CC BY
4
УДК 342.125:567
Василь Чорненький
1нститут права ÍMern князя Володимира Великого Мiжрегiональноï академи управлiння персоналом, acnipaHT кафедри адмшютративного права NeoAnaharsys@yahoo. com
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ У СФЕР1 ТУРИЗМУ: АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ВИМ1Р
© Чорненький В., 2018
Стаття присвячена дослщженню адмшктративно-правового забезпечення безпеки у сферi туризму, що наприкiнцi ХХ ст. - початку ХХ1 ст. набув важливого значення для особи, суспiльства i держави, оскшьки туристичнi поУздки, передуам, повязан з реалiзацieю права людини на вщпочинок i дозвiлля, свободу пересування, права на доступ до культурних щнностей, а також шших загальновизнаних прав i свобод людини i громадянина. Натомiсть, туризм виконуе важливi культурнi, екологiчнi, економiчнi, сощальш, мгжнародш та низку iнших функцш.
Ключовi слова: турист; туризм; забезпечення безпеки туризму; адмшктративно-правове регулювання; права людини i громадянина у туристичнш сферь
Василий Чорненький
ОБЕСПЕЧЕНИЕ БЕЗОПАСНОСТИ В СФЕРЕ ТУРИЗМА: АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Статья посвящена исследованию административно-правового обеспечения безопасности в сфере туризма,что в конце ХХ в. начале XXI в. приобрел важное значение для человека, общества и государства, поскольку туристические поездки, прежде всего, связанные с реализацией права человека на отдых и досуг, свободу передвижения, права на доступ к культурным ценностям, а также других общепризнанных прав и свобод человека и гражданина.Вместе с тем, туризм выполняет важные культурные, экологические, экономические, социальные, международные и ряд других функций.
Ключевые слова: турист; туризм; обеспечения безопасности туризма; административно-правовое регулирование; права человека и гражданина в туристической сфере.
Vasil Chornenki
The Institute of Law named after Prince Volodymyr the Great Interregional Academy of Personnel Management, postgraduate student of the department of administrative law
SECURITY SAFETY IN THE FIELD OF TOURISM: ADMINISTRATIVE AND LEGAL MEASUREMENT
The article is devoted to the study of administrative and legal security in the field of tourism, which at the end of the ХХ century, the beginning of the Х1Х century has become
important for the individual, society and the state, since tourist trips are primarily related to the implementation of human rights to recreation and leisure, freedom of movement, the right to access cultural property, as well as other universally recognized human and civil rights and freedoms. Instead, tourism performs important cultural, environmental, economic, social, international and other functions.
Key words: tourist; tourism; security of tourism; administrative-legal regulation; human rights and citizen in the tourist sphere.
Постановка проблеми. Сьогодш в Украш туризм розглядають не тшьки як подорожi окремих громадян, а як складний мiжгалузевий об'ект державно-правового впливу. Попри те, що розвиток туристично1' сфери створюе необхщш умови для тдвищення рiвня мобiльностi та зайнятостi населення Украши, сприяе стабiльному зростанню ïï економши, рацiональному використанню об'eктiв культурноï та природноï спадщини, вiн став одним i3 прiоритетiв реалiзацiï Стратегiï сталого розвитку «Украша - 2020» [1]. Зокрема, пунктом 10 вказано1' Стратеги, з-помiж першочергових реформ i програм, передбачено реалiзацiю Програми популяризацiï Украши у свт та просування штереив Украши у свiтовому iнформацiйному простора Для забезпечення цieï Програми заплановано фокусуватись на формуванш i просуванш бренд-меседжiв про Украшу: ... Украша - краша, приваблива для туризму; Украша - краша iз визначними культурними та iсторичними традицiями [1].
