CC BY
17
BapiaHT використання середнього значення лiнгвiстичного терму. Оскшьки у вдосконаленiй CTpyKTypi землекористування значну площу займають природ-m кормовi угiддя (близько 45 %), пропонуемо вибрати тваринницький нап-рям сшьськогосподарського виробництва.
Унаслiдок вдосконалення структури землекористування з рахуванням еколого-економiчних обмежень площа сiльськогосподарських угiдь змен-шиться на 7,0 %, орних земель - на 37,0 %, площа сшожатей i пасовищ збшь-шиться вiдповiдно на 25,0 % i 4,7 %. Пiд постiйне залуження (консервацiю) пропонуемо вилучити з сшьськогосподарського використання 51,0 га земель, розмщених на схилах бшьше 5° та iз сильнозмитими грунтами. Схили понад 8° пропонуемо зашсити (27,0 га), тим самим збагатити агроландшафти землекористування та сшьсько! територн люовими угiддями, якi слугуватимуть екологiчно стабшзацшними дiлянками (бiоцентрами), виконуючи не тшьки грунтозахисну функцiю, але й бюлопчну та естетичну. Втрати грунту вщ еро-sii" зменшаться на 12,7 т/га (65,4 %). Вартють валово! продукцн на 1 га сшьсь-когосподарських земель становитиме 2762 грн. (за умови незмшних цiн), що на 35 % бiльше вщ юнуючо!. Збiльшення чистого доходу господарства можна ощнити у 878,6 тис. грн. або на 43 %.
Висновки. Моделювання рiзноманiтних варiантiв проекпв агросистеми за допомогою нечiткого математичного програмування дае змогу дослiдити множину рiзноманiтних альтернатив ведення сiльськогосподарського виробництва i спонукае всебiчно вивчити ситуацшну проблему у землекористуваннi.
Запропонований пiдхiд до оптимiзацil землекористування можна прийня-ти як необхiдну умову його екологiчного та економiчного вдосконалення та забез-печення сприятливого теритс^ального середовища для ведення високопродук-тивного сiльськогосподарського виробництва з дотриманням еколопчних вимог.
Лiтература
1. Zaden L.A. Fuzzy Sets. - Inf. Contr., 1965,8, P. 338-353.
2. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. - М.: Радио и связь, 1982. - 432 с.
3. Нечеткие множества в моделях управления искусственного интеллекта/ Под ред. Д. А. Поспелова. - М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1986. - 312 с.
4. Сштинський В.В., Сявавко М.С., Сохнич А.Я. Землекористування та еколопя: системи пщтримки прийняття р1шень. - Льв1в: НВФ "Укр. технологи", 2002. - 580 с.
5. Сявавко М.С., Рибицька О.М. Математичне моделювання за умов невизначенос-■ri. - Льв1в: НВФ "Укр. технологи", 2000. - 320 с._
УДК 504:338.43 Асист. Н.М. Марценюк -Хмельницький
шцюнальний умверситет
ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ЕКОЛОГ1ЗАЦ11 ВИРОБНИЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИСМСТВ
Проанал1зовано еколого-економ1чш проблеми аграрного сектора в умовах пе-рехщно! економ1ки. Запропоновано нов1 тдходи до !х вир1шення, базуючись на ви-користанш шструменпв агроеколопчно! полггики. Особливу увагу звернено на не-обхщшсть використання досвщу у цш сфер1 промислово розвинутих кра!н.
Ключов1 слова: агроеколопчна пол1тика, еколого-економ1чш проблеми, аграр-ний сектор економ1ки, перехщна економ1ка
Assist. N.M. Marcenyuk -Hmel'nyc'k national university
Economic mechanism of agricultural enterprises activities environmental conversion
The paper describes both environmental and economic changes and tendencies in agricultural sector in transitional conditions. New approaches to using instruments of agroen-vironmental policy in the sector proposed. Special attention is given to the industrially developed countries experiences in this field.
Keywords: agroenvironmental policy, environmental and economic problems, agricultural sector of economy, transitional economy
Вступ
Упродовж столггь сшьське господарство вважали формою eKOHOMi4-но' дiяльностi, що не мае стосунку до навколишнього середовища. Це не означав, що сшьське господарство не чинило на нього жодного впливу, однак столггтями сшьське господарство розвивалось i, таким чином, формувало навколишне середовище.
У сьогодшшшх умовах розвиток науки i техшки, науково-технiчний прогрес стали визначальними чинниками вщносин мiж суспiльством i природою, а проблема оптимальноï взаемодп технiчних систем, iснуючих техноло-пчних процесiв iз природними екосистемами, зменшення екологiчних наван-тажень перетворилась в одну з найактуальшших проблем сучасносл.
