еколопчних ризишв в плануванш господарсько1' дiяльностi. Протирiччя м1ж економiчною доцшьшстю та екологiчною безпекою вимагають перегляду концепци розвитку аграрного сектора економiки, що й викликае необхiднiсть розробки природоохоронних стрaтегiй, орiентовaних на узгоджене вирiшення економiчних i екологiчних проблем в аграрних пiдприемствaх.
Виршення даного питання можливе за рахунок розвитку аграрного виробництва, заснованого на еколопчному менеджмент^ який в аграрному секторi економiки являе собою системний тип управлшня, орieнтований на формування та розвиток еколопчно збалансованого сшьськогосподарського виробництва з урахуванням багатофункцюнального характеру природокористування в агросферг Вiн повинен бути побудований на гармоншних еколого-економiчних взаеминах.
На сучасному еташ розвитку аграрного сектора економiки ступiнь продовольчо! та еколопчно! безпеки ютотно обумовлено альтернативними технолопями в галузi сiльського господарства та збереженням природних ресурсiв агросфери. Нинi серед таких систем найбшьший розвиток отримало органiчне сiльське господарство, що практикуеться на комерцiйному рiвнi в багатьох крашах свiту. За визначенням Мiжнародноï федерацiï рухiв оргашчного сiльського господарства (IFOAM): «Оргашчне сшьське господарство - виробнича система, що шдтримуе здоров'я грунтiв, екосистем i людей» [7]. Це залежить вш екологiчних процесiв, бiологiчноï рiзноманiтностi та природних циктв, характерних для мюцевих умов, коли не використовуються шкiдливi ресурси, як1 можуть чинити несприятливi наслiдки.
Згiдно з правилами ведения оргашчного сшьського господарства воно мае грунтуватись на таких принципах: здоров'я (оргашчне сiльське господарство повинно тдтримувати й полiпшувати оздоровлення грунту, рослин, тварин, людини та планети як единого й неподшьного цiлого); екологп (органiчне сiльське господарство повинне грунтуватися на живих екологiчних системах i циклах, працювати, спiвiснувати з ними й тдтримуючи 1'х); справедливостi (оргашчне сшьське господарство повинне будуватися на вшносинах, що гарантують справедливiсть iз урахуванням загального стану навколишнього природного середовища й життевих можливостей); турботи (управлiния органiчним сiльським господарством повинне мати запобiжиий i вiдповiдальний характер i бути орiентованим на захист здоров'я та добробуту нишшшх, майбутшх поколiнь i навколишнього природного середовища).
Оргашчне сшьське господарство надае можливють узгодити i гармонiзувати екологiчнi, економiчнi та соцiальнi цiлi в аграрному секторi економiки. Зокрема до переваг виробництва оргашчно1 сiльськогосподарськоï продукцiï можна вiднести: мiнiмiзацiю негативного впливу на довкшля; незалежиiсть вiд мiнеральних добрив i пестицидiв та 1'х виробнишв, i як наслiдок зменшення енергоемносп нацiональноï економiки; створення додаткових робочих мюць у сiльськiй мiсцевостi, перспектив для фермерських господарств; виробництво корисних, бюлопчно повноцiнних та екологiчно безпечних продукпв харчування. Органiчне сiльське господарство за своею суттю можна визначити як цшсну систему управлiния агроекосистемами, що включае оцiнку екологiчних загроз та ризик1в екологiчнiй безпецi в аграрнш сферi та встановлюе порядок взаемовшносин економiчних суб'ектiв у процеа виробництва оргашчно1' сiльськогосподарськоï продукцiï. При цьому концепщя органiчного сiльського господарства полягае в тому, щоб якомога точшше повторити «виробництво» в природних агроекосистемах, спираючись на екологiчнi процеси, бiорiзноманiття та, адаптовано до економiчних умов, поеднати в собi традицп, iнновацiï i досягнення науки на благо навколишнього природного середовища та полшшення якосп життя всiх учаснишв.
Нинi в Украïнi iснуе значний потенщал для розвитку органiчного сшьського господарства. Еколого-економiчний аналiз сучасного стану виробництва оргашчно1' сiльськогосподарськоï продукцiï свщчить про поступовiсть його розвитку, а саме: збшьшення сертифiкованих площ, шдвищення внутрiшнього споживчого ринку, пiдвищения обсяпв реалiзацiï вироблено1' продукцiï. Так, за даними Мiнекономiки, у 2019 рощ загальна площа сiльськогосподарських земель з оргашчним статусом та перехiдного перюду склала близько 468 тис. га (1,1 % ввд загально1' площi земель сiльськогосподарського призначення Украши). При цьому нараховувалось 617 операторiв оргашчного ринку, з них 470 -сшьськогосподарсьш виробники [12]. Украïна займае 20-те мiсце у свiтi i 11-те у £врош по площi земель, зайнятих пiд органiчне сшьськогосподарське виробництво. Наразi Укра1'на посiдае друге мкце за обсягами експорту оргашчно1' продукцiï до £С i цей ринок продовжуе активно розвиватися у всьому свт. Експортоорiентованiсть органiчного виробництва в Украш на ринки £С зумовлюе досягнення рiвнозначностi у правовому регулюванш органiчного виробництва та об^у органiчноï продукцiï та напрадювання нацюнальних особливостей в регулюваннi у цш сферi.