Натомють, туристичнi по1'здки доволi часто супроводжуються i негативними моментами, що свщчать про необхiднiсть звернути прискшлившу увагу на забезпечення безпеки туризму в силу збшьшення загроз, яю мають i внутрiшнe, i зовшшне походження.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання, пов'язанi з регулюванням туристично1' сфери загалом та окремими питаннями, що стосуються розвитку туризму, зокрема проблемами правового регулювання безпеки туризму, були предметом розгляду багатьох учених, з-помiж них слщ назвати О. Артеменко, I. Бережну, Б. Вихристенка, В. Гостюка, В. Гуляева,В. Заросила, В. Колпакова, О. Ломакшу, Н. Опанасюк, Д. Стеченка, В. Шамрая та ш. Однак, незважаючи на активiзацiю дослщницьких зусиль, спрямованих на аналiз питань туризму, певш аспекти адмшстративно-правового регулювання у цш галузi залишаються недостатньо розробленими.
Метою цieï статт е розгляд питання, пов'язаного з науковою розробкою проблематики забезпечення безпеки у сферi туризму в адмшстративно-правовому вимiрi.
Виклад основного матерiалу. В контекст дослiджуваного питання необхiдно тдкреслити, що туристична сфера завжди була тим сектором економши, який розвивався чи не найшвидшими темпами. Загалом сфера туризму е полютруктурною i функщонуе та розвиваеться як едине цше завдяки елементам, якi взаемоддать i мiж собою, i з навколишшм середовищем.
У сучасному свт туризм вважаеться одним iз найпомггшших суспiльних феноменiв, який органiчно поеднуе у собi не лише могутню шдустрда, яка виготовляе рiзний туристичний продукт, що поеднуе традицiю i гостиннють, ринковий простiр i рекреацшну сферу людського життя, а й створюе добробут, новi суспiльнi вщносини, якi потребують дотримання прав та штереив усiх його учасникiв, цившзованих приватноправових iнструментiв регулювання i захисту [2, с. 315]. Переважно науковщ розглядають туризм у двох аспектах - вузькому та широкому. Так, у широкому сенс туризм - це сфера туризму, складна система, яка, будучи складовою сощально1' сфери, водночас належить до комплексного мiжгалузевого об'екта державного управлшня (державно-правового впливу).
У вузькому розумшш термш «туризм» трактують як дiяльнiсть традицшних постачальниюв туристичних послуг (готелi, ресторани, кафе, туристичш агентства, прокат автомобiлiв, авiалiнiï тощо). Варто ще раз наголосити, що туризм е комплексною сферою вщносин, яка об'еднуе значну кшьюсть рiзноманiтних напрямiв регулювання, яке здшснюеться на рiзних рiвнях: мiжнародному, нащональному, регiональному.
Законом Укра!ни «Про туризм» термш «туризм» витлумачусться як «тимчасовий ви!зд особи з мюця проживання в оздоровчих, тзнавальних, професiйно-дiлових чи iнших цшях без здiйснення оплачувано! дiяльностi в мющ, куди особа вщ'!жджае [3].
Розглядаючи питання правового регулювання туризму в Укра!ш в контекстi европейсько! штеграци i гармошзаци нацiонального законодавства О. Нелш висловлюе тезу про те, що «iндустрiалiзацiя туризму, що е складною за структурою галуззю, особливо потребуе чггких та про-зорих правових взаемовiдносин мiж ушма суб'ектами туристично! дiяльностi. Роль туризму набувае особливого значення в шформацшному суспшьсга, коли дiяльнiсть людей змшюеться надзвичайно швидкими темпами i людиш в цьому мiнливому свiтi особливо потрiбнi життестверджуючi стабiлiзатори, якi походять вщ ознайомлення з iснуючим позитивним досвщом» [4, с. 4].
Способом оргашзацп сфери туризму, И взаемним зв'язком i впорядкованiстю елементiв виступае И структура. Структуру туризму складають: горизонтальний рiвень - однотипнi елементи (суб'екти сфери туризму, об'екти шдустри та шфраструктури туризму, туристичнi ресурси, технологи туризму); вертикальний рiвень - до якого необхщно вiднести об'екти туристично! шдустри - шдустрда регюнального туризму - iндустрiю загальнодержавного туризму, а також iерархiю цих рiвнiв.
Елементами сфери туризму виступають суб'екти, об'екти, засоби i технологи туризму, а також тдсистеми сфери туризму.