Сiльськогосподарська дiяльнiсть, яка нинi е одшею iз основних чин-ниюв широкомасштабного впливу людини на довкшля, повною мiрою не за-довольняе зростаючих суспiльних вимог. Особливо вщчутною е ця тенденцiя в умовах перехiдноï економiки, де вимоги подолання хрошчного вiдставання сiльськогосподарського виробництва у виробнищв продукцiï вiд зростаючих потреб суспшьства поеднуються iз природоохоронними вимогами. Трансфор-мацiя аграрного сектора економжи, як наслiдок здобуття Украïною незалеж-ностi, iстотно змiнила ситуацiю в сшьському господарствi. Трансформацiйнi процеси зайняли багато часу i вплив ix на соцiально-економiчну сферу, як i на навколишне середовище, був багатовимiрним iз позитивними та негатив-ними наслщками.
Еколого-економ1чн1 проблеми аграрного сектора
Якщо в минулому зростання обсяпв сiльськогосподарськоï продукци досягалось, значною мiрою, за рахунок екстенсифiкацiï (розширення плошд сiльськогосподарськиx посiвiв i т.iн.), то головною передумовою штенсифь каци народного господарства в нитштх умовах е кардинальне прискорення науково-теxнiчного прогресу, широке впровадження теxнiки нових поколiнь, принципово нових технологш, якi забезпечують найвищу продуктивнiсть i ефективнiсть працi. Водночас, всебiчна полiтика iнтенсифiкацiï, iндустрiалi-зацп i спецiалiзацiï сiльськогосподарського виробництва на основi широкого розвитку xiмiзацiï, мелюраци земель, будiвництва великих тваринницьких комплекЫв, тепличних комбiнатiв безперервно посилюють впродовж трива-лого перiоду часу вплив сшьського господарства на природу, а в окремих ви-падках призводять до попршення екологiчноï рiвноваги в землеробських ре-гiонаx, забруднення грунив, повiтряного i водних басейнiв, деградацп зе-мельних ресурсiв, порушення еколопчно' стабiльностi ландшафтiв.
В умовах реформування i тривалого перюду переходу до ринково! економiки, еколого-економiчнi проблеми аграрного сектора дещо змшили свою сутнiсть, однак вони дос далекi вiд вирiшення. Прорахунки у реформу-ваннi аграрного сектора економжи i, зокрема, земельних вiдносин, економiч-нi труднощi новiтнiх агроформувань стали визначальною причиною призупи-нення впровадження заходiв грунтозахисно! системи землеробства з контур-но-мелiоративною оргашзащею територи, рiзкого скорочення обсягiв засто-сування оргашчних i мiнеральних добрив, заходiв щодо вiдновлення родю-чостi грунтiв.
Згадаш проблеми можна розглянути на прикладi агропромислового сектора Хмельницько! область Якщо ранiше негативнi аспекти сшьськогос-подарсько! дiяльностi були значною мiрою зумовленi надмiрною хiмiзащею, то впродовж останшх рокiв спостерiгалось недостатне внесення мшеральних добрив. Зниження обсягiв внесених на 1 га поЫвних площ органiчних добрив (2000 р. - 3,5 т, 2001 р. - 3,2 т, 2002 р. - 2,5 т.), а також продовження науково необгрунтованого збору соломи зернових культур призводить до зменшення вмюту гумусу у грунтах, спад !х родючость За даними Хмельницького проек-тно-технолопчного центру мОблдержродючiстьм, який провiв обстеження у 2002 р., вмют гумусу в грунтах продовжував зменшуватись, незважаючи на деяке уповiльнення темшв падiння, яке спостерiгалось у 1999 р. З 13,2 тис. га до 42,2 тис. га збшьшились плошд сильно-кислих грунлв [1].
В област нараховують 2,8 тис. га порушених i 0,67 тис. га вщпрацьо-ваних земель, однак рекультиващю вiдпрацьованих кар,ерiв у 2001 р. проведено на невеликш плошд - 17,1 га.
Важкi економiчнi умови дiяльностi новiтнiх агроформувань не спри-яли покращенню стану збер^ання, транспортування i застосування мшераль-них добрив i отрутохiмiкатiв. З 568 складiв, призначених для зберiгання хь мiчних речовин, тiльки 334 паспортизован^ а 189 - не вщповщають нi саш-тарним, нi еколопчним вимогам [1].