Висновки
Стратегiчною метою розвитку оргашчного сектора вггчизняно1' економiки визначено реалiзацiя основних напрямiв державно1' полгшки розвитку оргаиiчного сiльського господарства, спрямованих на забезпечення екологiчноï безпеки аграрного сектора економiки, пiдвищения якостi сшьськогосподарсько1' продукцiï, збереження та полiпшения родючосп Iрунтiв, охорону навколишнього природного середовища та збереження бiорiзноманiття, створення сприятливих умов для збалансованого розвитку сшьських територiй.
Список використаноТ лiтератури
1. Соломенко Л.1., Драченко В.Л. Пошук критерiïв для визначення екологiчноï безпеки застосування пестицидiв. Вiсник Днiпропетровського державного аграрного ушверситету. 2014. № 1. С. 23-27.
2. Самойлж М.С. Оцшка ризишв та загроз ресурсно-еколопчнш безпещ репону Бизнес 1нформ. 2014. №6. (436). С. 185-192.
3. Булах 1.Г. Актуальш питання правового регулювання, охорони i використання земельних ресурсiв у контексп вирiшення проблеми збереження бiорiзноманiття. П1вденноукрашський правничий часопис. 2012. № 3. С. 124-128.
4. Сергеева Л.А. Еколого-ппешчш основи попередження шкодливого впливу факторiв навколишнього середовища на здоров'я населення (за допомогою антимутагенних заходiв): автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.02.01
5. Розпорядження Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 30 грудня 2015 р. № 1437-р «Про схвалення Концепцп Державно! цшьово! програми розвитку аграрного сектору економiки на перюд до 2022 року». [Електронний ресурс]: https ://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1437 -2015 -%D 1%80#Text
6. Закон Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища»: [Електронний ресурс] Офщшний сайт Верховно! ради Укра!ни: http://zakon2.rada.gov.ua/
7. Литвин О.П. Мехашзми державного управлiння у забезпечеш еколопчно! безпеки. Науковий вiсник Академп мунiципального управлiння. Серiя : Управлшня. 2012. Вип. 3. С. 102- 110.
8. Вшенчук О.М. Особливосп використання еколопчного страхування в аграрному природокористування Облiк i фiнанси АПК. 2005. № 8. С. 51-56.
9. Доклад Конференции Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 год) Нью-Йорк, 1993. 520 с.
10. Рогач С.М. 1нституцюнальш домшанти еколопзацл аграрного природокористування. Науковий вюник Нацюнального ушверситету бюресурав i природокористування Укра!ни. Сер. : Економiка, аграрний менеджмент, бiзнес. 2013. Вип. 181(6). С. 194-201.
11. Обиход Г.О. Методичш тдходи щодо оцiнки рiвня екологiчно! небезпеки регiонiв Укра!ни: Ефективна економiка. 2012. № 10. [Електронний ресурс]: http://www.economy.nayka.com.ua
12. 1нформацшно-аналггачний портал АПК Укра!ни: [Електронний ресурс]: https://agro.me.gov.ua/ua/napryamki/organichne-virobnictvo/organichne-virobnictvo-v-ukrayin
13. Шкуратов О.1. Сутнiсть еколопчно! безпеки в аграрному секторi економiки: теоретичнi пiдходи. Агросвiт 15-16 (2017): 3-10.
References
1. Solomenko , L.I., Drachenko , V.L. (2014). Search for criteria for determining the environmental safety of pesticides. Bulletin of Dnipropetrovsk State Agrarian University, 1, 23-27.
2. Samoylik, M.S. (2014). Assessment of risks and threats to resource and environmental security of the region. Business Inform, 6. (436), 185-192.
3. Bulakh, I.G. (2012). Current issues of legal regulation, protection and use of land resources in the context of solving the problem of biodiversity conservation. South Ukrainian Law Journal, 3, 124-128.
4. Sergeeva, L.A. (1999). Ecological and hygienic bases of prevention of harmful influence of environmental factors on public health (by means of antimutagenic measures). (Dissertation of Dr. of Medical Sciences). Ukr. Science. hygiene. center. Kiev.
5. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 1437-r. (2015, December 30). About approval of the Concept of the State target program of development of agrarian sector of economy for the period till 2022. https ://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1437-2015-%D 1%80#Text
6. Law of Ukraine (1991). On environmental protection. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, (41), 1143-1173.
7. Litvin, O.P. (2012). Mechanisms of public administration in ensuring environmental safety. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Administration. Series: Management, 3, 102- 110.
8. Vilenchuk, O.M. (2005). Features of the use of environmental insurance in agricultural nature management. Accounting and _ finance of agro-industrial complex. 8, 51-56.
9. Koptyug, V.A. (1992). Conference UN environment and development. Rio de Janeiro, June, 1992-62.
10. Rogach, S.M. (2013). Institutional dominants of greening of agrarian nature management. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Ser.: Economics, agricultural management, business. 181 (6), 194-201.
11. Obikhod, G.O., Omelyanenko, T.L. (2012). Methodical approaches to assessing the level of environmental danger in the regions of Ukraine. Efficient economy, 10.
12. Organic production in Ukraine. (2021, April 6). Information and Analytical Portal of the AIC of Ukraine. https://agro.me.gov.ua/ua/napryamki/organichne-virobnictvo/organichne-virobnictvo-v-ukrayini.
13. Shkuratov OI. The essence of environmental safety in the agricultural sector of the economy: theoretical approaches. Agrosvit 15-16 (2017): 3-10.