Особливе мюце у структурi туризму займають суб'екти, яких можна подшити на такi види:
1) туристи;
2) суб'екти, що здiйснюють туристичну дiяльнiсть, а також iншi оргашзацп шдустри туризму та шдивщуальш шдприемщ;
3) об'еднання туристiв i шдприемщв сфери туризму;
4) працiвники шдустри туризму;
5) органи державно! влади та мюцевого самоврядування ! !х посадовi особи;
6) мiсцеве населення;
7) мiжнароднi мiжурядовi органiзацi! та !х посадовi особи, а також мiжнароднi недержавнi органiзацi!.
Водночас, до об'екпв туризму слiд зарахувати:
1) об'екти туристично! шдустри;
2) об'екти сощально!, шженерно!, транспортно!, iнновацiйно! шфраструктур туризму;
3) туристичнi ресурси, компоненти навколишнього середовища i природнi комплекси;
4) шформацшш ресурси, технологi! та системи шформацшного забезпечення сфери туризму, зокрема т1, що дозволяють створювати, просувати та реалiзовувати туристичний продукт.
Натомють необхiдно зауважити, що туристична сфера Укра!ни е складовою системи вищого порядку, - соцiально! сфери, економши, мiжнародно! (глобально!) системи туризму тощо.
Доводиться констатувати, що з огляду на значний розвиток масового туризму особливо мiжнародного, його поширення в ушх регiонах земно! кулi першочергового значення набувае питання безпеки у сферi туризму, яка передушммае бути забезпечена шляхом мiнiмiзацi! та усунення можливих ризиюв упродовж уше! туристично! подорожi.
Як слушно зауважуе О. Дьордяк, таю поди, як терористичш акти в Парижi й Брюссел^ ураган «Метью» в захщнш частинi Атлантики та Карибському мор^ можуть призвести до туристичного спаду в постраждалих мiстах та аеропортах. Вплив цього спаду швидко позначаеться на всш економiцi, що впливае на бiзнес i його пращвниюв у туристичнiй та нетуристичнiй сферах [5, с. 57].
Водночас, В. Гостюк звертае увагу на те, що небезпеки природного та техногенного характеру, включаючи надзвичайш еколопчш ситуаци, безперервно супроводжують туриспв тд час !х подорожей. Активно проявляють себе й iншi види небезпек, зокрема, нещасш випадки, дорожньо-транспортнi пригоди, авiакатастрофи, випадки заподiяння шкоди життю, здоров'ю та майну туриспв, викликанi неналежним наданням туристичних послуг тощо [6, с. 162].
На нашу думку, з-помiж найбшьш розповсюджених ризикiв у сферi туризму, на якi мають зважати i самi туристи, i суб'екти, що здiйснюють туристичну дiяльнiсть, можна назвати такi:
1. Небезпека отримання травм, що може виникнути в результат рiзних непередбачених ситуацш, а також необережних дш пiд час вiдпочинку i перемщення туристiв.
2. Небезпека терористичних акт1в, яка сьогодш набула надзвичайно непередбачуваних i непрогнозованих вiдтiнкiв i найжахливше те, що упродовж останнiх десятилггь цьому негативному явищу пiддалась низка розвинутих держав.
3. Полтична нестабыьшсть, яка може проявлятисьу певних кра!нах по^зному, а саме це кра!ни: 1) яю перебувають у сташ вiйськового конфлiкту, або де юнують райони широкомасш-табних бойових дш; 2) в яких дiють терористичш угруповання; 3) де iснуe внутршньополггична нестабiльнiсть.
4. Небезпека гнфекцШних захворювань е особливо поширеними ризиками для туриспв.
5. Вплив навколишнього середовища, ризики, яю зумовленi температурними показниками, рiзкими перепадами тиску, рiвнем вологостi тощо.
6. Небезпека пожеж, яю можуть створити реальну загрозу не лише здоров'ю, а й життю для туристiв.
7. Бгологгчт чинники, що викликаються зокрема патогенними мшрооргашзмами, отруйними рослинами i тваринами.
8. Психгчш та ф!з!олог1чт чинники, пов'язаш з фiзичним, психiчним i нервовим наван-таженням туристiв, яю можуть виникати вiд перевтоми пересування та перебування в незнайомих мюцях.