Упродовж останнiх роюв продовжувались роботи з контейнеризаци непридатних пестицидiв, розпочатi наприкiнцi 2001 р. - проведено перезата-рення для довготривалого зберiгання ще 63 т невикористаних колись i забо-ронених для застосування отрутохiмiкатiв. У процес цих робiт у рядi госпо-дарств виявлено ранiше неврахованi у статистичних звггах отрутохiмiкати.
У 2001 р. для боротьби з хворобами i шюдниками сшьськогосподарсь-ких культур господарства област витратили 552,1 т пестицидiв, якi внесено на плошд 444,65 га. На 1 га ршш внесено тiльки 0,19 кг ддачо! речовини. З рiзким скороченням застосування пестицидiв i мiнеральних добрив у сшьсь-когосподарському виробництвi залишкова кiлькiсть токсикантiв у грунтах стала значно нижчою вiд гранично допустимих концентрацш. Поряд з цим, в област непоодинокi випадки забруднення земель нафтопродуктами, промис-ловими та побутовими вщходами.
На прикладi областi ч^ко вiдстежуеться вiдсутнiсть впливових еконо-мiчних важелiв, здатних стимулювати охорону довкшля при виконаннi сiльськогосподарських робiт в нових умовах господарювання.
Механ1зм та шструменти еколопзацп
Зв'язок сiльського господарства з навколишшм середовищем мае ком-плексну природу. З одного боку, сшьське господарство використовуе природ-не середовище, але, з iншого - воно спричинюе деградацiю природи у свт.
Сiльськогосподарськi землi та сшьсью територи загалом бiльше шдля-гають забрудненню навколишнього середовища (з боку промисловост^, нiж самi е чинником забруднення. Якщо брати до уваги погано розвинуту шфрас-труктуру, то вплив промислового забруднення на сшьське населення набли-жаеться до впливу на мюьких жшешв. Нестабiльна сшьська iнфраструктура i слабкiсть несiльськогосподарських сфер дiяльностi стали причиною того, що всi аспекти сталого розвитку - еколопчний, соцiальний i економiчний - е незбалансованими у сiльський мюцевосл.
Говорячи в загальному про сшьське господарство кра!н з перехiдною економжою (Центрально! та Схщно! Свропи), можна помггити невщповщ-нiсть мiж трудовими i земельними ресурсами - маленькi селянськi ферми здебiльшого мають надлишок трудових ресурсiв, але використовують !х не-ефективно. Висока концентрацiя трудових ресурсiв у сiльському господар-ствi порiвняно з земельними ресурсами i поганим розвитком шфраструкту-ри - головш бар'ери сталого розвитку сшьських територiй [4]. Сiльськi жите-лi, особливо фермери, належать до груп населення, праця яких найпрше оп-лачуеться. Отже, люди, що працюють у сiльському господарствi, не в змозi дотримуватись самостiйно вимог сталого розвитку, i держава змушена шд-тримувати сiльське господарство у цих кра!нах.
У кра!нах Центрально! i Схiдно! Свропи (в Укра!ш зокрема), навiть пiсля запровадження полггичних i економiчних реформ, iснуе потреба в зап-ровадженнi стратегiй розвитку сшьського господарства в умовах перехщно! економiки, а також системи шструмент1в i iнституцiй вiдповiдних вимогам концепци сталого розвитку.
Досвiд промислово розвинутих кра!н свiдчить на користь впроваджен-ня агроекологiчно! полiтики, яка вщграе важливу роль у кра!нах СС, США, Канадi, Австралi!, Новiй Зеланди i передбачае застосування широкого арсеналу як обов'язкових (регуляторних), так i добровiльних (ринкових) шстру-менлв (див. табл. 1). Агроекологiчна полггика згаданих кра!н доповнюе рин-ковий мехашзм (а не суперечить йому) i узгоджуеться з iншими секторальни-ми полiтиками [3].
Полiтичнi шструменти е засобом, за допомогою якого уряд хоче змь нити поведшку користувачiв природними ресурсами та довкшлям. Наприк-лад, iнформацiйнi iнструменти (таю як безкоштовш консультацi!), спрямова-т на зростання екологiчно! свiдомостi i заохочення громадян до змiни пове-дiнки, добровiльнi (екологiчнi iнiцiативи шдприемств, корпорацiй), також за-охочують змшу поведiнки. Аналогiчне можна сказати i про економiчнi шст-рументи (податки, субсиди) чи регуляторнi (лiцензi! i стандарти).