9. Небезпечний р1вень ультраф1олетового 7 рад1олог1чного випром1нювання, врахування якого надзвичайно важливе у туристичних подорожах, а також шформування туриспв про можливють виникнення таких небезпек.
10. Запилешсть г загазовашсть, що перевищуе допустимi норми, у цьому випадку необхщно дотримуватись iснуючих стандарта, що встановлеш вiдповiдними нормативами.
Зважаючи на вагомiсть розвитку туристично! галуз^ Урядом Укра!ни було прийнято Розпорядження № 168-р вiд 16 березня 2017 року «Про схвалення Стратеги розвиткутуризму та курортв на перюд до 2026 року». Ця Стратепя передбачае декiлька напрямiв, одним з яких е напрям «Безпека туриспв». Цей напрям передбачаезабезпечення безпеки туриспв та захист !х законних прав та штерешв, що сприятиме тдвищенню якостi наданих туристичних послуг шляхом:
- надання невщкладно! допомоги туристам, як опинилися у надзвичайнiй ситуаци та/або постраждали пiд час подорожц
- створення «гарячо!» телефонно! лши для прийому i ведення облшу звернень та скарг туристiв, у тому чи^ iноземних, а також надання необхщно! шформаци з питань туризму, виклику допомоги;
- проведення мошторингу надзвичайних подiй, що трапляються з туристами в регюнах;
- посилення вщповщальносп суб'ектiв туристично! дiяльностi перед споживачами туристичних послуг [7].
Неабияю зусилля для забезпечення безпеки у сферi туризму приймае свггова спшьнота. Так, Гаазька декларащя Мiжпарламентсько! конференци з туризму прийнята в Гаазi 10-14 квiтня 1989 року закршила положення про те, що «вшм урядам слiд прагнути до змщнення миру iбезпеки на нащональному, регiональному та мiжнародному рiвнях, що е найважливiшою умовою розвитку внутршнього i мiжнародного туризму [8].
З огляду на це, особливе завдання щодо реалiзацi! оргашзацшних, полггико-правових, оперативних i довгострокових заходiв у сферi забезпечення безпеки вггчизняних туристiв покладаеться на органи державно! влади та мюцевого самоврядування, як ними мають проводитись постiйно.
Безумовно, що це зумовлюе виконання такими органами низки основних завдань, з-помiж яких слщ виокремити:
1) визнання, неухильне дотримання та захист прав i свобод людини i громадянина;
2) охорона життя, здоров'я, саштарно-ешдемюлопчного благополуччя населення, захист суспiльно!' моралц
3) охорона навколишнього середовища, громадського порядку та громадсько! безпеки, власностi громадян i юридичних осiб;
4) захист законних економiчних iнтересiв фiзичних i юридичних осiб, суспiльства i держави вщ адмiнiстративних правопорушень, а також попередження адмшстративних правопорушень;
5) оптимiзацiя (пiдвищення якостi) виконання суб'ектами забезпечення безпеки сво!х державних функцiй i повноважень, виключення ix дублювання, обмеження довшьного адмшст-ративного розсуду, забезпечення вщкритосп, передбачуваностi, прозоростi та демократичное^ застосовуваних заxодiв забезпечення безпеки;
6) формування у громадян, сшвробггниюв оргашв виконавчо].' влади та працiвникiв не-державних органiзацiй шанобливого ставлення до закону i суду;
7) тдвищення рiвня культури безпеки населення в сферi туризму.
Висновки. Отже, пщсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що особливе завдання щодо забезпечення безпеки у сферi туризму е одним iз прiоритетiв державно].' полiтики будь-яко].' держави, котра поставила туризм в основу свого соцiально-економiчного та культурного розвитку. З щею метою держава здшснюе правове регулювання дiяльностi суб'екпв, якi органiзовують вiдпочинок громадян, а також створюють умови для ].'хшх комфортних i безпечних подорожей. Водночас, для розвитку туристично].' галузi Украши, в якiй перевага надаватиметься безпековим питанням, необхщно створити ефективну державну полггику, спрямовану на пiдвищення конкурентоздатносп суб'ектiв надання туристичних послуг, шляхом прийняття законодавчих та пiдзаконниx нормативно-правових акпв, що стимулюватимуть розвиток вггчизняних туристичних пiдприемств та iншиx суб'екпв туристично].' сфери, а вiдповiдно дозволять !м надавати якiснi послуги у цiй галузi та забезпечити безпеку туриспв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про Стратегда сталого розвитку «Украша - 2020»: Указ Президента Украши вщ 12.01.2015 р. № 5/2015. Офщйний в1сник Президента Украгни, 2015. № 2. Ст. 154. 2. Кохановський В. О. Учасники цившьно-правових вщносин у сферi туризму. Альманах прав, 2016. Вип. 7. С. 315-319. 3. Про туризм: Закон Украши вщ 15.09.1995 р. № 324/95-ВР.В1домост1 Верховног Ради Украгни, 1995. № 31. Ст. 241. 4. Нелш О. Актуальш питання правового регулювання туризму в Украш в контекст европейсько].' штеграцп i гармошзаци нацiонального законодавства. Юридична Украгна, 2014. № 12. С. 4-8. 5. Дьордяк О. Понятiйно-категорiальний апарат у мiжнародно-правовому регулюванш дiяльностi з надання туристичних послуг. Актуальш проблеми держави i права. зб. наук. праць. Одеса: Видавничий дiм «Гельветика», 2016. Вип. 76. С. 57-62. 6. Гостюк В. I. Проблеми правового регулювання безпеки туризму. Свропейсью перспективи, 2004. № 6. С. 162167. 7. Про схвалення Стратеги розвитку туризму та курорта на перюд до 2026 року: Розпорядження № 168-р вщ 16 березня 2017 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249826501. 8. Гаазька декларащя Мiжпарламентськоi конференцп з туризму прийнята в Гаазi 10-14 квггня 1989 року.URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_904.
REFERENCES
1. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020» [About the Strategy of Sustainable Development "Ukraine 2020"]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12.01.2015 r. No. 5/2015. Ofitsiinyi visnyk Prezydenta Ukrainy, 2015. No. 2. P. 154. 2. Kokhanovskyi V.O. Uchasnyky tsyvilno-pravovykh vidnosyn u sferi turyzmu. [Participants in civil law relations in the field of tourism.]Almanakh prav,. 2016. Vyp. 7. P. 315-319. 3. Pro turyzm: Zakon Ukrainy [On Tourism: The Law of Ukraine] vid 15.09.1995 r. No. 324/95-VR.Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1995. No. 31. P. 241. 4. Nelin O. Aktualni pytannia pravovoho rehuliuvannia turyzmu v Ukraini v konteksti yevropeiskoi intehratsii i harmonizatsii natsionalnoho zakonodavstva. [Topical issues of legal regulation of tourism in Ukraine in the context of European integration and harmonization of national legislation] Yurydychna Ukraina, 2014. No. 12. P. 4-8. 5. Dordiak O. Poniatiino-katehorialnyi aparat u mizhnarodno-pravovomu rehuliuvanni
diialnosti z nadannia turystychnykh posluh. [Conceptually-categorical apparatus in the international legal regulation of the provision of tourist services ] Aktualni problemy derzhavy i prava. zb. nauk. prats. Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 2016. Vyp. 76. P. 57-62. 6. Hostiuk V. I. Problemy pravovoho rehuliuvannia bezpeky turyzmu. [Problems of legal regulation of tourism security.]Yevropeiski perspektyvy, 2004. No. 6. P. 162-167. 7. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku turyzmu ta kurortiv na period do 2026 roku [On approval of the Tourism Development and Resorts Development Strategy for the period up to 2026] : Rozporiadzhennia No. 168-r vid 16 bereznia 2017 roku. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249826501. 8. Haazka deklaratsiia Mizhparlamentskoi konferentsii z turyzmu pryiniata v Haazi 10-14 kvitnia 1989 roku. [The Hague Declaration of the Inter-Parliamentary Conference on Tourism adopted in The Hague on April 10-14, 1989] URL: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_904.
Дата надходження: 26.06.2018р.