Якщо дотримуватись позицi!, що основною економiчною парадигмою екологiзацi! сшьського господарства е соцiально-економiчна вiдповiдальнiсть за яюсть продовольства i довкшля у вшх сферах агропромислового виробництва [2],
Табл. 1.1нструменти агроекологiчно'i полтики в кратах Оргатзаци Економiчного СмвробШництва i Розвитку (OECD)
I Краша 1нструмент Опис Дата введення |
1 2 3 4
Виплати, базоват на методах ведения с.-г. господарства
Идер-ланди Схема тдтримки оргашч-но'1 продукцп Виплати за тдтримку систем виробниц-тва оргашчно'1' продукцп 20002006
Англiя Схема еколопчно чутливих площ Стимулюючi виплати для фермерiв, яю прийняли методи сiльського господарства, яю охороняють i збагачують площi з високою ландшафтною фаунiстичною чи юторичною цiннiстю (iз розрахунку на 1 га володшь) 1987
Швей-царiя Федеральний сшьськогос-подарський закон Ряд виплат, базованих на рiзних стандартах методiв ведення с.-г. 1996
Корея Прямi виплати Прямi виплати для фермерiв, якi охороняють елементи природного довкшля в с.-г. ландшафтах (на гектар охоронно'1' площ^ 2001
Япошя Прямi виплати Урядова пiдтримка для заохочення впро-вадження сiльськогосподарських мето-дiв, яю зменшують розширення вико-ристання пестицидiв i добрив початок 1990-х
США Програма стимулювання якостi довкiлля Фiнансова i техшчна допомога для фер-мерiв, щоб заохотити використання еко-логiчно орieнтованих методiв на еколопчно чутливих площах. 1996
США Допомога аграрному менеджменту Частковi доплати (cost-share payments) для фермерiв, якi здiйсняють заходи, яю стосуються екологiчних питань 2000
США Програма стимулювання охорони мюць юнування фауни Виплати для фермерiв, якi покривають до 75 % витрат, при охорош суходiльних та акватичних мiсць юнування фауни 1996
Велико-бриташя Схема гранпв щодо с.-г. вiдходiв Виплати в розмiрi до 40 % витрат вщ кош^в, витрачених на побудову об'eктiв збер^ання с.-г. вiдходiв
Францiя Програма контролю заб-руднень вiд с. г. дiяльностi До 65 % фондiв на допомогу фермерам, щоб привести будiвлi i склади вщповщ-но до екологiчного законодавства
Велико-британiя Схема сталого розвитку сшьських мiсцевостей Гранти на вщтворення i збагачення цшьових ландшафтiв 1996
Францiя План розвитку сшьських територш Екологiчнi виплати для введення, пщ-тримання i вiдтворення характерних рис ландшафту 20002006
Канада Програма полезахисного лiсорозведення Безкоштовне створення деревно-кущо-вих посадок у провiнцiях зони прерш
Австралiя Податковi поступки Податковi концесп (поступки) щоб зни-зити iнвестицiйнi витрати на запровад-ження бiльш екологiчно безпечних мето-дiв с.-г.
Екологiчнi податки, платеж
Идер-ланди Збiр за фосфор i азот вип-родукований на фермах Платеж за встановлений обсяг втрат (понад певш лiмiти) поживних речовин 1998
1 2 3 4
Бельпя, Дашя, Фшлянд1я, Норвепя 1 Швещя Податок за внесення отрутох1м1кат1в Податки на пестициди 19902000
Регуляторт вимоги
СС 1 Австрал1я Заборона на пестициди Заборона на аеророзпилювання пестицид1в
Нова Зеланд1я Менеджмент поживних речовин Л1м1ти на дозволеш р1вш азоту в перегно! та неоргашчних добривах
США Менеджмент поживних речовин У 23-х штатах вимагають менеджмент-плани для деяких клас1в операцш у тва-ринницта
СС 1нтегроване попереджен-ня забруднень 1 директива щодо його контролю Вимога до краш-члешв СС оподаткову-вати понадл1м1тш викиди зпдно з еколо-пчними дозволами 1999
Австрал1я, Канада, Нова Зеланд1я Буферш смуги Обов'язков1 буферш смуги довкола водно! лши 1 джерел грунтових вод щоб обмежити винесення х1м1чних речовин з пол1в
Узгоджувальт мехатзми
США Закон про безпеку продо-вольства Виробник, який залучив високоеродова-ш земл1 у виробництво, мусить розроби-ти ч1ткий природоохоронний план, щоб надал1 отримувати с.-г. виплати 1985
СС Реформа стльно! аграрно! пол1тики Прям1 виплати можуть бути зменшеш чи вщмшеш у випадку невщповщносп еколопчним виплатам 1999
Техтчна допомога /Дорадництво
США Природоохоронна техшч-на допомога Фермерам надаеться допомога у плану-ванш запровадження метод1в збережен-ня грунт1в 1 дотримання якост вод 1986
Швещя Програми сприяння усвь домленню значення еко-лопчних питань 1ндивщуальш послуги (консультаций, польов1 1 навчальш курси 1 демонстра-цшш об'екти 1986
Еко-маркування
СС, Норвепя, Швей-цар1я Системи маркування оргашчно! (чи шших ви-д1в еколопчно чисто!) продукци Впроваджуваш урядом нацюнальш стандарти маркування оргашчно! продукци Впровад-жено в 1990-х
Заходи щодо сп рияння Шщативам громадян
Австрал1я Нацюнальш програми "турботи про землю" Пщтримка груп, д1яльшсть яких адресована на еколопчш питання шляхом дос-лщжень, планування, техшчно! допомо-ги 1 порадництва Середина 1980-х
Канада Агроеколопчна шщатива Пщтримка проекпв, спрямованих на ре-гюнальш еколопчш питання через освь ту 1 рют свщомосп, передачу технологш 1 метод1в господарювання 2000-03
то необхщно сформувати такий економiчний механiзм, який дав би змогу за-безпечити сталий розвиток АПК iз балансуванням екологiчного, економiчно-го i сощального аспектiв.
Для виршення невщкладних еколого-економiчних проблем АПК необхщ-но сформувати державну полтгику, яка повинна створити умови для того, щоб:
• тдтримувати сталу прибутковшть аграрного сектора;
• створити альтернативы можливост зайнятост! у сшьськш мюцевоси;
• зберегти i збагатити бюр1зноматття сшьських ландшафтов;
• зберегти родючють грунтiв;
• допомогти агро-формуванням i фермерам контролювати i мiнiмiзувати рь вень негативного впливу на довкшля.
Для реал1заци цих прюритетних завдань необхщно:
• вдосконалити мехатзм i систему iнструментiв еколопчно!" полынки у сферi аграрного природокористування ввдповвдно до умов ринково! економiки, ви-користовуючи досвiд промислово розвинутих кра!н свiту;
• сформувати на державному рiвнi i детал1зувати на регюнальному рiвнi штег-ровану агроекологiчну полгтику.
Л1тература
1. Стан навколишнього природного середовища Хмельницько! обласп у 2002 р. -Мшютерство екологп та природних ресурав Укра1ни, Державне управлшня екологп та при-родних ресурав у Хмельницькш область - Хмельницький, 2003.
2. Тархов П.В. Проблемы экологизации производственной функции в АПК. - Методы решения экологических проблем/ Под ред. до-ра экон. наук, проф. Л.Г. Мельника - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2001. - С. 164-175.
3. Using Economic Instruments to Address Environmental Impacts. - London: UK Government, 2001, 50 p.
4. Adamowichz, Miechyslaw. Integration of agricultural and environmental policies as a way for sustainable development of rural areas. Paper presented at The ACE Seminar on Environmental Effects of Transition and Needs for change Central and Eastern European Sustainable Agriculture, September 10-16, 2001, Nitra, Slovakia._
УДК[332.36+332.365]:502 Мол. наук. ствроб. О. Т. 1ванишин -НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЧНО ЗОР1еНТОВАН1 НАПРЯМИ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ПРИ ПЛАНУВАНН1 СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто теор^ охорони земель з точки зору еколопчно! стабшьносп довкшля, питання оптимiзацii' використання земель та оптимiзацii' антропогенного наванта-ження, значення еколого-економiчного планування та прогнозування впливу сощаль-ного розвитку для стану земельних ресурав. Обгрунтовано оптимiзацiйне прогнозування землекористування. Проанашзовано питання тдвищення вiддачi земл^ почина-ючи з еколопзацп виробництва, еколопчне планування землекористування.
Ключовi слова: еколопчна стабшьнють довкшля, еколого-економiчне планування землекористування, еколопчна оптимiзацiя землекористування.
Junior research worker O.T. Ivanyshyn - NUFWT of Ukraine
Ecologically oriented trends of spatial development in sustainable land use planning
The theory of land protection in lights of environmental sustainability is considered. The optimization of land uses and optimization of anthropogenic actions, the role of ecological and economic planning and influence of prognosing for social development and land resources state.
Keywords: ecological stability of environment, ecological and economic land use planning, environmental optimization of land use.
